Постанова

від 03.06.2024 по справі 918/109/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

03 червня 2024 року Справа № 918/109/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Петухов М.Г., суддя Гудак А.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Приступлюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергосила"

на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.04.2024

(ухвалене о 15:01 год. у м. Рівному, повний текст складено 15.04.2024)

у справі № 918/109/22 (суддя Романюк Р.В.)

за позовом заступника керівника Рівненської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради та Комунального підприємства "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергосила"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Західний офіс Держаудитслужби

про визнання недійсними пунктів договорів та стягнення грошових коштів

за участю представників:

від позивачів - не з`явилися;

від відповідача - Чучаліна К.В.;

від третьої особи - не з`явився;

прокурор - Немкович І.І.;

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Рівненської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної ради та Комунального підприємства "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергосила", в якій просив визнати недійсним п. 1.2. договору від 22.12.2020 № 222, укладеного між Комунальним підприємством "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради та ТОВ "Біоенергосила", в частині встановлення ціни за 1 Гкалл 1 791 грн 79 коп. без ПДВ; визнати недійсним п. 1.2. договору від 27.01.2021 № 5/12, укладеного між Комунальним підприємством "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради та ТОВ "Біоенергосила", в частині встановлення ціни за 1 Гкалл 1 791 грн 79 коп. без ПДВ; стягнути з ТОВ "Біоенергосила" на користь Комунального підприємства "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради грошові кошти у розмірі 287 443 грн 36 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що п. 1.2 Договору від 22.12.2020 № 222 та п. 1.2. Договору від 27.01.2021 № 5/12, в частині встановлення ціни за 1 Гкалл, суперечать рішенню виконавчого комітету Костянтинівської сільської ради Сарненського району від 28.09.2019 № 40, ч. 1 ст. 189 ГК України та ст.ст. 1, 13 Закону України "Про теплопостачання".

Прокурор вважає, що оскільки вищевказані пункти договорів підлягають визнанню недійсними, то розрахунок за поставлену лікарні в період з жовтня 2020 по квітень 2021 теплову енергію повинен здійснюватися за тарифом без врахування ПДВ, що визначений в рішенні виконавчого комітету Костянтинівської сільської ради Сарненського району від 28.08.2019 № 40, а саме 1 493 грн 16 коп., а розрахунок відповідачем коштів за теплову енергію по завищеній ціні призвела до надмірної сплати КП "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради коштів за надані в період з жовтня 2020 року по квітень 2021 року послуги в сумі 287 448 грн 36 коп.

Господарський суд Рівненської області рішенням від 03.04.2024 у справі № 918/109/22 позов задовольнив. Визнав недійсним п. 1.2. договору від 22.12.2020 № 222, укладеного між Комунальним підприємством "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біоенергосила", в частині встановлення ціни за 1 Гкалл - 1 791 грн 79 коп. ПДВ. Визнав недійсним п. 1.2. договору від 27.01.2021 № 5/12, укладеного між Комунальним підприємством "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біоенергосила", в частині встановлення ціни за 1 Гкалл - 1 791 грн 79 коп. без ПДВ. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергосила" на користь Комунального підприємства "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради грошові кошти в сумі 287 443 грн 36 коп. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергосила" на користь Рівненської обласної прокуратури грошові кошти витрачені на сплату судового збору в сумі 9 273 грн 73 коп.

Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 27.09.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергосила" на рішення Господарського суду Рівненської області від 30.05.2022 у справі № 918/109/22 задовольнив. Скасував рішення Господарського суду Рівненської області від 30.05.2022 у справі №918/109/22 та прийняв нове рішення про відмову в позові. Стягнув з Рівненської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергосила" судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 13 909 грн 50 коп.

Верховний Суд постановою від 07.12.2022 задовольнив частково касаційну скаргу заступника керівника Рівненської обласної прокуратури. Скасував рішення Господарського суду Рівненської області від 30.05.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.09.2022 у справі № 918/109/22, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатом нового розгляду, Господарський суд Рівненської області рішенням від 03.04.2024 у справі № 918/109/22 позов задовольнив. Визнав недійсним п. 1.2. Договору від 22.12.2020 № 222, укладеного між Комунальним підприємством "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біоенергосила", в частині встановлення ціни за 1 Гкалл - 1 791 грн 79 коп. без ПДВ. Визнав недійсним п. 1.2. Договору від 27.01.2021 №5/12, укладеного між Комунальним підприємством "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біоенергосила", в частині встановлення ціни за 1 Гкалл - 1 791 грн 79 коп. без ПДВ. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергосила" на користь Рівненської обласної ради в дохід місцевого бюджету кошти у розмірі 287 448 грн 36 коп. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергосила" на користь Рівненської обласної прокуратури 9 273 грн 73 коп. витрат по сплаті судового збору.

При ухвалені вказаного рішення суд першої інстанції виходив з того, що визначення сторонами у п. 1.2. Договору № 222 від 22.12.2020 року та п. 1.2. Договору № 5/12 від 27.12.2021 року вартості за 1 Гкалл 1 791 грн 79 коп. (без ПДВ) здійснено з порушенням Рішення виконавчого комітету Костянтинівської сільської ради Сарненського району Рівненської області № 40 від 28.08.2019, що свідчить про недодержання при укладенні Договорів вимог встановлених статтею 203 ЦК України, а тому є підставою для визнання їх недійсними в частині визначення вартості на послуги теплопостачання Комунального закладу "Обласна психіатрична лікарня" в сумі 1 791 грн 79 коп. (без ПДВ) за 1 Гкалл в силу приписів статті 215 ЦК України.

Зважаючи на те, що внаслідок неправомірного збільшення ціни на теплову енергію шляхом встановлення більшого тарифу (ціни) всупереч прийнятому рішенню виконавчого комітету Костянтинівської сільської ради Сарненського району Рівненської області № 40 від 28.08.2019, мала місце переплата Комунальним підприємством "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради грошових коштів в розмірі 287 448 грн 36 коп., у зв`язку із чим суд дійшов висновку, що вимога прокурора про стягнення з відповідача зазначених коштів також визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, суд апеляційної інстанції надав оцінку дотримання прокурором порядку встановленого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" при зверненні до суду з цим позовом.

Розглядаючи спірні правовідносини місцевий господарський суд застосував відповідні положення ст. ст. 6, 11, 16, 202, 203, 204, 215, 217, 626, 627, 628, 655, 669, 670, 712, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 20, 174, 179, 180, 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 180, 193 Податкового кодексу України, ст. ст. 1, 13 Закону України "Про теплопостачання", ст. 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення".

Не погоджуючись з вказаним рішенням до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоенергосила", у якій просить рішення Господарського суду Рівненської області від 03.04.2024 у справі № 918/109/22 скасувати та ухвалити нове, яким в позові відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована таким.

Посилання прокурора та суду першої інстанції лише на рішення виконавчого комітету Костянтинівської сільської ради Сарненського району від 28.08.2019 № 40, є передчасним, адже таке рішення стосується іншого, попереднього року, ніж того, в якому було надано послуги відповідачем, а також стосується конкретного постачальника і на правовідносини із відповідачем не поширюється.

Прокуратура ігнорує той факт, що після прийняття рішення виконавчого комітету Костянтинівської сільської ради Сарненського району від 28.08.2019 № 40, тарифи на послуги теплопостачання зростали.

Судом першої інстанції не були взяті до уваги витяги з сайту Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України щодо середньозваженого тарифу.

Відповідач поніс збитки та саме його права фактично були порушені укладеними договорами, що підтверджується Фінансовою звітністю малого підприємства за 2020 рік та за 2021 рік.

У спірний період діяли економічно необґрунтовані тарифи, які не покривали витрати відповідача, як виконавця послуг постачання теплової енергії, в зв`язку з чим, у держави виникло зобов`язання по відшкодуванню різниці між затвердженим розміром тарифів і економічно обґрунтованими витратами відповідача у спірний період.

Судом першої інстанції не було враховано, що відповідач не був платником ПДВ і не міг отримати податковий кредит, що призводило до його додаткових витрат.

На виконання вимог Податкового кодексу України, відповідач сформував податкову накладну № 1 від 03.09.2021р. на загальну суму 633 222 грн 96 коп., у тому числі ПДВ - 105 537 грн 16 коп. Тобто, кошти отримав не відповідач, а Державний бюджет України.

За наведеного скаржник вважає, що позов задоволенню не підлягає, а оскаржене рішення суду є необґрунтованим, зокрема судом, неповно встановленні обставини, які мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів.

Прокурор подав суду апеляційної інстанції відзив, у якому вказує таке.

Рішенням виконавчого комітету Костянтинівської сільської ради Сарненського району від 28.08.2019 №40 погоджено тариф на послуги теплопостачання комунального закладу "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка", що надаються Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтернативна теплова компанія" (ТОВ "АлТеКо"), в розмірі 1 493 грн 16 коп. за 1 Гкалл (без ПДВ) та 1 791 грн 79 коп. за 1 Гкалл (з ПДВ).

У подальшому, шляхом виділення з ТОВ "АлТеКо", створено ТОВ "Біоенергосила", а згідно додаткової угоди №2 від 15.10.2020 до договору оренди котельні від 29.07.2010 №10, змінено попереднього орендаря котельні з ТОВ "АлТеКо" на ТОВ "Біоенергосила".

У зв`язку з тим, що Відповідач, є правонаступником ТОВ "АлТеКо", а також зареєстрований платником ПДВ лише 09.07.2021, у пунктах 1.2 спірних договорів встановлено ціну за 1 Гкалл, що суперечить рішенню виконавчого комітету Костянтинівської сільської ради Сарненського району від 28.08.2019 №40, а також ч. 1 ст. 189 Господарського кодексу України та ст. ст. 1,13 Закону України "Про теплопостачання".

Укладення договорів на постачання теплової енергії з суб`єктом господарювання, який не зареєстрований як платник ПДВ та визначення договірної ціни за 1 Гкалл 1 791 грн 79 коп. (тариф, який встановлений рішенням виконавчого комітету Костянтинівської сільської ради з урахуванням сум ПДВ) призвело до надмірної сплати КП "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради коштів за надані в період з жовтня 2020 по квітень 2021 послуги в сумі 287 448 грн 36 коп.

Відповідачем не надано доказів ініціювання перед виконавчим комітетом Костянтинівської сільської ради збільшення вказаного тарифу.

Не заслуговують на увагу також твердження відповідача про сплату останнім ПДВ до Державного бюджету в сумі 103 537 грн 16 коп. відповідно до податкової накладної від 03.09.2021, адже фактично, в той період, КП "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради сплачено ТОВ "Біоенергосила" грошові кошти в сумі 633 222 грн 96 коп. за поставлену в квітні 2021 теплову енергію, тобто до реєстрації відповідача платником ПДВ. Крім того, що у платіжному дорученні сума ПДВ не нараховувалась.

Таким чином, прокурор вважає, що оскаржуване рішення Господарського суду Рівненської області є законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу відповідача такою, що не підлягає задоволенню.

Позивачі та третя особа не скористалися правом подати відзив на апеляційну скаргу відповідача, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

В судовому засіданні Північно-західного апеляційного господарського суду 03.06.2024 представник скаржника підтримала доводи, наведені в апеляційній скарзі, стверджує, що судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, не надано належну оцінку позиції відповідача та поданим ним доказам. З огляду на вказане, вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області від 03.04.2024 у справі № 918/109/22 слід скасувати та ухвалити нове, яким в позові відмовити.

Прокурор в судовому засіданні заявив, що з доводами скаржника не погоджується, вважає їх безпідставними, а оскаржене рішення таким, що відповідає встановленим обставинам справи та нормам закону. З огляду на зазначене, просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання 03.06.2024 представники позивачів та третьої особи не з`явилися.

