Ухвала

від 04.06.2024 по справі 5/530-03

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 червня 2024 року

м. Київ

cправа № 5/530-03 (902/1285/23)

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Картере В.І.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2024 (колегія суддів у складі: Тимошенко О.М. - головуючий, Юрчук М.І., Крейбух О.Г.)

та рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.12.2023 (колегія суддів у складі: Димбовський В.В. - головуючий, Музика М.В., Кочергіна В.О.)

у справі № 5/530-03 (902/1285/23)

за позовом ОСОБА_1

до Відкритого акціонерного товариства "Жмеринський завод "Сектор" в особі арбітражного керуючого Сокольвака Михайла Васильовича

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1). Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; 2). Публічного акціонерного товариства "Національний депозитарій України"; 3). Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

про визнання втраченою систему реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" та зобов`язання ВАТ "Жмеринський завод "Сектор" здійснити дії щодо відновлення реєстру власників іменних цінних паперів

в межах справи № 5/530-03

про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Жмеринський завод "Сектор"

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 25.04.2024 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2024 та на рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.12.2023 у справі № 5/530-03(902/1285/23). Також скаржником подано до суду клопотання про передачу справи № 5/530-03 (902/1285/23) на розгляд до Великої Палати Верховного Суду. Крім того, ОСОБА_1 у касаційній скарзі зазначає про звільнення від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір", на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", додавши при цьому ксерокопію довідки Жмеринської міжрайонної МСЕК від 05.02.2024.

Здійснивши перевірку касаційної скарги ОСОБА_1 та доданих до неї матеріалів, Верховний Суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 290 ГПК України, що є підставою для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Зокрема, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 2 ст. 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

При цьому заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України скасування судових рішень через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати про неправильне застосування конкретних норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування, яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень, а також зазначити виключний (виключні) випадок (випадки), передбачений (передбачені) п.п. 1 - 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України щодо підстави (підстав), на якій (яких) подано касаційну скаргу.

ОСОБА_1 , звертаючись з касаційною скаргою посилається на те, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи було порушені норми матеріального та процесуального права та зазначає обставини, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, зокрема, вказує, що судом апеляційної інстанції не було враховано висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а також вказує, що судами попередніх інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень порушено порядок оцінки та дослідження доказів, що були подані скаржником до суду. Також, скаржник зазначає, що оскаржувані судові рішення в порушення вимог ст.ст. 19, 124 Конституції України ухвалені в межах спрощеного позовного провадження, а не в межах загального позовного провадження.

Разом з тим, Верховний Суд зазначає, у разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У цьому випадку необхідно чітко вказати:

- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

При цьому суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями за скаржника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями та обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, яких не виклав сам заявник. В іншому випадку вказане б призвело до порушення таких принципів цивільного процесу, як змагальності та диспозитивності.

Проте, скаржник не дотримався вимог п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, оскільки при поданні касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України скаржником не зазначено норму права (абзац, пункт, частина статті, стаття), яку було застосовано судом без врахування висновку Верховного Суду у вказаних скаржником постановах.

З огляду на викладене касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 ст. 292 ГПК України із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків шляхом зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 287 ГПК України підстави (підстав) у спосіб, передбачений п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України.

Суд звертає увагу скаржника на те, що заяву про усунення недоліків касаційної скарги слід подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк, а також надати суду докази надіслання копії заяви про усунення недоліків касаційної скарги іншим учасникам справи.

Згідно з ч. 4 ст. 174 та ч. 2 ст. 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Клопотання ОСОБА_1 щодо передачі справи № 5/530-03(902/1285/23) за касаційною скаргою скаржника на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2024 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.12.2023 до Великої Палати Верховного Суду та щодо звільнення від сплати судового збору судом не розглядається, оскільки касаційна скарга залишена без руху.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.04.2024 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 06.12.2023 у справі № 5/530-03(902/1285/23) залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду В. Картере