Рішення

від 03.06.2024 по справі 240/31310/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 року м. Житомир справа № 240/31310/23

категорія 113070200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" із позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 01.08.2023 №007235.

Аргументуючи позовні вимоги до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області (далі - відповідач) зазначає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки на момент здійснення перевірки, транспортний засіб знаходився на підставі договору про надання послуг №ДБМ 2023-06/03/01 від 20.06.2023, на місці паркування Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" на проспекті Акадміка Палладіна,7 в м.Києві. Звертає увагу суду, що посадка та перевезення пасажирів не здійснювалися, докази зворотнього посадовими особами Укртрансбезпеки не надано. З огляду на що, вважає накладення на підприємство штрафу, на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення встановлене ст.39 такого Закону безпідставним.

Ухвалою суду від 08.11.2023 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику ) учасників справи.

21.11.2023 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність. Вказує, що під час здійснення перевірки у м. Києві на проспекті Академіка Палладіна, 7, виявлено здійснення регулярних перевезень пасажирів транспортним засобом MERCEDES-BENS за реєстраційним номером НОМЕР_1 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД", за відсутності необхідних документів, зокрема розкладу руху, таблиці вартості проїзду з посадкою пасажирів в м.Києві на пр-ті Академіка Паладіна, 7. Пояснює, що перевезення здійснювалося за маршрутом "Київ-Коростень", що підтверджується доданим до відзиву фото автобуса з трафаретом "Коростень", а також поясненнями водія на відео, яке здійснено під час проведення перевірки. Звертає увагу суду, що документами, які були надані водієм ОСОБА_1 , під час перевірки, здійснення посадки пасажирів на проспекті Академіка Палладіна, 7, не надано.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив наступне.

03.07.2023 посадовими особами відповідача проведена рейдова перевірка транспортного засобу MERCEDES-BENS з номерними знаками НОМЕР_1 , водієм якого був ОСОБА_2 . Власником транспортного засобу, який підлягав перевірці є Товариство з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД".

За результатами рейдової перевірки складено акт №010698 від 03.07.2023 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (далі - акт), в якому вказано про відсутність розкладу руху, таблиці вартості проїзду з посадкою пасажирів в м.Києві на пр-ті Академіка Паладіна, 7.

На підставі вищезазначеного акта, посадовою особою відповідача запропоновано позивачу взяти участь у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, про що надіслано на адресу підприємства лист №51970/24/24-23 від 12.07.2023.

Позивач не приймав участі у розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

01.08.2023 відповідач виніс постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №007235, внаслідок допущених підприємством порушень вимог ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", в результаті чого відповідачем накладено на позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000 грн.

Прийняту постанову надіслано позивачу, про що свідчить супровідний лист №57939/24/24-23 від 02.08.2023.

З винесеною відповідачем постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу №007235, товариство не погоджується, вважає таку протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини між автомобільними перевізниками, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).

Статтею 2 Закону №2344-ІІІ передбачено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Статтею 1 Закону №2344-ІІІ визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; автомобільний самозайнятий перевізник - це фізична особа - суб`єкт господарювання, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів на таксі без застосування праці найманих водіїв; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, встановлена абз.3 ч.1 ст. 60 Закону №2344-ІІІ, якою передбачено, що до автомобільних перевізників за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39, 48 цього Закону застосовується штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У контексті викладеного слід зазначити, що суб`єктом відповідальності, передбаченої статтею 60 Закону №2344-ІІІ, є саме автомобільний перевізник.

Відповідно до ст.18 Закону №2344-ІІІ, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані : організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Відповідно до ч.2-3 ст.39 Закону №2344-ІІІ документи для регулярних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України;

для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Документи для регулярних спеціальних пасажирських перевезень:

для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із замовником транспортних послуг, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, схема маршруту, розклад руху, інші документи, передбачені законодавством України.

Аналіз викладених норм, дає підстави для висновку, що положеннями статті 39 Закону №2344-ІІІ покладено на автомобільного перевізника обов`язок із забезпечення, а на водія пред`явлення для перевірки розкладу руху при здійсненні регулярних пасажирських перевезень та таблицю вартості проїзду.

Під судового розгляду справи, встановлено, що водієм у ході проведеної перевірки не пред`явлені посадовим особам відповідача усі необхідні документи, передбачені вимогами статті 39 Закону №2344-ІІІ. У водія транспортного засобу, який підлягав перевірці були відсутні розклад руху та таблиця вартості проїзду.

При цьому, представник товариства заперечує факт здійснення пасажирських перевезень транспортним засобом, які перевірявся. Зокрема зауважує, що транспортний засіб під час перевірки знаходився на місці паркування Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" на проспекті Акадміка Палладіна,7 в м.Києві та не використовувався для надання послуг з регулярних перевезень за маршрутом "Київ-Коростень".

У спростування доводів представника товариства, представник відповідача послався на наявність в матеріалах справи фото автобуса з трафаретом "Коростень" та відео з нагрудної камери інспектора на якому відображені діалог інспектора та водія. Дане відео містить перевірку інспектором документів, наданих водієм на його вимогу. Згідно наданих документів посадка пасажирів має здійснюватися з автостанції -5 "Дачна", а не з пр. Академіка Паладіна, 7.

У ході судового розгляду справи, суд ознайомився з долученим до відзиву на позов відео, яке підтверджує доводи представника відповідача.

Тобто вказане відео підтверджує, що за адресою: пр. Академіка Паладіна, 7, здійснювалася саме посадка пасажирів без необхідних на те документів (розклад руху та таблиця вартості проїзду) та спростовує твердження представника товариства про паркування в період міжрейсового відстою між оборотними рейсами транспортного засобу, який підлягає перевірці.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність порушення статті 39 Закону №2344-ІІІ, під час рейдової перевірки 03.07.2023.

Абзацом 3 частини 1 статі 60 Закону №2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; регулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування за умовами, визначеними паспортом маршруту, затвердженим в установленому порядку органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування або уповноваженими органами Договірних Сторін у разі міжнародних перевезень.

Положеннями статті 29 Закону №2344-III визначено, що автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, суд вважає, що факт ненадання водієм під час перевірки документів, на підставі яких виконуються регулярні пасажирські перевезення, а саме: розкладу руху та таблиці вартості проїзду, відповідно до вимог статті 39 Закону №2344-ІІІ є доведеним, відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови про застосування адміністративного-господарського штрафу від 01.08.2023 №007235, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені законодавством, з дотриманням вимог ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому відсутні підстави для визнання її протиправною та скасування.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення і докази, надані стороною позивача, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність прийняття оскаржуваної постанови.

Отже, позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Відповідно до вимог ст.139 КАС України при відмові в позові судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст.6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд, -

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Автосвіт ЛТД" (вул. Сергія Кемського, 50, м.Коростень, Житомирська область,11501. ЄДРПОУ: 30912933) до Державної служби України з безпеки на транспорті (вул.Антоновича, 51, м. Київ, 03150, ЄДРПОУ: 39816845) в особі відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області (майдан С.П.Корольова, 12, м.Житомир, 10014) про визнання протиправною та скасування постанови, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 03 червня 2024 р.