Рішення

від 03.06.2024 по справі 420/1198/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/1198/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вивек» до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вивек» (далі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач 1), Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач 2), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову ПШ № 058655 від 18.12.2023 про накладення адміністративно-господарського штрафу щодо ТОВ «Вивек».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.10.2023 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) в Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті на а/д М-14 «Одеса - Мелітополь» 21 км 700 м було проведено рейдову перевірку. Під час рейдової перевірки зупинено та перевірено транспортний засіб марки МАН (державний номерний знак НОМЕР_1 ) разом з причепом (номерний знак НОМЕР_2 ) для проведення заходів контролю щодо дотримання автомобільним перевізником гранично допустимих габаритно-вагових параметрів під час перевезення вантажів, а також щодо наявності обов`язкових документів передбачених ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт». В ході проведення рейдової перевірки посадовими особами відповідача встановлено порушення вимог ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме водій під час перевірки не надав посадовим особам Укртрансбезпеки товарно - транспортну накладну або інший визначений документ на вантаж, в порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт».

07.12.2023 на адресу позивача надійшло повідомлення про призначення розгляду справи на 18.12.2023. Цього ж дня, адміністрацією товариства складені письмові пояснення №б/н від 07.12.2023, де чітко зазначено, що ТОВ «ВИВЕК» не був автомобільним перевізником у розумінні ЗУ «Про автомобільний транспорт», так як передав належний транспортний засіб в оренду ФОП ОСОБА_1 . На підтвердження вищенаведених доводів та пояснень, ТОВ «ВИВЕК» надало відповідачу копію договору оренди транспортного засобу №б/н від 01.01.2022, копію товарно-транспортної накладної №000019274 від 23.10.2023 (відсутність якої було зафіксовано в акті перевірки), копію договору на перевезення вантажів №ЄММ-854/20 від 24.07.2020 (разом із заявкою на перевезення від 23.10.2023), копію акту наданих послуг №49 від 25.10.2023 разом із підтвердженням факту розрахунку за надані послуги з перевезення.

Письмові пояснення від 07.12.2023, разом із вищезазначеними документальними доказами направлені відповідачу на його офіційну поштову адресу, що підтверджується поштовою квитанцією з описом вкладення за трек номером 2500700230554 від 07.12.2023.

Відповідно до витягу із офіційного сайту Укрпошти щодо відстеження поштових відправлень, то поштове відправлення за трек номером 2500700230554 від 07.12.2023 отримано відповідачем 15.12.2023, тобто за три дні до фактичного розгляду справи.

Позивач також додатково направив письмові пояснення №б/н від 07.12.2023 разом із додатками на офіційну електронну адресу відповідача odesa@dsbl.gov.ua.

На момент розгляду справи, а саме на 18.12.2023, відповідач мав у розпорядженні документальні докази, які підтверджують, що транспортний засіб марки МАН державний номерний знак НОМЕР_1 на момент проведення перевірки не був у розпорядженні товариства і був переданий ФОП ОСОБА_1 і більш того, відомості із товарно- транспортної накладної №000019274 від 23.10.2023 та договору на перевезення вантажів №ЄММ-854/20 від 24.07.2020 (разом із заявкою на перевезення від 23.10.2023) це підтверджують.

Відповідачем було проігноровано/неналежним чином досліджено фундаментальні документальні докази та прийнято спірне протиправне рішення.

Вважаючи постанову про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

У зв`язку із зверненням до суду з адміністративним позовом, який не відповідає вимогам процесуального законодавства, ухвалою суду від 25.01.2024 вказаний позов було залишено без руху з надання позивачу строку на усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали.

Позивач ухвалу суду виконав, недоліки позову усунув.

Ухвалою від 08.02.2024 провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

13.02.2024 відповідачем-2 подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.

Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що 24.10.2023 посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті на підставі направлення на рейдову перевірку від 19.10.2023 № 43/В на а/д М-14, Одеса-Мелітополь 21 км + 700 м проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті та її територіальних органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 № 422, було зупинено транспортний засіб марки MAN/KRONE, реєстраційний номер НОМЕР_3 / НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , власником вантажного сідлового тягача на момент проведення перевірки був позивач - ТОВ "ВИВЕК" (керівник ТОВ «ВИВЕК» - ОСОБА_1 ), а власником напівпричепу на момент проведення перевірки був ОСОБА_1 .

Під час здійснення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено порушення Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме:

здійснення перевезень вантажу з перевищенням встановлених законодавством вагових норм, так загальна вага транспортного засобу склала 50 тон при дозволених 40 тон, перевищення склало 25 %, а також перевищення навантаження на здвоєну вісь склало 21 тон при допустимому 18 тон, відсоток перевищення склав 16,6%). Відповідальність за зазначене порушення передбачена абзацом 16 частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт".

також було виявлено порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону, а саме - відсутність на момент проведення перевірки товарно-транспортної накладної. Відповідальність за зазначене порушення передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Зазначені порушення знайшли своє відображення в акті від 24.10.2023 № АР 017648.

На підставі акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом від 24.10.2023 № АР017648 начальником відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області винесено дві постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу:

1) № ПШ 058656 від 18.12.2023 (відповідальність за абзацом 16 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»), якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000 грн - зазначена постанова не оскаржується позивачем у справі № 420/1198/24;

2) № ПШ 058655 від 18.12.2023 (відповідальність за абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»), якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000 грн - зазначена постанова оскаржується позивачем у справі № 420/1198/24.

Основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, обов`язкова наявність якої передбачена статтею 48 Закону № 2344-ІІІ.

Відповідно до статті 48 Закону № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Тобто, формування та збір документів для перевезення завершується на початку руху та всі документи щодо перевезення мають бути у водія та саме на місці зупинки (події) мають бути надані первинні документи, інші документи на підставі яких здійснюється перевезення та саме на підставі цих, а не складених в інший час документів та наявних поза місцем події, встановлюються фактичні обставини.

За результатом перевірки встановлено відсутність у водія транспортного засобу товарно-транспортної накладної на момент проведення перевірки, зазначений факт не заперечувався водієм транспортного засобу, жодних заперечень або додаткових пояснень до акту проведення перевірки водієм транспортного засобу надано не було.

Товарно-транспортну накладну та договір оренди транспортних засобів, укладений між ТОВ «ВИВЕК» та ФОП ОСОБА_1 , разом із заявкою, не було надано водієм транспортного засобу під час проведення перевірки (також водієм не було зазначено про його існування), а також цей договір не було надано позивачем на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 18.12.2023, тобто, зазначені документи не були предметом дослідження під час розгляду справи 18.12.2023.

У зв`язку з чим, було встановлено порушення законодавства про автомобільний транспорт та до ТОВ «ВИВЕК» застосовано адміністративно-господарський штраф за постановою ПШ № 058655 у зв`язку з відсутністю на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: товарно-транспортної накладної або іншого документа на вантаж.

З огляду на викладене відповідач-2 просить відмовити у задоволенні позову.

Станом на дату розгляду справи відповідач-1 відзиву на позовну заяву не надав.

Розглянувши надані сторонами документи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини, судом встановлено наступне.

24.10.2023 о 00 год 50 хв на автодорозі «М-14» Мелітополь-Одеса 1км+700м на підставі направлення на перевірку від 19.20.2023 № 43/В проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт транспортним засобом марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_3 з причепом марки KRONE, реєстраційний номер НОМЕР_2 під час виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом.

У ході перевірки було зупинено транспортний засіб марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_3 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 , з причепом марки KRONE, реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 .

За результатами перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 24.10.2023 № АР017648, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 24.10.2023 № 0071816, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 24.10.2024 № 0062830.

В акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 24.10.2023 № АР017648 виявлено порушення, а саме перевезення вантажу (без ТТН) з перевищенням вагових норм встановлених п. 12.5 ПДР, загальна маса транспортного засобу склала 50000 кг при дозволених 40000 кг (25 %), перевищення навантаження на здвоєну вісь складало 21000 кг при допустимому 18000 кг (16,6%), відповідальність за які передбачена абзацом 16 частини 1 та абзацом 3 частини 1 статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Вказаний акт містить підпис про ознайомлення із вказаним актом водія.

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт 18.12.2023 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ058655 до ТОВ «ВИВЕК» за порушення, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у розмірі 17000,00 грн.

Позивач не погоджується із вказаною постановою відповідача, вважає її протиправною, відтак звернувся із цим позовом до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05.04.2001 (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Згідно з приписами статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Згідно з пунктом 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26, 27 Порядку № 1567 визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для притягнення позивача до відповідальності у вигляді адміністративно-господарського штрафу спірною постановою слугував висновок інспекторів про вчинення порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно приписів статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити:

дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто;

пункти завантаження і розвантаження.

Порядок ведення та надання інформації з реєстру товарно-транспортних накладних визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363 затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила № 363).

Згідно з положеннями глави 1 цих Правил перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 8.26 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні вантаження і розвантаження вважаються закінченими після надання водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, оформлених у паперовій та/або електронній формі, на навантажений або вивантажений вантаж.

Згідно з пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Пунктом 11.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначено, що оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Відповідно до пункту 11.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні товарно-транспортну накладну на перевезення вантажівавтомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.

Згідно з пунктом 11.4 після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.

Пунктом 11.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні визначено, що у разі використання товарно-транспортної накладної у паперовій формі перший примірник товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - водій (експедитор) передає вантажоодержувачу, третій примірник, засвідчений підписом вантажоодержувача, передається Перевізнику.

У разі використання е-ТТН Замовник (вантажовідправник) друкує, підписує і надає водію (експедитору Перевізника) в одному примірнику паперову копію е-ТТН, відповідно до вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для пред`явлення особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.

Водій (експедитор Перевізника) ставить свій підпис на паперовій копії е-ТТН про прийняття ним вантажу для перевезення.

Судом встановлено та не заперечується позивачем, що у водія ОСОБА_2 на момент перевірки була відсутня товарно-транспортна накладна.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Щодо доводів позивача про те, що він не є перевізником, а відтак не є суб`єктом відповідальності з огляду на положення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» суд зазначає наступне.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону № 2344-III автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Статтею 33 Закону № 2344-III визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Для виконання перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію.

Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, власник транспортного засобу - фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб, що підтверджується відповідними документами.

Відтак, законодавство України розмежовує поняття власника транспортного засобу та автомобільного перевізника.

Згідно з положеннями ст.ст. 908-909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила №363), згідно з якими товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Додатком 7 до Правил № 363 затверджена форма товарно-транспортної накладної, в якій обов`язковою до заповнення графою визначено автомобільного перевізника.

Таким чином, відомості щодо перевізника зазначаються в товарно-транспортній накладній, яка надається працівникам Укртрансбезпеки для перевірки; під час руху основним документом, який надає відомості про автомобільного перевізника і про перевезення вантажу, є товарно-транспортна накладна, яка використовується для внутрішніх перевезень в межах України.

Суд звертає увагу на те, що аналіз положень Закону України «Про автомобільний транспорт» свідчить про те, що на місці здійснення перевірки водій повинен пред`явити документи, визначені статтею 48 цього Закону.

Як встановлено в ході розгляду справи, водієм при здійсненні перевірки не були надані посадовій особі відповідача будь-які документи, які свідчать про те, що автомобільним перевізником є фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , зокрема, не було надано товарно-транспортної накладної № 000019274 від 23.10.2023, яка в подальшому була пред`явлена позивачем до суду.

Позивач дійсно є власником автомобільного транспорту марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_3 , який на підставі договору оренди вантажного автомобіля, причіпа від 01.01.2022 переданий в тимчасове користування фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 .

24.07.2020 товариство з обмеженою відповідальністю «Євромет-Миколаїв» (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Перевізник) уклали договір перевезення ЄММ-854/20, відповідно до якого перевізник зобов`язується на підставі та в строк встановлений заявою доставити ввірений йому вантаж до місця призначення, а замовник зобов`язується прийняти надані послуги та оплатити їх вартість.

Заявкою від 23.10.2023 ФОП ОСОБА_1 і ТОВ «Євромет-Миколаїв» погодили умови та порядок перевезення вантажу.

При цьому, суд зазначає, що автомобільний перевізник має використовувати транспортний засіб для перевезення вантажу на законних підставах. Проте автомобільним перевізником є той, хто за умовами договору (із замовником) про перевезення вантажу надає відповідну послугу, а не власник/користувач транспортного засобу. Надання цієї послуги може передбачати використання (на законних підставах) транспортного засобу, який належить іншій особі, але ця обставина не змінює правового статусу перевізника в цих правовідносинах. Тому автомобільний перевізник не може визначатися тільки на підставі реєстраційних документів на транспортний засіб (адже такі дані не завжди можуть збігатися).

Під час перевірки водій повинен пред`явити ті документи, які від нього вимагаються (стаття 48 Закону № 2344-III). Під час такого контролю можуть виникати ситуації, коли обсяг (перелік) наданих документів недостатній для встановлення всіх обставин, які мають значення для настання відповідальності. Але й адміністративно-господарський штраф (відповідно до статті 60 Закону № 2344-III) накладається не на місці контролю. Для цього призначається розгляд справи, під час якого посадова особа територіального органу Укртрансбезпеки має з`ясувати, зокрема, особу порушника, адже видається очевидним, що автомобільний перевізник не може встановлюватися на основі самих лише слів водія транспортного засобу, які зафіксовані в акті проведення перевірки.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 22 лютого 2023 року у справі № 240/22448/20.

Отже, адміністративно-господарські штрафи відповідно до Закону № 2344-III можуть бути застосовані виключно до автомобільного перевізника.

Судом встановлено, що позивачем 07.12.2023 на адресу відповідача -1 направлено листом з описом вкладенням пояснення з додатками, а саме:

копію акту рейдової перевірки серія АР №017648 від 24.10.2023;

копію акту про перевищення нормативних вагових параметрів №0071816 від 24.10.2023;

довідку про результати здійснення вагового контролю №0062830 від 24.10.2023;

копію акту рейдової перевірки серія АР №017647 від 24.10.2023;

копію договору оренди транспортних засобів №б/н від 01.01.2022;

належним чином завірену копію свідоцтва про державну реєстрацію транспортних засобів;

копію товарно-транспортних накладних №000019274 від 23.10.2023 та № 000019275 від 23.10.2023;

завірену копію договору на перевезення вантажів №ЄММ-854/20 від 24.07.2020 (разом із заявкою на перевезення від 23.10.2023);

копію акту наданих послуг з перевезення вантажів №49 від 25.10.2023.

При цьому, відповідач зазначає, що у листі були відсутні додатки 5, 7, 8 9.

Однак, суд не може погодиться з таким твердженням відповідача, оскільки основною метою використання опису вкладення є одержання відправником офіційних доказів направлення адресату конкретного переліку документів. Представник пошти спочатку перевіряє вміст конверта і опис поштового відправлення, і лише після цього ставить відтиск штемпеля та засвідчує його своїм підписом.

Таким чином, при розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідач повинен встановити автомобільного перевізника у розумінні Закону № 2344-III.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що ТОВ «Вивек» у спірних правовідносинах не мало статусу автомобільного перевізника, а отже не є суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, у зв`язку з чим відповідач протиправно застосував до позивача адміністративно - господарський штраф згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Приписами ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Враховуючи те, що відповідачі не надали суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, суд дійшов до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті як розпорядника бюджетних коштів.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Вивек» до Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті ПШ № 058655 від 18.12.2023 про накладення адміністративно-господарського штрафу щодо товариства з обмеженою відповідальністю «Вивек».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51, код ЄДРПОУ 39816845) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вивек» (25001, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Солдатська, 56, кв. 16, код ЄДРПОУ 38340349) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя А.С. Пекний