Ухвала

від 31.05.2024 по справі 926/5138/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

31 травня 2024 року Справа № 926/5138/23

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Марущака І.В., за участю секретаря судового засідання Максимюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні загального позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Газтек» (04116, місто Київ, вул. Маршала Рибалка, 11 , код 31815603),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Транзит-Інвест» (04212, місто Київ, вулиця Маршала Тимошенка, 21, код ЄДРПОУ 35488715);

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега-Капітал» (04074, місто Київ, вулиця Маршала Тимошенка, 21, код ЄДРПОУ 35488730),

до Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» (58005, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Винниченка, 9-а, код 03336166),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача:

1) Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (01054, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 26, офіс 505, код 00153117);

2) Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (01001, місто Київ, вулиця Бориса Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 41037901);

3) Антимонопольний комітет України (03035, місто Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45, код ЄДРПОУ 00032767),

про визнання недійсними рішень загальних зборів,

представники:

від позивача адвокат Павліченко Л.М.;

від відповідача адвокат Писанчин О.В.;

від третьої особи на стороні позивача-1 адвокат Волощук П.Ю.;

від третьої особи на стороні позивача-2 адвокат Волощук П.Ю.;

від третьої особи на стороні відповідача-1 адвокат Онищенко Т.О.;

від третьої особи на стороні відповідача-2 Серьогін С.Ю.;

від третьої особи на стороні відповідача-3 не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство «Газтек» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Акціонерного товариства Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз», в якому просить:

1) визнати недійсними рішення, оформлені протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» від 08.06.2023, стосовно припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення; обрання членів Наглядової ради Товариства; затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства;

2) визнати недійсним рішення, оформлене протоколом про підсумки голосування №1 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» від 08.06.2023, щодо припинення повноважень Голови та членів Наглядової ради Товариства з дати прийняття цього рішення;

3) визнати недійсним рішення, оформлене протоколом про підсумки голосування №2 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» від 08.06.2023, щодо обрання членів Наглядової ради Товариства;

4) визнати недійсним рішення, оформлене протоколом про підсумки голосування №3 на позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» від 08.06.2023, щодо затвердження умов цивільно-правових договорів з членами Наглядової ради Товариства, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, яка уповноважується на підписання договорів з членами Наглядової ради Товариства.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що проведення дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» за власної ініціативи Акціонерного товариства «Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», без згоди Приватного акціонерного товариства «ГАЗТЕК» як власника акцій суперечить положенням діючого статуту АТ ОГС «Чернівцігаз», нормам законодавства, волі акціонерів та є незаконним, відтак доводить, що рішення, оформлені протоколом позачергових дистанційних загальних зборів акціонерів АТ ОГС «Чернівцігаз» від 08.06.2023 та протоколами про підсумки голосування №1, №2 та №3 від 08.06.2023, є незаконними.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2023 вказану позовну заяву передано до провадження судді Марущака І.В.

Ухвалою від 30.11.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив загальне позовне провадження у справі, призначив підготовче засідання на 19.12.2023 та встановив відповідачу строк для подання відзиву, а позивачу та третій особі запропонував надати відповідь на відзив та пояснення по суті позову.

Ухвалою суду від 13.12.2023 залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз», запропоновано третій особі надати суду пояснення по суті позову та докази в його підтвердження, судове засіданні за участю представника третьої особи адвоката Онищенка Тараса Олеговича вирішено провести в режимі ВКЗ.

19.12.2023 відповідачем через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив.

В підготовчому судовому засіданні 19.12.2023 оголошено перерву до 15.01.2024, судове засіданні за участю представників позивача та третьої особи вирішено провести в режимі ВКЗ.

26.12.2023 ПАТ «Газтек» через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив.

02.01.2024 від Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» до суду надійшли (поштовим зв`язком) пояснення третьої особи вих. №1-2612/23 від 25.12.2023, в яких просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

10.01.2024 позивачем подано до суду заперечення на пояснення третьої особи. Водночас позивачем подано клопотання про звернення до Суду Європейського Союзу із запитом (преюдиційним клопотанням) про винесення попереднього рішення та до отримання відповідей від Суду Європейського Союзу зупинення розгляду справи №926/5138/23.

11.01.2024 Акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» через систему «Електонний суд» подано пояснення щодо позову або відзиву, а 12.01.2024 заперечення на клопотання позивача про звернення до суду ЄС про винесення попереднього рішення.

Ухвалою від 15.01.2024 суд вирішив залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - АРМА), у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 01.02.2024. Зобов`язано позивача протягом двох днів з моменту отримання даної ухвали надіслати третій особі копію позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення або через систему «Електронний суд», докази такого надіслання надати суду до початку підготовчого засідання. Запропоновано новозалученій третій особі надати суду пояснення на позов.

19.01.2024 ПАТ «Газтек» до суду надано докази надіслання АРМА копію позовної заяви та доданих до неї документів до його електронного кабінету.

26.01.2024 від АРМА до суду надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

Судове засідання 01.02.2024 не відбулося у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Марущака І.В., про що учасники справи були сповіщені повідомленням заступника керівника апарату Господарського суду Чернівецької області про неможливість проведення судового засідання.

Ухвалою від 05.02.2024 призначено розгляд справи на 20.02.2024, судове засідання за участю позивача та третьої особи вирішено провести в режимі ВКЗ.

09.02.2024 Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Чернівцізаг» надійшло заперечення від 08.02.2024 на клопотання позивача про звернення до Суду Європейського Союзу про винесення попереднього рішення.

До початку судового засідання 20.02.2024 ПАТ «Газтек» подано додаткові пояснення у справі з додатками.

Ухвалою суду від 20.02.2024 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про звернення до Суду Європейського Союзу про винесення попереднього рішення; залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Транзит-Інвест» й Товариство з обмеженою відповідальністю «Омега-Капітал», у зв`язку з чим продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 14.03.2024; зобов`язано позивача надіслати новозалученим третім особам копію позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення або через систему «Електронний суд», запропоновано третім особам до початку підготовчого засідання надати суду пояснення на позов та докази в їх обґрунтування. Судове засідання за участю представників позивача та третьої особи вирішено провести в режимі відеоконференції.

27.02.2024 ПАТ «Газтек» подало до суду докази направлення копії позовної заяви з додатками ТОВ «Транзит-Інвест» та ТОВ «Омега-Капітал».

05.03.2024 представником ТОВ «Транзит-Інвест» та ТОВ «Омега-Капітал» - адвокатом Волощуком П.Ю. подано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Крім того, представником подано заяву про ознайомлення з матеріалам справи в електронному вигляді.

Ухвалою від 06.03.2024 судове засідання за участю представника новозалучених третіх осіб, призначене на 14.03.2024, вирішено провести в режимі ВКЗ. Судом також внесено дані представника до додаткових відомостей про учасника справи задля ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

07.03.2024 та 12.03.2024 представником ТОВ «Транзит-Інвест» та ТОВ «Омега-Капітал» до суду подано пояснення третіх осіб, в яких позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

13.03.2024 позивач подав додаткові пояснення у справі, до яких додав постанову НКРЕКП № 374 від 22.02.2024 «По зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «Чернівцігаз».

Ухвалою від 14.03.2024 судом залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Антимонопольний комітет України, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 04.04.2024. Зобов`язано позивача протягом двох днів з моменту отримання ухвали надіслати новозалученій третій особі копію позовної заяви та доданих до неї документів. Запропоновано третій особі до початку підготовчого засідання надати суду пояснення на позов. Судове засідання за участю представників позивача та третіх осіб вирішено провести в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів.

19.03.2024 ПАТ «Газтек» надало докази направлення копії позовної заяви з додатками Антимонопольному комітету України.

21.03.2024 АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» подано письмові пояснення на письмові пояснення третіх осіб ТОВ «Транзит-Інвест» та ТОВ «Омега-Капітал», в яких просить у задоволенні позову відмовити.

03.04.2024 ПАТ «Газтек» подало клопотання про приєднання до матеріалів справи наукового висновку від 30.03.2024, підготовлений кандидатом юридичних наук, членом Науково-консультативної ради при Верховному Суді Мица Юрієм Вікторовичем і врахувати його як письмові пояснення сторони в частині, яка стосується підстав та доводів позовної заяви.

Ухвалою суду від 04.04.2024 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи в підготовчому засіданні на 15.04.2024, судове засідання за участю представників позивача та третіх осіб вирішено провести в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів.

05.04.2024 АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» подало до суду клопотання, в якому просить не приймати до розгляду та не враховувати при прийнятті рішення по справі науковий висновок від 30.03.2024, підготовлений кандидатом юридичних наук, членом Науково-консультативної ради при Верховному Суді Мица Юрієм Вікторовичем.

11.04.2024 Антимонопольним комітетом України до суду подано пояснення щодо суті позову.

15.04.2024 відповідач подав заперечення на клопотання про приєднання до матеріалів справи наукового висновку від 30.03.2024.

За наслідками підготовчого засідання суд постановив ухвалу від 15.04.2024 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 14.05.2024; судове засідання за участю представників позивача та третіх осіб вирішено провести в режимі ВКЗ.

13.05.2024 АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» до суду подано клопотання, в якому наведено судову практику Верховного Суду по справі № 922/331/23, просить у позові відмовити.

14.05.2024 ПАТ «Газтек» подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №320/19614/23, обґрунтоване тим, що на розгляді Київського окружного адміністративного суду знаходиться вказана судова справа, в якій ТОВ "Омега-Капітал" оспорюється законність розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.05.2022 року № 429-р "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках", яким передані в управління АТ «Чорноморнафтогаз» арештовані корпоративні права акціонерів, зокрема і АТ Чернівцігаз.

Позивач зазначає, що у справі №320/19614/23 адміністративний суд надасть оцінку законності вказаному розпорядженню КМУ, на підставі якого укладено договір №11/2022 управління активами (майном) від 05.07.2022 року.

Враховуючи предметну та суб`єктну юрисдикцію господарських судів, чинний ГПК України обмежує право суду щодо розгляду справ у спорах щодо визнання протиправними рішень суб`єктів владних повноважень. Також, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ст. 21 ГПК України).

Тому суд не має можливості досліджувати та оцінювати розпорядження КМУ №429-р, що пов`язана з предметом спору у справі №926/5138/23, на предмет її правомірності. Так само, як і не може бути заявлена позовна вимога в господарському процесі, яка має розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

Вищенаведені обставини вказують на наявність об`єктивної неможливості розгляду даної господарської справи з предметом позовних вимог про визнання недійсними рішень дистанційних позачергових загальних зборів акціонерів, до вирішення справи №320/19614/23 з предметом про визнання протиправним та скасування розпорядження КМУ №429-р. Обставини, які встановлюються у справі №320/19614/23 мають значення для вирішення господарської справи №926/5138/23, оскільки впливають на оцінку доказів у даній справі, зокрема, впливають на оцінку

доказів щодо наявності відповідних повноважень на скликання та проведення оскаржуваних загальних зборів акціонерів АТ «Чернівцігаз». Водночас господарський суд, у провадженні якого перебуває даний корпоративний спір, будучи обмеженим предметом та підставами позову, не може вийти за межі позовних вимог та надати оцінку правомірності розпорядження КМУ №429-р, від якого залежить встановлення обставин наявності правомочностей у АТ «Чорноморнафтогаз» щодо управління корпоративними правами АТ «Чернівцігаз».Також зазначає, що розпорядження КМУ №429-р є актом індивідуальної дії, а отже у разі задоволення адміністративним судом позову ТОВ «Омега-Капітал» таке буде вважатися нечинним з моменту його прийняття.

Зазначає, що станом на момент подачі до суду даного клопотання розгляд справи по суті ще не розпочато (розгляд справи по суті, як визначено ч. 3 ст. 201 ГПК України, починається з оголошення головуючим судового засідання відкритим), останнє вважає таким, що подане до суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Крім того, 14.05.2024 ТОВ «Омега-Капітал» подало додаткові пояснення щодо клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні 14.05.2024 оголошено перерву до 23.05.2024.

20.05.2024 АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз», 22.05.2024 АТ ОГС «Чернівцігаз» та 23.05.2024 АРМА до суду подані заяви, в яких просять відмовити в зупиненні провадження у справі.

21.05.2024 позивачем подано додаткові пояснення у справі.

Востаннє, ухвалою суду від 23.05.2024 відкладено розгляд справи по суті на 31.05.2024, судове засідання за участю представників позивача та третіх осіб вирішено провести в режимі ВКЗ.

30.05.2024 представник позивача адвокат Павліченко Л.М. звернулася до суду із заявою про її участь в судовому засіданні 31.05.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у зв`язку з участю представника позивача Дмитренка А.А. в судовому засіданні в іншій справі в Печерському районному суді м. Києва та необхідністю заміни представника.

Оскільки судом в ухвалі від 23.05.2024 вже було вирішено питання про участь представника позивача в режимі ВКЗ, судом не вирішувалось клопотання про заміну представника, який братиме участь у розгляді справи.

Антимонопольний комітет України, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника в підготовче судове засідання 31.05.2024 не забезпечив.

Присутні в судовому засіданні адвокат представник позивача підтримала клопотання про зупинення провадження у справі та просила зупинити провадження у вказаній справі до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №320/19614/23, представник ТОВ «Транзит-Інвест» та ТОВ «Омега-Капітал» підтримав клопотання позивача та просив задовольнити, натомість представники відповідача та третіх осіб на стороні відповідача («ДАТ «Чорноморнафтогаз» та АРМА) щодо зупинення провадження у справі заперечили.

Заслухавши доводи представників сторін та третіх осіб, розглянувши матеріали справи та клопотання про зупинення провадження у справі, суд дійшов висновку про таке.

Розумний строк судового розгляду є невід`ємним елементом права на справедливий судовий розгляд, який безпосередньо закріплений в пункті 1 статті 6 ЄКПЛ. При тлумаченні поняття «розумні строки» ЄСПЛ визначив момент початку та закінчення цих строків, а також вивів критерії, які повинні враховуватися при оцінці певного строку як розумного, а саме: складність справи, важливість для заявника питання, що розглядається судом, поведінка заявника, поведінка державних органів.

За частиною першою статті 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Водночас, як верховенство права, так і розумність строків розгляду справи судом належить до основних засад (принципів) господарського судочинства за частиною третьою цієї ж статті.

Аналізуючи питання зупинення провадження у господарській справі, суд виходить з того, що цей правовий інструмент процесуального законодавства зумовлює тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи та щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Глава 8 розділу ІІІ ГПК України містить норми, які регулюють залишення позову без розгляду, зупинення і закриття провадження у справі.

Зупинення провадження у справі зупиняє перебіг процесуальних строків (частина перша статті 117 ГПК України), який продовжується з дня поновлення провадження у справі (частина друга статті 117 ГПК України), а самі випадки, які регламентують зупинення провадження у справі чітко передбачені статтями 227, 228 ГПК України і є вичерпними.

Положення статті 227 ГПК України передбачають обов`язок суду зупинити провадження у справі.

Пункт п`ятий частини першої статті 227 ГПК України визначає, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (пункт четвертий частини першої статті 229 ГПК України).

Отже, умовами застосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, є:

- об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи; тобто, неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються судом у іншій справі;

- пов`язаність справи з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення;

- обґрунтованість судового рішення, в якому має бути проаналізовано, чи дійсно від наведених обставин залежить вирішення спору в цій справі, та належно мотивовано, що зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи зумовлюється виявленням в ній саме обставин, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено і саме це і є першопричиною перешкоди у здійсненні правосуддя в справі, що зупиняється.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Так, спір у даній справі №926/5138/23 виник щодо здійснення управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні. Позовна заява обґрунтована, зокрема тим, що правомочність власника активів, в частині користування ними, арештована не була, тому акціонери не були позбавлені права участі в управлінні цієї юридичної особи, відповідно Управитель АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» не набув повноважень власника таких активів у вищих органах управління відповідної юридичної особи. А договір управління цінними паперами є нікчемним, оскільки вчинений без залученням інвестиційної фірми.

У свою чергу відповідач у відзиві на позовну заяву, в обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог та стверджуючи про правомірність проведення оскаржуваних загальних зборів акціонерів АТ «Чернівцігаз», посилається зокрема на розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.05.2022 р. № 429-р «Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках», яким останній погодив пропозицію АРМА та Міненерго щодо передачі в управління АТ «ДАТ «Чорноморнафтогаз» активів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відтак, на думку позивача, оскільки договір управління активами (майном) від 05.07.2022 року №11/2022 було укладено на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №429-р й у випадку скасування останнього договір управління активами автоматично втрачає правову підставу його укладення. Однак господарський суд у даній справі позбавлений можливості надавати оцінку законності виданого Кабінетом Міністрів України розпорядження, що є предметом оскарження у справі №320/19614/23 іншої юрисдикції, що є підставою для зупинення провадження у справі.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 виснував, що: «по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:

- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

Вказаний висновок Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду узгоджується із постановою Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі №357/10397/19.

Водночас, за приписами пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду».

У вказаній постанові об`єднана палата зробила висновки про підставність зупинення провадження в господарській справі у випадку оспорювання нормативного-правового акту:

«Відповідно до статті 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.

За частиною першою статті 5 цього Кодексу кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Статтею 265 КАС України визначені наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним. Так, за частиною другою цієї статті нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, процесуальним законодавством регламентовано порядок втрати чинності нормативно-правового акту в разі визнання його протиправним, а саме: з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду і практика щодо застосування положень частини другої статті 265 КАС України Верховним Судом є сталою. Так, у постанові від 21.09.2021 у справі №910/10374/17 Велика Палата Верховного Суду виснувала: "Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Тобто, визнання постанови Кабінету Міністрів України нечинною означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати також приймає до уваги і зважує на те, що під час розгляду справи про визнання протиправним та нечинним нормативного-правового чи індивідуального акта суд адміністративної юрисдикції з`ясовує питання законності чи незаконності прийняття такого акта.

Під час ухвалення рішення адміністративний суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються (частина перша статті 244 КАС України). Відповідно, за загальним правилом, враховуючи приписи статті 264 КАС України, обставини, які з`ясовуються адміністративним судом під час ухвалення рішення у справі щодо оскарження нормативно-правового акта, зокрема, Кабінету Міністрів України, стосуються законності такого акта та порядку його прийняття, що не належать до обставин справи господарської юрисдикції.

Об`єднана палата, констатуючи вказане, звертається до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі №520/2098/19, у якій Велика Палата зазначила про те, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).

Питання застосовності (незастосовності) до встановлених господарським судом обставин справи певного нормативно-правового акта як джерела права жодним чином не належить до обставин господарської справи, які входять до кола доказування у справі та не є фактами, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, а підлягає вирішенню судом в порядку частини шостої статті 11 ГПК України.

Отже, в цій справі апеляційний господарський суд допустив не вірне тлумачення та не у повній мірі дотримався вищенаведених процесуальних норм та зупинив провадження у справі до вирішення в адміністративній справі спору щодо визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акту, визначивши його чинність та дію як обставину, яка підлягає з`ясуванню в цьому випадку. Однак вирішення питання про чинність / нечинність нормативного-правового акту не є підставою для зупинення провадження в господарській справі, адже господарський суд в межах вирішення господарського спору не лише може, але й зобов`язаний самостійно, дотримуючись завдань та принципів господарського судочинства, закріплених у статті 2 ГПК України, в тому числі змагальності та диспозитивності, встановити обставини, які є предметом доказування у ній, застосувати джерела права та розглянути спір у відповідності зі статтями 2 та 11 ГПК України.

Водночас, відповідно до частин сьомої, восьмої статті 11 ГПК України у разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили; у разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України. Отже, якщо суд дійде висновку про таку невідповідність під час розгляду справи, правовідносини в якій виникли до набрання законної сили рішенням суду про визнання протиправним та нечинним нормативного-правового акта, суд не застосовує такий нормативно-правовий акт».

Враховуючи викладене, суд зазначає, що питання чинності розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.05.2022 року № 429-р "Деякі питання управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у виняткових випадках" не підпадає під визначення «обставин», які встановлюються іншим судом, а стосується виключно застосування норми права до спірних відносин. На переконання суду, наявність спору стосовно правомірності розпорядження КМУ не свідчить про об`єктивну неможливість здійснення розгляду цієї справи судом, відповідно не може бути підставою для зупинення провадження у цій справі на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК, який, зокрема, містить виключення щодо обов`язку суду зупиняти провадження у справі, у зв`язку з об`єктивною неможливістю розгляду справи, а саме у випадку коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Щодо строків подачі клопотання про зупинення провадження у справі.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Пунктом 10 частини другої статті 182 ГПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Згідно зі статтею 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Відповідно до частини третьої статті 195 ГПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1 3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що законодавець чітко встановлює строки для вчинення конкретних процесуальних дій, визначаючи їх, у тому числі, і певними стадіями судового процесу.

Водночас законодавець встановлює як межі і повноваження суду, так і розрізняє строки їх здійснення: - до закінчення підготовчого провадження; - до початку судового розгляду справи по суті; - на стадії розгляду справи по суті.

З урахуванням зазначеного, право суду на зупинення провадження у справі на стадії її розгляду по суті, виходячи з положень частини третьої статті 195 ГПК України, обмежується як вичерпним переліком підстав для такого зупинення, так і вчиненням цієї процесуальної дії на певній стадії судового процесу на стадії її розгляду по суті.

Поряд із цим, слід відзначити, що ухвалою суду від 15.04.2024 було закрито підготовче провадження у даній справі та призначено її до судового розгляду по суті, тобто починаючи з 15.04.2024, суд має право зупинити провадження у справі виключно з підстав, встановлених пунктами 1 3-1 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього Кодексу, які розширеному тлумаченню не підлягають.

При цьому, вказана відповідачем підстава для зупинення провадження у даній справі, а саме, пункт 5 частини першої статті 227 ГПК України, не підпадає під випадки, встановлені положеннями статті 195 ГПК України, та не дозволяє здійснити зупинення провадження у даній справі на стадії її розгляду по суті.

Також суд звертає увагу, що для вирішення поданого ним клопотання необхідно розпочати розгляд справи по суті, оскільки подане ним клопотання зареєстроване канцелярією суду 14.05.2024. В судовому засіданні 14.05.2024 суд відкрив судове засіданні та оголосив яка справа слухається, оголосив склад суду, з`ясував наявність відводів та необхідності оголошення прав та обов`язків сторін та учасників господарського процесу та перейшов до заяв та клопотань, тобто до розгляду заяв та клопотань судове засідання по суті розпочалось.

Відповідно клопотання про зупинення провадження по справі з підстав пункт 5 частини першої статті 227 ГПК України повинно бути подане в підготовчому засіданні тобто до закриття підготовчого провадження. Також суд зауважує, що судом неодноразово в ході судових засідань в підготовчому провадженні з`ясовувалось у сторін та учасників даної справи про наявність справ в тому числі про оскарження розпорядження Кабінету Міністрів України від 28.05.2022 р. № 429-р. та представниками учасників в тому числі ТОВ «Омега-Капітал) зазначалось, що їм не відомо про такі судові провадження.

Поміж іншого, необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції»). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від ЗО. 11.2006 у справі «Красношапка проти України»).

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні клопотання позивача про зупинення провадження у справі.

Керуючись статтями 13, 177, 182, 183, ч. 3 ст. 197, 227, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «Газтек» про зупинення провадження у справі № 926/5138/23 до набрання законної сили рішенням суду в адміністративній справі №320/19614/23 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складено і підписано 05.06.2024 року.

Суддя І.В. Марущак