Постанова

від 23.05.2024 по справі 18/2694/11

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2024 року м. Харків Справа №18/2694/11(917/940/23)

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.,

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,

за участю представників:

позивача не з`явився;

відповідача не з`явився;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Державного підприємства Сільськогосподарське підприємство «Березівське» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича (вх.№754П/1) на рішення Господарського суду Полтавської області від 07.12.2023 року у справі №18/2694/11 (917/940/23),

за позовом Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Березівське», с.Березова Рудка, Лубенський р-н, Полтавська область, 37040 в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича, вул. Круглоуніверситетська, 7, оф. 26, м. Київ, 01024,

до Фонду державного майна України, вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, 01133,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Пирятинська міська рада Полтавської області (вул. Соборна, буд. 42, м.Пирятин, Лубенський район, Полтавська область, 37000),

про визнання права господарського відання,-

у справі про банкрутство №18/2694/11

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Березівське» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича (вх.№1011/23 від 09.06.2023 року) до Фонду державного майна України про визнання права господарського відання на будівлю контори (за інвентарним номером 10350017, 1970 року побудови, літера А-1, загальною площею 302,1 кв.м); архів контори (за інвентарним номером 10350014, 1976 року побудови, літера В-1, загальною площею 29,0 кв.м); гараж легкових авто (за інвентарним номером 10350012, 1974 року побудови, літера Б-1, загальною площею 66,5 кв.м); вбиральня (літера Г, загальна площа 4,6 кв.м), що знаходяться за адресою: вулиця Шевченка, 120, село Березова Рудка, Лубенський район, Полтавська область, кадастровий номер земельної ділянки 5323880701:01:003:0146.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 07.12.2023 року у справі №18/2694/11 (917/940/23) (повний текст складено та підписано 16.02.2024 року, суддя Паламарчук В.В.) відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Позивач з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення Господарського суду Полтавської області від 07.12.2023 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що Господарським судом Полтавської області, не зважаючи на наявність посилань в статуті ДП «СГП «Березівське» на те, що майно підприємства закріплюється за ним на праві господарського відання, робить висновок про відсутність у справі доказів прийняття уповноваженим органом управління ДП «СГП «Березівське» рішення про передачу зазначеній особі спірного майна на праві господарського відання, або, що з передачею на баланс власник майна закріпив його на праві господарського відання за ДП «СГП «Березівське».

Скаржник вказує, що положення Господарського кодексу України не містять норми, яка б чітко визначала порядок передачі та форму документа за яким органи, уповноважені управляти державними унітарними підприємствами, передають таким підприємствам майно з правом господарського відання. Таким чином, положеннями статуту ДП «СГП «Березівське», який був затверджений Розпорядженням Міністерства аграрної політики України, було чітко визначено статус переданого на баланс підприємства майна - право господарського відання.

Апелянт звертає увагу суду, що уповноважений управляти майном підприємства, для створення підприємства шляхом проведення розподілу майна згідно розподільчих документів та в подальшому затвердженням статуту підприємства та його реєстрацією здійснив схвалення передачі ДП «СГП «Березівське» оспорюваного майна, які можна вважати конклюдентними діями, та доказом прийняття рішення про передачу спірного майна на баланс підприємства саме на праві господарського відання.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2024 року відкрито апеляційне провадження за скаргою позивача на рішення Господарського суду Полтавської області від 07.12.2023 року у справі №18/2694/11 (917/940/23). Встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду відзиви на апеляційну скаргу, а також встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі. Справу призначено до розгляду в судове засідання і роз`яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв`язку через підсистему електронний суд. Витребувано з Господарського суду Полтавської області матеріали справи №18/2694/11 (917/940/23).

Вказана ухвала була направлена учасникам справи засобами електронного зв`язку до електронного кабінету користувача у підсистемі електронний суд і доставлена їм 26.03.2024 року.

11.04.2024 року матеріали справи №18/2694/11 (917/940/23) на вимогу надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

У судовому засіданні 29.04.2024 року апелянт оголосив зміст апеляційної скарги і наполягав на її задоволенні.

