Ухвала

від 04.06.2024 по справі 910/3972/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у передачі справи до іншого суду

м. Київ

04.06.2024Справа № 910/3972/24Господарський суду міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в нарадчій кімнаті заяву відповідача про передачу на розгляді іншого суду справи 910/3972/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, місто Київ, пр. Гузара Любомира, будинок 44, код ЄДРПОУ 42795490) до Акціонерного товариства «ІНЖИНІРИНГОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВНІПІТРАНСГАЗ» (01001, місто Київ, вулиця Еспланадна, будинок 20, ідентифікаційний код 00158652) про стягнення 165 824,37 грн., без повідомлення (виклику) учасників справи

УСТАНОВИВ:

Господарський суд міста Києва розглядає за правилами спрощеного позовного провадження спір Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПЕРАТОР ГАЗОТРА НСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ» та акціонерного товариства «ІНЖИНІРИНГОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВНІПІТРАНСГАЗ» (далі -Відповідач) про стягнення 165 824,37 грн. заборгованості за договором №2112000059 від 10.12.2021 на виконання проєктно-вишукувальних робіт в частині своєчасного виконання зобов`язань за договором.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання підрядником (відповідачем) зобов`язань за Договором - несвоєчасно виконаний.

Відповідно частини 1 ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі, крім випадку, передбаченого частиною другою цієї статті.

Згідно частини першої ст.169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Згідно частин 1-4 ст. 252 ГПК України:

-розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу;

- розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться;

- якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться;

- перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Сторони через підсистему Електронний суд подали в порядку ст. 251 ГПК України заяви по суті справи 20.04.24 відзив, 30.04.24 відповідь на відзив, 02.05.2024 заперечення на відповідь на відзив. Клопотання про надання додаткового часу для подання заяв відсутні.

30.05.24 відповідачем через підсистему Електронний суд подано клопотання про передачу позовної заяви за виключною підсудністю на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області, з урахуванням правових позиції у справах ВС 910/664//18, 910/10647/18, 925/1298/21 та практики місцевого і апеляційного господарських судів.

Для вирішення даного клопотання суд звертається до положень ч.1 ст.169 та ч.3 ст.252 ГПК України згідно положень яких вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань викладаються у заявах клопотаннях і процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд бере до уваги, що заявлене клопотання ґрунтується в основному на позиції викладеній у іншій справі апеляційним господарським судом у постанові 21.05.2024.

Право на судовий захист (частини перша, друга статті 55 Конституції України) передбачає не тільки можливість звернення особи до суду, а й, зокрема, право на обґрунтоване судове рішення, в тому числі можливість виправлення судової помилки судом другої інстанції. Апеляційний перегляд судового рішення, ухваленого судом першої інстанції, є важливим для утвердження і забезпечення прав і свобод людини, що є головним обов`язком держави (частина друга статті 3 Конституції України).

З метою забезпечення права сторони бути почутим та отримати обґрунтований висновок суду з заявленого процесуального питання суд вирішує клопотання по суті.

В обґрунтування заявник вказує,що із змісту поданого позову слідує, що вимоги про стягнення з Відповідача, як підрядника, сум штрафних санкцій заявлено у зв`язку з порушенням ним строків виконання робіт за договором №2112000059 на виконання проєктно-вишукувальних робіт від 10.12.2021 (далі по тексту - Договір), пунктами 1.1., 4.3., 4.4. якого передбачено, відповідно, такі умови: - в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати Проектно-вишукувальні роботи по об`єкту: «Реконструкція вузла очищення газу, вузла обліку газу та системи визначення фізико-хімічних показників природного газу газорозподільчої станції № 7 м. Дніпро» (Будівельні роботи та поточний ремонт)» (далі - роботи), зазначені в завданні на проєктування № 21.71.21 від 22.07.2021 (далі - завдання на проєктування) (Додаток № 1), що є невід`ємною частиною Договору, проходження відомчої експертизи та експертизи в експертній організації та здійснювати їх супровід, а Замовник зобов`язується прийняти результат таких робіт (проєктну документацію та експертний звіт експертної організації) та сплатити Підряднику вартість виконаних робіт; - місце виконання робіт: за місцезнаходженням Підрядника та на об`єкті проєктування . - Місцезнаходження Об`єкта: поблизу м. Дніпро Дніпропетровської області.

Відповідно до п.1ч.1.ст31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Через зазначення місцезнаходження Об`єкта заявник вважає, що спір опосередковано стосується нерухомого майна, що є підставою для застосування положень ст. 30 ГПК України,якими встановлена виключна підсудність.

Між сторонами відсутній спір щодо нерухомого майна чи його частини.

Правовідносини сторін стосуються надання послуг з виготовлення проектної документації.

Суд зауважує, що місце надання послуг підряду - збирання вихідних даних для вирішення технічних питань проектування реконструкції елементу ГТС та місцезнаходження об`єкту нерухомого майна (основної його частини) не є тотожними поняттями.

Статтею 30 ГПК України встановлена виключна підсудність, зокрема в частині 3. Цієї стаття, йдеться: -спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з положеннями ст. 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

У постанові від 09.09.2020 у справі N 910/6644/18 про визнання недійсним, укладеного між Відповідачами договору купівлі-продажу готелю в стадії реконструкції під багатоквартирний житловий будинок Верховний Суд дійшов висновку про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

У постанові від 07.07.2020 у справі N 910/10647/18 про недійсними: договір купівлі-продажу майнових прав на картоплесховища укладеного між відповідачами та акту приймання-передачі майнових прав на вказані картоплесховища Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, оскільки спір у цій справі виник з приводу об`єкта нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, то спір щодо майнових прав на вказане майно у відповідності до вимог частини третьої статті 30 ГПК України мав би розглядатись Господарським судом Тернопільської області.

Водночас, вирішуючи питання підсудності у справі N 910/10647/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що в цьому випадку, коли територіальна підсудність спору може визначатися як за частиною третьою, так і за частиною шостою статті 30 ГПК України, то звернення позивача до Господарського суду міста Києва як належного суду за правилами частини шостої статті 30 ГПК України не є порушенням правил виключної підсудності.

У постанові від 17.05.23 у справі N 925/1298/21 про стягнення з орендаря заборгованості (основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних, у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем умов договору оренди землі щодо земельної ділянки з кадастровим номером ** площею ** га; розірвання договір оренди земельної ділянки; припинення речового права оренди земельної ділянки та зобов`язання повернути на користь Сільради земельну ділянку Верховний Суд зазначив, що до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Правові висновки щодо застосування положень цивільного та господарського процесуального законодавства України про виключну підсудність справ у спорах, що виникають з приводу нерухомого майна, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2390/18.

Відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Цивільний кодекс України при класифікації речей як об`єктів цивільних прав поділяє речі на рухомі і нерухомі.

Відповідно до частини першої статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

У постанові від 16.02.2021 у справі N 911/2390/18 Велика Палата ВС визначила, що словосполучення "з приводу нерухомого майна" у ч. 3 ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірних правовідносин.

Позиція Великої Палати ВС ґрунтується, зокрема, на висновку про те, що, враховуючи аналіз змін у законодавчому регулюванні та лексичне тлумачення поняття, виключна підсудність справ застосовується до відповідних правовідносин загалом, а не щодо їх окремих складових.

Тому на спори, предметом яких є стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми ч. 3 ст. 30 ГПК України.

Спір у справі 910/3972/24, як вбачається, виник внаслідок виконання умов договору підряду - проектно-вишукувальних робіт реконструкції вузла очищення газу, вузла обліку газу та системи визначення фізико-хімічних показників газу газорозподільчої станції№7 м. Дніпро, тобто для виготовлення проектної документації та отримання експертного звіту експертної організації для подальшої реконструкції одного елементу (який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1) від цілої частини газотранспортної системи (яка розміщена по всій території України).

Подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16).

Отже, позов у справі 910/3972/24 стосується стягнення штрафних санкцій за просторочення виконання ПВР з реконструкції окремого елементу ГТС, тобто предметом вищезазначеного позову не є нерухоме майно чи основна його частина, для якого положеннями ст. 30 ГПК України встановлена виключна підсудність, тому підстав для її застосування не вбачається.

Використання висновків, викладених в постановах Верховного Суду щодо застосування норм права запропонованих заявником, є неможливим в конкретному спорі за неподібності правовідносин.

При цьому суд не бере до уваги посилання заявника на практику вирішення процесуального питання у справі 9**/***/24 , оскільки не зв`язаний позицією і висновками інших місцевого та апеляційного судів при вирішенні заяв з процесуальних питань у конкретній справі.

Враховуючи викладене у клопотанні відповідача про передачу позовної заяви за виключною підсудністю слід відмовити.

Керуючись ст.11, 13-15, 30, 42, 46, 169, 252, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити Акціонерному товариству «ІНЖИНІРИНГОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВНІПІТРАНСГАЗ» у клопотанні про передачу позовної заяви вх3972/24 про стягнення 165824,37 грн.,разом з доданими до неї документами за виключною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвала набрала законної сили 04.06.2024 та не підлягає оскарженню.

Повне судове рішення складено 04.06.2024.

Суддя Ігор Курдельчук