Ухвала

від 20.08.2024 по справі 819/1/15-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 серпня 2024 року

Київ

справа № 819/1/15-а

адміністративне провадження № К/990/31458/24

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2024 у справі №819/1/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Едем-Ф» до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

12.08.2024 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі - скаржник), направлена до суду через підсистему "Електронний суд" 12.08.2024.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на пункти 1 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Однак, аналогічно попередній редакції касаційної скарги, інших обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку на цих підставах скаржник не наводить, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги і ігнорування ним роз`яснень, наданих Верховним Судом в ухвалі від 11.07.2024.

Зміст касаційної скарги здебільшого полягає в тому, що суд встановив обставини справи на підставі недопустимих доказів, а саме документів, наданих позивачем. Однак, зі змісту касаційної скарги не вбачається, який саме доказ ГУ ДПС вважає недопустимим і чому, яку саме обставину суд встановив на підставі такого доказу. Крім того, за змістом судових рішень позивач надавав додаткові документи, враховуючи висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.06.2023, якою цю справу було направлено на новий розгляд.

Також є підстави вважати, що обґрунтування доводів касаційної скарги наводиться безвідносно до висновків судів, які стали підставою для задоволення позовних вимог. Касаційна скарга не містить посилання на конкретний висновок судів попередніх інстанцій, який би свідчив про неправильне застосування ним норм права і який суперечить тим висновкам Верховного Суду, на які посилається скаржник в касаційній скарзі.

Більш того, суди попередніх інстанцій застосували вимоги частини четвертої статті 78 КАС України, однак, касаційна скарга не містить відповідного обґрунтування в межах таких висновків судів.

Отже, аналогічно попередній редакції касаційної скарги, ГУ ДПС у вдруге поданій касаційній скарзі наводить обґрунтування незгоди зі здійсненою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановлених обставин у сукупності з наданими доказами, що не є тотожним неправильному застосуванню норм права.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Тернопільській області підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2024.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.05.2024 у справі №819/1/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Едем-Ф» до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень - повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон