Рішення

від 04.06.2024 по справі 924/377/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" червня 2024 р. Справа № 924/377/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., при секретарі судового засідання Андрєєв В.І., розглянувши матеріали справи

за позовом фермерського господарства "Лада-СВА", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сільсько-господарське підприємство "Дніпро", с. Ганнопіль, Шепетівський район, Хмельницька область

про стягнення грошей

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився,

від відповідача - Лосич Т.С. згідно ордера від 09.05.24р. ( режимі відеоконференції),

встановив:

фермерське господарство "Лада-СВА", м. Київ звернулося до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Сільсько-господарське підприємство "Дніпро" 1052278,15 грн. заборгованості.

Позовні вимоги позивач обгрунтовує невиконанням відповідачем зобов`язань щодо оплати товару за договором поставки №1502/24 від 15.02.2014р.

Відповідач подав заяву в якій вказує, що позовні вимоги визнає повністю та просить суд розстрочити виконання зобов`язання строком на 12 місяців.

Представник позивача просив здійснити розгляд справи за його відсутності та задовольнити позовні вимоги. Крім того, заперечує проти задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.06.2024 року підтримує вимоги, викладені у заяві.

Матеріалами справи встановлено.

15.02.2024 року між ФГ «Лада-СВА» (постачальник) та ТОВ "Сільсько-господарське підприємство "Дніпро" (покупець) укладено договір поставки № 1502/24.

Відповідно до п.3 Договору, Постачальник зобов`язується в строки, визначені Договором, поставити кукурудзу врожаю 2023 року, надалі за текстом "Товар", а Покупець зобов`язується отримати зазначений вище Товар та оплатити Продавцю встановлену ціну.

Згідно п.4 Договору кукурудза врожаю 2023 року поставляється в кількості, що вказана в Специфікаціях до Договору, які є його невід`ємними частинами.

Ціна Товару, у відповідності до п.6.1 Договору, погоджується Сторонами в Специфікації до Договору, яка є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п.7.1 Договору, Постачальник зобов`язується передати Товар на умовах передачі Товару в місці постави за адресою: Черніговська обл., Прилуцький р-н, смт. Мала Дівиця, вул. Космонавтів, буд. 1. Товар вважається поставленим з моменту завантаження Товару в автотранспорт, наданий Покупцем, в місці поставки, що підтверджується видатковою та товарно-транспортною накладною. Постачальник зобов`язується забезпечити завантаження Товару в автомобілі, надані Покупцем, за власний рахунок.

Пунктом 10.1 Договору Сторони погодили наступні умови оплати: Якщо інші умови не будуть визначені Додатками (Специфікаціями) до Договору, оплата вартості Товару здійснюється в гривнях шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Постачальника наступним чином: 86% вартості Товару, зазначеного у видатковій накладній, після його завантаження на автотранспорт в місці поставки та отримання Покупцем скан-копій наступних документів, підписаних уповноваженою особою: Договору, підписаного уповноваженою особою Постачальника та завіреного печаткою (за наявності), рахунку-фактури, видаткової накладної, сертифікату якості на кожну партію Товару (в разі наявності); 14% поставленої партії Товару, протягом 3 (трьох) банківських днів з дня реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та отримання Покупцем оригіналів наступних документів: Договору, рахунку-фактури, видаткової накладної, сертифікату якості на кожну партію Товару (в разі наявності).

Згідно п. 14.1. Договір набирає чинності з моменту його належного підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2024 року, але в будь-якому випадку - до повного виконання Сторонами своїх обов`язків.

15.02.2024р. до Договору поставки сторонами підписано Специфікацію №1.

Відповідно до п. 1. Специфікації Сторони погодили поставку кукурудзи врожаю 2023 року в загальній кількості 2000 тон (+- 20%) на суму 9 300 006,00грн., в тому числі ПДВ 1 142 106,00 грн.

Відповідно до видаткових накладних № 14 від 16.02.2024 на суму 1 074 429,7 грн., № 15 від 17.02.2024 на суму 1 724 872,11 грн., № 16 від 18.02.2024 на суму 1 809 688,17 грн., № 17 від 19.02.2024 на суму 734 049,48 грн., № 18 від 20.02.2024 на суму 843 138,54 грн., № 20 від 21.02.2024 на суму 1 320 786,85 грн., № 24 від 22.02.2024 суму 728 655,48 грн., № 26 від 23.02.2024 на суму 1 278 657,82 грн. ФГ «Лада-СВА» поставило на користь ТОВ "СП "Дніпро" кукурудзу на загальну суму 9 514 278,15 гривень.

ФГ «Лада-СВА» на вказані поставки склало та зареєструвало відповідні податкові накладні: № 8 від 16.02.2024, № 9 від 16.02.2024, № 10 від 18.02.2024, № 11 від 19.02.2024, № 12 від 20.02.2024, № 14 від 21.02.2024, № 17 від 22.02.2024, № 20 від 23.02.2024.

В порушення умов договору, ТОВ "СП "Дніпро" сплатило на користь ФГ «Лада-СВА» лише 8 462 000,00 гривень.

Відповідно до наявного в матеріалах справи акту звірки взаємних розрахунків за період 01.02.2023 27.03.2024 заборгованість відповідача становить 1 052 278,15 гривень

09.04.2024р. позивачем було направлено відповідачу вимогу вих. 0904-01/2024 про сплату заборгованості за поставлений товар, одна вона була залишена без задоволення.

Дослідивши наявні в справі докази, давши їм оцінку в сукупності, суд враховує наступне.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З положень ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Приписами ст.638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що 15.02.2024 року між ФГ «Лада-СВА» (постачальник) та ТОВ "Сільсько-господарське підприємство "Дніпро" (покупець) укладено договір поставки № 1502/24.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що на виконання Договору поставки №1502/24 від 15.02.2024р. позивач поставив відповідачу товар (кукурудзу) на загальну суму 9 514 278,15 грн., що підтверджується підписаними та скріпленими печатками видатковими накладними.

Проте, в порушення умов Договору, відповідач у встановлений строк не здійснив оплату за оплату за поставлений товар в повному обсязі, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем рахується заборгованість у розмірі 1 052 278,15грн.

Наявність вказаної заборгованості відповідачем не спростована, напроти, у заяві від 09.05.2024р. заявлені позивачем позовні вимоги були визнані відповідачем в повному обсязі.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 46 ГПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд зазначає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

Отже, підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи, наведені норми законодавства та визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення судового рішення на 12 місяців суд дійшов висновку про неможливість його задоволення з огляду на те, що розстрочення судового рішення фактично відстрочує момент виконання судового рішення, а з рештою і виконання вже простроченого зобов`язання. Тобто позивач не отримає того судового захисту на який він розраховував при зверненні до суду.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.ст.129-130 ГПК України та ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Згідно з положеннями ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" в разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи викладене, подання відповідачем заяви про визнання позову до початку розгляду справи по суті, суд вбачає наявність підстав для повернення позивачу 50% судового збору, сплаченого при зверненні з позовом до суду та покладення судових витрат по сплаті судового збору в іншій частині на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 130, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Сільськогосподарське підприємство "Дніпро" (30030, Хмельницька область, Шепетівський район, с. Ганнопіль, вул. Миру, 16, код 30929334) на користь фермерського господарство „Лада СВА (01133, м. Київ, бульвар Лесі України, буд. 30-Б, оф. 14, код 40738425) 1 052 278,15 грн. (один мільйон п`ятдесят дві тисячі двісті сімдесят вісім гривень 15 коп.) заборгованості та 7892,09 (сім тисяч вісімсот дев`яносто дві гривні 09 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Повернути фермерському господарству „Лада СВА (01133, м. Київ, бульвар Лесі України, буд. 30-Б, оф. 14, код 40738425) з Державного бюджету України 7892,09 грн. (сім тисяч вісімсот дев`яносто дві гривні 09 коп.) сплаченого судового збору, перерахованого згідно квитанції 2589-7495-7994-5257 від 10.04.2024.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук 2 прим: 1 - до справи;

Позивач, відповідачу надіслати рішення до кабінету ЕС.