Рішення

від 23.05.2024 по справі 914/666/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2024 Справа № 914/666/24

За позовом: Приватного акціонерного товариства Концерн Хлібпром, м. Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Футуро Трейд, с. Ставчани, Пустомитівський р-н, Львівська обл.

про: стягнення заборгованості

Суддя Коссак С.М.

за участі секретаря Полюхович Х.М.

За участі представників сторін:

Від позивача: Рустамова Наталя Романівна (в режимі відеоконференції) представник;

Від відповідача: не з"явився

На розгляд до господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Концерн Хлібпром, м. Львів до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Футуро Трейд, с. Ставчани, Пустомитівський р-н, Львівська обл. про стягнення 614 895,00грн. заборгованості. Також, позивач просить стягнути з відповідачів судовий збір у розмірі 9 223,42грн.

Ухвалою суду від 18.03.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 18.04.2024 року на 10:15 год.

12.04.2024 року через систему Електронний суд до суду надійшло клопотання від представника позивача Рустамової Наталії Романівни за вх.№10121/24 про участь у судовому засіданні 18.04.2024 року на 10год. 15хв. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи "EаsyCon", яке судом ухвалою суду від 16.04.2024 року задоволено.

08.05.2024 року представником відповідача подано через систему Електронний суд відзив на позовну заяву за вх.№12362/24.

Ухвалою суду від 08.05.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 23.05.2024 р. о 13:15 год.

В судове засідання 23.05.2024 року позивач явку представника в режимі відеоконференції забезпечив, який надав пояснення по суті спору та просить позов задоволити в сумі 539 897,70грн., яка визначена у акті звірки взаємних розрахунків станом на 31.03.2024 року та не заперечує щодо того факту, що станом на час подання позову сума боргу становила 574 897,70грн. та 28.03.2024 року відповідачем було здійснено проплату на суму 35 000,00грн.

В судове засідання 23.05.2024 року відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, був повідомлений про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 13.05.2024 року. Одночасно відповідачу відомо про розгляд справи на ним озвучено свою позицію щодо справи у поданому відзиві на позовну заяву.

Ухвали суду надіслані учасникам у справі за адресами, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та адресами, які вказані позивачем у позовній заяві.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Таким чином, судом було вчинено всіх можливі за даних обставин дії щодо належного повідомлення відповідача про розглядуваний спір.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Аргументи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.08.2023р. між ПрАТ «Концерн Хлібпром» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Футуро Трейд» (Покупець) укладено договір поставки №010823/01П, відповідно до п.1.1 умов якого Постачальник зобов`язується поставляти, а Покупець приймати та оплачувати товар. Найменування, асортимент і ціна товару, що поставляється, вказується в Додатку №1 «Специфікація», який є невід`ємною частиною Договору (п.1.2. Договору).

Позивач стверджує, що на виконання умов Договору позивач здійснив поставку продукції Відповідачу на загальну суму 614 895,00 грн, що підтверджується накладними, які додано до позовної заяви, які підписані та скріплені печатками обох юридичних осіб.

Згідно доданого до матеріалів справи Акту звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 31.03.2024 року, станом на час подання позову сума боргу відповідача перед позивачем становила 574 897,70грн. та 28.03.2024 року відповідачем було здійснено проплату позивачу на суму 35 000,00грн., відтак сума боргу станом на 31.03.2024 рік становить 539 897,70грн., яку позивач не заперечує та просить дану суму стягнути з відповідача.

Таким чином, зважаючи на невиконання Відповідачем умов Договору щодо оплати за поставлений товар, загальна сума заборгованості по поставці товару складає 539 897,70грн. та яку позивач просить стягнути з відповідача, яка залишилась неоплачена відповідачем проте підтверджена поданими доказами.

Також позивач просить стягнути з відповідача 9223,42грн. судового збору.

Аргументи відповідача.

08.05.2024 року представником відповідача подано через систему Електронний суд відзив на позовну заяву за вх.№12362/24, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Додано Акт звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 31.03.2024 року відповідно до якого, станом на час подання позову сума боргу становила 574 897,70грн. та 28.03.2024 року відповідачем було здійснено оплату на суму 35 000,00грн., відтак сума боргу станом на 31.03.2024 рік становить 539 897,70грн.

Фактичні обставини справи.

01.08.2023р. між ПрАТ «Концерн Хлібпром» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Футуро Трейд» (Покупець) укладено договір поставки №010823/01П, відповідно до п.1.1 умов якого Постачальник зобов`язується поставляти, а Покупець приймати та оплачувати товар. Найменування, асортимент і ціна товару, що поставляється, вказується в Додатку №1 «Специфікація», який є невід`ємною частиною Договору (п.1.2. Договору).

Згідно з п. 1.3. Договору вартість Договору складається з вартості товарів, придбаних покупцем за даним Договором.

Позивач стверджує, що на виконання умов Договору позивач здійснив поставку продукції Відповідачу на загальну суму 614 895,00 грн, що підтверджується накладними, які додано до позовної заяви, які підписані та скріплені печатками обох юридичних осіб.

Відповідно до п.6.5. Договору оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 27 (двадцяти семи) календарних днів з дня поставки товару. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця.

Згідно з п.3.12 Договору (в редакції Протоколу узгодження розбіжностей до Договору (Додаток №9 до Договору)) право власності на поставлений товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту фактичної передачі товару і підписання сторонами товаросупровідних документів. Датою поставки товару вважається дата підписання Покупцем товарно-транспортної накладної за формою 1-ТТН (хліб).

Проте, позивач стверджує, що в порушення умов Договору, Відповідач не здійснив оплату за товар на загальну суму 614 895,00 грн, який він отримав на підставі товарно-транспортних накладних, які знаходяться в матеріалах справи та які скріплені печатками та підписані обома сторонами.

Відповідно до п. 8.1 Договору у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність визначену цим Договором та/або підписаними Сторонами додатками чи додатковими угодами та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Слід зазначити, що згідно доданого до матеріалів справи Акту звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 31.03.2024 року, станом на час подання позову сума боргу відповідача перед позивачем становила 574 897,70грн. та 28.03.2024 року відповідачем було здійснено проплату позивачу на суму 35 000,00грн., відтак сума боргу станом на 31.03.2024 рік становить 539 897,70грн., яку позивач не заперечує та просить дану суму стягнути з відповідача.

Таким чином, зважаючи на невиконання Відповідачем умов Договору щодо оплати за поставлений товар, загальна сума заборгованості по поставці товару складає 539 897,70грн. та яку позивач просить стягнути з відповідача.

Норми права та висновки суду.

Предметом доказування є встановлення факту неналежного виконання умов договору, а відтак виконання обов`язку щодо повної оплати згідно умов договору за поставлений товар.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частина 1 статті 693 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Одночасно суд зазначає, що сторони засвідчили у п.3.12 Договору (в редакції Протоколу узгодження розбіжностей до Договору (Додаток №9 до Договору)) право власності на поставлений товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту фактичної передачі товару і підписання сторонами товаросупровідних документів. Датою поставки товару вважається дата підписання Покупцем товарно-транспортної накладної за формою 1-ТТН (хліб).

На підставі товарно-транспортних накладних, які знаходяться в матеріалах справи та які скріплені печатками та підписані обома сторонами, позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар, що не заперечується відповідачем, та ним 28.03.2024 року було здійснено часткову проплату позивачу в сумі 35 000,00грн.

Згідно доданого до матеріалів справи Акту звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 31.03.2024 року, станом на час подання позову сума боргу відповідача перед позивачем становила 574 897,70грн. та 28.03.2024 року відповідачем було здійснено проплату позивачу на суму 35 000,00грн., відтак сума боргу станом на 31.03.2024 рік становить 539 897,70грн.

Відповідно до п. 8.1 Договору у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність визначену цим Договором та/або підписаними Сторонами додатками чи додатковими угодами та чинним законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч.1,2 ст.538 ЦК України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання. При зустрічному виконанні зобов`язання сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч.4 цієї ж статті якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Відповідно до ч.3 ст.510 ЦК України якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права, і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (статті 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (стаття 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідачем не надано будь-яких доказів відмови від отримання або повернення позивачу товару отриманого на підставі товарно-транспортних накладних, які відповідно до умов Договору засвідчують реальне його отримання за кількістю та якістю матеріально-відповідальними (уповноваженими) особами, які визначені сторонами. Суд звертає увагу на те, що у справі про стягнення заборгованості, доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.

Судом встановлено, що відповідач свого обов`язку щодо повної оплати вартості поставленого товару за укладеним Договором поставки №010823/01П на підставі товарно-транспортних накладних, у повному розмірі та у погоджений сторонами строк належним чином не виконав, у зв`язку із чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 574 897,70грн., яка виникла станом на час подання позову та даний факт не заперечується представником позивача.

Матеріали даної справи не містять, а відповідач не надав суду належних та допустимих доказів виконання своїх зобов`язань за укладеним договором поставки та сплати коштів за поставлений товар у повному обсязі.

Судом встановлено, що до подання позову 12.03.2024 року та відкриття провадження у справі (ухвала суду від 18.03.2024 року) сума боргу відповідача перед позивачем становила 574 897,70грн., що підтверджується належним чином підписаним Актом звірки взаємних розрахунків між сторонами та не заперечується позивачем.

Станом після відкриття провадження у справі сума боргу становила 574 897,70грн. (сальдо на 01.03.2024 року), що підтверджується доданим до матеріалів справи Актом звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 31.03.2024 року.

Судом встановлено, що згідно поданого Акту звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 31.03.2024 року, відповідачем сплачено та зараховано на рахунок позивача 28.03.2024 року 35 000,00грн. Цю оплату позивач не заперечує та зазначає, що дана сума зарахована на рахунок позивача. Відтак сума боргу до стягнення становить 539 897,70 грн.

Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Предмет спору - це об`єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Враховуючи те, що при розгляді справи по суті відповідачем сплачено 35 000,00 грн., що не заперечується позивачем, суд дійшов до висновку про закриття провадження у справі в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 35 000,00 грн, у зв`язку з відсутністю предмета спору, а відтак залишок несплаченої суми боргу за поставлений товар становить 539 897,70грн.

Таким чином, судом встановлено, що при поданні позовної заяви позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 614 895,00грн. В процесі розгляду справи з`ясувалося, що сума боргу за поставлений товар станом на час подання позову становила 574 897,70грн., що не заперечується сторонами. В процесі розгляду справи відповідачем сплачено 35 000,00грн., що не заперечується позивачем, відтак позовні вимоги про стягнення 539 897,00грн. основного боргу за поставлений товар є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення та підтверджується матеріалами справи, в частині стягнення 35 000,00грн. провадження у справі слід закрити, а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити як безпідставно заявлені.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів щодо існування простроченої заборгованості за поставлений товар, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а стягненню підлягає борг в сумі 539 897,00грн., в частині стягнення 35 000,00грн. провадження у справі слід закрити, у зв`язку з відсутністю предмета спору, а в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, як безпідставно заявлені.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в сумі 9223,42 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1683518 від 07 березня 2024 року, який обрахований пропорційно розміру заявленої до стягнення суми.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 8 623,46грн., який обраховано від суми, яка є вірною при поданні позову до суду.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 185, 191, 192, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Закрити провадження у справі в частині стягнення 35 000,00грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Футуро Трейд (81118, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Ставчани, вул. Шевченка, будинок 9, код ЄДРПОУ 43263235) на користь Приватного акціонерного товариства Концерн Хлібпром (79035, м. Львів, вул. Хлібна, 2, код ЄДРПОУ 05511001) заборгованість у розмірі 539 897,70грн. та 8 623,46грн. судового збору.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

6. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 04.06.2024 року.

СуддяКоссак С.М.