Ухвалою суду від 29.04.2024 року, з метою дотримання принципів судочинства в господарському процесі, з метою повного і всебічного розгляду справи по суті, враховуючи нез`явлення в судове засідання представника відповідача (необхідність з`ясування його правової позиції по справі), приймаючи до уваги неможливість закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні, керуючись приписами ст.216 та ст.270 Господарського процесуального кодексу України відкладено розгляд справи на іншу дату.

Вказана ухвала була направлена зареєстрованим учасникам справи засобами електронного зв`язку до електронного кабінету користувача і доставлена їм 30.04.2024 року.

Від виконавчого комітету Пирятинської міської ради Полтавської області надійшла заява (вх.№7089 від 22.05.2024 року), в якому просить розглядати справи без участі її представника, а щодо суті спору покладається на розсуд суду.

Відповідач надав письмові пояснення у справі (вх.№7136 від 23.05.2024 року), в яких вказано, що для здійснення реєстраційних дій на майно банкрута ліквідатор має отримати витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності. Вказані пояснення долучено до матеріалів справи.

До початку судового засідання 23.05.2024 року від арбітражного керуючого Приходько Д.В. надійшла заява (вх.№7159), в якій просить провести судове засідання з розгляду апеляційної скарги ДП «Сільськогосподарське підприємство «Березівське» на рішення Господарського суду Полтавської області від 07.12.2023 року у справі №18/2694/11 (917/940/23) без участі ліквідатора підприємства.

Представники учасників справи у судове засідання 23.05.2024 року не з`явилися.

У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та поясненнях доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

У ході ліквідаційної процедури у справі №18/2694/11 про банкрутство ДП «СГП «Березівське» на адресу Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява боржника в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича до Фонду державного майна України про визнання права господарського відання на нерухоме майно, а саме: на будівлю контори (за інвентарним номером 10350017, 1970 року побудови, літера А-1, загальною площею 302,1 кв.м); архів контори (за інвентарним номером 10350014, 1976 року побудови, літера В-1, загальною площею 29,0 кв.м); гараж легкових авто (за інвентарним номером 10350012, 1974 року побудови, літера Б-1, загальною площею 66,5 кв.м); вбиральня (літера Г, загальна площа 4,6 кв.м), що знаходяться за адресою: вулиця Шевченка, 120, село Березова Рудка, Лубенський район, Полтавська область, кадастровий номер земельної ділянки 5323880701:01:003:0146.

В обґрунтування позовних вимог ліквідатор зазначає, що під час проведення інвентаризації активів ДП «СГП "Березівське» виявлено наступні об`єкти нерухомості (далі- Об`єкти нерухомості):

1. Будівля контори, 1970 року побудови, за інвентарним номером 10350017.

2. Архів контори, 1976 року побудови, за інвентарним номером 10350014.

3. Гараж легкових авто, 1974 року побудови, за інвентарним номером 10350012.

На підставі наказу ліквідатора ДП «Сільськогосподарське підприємство «Березівське» від 18.02.2019 року №5-Л «Про формування ліквідаційної маси» сформовано ліквідаційну масу боржника, до якої серед іншого включено: будівля контори, 1970 року побудови, за інвентарним номером 10350017; архів контори, 1976 року побудови, за інвентарним номером 10350014; гараж легкових авто, 1974 року побудови, за інвентарним номером 10350012.

Так, 02.08.2019 року Міністерство аграрної політики України (на той час орган, уповноважений управляти підприємством) листом №37-21-15/16605, керуючись положеннями ст. 96 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» погодило перелік ліквідаційної маси у справі №18/2694/11 про банкрутство Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Березівське», який надійшов додатком до листа арбітражного керуючого Приходька Д.В. від 06.03.2019 року №01-21/38.

Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Березівське» було створене на підставі наказу Міністерства аграрної політики України 30.11.2005 року №661 «Про створення державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Березівське» шляхом створення на базі структурного виробничого підрозділу Березоворудського державного аграрного технікуму державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Березівське» (Полтавська область, Пирятинський район, с. Березова рудка).

Положеннями п.п. 5.1 та 5.2 згаданого наказу Міністерства визначено провести розподіл майна між Березоворудським державним аграрним технікумом та державним підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Березівське» в установленому порядку. Розподільчий баланс та акти приймання-передачі у місячний термін подати на затвердження Мінагрополітики України та в установленому порядку здати на зберігання в архів міністерства.

Відповідно до положення п. 6.1. наказу встановлено, що після завершення розподілу виробничого підрозділу подати Мінагрополітики на затвердження Статут підприємства, забезпечити його державну реєстрацію та у місячний термін з дня державної реєстрації подати Департамент правової та законопроектної роботи копію свідоцтва про державну реєстрацію, довідку про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України і зразок відбитка печатки юридичної особи.

З посиланням на акт №2 розподілу майна між Березоворудським державним аграрним технікумом та державним підприємством «Сільськогосподарське підприємство «Березівське», затвердженого 11.01.2006 року заступником міністра аграрної політики України, на баланс ДП «СГП «Березівське» передано гараж легкових автомобілів 1974 року побудови в кількості 1 шт вартістю 5022, архів контори 1976 року побудови кількістю 1 шт. вартістю 9241, контора радгоспу 1970 року побудови в кількості 1 шт. вартістю 40382.

Положеннями п.п. 5.1 та 5.2 Статуту державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Березівське», затвердженого розпорядженням Міністерства аграрної політики України №1 від 11.01.2006 року державну реєстрацію якого проведено 13.01.2006 року під номером запису №15761020000000203, визначено, що майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства. На розвиток виробництва проводяться відрахування від чистого прибутку в порядку, передбаченому законодавством. Кошти використовуються для розвитку матеріально-технічної бази підприємства. Напрямки витрат коштів визначаються кошторисом. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству.

Отже, ліквідатор стверджує, що будівля контори, 1970 року побудови, за інвентарним номером 10350017; архів контори, 1976 року побудови, за інвентарним номером 10350014; гараж легкових авто, 1974 року побудови, за інвентарним номером 10350012 відповідно до акту №2 розподілу майна Березоворудського державного аграрного технікуму між Державним підприємством «Сільськогосподарське підприємство «Березівське» і Березоворудським державним аграрним технікумом, затвердженого 11.01.2006 року заступником міністра аграрної політики України, та Статуту Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Березівське», затвердженого розпорядженням Міністерства аграрної політики України №1 від 11.01.2006 року державну реєстрацію якого проведено 13.01.2006 року під номером запису №15761020000000203, передані на баланс ДП «Сільськогосподарське підприємство «Березівське» та закріплені за підприємством на праві господарського відання.

Разом з тим, будь-які записи щодо права власності чи права господарського відання на згадані об`єкти нерухомості у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні, що унеможливлює проведення реалізації зазначених активів боржника в межах справи про банкрутство ДП «СГП «Березівське».

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Правовий режим майна суб`єктів господарювання унормований Господарським кодексом України, згідно з частинами 1 та 2 статті 133 якого основу правового режиму майна суб`єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Господарська діяльність може здійснюватися також на основі інших речових прав (права володіння, права користування тощо), передбачених Цивільним кодексом України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб`єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб`єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства (частина 2 тієї ж статті).

Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності; суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника (частина 4 статті 136 ГК України); засади захисту права власності, які передбачено главою 29 ЦК України, кореспондують також положенням статті 16 ЦК України щодо способів захисту судом цивільних прав та інтересів, зокрема, шляхом визнання права.

Положеннями статей 15 та 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду.

Зазначені норми матеріального права визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Разом із тим, задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) цього права відповідачем з урахуванням належно обраного способу судового захисту.

Отже, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Згідно приписів статті 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права подається у випадках, коли належне певній особі право не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй права.

Судова колегія апеляційного господарського суду зазначає, що позов про визнання права господарського відання є речово-правовим, вимоги якого звернені до суду, що повинен підтвердити наявність у позивача права господарського відання на спірне майно. Об`єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права господарського відання позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою ж позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права господарського відання чи іншого речового права на майно.

Умовами задоволення позову про визнання права господарського відання на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження у судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві господарського відання. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна. Відтак, до предмету доказування за позовом про визнання права господарського відання входить встановлення цивільно-правових підстав набуття позивачем права господарського відання на спірне майно.

