Рішення

від 05.06.2024 по справі 200/1984/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2024 року Справа№200/1984/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду,

УСТАНОВИВ:

04 квітня 2024 року з використанням підсистеми «Електронний суд» позивачка, ОСОБА_1 , подала до суду адміністративний позов до відповідача, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просила стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року у справі №200/3002/23 про поновлення на посаді за період з 21.10.2023 по 03.04.2024 в сумі 97148, 61 гривень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначила, що рішенням суду по справі №200/3002/23 від 20.10.2023 вона була поновлена на посаді, яку обіймала у відповідача до незаконного звільнення. Вказане рішення суду в частині поновлення на посаді мало бути виконано відповідачем негайно. Оскільки вона була поновлена на посаді тільки 03.04.2024, відповідач згідно зі статтею 236 КЗпП України має виплатити їй середній заробіток за час затримки виконання вказаного рішення.

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві подало відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнало, просило відмовити в їх задоволенні з таких підстав. На думку відповідача, затримка виконання судового рішення спричинена незалежними від нього причинами. Станом на дату ухвалення рішення по справі №200/3002/23 в організаційні структурі Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (код ЄДРПОУ ВП НОМЕР_3), була відсутня посада обов`язок поновлення на якій визначено рішенням суду. Дана обставина зумовила ГУ ДПС у м. Києві звернутись до суду з заявою про роз`яснення судового рішення. Також, з невідомих причин Першим апеляційним адміністративним судом клопотання про зупинення виконання рішення суду в частині негайного виконання розглянуто не було. Таким чином, затримка виконання судового рішення спричинена незалежними від відповідача обставинами.

08 квітня 2024 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

29 травня 2024 року позовна заява залишена без руху і позивачці наданий строк для усунення її недоліків.

03 червня 2024 року продовжений розгляд справи.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив таке.

20 жовтня 2023 року рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/3002/23, яке набрало законної сили 25 березня 2024 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві задоволений частково:

визнано протиправним та скасований наказ Головного управління ДПС у м. Києві "Про накладання дисциплінарного стягнення стосовно ОСОБА_1 " №195-дс від 08 червня 2023 року (зі змінами, внесеними наказом №197-дс від 12 червня 2023 року "Про внесення змін до наказу ГУ ДПС у м. Києві від 08 червня 2023 року"),

визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у м. Києві "Про накладання дисциплінарного стягнення стосовно ОСОБА_1 " №198-дс від 13 червня 2023 року (зі змінами, внесеними наказом №200-дс від 15 червня 2023 року "Про внесення змін до наказу ГУ ДПС у м. Києві від 13 червня 2023 року №198-дс"),

визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у м. Києві "Про звільнення ОСОБА_1 " від 08 червня 2023 року №845-о (зі змінами, внесеними наказом від 13 червня 2023 року №878-о "Про внесення змін до наказу ГУ ДПС у м. Києві від 08 червня 2023 року №845-о "Про звільнення ОСОБА_1 " та наказом від 19 червня 2023 року №905-о),

поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора сектору ведення облікових справ платників Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДПС у м. Києві з 20 червня 2023 року,

стягнуто з Головного управління ДПС у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20 червня 2023 року по 20 жовтня 2023 року у розмірі 73899,37 грн.,

в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку в межах суми за один місяць.

03 квітня 2024 року на виконання рішення суду від 20.10.2023 у справі №200/3002/23 наказом ГУ ДПС у м. Києві №419-о «Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 » скасовано накази ГУ ДПС у м. Києві від 08.06.2023 №845-о «Про звільнення ОСОБА_1 » від 13.06.2023 № 878-о «Про внесення змін до наказу ГУ ДПС у м. Києві від 08.06.2023 № 845-о «Про звільнення ОСОБА_1 » від 19.06.2023 № 905-о «Про внесення змін до наказу ГУ ДПС у м. Києві від 08.06.2023 № 845-о «Про звільнення ОСОБА_1 » поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора сектору ведення облікових справ платників ДПІ в Оболонському районі ГУ ДПС у м. Києві, до призначення на цю посаду переможця конкурсу або спливу дванадцятимісячного строку після припинення чи скасування воєнного стану, з 20 червня 2023 року.

При ухваленні рішення суд виходив з таких мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (стаття 43 Основного Закону України).

Згідно з преамбулою Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VІІІ) цей Закон визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.

Згідно зі статтею 5 Закону №889-VІІІ правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Вказаним Законом особливості поновлення на посаді державних службовців не визначено, тому це питання регулюється трудовим законодавством.

Відповідно до частин 1 та 7 статті 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

За правилами частини 2 статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Положеннями статті 236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з пунктами 2, 3 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про:

- присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць;

- поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відповідно до частини 2 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

У даній справі відповідність законодавству звільнення позивачки та, відповідно, підстави для її поновлення посаді були предметом розгляду у справі №200/3002/23, рішенням у якій від 20 жовтня 2023 року позивачка була поновлена на посаді головного державного інспектора сектору ведення облікових справ платників ДПІ в Оболонському районі ГУ ДПС у м. Києві головного державного інспектора сектору ведення облікових справ платників ДПІ в Оболонському районі ГУ ДПС у м. Києві. Рішення в частині поновлення на посаді підлягало негайному виконанню.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов`язковості і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно із часу його оголошення в судовому засіданні. Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі слід вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 16 березня 2021 року в справі №140/2819/19.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України в пункті 34 постанови від 6 листопада 1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Відповідно до статті 236 КЗпП України виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі проводиться незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов`язує цю виплату виключно із фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 КЗпП України суду потрібно встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Наведена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, від 19 грудня 2019 року в справі №2а-7683/12/1370, від 25 вересня 2019 року в справі №813/4668/16, від 27 червня 2019 року в справі №821 /1678/16.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що днем виконання рішення суду у справі №200/3002/23 від 20 жовтня 2023 року в частині поновлення позивачки на посаді, є 03 квітня 2024 року, день видання наказу ГУ ДПС у м. Києві №419-о «Про виконання рішення суду та поновлення на посаді ОСОБА_1 ».

Таким чином, мала місце затримка виконання рішення у справі №200/3002/23, і період цієї затримки становить - 165 календарних днів, з яких кількість робочих днів складає 117 днів:

жовтень 2023 року - 7,

листопад 2023 року - 22,

грудень 2023 року - 21,

січень 2024 року - 23,

лютий 2024 року - 21,

березень 2024 року - 21,

квітень 2024 року - 2.

Обставини, встановлені під час розгляду справи №200/3002/23, суд враховує при розгляді даної справи в порядку статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі №200/3002/23 від 20 жовтня 2023 року встановлено, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 830,33 грн. (довідка про середню заробітну плату від 06 липня 2023 року №10-243).

Таким чином, сума середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі становить 97148,61 грн. (середньоденна заробітна плата 830,33 грн. * 117 днів).

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За приписами статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Зважаючи на те, що позовні вимоги задоволені повністю, судовий збір, сплачений позивачкою, покладається на відповідача (частина 1 статті 139 КАС України).

Керуючись статтями 2, 3-10, 20, 22, 25, 72-77, 78, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 261, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , тел.: НОМЕР_2 ) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄРДПОУ НОМЕР_3, Email: kyiv.public@tax.gov.ua) задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі в сумі 97148 (дев`яносто сім тисяч сто сорок вісім) гривень 61 копійка.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Повний текст рішення складений 05 червня 2024 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Суддя А.І. Циганенко