Рішення

від 24.05.2024 по справі 526/3767/23

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/3767/23

Провадження № 2/526/357/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2024 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючої судді Максименко Л.В.

секретаря судового засідання Павленко Т.І.

адвоката Сергієнка В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Гадяч цивільну справу № 526/3767/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на частину майна,

з участю позивача ОСОБА_1

в с т а н о в и в :

20 жовтня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на 1 / 2 частину майна.

08 листопада 2023 року ухвалою суду відкрито провадження по справі.

08 листопада 2023 року винесено ухвалу про забезпечення позову.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала, суду пояснила, що за час шлюбу з ОСОБА_2 ними було набуте рухоме та нерухоме майно за спільні кошти. На даний час шлюб розірвано. Власником не рухомого та рухомого майна значиться ОСОБА_2 , однак вона, являючись в силу закону співвласником даних об`єктів бажає аби була визначена її ідеальна частка у спільному майні подружжя з метою реєстрації даного майна і на її ім`я.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне повідомлення в матеріалах справи.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відведений строк, з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження, від сторін не надійшли заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Суд вважає за можливе, відповідно до ст. 279 ЦПК України, розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Судом встановлено, що 06 серпня 2000 року у виконкомі Загрунівської сільської ради Зіньківського району Полтавської області зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Від спільного шлюбу є дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За період шлюбу, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за спільні кошти подружжя було придбано у власність майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя.

Так, з договору купівлі-продажу від 03 серпня 2001 року, технічного паспорту на квартиру, інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №328940910 вбачається, що ОСОБА_2 03.08.2001 купив квартиру у багатоповерховій житловій будівлі загальною площею 52,50 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , вартість якої за результатом автоматичного визначення оціночної вартості об`єкта нерухомості, проведеної на час звернення з позовною заявою становить 1498 953,82 грн.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №210397148, з 22.05.2020 ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер 5320410100:50:002:2199, площею 0,0024 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , вартість якої за результатом автоматичного визначення оціночної вартості об`єкта нерухомості, проведеної на час звернення з позовною заявою становить 7065,03 грн.

Рішенням виконавчого комітету Гадяцької міської ради від 17.10.2002 №314-6 надано дозвіл ОСОБА_2 на будівництво гаража з погребом по АДРЕСА_3 . 11 лютого 2022 року на гараж з погребом загальною площею 32,10 кв.м виготовлений технічний паспорт, 13.05.2020 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі площею 0,0024 га з метою передачі її у власність ОСОБА_2 для будівництва індивідуального гаража за адресою : АДРЕСА_4 . Також наявна інша технічна документація: копія викопіровки з генплану м.Гадяч на проектне будівництво гаража АДРЕСА_5 ОСОБА_2 , дозвіл № НОМЕР_1 на проведення робіт, пояснювальна записка до проекту забудови земельної ділянки, довідка про оціночну вартість. Вартість гаража з погребом за результатом автоматичного визначення оціночної вартості об`єкта нерухомості, проведеного на час звернення з позовною заявою становить 174713,47 грн..

Згідно договору купівлі-продажу від 09 жовтня 2013 року та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №10559481, ОСОБА_2 09.10.2013 купив земельну ділянку кадастровий номер 2324581400:02:004:0085, площею 0,01 га для індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за адресою: Запорізька область, Приазовський район, с/рада Ботіївська, вартість якої за результатом автоматичного визначення оціночної вартості об`єкта нерухомості, проведеної на час звернення з позовною заявою становить 23154,49 грн.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , виданого 25 жовтня 2008 року ОСОБА_2 є власником автомобіля марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER T-5, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , об`єм двигуна - 1896, тип палива - дизельне паливо, який на час звернення з позовною заявою оцінний в 50 000,00 грн. з врахуванням зносу, оскільки середня ринкова вартість такого автомобіля становить близько 300000,00 грн.

За рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 01.05.2023 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано. Рішення суду набрало законної сили 01.06.2023.

Розглядаючи позовну заяву в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до наступних висновків.

Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 13 ч. 1, 3 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до п. 22Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст.ст. 69-72 СК Українитаст. 372 ЦК України. Відповідно до п. 22 цієїПостановивирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання.

Зі змісту нормативних положень глав 7 та 8СК України, власність у сім`ї існує у двох правових режимах: спільна сумісна власність подружжя та особиста приватна власність кожного з подружжя, залежно від якого регулюється питання розпорядження таким майном.

Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які складають підстави виникнення права спільної сумісної власності на майно подружжя) визначені вст. 60 СК України. За змістом цієї норми майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності.

НормиСК Україниу статтях57,60встановлюють загальні принципи нормативно-правового регулювання відносин подружжя з приводу належного їм майна, згідно з якими: 1) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної власності; 2) майно, набуте кожним із подружжя до шлюбу, є особистою приватною власністю кожного з них.

Відповідно до ч. 1 ст. 60СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 2ст. 60 СК Українивстановлено презумпцію спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте під час шлюбу.

Аналізуючи зазначену норму, суд вважає, що реєстрація права на майно, придбане під час шлюбу, лише на ім`я одного з подружжя не спростовує презумпції належності його до спільної сумісної власності подружжя.

Придбавши майно квартиру, гараж, земельні ділянки та автомобіль під час перебування в шлюбі, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 набули право спільної сумісної власності на спірне майно відповідно до зазначених положень та право позивача на рівну частку в майні презюмується.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст.63 СК України).

Відповідно до ч. 3ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, придбане під час перебування сторін у шлюбі рухоме і нерухоме майно є об`єктом спільної сумісної власності сторін і будь-яких доказів щодо належності цього майна лише відповідачу, на якого воно було зареєстроване, суду не надано.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч.1ст.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивачем заявлено вимогу про визнання за нею права власності на об`єкт спільної сумісної власності подружжя, а саме на 1/2 частину квартири, гаража, земельних ділянок та автомобіля.

Згідност. 5 ЦПК Україниздійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Тому суд вважає, що з метою захисту прав позивачки слід обрати спосіб захисту у виглядівизнання спірних квартири, гаражу, земельної ділянки та автомобіля об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, таподілу об`єкту права спільної сумісної власності подружжя між сторонами по 1/2 частині кожному, та визнання за позивачкою права власності на 1/2 частину зазначеного майна.

Отже, системний аналіз вищенаведених норм закону, з урахуванням не доведення протилежного, дає правові підстави суду визнати об`єктом права спільної сумісної власності - квартиру по АДРЕСА_6 , земельну ділянку площею 0,0024 га розташовану по АДРЕСА_3 , гараж з погребом, загальною площею 32,10 кв.м., розташованого по АДРЕСА_3 , земельну ділянку площею 0,01 га розташовану за адресою: Запорізька область, Приазовський район, с/рада Ботіївська та автомобіль марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER Т-5, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , спільною сумісною власністю позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 .

Розпоряджання спільним сумісним майном подружжя може відбутися шляхом його поділу, виділення частки. Поділ майна, що є у спільній сумісній власності подружжя, є підставою набуття особистої власності кожним з подружжя.

Відповідно до ч. 1ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено устатті 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, другастатті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина другастатті 364 ЦК України).

Згідно із ч. 2ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

У постанові Верховного Суду України від 18 січня 2017 року у справі № 6-2565цс16 зроблено висновок про те, що в разі, коли один з подружжя не вчинив дій, передбачених частиною п`ятоюстатті 71 СК України, щодо попереднього внесення відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між сторонами відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їхні спільній частковій власності.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що спірні квартира, гараж, земельні ділянки та автомобіль підлягають поділу на ідеальні частки між сторонами по 1/2 частині позивачці ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_2 , із визнанням за позивачем ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину транспортного засобу, без його реального поділу.

Враховуючи вищенаведене, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши належність та допустимість доказів, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Також підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення на її користь судових витрат, які складаються зі сплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу. Захисником позивача надано до суду обґрунтований розрахунок наданих послуг, а тому заявлена сума підлягає стягненню зі сторони відповідача.

Крім того, ухвалою суду від 08 листопада 2023 р. задоволено заяву позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову, зокрема накладення арешту на квартиру, гараж, земельні ділянки та автомобіль, тому враховуючи ухвалення судом рішення про задоволення позову, вказані заходи забезпечення позову слід зняти з дня набрання рішенням законної сили.

Керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та визнання права власності на 1/2 частину майна задовольнити.

Визнати об`єктами права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступне майно :

- квартиру у багатоповерховій житловій будівлі загальною площею 52,50 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1498 953,82 грн.;

-земельну ділянку кадастровий номер 5320410100:50:002:2199, площею 0,0024 га для будівництва індивідуального гаража із земель житлової та громадської забудови, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 7065,03 грн.;

-гараж з погребом, загальною площею 32,10 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 174713,47 грн.;

-земельну ділянку кадастровий номер 2324581400:02:004:0085, площею 0,01 га для індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за адресою: Запорізька область, Приазовський район, с/рада Ботіївська, вартістю 23154,49 грн. ;

-автомобіль марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER T-5, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4 , вартістю 50000,00 грн. з врахуванням зносу.

Розділити між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належне їм на праві спільної сумісної власності майно наступним чином :

-визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири у багатоповерховій житловій будівлі загальною площею 52,50 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 ;

-визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 5320410100:50:002:2199, площею 0,0024 га для будівництва індивідуального гаража із земель житлової та громадської забудови, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

-визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину гаража з погребом, загальною площею 32,10 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;

-визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки кадастровий номер 2324581400:02:004:0085, площею 0,01 га для індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за адресою: Запорізька область, Приазовський район, с/рада Ботіївська;

-визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину автомобіля марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER T-5, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_4

без виділення частини вказаних об`єктів нерухомого та рухомого майна в натурі.

Стягти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у вигляді: судового збору в сумі 8052.00 грн. та правової допомоги в сумі 5000 грн.

Зняти з дня набрання рішенням законної сили заборону, накладену ухвалою Гадяцького районного суду від 08листопада 2023року навідчуження таперереєстрацію наступногомайна:

квартиру у багатоповерховій житловій будівлі загальною площею 52,50 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , титульним власником якого є ОСОБА_2 ;

земельну ділянку кадастровий номер 5320410100:50:002:2199, площею 0,0024 га для будівництва індивідуального гаража із земель житлової та громадської забудови, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , титульним власником якої є ОСОБА_2 ;

гараж з погребом, загальною площею 32,10 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;

земельну ділянку кадастровий номер 2324581400:02:004:0085, площею 0,01 га для індивідуального садівництва із земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за адресою: Запорізька область, Приазовський район, с/рада Ботіївська, зареєстровану на ОСОБА_2 ;

автомобіль маркиVOLKSWAGENTRANSPORTERТ-5,2008року випуску,д.н.з. НОМЕР_3 ,номер шасі(кузова,рами) НОМЕР_4 ,власником якогоє ОСОБА_2 .

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , місце реєстрації - АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - НОМЕР_5 .

Відповідач ОСОБА_2 , місце реєстрації АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податку - ІН НОМЕР_6 .

Повний текст рішення суду складено 3 червня 2024 року.

Головуюча: Л. В. Максименко