Ухвала

від 05.06.2024 по справі 452/7/24

САМБІРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 452/7/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючої судді Бікезіної О.В.,

з участю: секретаря судового засідання Кухар О.П.,

прокурора ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача адвоката Попова Д.І.,

представника третьої особи ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України, до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Самбірська квартино-експлуатаційна частина (району), про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

Керівник Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Самбірська квартино-експлуатаційна частина (району), про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою суду від 08 січня 2024 року було відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання.

09.04.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача з клопотаннями, які він підтримав в підготовчому засіданні.

Так, представник відповідача адвокат Попов Д.І. звернув увагу на недоліки позовної заяви, які на його переконання є підставою для залишення позовної заяви без руху. У позовах про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння ціна позову визначається вартістю майна. Згідно п. 12 Постанови Пленуму ВСУ від 22.12.1995 року

№ 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. При цьому під дійсною вартістю майна розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в данному населенному пункті чи місцевості. Дійсна вартість майна визначається відповідно до вимог ЗУ «Про оцінку майна, майнових правта професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 року №2658-ІІІ. Документом, що містить висновки про ватрість майна є звіт про оцінку майна, виконаний суб`єктом оціночної діяльності.

Разом з тим, позивачем при зверненні до суду зазначено «Оціночну вартість об`єкта нерухомості». Дане поняття зазначено в Подактовому кодексі України та не використовується для цілей цивільного судочинства.

Згідно довідки долученої позивачем до позовної заяви від 14.11.2013 року вартість спірного майна становить 414958,03 грн., що на думку представника абсолютно не відповідає реальній ринковій вартості квартири. Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір в розмірі 6224,37 грн. (1,5 відсотка ціни позову). Але у зв`язку з тим, що позивачем не зазначена дійсна (ринкова) вартість майна, судовий збір сплачений не в належному розмірі.

Отже позовна заява не відповідає вимогам п. 3) ч. 3 ст. 175, ч. 4 ст. 177 ЦПК України у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху.

Прокурор ОСОБА_1 проти заявленного клопотання заперечував, з посиланням на те, що п. 2) ч. 1 ст. 176 ЦПК України не визначено поняття «дійсна або ринкова» вартість майна. В данному випадку до позовної заяви додано довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості, а саме квартири АДРЕСА_1 , станом на 14.11.2023 року, яку отримано прокурором з Кабінету користувача єдиної бази даних звітів про оцінку Фонда державного майна України. Оціночна вартість квартири склала 414 958,03 грн., з даної ціни позову і було сплачено судовий збір. У разі незгоди з зазначеною вартістю квартири сторона відповідача не позбавлена можливості надати власну оцінку, чого зроблено не було.

Представник позивача ОСОБА_2 та представник третьої особи ОСОБА_3 проти заявленного клопотання також заперечували, вважали його безпідставним. Разом з тим, не змогли пояснити суду якою є дійсна вартість спірної квартири.

Вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про таке.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» № 3674 - VI.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Предметом позову у даній справі є витребування від позивача на користь позивача квартири АДРЕСА_1 .

Згідно з частиною 1 статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Таким чином, позовні вимоги про витребування нерухомого майна (квартири) у розумінні змісту даної статті є майновою вимогою, тобто судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру.

Пунктом 2 частини 1 статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

На підтвердження вартості спірного майна позивачем до позовної заяви додано довідку унікальний реєстраційний номер 201-20231114-0006915129 від 14 листопада 2023 року про оціночну вартість об`єкта нерухомості, сформовану в Єдиній базі даних звітів про оцінку з модулем електронного визначення оціночної вартості, сервісом послуги електронного визначення оціночної вартості та автоматичного формування електронних довідок про оціночну вартість об`єкта нерухомості (Додаток 2 до Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку).

Проте, суд не може прийняти зазначену довідку як доказ дійсної (ринкової) вартості об`єкту нерухомого майна з огляду на таке.

Згідно з п.1 Розділу І «Загальні положення» Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженогоНаказом Фондудержавного майнаУкраїни від17.05.2018№ 658 (із змінами), цей Порядок визначає механізм ведення Фондом державного майна України (далі - Фонд) Єдиної бази даних звітів про оцінку, формування електронних довідок про оціночну вартість об`єкта нерухомості та реєстрації звітів про оцінку майна, складених суб`єктами оціночної діяльності (оцінювачами) для цілей обчислення доходу платника податку - фізичної особи від продажу (обміну) нерухомого майна, а також доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок майна (крім випадків успадкування та/або отримання у дарунок майна, вартість якого оподатковується за нульовою ставкою), доходу, отриманого за іншими правочинами, за якими здійснюється перехід права власності на нерухомість, дохід за якими підлягає оподаткуванню у випадках, передбаченихПодатковим кодексом України.

Потребу у визначенні оціночної вартості майна встановлюєПодатковий кодекс. Так, відповідно до вимогст.172 Податкового Кодексу, дохід фізичної особи від продажу об`єкта нерухомості обкладається податком ПДФО (18%) та визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості нерухомості, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку. Для визначення суми податку, який має сплатити продавець, використовуються також звіти про оцінку незалежних оцінювачів, але за умови внесення до Єдиної бази даних.

Відтак, сфера застосування оціночної вартості дуже обмежена: лише для оподаткування доходів фізичних осіб від продажу власного майна.

В той же час,статтею 3 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»передбачено, що оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними встатті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна.

Відповідно до ч.1ст.12 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльностісуб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

З наданої довідки вбачається, що позивачем не визначено ринкової вартості майна, яке є предметом позову, у відповідності до вимогЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», зокрема, не подано звіт про оцінку його ринкової вартості у відповідності до вимог Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України №1440 від 10.09.2003.

Суд наголошує, що документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), висновок про вартість майна є його невід`ємною частиною.

З огляду на наведене, надана прокурором довідка про оціночну вартість об`єкта нерухомості унікальний реєстраційний номер 201-20231114-0006915129 від 14 листопада 2023 року не може бути підтвердженням дійсної (ринкової) вартості спірного нерухомого майна.

Крім того, суд зауважує, що довідка про оціночну вартість об`єкта нерухомості унікальний реєстраційний номер 201-20231114-0006915129 сформована 14 листопада 2023 року, до суду з позовом прокурор звернувся 26 грудня 2023 року, разом з тим, відповідно до п. 6 Розділу ІІІ Порядку ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженогоНаказом Фондудержавного майнаУкраїни від17.05.2018№ 658 (із змінами), довідка про оціночну вартість об`єкта нерухомості є чинною впродовж 30 календарних днів з дня її формування Єдиною базою. Таким чином, на час звернення прокурора з позовом до суду, зазначена довідка втратила свою чинність.

Відповідно до ч. 4 ст.177ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону .

Відповідно до вимог п. 1) п. 1) ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за подання до суду юридичною особою заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, для правильного визначення суми судового збору за вимогу майнового характеру необхідно встановити дійсну вартість майна щодо якого заявлено вимогу на день подання позовної заяви до суду.

При зверненні до суду прокурором був сплачений судовий збір в розмірі 6224,37 грн., виходячі з довідки про оціночну вартості об`єкта нерухомості.

Відсутність будь-яких документів, які б підтверджували реальну (дійсну) вартість майна унеможливлює суд визначити дійсну та необхідну до сплати прокурором суму судового збору.

Таким чином, прокурору необхідно надати суду підтвердження визначення дійсної вартості спірного майна та сплатити судовий збір, виходячи з його дійсної вартості, та надати суду оригінал квитанції.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях:

Отримувач коштів - ГУК Львiв/Самбірська тг/22030101;

Код отримувача (код за ЄДРПОУ)38008294;

Банк отримувача - Казначейство України (ел.адм. подат.);

Код банку отримувача (МФО)899998;

Рахунок отримувача - UA358999980313181206000013939;

Кодкласифікації доходів бюджету22030101.

