Постанова

від 27.05.2024 по справі 159/6712/23

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 159/6712/23 Головуючий у 1 інстанції: Панасюк С. Л. Провадження № 22-ц/802/525/24 Доповідач: Бовчалюк З. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2024 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого -судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,

з участю секретаря судового засідання Ганжи М.І.,

позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди за апеляційною скаргою відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Гардіан" на рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 березня 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТДВ «СК «Гардіан», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди.

Вимоги обґрунтовані тим, що 20.05.2023, о 15 год. 45 хв., в м. Ковелі, на вул. В.Стуса, 1, відбулася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля марки «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням позивача та автомобіля марки «Toyota Land Cruiser», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_3 , внаслідок якої автомобіль позивача був пошкоджений. Пригода відбулася з вини відповідача ОСОБА_3 , що останній визнав у спільно складеному учасниками пригоди повідомленні (європротоколі) від 20.05.2023. Автомобіль відповідача ОСОБА_3 застрахований в ТДВ «СК «ГАРДІАН». Згідно висновку експерта, збиток, завданий позивачу, складає 81471,72 грн. За послуги експерта позивач сплатив 3500 грн.

Позивач просить стягнути у відшкодування матеріальної шкоди з ТДВ «СК «ГАРДІАН» 80000 грн., а з відповідача ОСОБА_3 4971,72 грн., включивши в цю суму судові витрати на експерта. У відшкодування моральної шкоди позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_3 40000 грн.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 березня 2024 року позов задоволено частково.

Ухвалено стягнути з ТДВ «СК «Гардіан» в користь ОСОБА_1 у відшкодування майнової шкоди 80000 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 у відшкодування майнової шкоди 1471,70 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 5000 гривень.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач ТДВ «СК «Гарідан» подала апеляційну скаргу в якій, покликаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

З апеляційної скарги вбачається, що відповідач фактично оспорює рішення суду, в частині стягнення шкоди саме з страхової компанії.

Згідно з положеннями частин 1-4 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції-без змін.

Відповідно до вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку ( ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Судом першої інстанції встановлено, що 20.05.2023, о 15 год. 45 хв., в м. Ковелі, на вул. В.Стуса, 1, відбулась дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля марки «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням позивача ОСОБА_1 та автомобіля марки «Toyota Land Cruiser», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_3 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача був пошкоджений. Зазначені обставини сторонами не заперечуються.

На місці пригоди її учасники спільно склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, не викликаючи поліцію.

У вказаному повідомленні відповідач ОСОБА_3 визнав себе винним у дорожньо-транспортній пригоді.

При складанні вказаного повідомлення сторони керувалися приписами п.33.2 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-УІ), відповідно до якого у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 була застрахована у ТДВ «Страхова компанія «Гардіан», відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-211812222.

Відповідно до висновку експерта № 1481 від 03.11.2023, вартість (імовірна) матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_1 , при умові врахування пошкоджень, наявних на наданих фотографіях, складає 81471,72 грн.

За послуги експерта позивач сплатив 3500 грн.

Позивач подав ТДВ «СК «Гардіан» заяву про виплату йому страхового відшкодування.

Страхове відшкодування позивачу виплачено не було.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону№ 1961-IV). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року в справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) вказано, що у разі якщо деліктні відносини поєдналися з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Такий страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом № 1961-IV. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом № 1961-IV у страховика не виникло обов`язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Отже Великою Палатою Верховного Суду вже сформульовано висновки щодо відшкодування страховиком шкоди, завданої особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, саме на суд як на державний орган покладено обов`язок вирішення справи відповідно до закону, у зв`язку з чим суд має право й зобов`язаний визначити характер спірних правовідносин і норми матеріального права, які підлягають застосуванню, а також встановити суб`єктний склад спору.

Суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів встановив, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на час настання ДТП була застрахована в ТДВ «СК «Гардіан», та останнім своєчасно було подано відповідачу повідомлення про настання страхового випадку. Висновок суду першої інстанції про стягнення страхового відшкодування в розмірі 80000 гривень саме з страховика є правильним та відповідає інституту та меті страхування.

Суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 склали спільне повідомлення про ДТП (європротокол), з якого вбачається механізм ДТП, чим самим сторони підтвердили факт його настання. Встановивши, що цивільно правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ТДВ «СК «Гардіан», суд не мав підстав для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 80000 гривень страхового відшкодування.

Безпідставними є твердження апелянта про те, що європротокол свідчить лише про настання ДТП та не доводить вину саме ОСОБА_3 .

У пунктах 61 та 62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц зроблено висновок, що для отримання страхової виплати за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів протокол про адміністративне правопорушення та постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не можуть бути єдиними доказами вини особи, зокрема, у завданні шкоди майну потерпілого. У примітці до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено, що особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники ДТП скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 29.10.2018 у справі № 466/6537/16-ц (провадження № 61-25840св18).

Висновок експерта № 134/23, який був проведений за замовленням страхової компанії за змістом якого вину ОСОБА_3 у настанні ДТП не встановлено, не спростовує обставин, що викладені учасниками події в європротколі. Крім того, як вбачається зі змісту висновку експерт не був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу неправдивого висновку, а відтак не може вважатись допустимим доказом.

Товариство «СК «Гардіан» не довело, що водії вступили між собою у зловмисну змову щодо складання Європротоколу з метою нанести товариству збитки або ж діяли недобросовісно, спотворюючи обставини пригоди. Обставини пригоди не породжують розумного сумніву в позиції відповідача ОСОБА_3 , який визнав себе винним на місці пригоди. У ОСОБА_3 були підстави для визнання своєї вини, зокрема, він здійснював маневр обгону на фактичному перехресті, незалежно від того, були відповідні знаки, які позначають перехрестя, чи ні. ОСОБА_3 , рухаючись у місті, мав бути уважним, передбачати, що у місті можуть існувати перехрестя і не одне, стежити за автомобілем, який їде попереду, за його сигналами і намірами, розуміти, що у нього кращі умови для огляду і стеження, ніж у автомобіля, який їде попереду. ОСОБА_3 мав обрати безпечну швидкість під час руху у місті, з тим щоб дати можливість водію автомобіля, який їде попереду і має гірші умови для огляду, побачити його намір здійснити обгін і самому встигнути побачити сигнали цього автомобіля і усвідомити його наміри. Зазначені обставини давали ОСОБА_3 підстави для визнання своєї вини і складання з іншим водієм Європротоколу для спрощення розгляду. При цьому обидва водії враховували і порівняно невеликий розмір збитків, завданий автопригодою.

Таким чином суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що саме ТДВ «СК «Гардіан» має відшкодувати шкоду спричиненою ДТП в межах ліміту.

Відповідно до п.4 ч.1 постанови Правління Національного Банку України № 108 від 30.05.2022 року «Про деякі питання здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Національної поліції України, складають 80000 гривень на потерпілого.

Визначаючи розмір страхового відшкодування суд першої інстанції правильно взяв як доказ, висновок судового експерта № 1481 від 03 листопада 2023 року.

Визначений у висновку розмір матеріального збитку власнику пошкодженого транспортного засобу позивачу, відповідачем належними та допустимими доказами не спростований. Відповідач не клопотав про призначення судової експертизи з метою доведеності своїх заперечень, щодо заявленого позивачем розміру відшкодування шкоди.

Заперечуючи суму страхового відшкодування страхова компанія посилалась на ту обставину, що на арк. 4 ремонтної калькуляції висновку експерта міститься позначка ціни плюс 20%, яка на їх думку свідчить, що вартість запчастин та матеріалів у дослідженні визначена з урахуванням ПДВ.

В судді апеляційної інстанції судовий експерт Стасюк О.В., який був попереджений про кримінальну відповідальність за неправдиві свідчення, ствердив, що у ремонтній калькуляції вартість запчастин та матеріалів визначена без урахування ПДВ.

Таким чином встановивши, що відмова страхової компанії не ґрунтується на жодній із передбачених Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підстав, не враховує оформлення учасниками спільного повідомлення про ДТП і її фактичні обставини, суд зробив обґрунтований висновок про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про підставність позовних вимог є власним тлумаченням встановлених обставин справи, були предметом дослідження суду першої інстанції і їм суд в сукупності з іншими доказами по справі дав правильну юридичну оцінку.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість ухваленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» залишити без задоволення.

Рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 11 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий-суддя:

Судді: