Рішення

від 04.06.2024 по справі 160/2722/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року Справа № 160/2722/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Калугіної Н.Є.,

при секретарі судового засідання - Лисенко Н.О.,

за участю:

представника позивача Бровка О.М.,

представника відповідача Мосесова А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за правилами загального позовного провадження справу №160/2722/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСА АВТО-ТРЕЙД" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0290950709 від 13.10.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки, пеня за порушення нерезидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України з 01 01.2021 є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1. ст. 14 ПК України та відповідно нарахування пені з 01.01.2021 суперечить положенням абз. 11 п. 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК У країни.

До того ж, позивач зазначає, що у діях ТОВ «ЮСА-ТРЕЙД» відсутній склад правопорушення, зокрема, відсутня вина, оскільки підприємством вжито всіх належних від нього заходів щодо недопущення порушення податкового законодавства.

При цьому також вказує на те, що право власності на товар перейшло до покупця в межах граничних строків проведення розрахунків за укладеними контрактами, а тому у відповідача були відсутні підстави для нарахування пені. За висновками позивача, порушення граничних строків проведення розрахунків при здійсненні імпорту товарів за зовнішньоекономічним контрактом відбувається за умови, що право власності на товар не перейшло до покупця (резидента України) до настання встановленого Національним Банком України граничного строку, або якщо такий товар не перетнув митний кордон України до настання граничного строку.

Також позивач посилається на неврахування відповідачем під час перевірки наявності форс-мажорних обставин, як підставу для продовження граничних строків проведення розрахунків та як наслідок, відсутності порушень валютного законодавства.

Крім того, позивач зазначив, що запроваджені НБУ у пункті 14-2 Постанови №18 заходи захисту припинили свою дію 09.01.2023 року на підставі ч. 2 ст. 12 Закону про валюту, тому відсутній сам факт порушення граничних строків проведення розрахунків, який було встановлено відповідачем. За таких підстав, позивача не може бути притягнуто до відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 13 Закону про валюту, а отже оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню у повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2024, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження. Підготовче засідання призначено на 12.03.2024року. Встановлено учасникам справи строк на подання заяв по суті справи.

12.02.2024 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

20.02.2024 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, згідно змісту якого, відповідач зазначає про те, що підприємством позивача не надано під час перевірки документів, які б підтверджували відсутність порушень валютного законодавства та, відповідно, підстав для нарахування пені, а тому у контролюючого органу були відсутні фактичні та правові підстави для прийняття рішення на користь платника податків.

11.03.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно змісту якої, позивач навів доводи в обґрунтування позовних вимог, не погодився з доводами викладеними у відзиві на позов відповідача, та зазначив, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення, відповідачем було порушено або ж невраховано цілу низку норм як Податкового кодексу України й Закону України «Про валюту і валютні операції», так і норми Цивільного кодексу України, що є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.

Призначене на 12.03.2024 підготовче засідання відкладено на 02.04.2024.

29.03.2024 від відповідача надійшли додаткові пояснення.

В судовому засіданні 02.04.2024 продовжено підготовче провадження на 30 днів з 05.04.2024, розгляд справи відкладено на 11.04.2024.

09.04.2024 від позивача надійшли письмові пояснення.

11.04.2024 протокольною ухвалою розгляд справи відкладено на 18.04.2024.

15.04.2024 від відповідача надійшли додаткові пояснення.

17.04.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення.

18.04.2024 протокольною ухвалою розгляд справи відкладено на 25.04.2024.

22.04.2024 від відповідача надійшли додаткові пояснення.

24.04.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення.

Судове засідання, призначене на 25.04.2024 о 15:00 год, не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги на території Дніпропетровської області та відсутністю можливості у представників сторін очікувати її відбою, розгляд справи відкладено на 30.04.2024.

30.04.2024 протокольною ухвалою закрито підготовче провадження у даній справі, судовий розгляд справи призначено на 21.05.2024.

В судовому засіданні 21.05.2024 оголошено перерву до 30.05.2024.

В судовому засіданні 30.05.2024 оголошено перерву до 04.06.2024.

В судовому засіданні 04.06.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши подані документи і матеріали, заслухавши позиції представників учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

На підставі наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області №4325-н від 12.07.2023 року, починаючи з 24.07.2023 року в ТОВ «ЮСА АВТО-ТРЕЙД» проводилась документальна позапланова виїзна перевірка тривалістю 5 (п`ять) робочих днів, з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 28.09.2021 по 21.07.2023 при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів від 28.09.2021 №СН-UAYSA/2021, від 11.01.2022 № CHDALIAN-UAYSA/2022, від 23.05.2022 № CHFANGLIN-UAYSA, від 11.06.2022 № CHHCC-UAYSA/2022, від 05.07.2022 № CHAECO-UAYSA/2022, від 05.07.2022 №CHDALIAN-UAYSA/2022.

За результатами проведеної перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області було складено Акт документальної позапланової перевірки від 04.08.2023 року № 2796/04-36-07- 09/44305251, яким було встановлено порушення граничних строків проведення розрахунків за вказаними зовнішньоекономічними контрактами.

Згідно висновків акту перевірки, перевіркою встановлено порушення ТОВ «ЮСА АВТО-ТРЕЙД» ч.3 ст. 13 Закону України №2473-VIII при виконанні умов зовнішньоекономічних контрактів, укладених з нерезидентами, а саме:

- контракт від 28.09.2021 №CH-UAYSA/2021, укладений з фірмою «DSC Trading Co., Limited» (Китай), в частині не своєчасного отримання товару на суму 28 030,00 дол. США;

- контракт від 11.01.2022 №CHDALIAN-UAYSA/2022, укладений з компанією «Dalian YiBang Automobile Sales Co., Ltd» (Китай), в частині не своєчасного отримання повернутих коштів від нерезидента в сумі 30 800,00 доларів США;

- контракт від 23.05.2022 №CHFANGLIN-UAYSA/2022, укладений з компанією «Zhejiang Fanglin Imp. Exp. Trading Co., Ltd» (Китай), в частині не своєчасного отримання від нерезидента товару в сумі 75 049,50 доларів США та повернення грошових коштів в сумі 22 376,00 доларів США;

- контракт від 11.06.2022 №CHHCC-UAYSA/2022, укладений з нерезидентом компанією «Zhejiang Fanglin Imp. Exp. Trading Co., Ltd» (Китай), в частині не своєчасного отримання від нерезидента товару в сумі 951 020,00 доларів США,

- контракт від 05.07.2022 №CHAECO-UAYSA/2022 від 05.07.2022, укладений з нерезидентом компанією «Аесо Holding Limited» (Китай), в частині не своєчасного отримання від нерезидента товару в сумі 41 490,00 доларів США;

- контракт від 05.07.2022 №CHDALIAN-UAYSA/2022, укладений з нерезидентом фірмою «Dalian, Yibang Automobile Sales Co., Ltd» (Китай), в частині не своєчасного отримання повернутих від нерезидента грошових коштів в сумі 13 190,00 доларів США та не надходження товару в сумі 20,00 доларів США (незначна сума).

На підставі цього контролюючим органом нараховано пеню, згідно з ч. 5 ст. 13 Закону України №2473-VIII за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД, за такі періоди:

21.03.2023 06.04.2023 77 378,79 гривень;

26.03.2023 15.05.2023 73 909,89 гривень;

04.01.2023 27.01.2023 73 801,29 гривень;

04.01.2023 10.01.2023 66 059,40 гривень;

11.01.2023 11.01.2023 5 792,03 гривень;

12.01.2023 02.05.2023 286 118,87 гривень;

27.02.2023 17.06.2023 138 870,43 гривень;

30.01.2023 17.05.2023 227 220,78 гривень;

07.01.2023 17.01.2023 154 634,71 гривень;

18.01.2023 20.01.2023 27 268,69 гривень;

21.01.2023 21.01.2023 4 340,84 гривень;

09.01.2023 21.01.2023 218 375,98 гривень;

22.01.2023 25.01.2023 65 561,06 гривень;

10.01.2023 25.01.2023 59 188,47 гривень;

26.01.2023 26.01.2023 1849,97 гривень;

14.01.2023 26.01.2023 102 000,06 гривень;

27.01.2023 27.01.2023 2 463,33 гривень;

15.01.2023 27.01.2023 546 966,79 гривень;

28.01.2023 05.02.2023 199 285,19 гривень;

06.02.2023 13.02.2023 44 266,73 гривень;

25.01.2023 13.02.2023 309 370,36 гривень;

14.02.2023 17.04.2023 515 857, 95 гривень;

18.04.2023 21.04.2023 13 370,07 гривень;

31.01.2023 24.04.2023 368 611,49 гривень.

Не погоджуючись із викладеними в Акті перевірки порушеннями, ТОВ «ЮСА АВТО- ТРЕЙД» 25.08.2023 подано до ГУ ДПС у Дніпропетровській області заперечення на Акт перевірки.

В ході розгляду заперечень на акт перевірки. ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі наказу № 4153-п від 11.09.2023 в ТОВ «ЮСА ЛВТО-ТРПЙД» проведено додаткову позапланову виїзну перевірку, тривалістю 5 (п`ять) робочих днів, починаючи з 26.09.2023.

За результатами розгляду заперечень на Акт перевірки та з урахуванням додаткової перевірки, ГУ ДПС у Дніпропетровській області листом за вих. № 68036/6/04-36-07-09-11 від 09.10.2023 повідомило ТОВ «ЮСА АВТО-ТРЕЙД» про залишення Акту перевірки без змін, а заперечень ТОВ «ЮСА АВТО-ТРЕЙД» без задоволення.

На підставі висновків Акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 13.10.2023 року № 0290950709, яким визначено пеню за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 3582563,19 грн.

Позивач оскаржив вказане ППР в адміністративному порядку.

Разом з тим, позивач звернувся до Ради бізнес-омбудсмена зі скаргою на недобросовісну поведінку ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

За результатами розгляду зазначеної скарги, Рада бізнес-омбудсмена просила ДПС України забезпечили повний, всебічний та неупереджений розгляд скарги ТОВ «ЮСА АВТО-ТРЕЙД» на ППР та врахувати наявність документально підтверджених обставин, які звільняють платника податків від відповідальності за порушення вимог валютного законодавства, під час ухвалення рішення за результатами розгляду скарги на ППР.

За результатами розгляду скарги, ДПС України ухвалило рішення від 27.12.2023 №38227/6/99-00-06-01-02-06, яким залишила скаргу без задоволення, а податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 13.10.2023 №0290950709 без змін.

Не погоджуючись із прийнятим ГУ ДПС у Дніпропетровській області ППР від 13.10.2023, та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні даного спору, суд виходить з такого.

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, що проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України, встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст.14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно із пп.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про валюту і валютні операції" № 2473-VIII від 21.06.2018 (далі Закон № 2473), Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (далі Положення) та Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7 (далі Інструкція №7).

Частинами 1, 3 статті 13 Закону № 2473 передбачено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Пунктом 5 та п.п.2 п.6 Інструкції №7 врегульовано, що банк згідно з вимогами цієї Інструкції здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів резидента, які передбачають розрахунки в грошовій формі (уключаючи розрахунки резидента з нерезидентом на території України), що здійснюються через цей банк.

Банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:

2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією.

Підпунктом 2 пункту 7 Інструкції передбачено, що банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати:

2) здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Датою здійснення платежу на користь нерезидента - постачальника товару вважається дата здійснення банком платежу на користь нерезидента - постачальника товару, якщо оплата зобов`язань резидента за операцією з імпорту товару здійснюється за рахунок коштів, отриманих від банку на підставі кредитного договору без зарахування цих коштів на поточний рахунок такого резидента в банку.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлено п. 21 розд. ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №5 (Положення №5), і становлять 365 календарних днів.

Щодо твердження позивача про нарахування пені під час дії карантину.

Згідно з абз.11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX підпункт 14.1.162 ПК України викладено в наступній редакції: «пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Згідно підпункту 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до норм п. п. 54.3.3. п. 54.3. статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності; є контролюючий орган.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що ПК України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема його стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 15 лютого 2024 року по справі № 420/1538/23 (адміністративне провадження № К/990/31125/23) сформував такий правовий висновок « Пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як встановлено судом, та не заперечується сторонами у справі, порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків по імпортному контракту за 24 поставками встановлено у періоді з січня 2023 року по червень 2023 (найпізніший строк отримання товару 17.06.2023).

Пунктом 52-1 Перехідних положень ПК України було передбачено положення, за якими не застосовуються штрафні санкції за вчинені відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Кабінет Міністрів України установив карантин на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року, а скасував його 30 червня 2023 року з 24 години 00 хвилин.

Застосовуючи наведений висновок до правовідносин, які виникли у цій справі, суд вказує на відсутність у контролюючого органу підстав для нарахування позивачу за період з січня 2023 року по червень 2023 пені за порушення строків розрахунків за 24 поставками у сфері зовнішньоекономічної діяльності у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Зазначене є достатньою підставою для визнання спірного ППР протиправним та його скасування.

Разом з тим, суд вважає за необхідне надати оцінку іншим доводам сторін.

Щодо наявності/відсутності форс-мажорних обставин.

Згідно з приписами підпункту 112.8.9. пункту 112.8 статті 112 ПК України, які кореспондуються з нормами ст. 13 ЗУ «Про валюту і валютні операції», однією з обставин, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Позивачем під час проведення перевірки листами від 27.09.2023 № 1/07-09 (вх. до ГУ ДПС від 28.09.2023 № 098839/6) надано пояснення до запиту про надання документів з копіями документів та від 02.10.2023 б/н (вх. до ГУ ДПС від 03.10.2023 № 100754/6) щодо наявності форс-мажорних обставин під час проведення додаткової позапланової виїзної перевірки на підставі наказу №4153-п від 11.09.2023 з копіями сертифікатів ТПП № 234401A1/016304 від 01.09.2023, № 233521B0/005395 від 26.09.2023, №233521B0/005055 від 14.09.2023, № 234415B0/003821 від 12.09.2023, № 234415B0/003820 від 12.09.2023 з нотаріально засвідченим перекладом, проте не легалізовані у встановленому законом порядку.

Суд зазначає, що підставою порушення зобов`язань є обставини непереборної сили (форс-мажор), зокрема обмеження, що були запровадженні y зв`язку з розповсюдженням вірусу Covid-19, що призвело до закриття портів і запровадження обмежень щодо пересування транспортних засобів і людей в межах країни.

Період, протягом якого форс-мажорні обставини впливали на виконання зобов`язань тривали не менше 120 днів а саме з 01 вересня по 31 грудня. Як вже зазначалось, підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Тобто, одна із сторін договору повинна довести, що наявні обставини (розповсюдження вірусу Covid-19) мають відношення до конкретного господарського зобов`язання та унеможливлюють після постачання товару або здійснення авансового платежу отримати резидентами валютної виручки або поставку їм імпортного товару на невизначений строк, а також з метою не нарахування пені за порушення граничних строків розрахунків у період дії форс-мажорних обставин необхідно засвідчити даний факт відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни нерезидента та/або сертифікатом Торгово-промислової палити України.

Як вбачається, позивачем укладено контракти з Китайською народною республікою, яка в свою чергу порушила строки поставки імпортного товару на територію України.

Разом із тим, 31.101992 року Україна та Китайська Народна Республіка підписала договір про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах (договір ратифіковано Постановою Верховної Ради України №2996-ХІІ від 05.02.1993).

Згідно статті 1 договору про правову допомогу у цивільних та кримінальних справах від 31.10.1992 між Україною та Китайською Народною Республікою, громадяни однієї Договірної Сторони користуються на території другої Договірної Сторони таким же правовим захистом своїх особистих та майнових прав, як і громадяни другої Договірної Сторони. Вони мають право звертатись до суду та інших установ, до компетенції яких відносяться цивільні та кримінальні справи, і можуть порушувати клопотання і здійснювати інші процесуальні дії за тих же умов, що і громадяни другої Договірної Сторони.

Положення пункту 1 застосовуються також до юридичних осіб, заснованих на території однієї з Договірних Сторін у відповідності з її законодавством.

Термін "цивільні справи", що вживається в цьому Договорі, містить також торговельні, господарські, шлюбно-сімейні і трудові справи.

Відповідно до ст. 29 цього Договору, документи, які були складені або засвідчені судом чи іншою компетентною установою однієї Договірної Сторони, дійсні при наявності підпису та офіційної печатки.

У такому вигляді вони можуть прийматися судом або іншою компетентною установою другої Договірної Сторони без легалізації.

Офіційні документи, які складені на території однієї Договірної Сторони, користуються доказовою силою офіційних документів і на території другої Договірної Сторони.

Частиною 1 статті 7 КАС України передбачено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Як встановлено у сертифікатах ТПП, виданих Китайською радою сприяння міжнародної торгівлі Китайської палати міжнародної торгівлі № 234401A1/016304 від 01.09.2023, № 233521B0/005395 від 26.09.2023, №233521B0/005055 від 14.09.2023, № 234415B0/003821 від 12.09.2023, № 234415B0/003820 від 12.09.2023, наявність форс-мажорних обставин в Китаї у вигляді обставин непереборної сили у зв`язку із розповсюдженням вірусу Covid-19, що призвело до закриття портів і запровадження обмежень щодо пересування транспортних засобів і людей в межах країни, завадило виконанню умов контрактів в межах передбачених ними строків.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону №2473, перебіг строку розрахунків за зовнішньо економічними контрактами зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Тому, доводи відповідача про недоведеність позивачем наявності форс-мажорних обставин, оскільки надані під час перевірки сертифікати не легалізовані, є необґрунтованими та такими, що спростовуються наведеними вище нормами міжнародного та національного права.

Щодо наявності або відсутності вини позивача

Пунктами 112.1., 112.2. статті 112 ПК України встановлено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Відповідно до пункту 112.7 ПК України, усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 10.04.2020 у справі № 640/4563/19, валютне правопорушення фактично є правовою підставою юридичної відповідальності, а відтак, як і будь-яке інше правопорушення, характеризується сукупністю об`єктивних і суб`єктивних ознак, що утворюють його склад. Об`єктивна сторона становить собою сукупність зовнішніх ознак, що характеризують дане правопорушення, таких як: протиправне діяння (дія чи бездіяльність) суб`єкта права, його шкідливі наслідки, причинно-наслідковий зв`язок між діянням і його результатом. В свою чергу, суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. За умови відсутності хоча 6 одного елемента суб`єктивної чи об`єктивної сторони діяння, хоч і не перестає бути неправомірним, однак втрачає статус правопорушення та, відповідно, не може бути підставою для застосування до суб`єкта державно-правового примусу у вигляді юридичної відповідальності певного виду та міри. Наведені обставини мають бути встановлені як такі, що є ключовими при вирішенні питання щодо наявності підстав для застосування до резидента - учасника зовнішньоекономічних відносин фінансової відповідальності за порушення граничних строків розрахунків при імпорті/експорті товарів/послуг, визначених Законом№ 185/94-BP.

Отже, неналежне виконання договору не є наслідком неправомірних дій позивача, оскільки існування форс-мажорних обставин виключає наявність вини у формі прямого чи непрямого умислу, що є обов`язковою умовою для настання відповідальності за порушення валютного зобов`язання.

ТОВ «ЮСА АВТО-ТРЕЙД» зверталось до китайських контрагентів щодо надання документів, які підтверджують неможливість китайською стороною вчасно виконати прийняті на себе зобов`язання щодо поставки товару за контрактами.

Отже, позивачем вживались заходи щодо недопущення податкового правопорушення. Разом з тим, із обставин даної справи вбачається, між сторонами укладений саме імпортний товар, і саме китайською стороною несвоєчасно поставлена продукція за контрактом. Окрім цього, за договорами, дотримання вимог валютного законодавства за якими було предметом перевірки, відбулись поставки товарів та повернення коштів (там де поставка не відбувалась), що в свою чергу свідчить на користь того, що валютна виручка не виводилась за межі України, що також підтверджує відсутність складу правопорушення зі сторони позивача.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують наявність вини ТОВ «ЮСА АВТО-ТРЕЙД», що свідчить про те, що контролюючим органом не підтверджено за допомогою належних та допустимих доказів наявності в діях ТОВ «ЮСА АВТО-ТРЕЙД» складу правопорушення, за яке може бути притягнуто до відповідальності платника податків, як це передбачено п.п. 109.1., 109.2. статті 109 ПК України.

Щодо виконання зобов`язань в межах граничних строків проведення розрахунків.

Відповідно до приписів абз. 38 ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Згідно умов укладених між сторонами контрактів на поставку електроавтомобілів від 28.09.2021 №СН-UAYSA/2021, від 11.01.2022 № CHDALIAN-UAYSA/2022, від 23.05.2022 № CHFANGLIN-UAYSA, від 11.06.2022 № CHHCC-UAYSA/2022, від 05.07.2022 № CHAECO-UAYSA/2022, від 05.07.2022 №CHDALIAN-UAYSA/2022, право власності на товар переходить до покупця в момент завантаження товару на судно.

Отже, за доводами позивача, моментом здійснення імпорту є момент завантаження товару на судно, а ні момент перетину товару митного кордону України.

Разом з тим, згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.06.2023 у справі № 803/555/17, за подібними правовідносинами: «положення абз. 38 ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» про те, що моментом здійснення імпорту є момент переходу права власності на товар, стосуються товарів, які не ввозяться на територію України, умови завершення яких встановлено Порядком визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 № 1392. Відповідно до Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою постановою Правління НБУ від 24.03.1999 № 136, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 № 338/3631 банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту товару з увезенням його на територію України після отримання інформації про цю операцію в реєстрі МД. Тобто, для цілей валютного контролю при здійсненні імпортних операцій має відбуватись саме факт ввезення товару на митну територію України, оскільки норма статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є імперативною. Отже датою імпорту у випадку ввезення товару на територію України, якщо такий товар підлягає митному оформленню, для цілей застосування статей 2, 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" слід вважати саме дату перетину товаром митного кордону України».

Тому, такі доводи позивача не узгоджуються з нормами чинного законодавства та з висновками Верховного Суду.

Щодо доводів про те, що термін дії заходів захисту, запроваджених НБУ у вигляді встановлення граничних строків проведення розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів закінчився до настання граничних строків проведення розрахунків.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до п. 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого 02.01.2019 постановою Правління Національного Банку України №5 (далі - Положення №5), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Пунктом 14.2. постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" визначено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України «Про валюту і валютні операції», уповноважені установи - це банки, небанківські фінансові установи та оператори поштового зв`язку, які отримали ліцензію Національного банку України згідно з цим Законом.

Як зазначено у ч. 7 ст. 11 Закону України «Про валюту і валютні операції», уповноважені установи є агентами валютного нагляду, підзвітними Національному банку України. Порядок здійснення валютного нагляду агентами валютного нагляду встановлюється Національним банком України.

Уповноважені установи під час проведення валютних операцій зобов`язані враховувати вимоги нормативно-правового акта Національного банку з питань здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції (п. 8 Положення про валютний нагляд», затвердженого 03.01.2019 постановою правління Національного банку України №13).

Відповідно до п. 5 Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої 02.01.2019 постановою Правління Національного банка України №7 (надалі - Інструкція №7), банк згідно з вимогами цієї Інструкції здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів резидента, які передбачають розрахунки в грошовій формі (уключаючи розрахунки резидента з нерезидентом на території України), що здійснюються через цей банк.

Згідно з пп. 2 п. 6 Інструкції №7 про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:

1) операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією;

2) операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією;

3) імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом продукції [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку) імпортна операція без увезення продукції на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення продукції на територію України.

Так, згідно розрахунку штрафних санкцій, а також доказів сплати за товар та митних декларацій про перетин товаром митної території України, що наявні в матеріалах справи, вбачається що контролюючим органом при обрахуванні пені враховано 180 днів (граничний строк проведення розрахунків, встановлений пунктом 14.2. постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану").

При цьому, контролюючим органом встановлено кількість днів порушення граничного строку проведення розрахунків, яка вирахована з першого дня після закінчення 180-денного граничного строку розрахунків щодо кожної господарської операції за відповідним контрактом. Тобто, при проведенні розрахунку пені відповідачем взяті до уваги день закінчення граничних строків проведення розрахунків по кожній господарській операції (поставці) та день фактичного перетину товаром митної території України.

Виходячи із проведеного розрахунку, відповідачем правомірно встановлено прострочення позивачем проведення розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.

Доводи позивача про те, що проведення розрахунків за контрактами (отримання імпортного товару) відбулось з межах граничних строків не відповідають дійсним обставинам справи та не узгоджується із нормами права.

Разом з тим, встановлені у справі обставини дають підстави для висновку про те, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято не на підставі закону, оскільки нарахування пені відбулось за наявності законодавчої заборони у вигляді мораторію, за відсутності вини позивача та з огляду на існування форс-мажорних обставин, які свідчать про наявність непереборної сили, яка унеможливила вчасного виконання зобов`язань за контрактами з боку китайської сторони.

Зазначені обставини є підставою для скасування податкового повідомлення-рішення № 0290950709 від 13.10.2023.

За приписами частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, наявні підстави для задоволення позову.

Здійснити розподіл судових витрат у відповідності до статті 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0290950709 від 13.10.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ІК ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСА АВТО-ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 44305251) суму сплаченого судового збору у розмірі 30 280 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 05.06.2024.

Суддя Н.Є. Калугіна