Постанова
від 04.06.2024 по справі 916/3392/23
ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/3392/23м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №7

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Колоколова С.І.,

Принцевської Н.М.,

секретар судового засідання Полінецька В.С.,

за участю представників учасників судового процесу:

від ТОВ «Новік Порт Сервіс»: Гутнік І.В., за ордером;

від ДП «АМПУ»: Остапов В.В., у порядку самопредставницта;

від ТОВ «СП «РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ»: Ганощак І.Г., у порядку самопредставнцтва;

від Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України: Горголь І.С., у порядку самопредставництва;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Новік Порт Сервіс та Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ

на рішення Господарського суду Одеської області

від 25 січня 2024 року (повний текст складено 05.02.2024)

у справі № 916/3392/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Новік Порт Сервіс

до відповідача: Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі відокремленого підрозділу Чорноморської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю Спільне підприємство РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України

про стягнення збитків в сумі 2 345 152,50 грн.,-

суддя суду першої інстанції: Цісельський О.В.

місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29 Господарський суд Одеської області

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 04.06.2024 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Новік Порт Сервіс" (далі також ТОВ "Новік Порт Сервіс, позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі відокремленого підрозділу Чорноморської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі також - ДП «АМПУ», відповідач), якою просить суд стягнути з останнього на свою користь збитки у розмірі 2 345 152,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Новік Порт Сервіс посилається на те, що позивач та третя особа позивача ТОВ СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ здійснюють свою діяльність на території морського порту "Чорноморськ" (МТП «Чорноморськ») шляхом надання послуг з організації робіт по транспортно - експедиторському обслуговуванню клієнтів на території морського порту "Чорноморськ" (з боку позивача) та здійснення вантажно-розвантажувальних робіт (з боку відповідача як портового оператора). ТОВ СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ здійснює вантажно-розвантажувальні роботи, зокрема, через причал №10 в МТП «Чорноморськ», який перебуває у господарському віданні відповідача, та доступ до якого є однією із передумов відповідності суб`єкта господарювання ознакам портового оператора. 22.04.2021 теплохід "Da Liang" прибув до МТП «Чорноморськ» та був ошвартований біля причалу №10 для навантаження, а 24.04.2021 усі необхідні вантажні роботи на теплоході "Da Liang" були завершені, у зв`язку з чим до відповідача надано заявку про організацію перешвартування теплохода "Da Liang" на зовнішній рейд МТП «Чорноморськ» для звільнення причалу №10. Однак, в період з 24.04.2021 по 30.04.2021 (включно) відповідачем протиправно не здійснювалось перешвартування теплохода "Da Liang" від причалу №10 з огляду на відмову відповідача у такому перешвартуванні на підставі того, що нібито на вантаж накладено арешт відповідно до кримінального провадженні №62021000000000183 від 02.03.2021. Проте, за твердженням позивача, ухвали слідчого судді про накладення арешту на вантаж - концентрат ільменітовий станом на 24.04.2021 не існувало. При цьому, на 24.04.2021-25.04.2020 до причалу №10 під завантаження повинно було стати судно "MAROULIO S". Отже, знаходження теплохода "Da Liang" у період з 24.04.2021 по 30.04.2021 (включно) біля причалу №10 унеможливлювало здійснення господарської діяльності третьої особи - ТОВ «СП «РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» на зазначеному причалі, що змусило останнього залучити іншого портового оператора (значно дорожчого) для проведення навантажувальних робіт на інше судно - "MAROULIO S" на причалі №1 замість обробки судна на причалі №10. Вказане призвело до збільшення вартості послуг (перевантаження вантажу на судно) на 2 345 152,50 грн., ніж вартість аналогічних послуг, за умови якщо її надавало би ТОВ «РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» на причалі №10. Вказані кошти (непередбачувані додаткові витрати ТОВ «СП «РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ») у подальшому були відшкодовані позивачем на користь третьої особи, відповідно до укладеного з нею договору про надання транспортно - експедиторських послуг. Лише 30.04.2021 відповідач погодив перешвартування теплохода "Da Liang" на причал №5/6, яке й було здійснене того ж дня, що дозволило третій особі ТОВ «СП «РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» використовувати причал №10 у звичайній запланованій господарській діяльності. Виходячи з наведеного, позивач вважає, що через протиправну поведінку (бездіяльність) відповідача у сфері організації господарської діяльності у межах МТП "Чорноморськ", яка полягає у непогодженні звільнення об`єктивно необхідного і завчасно запланованого причалу (перешвартування судна на будь-яке вільне місце у порту для можливості виконання інших запланованих робіт), позивач вимушено поніс збитки (додаткові незаплановані витрати) у загальному розмірі 2 345 152, 50 грн. (як різницю між звичайною вартістю вказаних робіт для позивача потужностями третьої особи та вартістю тих же робіт, які з вини відповідача третя особа була змушена замовляти і проводити в іншому місці (причалі), які були компенсовані позивачем і які відповідач повинен відшкодувати в повному обсязі.

В процесі розгляду справи судом першої інстанції до участі в останній в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача, було залучено ТОВ "СП "РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ", а в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, було залучено Державну службу морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України.

Також, при розгляді справи, судом першої інстанції було відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 25.01.2024 у справі №916/3392/23 (суддя Цісельський О.В.) у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю Новік Порт Сервіс відмовлено. Судові витрати у справі №916/3392/23 покладено на позивача.

Посилаючись на вимоги Кодексу торгового мореплавання, "Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту", затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.03.2013 №190, "Обов`язкових постанов по морському порту Іллічівськ", затверджених наказом ДП АМПУ від 26.05.2016, "Порядку виконання митних формальностей на морському та річковому транспорті", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.03.2015 №308 та дослідивши електронні докази - аудіофайли Record 095, 096, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що дії відповідача не можна вважати неправомірними, оскільки заборона на перешвартування теплоходу "Da Liang" і як наслідок, звільнення причалу №10, відбувалась на підставі прямої заборони таких дій органами державної влади (митними, прикордонними органами та капітаном морського порту Чорноморськ), а в силу імперативних норм українського законодавства дії або рішення органів державної влади вважаються законними та такими що винесені у межах їх компетенції, доки в установленому законом порядку не буде доведене зворотне. Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що доказів бездіяльності відповідача матеріали справи не містять.

Також господарський суд дійшов висновку про недоведеність з боку позивача наявності повного складу господарського правопорушення, оскільки у діях відповідача не встановлено наявності вини, протиправної поведінки та причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою відповідача та незапланованими витратами позивача, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Більш того, на переконання суду першої інстанції, саме протиправні дії третьої особи з навантаження концентрату ільменітового на теплоход "Da Liang" стали в наступному підставою неможливості постановки судна "MAROULIO S" під завантаження до причалу №10 та збільшення вартості навантажувальних робіт цього судна, що призвело до понесення позивачем додаткових незапланованих витрат. Зазначаючи вказане, господарський суд виходив з того, що на вищевказаний вантаж ухвалою слідчого судді ВАКС від 25.08.2021 був накладений арешт, а тому, виходячи з приписів ст. 235 Кримінального процесуального кодексу України, вилучений 17.04.2021 під час обшуку концентрат ільменітовий мав бути повернутий його власнику або належному користувачу після спливу 48 годинного терміну. Не повернення органом досудового слідства власнику концентрату ільменітового порушує його права на вільне користування майном. Виходячи з наведеного, суд першої інстанції вказав, що під час навантаження 22.04.2021-24.04.2021 концентрату ільменітового на теплоход "Da Liang" і власник, і третя особа знали (мали знати) свою протиправну поведінку, а тому зобов`язані були передбачувати наслідки такої поведінки, а саме, вжиття державними органами заходів щодо повернення речового доказу до місця його відповідального зберігання, що як вбачається з матеріалів справи, і відбулось 27.05.2021-29.05.2021, коли концентрат ільменітовий був вивантажений третьою особою з судна назад на причал №10.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 25.01.2024 у справі №9163392/23 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Зокрема, обґрунтовуючи апеляційну скаргу, третя особа зазначає, що судом першої інстанції безпідставно встановлено дії ТОВ СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ як протиправні, бездоказово виправдано протиправні дії відповідача щодо неперешвартування судна усними заборонами/листами митних органів, прикордонної служби, ДБР та розпорядженням капітана морського порту «Чорноморськ», прийняття якого не передбачене регулюючим законодавством.

Апелянт зауважує, що судом першої інстанції не з`ясовано те, що: морський агент (ТОВ "ЕСТМА") не має жодного відношення до судна "MAROULIO S", у тому числі його завантаження та не поніс додаткові витрати; позивач не здійснював завантаження своїми силами та засобами, а є експедитором, який має договір з портовим оператором - ТОВ СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ; позивач не звертався до іншого портового оператора для здійснення навантаження судна "MAROULIO S"; позивач не надавав відомостей для внесення змін до змінно-добових планів оперативної роботи порту; навантаження на судно "Da Liang" концентрату ільменітового здійснювалося без участі позивача, а відтак пункти 5.39, 5.49, 5.90 оскаржуваного рішення є неспроможними.

Водночас апелянт заперечує проти пунктів 5.59, 5.67, 5.72, 5.73, 5.84 рішення суду першої інстанції та вказує, що останній, посилаючись на норми законодавства щодо права капітана морського порту заборонити вихід з морського порту, здійснив висновки про правомірність заборони перешвартування судна "Da Liang", що не є тотожним. Судом не з`ясовано наявність правових підстав для заборони перешвартування до іншого причалу у відповідності до норм чинного законодавства.

При цьому, за твердженням третьої особи, судом не з`ясовано те, що позивач поніс додаткові витрати у зв`язку з неперешвартуванням судна "Da Liang" до іншого причалу у порту «Чорноморськ», а не через невихід з порту; необхідність в отриманні дозволу прикордонної служби та митниці на перешвартування судна до іншого причалу у межах акваторії порту відсутня; капітан морського порту може обмежити перешвартування судна до іншого причалу порту виключно з підстав морської небезпеки; адміністрація морського порту має право самостійно визначати зміну місця стоянки судна у порту з інформуванням митних та прикордонних органів.

Апелянт наголошує, що наведені обставини є суттєвими, проте суд першої інстанції не з`ясував їх, що спричинило неналежний розгляд справи та прийняття хибного рішення у справі.

Також ТОВ СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ звертає увагу на те, що матеріали справи не містять доказів вилучення спірного вантажу, складення яких передбачено ч. 3. ст. 168 Кримінального процесуального кодексу України. Будь-які відомості саме про вилучення концентрату ільменітового вагою 23559,6 метричних тонн у протоколі обшуку від 17.04.2021 також не зазначено, а відтак, відсутній факт вилучення вказаної речовини у ході обшуку 17.04.2021 слідчим ДБР. У протоколі від 17.04.2021 лише вказано: «Зазначене у протоколі обшуку майно залишено на відповідальне зберігання у МТП «Чорноморськ». Однак, матеріали даної справи не містять акту приймання-передачі вказаного вантажу на відповідальне зберігання представнику ДП «АМПУ». Судом проігноровано, що спірний вантаж знаходився не на території ДП «АМПУ», а на території ТОВ «Рисоіл Руда», до якої ДП «АМПУ» не має відношення, що унеможливлює фактично відповідальне зберігання вантажу останнім. На підтвердження своєї позиції апелянт посилається на рішення ВАКС від 03.08.2021 у справі №991/5144/21, в якому встановлено, що вказаний вище вантаж не був вилучений у відповідності до встановленого порядку. Незважаючи на наведене, суд першої інстанції визнав вказані обставини встановленими.

Скаржник вказує, що всупереч висновків суду, у матеріалах справи наявні докази, які підтверджують, що відповідачем не здійснювалося організація перешвартування та не вносились зміни до змінно-добових планів оперативної роботи порту за період з 24.04.2021 по 30.04.2021 щодо запланованих операцій з теплоходом "Da Liang".

За твердженням апелянта, фактично відповідач не забезпечив виконання функцій, покладених на нього чинним законодавством, в т.ч. локальними нормативними актами, що діють в порту «Чорноморськ».

ТОВ СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ переконаний у тому, що судом застосовані норми матеріального права, які не підлягали застосуванню, а саме: ст.ст. 210, 333, 335 Митного кодексу України, ст. 91 Кодексу торгівельного мореплавства України, п.п.5.4.5. Обов`язкових постанов порту Іллічівськ. Крім того, неправильно розтлумачені норми ст.ст. 14, 15 Закону України "Про морські порти України", п.п. 5.4.1., 5.4.3., 7.2.1.4. Обов`язкових постанов порту Іллічівськ; Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту, затвердженого Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.03.2013 №190. Водночас, місцевим господарським судом навпаки не застосовано ст.ст. 19, 41 Конституції України, ст. 22 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, ст. 23 Кодексу торговельного мореплавства України, ст. 188 Митного кодексу України, ст.ст. 100, 104, 168 КПК України, п.1.6. Наказу Одеського прикордонного загону №149 від 21.08.2019, які підлягали застосуванню. Наслідком вказаного стало порушення норм процесуального права.

Детальніше доводи ТОВ СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ викладені в апеляційній скарзі останнього.

Також із рішенням Господарського суду Одеської області від 25.01.2024 у справі №916/3392/23 не погодилось Товариство з обмеженою відповідальністю Новік Порт Сервіс, яке звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги позивача є аналогічними доводам апеляційної скарги ТОВ СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ, однак апелянт більш детально наводить обґрунтування своїм запереченням на висновки суду першої інстанції.

Зокрема, ТОВ Новік Порт Сервіс зауважує, що вказуючи на наявність заборони капітана порту у перешвартуванні судна через вказівки митної, прикордонної служби, ДБР, місцевий господарський суд не вказує ані конкретні докази, які підтверджують ці обставини, ані норми права, які наділяють митну, прикордонну службу, ДБР правами надавати вказівки щодо заборони перешвартування у межах порту, чи наявність відповідних повноважень у капітана морського порту.

За твердженням апелянта, суд лише перелічує низку норм, які стосуються порядку проходження митних процедур, повноважень прикордонної служби, жодне з яких не наділяє ці органи повноваженнями надавати вказівки щодо заборони перешвартування; вказує перелік норм щодо повноважень капітана порту, які стосуються заборони виходу з порту, а не заборони перешвартування; не зазначає відповідних норм права, на підставі яких він дійшов висновку як про наявність у перелічених органів повноважень забороняти перешвартування у межах порту, так і про дотримання відповідних умов для реалізації цими органами такого повноваження. Відповідні норми права передбачають лише інформування цих органів щодо необхідності перешвартування суден у межах акваторії порту.

Митна та прикордонна служба мають повноваження на затримання судна в межах порту чи заборони виходу з порту, у разі порушення судном законодавства про виключну (морську) економічну зону України, прилеглу зону України або норм міжнародного права. Оскільки матеріали справи не містять відповідних доказів порушення з боку судна "Da Liang", то будь-які підстави для затримки були відсутні. При цьому, вказане додатково підтверджує, що затримання судна чи заборона виходу з порту не є перешкодою для перешвартування судна та не є тотожними поняттями, оскільки наведене стосується саме затримання в порту, а не біля конкретного причалу.

Отже, враховуючи, що будь-яких законних підстав для заборони перешвартування теплоходу "Da Liang" не було, то будь-які листи прикордонників (не оформлені належним чином) щодо такої заборони й не мали братись судом до уваги. Аналогічно наведене відноситься до заборони митниці у вигляді листа останньої, що не врахував суд першої інстанції.

Законність дій з навантаження судна "Da Liang" концентратом ільменітовим підтверджується рішеннями судів, зокрема: рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 09.08.2021 у справі №521/10372/21 (Додаток 15 до позову), яким задоволено позов керівника ТОВ "РИСОІЛ РУДА" про визнання протиправним та скасування постанови Одеської митниці Держмитслужби в справі про порушення митних правил №0518/50000/21, якою керівника визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 469 Митного Кодексу України, що виразилось в проведенні вантажних операцій (навантаженні судна "Da Liang" вантажем) без дозволу митного органу.

Відповідно до ухвали ВАКС від 03.08.2021 у справі №991/5144/21, спірний вантаж не був вилучений у значенні КПК України, зокрема: вантаж не було описано, не було передано належно на зберігання тощо; крім того, станом на 19.04.2021 вантаж і не був арештований, не мав статусу тимчасово вилученого майна.

Відтак, оскільки станом на 19.04.2021 на вантаж не було накладено арешт, то й підстав для будь-яких обмежень щодо його володіння, користування чи розпорядження не було; тим паче, не було будь-яких обмежень щодо перешвартування судна "Da Liang" і протилежний висновок суду, на переконання апелянта, суперечить праву особи вільно володіти та розпоряджатись майном, яке гарантоване ст. 41 Конституції України, ст.ст. 321, 391 Цивільного кодексу України, а також ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Більш детально аргументи позивача наведені в апеляційній скарзі, при цьому, решта апеляційної скарги ТОВ Новік Порт Сервіс відтворює доводи позовної заяви.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Новік Порт Сервіс на рішення Господарського суду Одеської області від 25.01.2024 у справі №916/3392/23 та призначено її розгляд на 10.04.2024 об 11:00 год.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 18.03.2024 (після усунення недоліків апеляційної скарги) було відкрито апеляційне провадження також за апеляційною скаргою ТОВ СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ. Крім того, вказаною ухвалою суду вирішено об`єднати до сумісного розгляду апеляційну скаргу ТОВ СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ з апеляційною скаргою ТОВ Новік Порт Сервіс.

15.03.2024 від ДП «АМПУ» до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ТОВ Новік Порт Сервіс, в якому відповідач зазначає, що подана апеляційна скарга не містить обґрунтованих доводів щодо незаконності та/або необґрунтованості рішення суду першої інстанції, зокрема, апелянт не обґрунтовує, яким чином суд неправильно визначив правовідносини відповідно до встановлених обставин справи; апелянт висловлює незгоду з висновками суду, наводить власне довільне трактування доказів та норм права; апелянт не враховує докази та обставини, які належним чином досліджені і відображені у рішенні суду першої інстанції. На переконання ДП «АМПУ», апеляційна скарга ґрунтується на оспорюванні висновків суду з власної точки зору апелянта, у зв`язку з чим відповідач не погоджується з її доводами, вважає її необґрунтованої та безпідставної, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Аналогічний відзив ДП «АМПУ» подало на апеляційну скаргу ТОВ СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ.

26.03.2024 відповідач надіслав до суду клопотання про дослідження електронного доказу, яке по-суті, є паперовою роздруківкою змісту аудіофайлів Record 094, 095, 096, 117, 118, 121, які були надані заявником в суді першої інстанції та досліджувались останнім при розгляді даної справи.

Ухвалою суду від 26.03.2024 задоволено заяву представника ТОВ Новік Порт Сервіс адвоката Гутнік Ірини Володимирівни про надання їй можливості брати участь у судових засіданнях поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв`язку EasyCon. Вирішено здійснювати розгляд справи №916/3392/23 в режимі відео конференції.

Ухвалами суду апеляційної інстанції від 27.03.2024 та від 08.04.2024 у справі №916/3392/23 задоволені аналогічні клопотання представника ДП АМПУ Остапова Віталія Васильовича та представника Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Глущенко Віти Василівни, відповідно.

28.03.2024 до суду від ДП «АМПУ» надійшли додаткові письмові пояснення у справі, в яких, серед іншого, відповідач посилається на постанову Верховного Суду від 05.03.2024 у справі №910/9752/16 щодо відшкодування збитків з боку ДП «АМПУ» та вважає, що висновки останньої мають бути враховані при вирішенні даної господарської справи. Відповідач вказує, що правовідносини у справі №910/9752/16 та справі №916/3392/23 є подібними за суб`єктним складом, предметом позову, відсутністю договірних правовідносин, проведенням досудового розслідування правоохоронними органами тощо.

09.04.2024 ТОВ Новік Порт Сервіс надав до суду заперечення на врахування вказаної постанови Верховного Суду, оскільки за твердженням позивача, правовідносини у справі №910/9752/16 не є подібними даній справі - №916/3392/23. Позивач вказує що у у зазначених справ є різними: предмет спору (у справі №910/9752/16 позивач стягує вартість втраченого майна - автомобілі, які було вивантажено, а потім передано для викупу моряків, тоді як у цій справі предметом позову є вимога про стягнення додаткових витрат, які позивач був вимушений понести внаслідок протиправної поведінки відповідача); підстави позову (у справі №910/9752/16 позивач вказує на неправомірність дій ДП МТП Чорноморськ з вивантаження товару, тоді як у справі №916/3392/23 позивач вказує на неправомірну поведінку, що пов`язана з затримкою іншого судна біля причалу, внаслідок чого позивач був вимушений нести додаткові витрати для постановки іншого судна до іншого причалу); обставини справи (у справі №910/9752/16 суди встановили, що дії ДП МТП Чорноморськ були правомірними, адже здійснювались на виконання ухвали слідчого судді про арешт майна).

Ухвалою суду від 10.04.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 24.04.2024.

Однак, у зв`язку із участю 24.04.2024 у семінарі судді-члена колегії Принцевської Н.М., судове засідання у справі №916/3392/23 не відбулось. Про нездійснення судового засідання 24.04.2024 учасників даної справи було повідомлено ухвалою суду апеляційної інстанції від 23.04.2024 і даною ж ухвалою було визначено наступну дату розгляду апеляційних скарг у справі №916/3392/23 09.05.2024 о 12:30 год. Водночас розгляд апеляційних скарг ТОВ Новік Порт Сервіс та ТОВ СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ на рішення Господарського суду Одеської області від 25.01.2024 у даній справі продовжено на розумний строк.

22.04.2024 до суду надійшли зауваження ДП «АМПУ» на доводи позивача щодо неможливості застосування до спірних правовідносин у даній справі висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 05.03.2024 у справі №910/9752/16. Відповідач вважає, що доводи, наведені позивачем, свідчать про неврахування останнім норм процесуального законодавства та суперечать із власною правовою позицією ТОВ Новік Порт Сервіс, яку він наводив у апеляційній скарзі.

Так, ДП «АМПУ» звертає увагу на те, що позивач в пп. 68-70 апеляційної скарги стверджував про «неврахування» судом першої інстанції висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду №910/8413/21, в якій суд вирішував питання про збереження, належного управління та відчуження об`єкта культурної спадщини. Отже, наводячи наразі доводи у поданих запереченнях, що суд має враховувати лише висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, позивач нівелює власні доводи, які зазначав у скарзі. Водночас відповідач вказує, що в свою чергу, ДП «АМПУ» у відзиві на апеляційну скаргу наведено обґрунтування відсутності необхідності застосування правової позиції, яка була викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №910/8413/21, з посиланням на те, що рішення про затримання судна приймало не ДП «АМПУ».

У зв`язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії Колоколова С.І. судове засідання у справі №916/3392/23, призначене на 09.05.2024, не відбулось.

Ухвалою суду від 27.05.2024 учасників даної справи повідомлено про те, що розгляд останньої відбудеться 04.06.2024 о 10:00 год. в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 03.06.2024 задоволено заяву представника Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України Горголь Ірини Сергіївни про надання їй можливості брати участь у ссправі №916/3392/23 поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів через систему відеоконференцзв`язку EasyCon.

У судовому засіданні 04.06.2024 представники учасників процесу, виклавши свої правові позиції по справі, просили суд апеляційної інстанції: задовольнити вимоги апеляційної скарги (ТОВ «Новік Порт Сервіс», ТОВ «СП «РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ»), від ДП «АМПУ» та Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України відмовити у задоволенні апеляційних скарг та залишити оскаржуване рішення без змін.

У судовому засіданні 04.06.2024, яке проводилось в режимі відеоконференції, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Апеляційний суд зазначає, що з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду апеляційних скарг, враховуючи обставини, пов`язані зі запровадженням в Україні воєнного стану, тривалі повітряні тривоги, відключення енергопостачання та інші чинники, приймаючи до уваги навантаження суду апеляційної інстанції, принцип незмінності складу суду, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав і вирішення справи з метою забезпечення належного судового захисту.

Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2016 між ДП "Іллічівський морський торговельний порт" (Порт) та ТОВ "СП "РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ" (Клієнт) був укладений договір № 84/э про перевантаження експортних вантажів навалом, за умовами п.1.1. якого Порт вивантажує із автотранспорту Клієнта та завантажує на судна, документально оформлює експертні зернові вантажі та продукти їх переробки (шрот, макуха) навалом, завезені Клієнтом зі складів ТОВ "СП "РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ" власними силами та засобами у погоджених з Портом об`ємах кількість вантажу, а Клієнт планує і гарантує перевантаження 100000 тон вантажу та зобов`язується оплатити послуги Порту в погодженому цим договором порядку.

Пунктом 7.1. договору №84/э встановлено, що він діє до 31.12.2016 та по звершенню його дії він може бути продовжений сторонами.

22.12.2017 Між ДП «АМПУ» (Адміністрація) та ТОВ "СП "РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ" (Портовий оператор) був укладений договір №168-П-АМПУ-17 про забезпечення доступу Портового оператора до причалу(ів) (т.с. 1, а.с. 75-83), відповідно до приписів п.1.1 якого Адміністрація зобов`язалась забезпечити доступ Портового оператора до причалу(ів) №№ 1, 3, 5, 6, 10, 11, 12 Іллічівської філії ДП АМПУ (надалі Послуга), що перебуває у господарському віданні Адміністрації для проведення Портовим оператором вантажно-розвантажувальних робіт, а Портовий оператор зобов`язався сплачувати Адміністрації плату за Послуги.

Абзацом 2 п. 1.1 договору №168-П-АМПУ-17 встановлено, що послуга надається з метою забезпечення виконання Портовим оператором вантажно-розвантажувальних робіт та надання послуг із використанням причалу(ів) у межах, визначених у паспорту споруди, а саме довжини та ширини конструкції (конструктивної ширини) споруди.

Пункт 1.2. договору №168-П-АМПУ-17 зазначає, що визначені технічні та конструктивні характеристики, цільове призначення, режим та умови експлуатації, тощо причалу(ів) зазначені у Паспорті гідротехнічної споруди та Довіднику допустимих навантажень на причали.

Господарська діяльність Портового оператора здійснюється з обов`язковим дотриманням, зокрема, Зводу звичаїв морського порту Іллічівськ (у подальшому перейменованого на Чорноморськ), Обов`язкових постанов по Іллічівському морському порту, тощо та вимог чинного законодавства України (п.1.4. зазначеного договору №168-П-АМПУ-17).

Використання Портовим оператором причалу(ів) для інших потреб, ніж передбачені п.1.1. договору та/або отримання інших послуг від Адміністрації є предметом іншого договору або здійснюється за заявками Портового оператора, згідно із затвердженими адміністрацією вільними цінами (тарифами) (абз. 2 п.1.4. договору №168-П-АМПУ-17).

За положеннями п. 2.1. договору №168-П-АМПУ-17 Адміністрація зобов`язана, зокрема: не перешкоджати Портовому оператору у доступі до причалів, зазначених в п.1.1. цього договору; утримувати та обслуговувати причали, до яких надається доступ.

Відповідно до п. 2.2. договору №168-П-АМПУ-17 Адміністрація має право, зокрема: контролювати дотримання Портовим оператором встановленого режиму та умов експлуатації причалу (ів); проводити огляди причалів та їх елементів; видавати розпорядчі документи щодо експлуатації (використання) причалів; тимчасово припинити надання Послуги у разі істотного порушення Портовим оператором режиму та умов експлуатації причалів.

Пунктом 2.3. договору №168-П-АМПУ-17 визначені відповідні обов`язки Портового оператора.

Згідно з п. 7.1. договору №168-П-АМПУ-17 він набирає чинності з дати його підписання обома сторонами та діє протягом 3 років з дати його підписання. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору за 30 календарних днів до закінчення строку його чинності, договір вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

З огляду на матеріали справи вбачається, що договір №168-П-АМПУ-17 є чинним.

Крім того, 01.09.20019 між ТОВ СП "РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ" (Термінал) та ТОВ "Новік Порт Сервіс" (Клієнт) був укладений Договір №10 (т.с.1, 183-191), відповідно до умов п.1.1.1. якого Клієнт доручає, а Термінал приймає на себе зобов`язання по організації робіт/послуг на території порту «Чорноморськ» (надалі-Порт), пов`язаних з відвантаженням (перевалкою) на морські судна та/або авто, залізничний транспорт шроту соняшника гранульованого (далі - Вантаж), як українського походження, так і транзитних вантажів.

Підпунктом 1.1.2. цього договору встановлено, що в рамках останнього Клієнт може доручати, а Термінал виконувати/організовувати виконання наступного, але не виняткового, переліку робіт/послуг (далі - Послуги): роботи/послуги, пов`язані з обробкою Вантажу, що надходить в Порт залізницею, включаючи узгодження планів завезення Вантажу, підтвердженням АРМів, подачу/прибирання залізничних вагонів, додаткові маневрові роботи, та інші послуги; навантаження Вантажу на судна, що обробляються в Порту; транспортування Вантажу за варіантом інший склад - причал Порта; доступ до причалу Порту; інші послуги з перевалки та зберігання.

Відповідно до пп. 1.2.1. договору, Клієнт доручає, а Термінал приймає на себе надання послуг з приймання, зберігання і відвантаження Вантажу, на складах Терміналу.

Клієнт підтверджує, що має право розпоряджатися Вантажем (від свого імені та/або від імені третіх осіб) (пп. 1.2.2. договору).

Згідно з пп. 1.2.3. договору, Термінал зобов`язується надати Клієнту послуги з перевезення Вантажу на умовах, визначених у Даному Договорі, автомобільним транспортом, а Клієнт прийняти й оплатити належним чином надані Терміналом послуги по перевезенню.

На умовах, визначених цим договором, Термінал надає Клієнту наступні види транспортних послуг: здійснює перевезення вантажів автомобільним транспортом для виконання навантаження вантажів на судна на причалах морського порту Чорноморськ, тощо; за погодженням з Клієнтом, може надавати додаткові послуги, необхідні для доставки вантажу, про що укладається окрема додаткова угода (пп. 1.2.4., 1.2.6. договору).

Приписами пп. 2.1.1. договору передбачено, що Термінал, з метою надання Послуг, мас право укладати договори з третіми особами (в тому числі, з ДП МТП "Чорноморськ", ЧФ ДП «АМПУ»,…портовими операторами).

Термінал зобов`язується, зокрема:

- погоджувати всі додаткові витрати/послуги, які підлягають до відшкодування, з Клієнтом (пп. 2.1.3. договору);

- своєчасно виставляти Клієнту рахунки на відшкодування витрат Терміналу, пов`язаних з виконанням умов цього договору, із зазначенням конкретної партії Вантажу (пп.2.1.4. договору);

- погоджувати з Портом та ЧФ ДП «АМПУ» дати/графіки постановки суден під обробку (пп. 2.1.6. договору);

- організовувати вантажно-розвантажувальні роботи на судна та/або авто/залізничний транспорт (пп. 2.1.7. договору);

- негайно інформувати доступними засобами зв`язку Клієнта про всі обставини, що перешкоджають наданню Послуг (пп. 2.1.11. договору).

В свою чергу, згідно з пп. 2.2.7. договору, Клієнт зобов`язується відшкодувати Терміналу витрати, пов`язані з виконанням Послуг, і оплатити винагороду Терміналу в строки і в порядку, передбачених даним Договором.

Згідно з пп. 2.3.26 договору Термінал має право на відшкодування в попередньо письмово узгоджених з Клієнтом обсягах додаткових документально підтверджених витрат, які виникли у нього при виконанні договору, якщо такі витрати здійснювались в інтересах Клієнта.

Підпунктом 2.4.10. договору встановлено обов`язок Клієнта своєчасно відшкодовувати всі узгоджені з ним витрати Терміналу, що не включаються у вартість послуг за цим Договором. Відшкодування цих витрат здійснюється на підставі рахунків Терміналу та копій документів, то підтверджують ці витрати.

За п. 3.1. договору, Клієнт здійснює відшкодування витрат Терміналу, які пов`язані з організацією транспортування не зі складів Терміналу, вантажними роботами/послугами, іншими узгоджених з Клієнтом витрат на підставі рахунків Термінала, що відображають фактично виконаний обсяг послуг/робіт третіми Сторонами і копій документів, які підтверджують ці витрати Терміналу.

Умовами п. 8.1. договору встановлено, що він діє до 31.12.2020 та пролонгується автоматично на кожний наступний рік, у разі відсутності заперечень будь-якої сторін договору.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що на підставі доручення АТ "Об`єднаної гірничо-хімічної компанії" від 06.04.2021 №111 на відвантаження експортних транзитних вантажів (т.с. 1, а.с. 86) експедитором, ТОВ "ТРАНС ФАВОРИТ", 18.03.2019 на адресу ТОВ «РИСОІЛ РУДА» та Головної диспетчерської Чорноморської філії ДП «АМПУ» був надісланий лист (т.с. 1, а.с 84), з проханням підтвердити прийом та обробку т/х "Da Liang" в позиції 18-27.04.2021 на причал №10 з приблизною кількістю вантажу 25000 тон генерального вантажу (ільменіт) навалом із визначенням технічних характеристик судна, а також у листі зазначено, що агентом виступає ТОВ "ЕСТМА".

19.03.2021 ТОВ СП "РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ" надіслав на адресу ЧФ ДП «АМПУ» заявку про узгодження постановки т/х "Da Liang" для навантаження ільменіту на причалі №10 (т.с. 1, а.с. 85).

12.04.2021 ТОВ СП "РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ" надіслав на адресу ЧФ ДП «АМПУ» заявку про узгодження постановки судна "MAROULIO S" для навантаження партії товару "шрот" зі свого складу у кількості близько 24000 мт, що планується на причалі №10 власними силами (т.с. 1, а.с.192).

Разом з цим, матеріали справи свідчать, що 17.04.2021 у рамках кримінального провадження від 02.03.2021 №62021000000000183 був проведений невідкладний обшук на земельній ділянці ЧФ ДП «АМПУ» з кадастровим номером 5110800000:03:001:0368, яка використовується ТОВ "РИСОІЛ РУДА", під час якого був виявлений концентрат ільменітовий марки "Р" обсягом 23599, 6 мт, що підтверджується протоколом обшуку ДБР (т.с. 5, а.с 63-66).

Зазначене в протоколі обшуку майн обуло залишенено на відповідальне зберігання МТП «Чорноморськ» (т. 5, а.с. 65).

Того ж дня старшим слідчим ДБР була винесена Постанова про визнання речовим доказом, на підставі якої руда концентрату ільменітового марки "Р" (з гарантованим вмістом ПО2 63%), у вигляді піску чорно-коричневого кольору у кількості 23599, 6 мт, яка перебуває на зберіганні на території земельної ділянки МТП «Чорноморськ», визнана речовим доказом у кримінальному провадженні від 02.03.2021 №62021000000000183. У постанові слідчого також зазначено, що вона підлягає негайному виконанню слідчим слідчої групи шляхом передачі вказаного майна для забезпечення збереження представнику ДП «АМПУ», відповідно до акту приймання-передачі (т.с. 2, а.с. 138-140).

У зв`язку з цим, 19.04.2021 ЧФ ДП «АМПУ» листом №1246/15-01-01/Вих повідомила морського агента (ТОВ "ЕСТМА"), ТОВ "РИСОІЛ РУДА", ТОВ "РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ", ДП МТП "Чорноморськ" та митницю про те, що відповідно до постанови слідчого ДБР руда концентрату ільменітового марки "Р" (з гарантованим вмістом ПО2 63%), у вигляді піску чорно-коричневого кольору у кількості 23599, 6 мт є речовим доказом у кримінальному проваджені та перебуває на земельній ділянці ЧФ ДП «АМПУ», а тому просила утриматись від дій, що можуть нанести шкоду зазначеному вантажу (у т.ч. зменшення його якісних та кількісних характеристик) на території зберігання (т.с. 2, а.с. 154 -160).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 20.04.2021 у справі №757/20906/21-к було поновлено строк на звернення до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку у кримінальному провадженні №62021000000000183 та надано слідчому дозвіл на проведення обшуку на земельній ділянці, яка належить державі в особі Одеської обласної адміністрації (користувач ДП Іллічівський МТП) з метою відшукання та вилучення концентрату ільменітового марки "Р" у вигляді піску чорно-коричневого кольору у кількості 23599, 6 мт (т.с.1, а.с. 93-97).

ДБР разом із листом від 20.04.2021 надало до ЧФ ДП «АМПУ» ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 20.04.2021 у справі №757/20906/21-к для відома та організації належної роботи зі зберігання речових доказів (т.с. 2, а.с 148).

21.04.2021 Морським агентом (ТОВ "ЕСТМА") на адресу ТОВ "РИСОІЛ РУДА" та Головної диспетчерської ЧФ ДП «АМПУ» було надіслане повідомлення про прибуття т/х "Da Liang" на рейд порту «Чорноморськ» 22.04.2021 зранку, для навантаження ільменіту у причала №10 та прохання запланувати постановку судна до причалу (т.с. 1, а.с. 98).

До Плану швартовних робіт 21.04.2021-22.04.2021 ЧФ ДП «АМПУ» була внесена відповідна інформація (п.15 Плану) (т.с.1, а.с. 99).

Відповідно до Опису подій (Statement of Facts), у період з 11:20 год 22.04.2021 по 07:00 24.04.2021 на т/х "Da Liang" відбулось завантаження концентрату ільменітового (т.с. 1, а.с. 165).

Протягом цього періоду:

Одеська митниця Держмитслужби листом від 22.04.2021 за №7.10-1/28.2/8.9/5052 терміново повідомила ТОВ "РИСОІЛ РУДА", ТОВ "ТРАНС ФАВОРІТ", ДП МТП "Чорноморськ" та ЧФ ДП «АМПУ» про необхідність не здійснювати навантаження ільменітового концентрату, у тому числі за дорученням від 06.04.2021 №111 на т/х "Da Liang", а також додатково повідомила про доручення ДБР про проведення огляду (переогляду) товару, транспортних засобів, що стосуються товару - концентрату ільменітового (т.с.2, а.с 162-163).

О 12:20 год 22.04.2021 ЧФ ДП «АМПУ» телефонограмою №58 довела до відома ТОВ "РИСОІЛ РУДА", СП "РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ" вимогу не здійснювати відвантаження руди, концентрату ільменітового на т/х "Da Liang" (т.с. 2, а.с. 168).

23.04.2021 Одеська митниця Держмитслужби листом за №7.10-1/28.2/8.9/5140 повідомила Одеський прикордонний загін Південного регіонального управління ДПС України про те, що в процесі переогляду концентрату ільменітового вагою 23599,6 мт, який завантажується ТОВ "РИСОІЛ РУДА" на т/х "Da Liang", не були виконані вимоги Одеської митниці Держмитслужби та продовжується навантаження товару на судно, що не дає можливості посадовим особам митниці завершити проведення переогляду. У зв`язку із чим просило не здійснювати формальності щодо вибуття за межі території України судна т/х "Da Liang", а також щодо перешвартовки до іншого причалу чи вихід на зовнішній рейд порту «Чорноморськ» (т.с. 1, а.с 156-157).

Також 23.04.2021 до Капітана морського порту «Чорноморськ» звернулось ДБР з листом №10-5-01-02-9749, в якому із посиланням на приписи КПК України, просило вжити всіх передбачених законодавством заходів до збереження речових доказів та запобігання їх завантаження та подальшого вивезення їх т/х "Da Liang" (т.с. 3, а.с. 241-242).

У матеріалах справи міститься план швартових робіт (під вантажні операції) з 24.04 по 25.04.2021, в якому під №3 Головною диспетчерською ЧФ ДП «АМПУ» був включений т/х "Da Liang" з операцією «відхід» об 11:00 год від причалу №10 в море, за узгодженням з КМПЧ та лоцманом (т.с. 1, а.с. 102).

Як встановлено судом першої інстанції, Портовим оператором 24.04.2021 об 13:01 год телефонограмою №757 (т.с. 1, а.с. 126) було повідомлено морського агента (ТОВ "ЕСТМА") про те, що у зв`язку із завершенням вантажних робіт на причалі №10 т/х "Da Liang", необхідно терміново звільнити причал для проведення запланованих навантажень.

Того ж дня морський агент (ТОВ "ЕСТМА") листом за №0057/21 звернувся до відділу митної служби "Чорноморськ", митного поста "Чорноморськ" та до Головної диспетчерської ЧФ ДП «АМПУ», яким поінформував про те, що т/х "Da Liang", який знаходиться у причалу №10, планується до перешвартування на зовнішній рейд МТП «Чорноморськ», орієнтовно у другій половині дня 24.04.2021 та зауважив, що вказівка про вихід судна на зовнішній рейд Порту надана у зв`язку з відмовою посадових осіб митного поста в оформленні вантажних документів. Також морський агент проінформував, що рейд МТП «Чорноморськ» відноситься до акваторії порта «Чорноморськ», тобто фактично судно не буде залишати акваторію Порту (т.с. 1, а.с. 127).

У відповідь на вказаний лист з електронної пошти прикордонної служби (sllschsvsk2614@ukr.net) об 15:41 год 24.04.2021 на адреси: ТОВ "ЕСТМА", Чорноморської митниці, диспетчерської ЧФ ДП «АМПУ» та Капітана морського порту був направлений електронний лист (т.с. 1, а.с. 128-129), в якому було повідомлено про відмову у перешвартуванні на я/с 351 у зв`язку з тим, що на вантаж накладений арешт, відповідно до кримінального провадження від 02.03.2021 №62021000000000183, а погодження листа морського агента за №0057/21 від 24.04.2021 було направлено помилково.

24.04.2021 морський агент (ТОВ "ЕСТМА") електронним листом №0059/21 об 23:16 год. повідомив митницю, відділ прикордонної служби «Чорноморськ», Головну диспетчерську ЧФ ДП «АМПУ» про те, що т/х "Da Liang", який знаходиться у причалу №10, планується до перешвартування до причалу №1 орієнтовно о 20:00 год 24.04.2021 (т.с. 1, а.с.131-132).

До листа була додана заявка на надання відповідних послуг з перешвартування (т.с. 1, а.с. 133).

Відповідно до Опису подій (Statement of Facts) (т.с. 1, а.с. 165) 25.04.2021 переміщення т/х "Da Liang" на якірну стоянку було заборонено імміграційною службою. Судно знаходилось в очікуванні переходу до причалу №5.

25.04.2021 Одеський прикордонний загін ДПСУ листом №20/2907 довів до відома ЧФ ДП «АМПУ» лист Одеської митниці ДМСУ від 23.04.2021 (т.с. 1, а.с. 158).

У той же день, 25.04.2021, ЧФ ДП «АМПУ» електронним листом доведено зміст листа Одеської митниці ДМСУ від 23.04.2021 до ТОВ "РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ", ТОВ "РИСОІЛ РУДА" та морського агента (ТОВ "ЕСТМА") (т.с. 1, а.с. 155).

26.04.2021 Розпорядженням Капітана Чорноморського морського порту №007/23/14-21, на підставі отриманих листів від ДБР та Державної митної служби, було зобов`язано затримати судно "Da Liang" (ІМО:9608415) строком на три доби з 26.04.2021 (т.с. 1, а.с 154).

При цьому, ЧФ ДП «АМПУ» 26.04.2021 звернулась до морського агента (ТОВ "ЕСТМА") з листом №1321/15-03-01/Вих, в якому просила повідомити про терміни перешвартування т/х "Da Liang" (т.с. 2, а.с. 169).

СП "РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ" листом за №26/4 від 26.04.2021 звернулось до ДП «АМПУ», ЧФ ДП «АМПУ», в якому із посиланням на норми чинного законодавства України та на те, що причал №10 не звільнений від т/х "Da Liang", що унеможливлює виконання зобов`язань Портового оператора відповідно до погодженого Плану швартових операцій, вимагало виконати Обов`язкові постанови порту Іллічівськ, Звід звичаїв порту, звільнити причал №10 та включити судно "MAROULIO S" в змінно-добовий план і план швартових робіт на 25.04.2021-26.04.2021 для вантажних операцій (т.с. 1, а.с. 134-136).

27.04.2021 Електронним листом №0062/21 морський агент (ТОВ "ЕСТМА") о 16:30 год повідомив прикордонників, митницю та головну диспетчерську ЧФ ДП «АМПУ» та Капітана морського порту Чорноморськ про те, що т/х "Da Liang", який знаходиться у причалу №10, планується до перешвартування до причалу №5-6, орієнтовно о 20:00 год 27.04.2021 (т.с. 1, а.с. 137, 138).

У відповідь на вказаний електронний лист морського агента начальник ВПС "Чорноморськ" об 20:52 год зазначив про необхідність погодження цього перешвартування з митницею (т.с. 1, а.с. 139).

В свою чергу, СП "РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ" 27.04.2021 звернулось до ДП «АМПУ», ЧФ ДП «АМПУ» з претензією, в якій із посиланням на те, що знаходження т/х "Da Liang" біля причалу №10 та незгода ЧФ ДП «АМПУ» включати його до Плану швартових операцій (для чого потрібно лише узгодження зі службою Капітану морського порту «Чорноморськ» та лоцманською службою) блокує роботу компанії, що завдає значних фінансових збитків, у зв`язку із чим Термінал вимагає негайного розблокування своєї діяльності на причалі №10 шляхом перешвартування т/х "Da Liang" на інший вільний причал або на рейд порту «Чорноморськ» (т.с. 1, а.с. 140-142).

У відповідь на претензію ЧФ ДП «АМПУ» у листі від 28.04.2021 за №1345/15-01-01/вих, перелічивши події, які пов`язані з перебуванням т/х "Da Liang" біля причалу №10, зауважила що Адміністрацією вживались всі заходи щодо попередження ситуації, що склалась, проте, із посиланням на неправомірні дії самого СП "РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ", на затримку судна Капітаном порту на підставі звернень ДБР та Державної митної служби, зазначила, що вимоги, викладені у претензії безпідставні та не стосуються діяльності Адміністрації (т.с. 1, а.с. 143-145).

28.04.2021 Морський агент (ТОВ "ЕСТМА") електронними листами №0063/21 проінформував митницю, прикордонну службу та Головну диспетчерську ЧФ ДП «АМПУ», що т/х "Da Liang", який знаходиться у причалу №10, за вимогою вантажного терміналу, планується до перешвартування на 5-6 причал МТП «Чорноморськ» ориєнтовно 28.04.2021 о 10:30 год (т.1, а.с. 159).

У відповідь на лист Морського агента від 28.04.2021 щодо перешвартування т/х "Da Liang", ЧФ ДП «АМПУ» запропонувала уточнити умови такого перешвартування з огляду на те, що перешвартування має бути погоджено з капітаном морського порту та з відома (згодою) митних та прикордонних органів (т.с. 2, а.с. 172).

29.04.2021 Морський агент (ТОВ "ЕСТМА") електронними листами №0069/21 та №0070/21, адресованими митниці, прикордонній службі та Головній диспетчерській ЧФ ДП «АМПУ», з посиланням на телефонограму Термінала «Risoil» №774 від 29.04.2021, просив невідкладно організувати перешвартування т/х "Da Liang", який знаходиться у причалу №10, до непрацюючого причалу МТП «Чорноморськ» та письмово поінформувати капітана (агента) зазначеного судна о часі перешвартування (т.с. 1, а.с. 162, 163).

У матеріалах справи наявний лист ЧФ ДП «АМПУ» від 29.04.2021 № 1357/15-03-01/Вих до морського агента (ТОВ "ЕСТМА"), в якому зазначено, що Планом швартовних робіт на 29-30.04.2021 Адміністрації передбачено перешвартування т/х "Da Liang" від причалу №10 до причалів №№5/6 о 14:30 год. Станом на 17:00 год. Роботи з перешвартування судна не виконані. У зв`язку з цим Адміністрація просила невідкладно надати інформацію щодо заходів, які вживаються морським агентом ТОВ "ЕСТМА" для перешвартування т/х "Da Liang" (т.с. 1, а.с. 166, т. 2, а.с. 173).

Одеська митниця ДМСУ листом від 29.04.2021 за №7.10-1/28.2/8.9/5389 знов вимагала ДП МТП "Чорноморськ", ЧФ ДП «АМПУ» та Капітана морського порту «Чорноморськ» не здійснювати формальності щодо вибуття за межі України, а також перешвартовки до іншого причалу чи вихід на зовнішній рейд порту «Чорноморськ», т/х "Da Liang" (т.с. 2, а.с 174, 175)

Заявка на надання послуг з лоцманського проведення, послуг по перешвартуванню, перетягуванню (переміщенню) т/х "Da Liang" в акваторії порту «Чорноморськ» морським агентом була передана філії «Дельта-Лоцман» та ПРРС «Чорноморськ» 29.04.2021 та 30.04.2021 (т. 2, а.с. 177 та т.с. 1, а.с. 164 відповідно).

До плану швартових робіт (під вантажні операції) з 29.04.2021 по 30.04.2021 (під №2) Головною диспетчерською ДП «АМПУ» був включений т/х "Da Liang" з операцією «перешвартовка» о 09:30 год від причалу №10 до причалу №5/6 (лівий бік) (т.с. 1, а.с. 107).

29.04.2021 ЧФ ДП «АМПУ» листом за №1358/15-03-01/вих повідомила СП "РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ" про те, що перешвартування т/х "Da Liang", яке було включене до Плану швартовних робіт з 29.04.2021 по 30.04.2021 від причалу №10 до причалів №5/6 не відбулось у зв`язку із вимогою митних та прикордонних органів (т.с. 2, а.с. 176).

Відповідно до Опису подій (Statement of Facts) 30.04.2021, у період з 10:32 год до 11:40 год, відбулось перешвартування т/х "Da Liang" до причалу №5, біля якого судно знаходилось до 27.05.2021 (т.с. 1, а.с. 165).

В подальшому, відповідно до Опису подій (Statement of Facts) 27.05.2021 т/х "Da Liang" був перешвартований до причалу №10 для вивантаження вантажу.

Відповідно до тальманських розписок (т.с.4, а.с. 2-12) у період з 27.05.2021 по 29.05.2021 на склад ТОВ "РИСОІЛ РУДА" відбулось вивантаження концентрату ільменітового у кількості 22519,9 мт, після чого, 30.05.2021 т/х "Da Liang" покинув МТП «Чорноморськ».

Як встановлено судом першої інстанції, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.08.2021 у справі №991/5758/21 у кримінальному проваджені №62021000000000183 було задоволено клопотання прокурора САП, і з метою забезпечення збереження майна як речового доказу та для проведення відповідної експертизи, був накладений арешт на концентрат ільменітовий марки "Р" у вигляді піску чорно-коричневого кольору, вагою 23599,6 мт, який належав IMMCO TRADE PTE.LTD.

У зв`язку із встановленням, що в рамках кримінального провадження №62021000000000183 завершено проведення експертизи речовини концентрату ільменітового та отримано відповідний висновок, виходячи з чого подальша потреба у застосуванні арешту майна відпала, ухвалою Шевченківського районного суду від 06.06.2022 у справі №761/5409/22 був скасований арешт на концентрат ільменітовий марки "Р" у вигляді піску чорно-коричневого кольору, вагою 23599,6 мт (т.с. 5, а.с. 133-136).

У матеріалах справи наявні електронні докази у вигляді аудіофайлів із звукозаписами перемовин на 12 каналі УКХ у зазначені вище періоди, які були досліджені судом першої інстанції та прослуховано апеляційною колегією.

Зі вказаних перемовин вбачається, що служба Капітана морського порту «Чорноморськ» через радіозв`язок повідомила капітана т/х "Da Liang" та лоцмана про ненадання згоди на перешвартування (т.с. 2, а.с. 137 - аудіофайл Record 094), в подальшому заборонила будь-які переміщення судна (т.с. 2, а.с. 137 - аудіофайл Record 095), а в наступному повідомила що на підставі листа митної служби та усного розпорядження прикордонної служби, а також заборони капітана МТП «Чорноморськ» будь-яка перетяжка т/х "Da Liang" заборонена (т.с. 2, а.с. 137 - аудіофайли Record 095, 096).

Судом першої інстанції із заяв свідків (т.с. 4, а.с. 84-86) було встановлено, що змінні диспетчери, які працювали в період з 25.04.2021 по 30.04.2021, підтвердили, що вказівок від ЧФ ДП «АМПУ» щодо заборони на перешвартування т/х "Da Liang" від керівництва філії не отримували, натомість, з пояснень свідків судом встановлено, що саме представниками державних органів (прикордонної служби та СКМП) виносились заборони на будь-яке переміщення т/х "Da Liang".

Разом з цим, судом апеляційної інстанції встановлено, що 01.07.2019 між позивачем (Виконавець) та ТОВ «АДМ ЮКРЕЙН» (Замовник) укладено договір на транспортно-експедеційне обслуговування вантажу №07/001/шрот (т.1, а.с. 167-174).

Відповідно до вказаного договору, позивач приймає, накопічує, зберігає та відвантажує вантаж (шрот) Замовника на експорт на судна або інші транспортні засоби, відповідно до інструкцій Замовника. Відповідні послуги Виконавець надає на виробничих потужностях складу ТОВ «РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» (п.п. 1.1, 1.2, 2.1 договору). До даного догову укладено декілька додаткових угод (т. 1, а.с. 175-182).

На виконання вказаного договору, позивач звернувся до ТОВ «РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» для подачі заявки щодо постановки судна "MAROULIO S" для завантаження шроту.

Відповідно до заявки ТОВ «РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» від 12.04.2021 вих. №12/04 (т. 1. а.с. 192), а також Плану швартових робіт (під вантажні операції) з 24.04 по 25.04.2021, постановка судна "MAROULIO S" (під №4) планувалася саме до причалу №10, де у цей час вимушено знаходився теплохід "Da Liang" (т.с. 1, а.с. 102).

Позивач зауважує, що первісні плани щодо постановки судна "MAROULIO S" на причал №10 підтверджуються також і Описом подій (Statement of Facts), підписаним капітаном судна "MAROULIO S" .

За ствердженням позивача, відповідачем було погоджено постановку судна "MAROULIO S" до причалу №10 і, відповідно, ця інформація була внесена до змінно-добових планів на 24.04.2021-25.04.021 та до Плану швартових робіт на 24-25.04.2021.

Однак, через утримання на даному причалі т/х "Da Liang", шляхом ненадання дозволу на перешвартування останнього на будь-яке вільне місце в порту, у погоджений час постановка судна "MAROULIO S" під завантаження до причалу №10 виявилася неможливою.

З метою виконання своїх договірних зобов`язань перед позивачем щодо проведення навантажувально-розвантажувальних робіт судна "MAROULIO S", ТОВ «РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» було вимушено почати пошук інших вільних причалів та Портових операторів з відповідним технічним забезпеченням для виконання даних робіт, що безумовно означало додаткові незаплановані витрати.

При цьому, Позивач зауважує, що як вбачається з Плану швартових робіт на 24-25.04.2021, вільними залишались причали №1 та №12 МТП «Чорноморськ».

Оскільки для виконання робіт на судні "MAROULIO S" мали використовуватись перевантажувальні машини системи "Batco (транспортери "Batco") та враховуючи технологічні характеристики вищевказаних причалів, було встановлено, що навантажувально-розвантажувальні роботи передбачають задіяння території Порту поза межами причалу №1.

З огляду на відсутність у ТОВ «РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» правових підстав для використання такої території, третя особа була вимушена звернутись до ДП МТП "Чорноморськ", який має власні перевантажувальні потужності на причалі №1.

Залучення інших Портових операторів до виконання зазначених робіт було неможливим через зайнятість їх потужностей та відсутність відповідних договорів.

Відповідачем було погоджено постановку 27.05.2021 судна "MAROULIO S" до причалу №1 МТП «Чорноморськ» для його завантаження силами Портового оператора ДП МТП "Чорноморськ", що підтверджується змінно-добовим планом та Планом швартових робіт на 26.04.2021-27.04.2021 (т. 1, а.с. 104).

Як вказує позивач, за додатково організовані і проведені навантажувальні роботи ТОВ «РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» сплатило ДП МТП "Чорноморськ" 2 689 807, 50 грн., які позивач компенсував третьої особі.

При цьому позивач зауважує, що звичайна вартість навантажувальних робіт щодо вантажу шрот у кількості 22 500 т на причалі №10 МТП «Чорноморськ», на якому оперує третя особа, зокрема, виконуючи відповідні заявки позивача як експедитора, для останнього складає 344 655, 00 грн (враховуючи ПДВ).

Наведені вище обставини сталі підставою звернення Товариства з обмеженою відповідальністю Новік Порт Сервіс до господарського суду з відповідним позовом. При цьому, звертаючись до суду, позивач вважає, що через протиправну поведінку (бездіяльність) відповідача у сфері організації господарської діяльності у межах порту "Чорноморськ", яка полягає у непогодженні звільнення об`єктивно необхідного і завчасно запланованого причалу (перешвартування в період з 24.04.2021 по 30.04. 2021 (включно) теплохода "Da Liang" від причалу №10 на будь-яке вільне місце у порту для можливості виконання інших запланованих робіт), позивач вимушено поніс збитки (додаткові незаплановані витрати) у загальному розмірі 2 345 152, 50 грн. (враховуючи ПДВ) як різницю між звичайною вартістю вказаних робіт для позивача потужностями третьої особи та вартістю тих же робіт, із залученням ДП "МТП "Чорноморськ", які з вини відповідача ТОВ «РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ» було вимушено замовляти і проводити в іншому місці (причалі), внаслідок чого позивач зазнав збитків (додаткових витрат), компенсуючи ці витрати, і які відповідач повинен відшкодувати в повному обсязі.

Проаналізувавши доводи апеляційних скарг, заслухавши представників учасників процесу, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи господарський спір, суд повинен дотримуватися певного алгоритму дій, а саме: з`ясувати, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18.

Отже, звертаючись з позовом, позивач повинен довести наявність у нього порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також довести, що ці права порушені саме відповідачем.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Абзацем 8 ч. 2 статті 16 Цивільного кодексу України серед способів захисту цивільних прав та інтересів судом передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заявленої останнім суми збитків у розмірі 2 345 152,50 грн. на підставі ст. 22 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України).

За ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.

Приписами частини 1 статті 226 Господарського кодексу визначено, що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Верховний Суд неодноразово та послідовно зазначав, що виходячи з наведених норм матеріального права, слід дійти висновку, що особа, яка порушила зобов`язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у виді відшкодування збитків і для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме:

1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання);

2) шкідливого результату такої поведінки - збитків;

3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками;

4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

За відсутності хоча б однієї із названих умов цивільно-правова відповідальність у виді відшкодування майнової шкоди не настає.

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).

Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Вина заподіювача збитків є суб`єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.

Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд, перш за все, повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності.

Судова колегія зазначає, що аналіз вищенаведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що вони розповсюджується на випадки відшкодування збитків, завданих при порушенні договірних зобов`язань, про що зазачав Верховний Суд України у постанові від 18.03.2015 у справі №3-18гс15, згідно з якою стягнення збитків як спосіб судового захисту (предмет позову) передбачає у якості обов`язкової підстави порушення договірних зобов`язань.

Водночас Верховний Суд у постанові від 05.03.2021 у справі №910/9752/16 наголосив, що господарському суду слід відрізняти обов`язок боржника по відшкодуванню збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання, що випливає з договору (Глава 51 Цивільного кодексу України) від позадоговірної шкоди, тобто від зобов`язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 Цивільного кодексу України).

У даній постанові Верховний Суд також вказав, що зазначене розмежування підстав відповідальності пояснюється також тим, що збитки, заподіяні невиконанням договірних зобов`язань, повинен відшкодувати контрагент за договором, а позадоговірну шкоду - особа, яка її завдала.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем відсутні договірні правовідносини, отже положення ст. 22 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Разом з цим, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд сам вирішує, яку правову норму належить застосовувати до спірних правовідносин та відповідно до ст. 236 цього Кодексу, вимога щодо законності рішення передбачає його ухвалення відповідно до норм матеріального і процесуального права.

Отже, суд при ухваленні рішення не є обмеженим в застосуванні до спірних відносин правовими нормами, на які послався позивач в позовній заяві.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, від 25.06.2019 у справі №924/1473/15, від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц, від 08.06.2021 у справі №662/397/15-ц зроблено правовий висновок про те, що посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені в позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв`язку із цим суд, з`ясувавши при розгляді справи, що позивач послався не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує в рішенні саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Відповідної позиції Верховний Суд також дотримується у постановах: від 27.08.2019 у справі №925/366/18, від 23.10.2019 у справі №761/6144/15-ц, від 06.11.2019 у справі №905/2419/18 та від 13.02.2020 у справі №921/109/19.

Згідно сталих позицій Великої Палати Верховного Суду, саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та, відповідно до принципу jura novit curia ("суд знає закони") визначити, яку правову норму необхідно застосувати для вирішення спору. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову само по собі не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору (див. Постанови: від 04.09.2019 у справі № 265/6582/16-ц, від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі №487/10132/14-ц, від 02.06.2019 у справі №924/1473/15, від 08.06.2021 у справі №662/397/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.12.2019 у справі №917/1739/19 зазначила, що самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Отже, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком. Також деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювана шкоди.

За правилами делікту відповідальність за завдання шкоди покладається на особу, яка цю шкоду завдала, тобто на безпосереднього заподіювача.

При цьому, у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Апеляційна колегія вказує, що з огляду на правові позиції учасників судового процесу, у даній справі насамперед спірним є визначення саме суб`єкта відповідальності за завдану шкоду.

У цьому контексті суд звертає увагу на те, що матеріали справи свідчать про те, що затримання судна "Da Liang" (ІМО:9608415) строком на три доби з 26.04.2021 відбулось на підставі розпорядженням Капітана Чорноморського морського порту №007/23/14-21.

При цьому, вказане розпорядження було видано на виконання вимоги листів ДБР, Державної митної служби та прикордонної служби.

Отже, спірні відносини у даній справі виникли у сфері торговельного мореплавства, до якого відносять, зокрема, діяльність, пов`язану з використанням суден для перевезення вантажів, пасажирів, багажу та пошти, рибних та інших морських промислів, виконання буксирних, криголамних і рятувальних операцій тощо. Відносини, що виникають з торговельного мореплавства, регулюються, у тому числі, Кодексом торговельного мореплавства України (далі також КТМ) (ст. 1 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 73 КТМ України правові, економічні, соціальні та організаційні основи діяльності в морських портах визначаються цим Кодексом та Законом України "Про морські порти України".

Преамбулою Закону України "Про морські порти України" визначено, що саме цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи діяльності в морських портах України.

Статтею 1 Закону України "Про морські порти України" передбачено, що адміністрація морських портів України - державне підприємство, утворене відповідно до законодавства, що забезпечує функціонування морських портів, утримання та використання об`єктів портової інфраструктури державної форми власності, виконання інших покладених на нього завдань безпосередньо і через свої філії, що утворюються в кожному морському порту (адміністрація морського порту).

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про морські порти України" державне регулювання діяльності в морському порту здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади в межах їх повноважень.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про морські порти України", метою утворення адміністрації морських портів України, серед іншого, є надання послуг суднам на підходах і безпосередньо в акваторії морського порту для їх безпечного судноплавства, маневрування та стоянки; організація та забезпечення безпеки мореплавства; справляння та цільове використання портових зборів; а також забезпечення створення рівних і конкурентних умов ведення господарської діяльності та отримання послуг у морському порту.

При цьому, контроль за встановленим режимом перебування і переміщення в межах морського порту здійснюють служби морської безпеки, загони охорони морського порту спільно з органом охорони державного кордону з дотриманням вимог міжнародних договорів України (ст. 10 Закону України "Про морські порти України").

Статтею 11 Закону України "Про морські порти України" унормовано те, що на території морських портів і морських терміналів маю, через які здійснюється міжнародне сполучення, розташовуються органи охорони державного кордону та митні органи; утворюються зони прикордонного і митного контролю, у межах яких здійснюються всі види контролю та огляду пасажирів, вантажів і транспортних засобів, перевірка та оформлення документів пасажирів, водіїв транспортних засобів і супроводжуючих осіб, а також документів на вантаж і транспортні засоби.

Положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 14 Закону України "Про морські порти України" встановлено, що нагляд за мореплавством у морському порту здійснюється капітаном морського порту, який очолює службу капітана морського порту. Повноваження, порядок призначення та інші питання щодо функціонування капітана морського порту, служби капітана морського порту визначаються Кодексом торговельного мореплавства України.

Так, згідно зі ст. 75 КТМ України державний нагляд за безпекою мореплавства у морському порту, на підходах до нього та в суміжних акваторіях здійснюється капітаном морського порту. Межі зони нагляду, на яку поширюються повноваження капітана морського порту щодо здійснення ним державного нагляду за безпекою мореплавства, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському і річковому транспорті. Державний нагляд за безпекою мореплавства у морських терміналах, розташованих у межах територій та акваторій, відокремлених від основної території та акваторії відповідного морського порту, здійснює окремий підрозділ служби капітана морського порту. Капітан морського порту та служба капітана морського порту діють на підставі положення, яке затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

Вказане узгоджується з приписами «Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту», яке затверджено наказом Міністерства інфраструктури України від 27.03.2013 №190 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Положення №190), якими встановлено, що капітан морського порту керує службою капітана морського порту (далі Служба), яка входить до складу Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація).

Згідно з абз. 3 п. 2 розділу І Служба є самостійним структурним підрозділом Морської адміністрації, що забезпечує державний нагляд (контроль) за безпекою мореплавства, в тому числі у морських терміналах, розташованих у межах територій та акваторій, відокремлених від основної території та акваторії відповідного морського порту, відповідно до ст. 75 КТМ України.

З аналізу наведених у КТМ України та Положенні №190 функцій та повноважень капітана морського порту вбачається, що він в основному здійснює наглядові, контрольні та дозвільні функції, що свідчить про те, що він є посадовою особою, адже виконує організаційно-розпорядчі функції (зокрема, керує службою капітана морського порту, тобто певним колективом працівників, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення тощо).

Стосовно порядку призначення капітана морського порту та припинення його повноважень вирішальними є приписи ст. 77 КТМ України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до яких капітан морського порту призначається і звільняється з посади центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту, за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському і річковому транспорті. Капітан морського порту підпорядковується керівнику центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері безпеки на морському і річковому транспорті.

Згідно з приписами п.п. 1, 2 розділу І Положення №190 (в редакції, яка діє з 14.05.2019) капітан морського порту призначається на посаду та звільняється з посади відповідно до Закону України «Про державну службу». Капітан морського порту підпорядковується Голові Морської адміністрації.

Капітан морського порту та працівники Служби є державними службовцями.

Водночас відповідно до п.п. 1, 2 Положення про Державну службу морського та річкового транспорту України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2017 №1095, Державна служба морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику у сферах морського та річкового транспорту, торговельного мореплавства, судноплавства на внутрішніх водних шляхах, навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства, а також у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості).

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що за положеннями п. 14 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про морські порти України", адміністрація морських портів України координує свою діяльність та діяльність капітана морського порту, лоцманської служби…портових операторів, інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у морському порту, у разі виникнення стихійного лиха, аварій, катастроф, інших надзвичайних ситуацій, що потребують взаємодії.

Наведене також відображено в абз. 4 п. 2 Розділу І Положення у частині, що стосується забезпечення безпеки мореплавства: Капітан морського порту та Служба взаємодіють з відповідною адміністрацією морського порту відповідно до КТМ України, Закону України Про морські порти України та цього Положення.

Проаналізувавши приписи законодавства, апеляційна колегія дійшла висновку, що з 11.09.2018, після утворення Державної служби морського та річкового транспорту України (Морської адміністрації) згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2017 №1095 розмежовано функції між ДП «Адміністрація морських портів» та Морською адміністрацією, капітан порту перебуває у підпорядкуванні Морської адміністрації, призначається на посаду і звільняється з посади Міністерством інфраструктури України за поданням Морської адміністрації.

Аналогічний висновок міститься у постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №490/4465/18.

Тобто, ДП «АМПУ» та Капітан морського порту існують як окремі суб`єкти портової діяльності.

Пунктом 2 Розділу І Положення встановлено, що капітан морського порту під час здійснення своїх повноважень керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Мінінфраструктури, іншими нормативно-правовими актами, наказами Морської адміністрації та цим Положенням.

Відповідно до ст. 79 КТМ України, розпорядження капітана морського порту з питань забезпечення безпеки мореплавства і порядку в морському порту, що належать до його компетенції, обов`язкові для всіх суден, юридичних і фізичних осіб, які перебувають в акваторії та на території цього морського порту.

Таким чином, відповідна заборона капітана порту щодо руху судна "Da Liang" в межах акваторії порту «Чорноморськ» була обов`язковою, у відповідності до приписів ст. 79 КТМ України.

При цьому, заборона капітана порту на перешвартування, не стосувалась діяльності ДП «АМПУ» та була надана судну «Da Liang», відповідно її виконував капітан судна та агент судна.

Так, судом першої інстанції правильно встановлено, що 25.04.2021 служба капітана морського порту «Чорноморськ» через радіозв`язок повідомила капітана т/х "Da Liang" та лоцмана про ненадання згоди на перешвартування (т.с.2, а.с. 137 аудіофайл Record 094), в подальшому заборонила будь-які переміщення судна (т.с.2, а.с. 137 аудіофайл Record 095), а в наступному повідомила що на підставі листа митної служби та усного розпорядження прикордонної служби, а також заборони капітана МТП «Чорноморськ» будь-яка перетяжка т/х "Da Liang" заборонена (т.с.2, а.с. 137 аудіофайл Record 095, 096).

На підтвердження свого рішення капітаном морського порту «Чорноморськ» 26.04.2021 було видане розпорядження про затримання т/х "Da Liang" на три доби з 26.04.2024.

При цьому, судова колегія враховує наявні у матеріалах справи заяви змінних диспетчерів, які працювали в період з 25.04.2021 по 30.04.2021 (т.с. 4, а.с. 84-86), відповідно до яких вказівок від ЧФ ДП «АМПУ» щодо заборони на перешвартування т/х "Da Liang" від керівництва філії диспетчери не отримували, а заборони на будь-яке переміщення т/х "Da Liang" вносились представниками державних органів (прикордонної служби та СКМП).

З огляду на викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що саме капітаном морського порту не був наданий дозвіл на будь-які дії з перешвартування або виходу на зовнішній рейд Порту.

