Ухвала

від 03.06.2024 по справі 160/9000/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 червня 2024 рокуСправа №160/9000/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Приватного підприємства "АЯКС" до Відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до Відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення №8399466/23348450 від 10.03.2023р., зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05.04.2024р. через систему "Електронний суд" Приватне підприємство "АЯКС" звернулося з адміністративним позовом до Відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, до Відповідача-2: Державної податкової служби України та просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за №8399466/23348450 від 10.03.2023р. про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 16.01.2023р.;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача №3 від 16.01.2023р.

Ухвалою суду від 22.05.2024р. було відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.2, п.10 ч.6 ст.12, ч.2, ч. 3 ст. 257, ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України.

31.05.2024р. через систему "Електронний суд" від представника відповідача-1 до суду надійшла заява про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, в якій останній просить здійснювати розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження; у разі відмови у розгляді даної справи за правилами загального позовного провадження - розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін посилаючись на те, що в даному випадку у контролюючого органу буде відсутня можливість в разі прийняття рішення судами першої та апеляційної інстанції на користь платника податків оскаржити означене рішення до касаційної інстанції; предмет спору за своїм змістом є новим, відповідно як наслідок, розгляд справи в порядку загального позовного провадження за участі сторін, надасть можливість для формування єдиної правозастосовної практики для судів апеляційної та касаційної інстанції з даного питання; справа має значний суспільний інтерес.

Розглянувши заяву представника відповідача-1 про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в частині здійснення розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, вивчивши докази надані на її підтвердження, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення даної заяви представника відповідача-1 у наведеній частині без задоволення згідно п.1 ч.4 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Згідно до ч.4 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Так, у відповідності до положень ч.1, ч.2, ч.3 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч.4 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Частиною 6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо:

1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище;

2) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;

3) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

4) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію;

6) оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

7) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження;

8) типові справи;

9) оскарження нормативно-правових актів, які відтворюють зміст або прийняті на виконання нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним і нечинним повністю або в окремій його частині;

10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження;

11) перебування іноземців або осіб без громадянства на території України.

Зі змісту наведених процесуальних норм вбачається, що дана адміністративна справа не віднесена до переліку справ, які підлягають розгляду виключно за правилами загального позовного провадження.

При цьому, за приписами п.10 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що до справ незначної складності відносяться, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Так, питання про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження судом було вирішено в ухвалі про відкриття провадження у даній справі від 22.05.2024р. згідно до вимог ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, під час призначення до розгляду даної адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження суд виходив із того, що дана справа є незначної складності, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи згідно до вимог п.10 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідач-1, як учасник справи, має право до закінчення судового розгляду справи надавати суду письмові пояснення та всі наявні у нього докази щодо предмету доказування згідно до вимог ст.44 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, у суду відсутні підстави для розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження згідно до п.2 ч.4 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України, а, відповідно, і відсутні підстави для задоволення заяви представника відповідача-1 в частині щодо розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження.

Також, розглянувши заяву представника відповідача-1 в частині щодо розгляду даної справи за правилами спрощеного провадження з викликом сторін, вивчивши докази надані на її підтвердження, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні даної заяви представника відповідача-1 у наведеній частині згідно п.2 ч.6 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч.5, ч.7 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Пунктом 2 ч.6 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Так, питання про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами було вирішено судом в ухвалі про відкриття провадження у даній справі від 22.05.2024р. згідно до вимог ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, під час призначення до розгляду даної адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, суд виходив із того, що дана справа є незначної складності, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи згідно до вимог п.10 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також виходячи з того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Таким чином, у суду відсутні підстави для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін згідно до п.2 ч.6 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, а, відповідно, і відсутні підстави для задоволення заяви представника відповідача-1 в частині щодо розгляду даної справи за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

При цьому, слід звернути увагу відповідача-1 на те, що він як учасник справи має право до закінчення судового розгляду справи надавати суду додаткові пояснення та всі наявні у нього докази щодо предмету доказування згідно до вимог ст.44 Кодексу адміністративного судочинства України, які будуть оцінені судом при вирішенні справи по суті позовних вимог у відповідності до положень ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, при вирішенні вищезазначеного клопотання представника відповідача, суд враховує і те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" на всій території України оголошено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, зокрема, Законом України Про затвердження Указу Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 08.05.2024р. №3684-ІХ з 05:30 14 травня 2024 року строком на 90 діб та неможливістю у зв`язку з наведеним забезпечити безпеку життя і здоров`я учасників процесу безпосередньо у судовому засіданні, а тому, суд розглядає дану справа за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами згідно до ст.12, ч.2, ч.3 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 12, 260, 262, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заперечення проти розгляду справи №160/9000/24 за правилами спрощеного позовного провадження в частині здійснення розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження - залишити без задоволення.

У задоволенні заяви представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про заперечення проти розгляду справи №160/9000/24 за правилами спрощеного позовного провадження в частині здійснення розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовити.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від рішення по суті позовних вимог згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва