Рішення

від 03.06.2024 по справі 910/17641/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.06.2024Справа № 910/17641/23Господарський суд міста Києва у складі судді Андреїшиної І.О., за участю секретаря судового засідання Березовської С.В., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" (вул. Левандовська, 8а, гр. прим. 10, нежиле приміщення 1-8, м. Київ, 01010, ідентифікаційний код 41963985)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА-ЕНЕРГЕТИЧНА-КОМПАНІЯ" (04071, м. Київ, вул. Спаська, 5, ідентифікаційний код 42419660)

про стягнення 163 547 938,47 грн,

Представники учасників судового процесу:

Від позивача: Шамраєв М.Є.

Від відповідача: Савченко В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА-ЕНЕРГЕТИЧНА-КОМПАНІЯ" про стягнення заборгованості за двостороннім договором № 21/12/21-4 від 21.12.2021 у розмірі 163 547 938,47 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 23.11.2023 залишив позов без руху, надав строк для усунення недоліків позову у встановлений спосіб.

29.11.2023 від позивача засобами поштового зв`язку надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2023 відкрито провадження у справі № 910/17641/23, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 20.12.2023.

19.12.2023 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

У засіданні суду 20.12.2023 оголошено перерву на 29.01.2024.

26.12.2023 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив, яку залучено до матеріалів справи.

У засіданні суду 29.01.2024 представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості сторонам укласти мирову угоду.

Представник позивача заперечень не навів.

Протокольною ухвалою від 29.01.2024 задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Також представник сторін у засіданні суду подали спільне клопотання про продовження строку підготовчого провадження у справі відповідно до ч. 3 ст. 177 ГПК.

Протокольною ухвалою від 29.01.2024 задоволено клопотання представників сторін про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

У засіданні суду 29.01.2024 оголошено перерву на 04.03.2024.

01.03.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача Савченка В.В. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із його участю у невідкладних слідчих діях в кримінальному провадженні, внесеному Черкаським відділом Черкаської окружної прокуратури до ЄРДР 05.07.2023 за № 2023255330000876.

Також від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 910/17641/23 на до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/1029/24, що розглядається Господарським судом міста Києва.

У засіданні суду 04.03.2024 представник позивача заперечив щодо задоволення клопотань представника відповідача про відкладення розгляду справи та про зупинення провадження у справі.

Розглянувши клопотання представника відповідача, суд на місці ухвалив відхилити дане клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на таке.

Представником відповідача у своєму клопотанні не наведено об`єктивних причин, за яких останній чи інші представники позбавлені можливості приймати участь у судовому засіданні у справі № 910/17641/23 у Господарському суді міста Києва, належних та допустимих доказів на підтвердження зайнятості в слідчих діях в кримінальному провадженні суду не надано (до клопотання про відкладення розгляду справи не додано жодних доказів на підтвердження участі у слідчих діях в кримінальному провадженні).

При цьому, суд звернув увагу, що явка представників сторін у підготовче засідання обов`язковою судом не визнавалась.

Враховуючи те, що представник відповідача у своєму клопотанні не наводить жодних належних та допустимих доказів наявності об`єктивних причин, за яких позбавлений можливості приймати участь у засіданні суду по справі № 910/17641/23 у Господарському суді міста Києва, суд дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

При цьому, судом зазначено, що в разі неможливості направити уповноваженого представника до Господарського суду міста Києва, заявник не позбавлений права направити письмові пояснення, в яких викласти свою правову позицію, разом з клопотанням про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач участь свого представника у засідання суду 04.03.2024 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

Розгляд та вирішення клопотання про зупинення провадження у справі відкладено на наступне судове засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 відкладено підготовче засідання на 18.03.2024.

12.03.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі, які залучено до матеріалів справи.

Також 15.03.2024 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі щодо заперечень позивача про зупинення провадження, які залучено до матеріалів справи.

У засіданні суду 18.03.2024 представник позивача заперечив щодо задоволення клопотання про зупинення провадження у справі.

Розглянувши у підготовчому засіданні 18.03.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА-ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ" про зупинення провадження у справі № 910/17641/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/1029/23, суд відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках, зокрема, об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Так, обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Сама по собі наявність вторинної справи не є беззаперечною підставою для зупинення провадження у справі, а взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі.

Аналогічні висновки викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.12.2022 у справі № 906/750/21, від 06.04.2023 у справі № 921/704/20.

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА-ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ" про зупинення провадження у справі № 910/17641/23 мотивоване тим, що іншим судом розглядається взаємопов`язане питання з врегулювання грошових зобов`язань, які також є предметом розгляду і у даній справі за двостороннім договором купівлі-продажу електричної енергії № 21/12/21-4 від 21.12.2021.

На думку відповідача рішення суду у справі № 910/1029/24 буде мати преюдиціальне значення для даної справи, так як у випадку задоволення позову судом у справі № 910/1029/24 будуть встановлені обставини та досліджені докази, що вказують на відсутність у ТОВ «Юнайтед Енерджі» права вимоги у заявленому в даній справі розмірі і відповідно меншому розмірі відповідальності ТОВ "НОВА-ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ", про що зазначав останній у відзиві по справі. Рішення суду у справі № 910/1029/24 щодо взаємної однорідної заборгованості сторін на суму 110 000 000,00 грн, на думку заявника, має вирішальне значення для об`єктивного, неупередженого і правильного вирішення спору у даній справі і суттєво впливає на права і обов`язки сторін, які будуть покладені в основу рішення уданій справі.

Разом з тим судом встановлено, що у предметом спору справі № 910/1029/24 є визнання укладеною угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог. Зарахування зустрічних однорідних вимог можливе як під час, так і після ухвалення рішення в цій справі та навіть після набрання ним законної сили, тож об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 910/1029/24 відсутня.

Розгляд такої вимоги про зарахування зустрічних однорідних вимог не перешкоджає розгляду іншого позову у справі № 910/17641/23, та не може бути підставою для зупинення провадження у цій справі.

Отже, заявником не доведено та судом не встановлено підстав об`єктивної неможливості розгляду справи № 910/17641/23 без встановлення обставин у справі № 910/1029/24, що розглядається Господарським судом міста Києва.

Зокрема, заявником належним чином не доведено, що рішення у зазначеній справі може вплинути на результат розгляду у справі № 910/17641/23.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що визначені процесуальним законом підстави для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА-ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ" про зупинення провадження у справі № 910/17641/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/1059/24 відсутні.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку, що він в межах своєї компетенції може самостійно встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у даній справі, та об`єктивно вирішити спір.

За таких обставин, у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА-ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ" про зупинення провадження у справі № 910/17641/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/1029/24 відмовляє.

У засіданні суду 18.03.2024 присутнім представником позивача надано усні пояснення щодо можливості закриття підготовчого провадження та про призначення справи до розгляду по суті.

Відповідач участь свого представника у засідання суду 18.03.2024 не забезпечив, про дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином.

18.03.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про призначення експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.04.2024.

04.04.2024 через відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, зокрема, для розгляду клопотання про призначення судової економічної експертизи.

У судовому засіданні 08.04.2024 суд на місці ухвалив задовольнити дане клопотання , повернутися до розгляду справи у підготовчому провадженні та продовжити підготовче засідання.

Представник відповідача у судовому засіданні 08.04.2024 підтримав клопотання про призначення експертизи.

Представник позивача проти задоволення даного клопотання заперечив.

Суд на місці ухвалив відмовити у задоволенні клопотання про призначення судової експертизи. Дану процесуальну дію занесено до протоколу судового засідання.

У судовому засіданні 08.04.2024 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та розпочати розгляд справи по суті у даному судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні 08.04.2024 підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 08.04.2024 проти заявлених позовних вимог заперечив.

У судовому засіданні 08.04.2024 судом на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголошено перерву на 22.04.2024.

22.04.2024 через відділ діловодства суду відповідачем подано заяву про відвід судді.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2024 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА-ЕНЕРГЕТИЧНА-КОМПАНІЯ" про відвід судді Андреїшиної І.О. від розгляду справи №910/17641/23 - відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 судове засідання призначено на 03.06.2024.

Позивач у судовому засіданні 03.06.2024 підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

03.06.2024 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ» (далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВА-ЕНЕРГЕТИЧНА-КОМПАНІЯ» (далі - відповідач) було укладено двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії № 21/12/21-4.

Відповідно до п.1.1. договору умови цього договору розроблені відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 307 (далі - Правила), законодавства, що регулює ринок електричної енергії. Терміни та визначення, що використовуються в цьому договорі, вживаються у значення, наведених у діючих нормативно-правових актах що регулюють ринок електричної енергії.

Згідно з п. 2.1. договору продавець продає, а покупець купує електричну енергію як товар, в обсягах, графіках погодинного обсягу, за ціною та на умовах, що визначені цим договором, додатками та додатковими угодами до цього договору, що є його невід`ємними частинами.

Пунктом 2.2. договору сторони узгодили, що обсяг електричної енергії, щогодинні обсяги електричної енергії (сума яких в межах доби складає добовий обсяг), ціна електричної енергії, період та/або етапи періоду купівлі-продажу електричної енергії за цим Договором регулюються додатковими угодами до договору, що укладені на розрахунковий місяць. У випадку, якщо сторони бажають продовжувати купівлю-продаж електричної енергії у розрахунковому місяці, що не передбачений додатковою угодою, сторони мають право укласти нову додаткову угоду на інший розрахунковий місяць на новий або тих самих умовах, в такому разі укладення нового договору не вимагається.

Відповідно до п. 3.1. договору ціна електричної енергії на заявлений покупцем в порядку передбаченому розд. II цього договору обсяг електричної енергії, а також графік розрахунків покупця зазначаються продавцем у відповідній додатковій угоді до цього договору. Сторони узгодили, що ціна за одиницю електричної енергії визначається в гривнях з точністю до двох знаків після коми згідно правил математичного заокруглення.

Пунктом 3.2. договору визначено, що покупець самостійно здійснює розрахунок розмірів платежів без надання продавцем окремих відповідних рахунків для оплати. підставою для оплати покупцем вартості електричної енергії є відповідна додаткова угода до договору.

Згідно з п. 3.5. договору оплата покупцем вартості електричної енергії вважається здійсненою після того, яка на рахунок продавця надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті з; придбану електричну енергію, відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 3.6. договору розрахунковий місяць є звітним місяцем та згідно з умовами цього договору є періодом звірки остаточних обсягів, графіків погодинного обсягу електричної енергії, розрахунків, за наслідками чого між сторонами складається Акт передачі-прийому обсягу купівлі-продажу електричної енергії, в якому фіксується кінцевий обсяг та цін електричної енергії, що була продана покупцю протягом звітного календарного місяця.

Згідно з п. 4.2.1. договору сторони за цим договором зобов`язуються забезпечувати своєчасну та повну оплату за придбану електричну енергію згідно з умовами цього договору.

Так, між позивачем та відповідачем складено акти купівлі-продажу електричної енергії, а саме:

- акт №68 передачі-прийому обсягу купівлі-продажу електричної енергії від 31.01.2022 на суму 701 670 780,71 грн;

- акт №564 передачі-прийому обсягу купівлі-продажу електричної енергії від 28.02.2022.2022 на суму 510 658 975,10 грн;

- акт №981 передачі-прийому обсягу купівлі-продажу електричної енергії від 31.03.2022 на суму 170 018 182,66 грн.

Таким чином, позивач у позовній заяві зазначає, що продавцем поставлено покупцю електричну енергію на загальну суму 1 382 347 938, 47 грн, а покупцем здійснено оплату продавцю поставленої електричної енергії на загальну суму 1 328 800 000,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями:

- № 5543 від 09.03.2022 року на суму 110 000 000, 00 грн;

- № 5524 від 02.03.2022 року на суму 50 000 000, 00 грн;

- № 523 від 23.02.2022 року на суму 45 000 000, 00 грн;

- № 520 від 21.02.2022 року на суму 16 200 000, 00 грн;

- № 5474 від 18.02.2022 року на суму 60 000 000, 00 грн;

- № 518 від 17.02.2022 року на суму 21 000 000, 00 грн;

- № 511 від 15.02.2022 року на суму 18 000 000, 00 грн;

- № 507 від 14.02.2022 року на суму 20 400 000, 00 грн;

- № 506 від 1 1.02.2022 року на суму 45 000 000, 00 грн;

- № 505 від 10.02.2022 року на суму 22 200 000, 00 грн;

- № 504 від 09.02.2022 року на суму 21 000 000, 00 грн;

- № 503 від 08.02.2022 року на суму 27 000 000, 00 грн;

- № 501 від 07.02.2022 року на суму 15 000 000, 00 грн;

- № 500 від 04.02.2022 року на суму 57 000 000, 00 грн;

- № 499 від 03.02.2022 року на суму 21 000 000, 00 грн;

- № 498 від 02.02.2022 року на суму 24 000 000, 00 грн;

- № 497 від 01.02.2022 року на суму 24 000 000, 00 грн;

- № 492 від 31.01.2022 року на суму 20 000 000, 00 грн;

- № 489 від 28.01.2022 року на суму 63 000 000, 00 грн;

- № 487 від 27.01.2022 року на суму 18 000 000, 00 грн;

- № 485 від 26.01.2022 року на суму 36 000 000, 00 грн;

- № 482 від 25.01.2022 року на суму 20 000 000, 00 грн;

- № 481 від 24.01.2022 року на суму 26 000 000, 00 грн;

- № 5275 від 21.01.2022 року на суму 60 000 000, 00 грн;

- № 478 від 21.01.2022 року на суму 9 000 000, 00 грн;

- № 475 від 20.01.2022 року на суму 27 000 000, 00 грн;

- № 474 від 19.01.2022 року на суму 24 000 000, 00 грн;

- № 473 від 18.01.2022 року на суму 28 000 000, 00 грн;

- № 469 від 17.01.2022 року на суму 24 000 000, 00 грн;

- № 203 від 14.01.2022 року на суму 50 000 000, 00 грн;

- № 468 від 14.01.2022 року на суму 20 000 000, 00 грн;

- № 465 від 13.01.2022 року на суму 30 000 000, 00 грн;

- № 464 від 12.01.2022 року на суму 32 000 000, 00 грн;

- № 462 від 11.01.2022 року на суму 24 000 000, 00 грн;

- № 461 від 10.01.2022 року на суму 24 000 000, 00 грн;

- № 460 від 06.01.2022 року на суму 120 000 000, 00 грн;

- № 459 від 05.01.2022 року на суму 36 000 000, 00 грн;

- № 5178 від 04.01.2022 року на суму 36 000 000, 00 грн;

- № 5160 від 30.12.2021 року на суму 5 000 000, 00 грн.

Таким чином, позивач зазначає, що сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 163 547 938, 47 грн.

10.03.2022 позивачем направлено на адресу відповідача лист №10/03-1 щодо необхідності дотримання зобов`язань за договором та здійснення погашення виниклої заборгованості.

Проте зазначений лист до цього часу залишився без відповіді та задоволення.

Звертаючись до суду з даним позовом, у зв`язку з неотриманням від відповідача коштів в розмірі 163 547 938,47 грн, позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА-ЕНЕРГЕТИЧНА-КОМПАНІЯ" наведену суму заборгованості в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину суд визнає договір купівлі-продажу електричної енергії №21/12/21-4 від 21.12.2021 належною підставою, у розумінні норм ст. 11 ЦК України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 ЦК України).

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. (ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України).

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та відповідачем було складено акти купівлі-продажу електричної енергії:

- №68 передачі-прийому обсягу купівлі-продажу електричної енергії від 31.01.2022 на суму 701 670 780,71 грн;

- №564 передачі-прийому обсягу купівлі-продажу електричної енергії від 28.02.2022.2022 на суму 510 658 975,10 грн;

- №981 передачі-прийому обсягу купівлі-продажу електричної енергії від 31.03.2022 на суму 170 018 182,66 грн.

Таким чином, судом встановлено, що продавцем поставлено покупцю електричну енергію на загальну суму 1 382 347 938, 47 грн.

В свою чергу, відповідачем здійснено оплату продавцю на загальну суму 1 328 800,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 5543 від 09.03.2022 року на суму 110 000 000, 00 грн; № 5524 від 02.03.2022 року на суму 50 000 000, 00 грн; № 523 від 23.02.2022 року на суму 45 000 000, 00 грн; № 520 від 21.02.2022 року на суму 16 200 000, 00 грн; № 5474 від 18.02.2022 року на суму 60 000 000, 00 грн; № 518 від 17.02.2022 року на суму 21 000 000, 00 грн; № 511 від 15.02.2022 року на суму 18 000 000, 00 грн; № 507 від 14.02.2022 року на суму 20 400 000, 00 грн; № 506 від 1 1.02.2022 року на суму 45 000 000, 00 грн; №505 від 10.02.2022 року на суму 22 200 000, 00 грн; № 504 від 09.02.2022 року на суму 21 000 000, 00 грн; № 503 від 08.02.2022 року на суму 27 000 000, 00 грн; № 501 від 07.02.2022 року на суму 15 000 000, 00 грн; № 500 від 04.02.2022 року на суму 57 000 000, 00 грн; № 499 від 03.02.2022 року на суму 21 000 000, 00 грн; № 498 від 02.02.2022 року на суму 24 000 000, 00 грн; № 497 від 01.02.2022 року на суму 24 000 000, 00 грн; № 492 від 31.01.2022 року на суму 20 000 000, 00 грн; № 489 від 28.01.2022 року на суму 63 000 000, 00 грн; № 487 від 27.01.2022 року на суму 18 000 000, 00 грн; № 485 від 26.01.2022 року на суму 36 000 000, 00 грн; № 482 від 25.01.2022 року на суму 20 000 000, 00 грн; № 481 від 24.01.2022 року на суму 26 000 000, 00 грн; № 5275 від 21.01.2022 року на суму 60 000 000, 00 грн; № 478 від 21.01.2022 року на суму 9 000 000, 00 грн; № 475 від 20.01.2022 року на суму 27 000 000, 00 грн;№ 474 від 19.01.2022 року на суму 24 000 000, 00 грн; № 473 від 18.01.2022 року на суму 28 000 000, 00 грн; № 469 від 17.01.2022 року на суму 24 000 000, 00 грн; № 203 від 14.01.2022 року на суму 50 000 000, 00 грн; № 468 від 14.01.2022 року на суму 20 000 000, 00 грн; № 465 від 13.01.2022 року на суму 30 000 000, 00 грн; № 464 від 12.01.2022 року на суму 32 000 000, 00 грн;№ 462 від 11.01.2022 року на суму 24 000 000, 00 грн; № 461 від 10.01.2022 року на суму 24 000 000, 00 грн; № 460 від 06.01.2022 року на суму 120 000 000, 00 грн; № 459 від 05.01.2022 року на суму 36 000 000, 00 грн; № 5178 від 04.01.2022 року на суму 36 000 000, 00 грн; № 5160 від 30.12.2021 року на суму 5 000 000, 00 грн.

Також в матеріалах справи наявний підписаний сторонами та скріплений печатками акт звіряння взаємних розрахунків за період за період з 01.01.2022 по 30.11.2022.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що заборгованість відповідача за договором як станом на момент звернення до суду із даним позовом, так і станом на момент ухвалення рішення становить 163 547 938,47 грн, і строк виконання такого грошового зобов`язання настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 163 547 938,47 грн на підставі договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА-ЕНЕРГЕТИЧНА-КОМПАНІЯ" заборгованості у розмірі 163 547 938,47 грн є правомірними та обґрунтованими, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про те, що акти звіряння взаєморозрахунків та оборотно-сальдова відомість не є первинними документами, суд визнає необґрунтованими, з огляду на те, що акт № 68 передачі-прийому обсягу купівлі-продажу електричної енергії від 31.01.2022 року, акт № 564 передачі-прийому обсягу купівлі-продажу електричної енергії від 28.02.2022 року та акт № 981 передачі-прийому обсягу купівлі-продажу електричної енергії від 31.03.2022 року є первинними документами в розумінні ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та є належними та допустимими доказами на підтвердження відповідних обставин в розумінні ст. 76, 77 ГПК України.

Твердження відповідача про те, що по договору поставки нафтопродуктів № 22/03/17-2 від 17.03.2022 ТОВ «НЕК» є кредитором, а ТОВ «Юнайтед Енерджі» боржником з повернення отриманої передоплати на суму 110 000 000,00 грн, а отже - між сторонами наявні зустрічні однорідні (грошові) вимоги, суд визнає помилковими, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 602 ЦК України не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як визначено ст. 75 Закону України «Про ринок електричної енергії» (надалі також - «ЗУ «Про ринок електричної енергії») розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

У п. 37 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про ринок електричної енергії» міститься визначення - розрахунки на ринку електричної енергії - процес виконання взаємних фінансових вимог та зобов`язань учасників ринку за договорами купівлі-продажу електричної енергії і послуг, що надаються на ринку електричної енергії, у тому числі шляхом неттінгу та за рахунок відповідних фінансових гарантій.

Отже у спірних правовідносинах, що склались між сторонами зарахування зустрічних однорідних вимог є недопустимим в силу закону (ст. 75 ЗУ «Про ринок електричної енергії»).

Згідно з ч. 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torijа V. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, N 303-А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99. п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВА-ЕНЕРГЕТИЧНА-КОМПАНІЯ" (04071, м. Київ, вул. Спаська, 5, ідентифікаційний код 42419660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНАЙТЕД ЕНЕРДЖІ" (вул. Левандовська, 8а, гр. прим. 10, нежиле приміщення 1-8, м. Київ, 01010, ідентифікаційний код 41963985) заборгованість у розмірі 163 547 938 (сто шістдесят три мільйони п`ятсот сорок сім тисяч дев`ятсот тридцять вісім) грн 47 коп. та 939 400 (дев`ятсот тридцять дев`ять тисяч чотириста) грн 00 коп. витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Повний текст рішення складено 05.06.2024

Суддя І.О. Андреїшина