Будь-яких розпоряджень, наказів, листів з боку ДП «АМПУ» щодо саме заборони на перешвартування т/х "Da Liang" у матеріалах справи не міститься. З матеріалів справи не вбачається, що саме ДП "АМПУ" ініціювало або вимагало затримання чи обмеження руху цього судна. Відмови з боку ДП «АМПУ» у здійсненні перешвартування судна у матеріалах справи також не міститься. Навпаки, відповідач надав судну вільний причал для перешвартування і вимагав від його агента виконати цю операцію.

Апеляційними скаргами вказане не спростовано, а скаржниками залишені поза увагою наявні у матеріалах справи докази на підтвердження відсутності вказівок від ДП «АМПУ» щодо заборони на перешвартування судна "Da Liang"; не враховані докази, які свідчать про намір ДП «АМПУ» вжити заходи для вирішення питання перешвартування судна (файл Record 117 з 2 години 07 хв.).

Відтак, суд першої інстанції правильно встановив, що ДП "АМПУ" не було ініціатором затримки судна.

Тому, апеляційна колегія вважає, що позивачем не доведено що саме ДП «АМПУ» має нести відповідальність за можливу шкоду, спричинену позивачу, даним затриманням.

Разом з цим, як впливає з матеріалів даної справи, таке рішення капитану порту про затримання та заборону на перешвартування судна "Da Liang" грунтувалось на підставі вимог контролюючих органів - прикордонної служби, митниці та звернення ДБР.

З цього приводу судова колегія зазначає, що відповідно до п. 3 Розділу IІІ Положення №190, капітан морського порту та працівники Служби зобов`язані, зокрема, виконувати рішення державних органів, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією України та законами України.

Судова колегія критично ставиться до аргументів апелятів стосовно того, що судом першої інстанції не зазначено норми права, які наділяють митну, прикордонну службу, ДБР правами надавати вказівки щодо заборони перешвартування у межах Порту, оскільки до предмету спору у даній справі не відноситься оцінки дій відповідних органів, а взаємозв`язок між діями митної, прикордонної служби, ДБР та діяльністю ДП «АМПУ» як суб`єкта господарювання - відсутній. Відповідні дії митної, прикордонної служби та ДБР (навіть, якщо вони не є правомірними) не доводять вину ДП «АМПУ».

Також судова колегія не погоджується з доводами апелянтів про те, що судом першої інстанції не навів належних норм щодо наявності у капітана порту повноважень щодо заборони перешвартування у межах Порту.

Зокрема, місцевий господарський суд досліджував положення «Обов`язкових постанов по морському порту Іллічівськ", існування яких передбачено ст. 17 Закону України «Про морські порти України».

Данною статтею передбачено, що обов`язкові постанови по порту містять специфічну для кожного морського порту інформацію, зокрема, про: межі зони нагляду, території та акваторії морського порту, порядок плавання суден в акваторії морського порту, правила заходу суден до морського порту і виходу з морського порту, правила стоянки суден, правила і встановлені місця проведення вантажно-розвантажувальних робіт, порядок здійснення в морському порту технічного обслуговування та ремонту суден; правила забезпечення безпеки та порядку в морському порту, іншу інформацію, пов`язану із забезпеченням безпеки мореплавства в морському порту; порядок проходження прикордонного та митного контролю тощо.

Частиною 5 ст. 17 Закону України «Про морські порти України» встановлено, що Обов`язкові постанови по порту є обов`язковими до виконання всіма юридичними і фізичними особами, які перебувають у морському порту, після їх обов`язкової державної реєстрації та опублікування в Повідомленнях мореплавцям України. Адміністрація морських портів України зобов`язана опубліковувати обов`язкові постанови по порту, усі зміни, внесені до них, у Повідомленнях мореплавцям України.

«Обов`язкові постанови по морському порту Іллічівськ», затверджені наказом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" від 26.05.2016 №162 (далі Обов`язкові постанови).

Пунктом 1.3. Обов`язкових постанов встановлено, що ці Обов`язкові постанови є обов`язковими до виконання у морському порту всіма юридичними та фізичними особами. Вимоги Обов`язкових постанов розповсюджуються на судна, кораблі та інші плавзасоби усіх прапорів, що знаходяться в акваторії порту.

Винні в порушенні вимог Обов`язкових постанов притягуються до відповідальності згідно з законодавством України. Незнання Обов`язкових постанов не звільняє від відповідальності за їх порушення.

Відповідно до п. 1.2. Обов`язкових постанов, вони містять інформацію про порядок плавання суден в акваторії морського порту, включаючи правила заходу суден до морського порту і виходу з морського порту, порядок користування засобами зв`язку в акваторії морського порту, порядок надання лоцманських послуг; правила стоянки суден, правила швартування та відшвартовування.

Згідно з п.п. 5.7.2.1. Обов`язкових постанов, порядок руху суден в акваторії порту визначає Центр регулювання руху суден та СКМП (Служба капітана морського порту).

Підунктом 8.2.1.12. Обов`язкових постанов вказано, що місця для стоянки всіх суден, крім аварійних, Головна диспетчерська Адміністрації морського порту визначає за погодженням з СКМП.

Додатком 11 до Обов`язкових постанов визначений Порядок плавання суден в акваторії морського порту «Іллічівськ», відповідно до якого час початку руху суден, залежно від навігаційної обстановки, визначає ЦРРС, за погодженням з капітаном морського порту «Іллічівськ».

За підпунктом 7.2.2.5. Обов`язкових постанов, під час швартовних операцій і плавання у зоні дії ЦРРС судна зобов`язані нести постійну вахту на УКХ, канал 12.

Як зазначалось вище, служба капітана морського порту «Чорноморськ» повідомила капітана т/х "Da Liang" та лоцмана про ненадання згоди на перешвартування шляхом оголошення відповідного розпорядження на 12 каналі радіозв`язоку.

Доводи апеляційних скарг стосуються виключно норм, які визначають порядок оформлення виходу судна, проте, скаржниками не враховано, що порядок руху суден в межах акваторії, регламентується іншим розділом Обов`язкових постанов, на які відсутні посилання в апеляційних скаргах.

Судова колегія враховує позицію відповідача стосовно того, що згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2, прийнятої 11.03.1980, державам-членам щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, як дискреційне повноваження слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою дискреції, тобто, коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обгрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тому, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов 'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

З огляду на вказане, згідно з Обов`язковими постановами, повноваження СКПМ (Служби капітана морського порту) щодо погодження або непогодження перешвартування суден відносяться до дискреційних повноважень, оскільки СКПМ має вільний розсуд у прийнятті рішень поза межами конкретних критеріїв, які закріплені в законодавстві та обов`язкових постановах.

Таким чином, судом першої інстанції наведено конкретні норми, які визначають дискреційні повноваження капітана порту щодо погодження перешвартування судна, а відтак, протилежні доводи апелянта суперечать фактичним обставинам та змісту оскаржуваного ним рішення.Доводи апеляційної скарги щодо відсутності у капітана порту повноважень заборонити перешвартування суден у порту є безпідставними.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів зазначає, що капітан порту, керуючись наданими йому повноваженнями та відповідно до чинного законодавства і Обов`язкових постанов, приймає рішення щодо руху та перешвартування суден в акваторії порту на власний розсуд. Така дискреційна компетенція капітана порту не може створювати склад правопорушення чи вини для ДП "АМПУ" у невиконанні окремих операцій з постановки суден до причалів, якщо така неможливість викликана виключно розпорядженнями капітана порту.

Діяльність ДП "АМПУ", як підприємства, не може бути пов`язана з обгрунтованістю/необгрунтованістю чи законністю розпоряджень капітана морського порту, відповідно, у даному випадку позивачем не доведено вини саме ДП «АМПУ» у неможливості здійснення відповідного перешвартування та, відповідно, не доведено протиправної поведінки відповідача, оскільки направлення органом охорони державного кордону заборони на перешвартування та прийняття відповідного рішення капітаном порту знаходяться поза межами правового впливу ДП «АМПУ».

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів наголошує на тому, що зі змісту оскаржуваного судового рішення у цій справі вбачається, що суд першої інстанції, з врахуванням вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, надав належну правову оцінки всім доказам у справі з урахуванням предмета та підстав позову та вірно кваліфікував спірні правовідносини, а доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено наявність підстав для застосування ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, оскільки не доведено наявності вини відповідача, протиправної поведінки останнього та, відповідно, наявності причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) саме відповідача і шкодою.

Інші заперечення, аргументи та міркування скаржників, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, що викладені у апеляційних скаргах, не спростовують вищенаведених судових висновків, а тому, решту аргументів скаржника суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі Серявін проти України від 10.05.2011, пункт 58).

За таких обставин, перевіривши відповідно до ст. 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції об`єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із чим дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає апеляційні скарги ТОВ Новік Порт Сервіс та ТОВ СП РИСОІЛ ТЕРМІНАЛ такими, що не підлягає задоволенню. Водночас, рішення суду першої інстанції залишається без змін.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційних скарг, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати скаржників по сплаті судового збору за подання і розгляд апеляційних скарг не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Одеської області від 25.01.2024 року у справі №916/3392/23 залишити без змін, апеляційні скарги без задоволення.

Постанова відповідно ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.

Повний текст постанови складений та підписаний 05.06.2024.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяКолоколов С.І.

СуддяПринцевська Н.М.

СудПівденно-західний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення04.06.2024
Оприлюднено06.06.2024
Номер документу119519305
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань про відшкодування шкоди

Судовий реєстр по справі —916/3392/23

Постанова від 19.09.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Жайворонок Т.Є.

Постанова від 19.09.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Жайворонок Т.Є.

Ухвала від 29.08.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Жайворонок Т.Є.

Ухвала від 14.08.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Жайворонок Т.Є.

Ухвала від 18.07.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Жайворонок Т.Є.

Постанова від 04.06.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Савицький Я.Ф.

Ухвала від 03.06.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Савицький Я.Ф.

Ухвала від 27.05.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Савицький Я.Ф.

Ухвала від 23.04.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Савицький Я.Ф.

Ухвала від 10.04.2024

Господарське

Південно-західний апеляційний господарський суд

Савицький Я.Ф.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні