Рішення

від 21.05.2024 по справі 904/657/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2024м. ДніпроСправа № 904/657/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" (51925, м. Кам`янське Дніпропетровської обл., вул. Короленківська, буд. 90; ідентифікаційний код 40059505)

до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 7; ідентифікаційний код 00659101)

про стягнення 164 308 грн. 44 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№625/24 від 15.02.2024) про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" 164 308 грн. 44 коп. - інфляційних нарахувань.

Також просить стягнути з відповідача 3 028 грн. 00 коп. - витрат на сплату судового збору та 7 500 грн. 00 коп. - витрат на правничу допомогу.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2024 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У подальшому, позивачем подано заяву (вх.№8817/24 від 21.02.2024), відповідно до якої позивачем було виправлено недоліки позовної заяви та виконано вимоги суду, зазначені в ухвалі суду від 20.02.2024.

Відповідач у клопотанні (вх.№9296/24 від 26.02.2024) просить позовну заяву повернути позивачу, посилаючись на те, що: - під час ознайомлення з позовною заявою відповідачем встановлено, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати; - з залученого до позовної заяви ордера серії АЕ №1000893 від 01.11.2022 вбачається, що він містить посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги №40 від 28.05.2021, що є відмінним від договору, долученого до позовної заяви в якості доказів на понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Щодо вказаного клопотання відповідача суд вважає за необхідне зазначити таке.

Частиною 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Отже, нормами процесуального закону визначено перелік документів, якими можуть бути підтверджені повноваження адвоката.

Як вбачається, до позовної заяви додано копію ордеру від 01.11.2022 серії АЕ №1000893 на надання правничої правової допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" адвокатом Шипіленко Р.О.

Додатково суд звертає увагу відповідача на те, що його клопотання підписано також адвокатом - Замула Р.О., повноваження якого підтверджено ордером від 23.02.2024 серії АН №1363423 на надання правничої (правової) допомоги. При цьому, до клопотання не додано відповідний договір про надання правової допомоги від 02.01.2024 №24002.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у відзиві (вх.№11759/24 від 08.03.2024) на позовну заяву просить: - позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" залишити без задоволення в повному обсязі та зазначає про те, що: - враховуючи, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.05.2023 по справі №904/1110/23 було порушено права та інтереси ПрАТ "ДТРЗ", що стало наслідком часткового задоволення апеляційної скарги ПрАТ "ДТРЗ" (постанова ЦАГС від 24.01.2024 по справі №904/1110/23), відповідач вважає, що у діях ПрАТ "ДТРЗ" відсутня вина (умисел), а отже підстави для нарахування та стягнення з ПрАТ "ДТРЗ" інфляційних втрат за період з 01.03.2023 по 24.01.2024 (дату набрання законної сили постановою ЦАГС від 24.01.2024 по справі 904/1110/23) відсутні; - щодо періоду з 25.01.2024 по 01.02.2024 відповідач зазначає, що інфляційні втрати дорівнюють 0, 00 грн. згідно розрахунку: ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,...... ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення. Останній період IIc = 1.00000000 Інфляційне збільшення: 4 171 080,00 x 1.00000000 - 4 171 080,00 = 0,00 грн.; - крім того, позовна заява ТОВ "Локомотив Сервіс" містить вимогу про стягнення з ПрАТ "ДТРЗ" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 500, 00 грн. та на підтвердження понесених витрат представником позивача надано копію Договору про надання правової допомоги №5-юо від 17.01.2023, Додаткової угоди від 17.01.2023 до договору про надання правової допомоги та акт приймання-передачі адвокатських послуг від 15.02.2024 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ДП №3770, копію ордеру серії АЕ №1000893 від 01.11.2022; - відповідач вважає заявлену позивачем суму витрат на правову допомогу недоведеною, завищеною, нерозумною та такою, що не відповідає складності справи, а також обсягу виконаних адвокатом робіт; - робота, здійснена адвокатом при підготовці позовної заяви в даній справі, зводиться до копіювання вже наявної або автоматично створеної інформації, без формування будь-яких власних висновків, викладення додаткових аргументів, посилання на судову практику, належного обґрунтування розрахунків тощо; - з долученого до позовної заяви Акту приймання-передачі адвокатських послуг від 15.02.2024 до договору №5-юо про надання правової допомоги від 17.01.2023 неможливо ідентифікувати, за якими саме правовідносинами надавалася позивачу правова допомога адвокатом Шипіленком Р.О., в якій саме справі, у зв`язку з порушенням умов якого договору відбулось звернення до суду із позовною заявою тощо; - також, не можна залишити поза увагою обставини, що були викладені відповідачем у клопотанні про повернення позовної заяви від 23.02.2024.

Позивач у клопотанні (вх.№12512/24 від 13.03.2024) зазначає, що направляє заяву (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу з додатками.

Суд доходить висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс", як замовником, та відповідачем - Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод", як постачальником, було укладено договори про закупівлі від 20.06.2022 №22182 та від 04.07.2022 №22203.

Також, як вбачається, 02.03.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" - 4 212 048 грн. - суми заборгованості за здійсненими поставками, 54 696 грн. 80 коп. - пені, 214 398 грн. 70 коп. - інфляційних втрат, 44 956 грн. 35 коп. - 3% річних та судових витрат у справі (а.с.13).

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договорів про закупівлі від 20.06.2022 №22182 та № 22203 від 04.07.2022, укладених між сторонами.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.05.2023 у справі №904/1110/23 позов задоволено повністю, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Дніпровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, 7, ідентифікаційний код 00659101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" (51900, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Запорізька, буд. 12, кв. 13, ідентифікаційний код 40059505) 4 212 048 грн. 00 коп. - заборгованості, 54 696 грн. 80 коп. - пені, 214 398 грн. 70 коп. - інфляційних втрат, 44 956 грн. 35 коп. - 3% річних та 67 891 грн. 50 коп. - судового збору.

В подальшому постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2024 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.05.2023 у справі № 904/1110/23 змінено та викладено резолютивну частину в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" 4 171 080 грн. 00 коп. - суми заборгованості за здійсненими поставками, 54 401 грн. 83 коп. - пені за договором, 213 575 грн. 61 коп. - інфляційних втрат, 66 585 грн. 86 коп. - судового збору за подання позову до Господарського суду Дніпропетровської області, про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити." (а.с. 14-19).

Вказаними рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.05.2023 та постановою Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2024 встановлено таке:

- 20.06.2022 між Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" (Постачальник) укладено Договір про закупівлі № 22182, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити (передати) у власність замовника товар найменування, марка й кількість якого вказується в специфікації (Додаток №1), яка є невід`ємною частиною договору, на умовах, то викладені у цьому Договорі;

- ціна товару, що поставляється за договором вказана в специфікації (пункт 1.4 Договору);

- право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі або ушкодження товару переходить від постачальника до замовника у момент, коли товар поставлений відповідно до умов договору (пункт 1.5 Договору).

- при виявленні недостачі або недоліків товару виклик представника Постачальника є обов`язковим (пункт 2.10 Договору);

- загальна сума (ціна) Договору складає: 3 715 964,40 грн., в т.ч. 20% ПДВ: 619 327,40 грн. (пункт 3.1 Договору);

- замовник здійснює оплату поставленого товару з відтермінуванням 45 календарних днів з дати поставки товару та на підставі отриманого від постачальника оригіналу рахунку, але не раніше реєстрації податкової накладної, при умові своєчасного надання постачальником належним чином оформлених рахунку - фактури, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, документів щодо якості на Товар. У документах, а саме: рахунку-фактурі, видатковій накладній, товарно-транспортної накладній, податковій накладній зазначається код товару згідно УКТЗЕД (пункт 4.2 Договору);

- у разі порушення строків оплати, замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,01 % від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня (пункт 7.5 Договору);

- договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 10.1 Договору);

- відповідно до пункту 11.1 Договору сторони погодилися, що текст договору, будь-які матеріали, інформація та відомості, які стосуються договору, є конфіденційними і не можуть передаватися третім особам без попередньої письмової згоди іншої сторони договору, крім випадків, коли таке передавання пов`язане з одержанням офіційних дозволів, документів для виконання договору або оплати податків, інших обов`язкових платежів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством, яке регулює зобов`язання сторін договору. Сторони домовилися, що прострочені замовником зобов`язання, передбачені даним договором, повинні виконуватись без урахування індексу інфляції та трьох відсотків річних, тобто розмір процентів та інфляція прирівнюються до нуля відсотків;

- між сторонами підписано специфікацію №1 до Договору про закупівлю № 22182 від 20.06.2022 на суму 3 715 964 грн. 40 коп. з ПДВ;

- 04.07.2022 між Приватним акціонерним товариством "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" (Постачальник) укладено Договір про закупівлі №22203, відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити (передати) у власність замовника товар найменування, марка й кількість якого вказується в специфікації (Додаток № 1), яка є невід`ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі;

- ціна товару, що поставляється за договором вказана в специфікації (пункт 1.4 Договору);

- право власності на товар, а також ризик випадкової загибелі або ушкодження товару переходить від постачальника до замовника у момент, коли товар поставлений відповідно до умов договору (пункт 1.5 Договору);

- при виявленні недостачі або недоліків товару виклик представника постачальника є обов`язковим (пункт 2.10 Договору);

- загальна сума (ціна) Договору складає: 6 515 918,40 грн., в т.ч. 20% ПДВ: 1 085 986,40 грн. (пункт 3.1 Договору);

- замовник здійснює оплату поставленого товару з відтермінуванням 45 календарних днів з дати поставки товару та на підставі отриманого від постачальника оригіналу рахунку, але не раніше реєстрації податкової накладної, при умові своєчасного надання постачальником належним чином оформлених рахунку - фактури, видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, документів щодо якості на товар. У документах, а саме: рахунку-фактурі, видатковій накладній, товарно-транспортної накладній, податковій накладній зазначається код товару згідно УКТЗЕД (пункт 4.2 Договору);

- у разі порушення строків оплати, замовник сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,01 % від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення платежу, але більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня (пункт 7.5 Договору);

- договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2022 р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 10.1 Договору);

- відповідно до пункту 11.1 Договору сторони погодилися, що текст договору, будь-які матеріали, інформація та відомості, які стосуються договору, є конфіденційними і не можуть передаватися третім особам без попередньої письмової згоди іншої сторони договору, крім випадків, коли таке передавання пов`язане з одержанням офіційних дозволів, документів для виконання договору або оплати податків, інших обов`язкових платежів, а також у випадках, передбачених чинним законодавством, яке регулює зобов`язання сторін договору. Сторони домовилися, що прострочені замовником зобов`язання, передбачені даним договором, повинні виконуватись без урахування індексу інфляції та трьох відсотків річних, тобто розмір процентів та інфляція прирівнюються до нуля відсотків;

- між сторонами підписано специфікацію № 1 від 04.07.2022 до договору про закупівлю №22203 від 04.07.2022 на суму 6 515 918 грн. 40 коп. з ПДВ;

- позивач звернувся до відповідача з досудовою вимогою - претензією від 23.01.2023 №23/01-01 щодо погашення заборгованості в розмірі 4 253 802 грн.;

- відповідь на претензію не було надано;

- позивачем заявлено загальну суму заборгованості у розмірі 4 526 099,85 грн. (у складі загальної суми основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3% річних). При цьому, у якості обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на видаткові накладні: видаткова накладна №19 від 18.07.2022 р. на суму 423 600,00 грн., видаткова накладна №20 від 19.07.2022 р. на суму 138 960,00 грн, видаткова накладна №21 від 18.07.2022 р. на суму 282 000,00 грн., видаткова накладна №22 від 26.07.2022 р. на суму 67 200,00 грн., видаткова накладна №23 від 26.07.2022 р. на суму 51 612,00 грн., видаткова накладна №24 від 27.07.2022 р. на суму 1 060 800,00 грн., видаткова накладна №25 від 12.08.2022 р. на суму 88 800,00 грн., видаткова накладна №26 від 15.08.2022 р. на суму 492 000,00 грн., видаткова накладна №27 від 15.08.2022 р. на суму 606 000,00 грн., видаткова накладна №28 від 16.08.2022 р. на суму 27 204,00 грн., видаткова накладна №29 від 19.08.2022 р. на суму 206 448,00 грн., видаткова накладна №30 від 23.08.2022 р. на суму 33 120,00 грн., видаткова накладна №31 від 25.08.2022 р. на суму 154 836,00 грн., видаткова накладна №32 від 26.08.2022 р. на суму 43 008,00 грн., видаткова накладна №33 від 29.08.2022 р. на суму 492 000,00 грн., видаткова накладна №34 від 29.08.2022 р. на суму 151 200,00 грн., видаткова накладна №35 від 30.08.2022 р. на суму 11 980,80 грн., видаткова накладна №36 від 30.08.2022 р. на суму 15 204,00 грн., видаткова накладна №37 від 13.09.2022 р. на суму 45 612,00 грн., видаткова накладна №38 від 15.09.2022 р. на суму 62 928,00 грн., видаткова накладна №39 від 06.10.2022 р. на суму 87 316,80 грн., видаткова накладна №40 від 12.10.2022 р. на суму 57 614,40 грн., видаткова накладна №41 від 12.10.2022 р. на суму 30 408,00 грн., видаткова накладна №42 від 20.10.2022 р. на суму 261 924,00 грн., видаткова накладна №44 від 21.10.2022 р. на суму 288 504,00 грн., видаткова накладна №45 від 21.10.2022 р. на суму 40 968,00 грн.;

В подальшому Господарським судом Дніпропетровської області на виконання вказаних рішення Господарського суду Дніпропетровської області та постанов Центрального апеляційного господарського суду було видано відповідні накази від 01.02.2024.

Позивач стверджує, що 05.02.2024 та 06.02.2024 на поточний рахунок позивача надійшли кошти від приватного виконавця Селезньова Максима на виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області виданого 01.02.2024 у справі №904/1110/23, заборгованість погашено у повному обсязі.

На підтвердження вищевказаного позивачем надано копії інформаційних повідомлень про зарахування коштів на загальну суму 4 533 497 грн. 13 коп., а саме:

- від 05.02.2024 №25080 на суму 11 319 грн. 15 коп.; призначення платежу: "Згідно наказу, виданого Господарським судом Дніпропетровської області від 01.02.2024 №904/1110/23, ВП№74034952" (а.с. 21);

- від 05.02.2024 на суму 1 830 989 грн. 40 коп.; призначення платежу: "Згідно наказу, виданого Господарським судом Дніпропетровської області від 01.02.2024 №904/1110/23, ВП№74034883" (а.с. 21);

- від 06.02.2024 №25112 на суму 2 674 653 грн. 90 коп.; призначення платежу: "Згідно наказу, виданого Господарським судом Дніпропетровської області від 01.02.2024 №904/1110/23, ВП№74034883" (а.с.21 зворотня сторона);

- від 06.02.2024 №25114 на суму 16 534 грн. 68 коп.; призначення платежу: "Згідно наказу, виданого Господарським судом Дніпропетровської області від 01.02.2024 №904/1110/23, ВП№74034952" (а.с. 21 зворотня сторона).

Як вбачається, платником у вказаних інформаційних повідомленнях зазначено приватного виконавця Селезньова Максима.

Судом до матеріалів справи долучено скріншот від 21.05.2024 з Єдиного реєстру приватних виконавців України, з якого вбачається, що Селезньов Максим Олександрович - приватний виконавець; посвідчення приватного виконавця №0307 від 26.02.2019; виконавчий округ - Дніпропетровська область (а.с. 62).

Позивач зазначає, що, оскільки заборгованість за наказами Господарського суду Дніпропетровської області від 01.02.2024 у справі №904/1110/23 в розмірі 4 171 080 грн. 00 коп. була стягнута лише у період з 05.02.2024 по 06.02.2024 включно, прострочення грошового зобов`язання тривало до вказаного періоду, внаслідок чого позивачем здійснено інфляційні нарахування на суму заборгованості за період з 01.03.2023 по 01.02.2024 в розмірі 164 308 грн. 44 коп.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до параграфу 72 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України" одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається, між сторонами укладено Договори про закупівлі від 20.06.2022 №22182 та від 04.07.2022 №22203.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом враховано висновки Центрального апеляційного господарського суду, викладені у постанові від 24.01.2024 у справі №904/1110/23 щодо того, що виходячи із положень статті 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Тобто платежі, встановлені статтею 625 Цивільного кодексу України є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов`язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер.

Крім того, вимоги частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України мають імперативний характер. Цією правовою нормою передбачено можливість сторін у договорі лише змінювати розмір процентів річних. Право сторін у договорі забороняти та не застосовувати вимоги закону, встановлені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, вказаною правовою нормою не передбачено.

Як вбачається позивачем здійснено інфляційні нарахування у розмірі 164 308 грн. 44 коп. за період з 01.03.2023 по 01.02.2024.

При цьому, судом враховано, що у справі №904/1110/23 позивачем було здійснено інфляційні нарахування по 15.02.2023.

Суд погоджується з наданим розрахунком інфляційних нарахувань, вважає його арифметично правильним.

На момент розгляду справи доказів сплати інфляційних нарахувань відповідачем не надано.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, до уваги господарським судом не приймаються як такі, що спростовані матеріалами справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що докази, надані позивачем на підтвердження факту наявності у відповідача зобов`язання сплатити суму інфляційних нарахувань за весь період прострочення сплати є достатньо вірогідними, тобто факти, які розглядаються щодо наявності у відповідача обов`язку сплатити інфляційні нарахування за період з 01.03.2023 по 01.02.2024, є більш вірогідними порівняно з доказами, наданими відповідачем на їх спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається, позовна заява у даній справі була подана позивачем до суду в електронній формі через "Електронний суд", отже сума судового збору, яку мав сплатити позивач складає 2 422 грн. 40 коп. Проте, при зверненні з позовом до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 3 028 грн. 00 коп., що є більшим від встановленого законодавством розміру судового збору на 605 грн. 60 коп. (3 028 грн. 00 коп. - 2 422 грн. 40 коп.).

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 422 грн. 40 коп. - витрат по сплаті судового збору.

За клопотанням позивача підлягає поверненню останньому з Державного бюджету судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. (3 028 грн. 00 коп. - 2 422 грн. 40 коп.).

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" (51925, м. Кам`янське Дніпропетровської обл., вул. Короленківська, буд. 90; ідентифікаційний код 40059505) до Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 7; ідентифікаційний код 00659101) про стягнення 164 308 грн. 44 коп. - задовольнити.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Дніпропетровський тепловозоремонтний завод" (49038, м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд. 7; ідентифікаційний код 00659101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив Сервіс" (51925, м. Кам`янське Дніпропетровської обл., вул. Короленківська, буд. 90; ідентифікаційний код 40059505) 164 308 (сто шістдесят чотири тисячі триста вісім) грн. 44 коп. - інфляційних нарахувань та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

21.05.2024