ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2024 р. м. Ужгород Справа 924/1210/21 (675/1468/23)
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи,
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", код ЄДРПОУ - 35625014, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30,
до відповідача: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
про стягнення коштів
Секретар судового засідання - Райніш М.І.
Сторони не з`явились в судове засідання,
СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ:
ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", код ЄДРПОУ - 35625014, звернулось до Ізяславського районного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , про стягнення заборгованості.
Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 02.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання для розгляду справи на 26.10.2023 року. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
В подальшому, ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 22.03.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про закриття провадження у справі - відмовлено. Цивільну справу №675/1468/23 за позовом ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором направлено для подальшого розгляду зі справою №924/1210/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 до Господарського суду Закарпатської області.
23.04.2024 на адресу суду надійшли матеріали справи №675/1468/23.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду справи №924/1210/21 (675/1468/23) призначений головуючий суддя Андрейчук Л.В.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 25.04.2024 в межах даної справи прийнято справу №924/1210/21 (675/1468/23) до свого провадження і призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 05 червня 2024 року. Запропоновано сторонам у справі надати суду до початку судового розгляду справи по суті письмові пояснення щодо обґрунтованості позовних вимог позивача до боржника та взяти участь в судовому засіданні.
Судом встановлено, що дана ухвала суду від 25.04.2024 надіслана сторонам до їхніх електронних кабінетів і отримана ними 25.04.2024, що підтверджується довідками про доставку електронного листа, які містяться в матеріалах справи.
До початку судового розгляду справи по суті від сторін не надійшло письмових пояснень щодо обґрунтованості позовних вимог позивача до боржника чи інших заяв по суті справи. Відтак, судом розглянуто справу на підставі наявних у справі документів та доказів.
Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Правова позиція позивача.
Позивач зазначає, що 22.10.2021 між ТОВ "ФК "ІНВЕСТРУМ" (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №17312-10/2021.
За твердженням позивача такий кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер телефону відповідача, про що свідчить п. 7 кредитного договору.
Відповідно до п. п. 1.1. п. 1 кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором.
Надалі, 31.01.2023 між ТОВ "ФК "ІНВЕСТРУМ" та ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" було укладено договір факторингу №31012023, у відповідності до умов якого ТОВ "ФК "ІНВЕСТРУМ" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "ФК "ІНВЕСТРУМ" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №31012023 від 31.01.2023, ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 18 000.00 грн., з яких: 5000.00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 13 000.00 грн. - сума заборгованості за відсотками і 0.00 грн. - сума заборгованості за пенею.
Позивач зазначає, що з моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме 31.01.2023 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК "ЄАПБ" за кредитним договором №17312-10/2021 в розмірі 18 000.00 грн., з яких 5000.00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу і 13 000.00 грн. - сума заборгованості за відсотками, стягнення яких і стало предметом даного позову.
Правова позиція позивача.
Судом встановлено, що ще 10.11.2023 на адресу Ізяславського районного суду Хмельницької області надійшла заява про закриття провадження у справі від відповідача, в якій він зазначав, що існують підстави для закриття провадження у справі №675/1468/23 у зв`язку із тим, що спір належить розглядати Господарським судом Закарпатської області у межах справи про його неплатоспроможність.
Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 22.03.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про закриття провадження у справі - відмовлено. Цивільну справу №675/1468/23 за позовом ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором направлено для подальшого розгляду зі справою №924/1210/21 про неплатоспроможність ОСОБА_1 до Господарського суду Закарпатської області.
Надалі від відповідача не надходило заяв по суті справи, зокрема відзиву на позовну заяву, хоча відповідач був в належний спосіб повідомлений про відкриття провадження у справі та про передачу справи за підсудністю для розгляду Господарським судом Закарпатської області в межах справи про неплатоспроможність.
Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відтак, відповідно до положень ч. 8, 9 ст. 165 ГПК України, у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.10.2021 між ТОВ "ФК "ІНВЕСТРУМ" (первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №17312-10/2021.
Згідно п. 1.1. договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 5000.00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Кредит надається строком на 15 днів, тобто до 05.11.2021 року. Строк дії договору починається з моменту його укладення відповідно до вимог ЗУ "Про електронну комерцію" (п. 1.2. договору).
За користування кредитом клієнт сплачує товариству 912.5% процентів річних від суми кредиту в розрахунку 2.50 % на добу (п. 1.3. договору).
Відповідно до положень п. 1.6. договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, наданої клієнтом.
Відповідно до положень п. 2.1. договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться з графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною даного договору.
Сума кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штраф та/або пеня складають заборгованість за договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок товариства у строк, встановлений договором (п. 2.2. договору).
Згідно п. 2.5. договору, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховується у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, наданий клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Пунктом 3.1.1. договору передбачено, що товариство (кредитор) має право вимагати від клієнта повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом в повному обсязі, а також виконання всіх інших зобов`язань за цим договором і додатками до нього.
Також кредитор має право без згоди клієнта поступитися своїм правом вимоги за договором третій собі, в зв`язку з чим відбудеться заміна сторони кредитодавця за договором (п. 3.1.4. договору).
Пунктом 5.2. договору сторони передбачили, що всі зміни і доповнення до цього договору оформлюються шляхом підписання сторонами додатків і додаткових угод з використанням одноразового ідентифікатора відповідно до вимог ЗУ "Про електронну комерцію".
Даний договір укладено українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ЗУ "Про електронну комерцію".
Судом встановлено, що від відповідача позивачу надійшла заявка від 01.11.2021 на відстрочення виконання зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту.
В подальшому, 31.01.2023 між ТОВ "ФК "ЄАПБ" та між ТОВ "ФК "ІНВЕСТРУМ" був укладений договір факторингу №31012023, згідно умов п. 1.1. яко7го, за даним договором фактор (позивач) зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню в порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Також, 31.01.2023 між сторонами був підписаний акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №31012023 від 31.01.2023 року.
Витягом з реєстру боржників від 31.01.2023 до договору факторингу №31012023 від 31.01.2023 підтверджується передача первісним кредитором новому кредитору боргу ОСОБА_1 в загальному розмірі 18 000.00 грн.
ПРАВОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Відповідно до положень ст. 509 ЦКУ, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦКУ, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦКУ).
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦКУ). Відповідно до положень ст. 610 ЦКУ, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Нормою ст. 173 ГКУ передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Господарські зобов`язання можуть виникати зокрема з: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГКУ).
Відповідно до ст. 175 ГКУ, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів ст. 626 ЦКУ, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦКУ).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).
Приписами ст. 632 ЦКУ передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦКУ).
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦКУ).
Згідно положень ст. 653 ЦКУ, у разі зміни договору зобов`язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 ЦКУ).
Відповідно до положень ст. 279 ГКУ, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
При укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціативою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами (ч.1 ст.184ГКУ).
Суд зазначає, що за приписами статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Також, приписами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що й отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір №17312-10/2021 від 22.10.2021 року підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ЗУ "Про електронну комерцію".
Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (стаття 345 Господарського кодексу України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина 2 статті 1054 Цивільного кодексу України).
Згідно із статтею 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частиною 1 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Матеріали справи, а саме: договором про надання фінансового кредиту №17312-10//2021 від 22.10.2021 з всіма додатками до нього, договором факторингу №31012023 від 31.01.2023, підтверджується, що Позивачем, як Кредитодавцем належним чином виконано взяті на себе зобов`язання за Договором щодо надання Позичальнику строкового кредиту в розмірі 5000,00 грн., в той же час Відповідачем порушено умови Договору щодо своєчасного погашення заборгованості за отриманим кредитом, сплатою відсотків за користування кредитом, у зв`язку з чим станом на 18.08.2023 року (дата оформлення позовної заяви) заборгованість Позичальника перед Кредитодавцем по тілу кредиту становить 5000,00 грн., що не спростовано відповідачем у встановленому законом порядку належними та допустимими доказами.
За таких обставин, прострочена заборгованість Позичальника перед Кредитодавцем за кредитом становить 5000,00 грн., що не заперечено відповідачем, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.
Щодо вимог про стягнення процентів.
Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
При цьому, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін, як і положення Кредитного договору, які передбачають зобов`язання Позичальника сплачувати відсотки за користування кредитом, можуть бути застосовані лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Таким чином, право Кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, як і обов`язок Позичальника оплачувати комісію за управління кредитом припиняються після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Матеріали справи свідчать, що кредитний договір між позивачем та відповідачем укладено 22.10.2021, терміном кредитування до 07.11.2021 (відповідно до п. 1 заявки від 01.11.2021 про відстрочення виконання зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту, яка надійшла позивачу від відповідача), а відтак, правомірним суд вважає нарахування відповідачу відсотків за користування кредитом та винагороди по 07.11.2021 року.
В такій же заявці сторонами було погоджено в п. 2, що у зв`язку з відстроченням виконання зобов`язання за договором, клієнт зобов`язується здійснити повернення кредиту відповідно до умов зміненого графіка розрахунків: сума кредиту - 5000.00 грн.; фіксована процента ставка за день користування - 2.50 %; сума відсотків за користування кредитом - 1375.00 грн. До сплати всього: 6375.00 грн.
Крім того, суд підкреслює увагу позивача, що п. 2.1. договору про надання фінансового кредиту №17312-10/2021 від 22.10.2021, сторони погодили, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом буде здійснюватись згідно з графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору.
Разом з тим, п. 2.5. спірного договору сторони передбачили, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховується у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, наданий клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 73 ГПК Украни доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до задоволення судом повністю.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у справі. Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 126, 129, 221, 236, 238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", код ЄДРПОУ - 35625014, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, суму заборгованості за кредитним договором №17312-10/2021 в розмірі 18 000.00 грн. (вісімнадцять тисяч гривень 00 копійок), з яких 5000.00 (п`ять тисяч гривень 00 копійок) - сума заборгованості за основною сумою боргу, 13 000.00 грн. (тринадцять тисяч гривень 00 копійок) - сума заборгованості за відсотками.
3. Судові витрати покласти на відповідача.
4. Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", код ЄДРПОУ - 35625014, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, сплачений судовий збір у розмірі 2684.00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривень 00 копійок).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Повне судове рішення складено та підписано 05.06.2024 року
Суддя Л. В. Андрейчук
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 05.06.2024 |
Оприлюднено | 06.06.2024 |
Номер документу | 119520006 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: грошові вимоги кредитора до боржника |
Господарське
Господарський суд Закарпатської області
Андрейчук Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні