Рішення

від 03.06.2024 по справі 156/195/24

ІВАНИЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 156/195/24

Провадження № 2/156/127/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2024 року сел.Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Бахаєва І.М.,

при секретарі - Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Іваничі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Білецька Інна Миколаївна до Литовезької сільської ради Володимирського району Волинської області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат - Білецька І.М., звернувся до Іваничівського районного суду Волинської області із цивільним позовом про встановлення факту його постійного проживання разом із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю по АДРЕСА_1 не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла далека родичка позивача - ОСОБА_2 .. Після її смерті відкрилась спадщина у виді, зокрема, на земельну ділянку площею 4,69 га, надану для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Заболотцівської сільської ради/кадастровий номер 0721181800:05:000:0107. За відсутності спадкоємців І, ІІ, ІІІ черги, заявник ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем цієї спадщини за законом четвертої черги, оскільки проживав спільно однією сім`єю зі спадкодавицею понад п`ять років у період з 2015 по день смерті спадкодавця по АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, обробляли город, були пов`язані спільним побутом. Після смерті ОСОБА_2 позивач здійснив її поховання та прийняв спадщину, оскільки проживав з останньою на момент її смерті, вступив в управління спадковим майном, заяви про відмову від спадщини не подавав. Позивач, як єдиний спадкоємець за законом четвертої черги, звернувся до нотаріуса із метою подачі заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак у зв`язку з необхідністю підтвердження його проживання однією сім`єю разом зі спадкодавицею не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та рекомендовано звернутись до суду.

Заявнику необхідно встановити факт постійного проживання разом із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю по АДРЕСА_1 не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме до 19.05.2023.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Ухвалою судді Іваничівського районногосуду Волинськоїобласті від 19.02.2024 відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання. Одночасно, витребувано в Іваничівській державній нотаріальній конторі Інформаційну довідку зі Спадкового реєстру щодо ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє місце проживання - АДРЕСА_1 , а у разі наявності спадкової (-их) справи (справ), - її (їх) копію.

Ухвалою Іваничівського районногосуду Волинськоїобласті від 20.03.2024 закрито підготовче провадження в справі та призначено судовий розгляд справи.

Заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Білецька І.М. в судовому засіданні 14.05.2024 наполягали на задоволенні вимог.

Представник Литовезької сільської ради Володимирського району Волинської області в судовому засіданні 14.05.2024 не заперечував проти задоволення вимог.

Допитані в судовому засіданні як свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , підтвердили обставини, викладені в позовній заяві.

В судове засідання, призначене на 03.06.2024 учасники процесу не прибули, хоча були належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи судом, надали заяви про розгляд спраив за їхньої відсутності.

Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла далека родичка позивача - ОСОБА_2 , про що в книзі реєстрації актів про смерть 23.05.2023 був зроблений відповідний актовий запис про смерть за № 19, підтвердженням чого є свідоцтво про смерть, видане виконавчим комітетом Литовезької сільської ради серія НОМЕР_1 .

Після її смерті відкрилась спадщина у виді, зокрема, на земельну ділянку площею 4,69 га, надану для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Заболотцівської сільської ради/кадастровий номер 0721181800:05:000:0107. Вказана обставина підтверджується копією Державного акта на право приватної власності на землю серія Р1 №104342, зареєстрованого у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №162 від 27.05.2003.

За відсутності спадкоємців І, ІІ, ІІІ черги, заявник ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем цієї спадщини за законом четвертої черги, оскільки проживав спільно однією сім`єю зі спадкодавицею понад п`ять років у період з 2015 по день смерті спадкодавця по АДРЕСА_1 , вели спільне господарство, обробляли город, були пов`язана спільним побутом. Вказана обставина стверджується актом обстеження умов проживання від 18.12.2023.

Відповідно до положень ч. 1 та 6 ст. 29 ЦК Українимісцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово; фізична особа може мати кілька місць проживання.

Як передбачено ст. 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (відповідност. 1218 ЦК України).

За життя, спадкодавцем заповіт складений та посвідчений не був, а тому спадкування здійснюється за законом.

Згідно ч. 2 ст. 1223 ЦК Україниу разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1258 ЦК Україниспадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихст. 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу на спадкування за законом мають право особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Частиною 3 ст. 1268 ЦК Українипередбачено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Позивач, як єдиний спадкоємець за законом четвертої черги, звернувся до нотаріуса із метою подачі заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину, однак у зв`язку з необхідністю підтвердження його проживання однією сім`єю разом зі спадкодавицею не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину та рекомендовано звернутись до суду. Вказана обставина стверджується копією постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії від 15.12.2023.

Згіднопостанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.08 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»: «При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч.2 ст. 3 СК Українипро те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до 01.01.2004.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Встановлення юридичного факту спільного проживання однією сім`єю зі спадкодавцем не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини має значення для належного оформлення права на спадщину та одержання свідоцтва про право на спадщину в порядкуст. 1264 ЦК України.

Згідно із пунктом 23Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику в справах про спадкування»свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Факти, що мають юридичне значення і встановлюються судом перелічені у ч. 1ст. 315 ЦПК України, проте такий перелік не є вичерпним і в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

За змістом ч. 2 ст. 315 ЦПК України, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. У пункті 2постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування»зазначено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів.

Наявними в справі доказами та показаннями свідків підтверджено, що ОСОБА_1 постійно проживав разом із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю по АДРЕСА_1 не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме до 19.05.2023.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків,передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

На підставі ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу (шість місяців), він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У відповідності до роз`яснень викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року № 7 якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Факт постійного проживання заявника разом з померлою ОСОБА_2 необхідно для того, щоб реалізувати свої спадкові права та успадкування майна померлої. Встановлення факту постійного проживання заявника разом з ОСОБА_2 має для заявника певні юридичні наслідки, так як іншого шляху для підтвердження факту постійного проживання не має.

При таких обставинах суд вважає, що встановлення факту постійного проживання, не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси осіб та має для заявника юридичне значення, а тому підстав для відмови у задоволенні позовної заяви, судом не встановлено.

Отже, суд вважає, що позовну заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання із ОСОБА_2 слід задовольнити.

Судові витрати із заінтересованої особи не стягуються та покладаються на заявника, оскільки заінтересована особа в справі не вчиняли жодних протиправних дій, що стали підставою позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 77-80, 81, 89, 223, 258, 259, 263-265, 268, 293, 315, 316, 354 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Білецька Інна Миколаївна до Литовезької сільської ради Володимирського району Волинської області, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити той факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживав разом із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім`єю по АДРЕСА_1 не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя - І.М.Бахаєв