Враховуючи приписи ст.ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки розгляду апеляційних скарг в апеляційній інстанції, той факт, що позивачі та третя особа були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать довідки про доставку електронних листів (т. 4, а. с. 42-44), а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників позивачів та третьої особи.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення прокурора та представника скаржника, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при ухвалені рішень норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржене рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з такого.

Судом апеляційної інстанції встановлено та як убачається з матеріалів справи, що Рішенням виконавчого комітету Костянтинівської сільської ради Сарненського району Рівненської області № 40 від 28.08.2019 погоджено тариф на послуги теплопостачання Комунального закладу "Обласна психіатрична лікарня", що надаються Товариством з обмеженою відповідальністю "Альтернативна теплова компанія", в розмірі 1 493 грн 16 коп. за 1 Гкалл без ПДВ та 1 791 грн 79 коп. за 1 Гкалл з ПДВ (т. 1, а. с. 31).

Відповідно до протоколу № 01/10 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтернативна теплова компанія" від 01.10.2020, шляхом виділу з товариства, вирішено створити нову юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоенергосила" зі статутним капіталом 1 136 000 грн та іншими показниками активів та пасивів, що виділяються товариством відповідно до розподільчого балансу (т. 1, а. с. 32-34).

Згідно додаткової угоди № 2 від 15.10.2020 до Договору оренди № 10/74 від 29.07.2010 (т. 1, а. с. 35), сторони домовилися внести зміни до договору оренди № 10/74 від 29.07.2010, в т. ч. зміни орендаря, а саме змінити ТОВ "АлТеКо" (код 36631296) на ТОВ "Біоенергосила" (код 43849426).

Розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації № 800 від 22.12.2020 видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Біоенергосила" (код 43849426) ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії на установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії та ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії (т. 1, а. с. 36).

22.12.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біоенергосила" (Виробник) та Комунальним підприємством "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради" (Замовник) укладено Договір № 222 (далі - Договір № 222; т. 1, а. с. 37-39), за умовами якого, виробник зобов`язується надати послуги замовникові, зазначені в п. 1.2. цього договору, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги (п. 1.1. Договору № 222).

Відповідно до п. 1.2. Договору № 222, найменування послуги: ДК 021:2015 - 09320000-8 Пара, гаряча вода та пов`язана продукція теплова (теплова енергія). Обсяг надання послуг становить 111,06 Гкалл. Вартість 1 Гкалл 1 791 грн 79 коп. без ПДВ.

Згідно з п. 3.1. та п. 3.2. Договору № 222, ціна цього договору становить 199 000 грн без ПДВ. Ціна цього договору може бути зменшена/збільшена за взаємною згодою сторін, шляхом укладання додаткових угод.

Зміна ціни за одиницю наданої послуги можлива не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такої наданої послуги на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, та відбудеться не раніше трьох місяців з дня його укладення (п. 3.3. Договору № 222).

Згідно з п. 4.1. та п. 4.2. Договору № 222, розрахунки проводяться шляхом: оплати замовником після пред`явлення виробником Акта на оплату товару послуг або після підписання сторонами Акта приймання передачі наданих послуг. Підписання Акта приймання передачі наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій із його боку щодо вказаних в акті послуг.

Відповідно до п. 5.1. - п. 5.2. Договору № 222, надання послуг здійснюється протягом опалювального сезону. Місце поставки (передачі) надання послуг: Комунальне підприємство "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради за адресою вул. Миру, 36-А, с. Орлівка, Сарненський район, Рівненська область.

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання зобов`язань за цим договором, а в частині взаєморозрахунків до повного розрахунку між сторонами та до повного використання коштів, передбачених затвердженими кошторисами на відповідний рік, до 31.12.2020 (п. 10.1. Договору № 222).

Згідно Акту № ОУ 0000001 здачі прийняття робіт (надання послуг) за листопад 2020 року, відповідачем (виконавцем) були надані послуги з постачання обсягом 111,06 Гкал на суму 199 000 грн без ПДВ (т. 1, а. с. 49).

Комунальним підприємством "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради перераховано ТОВ "Біоенергосила" кошти на суму 199 000 грн, номер розрахункового документа 106, складання 28.12.2020., оплата 29.12.2020, призначення платежу за теплопостачання за листопад м-ць 2020 р.; акт № ОУ-0000001 від 22.12.2020 р. дог. № 222 від 22.12.2020 р.; ПДВ 33166,67 (т. 1, а. с. 50).

27.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біоенергосила" (Виробник) та Комунальним підприємством "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради" (Замовник) укладено Договір № 5/12 (далі - Договір № 5/12; т. 1, а. с. 40-43), за умовами якого, виробник зобов`язується надати замовникові у 2021 році послуги з постачання теплової енергії, ДК 021:2015 - 09320000-8 Пара, гаряча вода та пов`язана продукція, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги на умовах даного договору (п. 1.1. Договору № 5/12).

Відповідно до п. 1.2. Договору № 5/12, обсяг надання послуг становить 1 004,58 Гкалл. Вартість 1 Гкалл 1 791 грн 79 коп. без ПДВ.

Згідно з п. 3.1. Договору № 5/12, ціна цього договору становить 1 800 000 грн без ПДВ. Ціна цього договору може бути зменшена/збільшена за взаємною згодою сторін, шляхом укладання додаткових угод.

Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі": 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії. Під поняттям "коливання ціни на ринку" сторони розуміють порівняння ціни зазначеної у договорі на момент його підписання / останньою підписаною додатковою угодою щодо зміни ціни із ринковою ціною на момент ініціювання зміни ціни. При цьому, сторони домовились, що такі порівняння цін в різні періоди підтверджуються довідками торгово промислової палати, які видані в місяць настання відповідної події зміни (коливання) ціни (юридичного факту). Разом з цим, фактом "коливання ціни на ринку" є розбіжність в абсолютних даних за цінами, що зафіксовані у відповідних довідках торгово промислової палати, а також даних першої редакції Договору/останньої підписаної додаткової угоди та ініціативи встановити нову ціну за листом однієї із сторін. 3) покращення якості предмета закупівлі, за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 4) продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю; 5) погодження зміни ціни в договорі про закупівлю в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт, послуг), у тому числі у разі коливання ціни товару на ринку; 6) зміни ціни в договорі про закупівлю у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та /або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та /або пільг з оподаткування; 7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. 8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті (п. 3.2. Договору № 5/12).

Згідно з п. 4.1. та п. 4.2. Договору № 5/12, оплата послуг замовником здійснюється шляхом безготівкових розрахунків у національній валюті України за реквізитами виробника визначеними у цьому договорі після пред`явлення виробником Акту на оплату наданих послуг, або після підписання сторонами Акта приймання передачі наданих послуг протягом 7 банківських днів. Підписання Акта приймання передачі наданих послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій із його боку щодо вказаних в акті послуг.

Відповідно до п. 5.1. п. 5.2. Договору № 5/12, надання послуг здійснюється протягом опалювального сезону у 2021 році. Місце надання послуг: Комунальне підприємство "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради за адресою вул. Миру, 36-А, с. Орлівка, Сарненський район, Рівненська область.

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання зобов`язань за цим договором, а в частині взаєморозрахунків до повного розрахунку між сторонами, та діє до повного використання коштів, передбачених затвердженими кошторисами на відповідний рік, до 31.12.2021 (п. 10.1. Договору № 5/12).

Згідно Актів здачі прийняття робіт (надання послуг) відповідачем (виконавцем) були надані послуги з теплопостачання загальним обсягом 851,5124 Гкалл на загальну суму 1 525 722 грн 96 коп., а саме: за січень 2021 року, 117,2 Гкалл, на суму 210 000 грн без ПДВ; за лютий 2021 року, 55,81 Гкалл, на суму 100 000 грн без ПДВ; за березень 2021 року, 69,769 Гкалл, на суму 125 000 грн без ПДВ; 255,331 Гкалл, на суму 457 500 грн без ПДВ; за квітень 2021 року, 353,4024 Гкалл, на суму 633 222 грн 96 коп. без ПДВ (т. 1, а. с. 44-48).

Комунальним підприємством "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради перераховано ТОВ "Біоенергосила" кошти на загальну суму 1 525 722 грн 96 коп. (т. 1, а. с. 51-55).

Прокурор вважає, що умови укладених договорів суперечать рішенню виконавчого комітету Костянтинівської сільської ради Сарненсьного району від 28.08.2019 №40, а тому пункти 1.2. вказаних Договорів в частині встановлення ціни за 1 Гкалл в розмірі 1 791 грн 79 коп. без ПДВ підлягають визнанню недійсними, а сума 287 488 грн 36 коп. переплати за поставлений товар підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергосила" на користь Комунального підприємства "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради.

Аналізуючи встановлені обставини справи та переглядаючи спірні правовідносини на предмет наявності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції приймає до уваги такі положення діючого законодавства з урахуванням фактичних обставин справи.

Апеляційний господарський суд з огляду на приписи ст. 269 ГПК України, ту обставину що відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції, вважаючи, що позовні вимоги не підлягають до задоволення, не наводячи заперечень щодо дотримання прокурором ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", апеляційний господарський суд переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги та не надає оцінку щодо подання прокурором позову в цій справі.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В силу ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

За приписами ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Відповідно до частини першої та другої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

При цьому, суд виходить з того, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до частини першої статті 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються з приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до преамбули Закону України "Про теплопостачання" цей Закон визначає основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та регулює відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії з метою забезпечення енергетичної безпеки України, підвищення енергоефективності функціонування систем теплопостачання, створення і удосконалення ринку теплової енергії та захисту прав споживачів та працівників сфери теплопостачання.

За змістом статті 1 Закону України "Про теплопостачання", тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

До основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать: регулювання діяльності суб`єктів відносин у сфері теплопостачання в межах, віднесених до відання відповідних рад; затвердження місцевих програм розвитку у сфері теплопостачання, участь у розробці та впровадженні державних і регіональних програм у цій сфері; затвердження з урахуванням вимог законодавства у сфері теплопостачання проектів містобудівних програм, генеральних планів забудови населених пунктів, схем теплопостачання та іншої містобудівної документації; здійснення контролю за забезпеченням споживачів тепловою енергією відповідно до нормативних вимог; погодження на розміщення в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці нових або реконструкцію діючих об`єктів теплопостачання та сприяння розвитку систем теплопостачання на відповідній території; встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством; щоквартальне оприлюднення встановлених для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії (крім теплоелектроцентралей, теплоелектростанцій, атомних електростанцій та когенераційних установок); перегляд за власною ініціативою та/або за зверненням суб`єкта господарювання тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії (крім теплоелектроцентралей, теплоелектростанцій, атомних електростанцій та когенераційних установок), але не більше одного разу на квартал; погодження інвестиційних програм стосовно об`єктів теплопостачання, перебувають у комунальній власності, крім тих, що виробляють теплову енергію на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС, когенераційних установках та установках з використанням альтернативних джерел енергії; сприяння провадженню інвестиційної діяльності у сфері теплопостачання (ч. 1 ст. 13 Закону України "Про теплопостачання").

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 - ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними (ч. 5 ст. 180 Господарського кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення", вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

Відповідно до п. 1.1. ст. 1 розділу І Податкового кодексу України податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Податок на додану вартість (ПДВ), визначений в підп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України, зокрема, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

За змістом п. 180.1. ст. 180 ПК України, для цілей оподаткування платником податку є: будь-яка особа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; будь-яка особа, яка зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу (п. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України).

Ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах: 20 відсотків (п. "а" п. 193.1 ст. 193 ПК України).

Таким чином, за своєю правовою сутністю ПДВ є часткою новоствореної вартості та сплачується покупцем (замовником послуг).

Як встановлено судом апеляційної інстанції вище, у пункті 1.2. Договору № 222 від 22.12.2020 та п. 1.2. Договору № 5/12 від 27.12.2021 сторонами визначено, вартість 1 Гкалл 1 791 грн 79 коп. без ПДВ.

