Постанова

від 29.05.2024 по справі 819/1/15-а

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 819/1/15-а пров. № А/857/24912/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Матковської З.М., Гудима Л.Я.,

за участю секретаря судового засіданняГриньків І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року (головуючий суддя Осташ А.В., м. Тернопіль) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Едем-Ф» до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Товариства з обмеженою відповідальністю «Едем-Ф» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 18 серпня 2014 року №0003672200 і №0003662200 та від 12 листопада 2014 року №0004012200 і №0003992200.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Чортківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області від 18 серпня 2014 року №0003672200 і №0003662200 та від 12 листопада 2014 року №0004012200 і №0003992200.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Тернопільській оскаржило його в апеляційному порядку, просить таке скасувати і у задоволенні позовних вимог відмовити.

В апеляційній скарзі зазначає, що повертаючи справу №819/1/15-а на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 20.06.2023 зазначив, що судами попередніх інстанцій не перевірено надані товариством документи в їх сукупності, не досліджено доказів на підтвердження реальності господарських операцій ТОВ «Едем-Ф» з контрагентами ТОВ «Лідергаз» та ТОВ «БК «Авалон», а доводам контролюючого органу не надано належної правової оцінки. Відтак, Головне управління ДПС у Тернопільській області звертає увагу на наступному.

Актом перевірки від 11.07.2014 №849/22-37888305 оформлено результати планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Едем - Ф» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 07.12.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 07.12.2011 по 31.12.2013.

За наслідками перевірки встановлено порушення:

1)п 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого:

-завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2013 року в сумі 1 105 705 грн.;

-занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за вересень 2013 року в сумі 327 396 грн.;

-завищено від`ємне значення різниці між податковими зобов`язанням та податковим кредитом з ПДВ за грудень 2013 року в сумі 1 553 129 грн.

2)п.138.2. ст.138, пп.139.1.9 п. 139 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від`ємного значення податку на прибуток за 2013 р. в розмірі 11 022 521 грн.

Щодо завищення ТОВ «Едем - Ф» від`ємного значення податку на прибуток підприємств та податкового кредиту за період з 07.12.2011 по 31.12.2013 при господарських взаємовідносинах із ТОВ «Лідергаз» то перевіркою встановлено, що в періоді, який підлягав перевірці ТОВ «Едем - Ф» здійснювало придбання природного газу у Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідергаз» (код ЄДРПОУ 36885099).

Між контрагентами укладено Договір № Л/13-029 від 28.11.2012 року купівлі- продажу природного газу, відповідно до якого ТОВ «Едем - Ф» - Покупець, в особі директора ОСОБА_1 , та ТОВ «Лідергаз» - Продавець, в особі директора ОСОБА_2 . Відповідно до умов договору ( п. 1.1 ) зазначено Постачальник, а не Продавець, зобов`язується передати Покупцю природний газ, а Покупець зобов`язується прийняти оплатити газ на умовах даного договору. Газ що постачається використовується Покупцем виключно для власних потреб. Постачальник зобов`язується передати Покупцю природний газ, а Покупець зобов`язується прийняти у 2012 році (грудень 2012 року) в об`ємах 700,0 тис. м. куб.

Постачальник передає Покупцю придбаний для нього газ, у відповідних об`ємах, у мережі ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України».

Приймання - передача газу у відповідному місяці оформляється щомісячними Актами приймання - передачі природного газу.

Відповідно до п. 3.5 договору, акти приймання - передачі природного газу, складаються Покупцем за формою, наданою Постачальником, з обов`язковим наступним погодженням з газотранспортною, газозбутовою організацією до 5 (п`ятого) числа наступного за звітним місяцем.

Відповідно до п. 4.1 договору ціна газу становить 3300,67 грн. (без ПДВ та збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу, тарифів на транспортування, розподіл), крім того - збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%, що складає - 66,01 грн. - ПДВ за ставкою 20 %. Отже до сплати за 1000 куб. м. газу - 3366,68 грн. + ПДВ 673,34 грн. Всього - 4040,02 грн.

Оплата за поставлений газ здійснюється наступним чином :- 30% вартості до 10-го числа місяця поставки; 30% вартості до 20-го числа місяця поставки; 30% вартості до 30-го числа місяця поставки;10% вартості до 10-го числа місяця наступного за місяцем поставки.

На виконання умов договору № Л/13-029 від 28.11.2012 ТОВ «Лідергаз» поставило в періоді з грудня 2012 року по квітень 2013 року природний газ на загальну суму 13 227 025,74 грн. згідно на актів передачі - приймання/

Станом на 31.12.2013 кредиторська заборгованість ТОВ «Едем - Ф» перед постачальником ТОВ «Лідергаз» становить 3 221 554,90 грн.

По бухгалтерському обліку ТОВ «Едем - Ф» операції з придбання природного газу відобразило проводками Д т 23 «Виробництво», 92 «Адмінвитрати» та К т 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на суму 11022521,45 грн., Д-т 64 «Податковий кредит» та К -т - 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на суму 2 204 504,29 грн.

Згідно договору № Л/13-029 від 28.11.2012 року купівлі - продажу природного газу, акти приймання - передачі природного газу, податкові накладні підписані директором ТОВ «Лідергаз» Зінько М. В.

Пунктом 2.1 договору № Л/13-029 від 28.11.2012 зазначено, що постачальник зобов`язується передати, а покупець оплачує та зобов`язується прийняти природний газ у 2012 році в об`ємах до 700 тис.м.куб. Вказаний обсяг газу повинен бути поставлений у грудні 2012 року. Об`єм природного газу визначається та узгоджується на кожен місяць шляхом подання заявок постачальнику. Заявки подаються постачальникові у письмовій формі (п. 2.5 договору).

Вказані заявки подані позивачем не були.

Цей договір вступає в силу з моменту укладення і діє до 31.12.2012, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх обов`язків (п. 11.1 договору).

Дія договору може бути продовжена за згодою сторін шляхом укладання додаткових угод до даного договору (п. 11.2 договору). Вказані додаткові угоди позивачем не подавались.

Разом з тим, актом приймання передачі від 31.12.2012 року засвідчено передача за вказаним договором 780 тис. куб. м. природного газу, актом приймання передачі від 31.01.2013 року засвідчено передача за вказаним договором 756 тис. куб. м. природного газу, актом приймання передачі від 28.02.2013 року засвідчено передача за вказаним договором 600 тис. куб. м. природного газу, актом приймання передачі від 31.03.2013 року засвідчено передача за вказаним договором 740 тис. куб. м. природного газу, актом приймання передачі від 30.04.2013 року засвідчено передача за вказаним договором 398 тис. куб.м. природного газу.

Відповідно до автоматизованої інформаційної системи реєстру платників податків матеріалів та аналізу інформації, отриманої в ході проведення перевірки встановлено, що:

ТОВ «Лідергаз», зареєстровано Головним управлінням юстиції у м. Києві за № 10681020000025295 від 09.12.2009.

Взято на податковий облік ДПІ у Голосіївському районі м. Києва (2650) за № 168587 від 10.12.2009.

Місцезнаходження згідно установчих документів: 03138, м. Київ, Голосіївський район, вул. Сумська, буд. 3.

Згідно акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 30.04.2014 № 312/3/22-07-36885099 про неможливість проведення зустрічної звірки, не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Лідергаз» з контрагентами-постачальниками за лютий, червень-грудень 2013 року, січень 2014 року. Встановлено відсутність об`єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення п.п.14.1.36, п.п. 14.1.231, п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України.

Враховуючи, встановлені актом від 30.04.2014 № 312/3/22-07-36885099 факти вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Лідергаз» здійснювалася поза межами правового поля, зокрема:

-неможливість реального здійснення контрагентами-постачальниками господарських операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

-відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податку у документах обліку.

Отже, у ТОВ «Лідергаз» за лютий, червень-грудень 2013 року, січень 2014 року відсутній об`єкт оподаткування податком на додану вартість по операціях з контрагентами-постачальниками в розумінні п.188.1 ст.188 Податкового Кодексу України.

ТОВ «Лідергаз» здійснювало діяльність, спрямовану на отримання контрагентами податкової вигоди в результаті документального фіксування господарських операцій без їх фактичного здійснення, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Згідно отриманих матеріалів від ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та подальшою перевіркою ТОВ «Лідергаз» встановлено наступне.

Співробітниками оперативного управління ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на виконання доручення ГУ Міндоходів у м.Києві було здійснено виїзд за місцем реєстрації ТОВ «Лідергаз», а саме: м. Київ, вул. Сумська, 3, в ході чого було встановлено, що за даною адресою розташована одноповерхова будівля, на території якої знаходиться станція технічного обслуговування автомобілів.

Також до СУ ФР ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшла заява директора ТОВ «Лідергаз» гр. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який повідомив, що на прохання невстановленої особи без мети займатись фінансово-господарською діяльністю здійснив перереєстрацію ТОВ «Лідергаз», жодних первинних та звітних документів не підписував.

При проведенні аналізу податкової звітності ТОВ «Лідергаз» згідно деталізованої інформації по платнику ПДВ, щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено наступне.

Податковий кредит з ПДВ ТОВ «Лідергаз» у грудні 2012 р. та січні - квітні 2013 року - період в якому було реалізовано природній газ на ТОВ «Едем - Ф» сформовано за рахунок таких контрагентів: ПАТ «Концерн стирол», ПРАТ «Сєвєродонецьке об`єднання азот», ПАТ «Рівнеазот», ПАТ «Азот», ТОВ «Грант Тайм», ТОВ «Палантір», ТОВ «Лютіен».

З вищенаведеного встановлено, що в періоді з грудня 2012 року по квітень 2013 р. постачальниками природного газу на ТОВ «Лідергаз» були ПАТ "Концерн стирол", ПРАТ "Сєвєродонецьке об`єднання азот", ПАТ "Рівнеазот", ПАТ "Азот" в яких основний вид діяльності - Виробництво добрив і азотних сполук., і в жодного з них немає виду діяльності за кодом ВЕД - 35. 23 - «Торгівля газом через місцеві трубопроводи».

Також, листом від 03.07.2014 №109/07-07 отримано інформацію Оперативного управління ГУ Міндоходів у Тернопільській області зокрема Витяг з кримінального провадження №32014100000000036 (дата внесення в ЄРДР 05.03.2014 року) щодо проведення досудового розслідування умисного ухилення від сплати податків службовими особами ряду підприємств, в тому числі: ТОВ «Лідергаз», ТОВ «Грант Тайм», ТОВ «Палантір», ТОВ «Лютіен».

Також від ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві отримано акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання ТОВ «Грант тайм» щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період з 01.02.2013 по 28.02.2014 від 16.04.2014 №1057/2659/22- 02/38123047. Даним актом встановлено відсутність об`єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) та по операціях з продажу, і підприємство здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Податкові зобов`язання ТОВ «Лідергаз» з вересня 2013 року взагалі не декларувало, однак формувало податковий кредит з вересня 2013 року по січень 2014 року, що відповідно призвело до розбіжностей між податковим зобов`язанням та податковим кредитом ТОВ «Лідергаз» по контрагентах - постачальниках.

Враховуючи вищенаведене ТОВ «Лідергаз» порушено ч.1 ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання до реальних вигодонабувачів, зокрема ТОВ «Едем - Ф».

Правочини, укладені ТОВ «Лідергаз» з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Також не підтверджено перевірками податкових органів реальність проведених господарських операцій з контрагентами - постачальниками.

Щодо транспортування газу, ТОВ «Лідергаз» укладено з Дочірньою компанією «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» договір №1/1212000041 від 28.11.2012 року на транспортування природного газу магістральними трубопроводами. Річний плановий обсяг транспортування природного газу не встановлено, відповідний пункт договору (п. 1.2) не заповнено. Кількість транспортованого газу визначається вузлами обліку газу, які встановлені на ГРС (п. 4.2 договору).

Жодних довідок, рахунків, показників вузлів обліку тощо, які б підтверджували обсяг транспортованого газу, позивачем не надано.

Крім того, акти здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу містять посилання на договір 1 від 01.01.2010 року, який відсутній в матеріалах справи.

ТОВ «Лідергаз» з метою заниження об`єкту оподаткування, несплати податків, та формування податкового кредиту та валових витрат третіх осіб здійснювало взаємовідносини з вищевказаними контрагентами без мети реального настання правових наслідків, оформлювало документи удаваних операцій без наслідків відбування події для виникнення податкових зобов`язань та кредиту, що свідчить про відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань по укладених угодах з такими підприємствами та відсутність мети створення правових наслідків.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі правильного їх оформлення і фактичного здійснення господарської операції.

Поставка товарів для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток має бути фактично здійснена і підтверджена належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З врахуванням вищенаведеного, первинна бухгалтерська документація, будь - які інші первинні та фінансово - господарські документи, податкові накладні, видаткові накладні, видані від імені ТОВ «Лідергаз» не можуть бути дійсними, як такі, що підтверджують здійснення господарських операцій.

Отже, в порушення п.138.2. ст. 138, пп.139.1.9 п. 139 ст. 139 Податкового кодексу України ТОВ «Едем - Ф» завищено витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування у 2013 році на суму 11 022 521 грн.

За період з 07.12.2011 р. по 31.12.2013 р. ТОВ «Едем - Ф» задекларовано: позитивне значення різниці між податковими зобов`язаннями та податковими кредитом з ПДВ в сумі 494656 грн. в тому числі за період з грудня 2012 року по липень 2013 року - 29230 грн. та за грудень 2013 року - 465426 грн.; від`ємне значення податку на додану вартість, у тому числі за березень 2012 року - 919590 грн., за квітень 2012 року - 3096061 грн., за травень 2012 р. - 2999911 грн., за червень 2012 року - 4172503 грн., за липень 2012 року - 2926751 грн., за серпень 2012 року -2403239 грн., за вересень 2012 року - 331563 грн., за жовтень 2012 року - 890529 грн., за листопад 2012 року - 641980 грн., серпень 2013 р. - 6571582 грн. вересень 2013 р. - 261176 грн., за жовтень 2013 р. - 1108136 грн. , за листопад 2013 р. - 208246 грн.

За період з 07.12.2011 р. по 31.12.2013 р. . ТОВ «Едем - Ф» не заявляло бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Однак за результатами документальної позапланової виїзної перевірки з питань правомірності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за період з 01.03.2012 року по 30.09.2013 року (акт № 320/22-00/37888305 від 05.11.2013 р.) платником порушено вимоги п.200.4, п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого було занижено бюджетне відшкодування в сумі 24 069 362 грн. За даними акту перевірки № 320/22-00/37888305 від 05.11.2013 р., відповідно до додатку №2 до податкової декларації з ПДВ ТОВ «Едем -Ф» за вересень 2013 року частина залишку від`ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/ послуг постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України та не погашена податковими зобов`язаннями попередніх звітних (податкових) періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування становить 24 069 362 грн.

Також, відповідно за результатами позапланової виїзної перевіри (акт №222 /2237888305 від 13.03.2014 року) платником порушено вимоги п.200.4, п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено бюджетне відшкодування в сумі 94 1340 грн.

За даними акту перевірки № 222 /22-37888305 від 13.03.2014 р., відповідно до додатку № 2 до податкової декларації з ПДВ ТОВ «Едем -Ф» за листопад 2013 року частина залишку від`ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України та не погашена податковими зобов`язаннями попередніх звітних (податкових) періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування становить 24069362 грн.

Результати вищезазначених перевірок ТОВ «Едем - Ф» узгоджено і відповідно у податковій звітності, шляхом подання уточнюючих розрахунків від 27.11.2013 року, відображено зменшення залишку від`ємного значення на загальну суму 25010702 грн. (рядок. 21.3 декларації - зменшення залишку від`ємного значення за результатами податкового органу).

Перевіркою повноти визначення позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту, визначення суми податку на додану вартість що підлягала бюджетному відшкодуванню за період з 07.12.2011 р. по 31.12.2013 р. встановлено порушення вимог п.198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит всього в сумі 2 986 230 грн.

Щодо завищення податкового кредиту ТОВ «Едем - Ф» у період з серпня по грудень 2013 року в сумі 1 290 769 грн.

Крім того, перевіркою встановлено, що в періоді, який підлягав перевірці ТОВ «Едем - Ф» здійснювало авансові проплати на Товариство з обмеженою відповідальністю БК «Авалон» (код ЄДРПОУ 36998534).

Згідно договору підряду № 1/0813 від 05.08.2013 року, Підрядник (ТОВ «БК Авалон») зобов`язується виконати роботи з підготовки земельної ділянки для подальшого будівництва тепличного комплексу (названі далі «підготовчі роботи» або «роботи»).

На виконання умов договору підряду №1/0813 від 05.08.2013 року ТОВ «Едем - Ф» авансово здійснено проплати грошових коштів на ТОВ «БК Авалон» всього на суму 7 744 613,00 грн.:

21.08.2013 р. - 3 144 613,00 грн.;

02.10.2013 р. - 2 000 000,00 грн.;

08.11.2013 р. - 1 500 000,00 грн.;

05.12.2013 р. - 1 100 000,00 грн.

Згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ «Едем - Ф» будівельних робіт підрядником - ТОВ «БК Авалон» не здійснювалося, акти приймання-передачі робіт відсутні.

Товариство замовило та оплатило авансом роботи підрядника. Отримавши грошові кошти, ТОВ «БК АВАЛОН» виписало товариству відповідні податкові накладні. ТОВ «БК Авалон» виписано податкові накладні за виконанні земляні роботи та влаштування підпірної стінки на загальну суму 7 744 613,00 в т.ч. ПДВ 1 290 768,83 грн.

Сплачений товариством податок на додану вартість віднесено товариством до складу податкового кредиту за тією подією, яка відбулась раніше, а саме за датою списання коштів з рахунку Товариства на оплату послуг підрядника.

ТОВ Едем - Ф» по податковому обліку операції з перерахування грошових коштів відображено у податковому кредиті з податку на додану вартість по вищезазначених податкових накладних на суму 1 290 769 грн. у відповідних періодах.

Крім того, додатковою угодою від 15.08.2013 року передбачено, що замовник може здійснити оплату робіт за договором підряду на умовах авансування у випадку подання підрядником заявки про аванс. Позивач посилався на додаткову угоду, як підставу для здійснення платежів до підписання актів виконаних робіт, проте наявність відповідних заявок не підтвердив.

Слід зазначити, що у податкових накладних, виписаних ТОВ «БК Авалон» № 3 від 02.10.2013 р., № 5 від 08.11.2013 р., та №4 від 05.12.2013 р., у графі номенклатура товару зазначено послугу - Влаштування підпірної стінки.

Однак, при відсутності фактичного здійснення робіт і підписання сторонами актів приймання-передачі робіт форми КБ-2в здійснено авансові проплати.

Також у графі «вид цивільно-правового договору» зазначено номер і дату договору - № 1/0813 від 05.08.2013.

ТОВ Едем - Ф» не подавалося до податкових декларацій за звітні податкові періоди заяв із скаргою на постачальників, як це передбачено абз. 11 п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, однак віднесено суми ПДВ до податкового кредиту у відповідних періодах.

Враховуючи вищенаведене, в порушення п. 198.6 ст. 198 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «Едем - Ф» завищено податковий кредит всього в сумі 2 986 230 грн. в т. ч. за січень 2013 року в сумі 358536 грн.,-за лютий 2013 року в сумі 83333 грн.,-за квітень 2013 року в сумі 404002 грн.,-за травень 2013 року в сумі 267988 грн.,-за серпень 2013 року в сумі 1105705 грн.; за жовтень 2013 року в сумі 333333 грн.; за листопад 2013 року в сумі 250000 грн.; за грудень 2013 року в сумі 183333 грн.

Відповідно до змісту правового регулювання статті 44 Податкового кодексу України саме на платника податків покладається обов`язок щодо забезпечення зберігання документів, пов`язаних із обліком доходів, витрат та визначенням об`єктів оподаткування, податкових зобов`язань.

Наведене обумовлено, в першу чергу тим, що обов`язок підтвердження правомірності, обґрунтованості, повноти формування даних бухгалтерського і податкового обліку належними документами первинної фінансово- бухгалтерської звітності покладається саме на суб`єкта господарювання. Контролюючий орган, здійснюючи заходи податкового контролю, аналізує, досліджує, співставляє дані, що містяться не лише в документах фінансової звітності, а й первинних документах.

Так, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Разом з тим, відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Тобто законом передбачено, що ненадання документів під час перевірки розцінюється як відсутність таких документів на час складення та звітності.

Таким чином, надані позивачем документи під час нового розгляду не можуть бути враховані з підстав того, що були відсутні на момент проведення перевірки та до винесення спірних податкових повідомлень-рішень. Більше того, позивачем такі не були надані і під час первинного розгляду справи №819/1/15-а в судовому порядку, що вкотре підтверджує їх відсутність у ТОВ «Едем-Ф» на момент здійснення господарських операцій щодо поставки природного газу з ТОВ «Лідергаз» та щодо будівництва тепличного комплексу ТОВ «БК АВАЛОН».

ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема, це: відсутність зв`язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність реальних поставок), відсутність податкової правосуб`єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище випливає, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. (Відповідно до постанови Верховного Суду України від 21.01.2021р. у справі №826/11848/18).

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Вище викладене узгоджується з висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 200/3634/19-а.

З огляду на викладене вище, Головне управління ДПС у Тернопільській області вважає, що правові підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Едем-Ф» відсутні.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив таку залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з питань дотримання вимог законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 07.12.2011 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт від 11.07.2014 № 849/22-37888305.

За наслідками перевірки встановлено порушення Товариством:

1. п 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ із змінами та доповненнями, а саме:

- завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2013 року в сумі 1 105 705 грн.;

- занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за вересень 2013 року в сумі 327396 грн.;

- завищено від`ємне значення різниці між податковими зобов`язанням та податковим кредитом з ПДВ за грудень 2013 року в сумі 1 553 129 грн.

2. п.138.2. ст.138, пп.139.1.9 п. 139 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями, що призвело до завищення від`ємного значення податку на прибуток за 2013 р. в розмірі 11 022 521 грн.

На підставі вказаного акту перевірки Чортківською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Тернопільській області прийнято:

податкове повідомленням-рішенням №0003672200 від 18.08.2014 року яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 11 022 521,00 грн;

податкове повідомленням-рішенням №0003642200 від 18.08.2014 року яким збільшено суму грошового зобов`язання позивача за платежем податок на додану вартість на загальну суму 491 094,00 грн., з яких сума нарахованого грошового зобов`язання за основним платежем становить 327 396,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) становить 163 698,00 грн;

податкове повідомленням-рішенням №0003662200 від 18.08.2014 року яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1 553 129,00 грн;

податкове повідомленням-рішенням №0003652200 від 18.08.2014 року зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 105 705,00 грн. та визначені штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 552 852,00 грн.

Не погодившись з рішеннями контролюючого органу позивач 28 серпня 2014 року звернувся до Головного управління ДФС у Тернопільській області з первинною скаргою, у якій просив скасувати вказані податкові повідомлення-рішення.

Рішенням заступника начальника ГУ ДФС у Тернопільській області від 23.10.2014р. подана скарга була задоволена частково:

податкове повідомлення-рішення №0003662200 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість залишено без змін;

податкове повідомлення-рішення №0003672200 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток залишено без змін;

податкове повідомлення-рішення №0003642200 в частині 81849,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій скасовано і в іншій частині залишено без змін;

податкове повідомлення-рішення №0003652200 в частині 276426,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій скасовано і в іншій частині залишено без змін.

На виконання вказаного вище рішення ГУ ДФС у Тернопільській області від 23.10.2014, про результати розгляду скарги позивача, відповідачем було прийнято нові податкові повідомлення-рішення №0004012200 від 12.11.2014 року та №0003992200 від 12.11.2014 року, які позивач отримав поштою 17.11.2014 року.

Податковим повідомленням-рішенням №0004012200 від 12.11.2014 року збільшено суму грошового зобов`язання позивача за платежем податок на додану вартість на загальну суму 409 245,00 грн., з яких сума нарахованого грошового зобов`язання за основним платежем становить 327 396,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) становить 81 849,00 грн.

У зв`язку з прийняттям зазначеного податкового повідомлення-рішення з моменту його отримання Товариством (17 листопада 2014 року) на підставі приписів ст. ст. 60 Податкового кодексу України є відкликаним податкове повідомлення-рішення № 0003642200 від 18.08.2014 року.

Податковим повідомленням-рішенням №0003992200 від 12.11.2014 року зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 105 705,00 грн. та визначені штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 276 426,00 грн.

У зв`язку з прийняттям зазначеного податкового повідомлення-рішення з моменту його отримання Товариством (17 листопада 2014 року) на підставі приписів ст. ст. 60 Податкового кодексу України є відкликаним податкове повідомлення-рішення № 0003652200 від 18.08.2014 року.

06 листопада 2014 року позивач звернувся до Державної фіскальної служби України з повторною скаргою (з подальшими доповненнями та уточненнями), у якій просив скасувати повністю податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами проведення перевірки.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 15 грудня 2014 року №868516/99-99-10-01-15 повторна скарга позивача була залишена без задоволення.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції врахував, ту обставину, що дана справа вже була предметом розгляду у судах.

Скасовуючи постанову Тернопільського окружного адміністративного суду та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду, Верховний Суд, у постанові від 20.06.2023 визначив питання, які потребують додаткового дослідження, зокрема:

1. Щодо взаємовідносин з ТОВ «Лідергаз» Верховний Суд зазначив наступне:

«Щодо транспортування газу, товариством укладено з Дочірньою компанією «УКРТРАНСГАЗ» НАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ» договір №1/1212000041 від 28.11.2012 року на транспортування природного газу магістральними трубопроводами. Річний плановий обсяг транспортування природного газу не встановлено, відповідний пункт договору (п. 1.2) не заповнено (том 1 арк. с. 146-149).

Кількість транспортованого газу визначається вузлами обліку газу, які встановлені на ГРС (п. 4.2 договору).

Жодних довідок, рахунків, показників вузлів обліку тощо, які б підтверджували обсяг транспортованого газу, до матеріалів справи не надано.

Крім того, акти здачі-прийомки послуг по транспортуванню газу містять посилання на договір 1 від 01.01.2010 року, який відсутній в матеріалах справи (том 1 арк. с. 151, 153, 155, 157,159).

Судами не перевірені надані товариством документи в їх сукупності, не перевірено необхідність та достатність придбаних обсягів природного газу, не перевірено доказів оплати за придбані товари (послуги), доказів транспортування газу тощо.

Також, судами не надано оцінку доводам податкового органу щодо відсутності у ТОВ Лідергаз можливості здійснення спірних господарських операцій.»

На виконання вищезазначених вимог Верховного Суду, позивач надав наступні документи:

- Договір №Л/13-029 купівлі-продажу природного газу від 28.11.2012 року;

- Додаткова угода №1 від 18.12.2012 р. до договору №Л/13-029;

- Акти передачі-приймання природного газу від 31.12.2012, 31.01.2013, 28.02.2013, 31.03.2013, 30.04.2013;

- Листи (заявки) №32 від 28.11.2012, №36 від 13.12.2012, №4 від 17.01.2013, №9 від 21.02.2013, №17 від 22.03.2023 за договором №Л/13-029;

- Договір №1/1212000041 від 29.11.2012 року на транспортування природного газу магістральними трубопроводами;

- Угода від 30.04.2019 року про розірвання договору на транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 29.11.2012 року №1212000041;

- Акти наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами №12-12-1212000041 від 31.12.2012; №01-13-1212000041 від 31.01.2013; №02-13-1212000041 від 28.02.2013; №03-13-1212000041 від 31.03.2013; №04-13-1212000041 від 30.04.2013 р;

- Договір №05/с-02 від 28.11.2012 року на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами);

- Акти прийому-передачі природного газу від 31.12.2012, 31.01.2013, 28.02.2013, 31.03.2013, 30.04.2013 з рахунками: №851 від 26.12.2012; №115 від 30.01.2012; №223 від 28.02.2013; №349 від 25.03.2013; № 469 від 25.04.2013 за договором №05/с-02 від 28.11.2012;

- Виписки з банківського рахунку №26009051789001 від 22.12.2012, 26.12.2012, 30.01.2023, 18.02.2013, 01.03.2023, 05.03.2023, 30.03.2013, 12.04.2013, 01.05.2013, 09.05.2013, 13.05.2013;

- Лист №14 від 09.02.2015 року Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Тернопільгаз» НАК «Нафтогаз України»;

- Технічна документація Тепличного комплексу (витяг).

При цьому, судом першої інстанції з`ясовано, що 28.11.2012 позивачем та ТОВ «Лідергаз» укладено договір №Л/13-029 купівлі-продажу природного газу. На виконання договору продавцем (ТОВ «ЛІДЕРГАЗ») поставлено природний газ в грудні 2012 року, січні-квітні 2013 в обсягах, зазначених у відповідних актах приймання-передачі.

Відповідно до умов Договору купівлі-продажу природного газу №Л/13-029 від 28 листопада 2012 року, укладеного між позивачем та ТзОВ «ЛІДЕРГАЗ», позивач отримував куплений у ТзОВ «ЛІДЕРГАЗ» природний газ у мережі ДК «УКРТРАНСГАЗ» ПАК «НАФТОГАЗ УКРАЇНИ».

