Постанова

від 03.12.2024 по справі 910/3972/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2024 р. Справа№ 910/3972/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Гаврилюка О.М.

Суліма В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Інжинірингово-виробниче підприємство «Вніпітрансгаз»

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2024

у справі №910/3972/24 (суддя - Курдельчук І.Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»

до Акціонерного товариства «Інжинірингово-виробниче підприємство «Вніпітрансгаз»

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - позивач, ТОВ «Оператор газотранспортної системи України») звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства «Інжинірингово-виробниче підприємство «Вніпітрансгаз» (далі - відповідач, АТ «Інжинірингово-виробниче підприємство «Вніпітрансгаз», скаржник) про стягнення штрафних санкцій за Договором на виконання проектно-вишукувальних робіт №2112000059 від 10.12.2021.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено зобов`язання за договором від 10.12.2021 № 2112000059 щодо виконання робіт передбачених Графіком виконання робіт (додаток № 3 в редакції Додаткової угоди №1 від 05.08.2022 до Договору) в встановлений вказаним Графіком строк.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.06.2024 у справі №910/3972/24 позов задоволено повністю, а саме присуджено до стягнення з Акціонерного товариства «Інжинірингово-виробниче підприємство «Вніпітрансгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» 117 397, 93 грн - пені, 48 426, 44 грн - штрафу та 3 028, 00 грн - судового збору.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що заперечення відповідача стосовно того, що прострочення виконання робіт відбулося з вини позивача судом першої інстанції відхилено, оскільки не спростовують доводів позивача та направлені на уникнення сплати штрафних санкцій та намагання перекласти свою відповідальність за несвоєчасне виконання робіт за Договором на позивача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство «Інжинірингово-виробниче підприємство «Вніпітрансгаз» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Інжинірингово-виробниче підприємство «Вніпітрансгаз» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2024 у справі №910/3972/24 задовольнити; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2024 у справі №910/3972/24; матеріали справи №910/3972/24 направити на розгляд Господарського суду Дніпропетровської області за встановленою законом територіальною юрисдикцією (підсудністю); судові витрати покласти на відповідача.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не було з`ясовано з достовірністю, чи існувала у АТ «ІВП «ВНІПІТРАНСГАЗ» можливість здійснити виконання обов`язку по завершенню виконання робіт II етапу «Розробка стадії «Проект». Проходження відомчої експертизи Товариства та експертизи в експертній організації» та III етапу «Розробка стадії «Робоча документація» у визначені договором строки, тривалого розгляду ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» листів Скаржника, зміни до вихідних даних, іншої інформації, необхідної для належного виконання робіт АТ «ІВП «ВНІПІТРАНСГАЗ» та не наданням необхідних вихідних даних для розробки проєктної документації в частині виконання п. 5.1.6 технічних вимог (додаток №1 до завдання №21.71.21).

Скаржник стверджує, що не є таким, що прострочив виконання зобов`язання з виконання робіт за ІІ та III етапами у визначені договором строки та не підлягає притягненню до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій за порушення умов договору через відсутність його вини, оскільки таке порушення сталось в повному обсязі з вини кредитора, тобто мало місце прострочення кредитора. Позивач як кредитор допустив бездіяльність, а саме: не повідомив у лютому 2023 та березні 2023 про заміну обладнання для врахування при розробкі проєкту, в отриманій з листом №ТОВВИХ 23-11544 від 23.08.2023р. Зміні №1 до Завдання на проєктування № 21.71.21 не вилучив технічні вимоги по п.5.1.6.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.06.2024 у справі №910/3972/24 відмовлено Акціонерному товариству «ІНЖИНІРИНГОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО «ВНІПІТРАНСГАЗ» у клопотанні про передачу позовної заяви про стягнення 165824,37 грн. разом з доданими до неї документами за виключною підсудністю до Господарського суду Дніпропетровської області.

Крім того, в ухвалі зазначено, що ухвала набрала законної сили 04.06.2024 та не підлягає оскарженню. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції незаконно відтермінував реалізацію права на апеляційне оскарження, оскільки п. 8 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість оскарження даної ухвали окремо від рішення суду в апеляційному порядку.

Скаржник вважає за доцільне скористатися правом включити до апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції заперечення на вказану ухвалу. Судом першої інстанції вказаних обставин не було належним чином перевірено, у зв`язку з чим здійснено помилковий розгляд справи з порушенням ч. 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України щодо виключної підсудності справ, оскільки вказана справа належить до територіальної юрисдикції Господарського суду Дніпропетровської області і мала бути передана до розгляду вказаного суду з огляду на приписи п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України.

Короткий зміст заперечень проти апеляційної скарги

08.07.2024 черз підсистему «Електронний суд» від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2024 у справі №910/3972/24 - залишити без змін.

В обгрунтування відзиву на апеляційну скаргу позивач зазначає на те, що роботи за Договором в цілому, з урахуванням додаткової угоди про продовження строку виконання зобов`язань, мали бути завершені ще 05.03.2023, зазначений лист від 26.05.2023 №БГ-155-353 не міг мати жодного причинно-наслідкового зв`язку із допущеним з боку Підрядника простроченням.

Крім того, з розрахунку штрафних санкцій виключено 89 календарних днів, протягом яких Замовником надавалась Підряднику відповідь на лист від 26.05.2023 №БГ-155-353 (ТОВВХ-23-10974) щодо приведення у відповідність ТВ на проєктування до поточного стану структури ГРС та внесення змін до ТВ. Затверджену зміну № 1 від 21.08.2023 до Завдання на проєктування № 21.71.21 передано Підряднику листом від 23.08.2023 №ТОВВИХ-23-11544.

ТОВ «Оператор ГТС України» наполягає на тому, що предметом даного позову є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача грошових коштів (стягнення пені та штрафу) за неналежне виконання умов договору про виконання робіт, при цьому умовами спірного договору питання щодо місця виконання такого грошового зобов`язання не врегульовано.

Також, даний спір не стосується ні безпосередньо, ні опосередковано об`єкта нерухомого майна, не стосується майнових прав на вказане майно, плати за оренду нерухомого майна чи іншим чином не пов`язано саме з нерухомим майном (п. 3 ст. 30 ГПК України), а відтак до даного позову мають застосовуватися загальні правила підсудності.

Враховуючи, що зобов`язання зі сплати грошових коштів не є такими, що можуть виконуватись лише у певному місці, а також, даний спір не стосується безпосередньо об`єкта нерухомого майна, то враховуючи місцезнаходження юридичної особи відповідача, яким є м. Київ, суд першої інстанції дійшов абсолютно логічного висновку, що даний спір підсудний Господарському суду міста Києва.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.06.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Ткаченка Б.О., суддів: Гаврилюка О.М., Суліма В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Інжинірингово-виробниче підприємство «Вніпітрансгаз» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2024 у справі №910/3972/24; розгляд апеляційної скарги здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); витребувано матеріали справи №910/3972/24 з суду першої інстанції.

01.07.2024 з місцевого господарського суду надійшли матеріали справи до Північного апеляційного господарського суду.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав в умовах існуючого воєнного стану, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3, 64 Конституції України та ст. 2, 11 Господарського процесуального кодексу України.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, що за результатами проведення процедури публічної закупівлі № UA-2021-10-26-011757-b «Проектно-вишукувальні роботи по об`єкту: «Реконструкція вузла очищення газу, вузла обліку газу та системи визначення фізико-хімічних показників природного газу газорозподільної станції № 7 м. Дніпро» (Будівельні роботи та поточний ремонт)» між ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», як замовником, та АТ «Інжинірингово-виробниче підприємство «Вніпітрансгаз», як підрядником, укладено Договір на виконання проектно-вишукувальних робіт № 2112000059 від 10.12.2021.