Надання послуг з теплостачання здійснювалося: листопад 2020 року, січень 2021 року квітень 2021 року. Відповідно, надання послуг здійснювалося відповідачем до реєстрації останнім платником ПДВ.

Таким чином, суд зазначає, що вартість надання послуг з теплостачання на виконання умов Договорів № 222 від 22.12.2020 та № 5/12 від 27.12.2021 за 1 Гкалл має становити 1 493 грн 16 коп. (без ПДВ), а отже умови п. 1.2. Договору щодо включення суми податку на додану вартість за 1 Гкалл (1 493 грн 16 коп. + 298 грн 63 коп. (20 %) = 1 791 грн 79 коп.) є безпідставними.

Верховний Суд в постанові від 03.12.2021 у справі № 910/12764/20 вказав, що хоча ПДВ й включається до ціни товару, однак не є умовою про ціну в розумінні цивільного та господарського законодавства, оскільки не може встановлюватися (погоджуватися чи змінюватися) сторонами за домовленістю, тобто у договірному порядку.

Верховний Суд у вказаній постанові відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 08.04.2021 у справі №922/2439/20 щодо неможливості визнання недійсним частини договору стосовно визначення ПДВ (з посиланням на те, що включення в оплату ПДВ містить ціну розрахункової одиниці вартості товару, тобто є істотною умовою договору), та зазначив про незгоду із висновком, викладеним у постановах Верховного Суду від 12.03.2018 у справі № 910/22319/16, від 08.08.2019 у справі № 911/1626/18.

Відносно посилання відповідача на те, що рішення виконавчого комітету Костянтинівської сільської ради Сарненського району від 28.08.2019 №40 прийнято щодо іншого постачальника, суд зважає на те, що відповідач, є правонаступником ТОВ "АлТеКо" у зобов`язанні щодо надання КП "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради послуг з постачання теплової енергії.

Крім того, твердження відповідача про необґрунтованість та економічну невигідність тарифу не можуть бути підставою для відмови у позові в цій частині. Суд бере до уваги і те, що відповідачем не надано доказів ініціювання перед виконавчим комітетом Костянтинівської сільської ради збільшення вказаного тарифу.

Також, суд критично оцінює твердження скаржника про сплату останнім ПДВ до Державного бюджету в сумі 103 537 грн 16 коп. відповідно до податкової накладної від 03.09.2021, оскільки, Комунальним підприємством "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради за платіжним дорученням №29 від 02.09.2021 сплачено відповідачу грошові кошти в сумі 633 222 грн 96 коп. за поставлену в квітні 2021 теплову енергію, тобто до реєстрації відповідача платником ПДВ. Крім того у такому платіжному дорученні сума ПДВ не нараховувалась.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про наявність правових підстав для визнання недійсними пунктів 1.2. Договорів від 22.12.2020 № 222 та від 27.01.2021 № 5/12, укладених між КП "Обласна психіатрична лікарня с. Орлівка" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Біоенергосила", в частині встановлення ціни за 1 Гкалл 1 791 грн 79 коп. без ПДВ.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача коштів у розмірі 287 448 грн 36 коп., колегія суддів вказує таке.

Зокрема, положеннями ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

За положеннями статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, зобов`язання з повернення безпідставно набутого майна виникає відповідно до статті 1212 ЦК України за умови набуття або збереження особою майна за рахунок іншої особи, а також відсутності достатньої правової підстави для такого набуття (збереження), зокрема у разі, коли відповідні підстави згодом відпали.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

У випадку, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава у установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Тому, апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення позову у частині стягнення з відповідача 287 448 грн 36 коп.

Підсумовуючи усе викладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог прокурора у повному обсязі.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних в справі доказів.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, рішення Господарського суду Рівненської області від 03.04.2024 у справі № 918/109/22 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергосила" - без задоволення.

Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-279, 282 ГПК України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергосила" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 03.04.2024 у справі №918/109/22 - без змін.

2. Справу № 918/109/22 надіслати Господарському суду Рівненської області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, строках та порядку встановлених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "05" червня 2024 р.

Головуючий суддя Петухов М.Г.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Мельник О.В.