Рішення

від 04.06.2024 по справі 910/13034/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.06.2024Справа № 910/13034/22Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Гаражно-будівельного кооперативу "Дніпро-2"

про стягнення 221402,18 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Гаражно-будівельного кооперативу "Дніпро-2" про стягнення заборгованості за безоблікове водокористування в розмірі 221402,18 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2023 у задоволенні клопотання Гаражно-будівельного кооперативу "Дніпро-2" про витребування доказів відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2023 клопотання Гаражно-будівельного кооперативу "Дніпро-2" про витребування доказів задоволено частково. Витребувано в Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» інвентарну картку обліку основних засобів (ф.№ 03-6) на засіб обліку ВСКМ № 04814 або інший документ, який засвідчує його належність Приватному акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал» (копію); акт меж обслуговування зовнішніх водопровідних мереж, якщо такий складався до 30.10.2019 (копію); посадову інструкцію представника ПАТ «АК «Київводоканал» Іванової Л.В., чинної у період 2017-2019 роки (копію); положення про відділ або інший структурний підрозділ ПАТ «АК «Київводоканал», де працювала ОСОБА_1 у період 2017-2019 роки (копію); посадову інструкцію інженера-інспектора управління з контролю за водоспоживанням та водовідведенням ПАТ «АК «Київводоканал» Петрука О.І., чинної у період 2018 - 2020 роки (копію); положення про структурний підрозділ ПАТ «АК «Київводоканал», де працював Петрук О.І. у період 2018 - 2020 роки (копію); ліцензію на право проведення Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» повірки лічильників води (копію). В іншій частині клопотання відмовлено.

06.06.2023 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшли витребувані судом докази.

У відзиві на позов відповідач наголосив, що засіб обліку є власністю позивача та перебуває в нього на балансі. При цьому, між сторонами акт розмежування відповідальності сторін не складався. У той же час, за наслідками аналізу водокористування відповідачем за 2013-2020 роки вбачається, що в зимовий час вода майже не використовується, витрати становлять менше 1 куб.м. за декілька місяців, улітку - до 5 куб.м. за місяць. Як зауважив відповідач, наведені в акті від 16.11.2018 № 196228 відомості не відповідають дійсності, відповідачем самовільне споживання води не здійснювалося.

У відповідь на відзив позивач вказав, що в акти обстеження підписані представником відповідача без жодних зауважень. Разом із цим, надані до відзиву докази не стосуються спірного позовного періоду, та акт від 19.07.2018 про проведення випробування складений лише відповідачем без залучення відповідних спеціалістів.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зауважив на тому, що чинним законодавством не передбачено обов`язок споживача подавати на повірку засоби обліку, які їм не належать. Крім того, засіб обліку був справний, безоблікове споживання не здійснювалося. Одночасно, надані відповідачем акти зняття показань з приладу обліку за період 2010-2018 роки підтверджують, що представник позивача Іванова Л.В. під час складання актів вказує суперечливу інформацію щодо цілісності пломб, не маючи відповідних повноважень та без залучення спеціаліста метрології. До того ж, нарахований позивачем обсяг безоблікового споживання суперечить можливій пропускній здатності запірної арматури (5 куб.м. за год. порівняно з нарахованими 14,13 куб.м. за год.).

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

22.12.2000 між Державним комунальним об`єднанням «Київводоканал», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (далі - постачальник, виробник) та Гаражно-будівельним кооперативом «Дніпро-2» (далі - абонент) укладено договір № 8780/1-5-02 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язався забезпечити Абоненту постачання питної води та прийняти каналізаційні стоки, а останній зобов`язався сплачувати за надані йому послуги на умовах, які визначені цим Договором та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65.

Згідно з пунктом 2.2 договору абонент повинен мати резерв водолічильників для негайної заміни вибувших із ладу приладів. При відсутності водолічильників або неможливості зробити ремонт існуючих абонент зобов`язаний придбати новий водолічильник у строк, встановлений постачальником, типорозмір нового водолічильника встановлюється постачальником.

Відповідно до пункту 3.2 договору, якщо водолічильники тимчасово знято представником постачальника, або їх зіпсовано не з вини абонента, кількість використаної води визначається за середньодобовою затратою за останні два розрахункові місяці за показниками водолічильників. У разі тривалості роботи водолічильників менше 2-х місяців кількість води визначається за період роботи водолічильника не менше 10-днів. Такий порядок зберігається до установки нового водо- лічильника і перерахунок за попередній час не провадиться.

Якщо водолічильники відсутні, постачальник визначає інший засіб обліку використаної води, передбачений Правилами (пункт 3.3 договору).

Договір є безстроковим та діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання, і набуває чинності з моменту його підписання сторонами (пункт 5.1 договору).

16.11.2018 згідно з актом обстеження водопостачання та водовідведення об`єкту № 196228 позивачем проведено обстеження водопостачання та водовідведення об`єкта господарювання ГБК «Дніпро-2», який знаходиться за адресою: м. Київ. вул. Олега Кошового, 2А. Оскільки під час проведення обстеження Абонентом не надано документів на підтвердження проведення періодичної повірки приладу обліку та виявлено зупинку механізму такого приладу обліку, Абоненту виставлено вимогу здати його до сервісного центру до 16.12.2018 року. Даний акт підписаний представником споживача - Бондаренко І.Ю.

Надалі, 21.02.2019 позивачем проведено повторне обстеження водопостачання та водовідведення об`єкта господарювання ГБК «Дніпро-2», який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Олега Кошового, 2А, зокрема, щодо виконання Абонентом вимог, зазначених в Акті обстеження водопостачання та водовідведення об`єкту від 16.11.2018 № 196228.

За результатами обстеження складено Акт обстеження водопостачання та водовідведення об`єкту від 21.02.2019 № 201768, в якому зафіксовано, що відповідач вимоги Акту обстеження водопостачання та водовідведення об`єкту від 16.11.2018 № 196228 не виконав, засіб обліку до сервісного центру не здав. Також, не надано документи, які би підтверджували проведення в обумовлені законодавством строки періодичної повірки засобу обліку. В акті зазначено здати лічильник до сервісного центру, термін виконання вимоги встановлено до 26.02.2019 року. Даний акт підписаний представником споживача - Бондаренко І.Ю.

Оскільки в термін до 16.12.2018 відповідачем не здійснено повірку засобу обліку, позивачем за безоблікове водокористування за період з 17.12.2018 по 21.02.2019 нараховано 221 402,18 грн.

Так, у період з 17.12.2018 по 31.01.2019 діяли тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які затверджені постановою НКРЕКП від 04.10.2018 № 1168, та складали 7,91 грн (без ПДВ). У період з 01.02.2019 по 21.02.2019 діяли тарифи на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, які затверджені постановою НКРЕКП від 25.01.2019 № 58, та складали 9,01 грн (без ПДВ).

За розрахунком позивача загальний об`єм води, спожитої в результаті безоблікового водокористування у період з 17.12.2018 по 31.01.2019 становить: 0,0019625*2*46*24*3600 = 15 600 м3 (15 600 м3 * 7,91 грн) + ПДВ в розмірі 24 679,20 грн.). Загальний об`єм води, спожитої в результаті безоблікового водокористування у період з 01.02.2019 по 21.02.2019 становить: 0,0019625*2*20*24*3600 = 6 782 м3 (6 782 м3 * 9,01 грн) + ПДВ в розмірі 12 221,16 грн.).

Із матеріалів справи слідує, що позивач направив відповідачу попередження від 28.05.2019 №5519/8/8/02-19 з вимогою здійснити плату в розмірі 221 402,18 грн. із відповідним розрахунком від 23.05.2019 №25/1/19. Дане попередження відповідно до копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вручено відповідачу 11.06.2019 року.

У подальшому, 12.08.2022 позивач на адресу відповідача надіслав вимогу від 11.08.2022 №4112/12/8/02-22 про сплату заборгованості в розмірі 221 402,18 грн. за порушення п. 5.14 Правил користування № 190. Згідно з відомостями з веб-сайту АТ «Укрпошта» відправлення вручено відповідачу 16.08.2022 року.

Одночасно, відповідачем долучено до матеріалів справи лист від 28.12.2018 № 36/3 до позивача щодо відтермінування виконання відповідачем припису про переукладення договору та переробки водозабірного вузла (встановлення нового приладу обліку, оскільки встановлений у кооперативі лічильник перебуває на балансі позивача). Разом із цим, доказів направлення вказаного листа або його вручення в інший спосіб не надано.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частинами першою, другою статті 19 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» встановлено, що послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання з урахуванням вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням та/або централізованим водовідведенням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та/або централізованого водовідведення. Договір про надання послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення" споживачі питної води зобов`язані, зокрема: раціонально використовувати питну воду, не допускати її витоків із внутрішньобудинкових мереж та обладнання; вчасно повідомляти підприємства питного водопостачання про виявлені пошкодження на об`єктах централізованого питного водопостачання і водовідведення, які їм належать або якими вони користуються; не перешкоджати здійсненню контролю за технічним станом інженерного обладнання в приміщеннях; утримувати в належному технічному і санітарному стані водопровідні мережі та обладнання.

Як слідує з матеріалів справи, акт меж обслуговування зовнішніх водопровідних мереж у спірний період між сторонами не укладався.

Згідно з пунктом 3.1 Правил № 190 розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку.

Водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними (пункт 3.2 Правил № 190).

У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу (пункт 3.3 Правил № 190).

Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць (пункт 3.4 Правил № 190).

За умовами п. 5.18 Правил № 190 споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з`єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування.

Знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника.

У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3, 3.4 Правил № 190.

Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг регламентується Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила № 630).

Згідно з пунктом 15 Правил № 630 засоби обліку води і теплової енергії, встановлені у квартирі (будинку садибного типу) та на вводі у багатоквартирний будинок, підлягають періодичній повірці.

У пункті 32 Правил № 630 визначено, що виконавець зобов`язаний контролювати установлені міжповіркові інтервали, проводити періодичну повірку квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж.

Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 1 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обслуговування вузлів обліку - огляд, опломбування/розпломбування, періодична повірка (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж), ремонт засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, забезпечення дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності), ремонт та заміна допоміжних засобів вузла обліку, а за згодою власника (співвласників) будівлі також охорона або страхування вузла обліку.

Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обслуговування та заміна вузлів розподільного обліку / приладів - розподілювачів теплової енергії здійснюються за рахунок власників таких вузлів обліку, якщо інше не встановлено законом або договором. Виконавець комунальної послуги або інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг, забезпечує функціональну перевірку приладів - розподілювачів теплової енергії. Порядок, періодичність такої перевірки визначаються договором між споживачем та виконавцем послуги або іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг. Періодична повірка засобів вимірювальної техніки вузлів розподільного обліку здійснюється згідно з міжповірочним інтервалом, зазначеним у технічному паспорті на цей засіб, але не менш як один раз на шість років для засобів механічного типу та не менш як один раз на дев`ять років для засобів інших типів.

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності. Порядок встановлення міжповірочних інтервалів визначається Кабінетом Міністрів України.

У частині 4 статті 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" передбачено, що відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) покладається на суб`єктів господарювання, що здійснюють обслуговування відповідних засобів вимірювальної техніки. Періодична повірка засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду) проводиться за рахунок внесків за обслуговування вузлів комерційного обліку, встановлених відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання". Порядок подання таких засобів на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, а також порядок оплати за періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 2015 р. № 474 (далі - Порядок № 474), визначає процедуру подання на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки, результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиту для побутових потреб електричну енергію і газ, комерційних розрахунків за спожиту теплову енергію і воду (далі - засоби вимірювальної техніки), що є власністю фізичних осіб, спільною власністю співвласників багатоквартирного будинку.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 474 подання засобу вимірювальної техніки на ремонт здійснюється на вимогу споживача або виконавця згідно з пунктами 7-17 цього Порядку, якщо інше не передбачено нормативною документацією.

У пункті 7 Порядку № 474 вказано, що виконавець не пізніше ніж за місяць до настання строку проведення періодичної повірки засобу вимірювальної техніки або протягом трьох робочих днів з дня отримання відомостей про необхідність його ремонту інформує про це споживача шляхом надсилання повідомлення за формою згідно з додатком 1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення або в інший спосіб, що підтверджуватиме отримання його споживачем.

Як слідує з акту обстеження водопостачання та водовідведення об`єкту від 16.11.2018 № 196228 засіб обліку ВСКМ № 04814 є власністю позивача та зареєстрований у нього, пломба повірки - 2003 рік. Водовідведення здійснюється в вигрібну яму споживача. Показники засобу обліку - 782 куб.м., зупинка механізму засобу обліку.

Відповідно до акту обстеження водопостачання та водовідведення об`єкту від 21.02.2019 № 201768, показники засобу обліку становлять 784 куб.м., зупинка механізму засобу обліку в акті не підкреслена.

Разом із цим, відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність", саме на позивача покладається відповідальність за своєчасність проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовуються для здійснення комерційних розрахунків за спожиті теплову енергію і воду).

При цьому, доказів дотримання позивачем своєчасності проведення періодичної повірки належного позивачу засобу обліку ВСКМ № 04814 матеріали справи не містять, у той час як в акті від 16.11.2018 № 196228 остання дата повірки вказана 2003 рік.

Згідно з наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747, зареєстрованим у Мін`юсті 01.11.2016 за № 1417/29547, для лічильників води та теплолічильників установлено міжповірочний інтервал 4 роки.

Одночасно, в акті обстеження водопостачання та водовідведення об`єкту від 16.11.2018 № 196228 відповідачу виставлено вимогу здати належний позивачу засіб обліку ВСКМ № 04814 до сервісного центру до 16.12.2018 року.

Проте, за вимогами пункту 9 Порядку № 474 у разі потреби демонтажу засобу вимірювальної техніки, демонтаж проводиться представником виконавця виключно у присутності споживача та оформляється актом за формою згідно з додатком 2.

До того ж, у пунктах 11, 12, 14 Порядку № 474 вказано, що на час проведення періодичної повірки або ремонту засобу вимірювальної техніки виконавець встановлює тимчасовий засіб вимірювальної техніки. Після демонтажу засобу вимірювальної техніки виконавець забезпечує його транспортування для проведення періодичної повірки або ремонту. Після проведення періодичної повірки або ремонту виконавець у строк, зазначений в акті про демонтаж засобу вимірювальної техніки, забезпечує транспортування засобу вимірювальної техніки для його монтажу. Транспортування засобу вимірювальної техніки здійснюється таким чином, щоб не вплинути на його метрологічні характеристики.

Водночас, доказів надання відповідачу тимчасового засобу вимірювальної техніки на час проведення періодичної повірки або ремонту належного позивачу засобу обліку ВСКМ № 04814 до матеріалів справи не долучено.

Крім того, демонтаж засобу вимірювальної техніки, транспортування для проведення періодичної повірки або ремонту, транспортування засобу вимірювальної техніки для його монтажу таким чином, щоб не вплинути на його метрологічні характеристики, Порядком № 474 покладається на позивача.

Поряд із цим, в акті обстеження водопостачання та водовідведення об`єкту від 16.11.2018 № 196228 показники засобу обліку становлять 782 куб.м., в акті від 21.02.2019 № 201768 - 784 куб.м., відтак різниця складає 2 куб.м.

Натомість, у наданому позивачем розрахунку загального об`єму води, спожитої відповідачем у результаті безоблікового водокористування у період з 17.12.2018 по 31.01.2019, спожитий об`єм визначений у кількості 15 600 куб.м, та за період з 01.02.2019 по 21.02.2019 у кількості 6 782 куб.м, тобто в сукупності 22382 куб.м.

Судом прийняті до уваги посилання позивача на пункт 2.2 договору щодо зобов`язання відповідача мати резерв водолічильників для негайної заміни вибувших із ладу приладів.

У той же час, відповідно до пункту 3.2 договору, якщо водолічильники зіпсовано не з вини абонента, кількість використаної води визначається за середньодобовою затратою за останні два розрахункові місяці за показниками водолічильників.

Натомість, доказів виходу з ладу водолічильника ВСКМ № 04814 із вини відповідача позивачем до матеріалів справи не надано, у зв`язку з чим кількість використаної води мала визначатися в такому випадку за середньодобовою затратою за останні два розрахункові місяці за показниками водолічильників.

Ураховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем підстав для нарахування та стягнення 221402,18 грн. за безоблікове водокористування.

Інші доводи учасників справи судом розглянуті, проте на результат вирішення спору не вплинули. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статей 129 ГПК України у зв`язку з відмовою в задоволенні позову покладаються на позивача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова