ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" травня 2024 р. Справа №914/1379/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Бонк Т.Б.
СуддівБойко С.М.,
Якімець Г.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ГГЕ УА ЗАХІД від 21.06.2023 (вх. суду від 27.06.2023 №01-05/2066/23)
на рішення Господарського суду Львівської області від 29.05.2023 (повний текст рішення складено 05.06.2023, суддя Сухович Ю.О., м. Львів)
у справі № 914/1379/23
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях, місто Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ГГЕ УА ЗАХІД, місто Львів
про стягнення 39 863,12 грн неустойки.
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ГГЕ УА ЗАХІД про стягнення 39 863,12 грн неустойки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.07.2014 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нерухомого державного майна № 89, відповідно до умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно нежитлові приміщення площею 264,6 м2, які розташовані в будівлі столярної майстерні за адресою: Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Трускавецька, 77, що перебуває на балансі Дрогобицької виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України у Львівській області (№ 40). Після припинення вказаного договору відповідач не повернув орендоване майно та безпідставно продовжив ним користуватись.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.05.2023 у справі №914/1379/23 позов задоволено. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 39 863,12 грн неустойки та 2 684,00 грн судового збору.
Рішення місцевого суду мотивовано тим, що враховуючи те, що строк дії договору закінчився, об`єкт оренди мав бути переданий орендодавцю чи за його дорученням балансоутримувачу. Невиконання наймачем обов`язку щодо поверненні речі зумовлює право наймодавця на застосування до наймача особливого виду майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, що відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України полягає у сплаті наймачем, який прострочив виконання обов`язку повернення речі, неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:
Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 29.05.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
В апеляційній скарзі скаржник вказує, що позивач мав обов`язок завантажити рішення про відмову від укладення договору оренди в електронну торгову систему, проте не зробив цього, чим позбавив відповідача права на його оскарження.
Крім цього, якщо строк дії договору оренди завершується у період воєнного стану, то такий договір вважається продовженим на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану.
Також, скаржник звертає увагу, на те, що Господарським судом Львівської області слухається справа № 914/1380/23 про виселення відповідача із займаного приміщення та просить зупинити провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 914/1380/23.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Позивач зазначає, що відповідно до чинного законодавства, договір оренди може бути продовжений на той самий строк, на який він укладений, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
Одержавши таку заяву відповідача, позивач повідомив, що відповідно до наказу Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях прийнято рішення про оголошення аукціону і відповідач брав участь в аукціоні, переміг, підписав протокол електронного аукціону, проте не підписав договору оренди.
Враховуючи те, що аукціон був проведений після дати, коли б мав припинити дію договір, а також відсутність будь-яких заперечень орендаря, позивачем було прийнято наказ від 16.03.2022 № 00604 «Про прийняття рішення щодо припинення Договору оренди державного нерухомого майна від 08.07.2014 № 89, укладеного з ТзОВ «ГГЕ УА ЗАХІД».
Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2023 справу № 914/1379/23 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М., Якімець.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГГЕ УА ЗАХІД» від 21.06.2023 (вх. суду від 27.06.2023 №01-05/2066/23) та призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
19.12.2023 до апеляційного суду надійшло клопотання скаржника про закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмету спору. У вказаному клопотанні скаржник зазначає, що добровільно виконав усі позовні вимоги, до зазначеного клопотання долучено платіжну інструкцію від 27.11.2023 про сплату на рахунок Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях 69 913,33 гривні боргу.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:
08.07.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях) та Товариством з обмеженою відповідальністю ГГЕ УА ЗАХІД укладено договір оренди нерухомого державного майна №89.
Відповідно до п. 1.1. договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно нежитлові приміщення площею 264,6 м2, які розташовані в будівлі столярної майстерні за адресою: Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Трускавецька, 77, що перебуває на балансі Дрогобицької виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України у Львівській області (№40) (далі Балансоутримувач). Вартість зазначеного орендованого майна визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 28.02.2014 року і становить за незалежною оцінкою 367 369,00 грн (триста шістдесят сім тисяч триста шістдесят дев`ять гривень 00 копійок) без ПДВ.
Згідно з п. 2.1., п.2.2. договору, орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна. Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.
Відповідно до умов п.10.1 договору цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 08.07.2014 по 06.07.2017 включно.
Пунктом 10.7. договору сторони погодили, що чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації орендованого майна орендарем; загибелі орендованого майна; достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду; банкрутства орендаря; ліквідації орендаря-юридичної особи.
Відповідно до п. п. 10.10.-10.11. договору у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження. Майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання орендарем та балансоутримувачем акта приймання-передавання, один примірник якого протягом трьох днів орендарем скеровується орендодавцю. Обов`язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.
Пунктом 10.12. договору сторони погодили, що якщо орендар не виконує обов`язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за весь час користування майном за час прострочення.
На виконання умов договору оренди орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме державне майно - нежитлові приміщення площею 264,6 м2, які розташовані в будівлі столярної майстерні за адресою: Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Трускавецька, 77, що перебуває на балансі Дрогобицької виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України у Львівській області (№40). Вартість зазначеного орендованого майна визначена згідно з висновком про вартість майна станом на 28.02.2014 року і становить за незалежною оцінкою 367 369,00 грн (триста шістдесят сім тисяч триста шістдесят дев`ять гривень 00 копійок) без ПДВ, про що складено акт приймання-передачі нерухомого державного майна №89 від 08.07.2014, який підписаний у тристоронньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками орендодавця, орендаря та балансоутримувача.
Статтею 6 Закону України «Про Фонд державного майна України» передбачено, що Фонд здійснює свої повноваження безпосередньо і через регіональні відділення в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та представництва у районах та містах, створених Фондом державного майна України.
Згідно зі ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», контроль за виконанням умов договорів оренди нерухомого та рухомого майна покладається на орендодавців майна. Такими органами щодо оренди державного майна відповідно до ст. 4 зазначеного Закону є Фонд державного майна України та його регіональні відділення.
Регіональні відділення та представництва Фонду державного майна України є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Згідно наказу Фонду Державного майна України № 232 від 06.03.2019 Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях як юридичну особу публічного права, що розташоване у м. Львові, реорганізувавши шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Волинській області. Установлено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях є правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Закарпатській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Волинській області.
Згідно наказу Фонду державного майна України від 15.05.2019 №459, 15.05.2019 визначено днем початку роботи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях.
23.08.2017 між сторонами було укладено договір про внесення змін до договору оренди державного нерухомого майна №89 від 08.07.2014 (надалі договір від 23.08.2017), на підставі якого, зокрема, п. 3.1. викладено в новій редакції: Орендна плата визначена на підставі методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами), (далі методика), становить без ПДВ (базовий) місяць оренди - червень 2017 року 5 021,16 грн. Орендна плата згідно даного розрахунку сплачується з 07.07.2017 року.
Відповідно до п. 5. договору від 23.08.2017 сторони внесли зміни до п. 10.1. договору та виклали його в новій редакції, а саме:
- п.10.1. Цей договір укладено строком на 2 (два) роки 364 дні, що діє з: 07.07.2017 по 04.07.2020 року включно.
24.01.2018 між сторонами було укладено договір про внесення змін до договору оренди нерухомого державного майна від 08.07.2014 №89 (надалі договір від 24.01.2018), на підставі якого, зокрема, п. 1.1. викладено в новій редакції: Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення, загальною площею 78,3 м2, яке розташоване в будівлі столярної майстерні за адресою: Львівська область, місто Дрогобич, вулиця Трускавецька, 77, що перебуває на балансі Дрогобицької виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України у Львівській області. Вартість зазначеного орендованого майна визначена згідно з висновком про оцінку майна станом на 30.04.2017 і становить за незалежною оцінкою 115 492,50 грн (сто п`ятнадцять тисяч чотириста дев`яносто дві гривні 50 копійок) без ПДВ.
Відповідно до п. 2. договору від 24.01.2018 сторони внесли зміни до п. 3.1. договору та виклали його в новій редакції, а саме:
- п.3.1. Орендна плата визначена на підставі методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами), (далі методика), становить без ПДВ за базовий місяць оренди - жовтень 2017 року 1 535,25 грн. Орендна плата згідно даного договору про внесення змін до договору оренди від 08.07.2014 №89 (зі змінами) сплачується з 26.10.2017 року.
30.01.2018 між сторонами було укладено договір про внесення змін до договору оренди нерухомого державного майна від 08.07.2014 №89 (надалі договір від 30.01.2018), на підставі якого, зокрема, до п. 3.1. розділу 3 Орендна плата додано абзац в наступній редакції: Для суб`єкта малого підприємництва, що провадить виробничу діяльність безпосередньо на орендованих площах орендна плата визначена на підставі методики становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку грудень 2017 року 1 095,20 грн.
Відповідач звернувся до позивача із листом за вих.№191205 від 05.12.2019 (вх.№11/00631 від 29.01.2020) про продовження договору оренди нерухомого майна №89 від 08.07.2014.
Згідно наказу від 22.12.2021 №03177 Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях Про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем.
За результатами аукціону Регіональним відділенням прийнято наказ від 08.02.2022 № 00367 Про прийняття рішення про затвердження протоколу, яким затверджено протокол про результати електронного аукціону №LLP001-UA20211230-83887, згідно з яким переможцем електронного аукціону став чинний орендар, який реалізує своє переважне право на продовження договору оренди - ТзОВ ГГЕ УА ЗАХІД.
Проте, протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону, орендарем не підписано договір про внесення змін до договору оренди від 08.07.2014 № 89, про що Регіональним відділенням складено акт від 23.02.2022 про непідписання договору оренди державного нерухомого майна.
16.03.2022 №00604 Регіональне відділення прийняло наказ Про прийняття рішення щодо припинення договору оренди державного нерухомого майна від 08.07.2014 №89, укладеного з ТзОВ ГГЕ УА ЗАХІД.
Листом від 24.03.2022 №11-03-01127 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях повідомлено орендаря та балансоутримувача (ДУ Дрогобицька виправна колонія (№40)) про припинення договору оренди та про необхідність повернути майно по акту приймання-передавання, один примірник якого у 3-денний термін скерувати до регіонального відділення.
Позивач зазначає, що відповідач свого обов`язку по поверненню орендованого майна станом на момент подання позовної заяви не виконав, і воно фактично перебуває в його незаконному користуванні.
Згідно з розрахунками позивача заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю ГГЕ УА ЗАХІД перед Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях складає 39 863,12 грн, даний розрахунок сформований за період з 17.03.2022 по 31.03.2023 включно (а.с. 18).
При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним:
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є зокрема, договори та інші правочини.
За змістом статей 525, 526 цього Кодексу одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. За змістом статті 11 цього Кодексу цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі статтями 626, 627, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Предметом даного спору є вимога Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю ГГЕ УА ЗАХІД про стягнення 39 863,12 грн неустойки за договором оренди нерухомого державного майна № 89 від 08.07.2014 року.
Між сторонами було укладено три договори про внесення змін до договору оренди нерухомого державного майна від 08.07.2014 №89, якими, зокрема, були внесені зміни щодо строку дії договору (по 04.07.2020 року включно), щодо загальної площі приміщення переданого в оренду (78,3 м2), щодо розміру орендної плати.
Відповідач звертався із заявою за вих. №191205 від 05.12.2019 (вх.№11/00631 від 29.01.2020) до позивача в якій просив продовжити договір оренди нерухомого майна №89 від 08.07.2014.
Згідно з пунктом 151 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна» передбачено, що у разі коли переможцем аукціону став чинний орендар, між орендодавцем, балансоутримувачем та чинним орендарем укладається додаткова угода про продовження договору оренди майна. Додаткова угода укладається шляхом викладення договору оренди в новій редакції згідно з примірним договором оренди. У разі відмови балансоутримувача від підписання додаткової угоди про продовження договору оренди така угода укладається між орендодавцем та чинним орендарем.
Протягом 20 робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону, між орендодавцем, балансоутримувачем та переможцем електронного аукціону укладається договір оренди об`єкта оренди за результатами проведення електронного аукціону, який в межах зазначеного строку оприлюднюється орендодавцем в електронній торговій системі через особистий кабінет (пункт 81 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 №483 «Деякі питання оренди державного та комунального майна»).
Проте, протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати електронного аукціону, орендарем не підписано договір про внесення змін до договору оренди від 08.07.2014 №89, про що Регіональним відділенням складено акт від 23.02.2022 про непідписання договору оренди державного нерухомого майна.
16.03.2022 позивач прийняв наказ №00604 «Про прийняття рішення щодо припинення договору оренди державного нерухомого майна від 08.07.2014 №89, укладеного з ТзОВ «ГГЕ УА ЗАХІД».
Листом від 24.03.2024 позивач повідомив орендаря та балансоутримувача про припинення договору оренди та про необхідність повернути майно.
Також, у п.10.10 сторони погодили, що у разі припинення або розірвання Договору, майно протягом трьох днів повертається орендарем та балансоутримувачу.
У матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі, підписаний орендарем і балансоутримувачем про повернення майна, як це передбачено п. 10.11 Договору.
За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (пункт 3 частини першої статті 611 ЦК України).
У частині першій статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
Правові наслідки порушення умов договору оренди державного майна визначені відповідними нормами Закону про оренду, ЦК України та ГК України.
Приписами ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Слід зазначити, що рішенням Господарського суду Львівської області від 26.07.2023 у справі № 914/1380/23, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.12.2023, позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях задоволено, виселено ТзОВ «ГГЕ УА Захід» з орендованих приміщень загальною площею 78,3 кв.м., а саме: нежитлового приміщення розміщеного в будівлі столярної майстерні за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Трускавецька, 77.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про підставне задоволення місцевим господарським судом позовних вимог про стягнення з відповідача 39 863,12 грн неустойки.
Щодо клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ГГЕ УА ЗАХІД» про закриття провадження у справі.
Як було зазначено вище, 19.12.2023 до апеляційного суду надійшло клопотання скаржника про закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмету спору. У вказаному клопотанні скаржник зазначає, що добровільно виконав усі позовні вимоги, до зазначеного клопотання долучено платіжну інструкцію від 27.11.2023 про сплату на рахунок Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях 69 913,33 гривні боргу.
Відповідно до ч.1,3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Тобто єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом апеляційної інстанції доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від учасника справи, тягар доведення яких покладений на такого учасника справи. Відповідний висновок викладений, зокрема у постановах Верховного Суду від 26.04.2021 у справі № 910/24991/15, від 11.06.2019 у справі № 906/353/17, від 05.12.2018 у справі № 910/7190/18, від 08.09.2020 у справі № 927/761/19, від 21.06.2018 у справі № 906/612/17, від 03.11.2021 у справі № 915/951/20.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Відповідно до статті 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо:
1) після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги;
2) після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати;
3) після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
Натомість, підстави для скасування судового рішення повністю або частково із закриттям провадження у справі у відповідній частині визначені у статті 278 ГПК України, згідно з якою:
1) судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу (частина перша статті 278);
2) якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті (частина 3 статті 278).
Отже, закриття апеляційного провадження, підстави та порядок якого регламентовано статтею 264 ГПК України, не є тотожним із закриттям провадження у справі, яке визначено статтею 231 названого Кодексу (пункт 35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 911/4007/16, пункт 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 910/4896/18).
Важливим є те, що на момент звернення позивача до суду першої інстанції (01.05.2023), так і відповідача до суду апеляційної інстанції (21.06.2023) предмет спору (стягнення 39 863,12 грн неустойки) існував, відповідач сплатив борг лише 27.11.2023.
Відтак, клопотання апелянта від 19.12.2023 про закриття провадження у справі, у зв`язку із відсутністю предмета спору не підлягає задоволенню, оскільки спір існував як на момент ухвалення рішення судом першої інстанції, так і на момент відкриття апеляційного провадження, а рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку на момент його ухваленя.
Згідно ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
На підставі вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ГГЕ УА ЗАХІД про закриття провадження у справі (вх. суду № 01-04/8220/23 від 19.12.2023).
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 29.05.2023 у справі № 914/1379/23 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства Товариства з обмеженою відповідальністю ГГЕ УА ЗАХІД від 21.06.2023 (вх. суду від 27.06.2023 №01-05/2066/23) залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 29.05.2023 у справі № 914/1379/23- залишити без змін.
3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Головуючий суддяТ.Б. Бонк
суддяС.М. Бойко
суддя Г.Г. Якімець
Суд | Західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 27.05.2024 |
Оприлюднено | 06.06.2024 |
Номер документу | 119519292 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Західний апеляційний господарський суд
Бонк Тетяна Богданівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні