Постанова

від 16.05.2024 по справі 910/9741/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2024 р. Справа№ 910/9741/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тарасенко К.В.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 16.05.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Київгаз» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 (повний текст рішення підписано 13.12.2023)

у справі № 910/9741/23 (суддя Пукас А.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Хімопол»

до Акціонерного товариства «Київгаз»

про визнання акту недійсним

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Хімопол» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Київгаз» про визнання повністю недійсним рішення постійно діючої комісії з розгляду актів про порушення АТ «Київгаз», викладене у протоколі від 25.02.2021 № 10/25-02/496, щодо задоволення у повному обсязі акту про порушення № 496 від 22.01.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, оспорюване рішення є безпідставним, комісією не розглянуто та не визначено правомірність складеного акту, не з`ясовано чи дійсно відбулось несанкціоноване відновлення газопостачання.

Позивач зазначає, що згідно Акту № І-18-09/2 від 18.09.2020 відповідачем вказано про можливість використовувати комерційний вузол обліку, однак не відновлено газопостачання.

Враховуючи відсутність акту про припинення газопостачання та відсутність опломбування запірних / встановлення інвентарної заглушки позивачем здійснено відновлення газопостачання, яке відповідачем кваліфіковано як несанкціоноване, про що складено Акт № 496 від 22.01.2021, який задоволено оскаржуваним рішенням.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано повністю недійсним рішення постійно діючої комісії з розгляду актів про порушення АТ «Київгаз», викладене у протоколі від 25.02.2021 № 10/25-02/496, щодо задоволення у повному обсязі акту про порушення № 496 від 22.01.2021.

Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства «Київгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спільне підприємство «Хімопол» судовий збір в розмірі 2 684 грн.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, Акціонерне товариство «Київгаз» звернулося 02.01.2024 електронною поштою на адресу Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, яка сформована в системі «Електронний суд» 01.01.2024, у якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі № 910/9741/23 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю. Просив вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Відповідач стверджує, що позивач самостійно відновив відбирання газу, а самовільне втручання в роботу газорозподільних є порушенням яке і було відображене в оспорюваному акті. Відповідач наголошує, що висновки суду першої інстанції про правомірність дій позивача не відповідають дійсним обставинам справи.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 910/9741/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Коробенко Г.П., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.01.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/9741/23. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Київгаз» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі № 910/9741/23.

15.01.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/9741/23.

Разом з тим, головуючий суддя Тищенко О.В. перебувала у відрядженні та у відпустці. Питання пов`язані з рухом апеляційної скарги вирішується після виходу судді з відпустки (23.01.2023).

У зв`язку з перебуванням судді Коробенка Г.П. у відпустці з 22.01.2024 по 04.02.2024, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями у справі №910/9741/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Шаптала Є.Ю., Тарасенко К.В.

Ухвалою від 23.01.2024 прийнято справу № 910/9741/23 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Київгаз» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Шаптала Є.Ю., Коробенко Г.П. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Київгаз» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі № 910/9741/23. Розгляд апеляційної скарги у справі № 910/9741/23 призначено на 21.03.2024.

06.02.2024 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує, що сам відповідач зняв пломбу вентиля, а в акті від 06.08.2020 відсутні відомості про наявність опломбування вхідної засувки у закритому режимі, у позивача були відсутні як правові так і фактичні перешкоди у відновленні використання газу.

Ухвалою 08.03.2024 розгляд справи № 910/9741/23 призначено на 25.04.2024.

24.04.2024 від позивача надійшла заява щодо вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог

В судовому засіданні 25.04.2024 оголошено перерву до 06.05.2024.

30.04.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких позивач зазначає, що ним обрано належний спосіб захисту порушеного права з огляду на чинне законодавство та практику розгляду Верховним Судом аналогічних спорів.

Ухвалою від 02.05.2024 розгляд справи № 910/9741/23 призначено на 16.05.2024.

У судове засідання 16.05.2024 з`явились представники позивача та відповідача які надали пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.05.2024 надав суду апеляційної інстанції свої пояснення по справі, в яких підтримав доводи апеляційної скарги, просив задовольнити апеляційну скаргу, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін з наступних підстав.

31.03.2016 згідно поданої заяви-приєднання та підписаного акту розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін між АТ «Київгаз» та ТОВ «СП «Хімопол» укладено договір розподілу природного газу по об`єкту газопостачання за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, 38 поверх 5, споживачу (позивач) присвоєний ЕІС-код 56XP0000GD74R00N. Комерційний вузол обліку газу обладнаний лічильником газу G6 № 93892.

В подальшому Позивачем подано заяву-приєднання від 25.10.2017 із уточненими даними назви об`єкта газоспоживання, уточненням визначеної величини приєднаної потужності та проектною номінальною потужністю газового обладнання.

05.08.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою від 13.07.2020 № 83/1, в якій просив зняти пломбу з лічильника газу G6 № 93892 у зв`язку із плановою повіркою лічильника газу.

За результатами перевірки 06.08.2020 комерційного ВОГ представниками відповідача розпломбовано лічильник газу № 93892 для проведення повірки.

Згідно Акту відповідача № 5332/20 від 06.08.2020 перевірки вузла обліку представником Оператора ГРМ виконано припинення споживання газу шляхом опломбування вентиля вхідної засувки в закритому стані R28599826 та опломбування різьбового з`єднання ВОГ пломбою R28599825.

Вказаний Акт № 5332/20 від 06.08.2020 підписано представником позивача та відповідача без зауважень.

Згідно доводів відповідача при підписання вказаного акту представнику позивача вручено лист-попередження АТ «Київгаз» від 21.07.2020 № 2107/20 та роз`яснено, що без наявності на об`єкті, визначених в такому листі документів на дату перевірки не допускається відновлення газопостачання / розподіл природного газу / пуск газу.

За результатами обстеження вказаного вузла обліку газу позивача та проведення чергової перевірки лічильника, на підставі листа Позивача від 31.08.2020 вих № 128/1 про опломбування лічильника після перевірки Відповідачем складено Акт № І-18-09/2 від 18.09.2020 обстеження та пломбування вузла обліку газу, в якому зазначено, що представниками АТ «Київгаз» перевірено герметичність з`єднання та працездатність ВОГ, а на підставі обстеження встановлено, що ЗВТ та елементи конструкції ВОГ відповідають проектній документації, настановам з експлуатації, Кодексу газорозподільних систем (Постанова № 3494 НКРЕ КП від 30.08.2015) і можуть використовуватися як комерційний вузол з 13:00 18.09.2020.

Опломбовано фланці лічильника пломбою № R29966914 та опломбовано засувку перед лічильником пломбою № R29966913.

Крім того, в Акті № І-18-09/2 від 18.09.2020 зазначено, що для перевірки герметичності та працездатності лічильника газу знято пломбу № R28599826 з засувки перед лічильником. До 15.10.2020 для пуску газу надати документи згідно листа - попередження. Газопостачання не відновлено.

Акт № І-18-09/2 від 18.09.2020 підписаний представниками позивача та відповідача.

При цьому як правильно встановлено судом першої інстанції, доказів розпломбування різьбового з`єднання до ВОГ, опломбованого пломбою № R28599825 матеріали справи не містять, а відповідач стверджує, що воно не розпломбовувалось.

Згідно доводів позивача, дії представників відповідача щодо не відновлення газопостачання та вимоги про надання додаткових документів є прямим порушенням вимог пункту 6 глави 4 та пункту 7 глави 7 розділу Х Кодексу ГРМ, оскільки на момент складання такого акту позивач мав укладений з відповідачем договір розподілу природного газу та був включений до Реєстру споживачів постачальника, а після повірки ЗВТ (засіб вимірювальної техніки) та пломбування, вчинення Оператором ГРМ інших дій Кодексом ГРМ не передбачено.

Так, на переконання Споживача, аналізуючи зміст, викладеної в Акті № І-18-09/2 від 18.09.2020 інформації, представниками відповідача не заборонялося відновлювати газопостачання.

З позовної заяви вбачається, що отримавши від представників відповідача лист - попередження № 2107/20 від 21.07.2020, Споживач передав Оператору ГРМ усі визначені документи, окрім тих, які раніше Оператором ГРМ не запитувались, у т.ч. декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, строк розгляду якої через введений на території України карантин призупинено.

Водночас, як вбачається з листа позивача від 15.10.2020 № 166/1 останній повідомив відповідача про відсутність в нього паспорта газового котла «Proterm50». Встановленого за адресою Ярославів Вал, 38, літ. Б., 5 поверх.

Зазначені обставини відповідачем не заперечуються.

Водночас, вказаним листом, позивач просив відповідача дозволу на експлуатацію котла в опалювальний сезон 2020-2021 без паспорта із зобов`язанням найближчим часом відновити відсутню документацію.

Позивач, звертався до відповідача із листом від 13.11.2020 № 169/1, в якому повідомив про те, що з метою забезпечення користування системою газопостачання в справному стані, відповідно до Правил безпеки системи газопостачання, ТОВ «СП «Хімопол» укладено договір з ДП «Київський експертно-технічний центр Держпраці» щодо експертного обстеження водогрійного котла за адресою: м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 38-Б.

Водночас, суд вказує, що експертного висновку (за результатами обстеження) котла «Proterm50» до матеріалів справи не надано.

Крім того, у листі від 13.11.2020 № 169/1 позивач просив дозволу відповідача на експлуатацію котла «Proterm50» в опалювальний сезон 2020-2021 без паспорта оскільки офісне приміщення перебуває без опалення внаслідок чого працівники повинні працювати у непридатних умовах.

Оскільки відповідачем залишено без розгляду вказані вище прохання, а враховуючи відсутність прямої заборони Оператора ГРМ, відсутність акту про відключення або припинення газопостачання, а також маючи прийнятий в експлуатацію ВОГ, позивачем прийнято рішення здійснити самостійне відновлення системи газопостачання.

За результатами перевірки комерційного ВОГ 22.01.2021 представниками Оператора ГРМ спільно із представником Споживача виявлено відновлення газопостачання, а також виявлено розбіжності між показами лічильника газу під час перевірки та показами лічильника під час прийняття ВОГ після повірки. Така розбіжність склала 2 900 м3, про що складено Акт № С41/21 перевірки вузла обліку газу від 22.01.2021 та Акт про порушення № 496 від 22.01.2021, вентиль вхідної засувки до лічильника перепломбовано в закритому стані пломбою № R31214448.

Актом № С41/21 перевірки вузла обліку газу від 22.01.2021, підписаним сторонами без зауважень, встановлено наступне:

покази лічильника становлять 37 941 м3;

при перевірці ВОГ виникла розбіжність між показами лічильника на час перевірки та на час прийняття ВОГ після повірки (акт №І-18-09/2 від 18.09.2020), яка складає 2 900 м3;

розбіжність виникла через самовільне відкриття споживачем вентиля до лічильника (про що споживач повідомив особисто);

факт відкриття вентиля підтверджується розтягнутим пломбувальним дротом;

у зв`язку із порушенням п.п. 2 п. 1 гл. 2 р. ХІ Кодексу, складено акт про порушення Nє496 від 22.01.2021;

в наявності ГСО (газоспоживаюче обладнання): котел «Proterm» з двома пальниками;

вентиль вхідної засувки до лічильника газу переопломбовано в закритому стані пломбою № R31214448 (знято пломбу № R29966913).

Акт про порушення № 496 від 22.01.2021 також підписано Позивачем без зауважень.

Звертаючись з даним позовом, позивач наполягав, що дане відновлення газопостачання не є несанкціонованим, оскільки відсутній припис (акт) про припинення розподілу природного газу чи навіть газопостачання, а формулювання «припинення споживання газу» не відноситься до визначеного Кодексом ГРМ підставою для визначення несанкціонованого газопостачання.

При цьому, позивач звернув увагу суду на те, що пломбу № R28599826 після встановлення лічильника 18.09.2020 з засувки перед лічильником було знято, що також підтверджує відсутність несанкціонованого відбору газу, при тому, що позивачем споживається газ відповідно до показів лічильника.

Згідно протоколу постійно діючої комісії з розгляду Актів про порушення від 25.02.2021 № 10/25-02/496 задоволено у повному обсязі Акт про порушення № 496 від 22.01.2021 та надано рахунок на оплату № 10/25-02/496 від 25.02.2021 щодо компенсації вартості за не облікований об`єм природного газу на суму 115 161, 33 грн.

Також, Позивач вказує, що на засіданні комісії в порушення вимог пункту 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ не розглянуто та не визначено правомірність складеного акту, тобто не розглянуто чи дійсно відбулося несанкціоноване відновлення газопостачання.

У зв`язку з тим, що акт-розрахунок № 10/25-02/49 щодо компенсації необлікованого об`єму та обсягу природного газу датований 26.02.2021, при тому, що сам рахунок видано 25.02.2021, Оператором ГРМ 09.04.2021 за вих. № 1262/20 направлено на адресу Споживача рахунок на оплату вже від 08.04.2021, який позивачем оплачено.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся з даним позовом та просив суд визнати недійсним рішення постійно діючої комісії з розгляду Актів про порушення АТ «Київгаз», викладене у протоколі від 25.02.2021 № 10/25-02/496 щодо задоволення в повному обсязі Акту про порушення № 496 від 22.01.2021 як таке, що суперечить законодавству, ущемляє права та законні інтереси Споживача.

Заперечення відповідача фактично зводяться до законності рішення постійно діючої комісії з розгляду Актів про порушення АТ «Київгаз», викладене у протоколі від 25.02.2021 № 10/25-02/496.

Дослідивши правовідносини, що склались між сторонами, колегія суддів зазначає, що 31.03.2016 між сторонами укладено Договір, відповідно до умов якого відповідач зобов`язується надати позивачу послугу з розподілу природного газу, а Позивач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені договором.

Відповідно до п. 2.3 Договору при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов`язуються керуватися Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем.

Облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається Відповідачем та споживається Позивачем на межі балансової належності об`єкта позивача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу ГРС. Визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по Позивачу здійснюється на межі балансової належності між сторонами на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві - приєднанні, та з урахуванням регламентурних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим Договором.

Згідно з пунктом 3.1. Договору Споживач має право здійснювати відбір/споживання природного газу з газорозподільної системи за умови включення його до Реєстру споживачів будь-якого постачальника у періоді фактичного відбору/споживання природного газу, що в установленому Кодексом газотранспортної системи порядку підтверджується оператором газотранспортної системи до початку такого періоду.

За відсутності у Споживача договору постачання природного газу та/або виділених його постачальником підтверджених обсягів для потреб Споживача на відповідний календарний період Споживач не має права використовувати (споживати) природний газ із газорозподільної системи.

Пунктом 8 частини 7.1. розділу 7 Договору Оператор ГРМ зобов`язується проводити на вимогу Споживача перевірку роботи комерційного вузла обліку (лічильника газу) у порядку, визначеному Кодексом ГРС, а пунктом 2 частини 7.2. даного розділу Оператор ГРМ має право обмежити чи припинити фактичний розподіл природного газу Споживачу у порядку та на підставах, передбачених Договором.

Пунктом 4 частини 7.2. розділу 7 Договору визначено право Оператора ГРМ перевіряти роботу комерційного вузла обліку (лічильника газу), у тому числі встановленого на об`єкті Споживача, у порядку визначеному Кодексом ГРС.

Керуючись пунктом 4 частини 7.3. розділу 7 Договору, позивач звернувся до відповідача із проханням зняття пломби з лічильника газу у зв`язку з його плановою повіркою.

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначає Кодекс ГРС, затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494.

Порядок перевірки вузлів обліку та їх складових визначено главою 9 розділом Х Кодексу ГРС.

Пунктом 6 глави 9 розділу Х Кодексу ГРС визначено, що за підсумками перевірки комерційного ВОГ та за умови відсутності зауважень представник Оператора ГРМ на місці перевірки повинен скласти відповідний акт обстеження/акт контрольного огляду вузла обліку (по одному екземпляру для кожної сторони), що має бути підписаний споживачем (суміжним суб`єктом ринку природного газу).

На виконання зазначеного, 06.08.2020 представниками відповідача здійснено зняття пломб з фланців лічильника газу Споживача для проведення періодичної повірки лічильника, опломбовано вентиль вхідної засувки в закритому положенні пломбою № R28599826, опломбовано різьбове з`єднання до ВОГ пломбою № R28599825, газопостачання припинено, про що складено Акт перевірки вузла обліку № Б332/20 від 06.08.2020.

Так, опломбування Оператором ГРМ вентилю вхідної засувки в заритому стані фактично унеможливило здійснювати будь-яке споживання природного газу на час здійснення відповідачем повірки лічильника.

В подальшому, після обстеження вказаного вузла обліку газу позивача та проведення чергової перевірки лічильника, відповідачем складено Акт № І-18-09/2 від 18.09.2020 обстеження та пломбування вузла обліку газу, в якому зазначено, що представниками АТ «Київгаз» перевірено герметичність з`єднання та працездатність ВОГ, а на підстав обстеження встановлено, що ЗВТ та елементи конструкції ВОГ відповідають проектній документації, настановам з експлуатації, Кодексу газорозподільних систем (Постанова № 3494 НКРЕ КП від 30.08.2015) і можуть використовуватися як комерційний вузол з 13:00 18.09.2020.

Опломбовано фланці лічильника пломбою № R29966914 та опломбовано засувку перед лічильником № R29966913.

Крім того, в Акті № І-18-09/2 від 18.09.2020 зазначено, що для перевірки герметичності та працездатності лічильника газу знято пломбу № R28599826 з засувки перед лічильником, а також зазначено про необхідність у строк до 15.10.2020 для пуску газу надати документи згідно листа - попередження. Газопостачання не відновлено.

При цьому, матеріалами справи підтверджується, що пломбу № R28599826, яка унеможливлювала здійснювати будь-яке споживання природного газу було знято, а в Акті № І-18-09/2 від 18.09.2020 дійсно відсутні посилання на опломбування вентиля вхідної засувки в закритому стані, як це було здійснено 06.08.2020 представниками Відповідача.

Крім того, вказаним Актом надано дозвіл на використання вузла обліку з визначеного відповідачем часу.

Відповідно до положень пункту 3 глави 6 розділу Х Кодекс ГРС власники комерційних ВОГ протягом всього строку їх експлуатації повинні мати, зберігати та надавати на вимогу представника Оператора ГРМ при проведенні перевірок ВОГ чи передбачених пунктом 2 цієї глави заходів оригінали документів, які пред`являлися при введені комерційного ВОГ в експлуатацію та передбачені главою 4 цього розділу.

Експлуатація комерційного ВОГ та його складових без наявності визначених в главі 4 цього розділу документів не допускається. У разі втрати будь-якого з документів власник комерційного ВОГ зобов`язаний їх відновити.

Пунктом 1 частин 4 розділу 4 Кодексу ГРС визначено, зокрема, необхідність наявності у Споживача паспорту та експлуатаційних документів на газове обладнання.

На виконання Правил безпеки системи газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15.05.2015 № 285, листа - попередження АТ «Київгаз» від 21.07.2020 № 2107/20 позивачем станом на 15.10.2020 визнано факт відсутності паспорта газового котла «Proterm50», що вбачається з його листа за вих. № 166/1 від 15.10.2020.

З огляду на викладене, відновлення позивачем газопостачання після складання Акту № І-18-09/2 від 18.09.2020 за відсутності паспорта газового котла «Proterm50» та підтверджених обсягів природного газу Оператором ГРМ для потреб Споживача було неправомірним.

Проте, як правильно вказав суд першої інстанції, зазначене відновлення газопостачання фактично є наслідком недотримання відповідачем порядку припинення розподілу газопостачання, про що також зазначено НКРЕКП у відповіді від 24.06.2023 за вих. № 6583/14.2.2/7-23.

Однак, враховуючи заявлені позивачем вимоги, судом наразі розглядається питання встановлення обставин саме несанкціонованого відновлення позивачем газопостачанням, за наслідком чого відповідачем складено Акт про порушення № 496 від 22.01.2021, який задоволено рішенням постійно діючої комісії з розгляду Актів про порушення АТ «Київгаз», оформлене протоколом від 25.02.2021 № 10/25-02/496, за результатами чого до Позивача застосовано оперативно-господарські санкції у вигляді нарахування компенсації вартості не облікованого об`єму природного газу.

Так, пунктом 9.1. Договору та пунктом 1 глави 7 розділу VI Кодексу ГРС визначено випадки при яких Оператор ГРМ в установленому законодавством порядку має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу.

Так, несанкціоноване відновлення газоспоживання є підставою для припинення/обмеження газопостачання Споживача.

Припинення (обмеження) газопостачання (розподілу природного газу) споживачу здійснюється, зокрема, шляхом перекриття запірних пристроїв або встановлення інвентарної заглушки та їх опломбування (пункт 5 глави 7 розділу VI Кодексу ГРС).

Постачання/розподіл природного газу вважається припиненим за умови наявності пломб Оператора ГРМ на запірних пристроях, інвентарних заглушках тощо, що зафіксовано відповідним актом (пункт 5 глави 7 розділу VI Кодексу ГРС).

Пунктом 4 глави 7 розділу VI Кодексу ГРС встановлено, що пломбування та розпломбування газового обладнання на об`єктах споживачів, що пов`язані з припиненням/обмеженням або відновленням газопостачання (розподілу природного газу), виконуються Оператором ГРМ відповідно до вимог розділу X цього Кодексу.

При припиненні (відновленні) розподілу природного газу на об`єкт споживача складається акт у двох примірниках, один з яких залишається у споживача. При складанні акта про припинення розподілу природного газу Оператор ГРМ зазначає в ньому про наслідки несанкціонованого відновлення газоспоживання, передбачені цим Кодексом, а також обов`язково фіксує фактичні показання лічильника газу на дату припинення газопостачання (розподілу природного газу), за винятком випадків відмови в доступі до об`єкта споживача, де розташований лічильник газу (ЗВТ).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що в матеріалах справи відсутній окремий акт про припинення газопостачання, а також відсутні повідомлення Споживача про наслідки несанкціонованого відновлення газопостачання після складання Акту № І-18-09/2 від 18.09.2020, що свідчить про порушення відповідачем пункту 4 глави 7 розділу VI Кодексу ГРС щодо недотримання процедури складання акта про припинення розподілу природного газу.

Про припинення газопостачання відповідачем також не зазначено і у Актах від 06.08.2020 № Б332/20, № І-18-09/2 від 18.09.2020, яким натомість визначено про можливість користуватися повіреним комерційним вузлом обліку з 13:00 18.09.2020.

Однак, газопостачання відповідачем станом на 18.09.2021 відновлено не було, а 22.01.2021 представниками відповідача під час обстеження вузла обліку природного газу позивача було вказано про несанкціоноване відновлення газопостачання та порушення Споживачем передбачене підпунктом 2 частини 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС, про що складено Акт про порушення № 496 від 22.01.2021.

Пунктом 4 розділу 1 Кодексу ГРС несанкціоноване відновлення газоспоживання - виявлений після складання акта про припинення розподілу природного газу (газопостачання) та/або пломбування запірних пристроїв чи встановлення інвентарної заглушки факт несанкціонованого втручання в роботу газорозподільної системи, в тому числі шляхом зривання або пошкодження пломб на запірних пристроях, засувках на вводі на об`єкт споживача, пошкодження або зняття інвентарних заглушок тощо, внаслідок чого здійснюється чи є можливість несанкціонованого відбору природного газу на об`єкті споживача (окремих його газових приладах чи пристроях), у тому числі поза обліком.

Враховуючи обставини справи у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки відповідачем не було дотримано процедури відключення позивача від газопостачання, та не було здійснено своєчасного та належного реагування на пропозиції позивача щодо відновлення газопостачання в опалювальний період, то позивач правомірно продовжив користуватись газом, а отже відсутній факт несанкціонованого відновлення позивачем газопостачання, за наслідком складання Акту обстеження та пломбування вузла обліку газу № І-18-09/2 від 18.09.2020 в силу відсутності відповідно Акту про припинення та відсутності пломбування саме запірних пристроїв/ встановлення інвентарної заглушки, які б унеможливили споживання природного газу.

Пунктом 1 та 2 розділу 5 Кодексу ГРС визначено, що у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 20 до цього Кодексу.

Акт про порушення після пред`явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об`єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення.

Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.

Акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб`єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу») (пунктом 8 розділу 5 Кодексу ГРС).

З огляду на встановлені судом обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що за відсутності несанкціонованого відновлення газопостачання складення відповідачем Акт про порушення № 496 від 22.01.2021 та подальше задоволення його постійно діючою комісією з розгляду Актів про порушення є безпідставним та неправомірним в силу відсутності факту порушення, що відповідно свідчить про обґрунтованість заявлених позивачем вимог.

В свою чергу, дії споживача про визнання ним обставин несанкціонованого відновлення газопостачання не спростовують зазначених висновків суду та не можуть спростовувати неправомірність дій відповідача.

Крім того, суд вказує, що визнання недійсним рішення комісії, оформленого протоколом, є належним способом захисту порушеного права, оскільки оскаржуване рішення постачальника є оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру.

Дана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (п. 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23.06.1993).

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.

У Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред`явлення таких роз`яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.

Обов`язок доказування, встановлений статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 33 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б. В. проти Нідерландів» від 27.10.1993).

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами. Учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції відповідачем не було подано належних та переконливих доказів на спростування обґрунтованості заявленого позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі відповідача на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 прийняте після повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв`язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства «Київгаз» в межах зазначених в ній доводів слід відмовити, а оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 - залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Київгаз» на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі № 910/9741/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2023 у справі № 910/9741/23 залишити без змін.

3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на Акціонерне товариство «Київгаз».

4. Матеріали справи № 910/9741/23 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання повного тексту постанови 27.05.2024.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді Є.Ю. Шаптала

К.В. Тарасенко