Рішення

від 05.06.2024 по справі 140/746/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/746/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю БІОПРІМ до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю БІОПРІМ звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000506/2 від 20.07.2023 та №UA205140/2023/000526/1 від 01.08.2023.

Визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/002780 від 20.07.2023 та №UA205140/2023/002928 від 01.08.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень Митного кодексу України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості.

Позивача зазначає, що декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну товару.

Натомість, зазначені митницею у повідомленнях декларанту та у рішеннях про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірних рішень про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

З наведених підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечила та у їх задоволенні просила відмовити. Стверджує, що митний орган правомірно прийняв оскаржені рішення. Відповідач посилається на норми частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України (далі МК України), відповідно до яких митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, письмово запитувати від декларанта встановлені статтею 53 МК України додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Вказує, що під час здійснення митного контролю за митними деклараціями було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення документах і за результатами проведеного опрацювання виявлено ряд розбіжностей. Встановлено, що основні документи, що підтверджують заявлений рівень митної вартості, подані не в повному обсязі, складові митної вартості не можна вважати такими, що є документально підтвердженими та піддаються обчисленню, а тому митну вартість товару скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

Також, представник відповідача вважає суму судових витрат, які поніс позивач значно завищеною, оскільки підготування позовної заяви та надання консультації у даній справі не потребувало значних зусиль та часу.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази встановив такі обставини.

13.04.2023 ТОВ БІОПРІМ було укладено зовнішньоекономічний контракт №13-04/23 з компанією Misma GmbH, Німеччина, згідно якого остання виступила продавцем, а Позивач покупцем, за умовами якого продавець продає, а покупець купує на умовах цього договору товар згідно Специфікацій.

Пунктом 2.1. контракту передбачено що ціна товару вказана у специфікаціях до цього контракту.

Згідно пункту 3.1. контракту умови оплати встановлені наступні:100% - протягом 30 днів з дня інвойсу, якщо інше не передбачено в специфікації.

20.07.2023 позивачем для здійснення митного оформлення товару 1 Солі четвертинні, визначеного хімічного складу: Biopromis Betaine A (Betaine anhydrous) / Біопроміс Бетаїн А (Бетаїн безводний) / у формі порошку 10000 кг. Склад: 1 кг містить бетаіну безводного - мін. 97%.CAS № 107-43-7Номер партії: SWT2023050501, /400 мішків, по 25кг/Призначена для покращення показників продуктивності тварин та птиці, пришвидшення метаболізму, збалансування раціонів та збагачення їх бетаїном. Торгова марка: Healthy. Виробник:Healthy (Hangzhou) Husbandry Sci-tech Co.,Ltd. Країна виробництва: CN та товару 2 Порошкоподібна форма вітаміну В5: D-Calcium Pantothenate / Д- Пантотенат Кальція (Vitamin B5) -+ 850кг. Містить діючу речовину пантотенат кальцію - 99,6%. Використовується для збагачення комбікормів та преміксів для сільськогосподарських тварин та птиці вітаміном В5 /34 картонних мішків по 25кг/ Номер партії: 2023,51302. Виробник - SHANDONG HWATSON BIOCHEM CO.,LTD. Торговельна марка - HWATSON. Країна виробництва CN, що надійшов на митну територію України за вищевказаним зовнішньоекономічним контрактом №13-04/23 та згідно Специфікації №11 від 13.07.2023, до відділу митного оформлення Волинської митниці було подано електронну митну декларацію №23UA205140057853U9 та документи, передбачені нормами чинного Митного кодексу України, а саме: зовнішньоекономічний контракт №13-04/23 від 13.04.2023; специфікація №11 від 13.07.2023; інвойс №RE23093 від 13.07.2023; прайс-лист б/н від 13.07.2023; експортна митна декларація країни відправлення від 18.07.2023 №23DE485111407333E9; договір транспортного експедирування №2292 від 20.06.2023; довідка про транспортні витрати №2023-09240 від 20.07.2023; міжнародна товаротранспортна накладна CMR №20230718 від 18.07.2023.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять наступні розбіжності:

в декларації країни відправлення 23DE485111407333E9 від 18.07.2023 відсутнє числове значення вартості товарів, що не підтверджує ціну товарів заявлену в інвойсі RE23093 від 13.07.2023;

прайс-лист товару б/н від 13.07.2023 є пропозицією від відправника Misma GmbH, а не виробників товарів, тоді як відповідно до VII статті ГАТТ прайс-лист повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу;

рахунок про надання транспортних витрат №2023-09240 від 20.07.2023 містить інформацію щодо експедиторських витрат у сумі 6162,18 грн, однак вони не були включені до митної вартості.

Згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та згідно ст.53 та ст.54 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи:

договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором;

виписку з бухгалтерської документації;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

транспортні (перевізні) документи.

Декларантом на вимогу митниці надано:

рахунок про надання транспортних витрат №14/07/08 від 14.07.2023;

договір про перевезення № № 2292 від 20.06.2023;

заявка № 2023-09240 від 13.07.2002;

видаткові накладні від 01.05.2023;

лист ТОВ "БЮПРІМ" №20/07/2023-1 від 20.07.2023.

Інших документів, що витребовувала митниця декларантом не надано, про що повідомлено листом №20/07/2023-1 від 20.07.2023.

Оскільки документи, що були подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності, а інші додаткові документи не надано, тому відповідач прийняв оскаржувані картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/002780 від 20.07.2023 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000506/2 від 20.07.2023, в якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме:

товар №2 на рівні- 20,84 дол. США/кг за МД №UA205140/2023/23545 від 27.03.2023.

В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140058149U1 від 20.07.2023 року із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України.

Також, 31.07.2023 позивачем для здійснення митного оформлення товару - Товар 1. Порошкоподібна форма вітаміну В5: D-Calcium Pantothenate /Д-Пантотенат Кальція (Vitamin B5) 2000 кг. Містить діючу речовину пантотенат кальцію - 98,2%CAS №:137-08-6. Використовується для збагачення комбікормів та преміксів для сільськогосподарських тварин та птиці вітаміном В5/80 картонних мішків по 25 кг. Номер партії: 230421Y022. Виробник - XINFA PHARMACEUTICAL CO.,LTD. Торговельна марка - HWATSON. Країна виробництва CN. Товар 2. Порошкоподібна форма вітаміну С та його похідних: Ascorbic Acid (Biopromis C99)/Аскорбінова кислота 19000 кг. Вміст діючої речовини - 99,7%. Використовують в харчовій промисловості. Номер партії: 1230525716, 1230525717. Запаковано в 760 картонних коробок по 25 кг. Виробник - CSPC WEISHENG PHARMACEUTICAL (SHIJIAZHUANG) CO., LTD. Торговельна марка CSPC. Країна походження CN. Упаковка в картонних коробках на палетах, що надійшов на митну територію України за вищевказаним зовнішньоекономічним контрактом №13-04/23 та згідно Специфікації №15 від 21.07.2023, до Волинської митниці було подано електронну митну декларацію №23UA205140060699U3 та документи, передбачені нормами чинного Митного кодексу України, а саме: зовнішньоекономічний контракт № 13-04/23 від 13.04.2023; специфікація №15 від 21.07.2023; інвойси №RE23099 та №RE23100 від 21.07.2023; прайс-лист б/н від 21.07.2023; транзитні декларації Т1 від 27.07.2023 №23DE485171267597M6 та №23DE485171267963M5; міжнародна товаротранспортна накладна CMR №20230727 від 27.07.2023; договір про транспортно-експедиційне обслуговування №358 від 15.11.2022; довідка про транспортні витрати №975/23 від 31.07.2023.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять наступні розбіжності:

В деклараціях країни відправлення 23DE485171267597M6 та 23DE485171267963M5 від 27.07.2023 відсутнє числове значення вартості товарів, що не підтверджує ціну товарів заявлену в інвойсах RE23100 від 21.07.2023 та RE23099 від 24.07.2023;

прайс-лист товару б/н від 21.07.2023 є пропозицією від відправника Misma GmbH, а не виробників товарів, тоді як відповідно до VII статті ГАТТ прайс-лист повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу;

довідка про транспортні витрати №975/23 від 31.07.2023 містить інформацію щодо експедиторських витрат, однак вони не були включені до митної вартості, (зараховані до вартості перевезення за маршрутом м/п Ягодин- Київ).

Згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України та згідно ст.53 та ст.54 Митного кодексу України декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи:

договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором;

виписку з бухгалтерської документації;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

копію експортної декларації країни відправлення;

транспортні (перевізні) документи;

банківські платіжні документи, якщо рахунок сплачено.

Декларантом 01.08.2023 було подано на даний запит лист №01/08/2023-1 з поясненнями щодо вартості товару та з додатковими документами, які були наявні у підприємства:

документами бухгалтерського обліку, що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару: видаткові накладні: №1137 від 03.05.2023, №1250 від 10.05.2023, №1387 від 22.05.2023, №1028 від 01.05.2023, №1147 від 01.05.2023, №1086 від 25.04.2023;

договір про транспортно-експедиційне обслуговування №358 від 15.11.2022 (повторно);

рахунок №GAN0001483 від 31.07.2023;

заявка №12 від 26.07.2023 до договору №358.

Копії декларацій країни відправлення, а саме транзитних декларацій Т1 позивачем подавалися до митного оформлення разом з митною декларацією. Стосовно банківських платіжних документів, то оскільки згідно з умовами поставки передбачена відстрочка оплати на 30 днів з дати інвойсу, такі документи були відсутні.

Оскільки документи, що були подані на вимогу митного органу, не усувають вищезазначені невідповідності, а інші додаткові документи не надано, тому відповідач прийняв оскаржувані картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/002928 від 01.08.2023 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000526/1 від 01.08.2023, в якому митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме:

Товар 1 на рівні - 20,84 дол. США/кг за МД №UA205140/2023/023545 від 27.03.2023,

Товар 2 на рівні - 3,13 дол. США/кг за МД №UA100180/2023/506332 від 02.05.2023.

В подальшому, товар було випущено у вільний обіг за МД №23UA205140061266U7 від 01.08.2023 із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина 1 статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами 1, 2 статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за основним методом (за ціною договору (контракту).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини 6 статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною 2 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) декларант подав:

разом із МД №23UA205140057853U9 від 20.07.2023 подав документи на підставі яких товари були куплені та доставлені до митного кордону України, а саме: зовнішньоекономічний контракт №13-04/23 від 13.04.2023; специфікація №11 від 13.07.2023; інвойс №RE23093 від 13.07.2023; прайс-лист б/н від 13.07.2023; експортна митна декларація країни відправлення від 18.07.2023 №23DE485111407333E9; договір транспортного експедирування №2292 від 20.06.2023; довідка про транспортні витрати №2023-09240 від 20.07.2023; міжнародна товаротранспортна накладна CMR №20230718 від 18.07.2023;

разом із МД №23UA205140060699U3 від 31.07.2023 подав документи, передбачені нормами чинного Митного кодексу України, а саме: зовнішньоекономічний контракт № 13-04/23 від 13.04.2023; специфікація №15 від 21.07.2023; інвойси №RE23099 та №RE23100 від 21.07.2023; прайс-лист б/н від 21.07.2023; транзитні декларації Т1 від 27.07.2023 №23DE485171267597M6 та №23DE485171267963M5; міжнародна товаротранспортна накладна CMR №20230727 від 27.07.2023; договір про транспортно-експедиційне обслуговування №358 від 15.11.2022; довідка про транспортні витрати №975/23 від 31.07.2023.

Крім того, на підтвердження складових митної вартості декларант надав митному органу листи:

№20/07/2023-1 від 20.07.2023 з поясненнями та додатковими документами, а саме:

рахунок про надання транспортних витрат №14/07/08 від 14.07.2023;

договір про перевезення № № 2292 від 20.06.2023;

заявка № 2023-09240 від 13.07.2002;

видаткові накладні від 01.05.2023.

№01/08/2023-1 від 01.08.2023 з поясненнями щодо вартості товару та з додатковими документами:

документами бухгалтерського обліку, що стосуються руху ідентичних та/або подібних оцінюваному товару: видаткові накладні: №1137 від 03.05.2023, №1250 від 10.05.2023, №1387 від 22.05.2023, №1028 від 01.05.2023, №1147 від 01.05.2023, №1086 від 25.04.2023;

договір про транспортно-експедиційне обслуговування №358 від 15.11.2022 (повторно);

рахунок №GAN0001483 від 31.07.2023;

заявка №12 від 26.07.2023 до договору №358.

При цьому, жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни транспортного засобу подані позивачем документи не містили.

Щодо виявлених митним органом розбіжностей у поданих разом з МД №23UA205140057853U9 від 20.07.2023 та №23UA205140060699U3 від 31.07.2023 документах, які слугували підставою для прийняття карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/002780 від 20.07.2023, №UA205140/2023/002928 від 01.08.2023 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000506/2 від 20.07.2023, №UA205140/2023/000526/1 від 01.08.2023, відповідно, суд зазначає наступне.

Відповідач зазначає, що в деклараціях країни відправлення №23DE485111407333E9 від 18.07.2023, №23DE485171267597M6 та №23DE485171267963M5 від 27.07.2023 відсутнє числове значення вартості товарів, що не підтверджує ціну товарів, заявлену в інвойсах RE23093 від 13.07.2023, RE23100 від 21.07.2023 та RE23099 від 24.07.2023.

Проте, таке зауваження відповідача є не зрозумілим та безпідставним, оскільки він не посилається на жодну норму права національного законодавства Німеччини чи Європейського Союзу, яка б вимагала вносити до такого виду декларації цифрові значення фактурної/митної/статистичної вартості товару, який переміщується на експорт із відповідної країни.

Також, суд зазначає, що прайс-лист не є обов`язковим документом, що передбачений частиною другою статті 53 МК України, який має подати декларант під час митного оформлення товару, та не є документом, що підтверджує вартість імпортованого товару, оскільки здійснення оплати за придбаний товар підтверджується відповідними платіжними дорученнями та інвойсом.

Прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який безпосередньо адресований покупцю, та є лише пропозицією щодо вартості товару, а його конкретна ціна, порядок її сплати визначаються сторонами та обумовлюються відповідним інвойсом. До такого висновку прийшов Верховний Суд у постановах від 22.12.2020 року у справі №420/2850/19 та від 25.06.2020 року у справі №П/811/687/16.

Щодо того, хто має право видавати прайс-лист, з цього приводу посилаюся на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 29.04.2021 у справі №815/2443/18, де зазначено, що прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд.

Отже, прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.06.2022 у справі №460/2674/20.

Щодо зауваження відповідача про те, що рахунки (довідки) про транспортні витрати №92023-09240 від 20.07.2023 та №975/23 від 31.07.2023 містить інформацію щодо експедиторських витрат, однак вони не були включені до митної вартості. Плата експедитору за надання ним послуг з організації та забезпечення перевезень імпортованих товарів на умовах поставки, які передбачають оплату транспортних витрат за рахунок покупця товару, в т.ч. надання послуг на всьому шляху прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту призначення, нерозділеної до та після перетину митного кордону, є обов`язковою для включення до бази оподаткування таких товарів, судом встановлено наступне.

Митна вартість імпортованих позивачем товарів складається з ціни товару та витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

В поданій, зокрема, довідці про транспортні витрати №2023-09240 від 20.07.2023, вказана вартість транспортних послуг по маршруту Гамбург - Луцьк: за межами території України 41 650, 00 грн, по території України 5 593,38 грн, а також вартість експедиційних послуг по території України 6 162,18 грн. Тобто, транспортні послуги до кордону України склали 41 650, 00 грн та були включені до митної вартості товарів, а витрати на митні території України склали 11755,56 грн, та не були включені до митної вартості, що цілком відповідає нормам чинного законодавства України.

Аналогічна ситуація із зауваженнями митного органу щодо рахунку (довідці) про транспортні витрати №975/23 від 31.07.2023.

Таким чином, будь-які розбіжності щодо поданих документів, які мають вплив на правильність визначення митної вартості відсутні.

Вимога про надання додаткових документів, перелік яких визначено у частині третій статті 53 МК України та про надання яких вказано у повідомленні декларанту, може мати місце лише тоді, коли подані згідно з частиною другою цієї статті документи містять такі розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак, за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Тому, суд вважає безпідставною вимогу митного органу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору, а його сумніви ґрунтуються виключно на припущеннях.

При вирішенні спору суд також враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.

Натомість, у спірних рішеннях митний орган лише вказав номери та дати митних декларацій (№UA205140/2023/023545 від 27.03.2023 та МД №UA100180/2023/506332 від 02.05.2023), на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10 червня 2021 року у справі №815/6854/17, від 14 липня 2020 року у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, які зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Отже, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

На переконання суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, підстави вважати, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000506/2 від 20.07.2023 та №UA205140/2023/000526/1 від 01.08.2023 та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/002780 від 20.07.2023 та №UA205140/2023/002928 від 01.08.2023 є обґрунтованим та мотивованим, у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні.

Тому, такі рішення та картки підлягають скасуванню як протиправні.

Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 7112,30 грн, що сплачений платіжною інструкцією від 17.01.2024 №478644666.1.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів №UA205140/2023/000506/2 від 20.07.2023 та №UA205140/2023/000526/1 від 01.08.2023.

Визнати протиправними та скасувати картки відмови Волинської митниці в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2023/002780 від 20.07.2023 та №UA205140/2023/002928 від 01.08.2023.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю БІОПРІМ за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір у розмірі 7112 (сім тисяч сто дванадцять) гривень 30 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю БІОПРІМ (04050, місто Київ, вулиця Глибочицька, 13, секція 1, офіс 1, код ЄДРПОУ 40521376).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя Ю.Ю. Сорока