Рішення

від 30.05.2024 по справі 285/793/24

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/793/24

провадження у справі № 2-о/0285/65/24

30 травня 2024 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді…………….…Літвин О. О.,

секретаря…………......................Калетинця Б. Р.,

з участю:

заявниці......................................... ОСОБА_1 ,

представника заявниці................ ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу

за правилами окремого позовного провадження

за заявою ОСОБА_1

заінтересована особа: Чижівська сільська рада

Звягельського району Житомирської області,

про встановлення юридичного факту, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року заявниця звернулася до суду з заявою, в якій просила встановити факт її постійного проживання з ОСОБА_3 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 на час відкриття спадщини.

В обґрунтування заяви зазначає, що померла є сестрою колишньої дружини її вітчима, яка проживала разом із ним, оскільки мала проблеми з опорно-руховою системою і була прикута до ліжка.

Починаючи з 2008 року проживала в АДРЕСА_1 зі своєю матір`ю і її чоловіком (вітчимом) у будинку, належному останньому. ОСОБА_3 також там проживала до дня своєї смерті, вони були пов`язані спільним побутом, мали спільні доходи і витрати, вели спільне господарство, мали взаємні права і обов`язки. Також здійснила її поховання, справила поминальні обрядові обіди, прибирає її могилу та за власні кошти поставила їй пам`ятник.

Стверджує, що доказами проживання разом з померлою є те, що придбаний разом із чоловіком у 2008 році будинок, був добудований ними лише у 2019 році та введений в експлуатацію 2022 року.

У ОСОБА_3 залишилось спадкове майно, дві земельні ділянки. При зверненні до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини отримала роз`яснення про необхідність звернутись до суду для встановлення факту проживання разом із ОСОБА_3 у відповідності до вимог ст.1264 ЦК України.

Встановлення даного факту необхідне заявниці для реалізації свого права на спадкування за законом спадкового майна.

Заявниця та її представник заявниці заяву підтримали з підстав, зазначених у ній.

Представник сільської ради надіслав заяву про розгляд справи без його участі, не заперечив щодо задоволення поданої ОСОБА_1 заяви.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с Красилівка Новоград-Волинського району (теперішня назва Звягельський) району Житомирської області у віці 90 років померла ОСОБА_3 . Будь-які родинні стосунки між останньою та заявницею матеріали справи не містять, зокрема те, що померла була рідною сестрою чоловіка матері ОСОБА_1 - ОСОБА_4 (з яким укладено шлюб 18.05.2007).

Спадкове майно після смерті ОСОБА_3 складається з двох земельних ділянок, площею 1,94 га та 0,63 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Красилівської сільської ради Новоград-Волинського району (теперішня назва Звягельський) району Житомирської області.

До майна померлої спадкова справа не заводилась, заповіти від її імені не посвідчувались, актові записи про шлюб, народження, усиновленні відносно неї в архіві Звягельського відділу державної реєстрації актів цивільного стану відсутні.

З долученого заявницею повідомлення приватного нотаріуса Качан О. О. від 12.12.2023 слідує, що ОСОБА_1 зверталась із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та їй було роз`яснено, що для оформлення спадкових прав необхідно звернутись до суду для встановлення факту проживання однією сім`єю із померлою протягом 5 років.

Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ст.19 ЦПК).

Статтею 315 ЦПК передбачена можливість встановлення фактів, що мають юридичне значення, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Справи окремого провадження розглядаються судом із додержанням загальних правил, встановлених ЦПК, за винятком положень змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства: суду та сторін. Розподіл процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов`язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тобто саме заявник в справах окремого провадження зобов`язаний надати суду докази, за якими він просить встановити юридичний факт. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності - достатніми, тобто такими, які дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, тобто обставин, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст.77 ЦПК).

Відповідно до правил доказування у цивільному процесі лише посилання на факти, без їх доведення належними та допустимими доказами, не може бути підставою для задоволення заяви.

Як на підставу своєї заяви, ОСОБА_1 посилалася на довідку сільської ради від 19.07.2023, відповідно до якої вона з 2009 року проживала без паспортної реєстрації разом із ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 однією сім`єю і вели спільне господарство, доглядала її до дня смерті та поховала за власний рахунок. Вказана довідка видана старостою сільської ради на підставі свідчень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Водночас, суд зазначає, що пояснення свідків у цьому випадку не є належним доказом факту спільного проживання осіб, що між тим мало місце понад 15 років назад, оскільки являє собою суб`єктивну оцінку особистих стосунків заявниці з померлою, а такі їх твердження скоріше за все ґрунтуються на розповідях самої заявниці.

Надані заявницею довідка тієї ж сільської ради від 25.01.2024 про здійснення поховання ОСОБА_3 та накладна №34 від 20.03.2023 про придбання деталей пам`ятника, не підтверджують факту спільного проживання з померлою.

Оформлення заявницею у 2022 році спадщини після смерті своєї матері, стан здоров`я останньої не мають жодного відношення до ОСОБА_3 .

Будівництво будинку, який ОСОБА_1 завершила у 2014 році та у 2022 році виготовила на нього технічний паспорт, не доводить факт її спільного проживання з померлою, оскільки вказана нерухомість розташована у місті Новоград-Волинський (теперішня назва м. Звягель).

Заявниця ОСОБА_1 з 2008 року зареєстрована у м. Звягель, місце ж реєстрації померлої ОСОБА_3 суду невідомо і такі не були надані ні самою заявницею, ні її представником.

Доказів на підтвердження того, що заявниця проживала разом із ОСОБА_3 , яка була інвалідом І групи, за її життя, або разом вели господарство, суду не надано.

Відтак, резюмуючи викладене, оскільки ОСОБА_1 не надала належних та допустимих доказів на підтвердження своїх вимог, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення її заяви.

Керуючись 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її заяви про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавицею на час відкриття спадщини.

Судове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на нього протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення або з дня його складення, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи (ст.ст.352, 354 ЦПК України). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після апеляційного перегляду (ст.273 ЦПК України).

Дата виготовлення повного тексту рішення - 04.06.2024.

Головуюча суддя ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? О. О. Літвин