Рішення

від 31.05.2024 по справі 904/657/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2024м. ДніпроСправа № 904/657/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" (51925, м. Кам`янське Дніпропетровської обл., вул. Короленківська, буд. 90; ідентифікаційний код 40059505)

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 7; ідентифікаційний код 00659101)

про стягнення 164 308 грн. 44 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" (51925, м. Кам`янське Дніпропетровської обл., вул. Короленківська, буд. 90; ідентифікаційний код 40059505) до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 7; ідентифікаційний код 00659101) про стягнення 164 308 грн. 44 коп. - задоволено та стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 7; ідентифікаційний код 00659101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" (51925, м. Кам`янське Дніпропетровської обл., вул. Короленківська, буд. 90; ідентифікаційний код 40059505) 164 308 (сто шістдесят чотири тисячі триста вісім) грн. 44 коп. - інфляційних нарахувань та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Позивач у заяві (вх.№25115/24 від 22.05.2024) про ухвалення додаткового рішення просить ухвалити додаткове рішення щодо заявлених до відшкодування витрат.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду, постановлено розгляд заяв про ухвалення додаткового рішення здійснювати без повідомлення (виклику) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач у клопотанні (вх.№25372/24 від 23.05.2024) про ознайомлення з матеріалами справи просить ознайомити представника відповідача в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області з матеріалами справи №904/657/24 та надати можливість зробити фотокопії документів, що знаходяться в даній справі.

Також відповідач у заяві/поясненні (вх.№25688/24 від 24.05.2024) на заяву про ухвалення додаткового рішення просить: - заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" у справі №904/657/24 з урахуванням клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" від 13.03.2024 по справі №904/657/24 та долученої до нього заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу б/н б/д залишити без розгляду та повернути заявнику; - у випадку, якщо суд дійде висновку про розгляд заяви ТОВ "Локомотив Сервіс" про ухвалення додаткового рішення від 22.05.2024 у справі №904/657/24 з урахуванням клопотання ТОВ "Локомотив Сервіс" від 13.03.2024 по справі №904/657/24 та долученої до нього заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу б/н б/д врахувати заперечення, викладені в цих поясненнях, та відмовити ТОВ "Локомотив Сервіс" у стягненні з ПрАТ "ДТРЗ" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 500, 00 грн. в повному обсязі; - у випадку, якщо суд вирішить здійснювати розподіл витрат на професійну правничу допомогу відповідно до вимог, викладених ТОВ "Локомотив Сервіс" в позовній заяві по справі №904/657/24 врахувати заперечення, викладені ПрАТ "ДТРЗ" у відзиві на позовну заяву від 08.03.2024 та відмовити ТОВ "Локомотив Сервіс" у стягненні з ПрАТ "ДТРЗ" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 500 грн. 00 коп. в повному обсязі та зазначає про те, що: - позовна заява у справі №904/657/24 була сформована та підписана в підсистемі "Електронний суд" представником ТОВ "Локомотив Сервіс" Шипіленком Р.О.; - в прохальній частині позовної заяви по справі №904/657/24 була чітко сформульована вимога про стягнення з ПрАТ "ДТРЗ" 7 500, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу; - серед іншого, за текстом позовної заяви ТОВ "Локомотив Сервіс" (аркуш 13 позову) зазначено, що на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу до суду надаються договір про надання правової допомоги №5-юо від 17.01.2023, додаткова угода від 17.01.2023 до договору про надання правової допомоги та акт приймання-передачі адвокатських послуг від 15.02.2024; - також, до позовної заяви було долучено ордер на надання правничої (правової) допомоги АЕ №1000893 від 01.11.2022 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; - з наведеного можна дійти висновку, що ТОВ "Локомотив Сервіс" надало до суду всі необхідні документи на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та сформулювало вимогу про стягнення з ПрАТ "ДТРЗ" таких витрат; - водночас, з позовної заяви у справі №904/657/24 не вбачається, що розмір цих витрат є попереднім (орієнтовним) розрахунком; - 08.03.2024 ПрАТ "ДТРЗ" подало до суду відзив на позовну заяву по справі №904/657/24, в якому заперечило проти задоволення позовних вимог в повному обсязі; - зокрема, ПрАТ "ДТРЗ" у відзиві на позовну заяву від 08.03.2024 надало свої обґрунтовані заперечення щодо вимоги ТОВ "Локомотив Сервіс" про стягнення з відповідача 7 500, 00 грн. - витрат на правову допомогу та зазначило про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині у зв`язку з їх недоведеністю; - зокрема, ПрАТ "ДТРЗ", обґрунтовуючи підстави для необхідності відмови у стягненні з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, зазначало про те, що ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1000893 від 01.11.2022, долучений до позовної заяви, містить посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи) уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №40 від 28.05.2021; - також, звертало увагу суду на очевидність того факту, що реквізити договору, долученого до позовної заяви на підтвердження витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу (№5-юо від 17.01.2023) та реквізити договору, посилання на який містить долучений до позовної заяви ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1000893 від 01.11.2022 (№40 від 28.05.2021), є відмінними; - втім, 22.05.2024 до електронного кабінету ПрАТ "ДТРЗ" від ТОВ "Локомотив Сервіс" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, згідно якої позивач зазначає про те, що під час ухвалення рішення, судом не було вирішено питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу; - серед іншого, ТОВ "Локомотив Сервіс" зазначає, що ним додатково була подана

заява (клопотання) про відшкодування вказаних витрат з додатками; - під час ознайомлення з матеріалами справи №904/657/24 в паперовому вигляді, представником ПрАТ "ДТРЗ" було встановлено, що 13.03.2024 представником ТОВ "Локомотив Сервіс" в підсистемі "Електронний суд" було сформовано та подано до Господарського суду Дніпропетровської області клопотання про направлення заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу з додатками; - в якості додатків до клопотання від 13.03.2024 було долучено ордер на надання правничої (правової) допомоги АЕ №1177525 від 30.01.2023, Договір №5-юо від 17.01.2023 про надання правової допомоги, додаткову угоду від 17.01.2023 до договору №5-юо про надання правової допомоги, Акт від 15.02.2024 приймання-передачі адвокатських послуг до договору №5-юо про надання правової допомоги від 17.01.2023, заяву (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу б/н та б/д, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; - матеріали справи не містять доказів направлення клопотання представника ТОВ "Локомотив Сервіс" від 13.03.2024 до зареєстрованого електронного кабінету ПрАТ "ДТРЗ" в підсистемі "Електронний суд" або в будь-який інший спосіб; - відповідно до змісту долученої до клопотання від 13.03.2024 заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, вбачається, що вона не містить ані вихідного номеру, ані дати її складання, ані реквізитів її підписанта, ані підпису; - водночас, у цій заяві (клопотанні) відсутнє зазначення про те, що представником ТОВ "Локомотив Сервіс", а отже й її підписантом, є Шипіленко Р.О.; - серед іншого, з долученого до клопотання ТОВ "Локомотив Сервіс" від 13.03.2024 ордеру на надання правничої (правової) допомоги АЕ №1177525 від 30.01.2023 вбачається, що він є відмінним від ордеру на надання правничої (правової) допомоги АЕ №1000893 від 01.11.2022, долученого до позовної заяви по справі №904/657/24; - відмінність зазначених ордерів є очевидною та вбачається з відмінних номерів ордерів, які генерується автоматично; найменування особи, якій надається правова допомога (зазначення коду ЄДРПОУ); посилання на відмінний договір про надання правової допомоги / доручення органу (установи) уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги; відмінний перелік органів, у яких надається правова допомога; відмінної дати формування ордеру; позивачем не доведено, що надання послуги "Підготовка позовної заяви з додатками до Господарського суду Дніпропетровської області, направлення позову ПрАТ "ДТРЗ" і до суду", згідно Акту від 15.02.2024, була надана саме під час виконання адвокатом своїх обов`язків за договором №5-юо про надання правової допомоги від 17.01.2023, а не за договором №40 від 28.05.2021; - відповідач вважає, що вимога про стягнення з ПрАТ "ДТРЗ" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 500, 00 грн. згідно клопотання ТОВ "Локомотив Сервіс" від 13.03.2024 по справі №904/657/24 та долученої до неї заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу б/н б/д не підлягає у зв`язку з їх недоведеністю; - у випадку, якщо суд вирішить здійснювати розподіл витрат на професійну правничу допомогу відповідно до вимог, викладених ТОВ "Локомотив Сервіс" в позовній заяві, то суд має врахувати заперечення щодо такого стягнення, які викладені ПрАТ "ДТРЗ" у відзиві на позовну заяву від 08.03.2024 по справі №904/657/24 та відмовити ТОВ "Локомотив Сервіс" у стягненні з ПрАТ "ДТРЗ" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 500 грн. 00 коп. у зв`язку з їх недоведеністю.

Як вбачається, у рішенні судом не вирішено питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" про ухвалення додаткового рішення суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно із статтею 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення; суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення; у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання; неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви; додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо); такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається, у позовній заяві позивачем було зазначено, що витрати на правничу допомогу склали 7 500 грн. 00 коп. та у прохальній частині позову позивач просив стягнути, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 500 грн. 00 коп.

В подальшому, позивачем було подано клопотання (вх.№12512/14 від 13.03.2024) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з додатками.

Рішення суду у цій справі було ухвалено - 21.05.2024.

Отже, заяву про ухвалення додаткового рішення позивачем подано з дотриманням строку, встановленого нормами процесуального закону.

Згідно з частинами 1-2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави; за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами; для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, частинами 4-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи; у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами; обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес до справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги; при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 вказано, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В підтвердження факту понесених позивачем судових витрат, пов`язаних з розглядом даної справи, надано:

- копію ордеру від 01.11.2022 серії АЕ №1000893 на надання правничої допомоги адвокатом Шипіленко Р.О. (а.с. 10);

- копію свідоцтва від 02.07.2018 серії ДП №3770 про право на заняття адвокатською діяльністю Шипіленко Р.О. (а.с. 11, 61);

- копію ордеру від 30.01.2023 серії АЕ №1177525 на надання правничої допомоги адвокатом Шипіленко Р.О. (а.с. 57);

- копію Договору від 17.01.2023 №5-юо про надання правової допомоги (а.с.20 (звор. сторона),58));

- копію Додаткової угоди від 17.01.2023 до Договору №5-юо про надання правової допомоги (а.с.12 (звор. сторона),58 звор. сторона);

- копію Акту від 15.02.2024 приймання-передачі адвокатських послуг до договору №5-юо про надання правової допомоги від 17.01.2023 (а.с.12, 59).

Як вбачається, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс", як клієнтом, та адвокатом Шипіленко Романом Олександровичем було укладено договір від 17.01.2023 №5-юо про надання правової допомоги (надалі - Договір).

Пунктом 1 Договору визначено, що за цим Договором адвокат зобов`язується здійснити представництво клієнта, що вказаний в цьому Договорі на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" зобов`язується прийняти ці послуги, оплатити їх, а також виконати інші дії, передбачені цим договором.

Відповідно до пункту 2 безпосередній зміст правової допомоги адвоката за цим договором полягає в тому, що клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання, яке надалі іменується доручення, здійснити представництво (представляти) клієнта виключно з приводу стягнення заборгованості на користь клієнта з суб`єктів господарювання незалежно від форм власності і підпорядкування, у досудовому порядку, у судових справах, що здійснюються в порядку господарського судочинства на підставі Господарського процесуального кодексу України у судових інстанціях всіх рівнів, які передбачені Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 та вказаним процесуальним кодексом, а також у приватних виконавців та органах Державної виконавчої служби відповідно із Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно з пунктом 3 Договору за надання адвокатом правової допомоги за цим договором, що вказана в пункті 2 договору, клієнт зобов`язаний виплатити адвокату гонорар (винагороду) та оплатити фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору по факту виконання доручення. Конкретний перелік юридичних послуг та їх вартість визначаються в додаткових угодах до цього договору на визначених у них умовах.

Пунктом 6 Договору визначено, що останній набуває чинності з дати його укладення та діє протягом виконання доручення.

Також сторонами було укладено додаткову угоду від 17.01.2023 до Договору.

Пунктом 1 вказаної Додаткової угоди визначено, що за надання адвокатом правової допомоги за цим договором про надання правової допомоги №5-юо від 17.01.023 клієнт зобов`язаний виплатити адвокату гонорар (винагороду) та оплатити фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору. Сторони погодили такі тарифи для визначення розміру адвокатського гонорару:

- 3 000,00 (три тисячі гривень 00 коп.) грн. за одну годину роботи адвоката; робота полягає в наданні юридичної консультації, аналізі документів, підготовці і направленні досудової вимоги, підготовці позовної заяви, здійснення всіх необхідних розрахунків, в тому числі пені, інфляційних втрат, 3% річних, підготовці копій документів в якості додатків до позовної заяви (документи засвідчуються належним чином клієнтом), направленні позовної заяви іншим учасникам провадження, направлення/здача до канцелярії позовної заяви з додатками, підготовка та направлення інших заяв по суті справи та з процесуальних питань;

- 3700,00 (три тисячі сімсот гривень 00 коп.) грн. за участь у судовому засіданні (незалежно від тривалості та з урахуванням знаходження робочого місця адвоката у м. Кам`янське).

Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди кінцевий розмір гонорару визначається актом приймання-передачі, але не може бути меншим за 1% від ціни позову (при вирішенні справи в судовому порядку та має бути сплачений не пізніше 10 днів з моменту набуття рішенням законної сили) та/або 1% від повернутої суми заборгованості у позасудовому порядку (має бути сплачений не пізніше 10 днів з моменту зарахування коштів на поточний рахунок клієнта).

В подальшому сторонами було підписано Акт від 15.02.2024 приймання-передачі адвокатських послуг до Договору від 17.01.2023 №5-юо про надання правової допомоги.

Відповідно до вказаного в Акті за період з 12.02.2024 по 15.02.2024 адвокатом надано, а клієнтом прийнято послуги за наступним переліком:

- вид послуги: підготовка позовної заяви з додатками до Господарського суду Дніпропетровської області, направлення позову ПрАТ "ДТРЗ" і до суду; одиниця виміру - година; вартість одиниці виміру - 3 000 грн. 00 коп.; кількість витрачених одиниць виміру - 2,5 години; надані послуги: підготовлена позовна заява, в якій містяться здійснені розрахунки інфляції, направлено позов з додатками ПрАТ "ДТРЗ", позов з додатками направлений до суду.

Господарський суд, розподіляючи витрати на професійну правничу допомогу, доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже цей розмір має бути не лише доведений, а документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Судом здійснено детальний та ретельний аналіз кожної складової наданих адвокатом Адвокатським послуг, перелік яких наведений у Акті приймання-передачі адвокатських послуг виконаних робіт, та встановлено, що включення до переліку таких послуг як направлення позову з додатками до суду та ПрАТ "ДТРЗ" не є наданням професійної правничої допомоги.

Враховуючи вказане, у відповідності до вказаних вище норм, дослідивши заяви про ухвалення додаткового рішення та документи, на підставі яких позивач просить стягнути вказані витрати, господарський суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним, оскільки становить 7 500 грн. 00 коп., в той час, як:

- предметом спору у даній справі було стягнення інфляційних нарахувань в розмірі 164 308 грн. 44 коп., здійснених за період після ухвалення рішення Господарським судом Дніпропетровської області у справі №904/1110/23 та до фактичного стягнення заборгованості, судова практика щодо вказаної категорії справ є сталою та не потребує детального вивчення та аналізу станом на конкретний період у часі;

- справа є малозначною та не є складною по своїй суті та за обсягом документів; справа розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження, який призначений для розгляду справ незначної складності;

- судові засідання у справі не призначалися;

- обсяг доказів по справі, який підлягав вивченню та аналізу адвокатом, є незначним.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожен має право на професійну правничу допомогу; у випадках, визначених законом, держава забезпечує надання професійної правничої допомоги безоплатно; кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу; для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура; забезпечення права на захист від кримінального обвинувачення та представництво в суді здійснюються адвокатом, за винятком випадків, установлених законом; витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом.

Адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту (стаття 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" унормовано види адвокатської діяльності, а саме серед іншого: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Таким чином, з урахуванням того, що справа не є складною, суд вважає, що обґрунтованою та співмірною вартістю витрат відповідача на професійну правничу допомогу є сума 5 000 грн. 00 коп., яка підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод".

Щодо заперечень відповідача, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Частиною 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (частина 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника (частина 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Водночас, в господарському процесі повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (частина 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, відповідно до вимог процесуального законодавства в господарському суді повноваження адвоката, як представника, підтверджуються довіреністю або ордером. Договір про надання правової допомоги, на підтвердження повноважень представника, в господарських судах не вимагається.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката.

Отже, ордер, який видано відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинна редакція Господарського процесуального кодексу України не вимагає.

Також, виходячи зі змісту частин 1, 3 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій (частина 4 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 4001 Кримінального кодексу України).

Аналогічна за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №9901/736/18 (провадження №11-989заі18).

Таким чином, оскільки для підтвердження повноважень представника у господарському процесі достатньо ордеру, за наявності якого суд не повинен перевіряти повноваження представника на підставі договору про надання правової допомоги, навіть за клопотанням іншої сторони.

Також суд зауважує, що в матеріалах справи наявні копія ордеру від 30.01.2023 серії АЕ №1177525 на надання правничої допомоги адвокатом Шипіленко Р.О. Товариству з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" на підставі Договору про надання правової допомоги №5-юо від 17.01.2023, копія Договору від 17.01.2023 №5-юо про надання правової допомоги, копія Додаткової угоди від 17.01.2023 до Договору №5-юо про надання правової допомоги та копія Акту від 15.02.2024 приймання-передачі адвокатських послуг до договору №5-юо про надання правової допомоги від 17.01.2023.

Таким чином, позивачем надані докази, що свідчать про підстави та предмет правової допомоги, наданої адвокатом.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі "Волчлі проти Франції" (Walchli v. France), заява №35787/03, п. 29, від 26.07.2007).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що докази, надані позивачем на підтвердження факту надання адвокатом Шипіленко Р.О. професійної правової допомоги у даній справі за Договором від 17.01.2023 №5-юо про надання правової допомоги є достатньо вірогідними, тобто факти, які розглядаються щодо наявності у адвоката Шипіленко Р.О. необхідних повноважень та надання професійної правової допомоги позивачу на підставі Договору від 17.01.2023 №5-юо про надання правової допомоги, є більш вірогідними порівняно з доказами, наданими відповідачем на їх спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Інші заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та поясненнях на заяву про ухвалення додаткового рішення, до уваги господарським судом не приймаються як такі, що спростовані матеріалами справи.

Отже, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 7; ідентифікаційний код 00659101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" (51925, м. Кам`янське Дніпропетровської обл., вул. Короленківська, буд. 90; ідентифікаційний код 40059505) 5 000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп. - витрат на професійну правничу допомогу.

В решті вимог за заявою відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання додаткового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляд.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання додаткового рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

04.06.2024.