Відповідно до приписів ч. 11 ст. 187 ЦПК України, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених устаттях 175,177цього Кодексу, суд постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається.

Таким чином, зважаючи на зазначені вище недоліки, позовну керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України, до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Самбірська квартино-експлуатаційна частина (району), про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, слід залишити без руху та надати прокурору (позивачу) строк для усунення недоліків, що не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним копії ухвали.

Також в підготовчому засіданні представник відповідача адвокат Попов Д.І. заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору виконавчий комітет Самбірської міської ради, у зв`язку з тим, що рішення у справі може вплинути на його права та обов`язки оскільки право власності на спірне майно виникло на підставі рішення органу місцевого самоврядування.

Прокурор Бучко Р.В. проти заявленного клопотання заперечував, з посиланням на те, що рішення у справі жодним чином не може вплинути на права та обов`язки виконавчого комітету Самбірської міської ради, оскільки рішення ради вже були предметом розгляду у справі № 1318/661/2012.

Представник позивача ОСОБА_2 та представник третьої особи ОСОБА_3 проти заявленного клопотання також заперечували.

Вислухавши клопотання та доводи сторін, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно з частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Третя особа у справі не є стороною у цивільному процесі.

Згідно зприписами статті53ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи (ч.1).

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обов`язки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (ч.3).

У заявах про залучення третіх осіб і в заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі (ч.4).

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (ч.5).

Отже, правове становище третіх осіб у процесі посідають особи, які мають юридичний інтерес до справи, але інтерес, який не є рівноцінним інтересам сторін (позивача чи відповідача).

Участь третіх осіб які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору у цивільній справі зумовлена тим, що судовий спір між сторонами опосередковано стосується їх прав та інтересів, тому участь у справі третіх осіб є формою захисту їх прав та інтересів, що пов`язані із спірним правовідношенням і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Суд вважає, що представником відповідача ОСОБА_5 не доведенона яких підставах виконавчий комітет Самбірської міської ради належить залучити до участі у справі, і що рішення суду у даній справі може вплинути на його права та обов`язки. Крім того судом враховуюється наявність судових рішень у справі № 1318/661/2012.

Таким чином, у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виконавчий комітет Самбірської міської ради слід відмовити.

Також в підготовчому засіданні представник відповідача адвокат Попов Д.І. заявив клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, отриманих ним на адвокатські запити, оскільки вони не були долучені до відзиву так як отримані пізніше.

Інші учасники провадження проти долучення доказів не заперечували. При цьому прокурор пояснив, що аналогічні докази вже були досліджені попередніми судами в інших справах за участю сторін.

Вислухавши клопотання та доводи сторін, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 4) ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказне можебути поданийу встановленийзаконом строкз об`єктивнихпричин,учасник справиповинен проце письмовоповідомити судта зазначити:доказ,який неможе бутиподано;причини,з якихдоказ неможе бутиподано узазначений строк;докази,які підтверджують,що особаздійснила всізалежні віднеї дії,спрямовані наотримання вказаногодоказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч.1,3-5).

Враховуючи обставини, на які посилався представник відповідача, те, що підготовче провадження триває, зазначені докази надійшли до суду 31 травня 2024 року, суд вважає поважними причини пропуску подання доказів. З урахуванням наведеного, клопотання слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 189, 197, 198, 200 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_5 про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виконавчий комітет Самбірської міської ради - відмовити.

Клопотання представника відповідача ОСОБА_5 про приєднання до матеріалів справи доказів, долучених до його клопотання від 28 травня 2024 року задовольнити.

Позовну заяву керівника Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України, до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача: Самбірська квартино-експлуатаційна частина (району), про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння - залишити без руху та надати прокурору (позивачу) строк для усунення недоліків, що не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним копії ухвали.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя