Ухвала

від 29.05.2024 по справі 460/27300/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань закриття провадження у справі

29 травня 2024 року м. Рівне№460/27300/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Войтюк К.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1 , представник адвокат Блащук Т.В.,

відповідачів: представники ОСОБА_2 , Мовчун А.І., Чепиль М.І., Єгорова І.С., третьої особи відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника Виконавчого комітету Рівненської міської ради про закриття провадження в адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 доВиконавчого комітету Рівненської міської ради, Рівненської міської ради, Управління земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЛІБ-ПРОМ" про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Рівненської міської ради, Рівненської міської ради, Управління земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ХЛІБ-ПРОМ", про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою від 03.04.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.04.2024.

23.04.2024 через підсистему "Електронний суд" представник виконавчого комітету Рівненської міської ради Штогрин Лілія Валеріївна подала заяву (клопотання) про закриття провадження у справі.

Обґрунтовуючи клопотання, вказує, що у своєму позові позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо організації процесу роботи з добудови проблемного об`єкта будівництва - багатоквартирного житлового будинку четвертої секції житлового комплексу "Ріверсайд", через неспроможності забудовника продовжувати таке будівництво; зобов`язати відповідача організувати процес роботи з добудови проблемного об`єкта будівництва - багатоквартирного житлового будинку четвертої секції житлового комплексу "Ріверсайд", через неспроможності забудовника продовжувати таке будівництво.

Виконавчий комітет Рівненської міської ради вважає, що даний спір має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних (житлових) прав позивача. Належним відповідачем у такій справі є особа, яка таке право не визнає (порушує). Участь Виконавчого комітету Рівненської міської ради як відповідача (якщо позивач вважає його винним в порушенні прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру. Вказує, що виконавчий комітет Рівненської міської ради не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Оскарження позивачем бездіяльності Виконавчого комітету Рівненської міської ради безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо виконання забудовником договірних зобов`язань. Такий спір має приватноправовий характер. З огляду на суб`єктний склад сторін спору, вважає, що його слід вирішувати за правилами цивільного судочинства.

Також зазначає, що Рівненським окружним адміністративним судом розглядалася аналогічна справа №460/21739/23 за позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, з тих самих підстав та з тим самим предметом розгляду справи, а саме обґрунтовуючи тим, що позивач є потерпілим вкладником четвертої секції житлового комплексу «Ріверсайд», оскільки забудовник, з яким укладено інвестиційний договір на будівництво не здійснює таке будівництво.

Ухвалою від 02.11.2023 №460/21739/23 Рівненським окружним адміністративним судом закрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, у зв`язку з тим, що вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2024 №460/21739/23 ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 02.11.2023 про закриття провадження в адміністративній справі № 460/21739/23 залишено без змін.

З огляду на наведене, представник виконавчого комітету Рівненської міської ради вважає, що у справі № 460/27300/23 наявні підстави для закриття провадження, у зв`язку із тим, що вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

15.05.2024 через підсистему "Електронний суд" представник позивача подала заперечення на клопотання про закриття провадження у справі. Вказала на безпідставність позиції відповідача, за якою цей спір має приватноправовий характер, так як пов`язаний із порушенням цивільних (житлових) прав позивача.

Зазначила, що спір у справі № 460/27300/23 виник внаслідок невиконання відповідачем наданих йому повноважень Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», відтак є всі підстави вважати даний спір саме публічно-правовим, як прямо передбачено положеннями КАС України. Наголосила на тому, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

В судовому засіданні 29.05.2024 представник відповідача Виконавчого комітету Рівненської міської ради підтримала заявлене клопотання та просила закрити провадження у справі з наведених у клопотанні підстав.

Клопотання було повністю підтримане представниками інших відповідачів.

Представник позивача та позивач просили відмовити в задоволенні клопотання за безпідставністю.

При вирішенні клопотання про закриття провадження у справі суд виходить з таких міркувань.

За змістом позовних вимог у цій справі позивач просить: визнати протиправною бездіяльність Рівненської міської ради, виконавчого комітету Рівненської міської ради щодо нездійснення належного державного контролю за дотриманням договірних зобов`язань за договором оренди землі № 90 від 01.09.2015 забудовниками, діяльність яких пов`язана із залученням коштів фізичних осіб у будівництво багатоквартирних житлових будинків, та у нездійсненні роботи, пов`язаної із завершенням будівництва житлового будинку, що споруджувався із залученням коштів фізичних осіб, у зв`язку з неспроможністю забудовника ТОВ "Хліб-Пром" продовжувати таке будівництво; зобов`язати виконавчий комітет Рівненської міської ради розробити та подати на розгляд Рівненської міської ради програму по організації роботи, пов`язаної із завершенням будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що споруджувався із залученням коштів фізичних осіб, у зв`язку з неспроможністю забудовника ТОВ "Хліб-Пром" продовжувати таке будівництво; зобов`язати виконавчий комітет Рівненської міської ради подати на розгляд Рівненської міської ради питання про відмову від договору оренди землі № 90 від 01.09.2015.

Ухвалою від 21.02.2024 задоволено клопотання позивача та залучено до участі у справі Управління земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради як співвідповідача.

Статтею 1 КАС України встановлено, що Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною третьою статті 19 КАС України встановлено, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Як зазначено в позовній заяві, правовою підставою позовних вимог є, зокрема, положення статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якими визначаються повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва.

При цьому, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва належать: а) власні (самоврядні) повноваження; б) делеговані повноваження.

