Рішення

від 15.05.2024 по справі 300/8060/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2024 р. справа № 300/8060/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

за участю: секретаря судового засідання Космірак Н.М.,

представника позивача Тепак Л.П.,

представника відповідача - Джегалюк Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Сервіс» до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Торговий Сервіс» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправними дії внаслідок недотримання вимог ПК України щодо проведення перевірки; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.11.2023 №0114410410, №0114420410, №0114350410, №0114360410.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки дії контролюючого органу під час проведення камеральних перевірок є незаконними. Позивач стверджує, що під час проведення камеральної перевірки контролюючим органом з`ясовувалися питання, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення вказаного виду податкової перевірки, оскільки контролюючим органом перевірялося питання, яке має перевірятися шляхом проведення документальної, а не камеральної перевірки. Вважає, що за відсутності проведеної перевірки, як юридичного факту, в контролюючого органу відсутня компетенція прийняття податкового повідомлення-рішення. Також зазначає, що позивач здійснює господарську діяльність та є власником нерухомого майна, яке не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в силу п.п. «ж» та «е» п.п.266.2.2 п.266.2 ст.266 ПК України. Здійснюючи внутрішній аудит правильності нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки платником податків виявлено помилки, що містилися у раніше поданій ним податковій декларації, тому з урахуванням положень п. 50.1 ст. 50 ПК України, надіслано уточнюючий розрахунок за відповідний звітний період. Вважає, що доводи контролюючого органу про те, що сертифікати Івано-Франківської ТПП №2600-21-0505, №2600-21-0506, №2600-21-0507 не звільняють платника податків від обов`язку нарахування та сплати податку на нерухоме майно, земельного податку та орендної плати з юридичної осіб у спірному випадку є безпідставними.

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву, в якому просить суд в задоволенні позову відмовити. Зазначає, що під час проведення камеральних перевірок, позивач в уточнюючій податковій декларації по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2019 року у колонах 7 «Дата припинення права власності» додатку 2 «Розрахунок у частині об`єктів нежитлової нерухомості» від 269.06.2023 №9337116674 не відображено припинення права власності на об`єкти нерухомості, в уточнюючих деклараціях з плати за землю в частині орендної плати за землю за 2019-2020 роки від 16.06.2023 та відповідно за номерами №9337114952, №93742180035 гр.7 «Дата закінчення терміну дії договору оренди» розділу ІІ декларації не заповнені, а також відсутні у податкових періодах, за які подані уточнюючі податкові декларації, змін щодо умов договору оренди земельної ділянки, фактів відчуження прав на земельні ділянки і об`єктів нежитлової нерухомості, встановлено порушення позивачем визначення суми грошових зобов`язань за відповідними платежами та податковими періодами. В актах перевірок зазначено, що дії ТОВ «Торговий Сервіс» вважаються винними, зважаючи на те, що товариство мало можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжило заходів щодо їх дотримання. Також вважає, що за змістом листа-відповіді Івано-Франківської торгово-промислової палати від 14.07.2023 №227-07/23, сертифікати №2600-21-0505, №2600-21-0506, №2600-21-0507 не звільняють платника від виконання основного обов`язку здійснити декларування та сплату податків. Стверджує, що відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних фактично доходи позивача в 2019 році сформовано за рахунок надання приміщень в оренду та відшкодування за спожиту електроенергію. Зазначає, що відсутність в позивача при поданні уточнюючих декларацій підстав для проведення коригування грошових зобов`язань в сторону зменшення, а також те, що позивач діяв умисно, тягне за собою фінансову відповідальність (а.с.145 т.1)

Позивач скористався правом подання відповіді на відзив, в якій не погоджується із доводами відповідача з підстав, аналогічних позовній заяві (а.с.163 т.1).

У запереченні відповідач не погоджується з доводами позивача з підстав, зазначених у відзиві на позов (а.с.169 т.1).

