Рішення

від 03.06.2024 по справі 910/3478/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.06.2024Справа № 910/3478/24

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління будівлями та спорудами" (м. Київ)

про стягнення 337 636,27 грн,

Суддя Ващенко Т.М.

Секретар судового засідання Шаповалов А.М.

Представники учасників судового процесу: не викликались.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління будівлями та спорудами" про стягнення 337 636,27 грн, з яких: 329 462,23 грн - сума основного боргу; 3 541,44 грн - 3% річних; 4 632,60 грн - збитки від інфляції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2024 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

24.04.2024 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління будівлями та спорудами" на позовну заяву.

29.04.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.05.2024 відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління будівлями та спорудами" на позовну заяву залишено без розгляду.

08.05.2024 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку для його подання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління будівлями та спорудами", поновлено процесуальний строк для подання відзиву у справі № 910/3478/24 та долучено відзив до матеріалів справи.

З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв`язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши надані документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Управління будівлями та спорудами» (Споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу №33159019ПВ (далі - Договір), додатком до якого є Комерційна пропозиція постачальника електричної енергії ТОВ «Київські енергетичні послуги» Споживачу (далі - Комерційна пропозиція).

Відповідно до п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість

Згідно з п. 5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією.

Пунктом 5.5. Договору визначено, що розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць.

Пунктом 4.1 Комерційної пропозиції передбачена 100 % попередня оплата заявлених обсягів споживання електричної енергії не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.

Згідно з п. 4.3 Комерційної пропозиції після закінчення розрахункового періоду остаточний розрахунок (перерахунок) здійснюється за фактичним обсягом споживання електричної енергії.

Відповідно до п. 5.3 Комерційної пропозиції остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Частинами 1 та 2 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим у державних стандартах або технічних умовах.

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 (далі - Закон).

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 56 Закону постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Звертаючись до суду з даним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" зазначає, що ним формувалися та видавалися рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії відповідно до даних комерційного обліку (інформація про обсяги споживання), які надавалися оператором системи розподілу - ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" у відповідності до вимог п. 4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, та глави 9.14 Розділу IX, глави п. 12.4 Розділу XII Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311.

Відповідна інформація підтверджена у додатку №2 до листа ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" № 3/01/5/40374 від 18.12.2023.

На підставі даних про спожиті відповідачем обсяги електроенергії сформовано та видано рахунки, зокрема, за розрахункові періоди з грудня 2022 року по квітень 2023 року:

- від 21.12.2022 №33159019/12/1 на суму 13 080,68 грн;

- від 02.02.2023 №33159019/1/1 на суму 3 787,70 грн;

- від 17.02.2023 №33159019/2/1 на суму 11 740,31 грн;

- від 31.03.2023 №33159019/3/1 на суму 133 869,13 грн;

- від 19.04.2023 № 33159019/4/1 на суму 115 315,91 грн.

На підставі даних, одержаних від оператора системи розподілу про коригування обсягів спожитої відповідачем електричної енергії, позивачем скориговано нарахування за окремі розрахункові періоди, а саме:

- рахунком від 06.03.2023 № 33159019/2/1 ФАКТ здійснено донарахування за грудень 2022 року на суму 104 303,42 грн, за січень 2023 року на суму 201 407,42 грн, за лютий 2023 року на суму 138 953,21 грн;

- рахунком від 31.03.2023 № 33159019/3/1коригування скориговано нарахування в сторону зменшення за лютий 2023 року на суму 4 831,69 грн;

- рахунком від 20.04.2023 № 33159019/4/1 скориговано нарахування в сторону зменшення за квітень 2023 року на суму 29 776,07 грн;

- рахунком від 05.07.2023 № 33159019/6/1коригування скориговано нарахування в сторону зменшення за січень 2023 року на суму 90 246,67 грн, за лютий 2023 року на суму 19 039,37 грн, за березень 2023 року на суму 13 724,02 грн, за квітень 2023 року на суму 22 184,05 грн,

- рахунком від 27.11.2023 № 33159019/11/1коригування скориговано нарахування в сторону зменшення за березень 2023 року на суму 25 214,80 грн.

Вартість спожитої електроенергії за грудень 2022 року відповідачем сплачено 23.12.2022 в сумі 13 080,68 грн.

Вартість спожитої електроенергії за період з січня 2023 року по лютий 2023 року оплати відповідачем не здійснювалися.

За електроенергію за березень 2023 року відповідачем сплачено 29.03.2023 в сумі 50 000,00 грн, за квітень - 28.04.2023 в сумі 50 000,00 грн.

Як зазначає позивач, протягом дії Договору також здійснювалися коригування нарахувань розрахункових періодів, які передували позовному періоду, та які повністю погашені за рахунок оплат відповідача та коригувань. Зокрема, у зв`язку із проведенням таких коригувань утворився надлишок з оплат у сумі 74 898,19 грн, який відповідно до абз. 2 п. 4.24 ПРРЕЕ зараховано в рахунок погашення нарахувань за грудень 2022 року як найдавнішого боргу за Договором.

Таким чином, за доводами позивача, у період з 01.12.2022 по 30.04.2023 відповідачу з урахуванням донарахувань та коригувань було поставлено електричну енергію за Договором на суму 517 441,10 грн, з яких оплачено 187 978,87 грн, тож його заборгованість за Договором за вказаний період становить 329 462,23 грн.

31.10.2023 позивачем направлено відповідачу вимогу про сплату заборгованості за електричну енергію на суму 365 112,12 грн (сума заборгованості до коригування за листопад 2023 року на суму 35 649,89 грн, після якого заборгованість становить 329 462,23 грн), яка залишена без задоволення.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення вимог позивача повністю заперечує та зазначає про наявність переплати за Договором у розмірі 162 721,42 грн станом на 03.10.2023, про що між сторонами складено акт взаєморозрахунків. За доводами відповідача, станом на теперішній час переплата за Договором становить 110 804,39 грн.

Також відповідач вказує на неотримання рахунку від 06.03.2023 №33159019/2/1ФАКТ, відповідно до якого здійснено донарахування/корегування та виставлено до оплати 417 934,56 грн. Відповідач вказує, що всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору. Таким чином, крім факту споживання електроенергії, підставою здійснення оплати (в тому числі і підставою початку та перебігу та настання граничного строку платежу), є саме рахунок, що повинен бути наданий постачальником та одержаний споживачем.

Відповідно до акту звірки, отриманого від позивача, в лютому 2023 року постачальником нараховано до сплати 417 934,56 грн, проте показники обліку відповідача таких даних не підтверджують.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

Дослідивши зібрані в матеріалах справи докази, суд встановив відсутність доказів на підтвердження дійсної заборгованості відповідача та її розміру.

Так, позивачем пред`явлено до стягнення з відповідача заборгованість за період з 01.12.2022 по 30.04.2023, яка була розрахована з урахуванням донарахувань та коригувань за даними ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі".

У той же час судом встановлено, що Договір між сторонами діє з 2018 року, проте доказів на підтвердження об`ємів та вартості спожитої відповідачем електроенергії, як і здійснених відповідачем оплат за час дії Договору позивачем до матеріалів справи не надано.

Наведене унеможливлює встановлення дійсної наявності заборгованості відповідача за Договором та її розміру, з урахуванням наданих відповідачем доказів здійснених переплат, а також врахувавши інформацію ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі" (додаток 2 до листа №3/01/5/40374 від 18.12.2023), з якої слідує донарахування та коригування у 2023 році об`ємів спожитої відповідачем електроенергії за Договором починаючи з липня 2021 року.

У той же час даних про спожиту відповідачем електроенергію з період з липня 2021 року та стан розрахунків між сторонами в цей період суду не надано.

Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

З огляду на відсутність у матеріалах справи первинних документів, з яким можливо було б встановити дійсну наявність заборгованості відповідача за Договором та її розмір, наявність суперечливих даних щодо спожитих відповідачем об`ємів електроенергії за час дії Договору, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог про стягнення з відповідача 329 462,23 грн. При цьому суд позбавлений можливості з наявних у матеріалах справи доказів самостійно встановити такі обставини.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу, а також нарахувань за ч. 2 ст. 625 ЦК України, обставини щодо правомірності нарахування яких встановити з наявних у матеріалах справи доказів неможливо.

Також суд погоджується з доводами відповідача про те, що неотримання ним рахунку від 06.03.2023 №33159019/2/1ФАКТ на суму 417 934,56 грн впливає на виконання ним своїх зобов`язань з оплати такого рахунку.

Так, згідно з п. 5.4. Договору ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором. У випадках застосування до Споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, можуть відображати середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін.

Пунктом 5.7. Договору передбачено, що оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.

Всі платіжні документи, що виставляються Постачальником Споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені Сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

За умовами п. 6.1. Договору Споживач має право, зокрема, безоплатно отримувати всю інформацію стосовно його прав та обов`язків, інформацію про ціну, порядок оплати спожитої електричної енергії, а також іншу інформацію, що має надаватись Постачальником відповідно до чинного законодавства та/або цього Договору; безоплатно отримувати інформацію про обсяги та інші параметри власного споживання електричної енергії; вимагати від Постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звіряння розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому цим Договором та чинним законодавством порядку; проводити звіряння фактичних розрахунків в установленому ПРРЕЕ порядку з підписанням відповідного акта.

Пунктом 7.2. Договору встановлено, що Постачальник зобов`язується, серед іншого, нараховувати і виставляти рахунки Споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРРЕЕ та цим Договором та додатками до нього; надавати Споживачу інформацію про його права та обов`язки, ціни на електричну енергію, порядок оплати за спожиту електричну енергію, порядок зміни діючого Постачальника та іншу інформацію, що вимагається цим Договором та чинним законодавством, а також інформацію про ефективне споживання електричної енергії. Така інформація оприлюднюється на офіційному веб-сайті Постачальника, повідомляється споживачу способом, що передбачений п. 7.1 Договору; безкоштовно надається Споживачу на його запит; розглядати в установленому законодавством порядку звернення Споживача, зокрема з питань нарахувань за електричну енергію, і за наявності відповідних підстав задовольняти його вимоги.

Суд відхиляє як недоведені твердження позивача про те, що рахунок від 06.03.2023 № 33159019/2/1ФАКТ направлявся відповідачу на адресу електронної пошти, при цьому звільнення відповідального працівника не звільняє позивача від доведення обставин, на яких гуртуються його позовні вимоги.

Посилання позивача на наявність у відповідача зареєстрованого кабінет в інтернет-сервісі «Особистий кабінет», в якому він мав самостійно переглядати та самостійно формувати всі рахунки по Договору, не приймаються судом до уваги з огляду на відсутність у відповідача таких зобов`язань за умовами Договору чи законодавчими приписами.

Суд також звертає увагу на те, що отримання відповідачем вимоги про сплату заборгованості за електричну енергію від 30.10.2023 № 25/4/7/20/34102 на суму 365 112,12 грн з додатком у вигляді рахунку-фактури, що включала відповідні донарахування по рахунку від 06.03.2023 №33159019/2/1ФАКТ, не є виконанням позивачем зобов`язань з надання цього рахунку споживачу. Більше того, вказана в означеній вимозі сума плати за електричну енергію не відповідає відомостям самого позивача та не може бути прийнята судом до уваги.

Доводи позивача про те, що за умовами п. 5.10. Договору в будь-якому випадку інформація постачальника послуг комерційного обліку (оператора системи розподілу) є пріоритетною для здійснення комерційних розрахунків за цим Договором, не заслуговують на увагу з огляду на положення ст. 86 ГПК України, за якою жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вказане в сукупності суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко