Рішення

від 16.05.2024 по справі 200/20336/16-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2024 року Справа № 200/20336/16-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняПівоварові В.С. за участі: представника позивача представника відповідача Боровинський В.В. Костюченко О.Т. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Громадської організації «Самозахист підприємців» до Комунального підприємства «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради про визнання діяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2016 року Громадська організація «Самозахист підприємців» звернулася до суду із позовом до Комунального підприємства «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:

зобов`язати Дніпровську міську раду скасувати рішення сесії Дніпропетровської міської ради №39/35 від 29.05.2013 «Про затвердження Порядку передачі об`єктів (елементів) благоустрою м. Дніпропетровська в тимчасове використання не за цільовим призначенням при реалізації потреб для об`єктів сфери споживчого ринку та сфери послуг»;

зобов`язати Дніпровську міську раду скасувати рішення сесії Дніпропетровської міської ради № 43/37 від 24.07.2013 «Про внесення змін та доповнень до Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Дніпропетровську»;

визнати протиправною діяльність КП «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради щодо укладання договорів на використання об`єктів благоустрою не за їх цільовим призначенням при реалізації потреб для об`єктів сфери споживчого ринку та сфери послуг.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.04.2018 позов задоволено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 скасовано рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.04.2018; закрито провадження у справі в частині позовних вимог, заявлених до КП «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 09.02.2023 касаційну скаргу Громадської організації «Самозахист підприємців» задоволено частково.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.04.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.02.2019 у справі №200/200/20336/16-а (2а/200/36/18) скасовано.

Справу направлено на новий розгляд до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська.

Підставою для скасування означених рішень стало недотримання встановленого законом спеціального порядку розгляду спорів про визнання нечинним нормативно-правового акта (публікація оголошення щодо оскарження нормативно-правового акта відповідно до ч.3-6 ст.171 КАС України в ред. чинній до 15.12.2017 року).

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 01.03.2023 року адміністративну справу за позовною заявою громадської організації «Самозахист підприємців» до Комунального підприємства «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради, Дніпровської міської ради про визнання діяльності незаконною, передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 21.09.2023 року справу передано судді Єфановій О.В.

Ухвалою суду від 26 вересня 2023 року справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Зобов`язано відповідача не пізніш як за сім днів до підготовчого засідання опублікувати оголошення щодо оскарження рішення Дніпропетровської міської ради №39/35 від 29.05.2013 «Про затвердження Порядку передачі об`єктів (елементів) благоустрою м.Дніпропетровська в тимчасове використання не за цільовим призначенням при реалізації потреб для об`єктів сфери споживчого ринку та сфери послуг» та рішення Дніпропетровської міської ради № 43/37 від 24.07.2013 «Про внесення змін та доповнень до Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м.Дніпропетровську» у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений.

В подальшому, 11.01.2024 року громадська організація Самозахист підприємців звернулась зі заявою про зміну предмету адміністративного позову, згідно якої позивач збільшив кількість вимог заявлених до суду, а саме:

Визнати протиправним рішення сесії Дніпропетровської міської ради №39/35 від 29.05.2013 р., рішення сесії Дніпровської міської ради №96/35 від 19.09.2018 р.

Визнати дії комунального підприємства "Благоустрій міста" Дніпровської міської ради щодо дозволу розміщення тимчасових споруд на території міста Дніпро шляхом укладання договорів про використання об`єктів благоустрою за нецільовим призначенням та не за їх функціональним призначенням для здійснення господарської діяльності у сфері споживчого ринку та послуг - протиправними.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення сесії Дніпропетровської міської ради №39/35 від 29.05.2013 р. «Про затвердження Порядку передачі об`єктів (елементів) благоустрою м. Дніпропетровська в тимчасове використання не за цільовим призначенням при реалізації потреб для об`єктів сфери споживчого ринку та сфери послуг», так і рішення сесії Дніпровської міської ради №96/35 від 19.09.2018 р. «Про затвердження Порядку передачі об`єктів (елементів) благоустрою м. Дніпра в тимчасове використання не за функціональним призначенням для здійснення господарської діяльності у сфері споживчого ринку та послуг» відповідно до яких розміщення тимчасових споруд в місті є такими, що за їх допомогою вирішили оформляти об`єкти благоустрою по суті як оренду, без видачі паспортів прив`язки, що порушує права підприємців. Означені рішення не тільки не містять обґрунтування правомірності їх прийняття, а й містять норми, які прямо порушують статтю 14 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», якою декларується, що об`єкти благоустрою «використовуються відповідно до їх функціонального призначення». Також, спірні рішення грубо порушують «Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» №244, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, відповідно до якого тимчасові споруди повинні розташовуватися виключно на підставі паспортів прив`язки.

При цьому, видаючи відповідні договори та розуміючи їх невідповідність нормам законодавства України, КП «Благоустрій міста» не вказує прямо, що договір укладений з метою розміщення тимчасової споруди, а вказує на спосіб, в який об`єкт благоустрою буде використано не за цільовим призначенням встановлення не властивих Об`єкту благоустрою елементів, які призначені і використовуються для викладення, демонстрації товарів, обслуговування покупців і проведення грошових розрахунків з покупцями при продажі товарів при здійсненні торгівельної діяльності поза стаціонарними торгівельними об`єктами'.

Тому, дії КП «Благоустрій міста» при укладанні договорів також порушують права суб`єктів господарювання.

Відповідачем Дніпровською міською радою - опубліковано оголошення щодо оскарження рішення Дніпропетровської міської ради №39/35 від 29.05.2013, та після збільшення позовних вимог опубліковано оголошення щодо оскарження рішення Дніпропетровської міської ради №96/35 від 19.09.2018 р.

Представник Комунального підприємства «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради надав до суду заперечення на позов, в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог. В запереченнях посилається на те, що КП «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради згідно п.20.5. Правил благоустрою території міста Дніпро, затверджених рішенням Дніпровської міської ради від 27.11.2023 №44/43 є уповноваженим представником власника об`єктів благоустрою територіальної громади міста Дніпра у відносинах із суб`єктами сфери споживчого ринку, а тому на законних підставах здійснює передачу об`єктів благоустрою міста не за їх цільовим призначенням, укладаючи відповідні договори.

Представником Відповідача Дніпровської міської ради надано відзив на первинну редакцію позовної заяви, де зазначено, що позовна заява є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає. Зазначив, що рішення 39/35 та №43/37 є такими, що втратили чинність, а відповідно до ст.264 КАС України до суду можливо оскаржити нормативно-правові акти протягом всього строку їх чинності. При цьому позивачем обрано не вірний спосіб захисту, оскільки не можна зобов`язати орган місцевого самоврядування скористатись своїм правом на скасування прийнятих ним рішень.

В ході судового розгляду представником Дніпровської міської ради надано пояснення на збільшені позовні вимоги, щодо того, що відповідач при прийнятті рішення сесії Дніпровської міської ради №96/35 від 19.09.2018 р. діяв правомірно, в порядок та спосіб визначені діючим законодавством.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - Дніпровської міської ради в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено: рішенням Дніпропетровської міської ради №39/35 від 29.05.2013р. затверджений Порядок передачі об`єктів (елементів) благоустрою м.Дніпропетровська в тимчасове використання не за цільовим призначенням при реалізації потреб для об`єктів сфери споживчого ринку та сфери послуг

Пунктом 1.2 вказаного Порядку встановлено, що цей Порядок є регуляторним актом, застосування та виконання якого є обов`язковим суб`єктами господарювання усіх форм власності, підприємствами, установами, організаціями, закладами та фізичними особами при проведенні на території м. Дніпропетровська та об`єктах загального користування, віднесених до сфери відпочинку, розваг, споживчого ринку та послуг, робіт (здійсненні заходів), зазначених у пункті 2 Порядку.

Відповідно до пункту 1.4 Порядку органом контролю є Комунальне підприємство «Управління з організації контролю благоустрою об`єктів сфери відпочинку, споживчого ринку та захисту інтелектуальної власності».

Рішенням сесії Дніпропетровської міської ради №43/37 від 24.07.2013 року ухвалено рішення «Про внесення змін та доповнень до Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м.Дніпропетровську».

Згідно з рішенням Дніпропетровської міської ради №26/8 від 18.05.2016р. та рішенням Дніпровської міської ради №61/22 від 21.06.2017р. Комунальне підприємство «Управління з організації контролю благоустрою об`єктів сфери відпочинку, споживчого ринку та захисту інтелектуальної власності» реорганізоване спочатку в Комунальне підприємство «Управління з організації контролю у сфері благоустрою та розміщення зовнішньої реклами», потім у Комунальне підприємство «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради.

Також судом встановлено, що рішенням Дніпровської міської ради №96/35 від 19.09.2018р. затверджений «Порядок передачі об`єктів (елементів) благоустрою м. Дніпра в тимчасове використання не за функціональним призначенням для здійснення господарської діяльності у сфері споживчого ринку та послуг».

Пунктом 2 цього рішення визнано такими, що втратили чинність рішення сесії Дніпропетровської міської ради №39/35 від 29.05.2013 «Про затвердження Порядку передачі об`єктів (елементів) благоустрою м. Дніпропетровська в тимчасове використання не за цільовим призначенням при реалізації потреб для об`єктів сфери споживчого ринку та сфери послуг»; від 24.07.2013 № 43/37 «Про внесення змін та доповнень до Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м.Дніпропетровську».

Отже, у зв`язку з втратою чинності рішення сесії Дніпропетровської міської ради №39/35 від 29.05.2013 «Про затвердження Порядку передачі об`єктів (елементів) благоустрою м. Дніпропетровська в тимчасове використання не за цільовим призначенням при реалізації потреб для об`єктів сфери споживчого ринку та сфери послуг» вимога щодо його визнання протиправним задоволенню не підлягає.

Як встановлено з преамбули рішення сесії Дніпровської міської ради №96/35 від 19.09.2018р., сесія Дніпровської міської ради при його прийнятті керувалась Законом України «Про благоустрій населених пунктів» (далі - Закон № 2807-IV) та декількома піднормативними документами.

При цьому, спеціальні норми, зазначені у «Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності», затвердженому наказом №244 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, а також норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», не були враховані при прийнятті рішення №96/35.

Так, Відповідно до п.4 ст.28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон № 3038-VI), розміщення тимчасових споруд здійснюється в порядку, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування».

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва а житлово-комунального господарства України 21.10.2011 N 244, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1330/20068, затверджено Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності

Цей Порядок визначає механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

П.1.3. Порядку №244 зазначено, що Тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС.

Паспорт прив`язки ТС надається органом з питань містобудування та архітектури

Відповідно до п.2.30 та п.2.31 Порядку, у разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу. Розміщення ТС самовільно забороняється.

Порядок знесення самочинно збудованих об`єктів передбачено ст.38 Закону № 3038-VI, а саме за рішенням суду.

Тобто, законодавчими актами України не передбачено повноважень органам місцевого самоврядування щодо затвердження порядків, положень чи будь яких інших документів, які регламентують проведення демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд.

Так, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплено повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад в галузі житлово-комунального господарства у сфері благоустрою, а саме: належить організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів трудових і матеріально технічних ресурсів підприємства, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення: здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Відповідно ст.24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть передавати об`єкти благоустрою на баланс підприємствам, установам, організаціям.

Об`єкти у сфері благоустрою населених пунктів визначені статтею 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», разом з тим поняття об`єктів благоустрою закріплене пунктом 1.4 Порядку та має більш розширений перелік ніж у ст.13 Закону №2807-IV.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: 1) території загального користування: а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики; б) пам`ятки культурної та історичної спадщини; в) майдани, площі, бульвари, проспекти; г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; ґ) пляжі; д) кладовища; е) інші території загального користування; 2) прибудинкові території; 3) території будівель та споруд інженерного захисту територій; 4) території підприємств, установ, організацій та закріплені за ними території на умовах договору

Як вбачається з вищенаведеного, рішення сесії Дніпровської міської ради №96/35 не відповідає вимогам цієї статті.

Статтею 14 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що об`єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

При цьому, чинним законодавством не передбачено встановлення органами місцевого самоврядування порядків передачі об`єктів (елементів) благоустрою в тимчасове використання не за цільовим призначенням.

Оскаржуваним рішенням №96/35, міська рада визначила орган контролю благоустрою у сфері відпочинку, розваг, споживчого ринку та сфери послуг - Комунальне підприємство «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради.

Статтею 39 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями.

Отже, органам місцевого самоврядування чинним законодавством у сфері благоустрою не надано повноважень щодо встановлення порядку по виявленню та усуненню порушень правил благоустрою території міста.

Крім того, рішення №96/35 містить 7 пунктів, першим з яких затверджено Порядок, який на думку позивача не відповідає діючому законодавству, іншими пунктами визначено організаційні питання щодо яких позивачем в позовній заяві не зазначено яким чином інші пункти рішення порушують права позивача.

Тому суд вважає доцільним задовольнити першу позовну вимогу частково, а саме визнати протиправним та скасувати п.1 рішення сесії Дніпровської міської ради №96/35 від 19.09.2018 р.

Щодо вимоги позивача про визнання дії Комунального підприємства «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради щодо дозволу розміщення тимчасових споруд на території міста Дніпро шляхом укладання договорів про використання об`єктів благоустрою за нецільовим призначенням та не за їх функціональним призначенням для здійснення господарської діяльності у сфері споживчого ринку та послуг протиправними, то суд зазначає про таке.

На виконання делегованих повноважень КП «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради мало укладати договори з багатьма учасниками цих правовідносин. В той же самий час позивачем не визначено конкретних учасників відповідних договорів, чиї права порушені діями комунального підприємства, а тому вимога є неконкретизованою,

Об`єкт благоустрою індивідуально визначений об`єкт, елемент (частина) об`єкту благоустрою (ст.ст.13 ,21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Тобто обставини, предмет позовної вимоги має бути конкретно визначеним та обґрунтованим, а не узагальненим.

Представник позивача надавав в ході розгляду справи зразки договорів про використання об`єктів благоустрою міста не за їх цільовим призначенням, де стороною є певне товариство. Проте, суд наголошує, що оскаржити дій суб`єкта владних повноважень щодо конкретного договору може виключно учасник цих правовідносин як сторона у справі (позивач), а не громадська організація.

Отже, зазначена вимога задоволенню не підлягає як необґрунтована.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1684 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Дніпровської міської ради.

Керуючись ст.ст.243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати п.1 рішення сесії Дніпропетровської міської ради №96/35 від 19.09.2018р.

Стягнути на користь Громадської організації «Самозахист підприємців» судовий збір в розмірі 1684 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської міської ради.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 27 травня 2024 року.

Суддя О.В. Єфанова