При цьому, суд слушно зауважив, що в межах розгляду даної справи висновки відповідача про відсутність у ТОВ «Лідергаз» об`єкту оподаткування податком на додану вартість по операціях з контрагентами-постачальниками в розумінні п. 188.1 ст. 188 ПК України, можуть бути взяті до уваги лише в незначній частині, а саме: лютий 2013 року, оскільки період червень-грудень 2013, січень 2014 року не відноситься до предмету доказування в даній справі не заслуговують на увагу, оскільки укладення Позивачем та ТОВ «Лідергаз» договору купівлі-продажу природного газу № Л/13-029 від 28.11.2012 обумовлене потребами ТОВ «Едем-Ф» у здійсненні статутної господарської діяльності. Так, в робочій документації тепличного комплексу в с. Синків Тернопільської області зазначено, що газопостачання комплексу забезпечено від існуючого газопроводу високого тиску. Згідно технічних умов на підвідний газопровід розрахункова витрата газу становить 4 000 м3 на годину. Пунктом 2.2. статті 2 проекту Тепличного комплексу в с. Синьків Тернопільської області визначено техніко-економічні характеристики котельні. Зокрема, п.п. 5 п. 2.2. передбачає використання в якості палива природного газу. Згідно пп 7 п. 2.2. пояснювальної записки до проекту годинна витрата котлами палива (природний газ) дорівнює 1240,0 м3.год. Таким чином, за умови використання котлів на максимальну потужність протягом 24 годин на добу 30 днів на місяць, обсяг природного газу, що має використатись Позивачем для опалення та виробництва продукції становить 892 800 тис. метрів кубічних. Враховуючи погодні умови та сезонність, споживання (закупівлі для споживання) природного газу Позивачем на рівні 700 000 метрів кубічних на місяць цілком відповідає проектним показникам.

При цьому, суд підставно зауважив, що обсяги використаного Позивачем природного газу в період: грудень 2012-квітень 2013 підтверджені показами лічильників №30632, №30633 про що (в тому числі) Позивачем та Заліщицькою дільницею Борщівського УЕЕГ складено акти прийому-передачі природного газу. Обсяг спожитого Позивачем в зазначений період природного газу відповідає обсягам природного газу, одержаного позивачем від постачальника - ТОВ «ЛІДЕРГАЗ» та транспортованого газопроводами згідно договорів №1/1212000041 від 29.11.2012 та №05/с-02 від 28.11.2012.

Виконання зобов`язань з продажу природного газу за договором №Л/13-029 від 28.11.2012 підтверджується актами передачі-приймання природного газу від 31.12.2012, від 31.01.2013, від 28.02.2013, від 31.03.2023, від 30.04.2013 загальним об`ємом: 3 274 тис. м.3.

Дана обставина свідчить про те, що обсяг транспортованого природного газу відповідає обсягам природного газу, одержаного позивачем від постачальника - ТОВ «ЛІДЕРГАЗ». Крім того, з метою здійснення транспортування придбаного у ТОВ «Лідергаз» природного газу газорозподільчими мережами до об`єкту Замовника (ТОВ «ЕДЕМФ»), позивачем та ПАТ «Тернопільгаз» (Заліщицька дільниця Борщівського управління з експлуатації газового господарства) укладений договір №05/с-02 від 28.11.2012 р. Надання послуг з транспортування природного газу за договором №05/с-02 від 28.11.2012 р. підтверджується актами прийому-передачі природного газу від 31.12.2012, 31.01.2013, 28.02.2013, 31.03.2013, 30.04.2013 загальним об`ємом: 3 274 тис. м.3. Обсяг транспортованого природного газу відповідає обсягам природного газу, одержаного позивачем від постачальника - ТОВ «ЛІДЕРГАЗ».

За надання послуги з транспортування природного газу Позивачем здійснено оплату на користь ПАТ «Тернопільгаз» відповідно до виставлених рахунків, що підтверджується виписками з банківського рахунку ТОВ «Едем-Ф» №26009051789001 від 22.12.2012, 26.12.2012, 30.01.2023, 18.02.2013, 01.03.2023, 05.03.2023, 30.03.2013, 12.04.2013, 01.05.2013, 09.05.2013, 13.05.2013.

Крім того, із долучених позивачем копій рішень по справах №817/3338/13-а, №805/15952/13-а, №816/5040/14 вбачається, що судами досліджувалася взаємодія ТОВ «Лідергаз» з іншими контрагентами.

Даними судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено ту обставину, що ТОВ «Лідергаз» мав можливість поставки природного газу. В свою чергу, ці обставини свідчать про те, що у ТОВ «Лідергаз» була об`єктивна можливість постачати газ і спростовують доводи відповідача про відсутність у ТОВ «Лідергаз» об`єкту оподаткування податком на додану вартість.

Щодо операцій з купівлі-продажу природного газу за договором №Л/13-029 від 28.11.2012, укладеного між Позивачем та ТОВ «Лідергаз», то суд вірно врахував, що пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 вказаного Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 вказаного Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 вказаного Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 вказаного Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними вказаним пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до вказаного Кодексу.

Частиною 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, суд вірно зазначив, що органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними, а надано лише право звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами - ст.20 Податкового кодексу України.

З огляду на це, суд першої інстанції дійшов підставного висновку, що господарські операції з купівлі-продажу природного газу за договором №Л/13-029 від 28.11.2012, укладеному ТОВ «Едем-Ф» та ТОВ «Лідергаз» носять реальний характер, а твердження відповідача щодо завищення Товариством від`ємного значення податку на прибуток підприємств та податкового кредитору по господарських відносинах з ТОВ «Лідергаз» є помилковими.

Крім того, суд першої інстанції, щодо взаємовідносин із ТОВ «БК Авалон» врахував ту обставину, що Верховний Суд зазначив, що відповідно до договору підряду №1/0813 від 05.08.2013 ТОВ «БК АВАЛОН» (підрядник) зобов`язалось виконати роботи з підготовки земельної ділянки для подальшого будівництва тепличного комплексу, а товариство (замовник) зобов`язалось оплатити роботи (том 1 арк. с. 160-166).

Товариство замовило та оплатило авансом роботи підрядника. Отримавши грошові кошти, TOB «БК АВАЛОН» виписало товариству відповідні податкові накладні.

Сплачений товариством податок на додану вартість віднесено товариством до складу податкового кредиту за тією подією, яка відбулась раніше, а саме за датою списання коштів з рахунку Товариства на оплату послуг підрядника.

Суд зазначає, що жодних актів приймання-передачі робіт форми КБ-2в, передбачених договором (п. 3.6) до матеріалів справи не надано. Факт виконання робіт, з урахуванням строку дії ліцензії підрядника (п. 1.7 договору), судами попередніх інстанцій не перевірено.

Крім того, додатковою угодою від 15.08.2013 року передбачено, що замовник може здійснити оплату робіт за договором підряду на умовах авансування у випадку подання підрядником заявки про аванс (том 1 арк. с. 134). Суди попередніх інстанцій при прийнятті рішення посилались на додаткову угоду, як підставу для здійснення платежів до підписання актів виконаних робіт, але не перевірили наявність відповідних заявок.

Позивач, частково, на виконання вищезазначених вимог Верховного Суду, при новому розгляді справи, по взаємовідносинах із ТОВ «БК Авалон», позивач надав акти приймання-передачі робіт форми КБ-2в за лютий 2014 та квітень 2014, та, додатково, ліцензії.

Щодо заявок, які б передували здійсненню платежів до підписання актів виконаних робіт (заявок на аванс), представник позивача пояснив що не може їх надати у зв`язку із закінченням строку зберігання таких документів, а також не може підтвердити чи такі заявки складалися взагалі.

Правовідносини, що виникли між Товариством та TOB БК АВАЛОН і пов`язані з виконанням робіт (а саме: з підготовки земельної ділянки для подальшого будівництва тепличного комплексу) та їх оплатою, регулюються цивільним та господарським законодавством, у той же час, правовідносини, пов`язані із випискою податкової накладної та формуванням податкового кредиту - регулюються податковим законодавством. Незалежно від того, яким чином сторони домовляються здійснювати оплату робіт (авансом чи післяплатою) - податкове законодавство однаково визначає права та обов`язки платника податків щодо надання податкової накладної та формування податкового зобов`язання і податкового кредиту.

Відповідно до п.187.1. ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов`язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.201.6 Податкового Кодексу України).

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України, податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об`єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п. 201.2 статті 201 Податкового кодексу України, наказом Міністерства фінансів України №1379 від 01.11.2011 було затверджено Порядок заповнення податкової накладної, який діяв в 2013 році на момент виписки TOB «БК АВАЛОН» податкових накладних.

Згідно пунктів 3, 12, 14 вказаного Порядку: Податкова накладна виписується у день виникнення податкових зобов`язань продавця. До розділу І податкової накладної вносяться дані у розрізі номенклатури постачання товарів/послуг, а саме: у графу 2 - дата виникнення податкового зобов`язання у продавця, тобто здійснення будь-якої з подій, що сталася раніше, відповідно до вимог пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу; у графу 3 - номенклатура товарів/послуг продавця. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Порядок заповнення податкової накладної передбачає однакові положення щодо заповнення обов`язкових реквізитів податкової накладної, що полягають у зазначені номенклатури постачання, незалежно від того чи податкова накладна складається внаслідок виконання робіт або ж отримання авансового платежу за виконання таких робіт у майбутньому, при цьому, у випадку отримання авансового платежу платник податку зобов`язаний скласти таку податкову накладну по факту отримання авансу і така податкова накладна є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, представник позивача звернув увагу на ту обставину, що взаємовідносини із ТОВ «БК Авалон»» вже були предметом дослідження у справі №819/426/16 за позовом ТОВ «Едем-Ф» до ГУ ДПС у Тернопільській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2018, залишеною в силі постановою КАС ВС від 29.01.2019 доведено реальність господарських операцій за договором підряду №1/0813/13 від 05.08.2013. Такий висновок було сформовано, в тому числі, на підставі акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2014 року.

Відтак, суд слушно зауважив, що, враховуючи положення ч.4 ст. 78 КАС України, у даній справі не підлягає додатковому доказуванню та обставина, що вже була встановлена раніше рішенням суду, що набрало законної сили.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року по справі №819/1/15-а - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді З.М. Матковська

Л.Я. Гудим

повний текст складено 04.06.2024