Ухвала

від 28.05.2024 по справі 160/7809/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

28 травня 2024 року

м. Київ

справа №160/7809/19

адміністративне провадження №К/990/16581/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі №160/7809/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Криворізької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , фізична особа-підприємець ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М. Білоконя, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, про визнання протиправним та нечинним рішення,-

УСТАНОВИВ:

29.04.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі №160/7809/19.

Ухвалою Верховного Суду від 09.05.2024 касаційну скаргу скаржника залишено без руху та надано йому строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліку шляхом надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору в сумі 3812,00 грн.

У строк встановлений ухвалою про залишення касаційної скарги без руху скаржник надіслав до суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору в сумі 3812,00 грн.

Одночасно з касаційною скаргою скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023, в якому він просить суд визнати поважними причини пропуску строку та поновити строк касаційного оскарження, посилаючись на те, що копію оскаржуваного рішення апеляційного суду ним отримано не було, що підтверджується копією конверту, яким було надіслано йому копію постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 із відміткою про повернення за закінченням терміну зберігання та вказує, що з її змістом ознайомився 25.03.2024, що підтверджується копією клопотання про ознайомлення з матеріалами справи №160/7809/19.

З огляду на такі доводи колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Колегія суддів враховує той факт, що скаржник звернувся з касаційною скаргою 24.04.2024, тобто у строк, що не перевищує 30 днів з моменту отримання ним копії оскаржуваного рішення, що підтверджується наданими до касаційної скарги документами.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин його пропуску та наявність підстав для його поновлення.

Вирішуючи питання щодо відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Право на касаційне оскарження регламентовано положеннями статті 328 КАС України, частиною першою якої визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

В касаційній скарзі скаржник як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1, 2 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України та на пункт 4 частини другої статті 353 КАС України.

Скаржник, обґрунтовуючи право на подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування статей 2, 9, частини другої статті 77, частини сьомої статті 101, частини другої статті 264 КАС України у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, від 29.05.2018 у справі №800/341/17, від 12.11.2019 у справі №9901/21/19, від 22.11.2023 у справі №712/4126/22, від 08.05.2018 у справі №461/8220/13-а та Верховного Суду від 22.11.2023 у справі №446/1101/20, від 18.04.2024 у справі №420/1105/20, від 18.04.2024 у справі №910/9512/23, від 16.04.2024 у справі №676/3651/20, від 11.04.2024 у справі №160/5820/23, від 13.04.2023 у справ №757/30991/18-а, від 19.02.2019 у справі №824/399/17-а, від 02.02.2023 у справі №420/13283/21, від 05.07.2023 у справі №280/12302/21, 28.12.2022 у справі №460/2675/18, від 19.12.2022 у справі №280/8987/20, від 02.03.2021 у справі №922/2319/20, від 16.02.2021 у справі №913/502/19, від 13.08.2020 у справі №916/1168/17, від 16.03.2021 у справі №905/1232/19, від 16.10.2018 у справі №522/7868/13, від 25.05.2018 у справі №916/1785/17, від 16.10.2018 у справі №522/7868/13, від 16.05.2023 у справі №910/16093/18, від 02.02.2023 у справі №910/14228/21, від 24.11.2021 у справі №760/15137/16-ц, від 17.12.2020 у справі №910/9435/19, від 29.07.2020 у справі №760/20696/15-ц, від 06.02.2020 у справі №910/2503/18, від 02.02.2023 у справі №807/125/18, від 14.02.2023 у справі №695/2607/17, від 10.11.2023 у справі №140/304/23.

Водночас, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) у чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). Обов`язковим є взаємозв`язок усіх чотирьох умов.

Суд зазначає, що посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права та на нерелевантні постанови Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду не може вважатись належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки заявник не зазначає яку саме норму матеріального права судом апеляційної інстанції застосовано неправильно, не вказує який саме висновок Верховним Судом щодо застосування цієї ж норми сформовано у зазначених ним постановах, а також не вказує в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Отже, вказане виключає можливість касаційного перегляду оскаржуваного судового рішення за цією касаційною скаргою, з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Разом з тим, в обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження судового рішення в цій справі скаржник також вказує на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а також на необхідність відступлення від висновку щодо застосування пунктів 3.1 та 3.2 Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Держкомзему, Мінбудархітектури, Мінагрополітики України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 №18/15/21/11, викладеного у постанові Верховного Суду від 01.06.2022 у справі №280/5928/19 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, в частині визначення видів земельних угідь, які враховуються для визначення базової вартості 1 кв.м. земель міста, а саме щодо врахування земель під відкритими розробками, кар`єрами, шахтами та відповідними спорудами, які відносяться до забудованих земель промисловості.

Крім того, скаржник зазначив, що судом апеляційної інстанції допущено порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме: суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

Наведені доводи вказують на наявність обставин, визначених пунктами 2, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, що в свою чергу є підставою для відкриття касаційного провадження.

Оскільки недоліки касаційної скарги усунуто, касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження.

Керуючись статтями 328, 331, 334, 338 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі №160/7809/19.

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.12.2023 у справі №160/7809/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Криворізької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , фізична особа-підприємець ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державне підприємство Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю.М. Білоконя, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, про визнання протиправним та нечинним рішення.

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Учасникам справи встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

А.Ю. Бучик

Н.В. Коваленко,

Судді Верховного Суду