Ухвала

від 05.06.2024 по справі 452/4970/23

САМБІРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 452/4970/23

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

у зв`язку з невиконанням ухвали про залишення позову без руху

"05" червня 2024 р. м. Самбір

Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Кущ Т.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини, третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору служба у справах дітей Бісковицької сільської ради Самбірського району Львівської області (далі ССД Бісковицької сільради), -

В С Т А Н О В И В :

13грудня 2023року ОСОБА_1 та йогопредставник адвокат КуцалабаГ.В.звернулися досуду звищевказаним позовом,в якомузаявлена вимогапро визначеннямісця проживаннянеповнолітньої дитини-сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,разом збатьком заадресою: АДРЕСА_1 , посилаючись на те, що після розірвання шлюбу між подружжям син залишився проживати з матір`ю, котра не має постійного місця проживання, не забезпечує належні умови життя для дитини. Разом з тим, позивач вважає, що подальше проживання сина разом з ним забезпечить дитині належний рівень фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного, соціального розвитку та матеріального забезпечення.

Пред`явлена позовна заява ухвалою суду від 04 квітня 2024 року була залишена без руху з підстав невідповідності такої вимогам чинного законодавства, а саме, вимогам, що передбачені в стст.175,177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

При цьому, суд пропонував позивачу надати суду висновок органу опіки та піклування щодо можливості визначення місця проживання малолітньої дитини, а також додати документ, що підтверджує сплату судового збору у відповідному розмірі.

На виконання вимог ухвали суду 04 червня 2024 року позивачем через канцелярію суду подано заяву про усунення недоліків, до якої додано квитанцію про сплату судового збору та оновлену за змістом позовну заяву. В іншій частині недоліки, зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позивачем не усунуто, виходячи з наступного.

Так,судом булозазначено,що позовназаява повиннамістити,зокрема,виклад обставин,якими позивачобґрунтовує своївимоги,зазначення доказів,що підтверджуютьвказані обставини(п.5ч.3ст.175ЦПК України).

Крім того, відповідно до положень ч.5ст.177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази заявник може додати до заяви копії відповідних доказів).

Згідно з частинами другою, восьмою та дев`ятоюстатті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України),сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини,

непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно дост.8 Закону України «Про охорону дитинства» (далі Закон) кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч.3 ст.11Закону).

Згідно з нормами ч.1ст.31 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років є малолітньою особою.

Згідно ст.160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до частини першої ст.161 СК України,якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опікита піклуванняабо судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Також, згідно положень ч.4 та ч.5 ст.19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків, зокрема, у вихованні дитини, місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Крім того, суд зазначав, що відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі №200/952/18 (провадження №61-14859св19), під час вирішення питання про визначення місця проживання дитини участь органу опіки та піклування є обов`язковою, а позивач до заяви про визначення місця проживання дитини повинен надати висновок органу опіки та піклування про доцільність проживання дитини з одним із батьків, характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов`язково враховує стан здоров`я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло, тощо.

Пунктом 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року №866,встановлено,що длярозв`язання спору між батьками щодо визначення місця проживання дитини один із батьків подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (у разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини, довідку з місця навчання, виховання дитини, довідку про сплату аліментів (у разі наявності).

Під час розв`язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дитини служба у справах дітей має захищати інтереси дитини з урахуванням рівних прав та обов`язків матері та батька щодо дитини.

Працівник служби у справах дітей за місцем проживання дитини проводить бесіду з батьками та відвідує їх за місцем проживання, про що складає акт.

У разі коли батьки дитини проживають у межах різних адміністративно-територіальних одиниць, той із батьків, який подав заяву про визначення місця проживання дитини з ним, звертається до служби у справах дітей за місцем свого проживання для здійснення обстеження його житлово-побутових умов та складення акта обстеження умов проживання. Зазначений акт передається заявником до служби у справах дітей за місцем проживання дитини, працівник якої проводить з ним бесіду.

Після обстеження житлово-побутових умов, проведення бесіди з батьками та дитиною служба у справах дітей складає висновок про визначення місця проживання дитини і подає його органу опіки та піклування для прийняття відповідного рішення.

Відтак, висновок органу опіки та піклування є ключовим доказом по даній категорії справ, якою б не була підстава визначення місця проживання дитини. Ненадання висновку одночасно з позовом позбавляє суд можливості провести розгляд справи у встановленому законом порядку.

В резолютивній частині як первісної позовної заяви, так і уточненої позовної заяви, позивач ОСОБА_1 прохає суд витребувати у ССД Бісковицької сільради висновок щодо доцільності визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з його батьком, тобто з позивачем.

Проте, як суд зазначав в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, позивач не вказує, чи звертався він або відповідач до органу опіки та піклування з питань саме визначення місця проживання дитини. При цьому, позивачем не зазначено, чи взагалі розглядалось таке питання із винесенням письмового висновку про доцільність визначення місця проживання дитини.

Відтак, позовна заява не містить відомостей про звернення позивача до відповідного органу з приводу визначення місця проживання дитини або вмотивованої відмови у розгляді його звернення, а тому вимога позивача про витребування судом висновку щодо доцільності визначення місця проживання малолітньої дитини є необґрунтованою та передчасною, оскільки сам позивач не вказує про наявність (готовність) такого висновку та/або не зазначає, які саме труднощі виникли особисто у нього в отриманні висновку органу опіки та піклування.

Також, суд звертає увагу на те, що в оновленій позовній заяві, поданій до суду 04 червня 2024 року, позивачем зазначено, що відповідач разом з малолітньою дитиною фактично проживає за кордоном в Респуліці Польща, однак така інформація позивачем належними та допустимими доказами взагалі не підтверджена.

Відтак, з поданої позовної заяви та доданих до неї документів достовірно встановити фактичне місце проживання (перебування) відповідача ОСОБА_2 та малолітньої дитини суд самостійно не в змозі, оскільки позивачем не надано належної інформації та жодного доказу щодо фактичного місця проживання/перебування відповідача та малолітньої дитини, що позбавляє суд можливості в подальшому здійснити належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи, а також надіслати процесуальні документи та копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів.

Крім того, позивачем не викладено обставин та відсутнє обґрунтування того, що між подружжям існує спір щодо визначення місця проживання дитини.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позов ОСОБА_1 не відповідає вимогам чинного законодавства, що позбавляє суд можливості вирішити питання щодо відкриття провадження у справі, а тому наявні підстави для прийняття рішення про повернення позовної заяви позивачеві, оскільки позивачем не виконано вимоги ухвали Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 04 квітня 2024 року та не

усунуто недоліки позовної заяви в повному обсязі як того вимагає Закон. При цьому, заяв про надання додаткового строку для усунення визначених судом недоліків від позивача не надходило.

Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.185 ЦПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини, третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета споруслужба усправах дітейБісковицької сільськоїради Самбірськогорайону Львівськоїобласті, - вважати неподаною і повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу можебути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Т.М. Кущ