Рішення

від 06.05.2024 по справі 333/10218/23

КОМУНАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 333/10218/23

Провадження № 2/333/1427/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2024 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого-судді Кулик В.Б., за участі секретаря судового засідання Пантюх Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Запоріжжя, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Коломоєць Ірини Василівни до ОСОБА_2 , законний представник якої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення перешкод в користуванні майном, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «СИТОВА 13-Б», -

В С Т А Н О В И В:

15.11.2023 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Коломоєць І.В. звернулась до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 законний представник ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном, в якому просить зобов`язати солідарно відповідачів усунути перешкоди в користуванні позивачу спільним поза квартирним коридором на третьому поверсі будинку АДРЕСА_1 , шляхом знесення (демонтажу) за власний рахунок металевих дверей, що знаходяться біля шахти ліфту, через який здійснюється прохід до квартири АДРЕСА_2 , протягом 20 календарних днів з дня набрання рішення законної сили, з приведенням спільного позаквартирного коридору (приміщення загального користування) до первісного стану, судові витрати солідарно стфгнути з відповідачів.

Позовні вимоги мотивує тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_2 . Право власності підтверджується свідоцтвом про право власності, серія та номер 5726, видане 06.04.1995 року Виконавчим комітетом Комунарської районної Ради народних депутатів (1/3 частина); договором дарування № 515 від 09.04.2020 року (1/3 частина); свідоцтвом про право на спадщину, № 4-692 від 15.04.2011 року (1/3 частина).

Вищевказана квартира розташована на третьому поверсі поряд із квартирою АДРЕСА_3 , власниками якої є відповідачі, які проживають в цій квартирі. Позивач зазначає, що відповідачі самочинно без згоди інших мешканців будинку, зокрема, без згоди позивача та відповідних дозволів компетентних органів незаконно встановили металеві двері (металева конструкція з дверми) до спільного коридору загального користування, фактично переобладнав в нежитлове підсобне приміщення, розмістив ньому меблі, коляски, коробки, зберігають там мотлох, який іноді тхне смородом. Для відчинення дверей до входу до квартири АДРЕСА_4 , позивачу доводиться відсувати речі (меблі), якими захаращено коридор, що створює додаткові незручності та перешкоди у користуванні квартирою.

Позивач зазначила, що самовільно зведена відповідачами металева конструкція з дверима перекриває доступ до лічильників електроенергії, пожежного переходу, що веде до шляхів евакуації, особливо під час війни та обстрілів м. Запоріжжя. Відповідно до технічної документації на будинок по АДРЕСА_5 , розділ Х, в описі матеріалу будівлі вказано, що двері мають бути дощатий матеріал. Тобто, звичайні двері в будинку повинні бути дощатого матеріалу. Саме з такими параметрами будинок введено в експлуатацію та в такому вигляді має бути. Відтак, відповідачами порушено право доступу позивача до власного житла, а також порушено норми пожежної безпеки.

Позивач неодноразово в усному та письмовому вигляді зверталась до відповідачів для врегулювання спору в позасудовому порядку, а саме про демонтаж металевих дверей, про відповіді не отримано.

У зв`язку із неправомірністю дій відповідачів, які полягають в обмеженні доступу лічильників, порушенні правил пожежної безпеки, недотриманні встановленого законом порядку переобладнання перепланування приміщень в багатоквартирних будинках та невідповідністю спорудженої ним перегородки (металевої двері) проектно-технічній документації на будинок, приміщення загального користування (коридор) між квартирами відповідачів та позивача необхідно привести до попереднього стану шляхом демонтажу самочинно встановлених металевих дверей.

Ухвалою суду від 15.01.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засідання з викликом сторін.

Ухвалою суду від 01.03.2024 року залучено в якості законного представника неповнолітньої ОСОБА_2 її мати ОСОБА_3 .

29.04.2024 року представник ОСОБА_3 адвокат Комарова А.О. надала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

30.04.2024 року представник позивача надала відповідь на відзив.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, представник позивача надала заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять задовольнити.

У судовому засіданні 01.03.2024 року позивач додатково зазначила, що квартира їй належить на праві власності, раніше в квартирі мешкали її батьки, вона має також квартиру у цьому ж під`їзді, але на шостому поверсі. Металеві двері дійсно були встановлені давно, але вона була проти їх встановлення, проте не втручалася поки там мешкали її батьки. Двері встановлено навіть не на місці дверей, які були раніше і саме з дощатого матеріалу. При користуванні двері доволі гучно закриваються та відкриваються, при цьому, в дверях встановили замок, що додатково перешкоджає проходу до власного житла. У так би мовити відокремленому металевими дверима коридорі, сусіди почали складати свої речі, поставили шафи, коляски, речі дітей, що перешкоджає навіть вільному проходу.

Представник позивача адвокат Коломоєць І.В. у судовому засіданні 01.03.2024 року зазначила, що за проектною документацією повинні бути двері, але з дощатого матеріалу і без замку. Зазначені металеві двері блокують пожежний вихід на сходовий майданчик, при цьому вони встановлені на іншому місці, а не замість двері з дощатого матеріалу. Вважає, що наразі порушено права позивача, як власника квартири щодо вільного доступу та користування, тому позов є обґрунтований.

Відповідач ОСОБА_2 та її законний представник ОСОБА_3 , представник ОСОБА_3 адвокат Комарова А.О., відповідач ОСОБА_4 , у судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи без їхньої участі, проти задовлення позову заперечують в повному обсязі.

У судовому засіданні 01.03.2024 року представник неповнолітньої ОСОБА_2 ОСОБА_3 зазначила, що проти позову вони заперечують, тому що ці металеві двері вже стоять більше тридцяти років і нікому не заважають. Крім того, усі інші власники квартир проти демонтажу. Дійсно раніше були дерев`яні двері зі склом, але скло часто били невідомі особи, почалися крадіжки електролічильників, тому що вони встановлені у загальному коридорі, тому прийняли рішення встановити металеві двері із замком. Стало набагато тепліше, при цьому тепер сусіди можуть біля квартир залишити якісь речі. Наразі дійсно у коридорі понад стіною стоять шафи, стоїть коляска її онука. Позивач зазначає, що вони захаращують прохід, проте двері позивача знаходяться праворуч, а їх ліворуч, тому перепон у позивача до власної квартири не має.

Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні 01.03.2024 року пояснила, що спірні двері встановлено вже дуже давно і всі ними користуються, ключі від замку є в усіх сусідів. Мешканці інших квартир також проти демонтажу дверей. Також, зазначила, що наразі позивач у квартирі взагалі не мешкає тому їй ніяких перешкод не створено.

Представник третьої особи ОСББ «СИТОВА 13Б» голова об`єднання ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, за наявними матеріалами. У судовому засіданні 01.03.2024 року зазначив, що на момент створення ОСББ, а це квітень 2018 року, зазначені металеві двері на третьому поверсі вже були. Дійсно по проектній документації там повинні бути двері з дощатого матеріалу, проте аналогічні металеві двері встановлено і на інших поверхах, нікому ніяких перешкод це не завдає. На встановлення металевих дверей дозвільна документація відсутня. Проте, завдяки металевим дверям у мешканців з`явилась невелика площа біля квартири, де можна залишити якісь речі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, причина її неявки суду невідома.

Суд, оглянувши фотокартки та відеозапис, наданий як доказ до суду позивачем, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та надані докази дійшов до таких висновків.

За правилами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_2 . Право власності підтверджується свідоцтвом про право власності, серія та номер 5726, видане 06.04.1995 року Виконавчим комітетом Комунарської районної Ради народних депутатів (1/3 частина); договором дарування № 515 від 09.04.2020 року (1/3 частина); свідоцтвом про право на спадщину, № 4-692 від 15.04.2011 року ( 1/3 частина), про надано до суду Витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 206500133 від 09.04.2020 року, № 206506492 від 09.04.2020 року, № 200912095 від 19.02.2020 року (а.с. 6-7).

Факт встановлення відповідачами металевої двері в коридорі загальної користування на третьому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується всіма учасниками справи.

Водночас, судом встановлено, що металеві двері встановлені відповідачами без згоди позивача та дозволів третіх осіб.

Суд констатує, що між позивачем та відповідачами у даній справі, як сусідів, виник спір з приводу встановлення металевих дверей у коридорі загального користування, в результаті чого прохід до квартир став можливим тільки через металеві двері, в які ще встановлено замок.

Окрім того, факт встановлення металевих дверей підтверджується наявними у матеріалах справи фотокопіями, доданими позивачем до справи. При цьому, судом оглянутий відеозапис, де наявні металеві двері, їх вид зовні та зсередини. Також, на відеозаписі є коридор, що знаходиться у загальному користуванні квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4 , який дійсно захащений, стоять шафи, візочки, дитячі коляски, велосипеди, далі по коридору будівельний матеріал. Прохід дуже малий, на підлозі бруд.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Вищенаведені норми цивільного законодавства України дають підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст. 13 Конституції України власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Аналогічні положення містяться й у ст. 319 ЦК України.

У ст. 41 Конституції України визначено, що використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Власність не тільки надає переваги тим, хто її має, а й покладає на них певні обов`язки. Це конституційне положення пов`язане з принципом поєднання інтересів власника, суспільства та інших власників і користувачів об`єктами власності. Власність зобов`язує власника використовувати свою власність не тільки у своїх інтересах, а й поважати інтереси інших людей, всього суспільства. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання та гарантує їм рівність перед законом. Порушення прав власників з боку держави, громадянина чи юридичної особи зумовлює настання відповідних правових наслідків.

Громадяни користуються рівними умовами захисту права власності. Володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Але, здійснюючи свої права, власник зобов`язаний не порушувати права, свободи, гідність та охоронювані законом інтереси громадян, суспільства, не завдавати шкоди навколишньому середовищу, не погіршувати природну якість землі, води, інших об`єктів природи. Під час здійснення своїх прав і виконання обов`язків власник зобов`язаний додержуватись моральних засад суспільства.

У постанові Кабінету Міністрів України від 24.01.2006 року № 45 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572» зазначено, що власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, а згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що перепланування приміщення спільної сумісної власності може бути здійснено з дотриманням встановленого законом порядку, у тому числі за згодою осіб, які таким приміщенням володіють.

Такі висновки відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 08.06.2016 року № 6-530цс16.

У сенсі положень ст. 391 ЦК України власник майна як позивач не зобов`язаний доводити неправомірність дій відповідача; власник має довести факт існування перешкод у здійсненні користування та розпорядження майном; особа, яка створює перешкоди відповідач, має довести правомірний характер своєї поведінки.

Факт незаконного встановлення металевих дверей відповідачами у коридорі загального користування підтверджено матеріалами у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 року № 417-VIII (далі за текстом Закон № 417-VIII), а саме п. 6 ч. 1 ст. 1 визначено, що спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку.

Частинами 1 та 2 ст. 5 вищевказаного Закону визначено, що спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників, спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону № 417-VIII співвласники мають право: вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників.

Звертаючись до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні майном та про зобов`язання відповідачів здійснити демонтаж встановленої металевої двері, позивач посилався на те, що внаслідок встановлення такої двері вона обмежена в доступі до власного житла, крім того, порушенні правила пожежної безпеки, чим створено небезпечні умови для проживання.

До обов`язків співвласників зазначеного вище Закону за п. 6 ч. 1 ст. 7 віднесено забезпечення додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин, а за ч. 2 вказаної статті кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Пунктом 1.4 Правил утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затвердженого Наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 року встановлені Умови і порядок переобладнання, перебудови, перепланування будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень.

Зокрема п. 1.4.1 визначено, що переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів відповідно до законодавства.

До елементів перепланування жилих приміщень за п. 1.4.3 належать: перенесення і розбирання перегородок, перенесення і влаштування дверних прорізів, улаштування і переустаткування тамбурів, прибудова балконів на рівні перших поверхів багатоповерхових будинків.

Не допускається за другим абзацом п. 1.4.4 перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі.

Аналізуючи зібрані по справі письмові докази, керуючись вищенаведеними нормами законодавства України, діючого на час виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов`язання відповідачів усунути перешкоди у користуванні позивачем приміщенням загального користування шляхом демонтажу (знесення) самочинно встановленої металевої двері у коридорі загального користування між квартирами на третьому поверсі у буд. АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір у разі задоволення позовних вимог покладається на відповідача.

Оскільки позовні вимоги було задоволено у повному обсязі, а позивач сплатив суму судового збору у розмірі 1 073 грн. 60 коп., то вказана сума судового збору підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача.

Керуючись вимогами ст. ст. 12, 13, 48, 76-82, 141, 229, 259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Коломоєць Ірини Василівни до ОСОБА_2 , законний представник якої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про усунення перешкод в користуванні майном, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «СИТОВА 13-Б» задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 , законний представник якої ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні спільним поза квартирним коридором на третьому поверсі будинку АДРЕСА_1 шляхом знесення (демонтажу) за власний рахунок самовільно встановлених металевих дверей, що знаходяться біля шахти ліфту, через який здійснюється прохід до квартири АДРЕСА_2 , та привести вказане приміщення у первісний стан протягом 20 календарних днів з дня набрання рішення законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 ), законний представник якої ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_7 ) сплачений судовий збір у розмірі 357 (триста п`ятдесят сім) грн. 65 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ,адреса реєстрації: АДРЕСА_6 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_7 ) сплачений судовий збір у розмірі 357 (триста п`ятдесят сім) грн. 65 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_7 ) сплачений судовий збір у розмірі 357 (триста п`ятдесят сім) грн. 65 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 06 травня 2024 року.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя В.Б. Кулик