Відповідно до п. 1.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених Договором, замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати проектно-вишукувальні роботи по об`єкту: «Реконструкція вузла очищення газу, вузла обліку газу та системи визначення фізико-хімічних показників природного газу газорозподільної станції № 7 м: Дніпро, зазначені в завданні на проектування №21.71.21 від 22.07,2021 (далі завдання на проектування) (Додаток № 1), що є невід`ємною частиною Договору, проходження відомчої експертизи та експертизи в експертній організації та здійснювати їх супровід, а замовник зобов`язується прийняти результат таких робіт (проектну документацію та експертний звіт експертної організації) та сплатити підряднику вартість виконаних робіт.

У відповідності до п. 1.2 Договору, склад, обсяги та вартість робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені завданням на проектування (Додаток № 1) та кошторисом на проектні роботи (Додаток № 2), які є невід`ємними частинами цього Договору.

Згідно з п. 1.3 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 05.08.2022 до Договору), строк виконання робіт: підрядник у відповідності до календарного графіку виконання робіт (далі Календарний графік), який є невід`ємною частиною Договору (Додаток № 3), зобов`язується виконати роботи впродовж 450 календарних днів з дати укладення Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору, ціна Договору становить 650 000,00 грн, крім того ПДВ (20%) - 130 000,00 грн.

У відповідності до п. 2.2 Договору, ціна Договору з урахуванням ПДВ (20%) становить 780 000,00 грн.

Згідно з п. 4.3 Договору, місце виконання робіт: За місцезнаходженням підрядника та на об`єкті проектування.

Відповідно до п. 4.4 Договору, місцезнаходження Об`єкта: поблизу м. Дніпро Дніпропетровської області.

У відповідності до п. 5.7 Договору, підписання актів здачі - приймання виконаних робіт замовником в цілому по Договору є підставою для проведення розрахунків за виконані роботи.

Згідно з п. 6.6 Договору, підрядник зобов`язаний якісно та своєчасно виконати роботи у відповідності до завдання на проектування (Додаток № 1) та умов даного Договору.

Календарним графіком виконання робіт (в редакції Додаткової угоди № 1 від 05.08.2022 до Договору) передбачено виконання робіт у III етапи.

Граничний термін виконання робіт по І етапу «Інженерно-геологічні та інженерно-геодезичні вишукування» складає 60 календарних днів з дати укладення Договору. Таким чином, підрядник мав виконати роботи по І етапу до 08.02.2022. Вартість робіт I етапу 88 193,76 грн з ПДВ.

08.02.2022 роботи по І етапу було виконано підрядником, що підтверджується Актом здачі - приймання виконаних проектних, науково-проектних, вишукувальних та додаткових робіт № 03/22 від 08.02.2022.

Граничний термін виконання Робіт по II етапу «Розробка стадії «Проект». Проходження відомчої експертизи Товариства та експертизи в експертній організації» складає 360 календарних днів з дати завершення робіт по І етапу (підписання акта здачі-приймання). Таким чином, підрядник мав виконати роботи по II етапу до 03.02.2023. Вартість робіть II етапу 341 186, 84 грн з ПДВ.

Граничний термін виконання Робіт по III етапу «Розробка стадії «Робоча документація» складає 30 календарних днів з дати завершення робіт по II етапу (підписання акта здачі-приймання). Враховуючи загальний строк виконання робіт, передбачений п. 1.3 Договору, підрядник мав виконати роботи по III етапу до 06.03.2023. Вартість робіт III етапу 350 619, 40 грн з ПДВ.

Звертаючись з даним позовом позивач зазначав, що станом на 08.07.2023, роботи по II етапу виконано не було. Таким чином, підрядник прострочив виконання Робіт по II етапу на 155 календарних днів. Разом із тим, враховуючи загальний строк виконання робіт (450 календарні дні) станом на 06.09.2023 роботи по III етапу виконано не було. Таким чином, підрядник прострочив виконання робіт по III етапу на 184 календарних дня.

Відповідно до п. 8.1 Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором.

Згідно з п. 8.3 Договору, за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення виконання робіт понад тридцять днів підрядник додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків вартості робіт, з яких допущено порушення.

Враховуючи, що АТ «ІВП «Вніпітрансгаз» не виконало роботи у строк, передбачений Календарним графіком виконання робіт, позивач звернувся з розглядуваним позовом до відповідача про стягнення 117 397,93 грн пені та 48 426,44 грн штрафу.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, та у першій заяві по суті справи (відзиві) вказав, що прострочення виконання робіт за Договором відбулося внаслідок тривалого розгляду позивачем листів відповідача щодо погодження основних технічних рішень, позивачем здійснювалися зміни до вихідних даних, іншої інформації, необхідної для належного виконання робіт відповідачем та не наданням необхідних вихідних даних для розробки проєктної документації в частині виконання п. 5.1.6 технічних вимог (додаток №1 до завдання №21.71.21).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Справа була розглянута в розумний строк (в розумінні ст. 6 Конвенції) з незалежних від суду причин: враховуючи дію воєнного стану в Україні, обставини оголошення сигналу «повітряна тривога», перебування колегії суддів у відпустці та інші чинники.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

За приписами частин першої та другої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника. (стаття 853 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України господарським судом визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно ст.175 ГК України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим кодексом та іншими законами.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до п. 1.1 Договору, в порядку та на умовах, визначених Договором, замовник доручає, а підрядник зобов`язується на свій ризик власними та залученими силами і засобами виконати проектно-вишукувальні роботи по об`єкту: «Реконструкція вузла очищення газу, вузла обліку газу та системи визначення фізико-хімічних показників природного газу газорозподільної станції № 7 м: Дніпро, зазначені в завданні на проектування №21.71.21 від 22.07,2021 (далі завдання на проектування) (Додаток № 1), що є невід`ємною частиною Договору, проходження відомчої експертизи та експертизи в експертній організації та здійснювати їх супровід, а замовник зобов`язується прийняти результат таких робіт (проектну документацію та експертний звіт експертної організації) та сплатити підряднику вартість виконаних робіт.

У відповідності до п. 1.2 Договору, склад, обсяги та вартість робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені завданням на проектування (Додаток №1) та кошторисом на проектні роботи (Додаток №2), які є невід`ємними частинами цього Договору.

Згідно з п. 1.3 Договору (в редакції Додаткової угоди №1 від 05.08.2022 до Договору), строк виконання робіт: підрядник у відповідності до календарного графіку виконання робіт (далі Календарний графік), який є невід`ємною частиною Договору (Додаток №3), зобов`язується виконати роботи впродовж 450 календарних днів з дати укладення Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору, ціна Договору становить 650 000,00 грн, крім того ПДВ (20%) - 130 000,00 грн.

У відповідності до п. 2.2 Договору, ціна Договору з урахуванням ПДВ (20%) становить 780 000,00 грн.

Згідно з п. 4.3 Договору, місце виконання робіт: За місцезнаходженням підрядника та на об`єкті проектування.

Відповідно до п. 4.4 Договору, місцезнаходження Об`єкта: поблизу м. Дніпро Дніпропетровської області.

У відповідності до п. 5.7 Договору, підписання актів здачі - приймання виконаних робіт замовником в цілому по Договору є підставою для проведення розрахунків за виконані роботи.

Згідно з п. 6.6 Договору, підрядник зобов`язаний якісно та своєчасно виконати роботи у відповідності до завдання на проектування (Додаток №1) та умов даного Договору.

Календарним графіком виконання робіт (в редакції Додаткової угоди №1 від 05.08.2022 до Договору) передбачено виконання робіт у III етапи.

Граничний термін виконання робіт по І етапу «Інженерно-геологічні та інженерно-геодезичні вишукування» складає 60 календарних днів з дати укладення Договору. Таким чином, підрядник мав виконати роботи по І етапу до 08.02.2022. Вартість робіт I етапу 88 193,76 грн з ПДВ.

08.02.2022 роботи по І етапу було виконано підрядником, що підтверджується Актом здачі - приймання виконаних проектних, науково-проектних, вишукувальних та додаткових робіт № 03/22 від 08.02.2022.

Граничний термін виконання Робіт по II етапу «Розробка стадії «Проект». Проходження відомчої експертизи Товариства та експертизи в експертній організації» складає 360 календарних днів з дати завершення робіт по І етапу (підписання акта здачі-приймання). Таким чином, підрядник мав виконати роботи по II етапу до 03.02.2023. Вартість робіть II етапу 341 186, 84 грн з ПДВ.

Граничний термін виконання Робіт по III етапу «Розробка стадії «Робоча документація» складає 30 календарних днів з дати завершення робіт по II етапу (підписання акта здачі-приймання). Враховуючи загальний строк виконання робіт, передбачений п. 1.3 Договору, підрядник мав виконати роботи по III етапу до 06.03.2023. Вартість робіт III етапу 350 619, 40 грн з ПДВ.

Звертаючись з даним позовом позивач зазначав, що станом на 08.07.2023, роботи по II етапу виконано не було. Таким чином, підрядник прострочив виконання Робіт по II етапу на 155 календарних днів. Разом із тим, враховуючи загальний строк виконання робіт (450 календарні дні) станом на 06.09.2023 роботи по III етапу виконано не було. Таким чином, підрядник прострочив виконання робіт по III етапу на 184 календарних дня.

Апеляційна скарга містить посилання відповідача на те, що судом першої інстанції вказаних обставин не було належним чином перевірено, у зв`язку з чим здійснено помилковий розгляд справи з порушенням ч. 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України щодо виключної підсудності справ, оскільки вказана справа належить до територіальної юрисдикції Господарського суду Дніпропетровської області і мала бути передана до розгляду вказаного суду з огляду на приписи п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України.

Суд апеляційної інстанції стосовно обґрунтувань скаржника зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.20 ГПК України Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, зокрема справи у спорах між суб`єктами господарювання, що виникають при виконанні правочинів у їх діяльності.

З огляду на приписи частини третьої статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Інститут підсудності розмежовує підвідомчі господарським судам справи між відмінними елементами господарської судової системи, залежно від того, який критерій покладено в основу такого розподілу: рівень господарського суду в системі або місце розгляду справи.

Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено такі юрисдикції: предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів (статті 20-23); інстанційна юрисдикція (статті 24-26); територіальна юрисдикція (підсудність) (статті 27-31).

Правила загальної підсудності поширюють свою дію на всі справи позовного провадження, за винятком тих, для яких ГПК України встановлює інший вид підсудності.

Відповідно до частини 1 статті 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Виключна підсудність - це встановлена підсудність певної категорії справ точно визначеному господарському суду, що виключає можливість розгляду їх у будь-якому іншому суді. Встановлення виключної підсудності має на меті забезпечити найкращі умови для правильного та оперативного вирішення певних категорій справ, характер яких викликає труднощі розгляду їх в іншому місці.

Перелік справ, на які поширюються правила виключної підсудності, у статті 30 ГПК України є вичерпним.

Особа, яка звертається до господарського суду з позовом, самостійно обирає спосіб захисту, визначає відповідача, предмет та підстави позову.

Згідно з пунктом 1 статті 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

При визначенні територіальної підсудності для подання позовної заяви основним критерієм є місцезнаходження відповідача, що закріплено в ч.1 ст.27 ГПК України, однак ст. 30 цього кодексу передбачено ряд винятків з такого правила.

Позиція Великої Палати ВС ґрунтується, зокрема, на висновку про те, що, враховуючи аналіз змін у законодавчому регулюванні та лексичне тлумачення поняття, виключна підсудність справ застосовується до відповідних правовідносин загалом, а не щодо їх окремих складових.

Тому на спори, предметом яких є стягнення заборгованості, що виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми ч. 3 ст. 30 ГПК України.

Спір у справі №910/3972/24, як вбачається, виник внаслідок виконання умов договору підряду - проектно-вишукувальних робіт реконструкції вузла очищення газу, вузла обліку газу та системи визначення фізико-хімічних показників газу газорозподільчої станції №7 м. Дніпро, тобто для виготовлення проектної документації та отримання експертного звіту експертної організації для подальшої реконструкції одного елементу від цілої частини газотранспортної системи.

Подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет).

Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому, зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27.03.2018 № 910/17999/16; пункт 38 постанови від 25.04.2018 № 925/3/7; пункт 40 постанови від 25.04.2018 № 910/24257/16).

Водночас, суд апеляційної інстанції відхиляє посилання відповідача на практику Верховного Суду у справах №925/1298/21; №910/6644/18; №910/10647/18; № 911/651/24 з огляду на те що наведені постанови не стосуються предмету розгляду, що безпосередньо стосуються правовідносин, що виникли за договором підряду.

У статті 190 ЦК України дається визначення поняття «майно»: майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Цивільний кодекс України при класифікації речей як об`єктів цивільних прав поділяє речі на рухомі і нерухомі. Відповідно до статті 179 ЦК України річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 181 ЦК України речі поділяються на нерухомі і рухомі. До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Рухомими речами є речі, які можна вільно переміщувати у просторі.

У спорах, що виникають з приводу (щодо) нерухомого майна, предметом доказування є правомірність набуття або переходу права власності чи права користування майном від однієї особи до іншої за вже вчиненим правочином. До позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Отже, до спорів, що виникають з приводу нерухомого майна, відносяться спори, вимоги за якими безпосередньо стосуються об`єкта нерухомого майна, і не відносяться спори, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов`язань за договором, незалежно від того, що такий договір укладений стосовно нерухомого майна. До таких позовів застосовуються загальні правила підсудності.

Отже, заперечення скаржника відхиляються, позов у справі №910/3972/24 стосується стягнення штрафних санкцій за просторочення виконання ПВР з реконструкції окремого елементу ГТС, тобто предметом вищезазначеного позову не є нерухоме майно чи основна його частина, для якого положеннями ст. 30 ГПК України встановлена виключна підсудність, тому підстав для її застосування не вбачається, аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції.

Крім того, апеляційна скарга містить заперечення відповідача щодо позовних вимог, зокрема, посилаючись на наступне.

Скаржник стверджує, що не є таким, що прострочив виконання зобов`язання з виконання робіт за ІІ та III етапами у визначені договором строки та не підлягає притягненню до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій за порушення умов договору через відсутність його вини, оскільки таке порушення сталось в повному обсязі з вини кредитора, тобто мало місце прострочення кредитора. Позивач як кредитор допустив бездіяльність, а саме: не повідомив у лютому 2023 та березні 2023 про заміну обладнання для врахування при розробкі проєкту, в отриманій з листом №ТОВВИХ 23-11544 від 23.08.2023р. Зміні №1 до Завдання на проєктування № 21.71.21 не вилучив технічні вимоги по п.5.1.6.

Суд апеляційної інстанції відхиляє такі доводи відповідача з огляду на наступне.

Строк виконання робіт визначено пунктом 1.3 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 05.08.2022 до Договору): Підрядник у відповідності до календарного графіку виконання робіт (далі - Календарний графік), який є невід`ємною частиною Договору (Додаток № 3), зобов`язується виконати роботи впродовж 450 (чотирьохсот п`ятдесяти) календарних днів з дати укладення Договору.

