Рішення

від 03.06.2024 по справі 440/16933/23

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/16933/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бойка С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАУЕР ФУД» до Чернівецької митниці Держмитслужби України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПАУЕР ФУД» звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Чернівецької митниці Держмитслужби України, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000264/2 від 19.06.2023;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2023/000899 від 19.06.2023.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що митний орган безпідставно поставив під сумнів договір та, як наслідок, весь поданий для митного оформлення пакет документів і необґрунтовано витребував додаткові документи, оскільки митним органом не доведено обставин, які б свідчили про існування у митного органу достатніх підстав для виникнення обґрунтованих сумнівів щодо правильності визначення декларантом числового значення митної вартості імпортованого товару. Відтак, застосування резервного методу для визначення митної вартості є протиправним, а збільшення такої вартості суттєво порушує права декларанта. Також зауважує, що надані до митного органу платіжні доручення чітко дають можливість встановити, що сплачена сума за товар повністю відповідає вартості товару, заявленій декларантом. Зазначає, що враховуючи наявність у ТОВ «ПАУЕР ФУД» передбачених чинним законодавством України документів, на підтвердження правильності визначених останнім у митній декларації вартості товару та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття рішення про корегування митної вартості №UA408020/2023/000899 від 19.06.2023.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У строк, встановлений судом, позивач усунув недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 20 листопада 2023 року.

Ухвалою суду від 11 грудня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/16933/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПАУЕР ФУД до Чернівецької митниці Держмитслужби України про визнання протиправним та скасування рішення. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

26 грудня 2023 року судом одержано відзив митного органу на позов, у якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що обов`язок доведення митної вартості товару покладений на декларанта. При аналізі поданих до митного оформлення документів, виявлені розбіжності та неточності, що викликало у митного органу обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень. Зазначає, що митному органу не видавалося можливим здійснити перевірку правильності проведення розрахунку митної вартості товару, а відтак декларантом не підтверджено у встановленому МКУ порядку заявлений рівень митної вартості товарів. Вказує, що при прийняття рішення про корегування митної вартості від 19.06.2023 UA408000/2023/000264/2 митниця діяла вийнятково на підставі та у відповідності до вимог законодавства.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.06.2018 між ТОВ «ПАУЕР ФУД» (покупець) та компанією PRUVA TARIM URUNLERI SAN. TIC. LTD.STI (продавець) укладено контракт №1МРТR-РR005, за умовами якого продавець продає, а покупець купує продукцію, далі - Товар, на умовах та у відповідності до цього Контракту. Асортимент, кількість, якість, вид упаковки і строки поставки Товару узгоджуються Сторонами в Доповненнях до цього Контракту, які є його невід`ємною частиною (п. 1 Контракту).

Згідно з пунктом 2.1 Контракту Продавець здійснює відвантаження Товару на підставі письмових заявок Покупця. У заявці має бути вказано асортимент Товару, його кількість (в рамках Доповнень), термін поставки та відвантажувальні реквізити. Заявка повинна бути подана Продавцю не пізніше 7-ми календарних днів до початку відвантаження.

Датою відвантаження Товару є дата календарного штемпеля митних органів на товаротранспортних документах (п. 2.2 Контракту). Продавець повинен повідомити Покупця про дату і кількість відправленого Товару протягом 2-х календарних днів від дати відвантаження (п. 2.3 Контракту).

Відповідно до п. 2.4 Контракту перед поставкою Товару Сторони зобов`язані отримати на свій ризик і за свій рахунок ліцензію або інший дозвіл державних органів або документ, необхідний для надання Товару Продавцем в розпорядження Покупця, виконати всі митні формальності кожен у своїй державі.

Моментом виконання Продавцем зобов`язань з поставки партії Товару і переходу ризиків втрати чи пошкодження Товару від продавця до покупця є факт надання Товару в розпорядження Покупця в місці та на умовах, зазначених в Доповненнях до цього Контракту (п. 2.5 Контракту).

Пунктом 2.6 Контракту визначено, що на кожну партію Товару Продавець надає Покупцеві наступні документи: інвойс (рахунок-фактуру), сертифікат якості, сертифікат походження, товарно-транспортна накладна, експортна декларація.

Згідно з пунктом 3.1 Контракту ціна Товару встановлюється на кожну конкретну партію Товару і вказується Сторонами в Доповненнях до цього Контракту.

Оплата Товару за цим Контрактом здійснюється після його поставки на підставі наданого Продавцем (факсимільним чи електронним зв`язком) рахунку. Умови оплати на кожну партію Товару конкретизуються в Доповненнях. Зобов`язання з оплати вважаються виконаними в момент зарахування на розрахунковий рахунок Продавця грошових коштів у розмірі 100% суми, зазначеної в рахунку Продавця (п. 3.2 Контракту).

Згідно з додатковими угодами від 04.01.2022 №1 та від 28.12.2022 №4 до контракту №1МРТR-РR005 від 01.06.2018 визначено, що цей контракт в частині взаємних розрахунків діє до повного їх завершення.

За змістом специфікації від 12.06.2023 №2 до контракту №1МРТR-РR005 від 01.06.2018 погоджено поставку кількості товару на сезон 2023 року свіжого абрикоса, Туреччина, 300 000 кг, за ціною 0,8 USD за 1 кг, всього на суму 240 000 USD.

ТОВ «ПАУЕР ФУД» ввезено на територію України товар (абрикоси свіжі 20000 кг, урожаю 2023 року).

16.06.2023 ТОВ «ПАУЕР ФУД» оформлено та подано відповідачу митну декларацію МД №23UA408020038599U1, згідно якої позивачем ввезено на територію України абрикоси свіжі 20000 кг, урожаю 2023 року, країна виробництва Туреччина, торгівельна марка PRUVA, виробник PRUVA TARIM URUNLERI SAN. TIC. LTD.STI, постачальник PRUVA TARIM URUNLERI SAN. TIC. LTD.STI, загальною вартістю 16000,00 USD, за методом визначення митної вартості 1 (за ціною договору).

Для митного оформлення митному органу подано, зокрема, такі документи:

рахунок-фактуру (інвойс) PRV2023000000096 від 12.06.2023;

автотранспортну накладну А б/н від14.06.2023;

фітосанітарний сертифікат ЕС/ТR А 5339856 від 12.06.2023;

сертифікат про походження товару Z 0511033 від 14.06.2023;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 04.01.2022;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №3 від 26.08.2022;

доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №4 від 28.12.2022;

специфікація до зовнішньоекономічного договору (контракту) 2 від 12.06.2023;

зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №1МРТR-РR005 від 01.06.2018;

договір про надання послуг митного брокера 0112/2020 від 01.12.2020;

заяву декларанта або уповноваженої ним особи у вигляді внесення коду до митної декларації про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів б/н від 14.06.2023;

копію митної декларації країни відправлення 23220400ЕХ00025224 від 14.06.2023.

При аналізі поданих до митного оформлення документів, митний орган виявив розбіжності та неточності, що викликало у нього сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень, а саме:

- п.1 та п.4.5 контракту 01.06.2018 №1МРТR-РR005 передбачена наявність упаковки. Відомостей щодо включення до митної вартості товару ціни упаковки, яка є складовою митної варності товару відповідно до ч.10 ст.58 МКУ, не надано;

- п.2.1 контракту від 01.06.2018 №ІМРТR- РR005 передбачена наявність письмової заявки Покупця, документ до оформлення не наданий;

- п.2.6 контракту від 01.06.2018 №ІМРТR- РR005 передбачена наявність сертифікату якості, документ до оформлення не наданий;

- в п. 3.2 контракту від 01.06.2018 №1МРТR-РR005 зазначено, що умови оплати на кожну партію товару конкретизуються в Доповненнях. Однак, в наданих до митного оформлення Доповненнях відсутня інформація щодо умов оплати. Неможливо перевірити факт здійснення /не здійснення оплати за товар;

- в п.3.4 контракту від 01.06.2018 №1МРТR-РR005 зазначено, що загальна вартість контракту визначається на підставі вартостей партій Товару, зазначених в Доповненнях до цього контракту. В наданих до митного оформлення додатках дана інформація відсутня;

- згідно з інфойсом від 12.06.2023 №PRV2023000000096 товар постачається на умовах СРТ UA Київ. При імпорті товарів в Україну на умовах поставки СРТ (перевезення оплачені до…) до витрат продавця входять: пакування, оплата навантажувальних робіт, внутрішні перевезення; експертне мито, митний збір, податки; витрати з проходження терміналу у місці відправки; завантаження на судно; фрахт; витрати з проходження терміналу у місці призначення. Умови поставки СРТ UA Київ передбачають, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього продавець зобов`язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. У зв`язку з чим необхідно документально підтвердити перелічені вище складові митної вартості;

- в графі 44 копії митної декларації країни відправлення від 14.06.2023 №23220400Х00025224 зазначена Е-Fatura від 12.06.2023 №23243082610978040383948/1, яка до оформлення не надана. Надано Е-Fatura від 12.06.2023 №РRV2023000000096. Вказане викликає у митного органу сумніви щодо документального підтвердження відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар;

- в графі 31 МД зазначено, що абрикоси врожаю 2023 року, але ця інформація відсутня в поданих до оформлення товаросупровідних документах, які перетинали митний кордон.

На підставі викладеного вище керуючись частиною 3 статті 53, пунктом 2 частини 5 статі 54 МКУ митний орган витребував у декларанта додаткові документи, а саме:

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари);

- виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати);

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями (для підтвердження даних щодо виробника товарів та ціни).

Декларантом додатково надано лист від 19.06.2023 б/н про те, що додаткові документи, крім тих, що були надані раніше, надати немає можливості.

Чернівецькою митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000264/2 від 19.06.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2023/000899 від 019.06.2023.

В обґрунтування рішення про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000264/2 від 19.06.2023 зазначено, що декларантом на вимогу митного органу не надано додаткових документів, не спростовано вищезазначені розбіжності та не підтверджено заявлену митну вартість, відповідно до ч.6 ст. 54 МКУ заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом. Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митої вартості товарів. Згідно з положеннями пункту 1 статті 55 митим органом буде здійснено коригування митної вартості товару. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ, неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості резервний. За основу для визначення митної вартості взято раніше визнану (визначену) митними органами митну вартість товару: МД №UA408020/2023/37455 від 11.06.2023 «Абрикоси свіжі, врожаю 2023, не розфасовані для роздрібної торгівлі», рівень митної вартості 1,1 дол/кг. Висновок: подання нової митної декларації за ціною товару, зазначеному в рішенні про коригування митної вартості.».

Не погодившись із рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI /далі - МК України/.

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 4, 5 статті 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Частинами 1, 2 статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу цієї норми вбачається, що Митним кодексом України встановлено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин 2-3, 6-7 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частинами 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до частини 5 статті 55 МК України декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Згідно з частиною 2 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Правила визначення митної вартості за ціною договору викладені законодавцем в статті 58 Митного кодексу України.

Так, згідно з частинами 1-3 цієї статті метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу /частина 3 статті 57 МК України/.

Із вищенаведеного слідує, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) і підставою його незастосування є, обставини, визначені частиною 1 статті 58 Митного кодексу України, та якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 9 статті 58 МК України розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно з частинами 1-3 статті 59 МК e разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як:

1) фізичні характеристики;

2) якість та репутація на ринку;

3) країна виробництва;

4) виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Як слідує з матеріалів справи, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Так, за змістом специфікації №2 від 12.06.2023 до контракту №1МРТR-РR005 від 01.06.2018 сторонами контракту погоджено конкретну вартість товару, що поставляється, а саме - свіжого абрикоса сезону 2023 року, Туреччина, у розмірі 0,8 USD за 1 кг.

За даними митної декларації вага імпортованого позивачем до України товару 20000 кг /а.с. 142/.

Відтак, фактична вартість ввезеного товару складає 16000,00 USD (20000 кг х 0,8 USD), що відповідає митній вартості товару, заявленій декларантом у митній декларації №23UA408020038599U1 від 16.06.2023.

Посилання ж митного органу у рішенні про коригування митної вартості товару на ненадання декларантом до митного оформлення передбачених контрактом Заявок, судом оцінюються критично, оскільки Заявка не являється документом, який відповідно до приписів статті 53 МК України обов`язково має надаватися разом з іншими документами на підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її визначення.

Натомість, фактично в якості Заяви у цій справі виступає саме специфікація від 12.06.2023 №2 до контракту №1МРТR-РR005 від 01.06.2018.

Поряд з цим, судом приймаються до уваги, як належні, пояснення позивача з приводу відмінностей у номерах електронних рахунків-фактур (Е-Fatura), згідно з якими така ситуація для товарів, що імпортуються з Туреччини, є типовою. При формуванні пакету документів в «Єдиному вікні» Турецької Республіки, компанія експортер завантажує туди всі скановані копії паперових документів, яким при формуванні пакету документів до експортної митної декларації присвоюється новий номер. Тобто, номер рахунку-фактури, зазначений у декларації країни відправника, насправді є порядковим номером вказаного документу, визначеного системою і не є номером рахунку-фактури.

Вказаним пояснюється зазначення у графі 44 копії митної декларації країни відправлення від 14.06.2023 №23220400Х00025224 Е-Fatura від 12.06.2023 №23243082610978040383948/1, а надання для митного оформлення саме Е-Fatura від 12.06.2023 №РRV2023000000096.

Суд зауважує, що позивач листом від 11.07.2023 подав митному органу в порядку статті 55 МКУ додаткові пояснення з цього приводу та надав відповідну копію Інструкції з порядку реєстрації експортної декларації Турецької Республіки з перекладом українською мовою, відповідно до якої видно, що оскільки первісний документ створювався не в системі, то він має початковий номер, який був присвоєний йому компанією /а.с. 55-70/.

При цьому, у відзиві на позовну заяву митний орган жодним чином не спростував правильності наведених вище доводів позивача, а тому у спірному випадку у суду відсутні підстави стверджувати про існування різних Е-Fatura.

Крім цього, відповідачем не заперечується також й отримання інформації про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «Єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, згенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі, що підтверджує реєстрацію вказаних документів в системі митних органів країни-відправника).

В ході судового розгляду справи підтверджено, що вартість товару у рахунку-фактурі (інвойсі) та митній декларації як країни відправника, так і країни отримувача, повністю співпадає.

З приводу оплати позивачем вартості поставленого товару, суд вважає за доцільне зазначити, що у пункті «Платіжна інформація» митної декларації країни постачальника зазначено « 1 накладений платіж 16000,00», що свідчить про формат оплати товару шляхом системи накладеного платежу, тобто оплата здійснюється після отримання товару.

При цьому, доводи про ненадання декларантом до оформлення Доповнення, в якому конкретизовано умови оплати на кожну партію Товару, по суті не відповідають дійсності, оскільки додаткова угода від 26.08.2022 №3 до контракту №1МРТR-РR005 від 01.06.2018, що надавалася митному органу при митному оформленні, врегульовує питання взаємних розрахунків між сторонами контракту, визначаючи, що сума та умови поставки на кожну партію товару вказуються в інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту.

Також слід зазначити, що у специфікації від 12.06.2023 №2 до контракту №1МРТR-РR005 від 01.06.2018 визначено погоджену кількість на сезон 2023 року «свіжий абрикос, країни походження Туреччина, у кількості 300000 кг, вартістю 0,8 USD/кг за загальною вартістю 240000 USD», тобто оскільки сторонами були погоджені загальна вартість та кількість товару саме врожаю 2023 року і поставка товару відбувалася у червні 2023 року, то поставлені свіжі абрикоси жодним чином не могли бути абрикосами врожаю минулого 2022 року.

Суд відмічає, що у спірному випадку матеріли справи не містять відомостей стосовно того, що до вартості поставленого товару включалися будь-які транспортні витрати постачальника.

Положення контракту №1МРТR-РR005 від 01.06.2018 також не передбачають включення до вартості свіжих помідорів, що постачаються, транспортних витрат, зокрема, таких як витрати на: пакування; оплату навантажувальних робіт; внутрішні перевезення; експортне мито, митний збір, податки; витрати з проходження терміналу у місці відправки; завантаження на судно; фрахт; витрати з проходження терміналу у місці призначення; витрати перевезення товару до названого місця призначення, тощо.

З приводу ж доводів митного органу про зазначення у пункті 2.4 контракту про те, що перед поставкою товару сторони зобов`язані отримати ліцензію, або інший дозвіл державних органів, або документ, необхідний для надання товару продавцем в розпорядження покупця, виконати всі митні формальності кожен у своїй державі, то суд зауважує, що до митного оформлення декларантом подавався фітосанітарний сертифікат №ЕС/ТR А 5339856, який підтверджує, що свіжі абрикоси, що поставляються, пройшли перевірку та/або випробування відповідно до офіційно встановлених процедур, і вважаються вільними від карантинних шкідників, визначених країною-імпортером, і відповідають чинним фітосанітарним нормам країни-імпортера, в тому числі щодо некарантинних шкідливих організмів, що підлягають регулюванню, вважаються такими, що практично не мають інших шкідників.

Надаючи оцінку правомірності коригування митним органом митної вартості із застосуванням резервного методу визначення митної вартості на підставі МД №408020/2023/37455 від 11.06.2023, суд враховує наступне.

За приписами статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Механізм застосування резервного методу визначення митної вартості врегульовано статтею 64 Митного кодексу України.

За приписами цієї статті у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Як встановлено судом, згідно МД №23UA408020038599U1 від 16.06.2023 імпортований товар абрикоси свіжі, - 20000 кг, урожаю 2023 року, країна виробництва Туреччина, торгівельна марка PRUVA, виробник PRUVA TARIM URUNLERI SAN. TIC. LTD.STI, постачальник PRUVA TARIM URUNLERI SAN. TIC. LTD.STI, загальною вартістю 16000,00 USD.

Водночас, згідно МД №UA408020037455U6 від 11.06.2023 імпортований товар абрикоси свіжі, врожаю 2023, не розфасовані для роздрібної торгівлі, загальною вартістю 20000,00 USD.

Тобто, судом не заперечується ідентичність товарів, імпортованих позивачем згідно МД №23UA408020038599U1 від 16.06.2023 та МД №UA408020037455U6 від 11.06.2023.

Разом з тим, суд вважає за доцільне зазначити на тому, що розбіжність у вартості вказаних вище імпортованих товарів жодним чином не може свідчити саме про заниження декларантом митної вартості товару, імпортованого 16.06.2023, оскільки ціни на свіжі овочі на ринку товарів не є постійно сталими та мають властивості змінюватися як у бік зростання, так і у бік спадання.

При цьому, суд вважає за доцільне зауважити на тому, що після отримання в рамках виконання контракту №1МРТR-РR005 від 01.06.2018 імпортованого товару абрикоси свіжі позивачем 20.06.2023 було замовлено експертизу щодо їх вартості.

У матеріалах справи міститься експертний висновок Київської торгово-промислової палати №Ц-582 від 20.06.2023, згідно з яким контрактна (ринкова) вартість на абрикоси свіжі, що одержуються відповідно до контракту №1МРТR-РR005 від 01.06.2018 та специфікації №2 від 12.06.2023 до нього з Туреччини на умовах поставки СРТ Київ (Україна) знаходиться в діапазоні ринкових цін, відповідає поточній кон`юнктурі ринку країни-товаровиробника (експортера) та може становити на абрикоси свіжі 0,80 USD.

За викладених обставин, суд доходить висновку, що спірне рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування.

Верховний Суд у постановах від 09 вересня 2020 року у справі №400/3133/18, від 08 лютого 2019 року у справі № 825/648/17 вказував, що Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.

Враховуючи вищенаведені обставини суд дійшов висновку про недоведеність митним органом неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з МД №23UA408020038599U1 від 16.06.2023 документів та наведених в ній відомостей для визначення митної вартості товару за основним методом; наявності встановлених МК України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині 6 статті 54 МК України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а отже і підстав для використання резервного методу визначення митної вартості товару при недоведеності неможливості її визначення за основним.

З огляду на викладене, надані декларантом до митного органу документи є достатніми для визначення митної вартості товару за основним методом, у зв`язку із чим суд дійшов висновку щодо наявності підстав для визнання протиправним та скасування рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000264/2 від 19.06.2023.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2023/000899 від 19.06.2023, суд зазначає наступне.

За приписами частин 1, 2 та 3 статті 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.

Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Відповідно до частин 9, 10 статті 264 Митного кодексу України митний орган не має права відмовити у прийнятті митної декларації, якщо виконано всі умови, встановлені цим Кодексом.

Відмова митного органу у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта.

Частиною 12 цієї статті Кодексу передбачено, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Таким чином, картка відмови у прийнятті митної декларації та у митному оформленні (випуску) товарів є документом, що формалізує негативне для декларанта рішення посадової особи органу доходів і зборів про завершення процедури декларування товарів, заявлених до митного оформлення на підставі конкретної митної декларації.

Стаття 24 Митного кодексу України гарантує, що будь-яка особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов`язки.

Судом встановлено, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2023/000899 від 19.06.2023 вмотивована прийнятим митним органом рішенням про коригування митної вартості №UA408000/2023/000264/2 від 19.06.2023, правомірність якого відповідачем не доведено під час розгляду цієї справи.

Відтак, оскаржена картка відмови також є протиправною та підлягає скасуванню.

При цьому судом враховується пункт 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірності оскаржених у цій справі рішень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання вказаного позову сплачено судовий збір у розмірі 5368,00 грн.

Враховуючи задоволення позову за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 5368,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 3, 6 - 10, 72 - 77, 90, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАУЕР ФУД" (вул. Овочева, буд. 7 А, м. Полтава, Полтавська область, 36011, ідентифікаційний код 40467513) до Чернівецької митниці Державної митної служби України (вул. Руська, буд. 248М, м. Чернівці, Чернівецька область, 58023, ідентифікаційний код 43971359) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000264/2 від 19 червня 2023 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Чернівецької митниці Державної митної служби України в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2023/000899 від 19 червня 2023 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАУЕР ФУД" витрати зі сплати судового збору у розмірі 5368,00 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С. Бойко