Ухвала

від 03.06.2024 по справі 926/868/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

03 червня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/868/24

Суддя Господарського суду Чернівецької області Миронюк Сергій Олександрович, розглянувши матеріали справи

за позовом Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів

до товариства з обмеженою відповідальністю Вижницька біопаливна компанія, Чернівецька обл.

про стягнення штрафу та пені в сумі 40000,00 грн.

представники сторін:

від позивача Сигляк І.Я.

від відповідача не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Вижницька біопаливна компанія про стягнення штрафу та пені в сумі 40000,00 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2024 справу №926/868/24 передано на розгляд судді Миронюку С.О.

Ухвалою від 27.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.04.2024.

04.04.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, забезпечення якої просить доручити Господарському суду Львівської області.

Ухвалою від 05.04.2024 задоволено заяву представника позивача від 04.04.2024 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 25.04.2024 відкладено підготовче судове засідання на 08.05.2024.

02.05.2024 до суду від арбітражного керуючого Унгуряну Д.В. надійшло клопотання від 02.05.2024 в якому просить передати матеріали справи №926/868/24 для розгляду в межах справи №926/4711-б/22 про банкрутство ТОВ Вижницька біопаливна компанія.

Ухвалою від 08.05.2024 відкладено підготовче судове засідання на 22.05.2024.

Ухвалою від 22.05.2024 призначено підготовче судове засідання на 03.06.2024.

У судовому засіданні 03.06.2024 представник позивача не заперечував проти задоволення клопотання арбітражного керуючого Унгуряну Д.В. від 02.05.2024 про передання матеріалів справи №926/868/24 для розгляду в межах справи №926/4711-б/22 про банкрутство ТОВ Вижницька біопаливна компанія.

Представник відповідача у судове засідання 03.06.2024 не з`явився.

Суд зазначає, що в силу приписів ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Ухвала від 22.05.2024 з повідомленням про дату, час і місце судового засідання надіслана на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення. До суду повернулося без вручення адресоване відповідачу поштове відправлення з ухвалою від 22.05.2024 з зазначенням причин невручення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд зазначає, що в силу приписів ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 року у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Крім того, за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Відтак, враховуючи належне повідомлення сторін про дату, час і місце проведення судового засідання суд вважає за можливе провести підготовче засідання за відсутності представника відповідача.

Розглянувши клопотання арбітражного керуючого Унгуряну Д.В. від 02.05.2024 про передання матеріалів справи №926/868/24 для розгляду в межах справи №926/4711-б/22 про банкрутство ТОВ Вижницька біопаливна компанія, суд зазначає наступне.

У вказаному клопотанні зазначено, що постановою Господарського суду Чернівецької області від 03.05.2023 у справі №926/4711-б/22 товариство з обмеженою відповідальністю Вижницька біопаливна компанія визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Унгуряну Д.В.

Як наслідок, ліквідатор просить на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства передати матеріали справи №926/868/24 для розгляду в межах справи №926/4711-б/22 про банкрутство ТОВ Вижницька біопаливна компанія.

Суд зазначає, що у провадженні Господарського суду Чернівецької області перебуває справа №926/868/24 за позовом Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до товариства з обмеженою відповідальністю Вижницька біопаливна компанія (код ЄДРПОУ 36753531) про стягнення штрафу та пені в сумі 40000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, до Господарського суду Чернівецької області надійшла заява Головного управління ДПС у Чернівецькій області про банкрутство ТОВ Вижницька біопаливна компанія.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 11.01.2023 у справі №926/4711 б/22 відкрито провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Вижницька біопаливна компанія (код ЄДРПОУ 36753531), введено процедуру розпорядження майном.

Постановою Господарського суду Чернівецької області від 03.05.2023 у справі №926/4711-б/22 визнано товариство з обмеженою відповідальністю Вижницька біопаливна компанія банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Унгуряну Д.В.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Згідно ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Отже, законодавець підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи. Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 у справі № 918/335/17, постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 у справі № 334/5073/19, від 15.06.2021 по справі № 916/585/18(916/1051/20).

У постановах від 15.05.2019 у справі № 289/2217/17, від 12.06.2019 у справі № 289/233/18, від 19.06.2019 у справі № 289/718/18, від 15.06.2021 у справі 916/585/18 (916/1051/20) Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог. До того ж, вирішуючи питання про необхідність розгляду спору, стороною якого є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, суди мають виходити не тільки з того, чи підлягають такі вимоги вартісній оцінці з урахуванням положень статті 163 ГПК України, а також надати оцінку змісту заявлених вимог та порушеного права або інтересу, на захист якого такий позов подано.

Якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ, а спір є майновим у розумінні положень цього Кодексу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі 916/585/18 (916/1051/20).

З моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Отже, порушення провадження у справі про банкрутство боржника обумовлює особливість вирішення таких спорів і полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються по суті саме у межах справи про банкрутство.

Зі змісту норм Кодексу України з процедур банкрутства вбачається, що законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача. Таке урегулювання процедури розгляду спорів до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, встановлює зрозумілу і справедливу процедуру закінчення розгляду справи належним судом, дотримання принципу визначення юрисдикції справи та підсудності спорів одному господарському суду, який акумулює усі вимоги до відповідача, щодо якого порушено процедуру банкрутства.

Згідно п. 3 ч. 3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19).

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої є благо, що підлягає грошовій оцінці. Будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання.

Таким чином, оскільки у справі №926/868/24 позивач просить суд стягнути з відповідача штраф та пеню в сумі 40000,00 грн., то, відповідно, ця позовна вимога має грошовий еквівалент, а тому є вимогою майнового характеру.

Пунктом 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Частиною першою статті 29 ГПК України передбачено, що право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Разом з тим, частиною 13 ст. 30 ГПК України встановлено виключну підсудність справ, передбачених пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, які розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

До таких категорій справ віднесено справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України, а також справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.

У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, при об`єднанні позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року в справі № 442/4490/18.

Отже, процесуальний закон встановив імперативне правило виключної підсудності справ про банкрутство та справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, з огляду на те, що з моменту порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Вижницька біопаливна компанія, останнє перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України, та враховуючи предмет позову в даній справі, даний спір підлягає вирішенню Господарським судом Чернівецької області в межах провадження у справі №926/4711-б/22 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Вижницька біопаливна компанія та підлягає передачі за правилами виключної підсудності.

Керуючись ст. 20, 29, 30, 120, 162, 163, 202, 234-235, 242 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити клопотання арбітражного керуючого Унгуряну Д.В. від 02.05.2024 про передання матеріалів справи №926/868/24 для розгляду в межах справи №926/4711-б/22 про банкрутство ТОВ Вижницька біопаливна компанія.

2. Матеріали справи №926/868/24 передати до Господарського суду Чернівецької області для розгляду в межах справи №926/4711-б/22 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Вижницька біопаливна компанія.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.О.Миронюк