Рішення

від 04.06.2024 по справі 480/13633/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2024 року Справа № 480/13633/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бондаря С.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/13633/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення,зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просить:

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про відмову позивачу в призначенні пенсії від 18.12.2023 № 046350014698;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати позивачу періоди навчання з 01.09.1993 по 19.06.1997, 01.09.1997 по 30.06.2001, 01.08.2001 по 29.06.2002, періоди роботи з 07.11.2011 по 20.02.2012, з 21.02.2012 по 17.05.2012 та з 18.05.2012 по 26.07.2012, періоди проходження військової служби з 04.04.2014 по 27.03.2015 та з 24.02.2022 по 11.12.2023 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 11.12.2023 та провести відповідні виплати.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що відмова ГУ ПФУ в Сумській області у призначенні позивачу пільгової пенсії є протиправною, оскільки відповідачем безпідставно не зараховано до пільгового стажу спірні періоди його навчання та роботи.

Ухвалою суду від 08.01.2024 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області подали до суду відзиви на позов, у яких зазначають, що позивачу правомірно не зараховано до пільгового стажу період навчання у Павлоградському машинобудівному технікумі з 01.09.1993 по 19.06.1997 та в Національній гірничій академії України (Національному гірничому університеті) з 01.09.1997 по 29.06.2002, з тих підстав, що до пільгового стажу зараховуються періоди навчання лише у професійно-технічних навчальних закладах, до яких не відносяться вказані позивачем учбові заклади. Щодо зарахування періоду роботи з 07.11.2011 по 20.02.2012, з 21.02.2012 по 17.05.2012 та з 18.05.2012 по 26.07.2012, до стажу робіт, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідачі зазначають, що згідно даних системи персоніфікованого обліку Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5) в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 розділу "Відомості по спеціальному стажу" за період з листопада 2011 року по липень 2012 року відсутні дані спецстажу, тому відсутні підстави для зарахування вказаного періоду до пільгового стажу. Щодо зарахування періоду проходження військової служби з 04.04.2014 по 27.03.2015 та з 24.02.2022 по 11.12.2023 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону №1058, відповідач вказує, що згідно довідки військової частини НОМЕР_1 від 08.11.2023 № 361 позивач з 04.04.2014по 25.03.2015 та з 24.02.2022 по теперішній час (08.11.2023) перебуває на військовій службі. Відповідно до чинного законодавства період проходження військової служби під час мобілізації з 24.02.2022 по 31.08.2023 зараховано позивачу до страхового та пільгового стажу роботи в одинарному розмірі, як військова служба в особливий період. Оскільки в системи персоніфікованого обліку Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5) в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 відсутні дані про нарахований дохід та сплачені внески під час періоду проходження військової служби з квітня 2014 року (частково) по березень 2015 року (частково), відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу період з 04.04.2014 по 27.03.2015, як військова служба в особливий період.

Суд, дослідивши надані сторонами докази, встановив такі обставини.

11.12.2023 ОСОБА_1 подав через веб-портал ПФУ заяву про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 18.12.2023 № 046350014698 у призначенні пенсії позивачу відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.

Вважаючи таке рішення протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 за № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуются або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок - 637).

Пунктом 1 Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Отже, трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, однак у разі відсутності в ній відповідних записів, зокрема записів про зайнятість працівника повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1, то такі відомості підтверджуються уточнюючою довідкою про підтвердження пільгового трудового стажу.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умови праці після 21.08.1992.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 01.09.1993 по 19.06.1997 навчався у Павлоградському машинобудівному технікумі за спеціальністю «Експлуатація і ремонт гірничого електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв», під час навчання в якому проходив виробничу практику учнем електрослюсаря підземного з повним робочим днем у шахті. Після закінчення технікуму навчався у Національній гірничій академії України з 01.09.1997 по 30.06.2001 за спеціальністю «Гірництво. Розробка родовищ корисних копалин» (бакалавр). У період з 01.08.2001 по 29.06.2002 позивач продовжував навчання у Національній гірничій академії України за спеціальністю «Розробка родовищ корисних копалин» (спеціаліст). Під час навчання в технікумі та академії ОСОБА_1 періодично проходив виробничу практику, про що маються відповідні записи в трудовій книжці. Починаючи з 29.07.2002 позивач працював на різних посадах з повним робочим днем у шахті по 23.02.2022, за виключенням періоду з 04.04.2014 по 27.03.2015, коли він проходив військову службу у Збройних Силах України. З 24.02.2022 по 11.12.2023 (день подачі заяви про призначення пенсії) ОСОБА_1 проходить військову службу у ЗСУ.

Позивач вважає, що Головним управлінням ПФУ в Сумській області протиправно не було зараховано до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", періоди навчання з 01.09.1993 по 19.06.1997 у Павлоградському машинобудівному технікумі, з 01.09.1997 по 29.06.2002 у Національному гірничому університеті, а також періоди роботи з 07.11.2011 по 20.02.2012, з 21.02.2012 по 17.05.2012 та з 18.05.2012 по 26.07.2012, періоди проходження військової служби з 04.04.2014 по 27.03.2015 та з 24.02.2022 по 11.12.2023. Як стверджує позивач, вказані обставини підтверджуються протоколом розрахунку страхового стажу.

Разом з тим, з оскаржуваного рішення ГУ ПФУ в Сумській області вбачається, що відповідно до наданих документів страховий стає позивача - 28 років 6 місяців 17 днів, зараховано всі періоди. Відповідно до наданих документів пільговий стаж позивача : провідні професії (20) - 11 місяців 23 дні, професії за Постановою №202 (25) - 15 років 6 місяців 24 дні, військова служба в особливий період - 1 рік 6 місяців 8 днів.

Відповідно до наданих документів до пільгового стажу зараховані всі періоди.

Отже, виходячи зі змісту оскаржуваного рішення, до пільгового стажу зараховані всі періоди. При цьому в рішенні не зазначено які періоди навчання та роботи не були зараховані до пільгового стажу і на яких підставах.

Тобто, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, у своєму рішенні взагалі не висловлював своєї позиції та аргументів щодо зарахування чи не зарахування до пільгового стажу тих періодів, на які вказує позивач у позовній заяві.

Також у рішенні відсутні будь які висновки відповідача щодо періодів, на які вказує позивач.

Крім того, відповідно до п.1.8 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою ПФУ від 25.11.2005 № 22-1, у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.

Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів.

Проте, відповідач, всупереч вказаним вимогам Порядку, не призначив пенсію позивачу на підставі наданих документів, разом з тим і не запропонував надати додаткові документи.

Суд звертає увагу, що частиною другою ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно та розсудливо.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

У спорах про оскарження акту індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, який стосується прав та обов`язків особи, суд при вирішенні справи має надати повну та об`єктивну правову оцінку такому акту.

У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, суб`єкт владних повноважень, у даному випадку орган пенсійного фонду, зобов`язаний обґрунтовувати рішення, які він приймає, зобов`язаний навести/вказати його належне обґрунтування. Таке рішення має бути належно визначеним та зрозумілим, а його мотивування (обґрунтування) у письмовій формі повинно давати можливість особі правильно його зрозуміти та реалізувати право на оскарження.

Втім, орган пенсійного фонду в оскаржуваному рішенні не визначив періоди, які не зараховуються до пільгового стажу позивача, не зазначив жодної підстави не зарахування того чи іншого періоду роботи чи навчання позивача до пільгового стажу, а обмежився лише вказівкою про те, що до пільгового стажу зараховані всі періоди, хоча фактично не всі періоди зараховані до пільгового стажу.

Тому суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення є немотивованим, жодним чином не обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.

Водночас суд не є органом пенсійного фонду і не повинен перебирати на себе його функції, зокрема на власний розсуд визначати які періоди роботи зараховувати до пільгового стажу особи, а які не зараховувати, визначати документи, які необхідні для зарахування конкретних періодів роботи до пільгового стажу, вказувати підстави зарахування чи не зарахування конкретних періодів роботи позивача до пільгового стажу.

Суд може за наявності достатніх правових підстав визнати рішення неправомірним та скасувати його, а також зобов`язати відповідача з урахуванням висновків суду повторно розглянути відповідне питання та прийняти за наслідками розгляду вмотивоване та обґрунтоване нормами законодавства рішення, при цьому суд не може перебирати на себе функцію органу пенсійного фонду, яка не покладена на суд законом.

Тому вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зарахувати позивачу періоди навчання з 01.09.1993 по 19.06.1997, 01.09.1997 по 30.06.2001, 01.08.2001 по 29.06.2002, періоди роботи з 07.11.2011 по 20.02.2012, з 21.02.2012 по 17.05.2012 та з 18.05.2012 по 26.07.2012, періоди проходження військової служби з 04.04.2014 по 27.03.2015 та з 24.02.2022 по 11.12.2023 до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а також зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити позивачу пенсію відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 11.12.2023 та провести відповідні виплати, є передчасними та не підлягають задоволенню.

За таких обставин належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії та прийняти обгрунтоване рішення з урахуванням висновків суду.

Враховуючи часткове задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 536,80 грн, сплачених за квитанцією від 04.01.2024.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 18.12.2023 № 046350014698 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, будинок 43, м. Суми, Сумська область код ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_2 ) від 11.12.2023 про призначення пенсії та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.н. НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 536,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43, м. Суми, Сумська область, код ЄДРПОУ 21108013).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Бондар