Відповідно до підпунктів 8, 11 пункту "а" частини першої статті 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва належать такі власні (самоврядні) повноваження: координація на відповідній території діяльності суб`єктів містобудування щодо комплексної забудови населених пунктів; організація роботи, пов`язаної із завершенням будівництва багатоквартирних житлових будинків, що споруджувалися із залученням коштів фізичних осіб, у разі неспроможності забудовників продовжувати таке будівництво.

Враховуючи зміст позовних вимог та їх мотиви, спір у справі № 460/27300/23 зумовлений невиконанням, на думку позивача, відповідачами наданих їм повноважень Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Верховний Суд у постанові від 10.09.2021 у справі № 766/20776/17 зазначив, що термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Тобто, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

У справі, що розглядається, позивачем оскаржується незаконна (протиправна) бездіяльність відповідачів, яка, на думку сторони позивача, проявилась у нездійсненні належного державного контролю за забудовником, діяльність якого пов`язана із залученням коштів фізичних осіб у будівництво багатоквартирних житлових будинків, та у нездійсненні суб`єктами владних повноважень роботи, пов`язаної із завершенням будівництва житлового будинку, що споруджувався із залученням коштів фізичних осіб, у зв`язку з неспроможністю забудовника продовжувати таке будівництво.

Верховний Суд в постанові від 24 січня 2023 року у справі № 420/7138/19 адміністративне провадження № К/9901/26031/20 зазначив:

"... організація роботи, пов`язаної із завершенням будівництва багатоквартирних житлових будинків, що споруджувалися із залученням коштів фізичних осіб, у разі неспроможності забудовників продовжувати таке будівництво відноситься до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Так, в межах цієї адміністративної справи спірним аспектом є наявність/відсутність, зокрема, протиправної бездіяльності відповідачів в частині забезпечення організації роботи, пов`язаної із завершенням будівництва багатоквартирних житлових будинків, що споруджувалися із залученням коштів фізичних осіб, у разі неспроможності забудовників продовжувати таке будівництво.

При вирішенні цього спору колегія суддів враховує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Аналогічний правовий підхід застосовано в постановах Верховного Суду від 21.12.2018 у справі 3813/4640/17, від 17.04.2019 у справі №342/158/17, від 18.02.2021 у справі №160/6885/19, від 16.11.2022 у справі №280/3841/21.

Разом з цим, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку про наявність повноважень у відповідачів в частині організації роботи, пов`язаної із завершенням будівництва багатоквартирних житлових будинків, що споруджувалися із залученням коштів фізичних осіб, у разі неспроможності забудовників продовжувати таке будівництво.

Про наявність таких повноважень Верховний Суд вже вказував у постанові №280/3841/21 від 16.11.2022.

Водночас, підпунктом 11 пункту «а» частини першої статті 31 Закону № 280/97-ВР не визначено обов`язку та повноважень, зокрема, виконавчого органу міської ради добудовувати об`єкти незавершеного будівництва за кошти місцевого бюджету, а передбачено його обов`язок вчиняти дії щодо організації роботи, пов`язаної із завершенням будівництва багатоквартирних житлових будинків, що споруджувалися із залученням коштів фізичних осіб, у разі неспроможності забудовників продовжувати таке будівництво.

Суд звертає увагу, що наведена норма права не конкретизує, які дії підпадають під визначення «організація роботи, пов`язаної із завершенням будівництва багатоквартирних житлових будинків».

Водночас, станом на час вирішення спору по суті на законодавчому рівні не регламентований механізм реалізації органами місцевого самоврядування повноважень щодо організації роботи, пов`язаної із завершенням будівництва довгобудів.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що на законодавчому рівні відсутній порядок реалізації органами місцевого самоврядування повноважень у сфері здійснення державного контролю за дотриманням договірних зобов`язань забудовниками, діяльність яких пов`язана із залученням коштів фізичних осіб у будівництво багатоквартирних житлових будинків.

Разом з цим, в цій частині суд враховує, що згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) у справі «Рисовський проти України» (Заява №29979/04), у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії», заява N 55555/08, пункт 74, від 20.05.2010, «Тошкуце та інші проти Румунії», заява N 36900/03, пункт 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини», пункт 128, та «Беєлер проти Італії», пункт 119).

У пункті 71 вказаного рішення ЄСПЛ зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії», пункт 74)".

Вищевказані висновки Верховного Суду суд враховує відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України при вирішенні клопотання про закриття провадження в цій справі.

Суд повторює, що під час визначення предметної юрисдикції справ слід виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

З огляду на вище викладене, суд доходить висновку, що для правильного та повного встановлення суті порушеного права, оцінки заявлених вимог та характеру спірних правовідносин, в контексті застосування положень підпункту 11 пункту «а» частини першої статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в справі, що розглядається, слід досліджувати обставини в розрізі характеру дій, які були вчинені органом місцевого самоврядування, з метою виконання наведених положень закону.

Такі обставини можуть і повинні бути встановлені під час судового розгляду справи по суті. Водночас, станом на час заявлення та вирішення клопотання про закриття провадження у справі суд не перейшов до з`ясування обставин у справі. Тому суд вважає заявлене відповідачем клопотання передчасним та необґрунтованим.

Також суд відхиляє посилання відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі №802/385/18-а від 19.06.2019, у справі №1840/3241/18 від 12.02.2020, оскільки спори у таких справах стосувалися права на спірні земельні ділянки, яке підлягає державній реєстрації, на противагу спору між позивачем та відповідачами про визнання протиправною бездіяльності органів місцевого самоврядування та зобов`язання вчинити певні дії.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає відсутніми підстави для закриття провадження у справі з підстав та мотивів, наведених представником відповідача, а тому заявлене клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання представника Виконавчого комітету Рівненської міської ради про закриття провадження у справі № 460/27300/23 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Повна ухвала складена 03.06.2024.

Суддя Н.О. Дорошенко