Рішення

від 04.06.2024 по справі 460/3457/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 червня 2024 року м. Рівне№460/3457/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доВійськової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - відповідач), в якому просить суд:

визнати протравною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, збільшеної до 100000,00 за період з 19.02.2023 по 14.07.2023 включно;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за період з 19.02.2023 по 14.07.2023 включно, виходячи з її розміру 100000,00 грн.

В обґрунтування позову вказує, що у зв`язку з отриманням поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини, з 19.02.2023 набув право на отримання додаткової винагороди, у розмірі до 100000,00 грн, відповідно до постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 за періоди лікування внаслідок поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини. Не погоджуючись із сумою виплаченої додаткової винагороди, позивач звернувся до суду із позовом. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що за період з 19.02.2023 по 14.07.2023 позивачу нараховано винагороду, збільшену до 100000 грн. за періоди лікування після отриманого 19.02.2023 року поранення, у розмірах, які зазначені в таблиці, яка надана до відзиву. Для розгляду питання щодо виплати додаткової винагороди в розмірі до 100000 грн. за інші періоди, позивачу слід звернутися з відповідним рапортом до командира військової частини НОМЕР_1 , до якого слід долучити копії виписок з лікарень. Зазначене питання буде вирішено командиром військової частини НОМЕР_1 , про що буде видано відповідний наказ. Вказує, що позовні вимоги за період 20.02.2023-28.02.2023, 01.03.2023-31.03.2023, 01.04.2023 - 03.04.2023, 01.05.2023 - 31.05.2023, 05.07.2023 - 21.07.2023 є безпідставними, а за інші періоди - передчасними. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно.

Згідно з ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

19.02.2023 під час несення служби в м.Бахмут Бахмутського району Донецької області позивач потрапив під ворожий обстріл з автоматичного гранатомета станкового, внаслідок чого отримав поранення.

Згідно з довідкою від 04.09.2023 №4709 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, ОСОБА_1 в період з 09.02.2023 по 28.02.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи у Донецькій області.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 21.07.2023 №221 солдата ОСОБА_1 (Г-119251), який здав справи і обов`язки за посадою водія - електрика відділення технічного обслуговування бронетанкової техніки взводу технічного обслуговування озброєння та військової техніки 3-го батальйону оперативного призначення та перемішений наказом командувача Національної гвардії України від 09.06.2023 №121 о/с для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, 21.07.2023.

Військовою частиною НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 у період з 18 липня по 20 липня 2023 року проведено розслідування нещасного випадку, який стався 19 лютого 2023 року під час несення служби на вогневій позиції " ІНФОРМАЦІЯ_2 " 3БОП 3броп в АДРЕСА_1 , з військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , не смертельний.

За результатами проведеного розслідування нещасного випадку складено акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) що стався 19.02.2023 приблизно о 02 годині 00 хвилин, зі змісту якого вбачається, що в ході проведеного розслідування нещасного випадку по факту отримання поранення військовослужбовцем комісією встановлено, зокрема, що 19 лютого 2023 року приблизно о 02 годині 00 хвилин під час несення служби на вогневій позиції "ЦЕЗАР" 3БОП 3броп в АДРЕСА_1 , солдат ОСОБА_1 потрапив під ворожий обстріл з автоматичного гранатомета станкового, внаслідок чого отримав поранення. Після отримання поранення солдата ОСОБА_1 було евакуйовано до ЛСБ Калинівка Донецької області, де було надано першу медичну допомогу. Згідно висновку комісії - нещасний випадок (у тому числі поранення) з солдатом ОСОБА_1 стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

За результатами розслідування складено Акт №526/23 від 20.07.2023 про нещасний випадок (у тому числі поранення) солдат ОСОБА_1 , в п.9 якого зазначено: Діагноз за листком непрацездатності або довідкою лікувально-профілактичного закладу: Вибухова травма (19.02.2023р.) ЗЧМТ. Струс головного мозку. Акубаротравма. Післятравматичний кохлеоневріт. Дотичне осколкове поранення передпліччя праворуч". (Виписний епікриз із медичної карти стаціонарного хворого від 22.02.2023 №1622/23, видана КНП "Павлоградська лікарня інтенсивного лікування" Павлоградської міської ради у м.Павлоград Дніпропетровської області).

В подальшому позивач з 20.02.2023 по 22.02.2023 знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП «Павлоградська лікарня інтенсивного лікування» ПМР з діагнозом: Вибухова травма (19.02.2023р). ЗЧМТ. Струс головного мозку. Акубаротравма: післятравматичний кохлеоневрит. Дотичне осколкове поранення передпліччя праворуч.

З 24.02.2023 по 06.03.2023 позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в КП «Волинська обласна клінічна лікарня» ВОР з діагнозом: Стан після МВТ (19.02.2023). Акубаротравма. ЗЧМТ. Струс головного мозку. Посттравматичний двобічний кохлеарний гострий нейроніт. Остеохондроз поперекового відділу хребта. Протрузії міжхребцевих дисків на рівнях L3-L4, L4-L5,L5-S1. Дотичне осколкове поранення передпліччя праворуч.

06.03.2023 позивачу проведено медичний огляд ВЛК госпітальною при КП «Волинська обласна клінічна лікарня» на визначення придатності до подальшої служби. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання: Стан після МВТ (19.02.2023). Акубаротравма. ЗЧМТ. Струс головного мозку. Посттравматичний двобічний кохлеарний гострий нейроніт. Остеохондроз поперекового відділу хребта. Протрузії між хребцевих дисків на рівнях L3-L4, L4-L5,L5-S1. Дотичне осколкове поранення передпліччя праворуч. Висновок: Потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів.

03.04.2023 було проведено медичний огляд гарнізонною ВЛК в/ч НОМЕР_3 на визначення придатності до подальшої служби. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання: Стан після МВТ(19.02.2023). Акубаротравми. ЗЧМТ. Струс головного мозку. Посттравматичний двобічний нейроніт. Посттравматичний стресовий розлад. Висновок: Потребує медичної реабілітації в КП «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» терміном 30 календарних днів.

02.05.2023 проведено медичний огляд гарнізонною ВЛК №2 в/ч НОМЕР_3 на визначення придатності до подальшої служби. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання: Стан після МВТ (19.02.2023). Акубаротравми.ЗЧМТ.1 Струс головного мозку. Посттравматичний двобічний нейроніт, Посттравматичний стресовий розлад. Висновок: Потребує медичної реабілітації в КП «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» терміном 22 календарних днів.

23.05.2023 було проведено медичний огляд гарнізонною ВЖ №2 в/ч НОМЕР_3 на визначення придатності до подальшої служби. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання: Стан після МВТ (19.02.2023). Акубаротравми.ЗЧМТ.Струс головного мозку. Посттравматичний двобічний нейроніт. Посттравматичний стресовий розлад. Висновок: Потребує медичної реабілітації в КП «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» терміном 30 календарних днів.

З 27.06.2023 по 14.07.2023 позивач перебував у КНП «Міська лікарня №2» РМР з діагнозом: Артеріальна гіпертензія. І ст. Варіабельна за рівнем АТ, ризик II. СН 0 ст. Остеохондроз ПКВХ, протрузії міжхребцевих дисків LЗ-81, спондильоз, спондилоартроз, ст.ремісії. Відновний період перенесеної ЗЧМТ, струс головного мозку (19.02.2023), церебро-астенічний синдром. Акубаротравматичне ураження вух у вигляді нейросенсорної приглухуватості із сприйняттям ШМ 4,0м на праве вухо 5,0м на ліве вухо, вогнепального осколкового поранення правого передпліччя лікованого оперативно 19.02.2023 ПХО вогнепальної рани у вигляді зміцнілих післяопераційних рубців без порушення функції.

З 28.09.2023 по 11.10.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в лікарні ДУ «ТМО МВС України по Рівненській області» з діагнозом: Остеохондроз ПКВХ, спондильоз, спондилоартроз міжхребцевих дисків L3- L4,L4-L5,L5-S1, правобічна люмбоішалгія, стійкий больовий синдром навантаження, м`язево - тонічний синдром. Наслідки МВТ (19.02.2023). ЗЧМТ. Струс головного мозку. Помірний цефалгічний синдром.

З 08.12.2023 по 22.12.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КП «Рівненський обласний госпіталь ветеранів війни» з діагнозом: Наслідки МВТ (19.02.2023), ЗЧМТ струсу головного мозку у формі стійкого цефалгічного, кохлео-вестибулярного синдромів. Розлад адаптації.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач наполягає, що йому не було нараховано та виплачено грошове забезпечення у належному розмірі за період після отримання ним поранення з 19.02.2023 по 14.07.2023, а саме не нараховано та не виплачено додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 у розмірі 100000 грн на місяць за період перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я.

Отже спірні правовідносини у даній справі виникли у зв`язку з повнотою виплаченого позивачу розміру грошового забезпечення за період з 19.02.2023 по 14.07.2023.

Водночас суд зазначає, що відповідач не заперечує обставин, що отримане позивачем поранення пов`язане із захистом Батьківщини.

Надаючи правову оцінку доводам сторін, суд вказує на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє на даний час.

Указами Президента України воєнний стан продовжено та останній діє на теперішній час.

Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон № 2232-XII), захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби.

Частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.2 ст.1-2 Закону №2011-ХІІ, у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст.9 Закону №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017р. №704 (далі - Постанова №704), установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно із пунктом 8 Постанови №704 умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються цією постановою та іншими актами Кабінету Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168, тут і надалі наводиться в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), встановлено, на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які:

у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Також Постанову №168 (в редакції від 19.07.2022) доповнено пунктом 2-1 такого змісту: 2-1. Установити, що керівники відповідних міністерств та державних органів визначають порядок і умови виплати додаткової винагороди, одноразової грошової допомоги, розміри виплати додаткової винагороди в розмірі до 30000 гривень.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26 січня 2023 року № 37 затверджено Порядок і умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України (далі - порядок № 37). Вказаний порядок діяв в період існування спірних правовідносин.

Відповідно до п. 2 Порядку № 37, на період дії воєнного стану додаткова винагорода виплачується, зокрема, у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень, військовослужбовцям (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора у період здійснення зазначених заходів, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.

Пункт 9 Порядку № 37 передбачав, що до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, включаються військовослужбовці, зазначені в підпункті 3 пункту 2 цих Порядку та умов, у тому числі ті, які, зокрема, перебувають у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- з дня отримання такого поранення та за час стаціонарного лікування, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (у тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або за час такої відпустки.

З аналізу наведених норм Постанови №168 та Порядку № 37 вбачається встановлення лише двох умов, які необхідні для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме:

- пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини,

- факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.

При цьому, суд зауважує, що Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.

Так, відповідно до акту №526/23 про нещасний випадок (у тому числі поранення) солдата ОСОБА_1 , судом встановлено, що 19 лютого 2023 року приблизно о 02 годині 00 хвилин під час несення служби на вогневій позиції "ЦЕЗАР" 3БОП 3броп в м.Бахмут Бахмутського району Донецької області, солдат ОСОБА_1 потрапив під ворожий обстріл з автоматичного гранатомета станкового, внаслідок чого отримав поранення. Після отримання поранення солдата ОСОБА_2 було евакуйовано до ЛСБ Калинівка Донецької області, де було надано першу медичну допомогу. Діагноз за листком непрацездатності або довідкою лікувально-профілактичного закладу: Вибухова травма (19.02.2023р.) ЗЧМТ. Струс головного мозку. Акубаротравма. Післятравматичний кохлеоневріт. Дотичне осколкове поранення передпліччя правруч". (Виписний епікриз із медичної карти стаціонарного хворого від 22.02.2023 №1622/23, видана КНП "Павлоградська лікарня інтенсивного лікування" Павлоградської міської ради у м.Павлоград Дніпропетровської області).

Позивач отримав тяжку травму, перебував з 19.02.2023 по 14.07.2023 на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров`я після тяжкого поранення, що підтверджується відповідними виписними епікризами, виписками із медичної карти, довідкою військово-лікарської комісії та Медичною характеристикою для проведення медичного огляду військово-лікарською комісією (а.с.18-26).

Суд констатує, що обидві вищевказані умови (пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини та факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення у даних спірних правовідносинах дотримані та підтверджуються медичними документами, які містяться в матеріалах справи.

Відтак, як вже зазначалося, відповідно до положень Постанови №168 додаткова винагорода в розмірі 100000 грн. виплачується військовослужбовцям у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Так матеріалами справи підтверджено, що позивач проходив лікування з моменту вогнепального поранення (19.02.2023) по 14.07.2023 (включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого) та перебування у відпустці за станом здоров`я), а отже такі періоди підлягають врахуванню до періоду, протягом якого позивач має право на отримання додаткової винагороди з розрахунку 100000 грн відповідно до Постанови №168.

При цьому, за наявними у матеріалах справи доказами, суд зазначає, що факт пов`язаності поранення (контузії, травми, каліцтва) позивача із захистом Батьківщини та факти перебування позивача на стаціонарному лікуванні, а також перебування у відпустці за станом здоров`я відповідачем не заперечується. Більше того, з таблиці, яку відповідач подав до відзиву, вбачачється, що за деякі періоди додаткова винагорода позивачу розрахована з розміру до 100000 грн.

З урахуванням вищенаведеного, суд робить висновок, що позивач має право на отримання додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім' ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100000,00 грн за період 19.02.2023 по 14.07.2023, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, та/або перебування у відпустці для лікування після поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у зв`язку з пораненням 19.02.2023, пов`язаним із захистом Батьківщини.

Щодо доводів відповідача про те, що позивач не звертався з відповідними рапортами та не надав копій виписок з лікарень за інші періоди суд зазначає, що до позовної заяви позивачем надано виписки з медичної карти позивача. Враховуючи, що виплата додаткової винагороди згідно з Постановою № 168 здійснюється на підставі наказів командирів (начальників), відповідач, отримавши разом із позовною заявою копії виписок з лікарень позивача, міг самостійно донарахувати позивачу додаткову винагороду. Однак, відповідач не надав доказів такого нарахування та виплати.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім' ям під час дії воєнного стану" у розмірі до 100000,00 грн. за період з 19.02.2023 по 14.07.2023, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, та/або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у зв`язку з пораненням 19.02.2023, пов`язаним із захистом Батьківщини.

Виходячи з встановлених фактичних обставин справи, приймаючи до уваги повноваження суду при вирішенні справи, передбачені ст. 245 КАС України, суд вважає що належним способом захисту порушених прав позивача в спірних правовідносинах буде зобов`язання військову частину НОМЕР_4 Національної гвардії України нарахувати та виплатити позивачу додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", виходячи із розрахунку 100000, 00 грн. на місяць за період з 19.02.2023 по 14.07.2023 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням раніше виплачених сум додаткової винагороди.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України, суд зазначає, що позивач у справі, що розглядається, звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", тому судовий збір останнім сплачено не було, а отже відсутні підстави для здійснення розподілу судових витрат у вигляді судового збору.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" виходячи із розрахунку до 100000,00 грн на місяць за період з 19.02.2023 по 14.07.2023 включно, пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних) включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, та/або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у зв`язку з пораненням, отриманим 19.02.2023.

Зобов`язати військову частину Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", виходячи із розрахунку до 100000, 00 грн. на місяць за період з 19.02.2023 по 14.07.2023 пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням раніше виплачених сум додаткової винагороди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 04 червня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_6 )

Суддя С.М. Дуляницька