Як вже зазначалось, на підставі наказу ліквідатора ДП «Сільськогосподарське підприємство «Березівське» від 18.02.2019 року №5-Л «Про формування ліквідаційної маси» сформовано ліквідаційну масу боржника, до якої серед іншого включено: будівля контори, 1970 року побудови, за інвентарним номером 10350017; архів контори, 1976 року побудови, за інвентарним номером 10350014; гараж легкових авто, 1974 року побудови, за інвентарним номером 10350012.

Так, 02.08.2019 року Міністерство аграрної політики України (на той час орган, уповноважений управляти підприємством) листом №37-21-15/16605, керуючись положеннями ст. 96 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» погодило перелік ліквідаційної маси у справі №18/2694/11 про банкрутство Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Березівське», який надійшов додатком до листа арбітражного керуючого Приходька Д.В. від 06.03.2019 року №01-21/38.

Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Березівське» створене на підставі наказу Міністерства аграрної політики України 30.11.2005 року №661 «Про створення державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Березівське» шляхом створення на базі структурного виробничого підрозділу Березоворудського державного аграрного технікуму державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Березівське» (Полтавська область, Пирятинський район, с. Березова рудка).

Положеннями п.п. 5.1 та 5.2 згаданого наказу Міністерства визначено провести розподіл майна між Березоворудським державним аграрним технікумом та державним підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Березівське» в установленому порядку. Розподільчий баланс та акти приймання-передачі у місячний термін подати на затвердження Мінагрополітики України та в установленому порядку здати на зберігання в архів міністерства.

Відповідно до положення п. 6.1. наказу встановлено, що після завершення розподілу виробничого підрозділу подати Мінагрополітики на затвердження Статут підприємства, забезпечити його державну реєстрацію та у місячний термін з дня державної реєстрації подати Департамент правової та законопроектної роботи копію свідоцтва про державну реєстрацію, довідку про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України і зразок відбитка печатки юридичної особи.

З посиланням на акт №2 розподілу майна між Березоворудським державним аграрним технікумом та державним підприємством «Сільськогосподарське підприємство «Березівське», затвердженого 11.01.2006 року заступником міністра аграрної політики України, на баланс ДП «СГП «Березівське» передано гараж легкових автомобілів 1974 року побудови в кількості 1 шт вартістю 5022, архів контори 1976 року побудови кількістю 1 шт. вартістю 9241, контора радгоспу 1970 року побудови в кількості 1 шт. вартістю 40382.

Положеннями п.п. 5.1 та 5.2 Статуту Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Березівське», затвердженого розпорядженням Міністерства аграрної політики України №1 від 11.01.2006 року державну реєстрацію якого проведено 13.01.2006 року під номером запису №15761020000000203, визначено, що майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі підприємства. На розвиток виробництва проводяться відрахування від чистого прибутку в порядку, передбаченому законодавством. Кошти використовуються для розвитку матеріально-технічної бази підприємства. Напрямки витрат коштів визначаються кошторисом. Майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству.

Наявність права господарського відання ДП «СГП "Березівське» на об`єкти нерухомості підтверджує наступними доказами:

1. Статутом Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Березівське», затвердженого розпорядженням Міністерства аграрної політики України від 11.01.2006 року, державну реєстрацію якого проведено 13.01.2006 року номер запису 15761020000000203, відповідно до п. 5.2 якого майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

2. Актом розподілу майна Березоворудського державного аграрного технікуму між Державним підприємством «Сільськогосподарське підприємство «Березівське» і Березоворудським державним аграрним технікумом, складеним на підставі наказу Міністерства аграрної політики України №661 від 30.11.2005 року.

3. Листом Фонду державного майна України від 25.01.2019 року №10-52-1523, яким надано інформацію щодо об`єктів нерухомого майна, що перебуває на балансі ДП «СГП «Березівське».

4. Планом санації ДП «Сільськогосподарське підприємство «Березівське» затвердженого ухвалою Господарського суду Полтавської області від 02.07.2013 року у справі №18/2694/11 про банкрутство ДП «СГП «Березівське».

5. Інвентарним описом необоротних активів від 01.12.2022 року, складеного ліквідатором ДП «Сільськогосподарське підприємство «Березівське» за результатами інвентаризації майна банкрута.

Суд першої інстанції відзначив, що матеріали справи не містять доказів прийняття уповноваженим органом управління ДП «СГП «Березівське» рішення про передачу зазначеній юридичній особі спірного майна саме на праві господарського відання, або, що з передачею його на баланс власник майна закріпив його на праві господарського відання за ДП «СГП «Березівське».

Разом з тим, положення Господарського кодексу України не містять норми, яка б чітко визначала порядок передачі та форму документа за яким органи, уповноважені управляти державними унітарними підприємствами, передають таким підприємствам майно з правом господарського відання. При цьому, положеннями статуту ДП «СГП «Березівське», який затверджений розпорядженням Міністерства аграрної політики України, чітко визначено статус переданого на баланс підприємства майна - право господарського відання.

Наведені вище обставини в сукупності свідчать про те, що ДП «СГП «Березівське» довело належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст.76-77 Господарського процесуального кодексу України факт приналежності йому спірного нерухомого майна на праві господарського відання.

Відповідно до ч.4 ст. 136 Господарського кодексу України щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб`єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.

Згідно положень статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Метою подання позову на підставі ст.392 Цивільного кодексу України є усунення невизначеності у суб`єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб`єктивного права особою.

Апеляційний господарський суд звертає увагу, що постановою Господарського суду Полтавської області від 13.07.2017 року у справі №18/2694/11 визнано банкрутом Державне комунальне «Сільськогосподарське підприємство «Березівське» та відкрито ліквідаційну процедуру.

На теперішній час процедура банкрутства триває.

Відповідно до ч.1 ст.62 КУзПБ усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

Згідно ч.1 ст.63 КУзПБ після проведення інвентаризації та отримання згоди на продаж майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута на аукціоні.

Відповідно до ч.1 ст.64 КУзПБ кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Зважаючи на вищевикладене, приймаючи до уваги неможливість проведення позивачем державної реєстрації такого речового права в Реєстрі речових прав на нерухоме майно, ліквідатор боржника позбавлений можливості вчиняти дії, спрямовані на продаж відповідного майна та задоволення вимог кредиторів у справі по банкрутство.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Березівське» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича до Фонду державного майна України про визнання права господарського відання на будівлю контори (за інвентарним номером 10350017, 1970 року побудови, літера А-1, загальною площею 302,1 кв.м); архів контори (за інвентарним номером 10350014, 1976 року побудови, літера В-1, загальною площею 29,0 кв.м); гараж легкових авто (за інвентарним номером 10350012, 1974 року побудови, літера Б-1, загальною площею 66,5 кв.м); вбиральня (літера Г, загальна площа 4,6 кв.м), що знаходяться за адресою: вулиця Шевченка, 120, село Березова Рудка, Лубенський район, Полтавська область, кадастровий номер земельної ділянки 5323880701:01:003:0146.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що апеляційна скарга Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Березівське» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Полтавської області від 07.12.2023 у справі №18/2694/11 (917/940/23) підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Березівське» в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Приходька Дмитра Володимировича задовольнити.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 07.12.2023 року у справі №18/2694/11 (917/940/23) скасувати.

Визнати за Державним підприємством «Сільськогосподарське підприємство «Березівське» (37040, Полтавська область, Лубенський район, с.Березова Рудка, код ЄДРПОУ 33582037) право господарського відання на будівлю контори (за інвентарним номером 10350017, 1970 року побудови, літера А-1, загальною площею 302,1 кв.м); архів контори (за інвентарним номером 10350014, 1976 року побудови, літера В-1, загальною площею 29,0 кв.м); гараж легкових авто (за інвентарним номером 10350012, 1974 року побудови, літера Б-1, загальною площею 66,5 кв.м); вбиральня (літера Г, загальна площа 4,6 кв.м), що знаходяться за адресою: вулиця Шевченка, 120, село Березова Рудка, Лубенський район, Полтавська область, кадастровий номер земельної ділянки 5323880701:01:003:0146.

Стягнути з Фонду державного майна України на користь Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Березівське» судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4026,00 грн.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 05.06.2024 року.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя Р.А. Гетьман

Суддя В.В. Россолов