Ухвала

від 03.06.2024 по справі 296/4945/24

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/4945/24

2/296/2356/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"03" червня 2024 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Адамович О.Й., вирішуючи питання про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до приватної ремонтно-будівельної фірми "Комунальник" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, стягнення заробітної плати, стягнення моральної шкоди та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з позовною заявою до приватної ремонтно-будівельної фірми "Комунальник" та відповідно до змісту позовних вимог просить:

1) зобов`язати відповідача приватна ремонтно-будівельна фірма «Комунальник» відновити позивача ОСОБА_1 на посаді підсобного робітника;

2) стягнути з відповідача приватна ремонтно-будівельна фірма «Комунальник» на користь позивача ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу після його звільнення - за весь час до відновлення на посаді;

3) стягнути з відповідача приватна ремонтно-будівельна фірма «Комунальник» на користь позивача ОСОБА_1 неотриману позивачем заробітну плату за дні невиплати йому заробітної плати у жовтні, листопаді, грудні 2023 року, у січні, лютому, березні, квітні, травні 2024 року у дні ненадання позивачеві, розраховану за кожний день такого ненадання роботи, усього у розмірі 37936,30 гривень;

4) визнати вчинення відповідачем приватна ремонтно-будівельна фірма «Комунальник» мобінгу, дискримінації за християнські переконання і практику, дискримінації за патріотичні переконання і практику, дискримінації за статусом вимушеного переселенця з тимчасово окупованої території України позивача ОСОБА_1 протягом тривалого часу з 20 червня 2023 року по 22 квітня 2024 року;

5) визнати нанесення відповідачем приватна ремонтно-будівельна фірма «Комунальник» позивачеві ОСОБА_1 ушкодження здоров`я порушенням вимог охорони праці;

6) зобов`язати відповідача приватна ремонтно-будівельна фірма «Комунальник» видати наказ про вибачення перед позивачем ОСОБА_1 за мобінг (цькування) позивача за його християнські переконання і практику, за його патріотичні переконання і практику, за його статусом вимушеного переселенця з тимчасово окупованої території України. Цей Наказ відповідачеві розповсюдити серед усіх працівників відповідача;

7) зобов`язати відповідача приватна ремонтно-будівельна фірма «Комунальник» усунути мобінг (цькування) позивача ОСОБА_1 за його християнські переконання і практику, за його патріотичні переконання і практику, за його статусом вимушеного переселенця з тимчасово окупованої території України;

8) стягнути з відповідача приватна ремонтно-будівельна фірма «Комунальник» на користь позивача ОСОБА_1 шкоду, заподіяну здоров`ю позивача порушенням вимог охорони праці в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень;

9) зобов`язати відповідача приватна ремонтно-будівельна фірма «Комунальник» надати позивачеві ОСОБА_1 санаторно-курортні путівки для лікування позивача за медичними показаннями, придбані для цього коштом і за рахунок відповідача;

10) стягнути з відповідача приватна ремонтно-будівельна фірма «Комунальник» на користь позивача ОСОБА_1 нанесену матеріальну шкоду пошкодженням власного одягу та взуття позивача при виконанні робіт в інтересах відповідача в розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень;

11) визнати нанесення відповідачем приватна ремонтно-будівельна фірма «Комунальник» позивачеві ОСОБА_1 моральної шкоди, на відшкодування якої стягнути з відповідача на користь позивача 200 000 (двісті тисяч) гривень.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, тому що її подано з порушенням вимог ст.175, 177 ЦПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подачу фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подачу фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

В пункті 13 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що якщо в позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог майнового та немайнового характеру, пов`язаних між собою, то, враховуючи, що об`єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.

У позовній заяві позивач як на підставу для звільнення від сплати судового збору посилається на п.1, п.2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" та цитує, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 1) позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі; 2) позивачі - у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи.

Суд частково погоджується з вказаним твердженням позивача та вважає, що позивач звільняється від сплати судового збору на підставі ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" лише щодо частини заявлених позовних вимог.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено декілька вимог майнового характеру, а саме: про стягнення 37936,30 грн, яка окрім заробітної плати включає в себе суму 476,30 грн витрати на проїзд; 60 грн (30+30) витрати на придбання води; про стягнення 20000,00 грн збитків за роботу у власному одязі та взутті; про стягнення матеріальної шкоди пошкодженням власного одягу та взуття позивача при виконанні робіт в інтересах відповідача в розмірі 20000,00 грн.(вимога №10); а також про відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 200000,00 грн.

Суд вважає, що заявлені до стягнення такі майнові вимоги на загальну суму 240536,30 грн (476,30 грн + 60,00 грн + 20000,00 грн + 20000,00 грн + 200000,00 грн = 240536,30 грн) не підпадають під дію положень п.1, п.2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" та мають бути оплачені судовим збором.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогами майнового характеру у розмірі 2405,36 грн (240536 грн. х 1/100).

Також позивачем заявлено декілька немайнових вимог, які підлягають оплаті судовим збором, а саме вимога про зобов`язання відповідача видати наказ про вибачення (вимога №6), а також вимога про зобов`язання відповідача надати санаторно-курортні путівки (вимога №9).

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за двома вимогами немайнового характеру у розмірі 2422,40 грн. (1211,20 грн х 2).

Також суд звертає увагу позивача, що він має право подати суду документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, у разі наявності таких, або навести інші підстави для звільнення від сплати судового збору.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Всупереч наведеної норми, позивач у позовній заяві не вказав відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.

Також відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч.ч.1, 2, 4, 5 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Зокрема відмітку про засвідчення копії документа складають із слів Згідно з оригіналом, назви посади (якщо заява подається юридичною особою), особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Всупереч вищевказаним вимогам, копії письмових доказів доданих до позовної заяви не засвідчені належним чином, а саме в них відсутні: запис про відповідність копії оригіналу, особистий підпис особи, її ініціали та прізвище, а також дата засвідчення копій.

У відповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175,177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

За вказаних обставин, позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу необхідно надати строк для виправлення недоліків позовної заяви, а саме для сплати судового збору за вимогами майнового характеру у розмірі 2405,36 грн та за вимогами немайнового характеру у розмірі 2422,40 грн, що разом становить 4827,76 грн та подання оригіналу відповідної квитанції, або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, або вказати інші підстави для звільнення від понесення таких витрат порядку встановленому законом; зазначення відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін; засвідчення належним чином поданих письмових доказів.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до приватної ремонтно-будівельної фірми "Комунальник" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку, стягнення заробітної плати, стягнення моральної шкоди та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку, якщо в зазначений строк недоліки позовної заяви не будуть усунені, заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала про залишення позову без руху не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду. Окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала щодо визначення розміру судових витрат.

Суддя О. Й. Адамович