Ухвала

від 03.06.2024 по справі 908/1721/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

03 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 908/1721/21(908/936/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2024 (колегія суддів у складі: Мороз В.Ф., - головуючий, Парусніков Ю.Б., Чередко А.Є.)

та рішення Господарського суду Запорізької області від 06.06.2023 (суддя Юлдашев О.О.)

у справі № 908/1721/21(908/936/23)

за позовом Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до 1). Дочірнього підприємства "Автобусний завод "Богдан"; 2). Sarevin Investments LTD

про визнання недійсним договору,

в межах справи № 908/1721/21

за заявою Дочірнього підприємства Автоскладальний завод № 2 Публічного акціонерного товариства "Автомобільна Компанія Богдан Моторс"

до Дочірнього підприємства "Автобусний завод "Богдан"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" 13.05.2024 подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2024 та рішення Господарського суду Запорізької області від 06.06.2023 у справі № 908/1721/21(908/936/23).

Перевіривши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", Верховний Суд дійшов висновку, що вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Статтею 288 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 4 ст. 293 цього Кодексу.

Разом з тим, встановлений у ч. 1 ст. 288 ГПК України строк на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції від 14.03.2024 (повний текст якої виготовлено та підписано 18.04.2024) закінчився 08.05.2024, а касаційну скаргу подано 13.05.2024, тобто з пропуском цього строку.

Однак Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, не порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження та не наводить підстав для поновлення цього строку, а лише зазначає у описовій частині касаційної скарги про те, повний текст оскаржуваного судового рішення скаржником було отримано 22.04.2024, у зв`язку з чим, скаржник вважає, що строк касаційного оскарження ним пропущено не було.

05.10.2022 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд" підсистема відеоконференцзв`язку, у зв`язку з чим відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Пунктом 17 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС визначено, що особам, які зареєстрували електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з п. 37 наведеного розділу підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених. До електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя.

Як вбачається з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" зареєструвало офіційну електронну адресу в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі.

Постанова Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2024 надіслана в електронний кабінет Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та доставлена 19.04.2024 о 18:55, що підтверджується довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду, яка отримана з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду".

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно з абз. 2 ч. 6 цієї статті, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, таке рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З огляду на зазначене датою вручення оскаржуваного судового рішення є 20.04.2024, тому передбачений положенням ч. 2 ст. 288 ГПК України двадцятиденний строк, який обчислюється з дня вручення скаржнику повного тексту оскаржуваного судового рішення, закінчився 10.05.2023, у той час як касаційну скаргу було подано 13.05.2024, без клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Вказані обставини є підставою для залишення касаційної скарги Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" без руху відповідно до ч. 3 ст. 292 ГПК України.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 встановлений у розмірі 2684,00 грн.

Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру становить

1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Суд, вважає за необхідне зазначити, що Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 03.03.2021 у справі № 905/1818/19 зроблено висновок, що за розгляд у позовному провадженні у межах справи про банкрутство, провадження у якій регулюється нормами Кодексу України з процедур банкрутства, майнового чи немайнового спору господарському суду необхідно обраховувати розмір судового збору виходячи із ставки, що підлягає сплаті за подання позовної заяви відповідно майнового чи немайнового характеру (п.п.1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Предметом спору у справі № 908/1721/21(908/936/23) визнання недійсним Договору збереження (підтримання) у належному стані майна банкрута №0110/В3-2 від 01.10.2021, Додаткової угоди №1 до цього договору від 30.12.2021, Додаткової угоди №2 до цього договору від 31.03.2022, та зобов`язання компанію Sarevin в особі представництва "Саревін Інвестментс ЛТД", повернути отримане на підставі актів приймання-передачі майна №1 від 01.10.2021, №2 від 01.01.2022 майно Банкруту ДП "Автобусний завод "Богдан" в особі ліквідатора Сердюк М.М.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні позову позивач мав сплатити судовий збір за чотири вимоги немайнового характеру за ставкою один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за одну вимогу немайнового характеру (аналогічна правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20).

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Частиною 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, скаржник повинен був надати суду докази сплати судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду у розмірі 17177.60 грн (2684 х 4 х 200% х 0.8).

Однак Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" до касаційної скарги не додало докази, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Вимогами ч. 2 ст. 174 ГПК України передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене касаційна скарга Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" підлягає залишенню без руху на підставі ч.ч. 2, 3 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків шляхом наведення підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та подання суду належних доказів поважності причини пропуску вказаного строку. Також, скаржнику належить надати Верховному Суду докази сплати судового збору у встановленому порядку в розмірі 17177.60 грн.

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 292 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу.

Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2024 та рішення Господарського суду Запорізької області від 06.06.2023 у справі № 908/1721/21(908/936/23) залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Наслідки невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали встановлені статтею 292 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Пєсков