Граничний термін виконання Робіт по ІІ етапу «Розробка стадії «Проект». Проходження відомчої експертизи Товариства та експертизи в експертній організації» складає 360 календарних днів з дати завершення робіт по І етапу (підписання акта здачі-приймання). Таким чином, оскільки роботи І етапу завершено 08.02.2022, Роботи по ІІ етапу мали бути завершені Підрядником не пізніше 03.02.2023.

Граничний термін виконання Робіт по ІІІ етапу «Розробка стадії «Робоча документація» складає 30 календарних днів з дати завершення робіт по ІІ етапу (підписання акта здачі-приймання). Враховуючи загальний строк виконання Робіт, передбачений п. 1.3 Договору, Підрядник мав виконати Роботи по ІІІ етапу до 06.03.2023.

Крім того з урахуванням того, що роботи за Договором в цілому, з урахуванням додаткової угоди про продовження строку виконання зобов`язань, мали бути завершені ще 05.03.2023, зазначений лист не міг мати жодного причинно-наслідкового зв`язку із допущеним з боку Підрядника простроченням.

Крім того з розрахунку штрафних санкцій виключено 89 календарних днів, протягом яких Замовником надавалась Підряднику відповідь на лист від 26.05.2023 №БГ-155-353 (ТОВВХ-23-10974) щодо приведення у відповідність ТВ на проєктування до поточного стану структури ГРС та внесення змін до ТВ. Затверджену зміну № 1 від

21.08.2023 до Завдання на проєктування № 21.71.21 передано Підряднику листом від 23.08.2023 №ТОВВИХ-23-11544.

У відповідності до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов`язковим до виконання.

Згідно із ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу, тобто, законодавець передбачає обов`язкову оплатність договору підряду.

Частиною 1 ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Статтею 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Докази виконання робіт за II етапом та III етапом у матеріалах справи відсутні. Отже, відповідач є таким що порушив умови Договору в частині дотримання строків виконання робіт, і відповідно до цього доводи відповідача судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки не спростовують доводів позивача, аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції.

Крім того, позивач звернувся із вимогою про стягнення з відповідача пеню в розмірі 52 883, 96 грн за період з 04.02.2023 по 08.07.2023, нараховану на суму вартості робіт за II етапом - 341 186, 84 грн з ПДВ, та в розмірі 64 513, 97 грн за період з 07.03.2023 по 06.09.2023, нараховану на суму вартості робіт за II етапом - 350 619, 40 грн з ПДВ.

Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

У силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 8.3. договору встановлено, що за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, з яких допущено порушення строку виконання, за кожний день такого прострочення, а за прострочення виконання робіт понад тридцять днів підрядник додатково сплачує штраф у розмірі семи відсотків вартості робіт, з яких допущено порушення.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 52 883, 96 грн за період з 04.02.2023 по 08.07.2023, нараховану на суму вартості робіт за II етапом - 341 186, 84 грн з ПДВ, та в розмірі 64 513, 97 грн за період з 07.03.2023 по 06.09.2023, нараховану на суму вартості робіт за II етапом - 350 619, 40 грн з ПДВ.

Суд апеляційної інстанції здійснивши власний перерахунок дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог у частині стягнення штрафних санкцій, що підлягають задоволенню в повному обсязі - аналогічних правомірних висновків дійшов і суд першої інстанції.

Отже, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують правильних висновків місцевого господарського суду та не свідчать про порушення чи неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Усі інші доводи та міркування скаржника, прийняті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду апеляційної інстанції.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2024 у справі №910/3972/24, за наведених скаржником доводів та в межах апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Інжинірингово-виробниче підприємство «Вніпітрансгаз» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2024 у справі №910/3972/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2024 у справі №910/3972/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за скаржником.

4. Матеріали справи №910/3972/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Б.О. Ткаченко

Судді О.М. Гаврилюк

В.В. Сулім