Відповідач надав суду письмові пояснення в яких зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні позивач повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку (а.с.212 т.1).

В додаткових письмових проясненнях позивач зазначає, що сертифікат (висновок) у спірному випадку містить конкретний період часу, протягом якого мали місце надзвичайні, невідворотні, непередбачувані обставини (події), що об`єктивно вплинули на виконання позивачем у зазначеному періоді певного податкового обов`язку з нарахування та сплати податків (а.с.220 т.1).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала з підстав, зазначених у позовній заяві. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечила з підстав, зазначених у відзиві на позов. Просить в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши надані суду письмові докази, судом встановлено наступне.

ТОВ «Торговий Сервіс» 24.05.2002 зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків і зборів.

31.01.2019 ТОВ «Торговий Сервіс» подало до контролюючого органу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік, в якій самостійно визначено суму грошового зобов`язання в розмірі 411638,82 грн. (а.с.184 т.1) та податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік, в якій самостійно визначено суму грошового зобов`язання за земельну ділянку з кадастровим номером 2610100000:04:001:0211 в розмірі 1525938,61 грн. (а.с.186 т.1).

20.02.2020 позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік, в якій самостійно визначено суму грошового зобов`язання за земельну ділянку з кадастровим номером 2610100000:04:001:0211 в розмірі 152938,61 грн. (а.с.189 т.1) та податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік, в якій самостійно визначено суму грошового зобов`язання за земельну ділянку з кадастровим номером 2610100000:04:001:0058 в розмірі 39085,59 грн. (а.с.31 т.2).

10.06.2021 Івано-Франківською торгово-промисловою палатою надано позивачу сертифікати: №2600-21-0505 про форс-мажорні обставини (обставини переборної сили) щодо обов`язку (зобов`язання), а саме нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки з юридичних осіб в загальній сумі 710709,93 грн. у розмірі, порядку визначеному ст. 266 ПК України за період з 24.10.2019 по 14.04.2021 (а.с.106 т.1); №2600-21-0506 про форс-мажорні обставини (обставини переборної сили) щодо обов`язку (зобов`язання), а саме нарахування та сплати земельного податку з юридичних осіб в загальній сумі 57504,00 грн. у розмірі, порядку, визначеному ст. 269 ПК Україні за період з 24.10.2019 по 14.04.2021 (а.с.107 т.1); №2600-21-0507 про форс-мажорні обставини (обставини переборної сили) щодо обов`язку (зобов`язання), а саме нарахування та сплати орендної плати з юридичних осіб за земельні ділянки в загальній сумі 2329601,63 грн. у розмірі, порядку, визначеному ст. 288 ПК Україні за період з 24.10.2019 по 14.04.2021 (а.с.108 т.1).

15.06.2023 позивачем подано до контролюючого органу уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2019 рік і 2020 рік, в яких визначено суму грошового зобов`язання за земельну ділянку з кадастровим номером 2610100000:04:001:0211 в розмірі 1238799,62 грн. (уточнено до зменшення на 287138,99 грн.) та 0 грн. (уточнено до зменшення на 1525938,61 грн.), відповідно (а.с. 117 т.1, 34 т.2).

16.06.2023 позивачем подано до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік, в якій визначено податкове зобов`язання в розмірі 334357,57 грн. (уточнено до зменшення на 77281,25 грн.) (а.с.109 т.1, 37 т.2).

18.06.2023 позивачем подано до контролюючого органу уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2020 рік, в якій визначено суму грошового зобов`язання за земельну ділянку з кадастровим номером 2610100000:04:001:0058 в розмірі 0 грн. (уточнено до зменшення на 39085,59 грн.) (а.с.112 т.1).

Камеральною перевіркою податкової звітності з плати за землю (орендна плата) щодо виявлених помилок (порушень) ТОВ «Торговий Сервіс» за 2019 рік, результати якої наведені в акті від 12.07.2023 №8245/09-19-04-10-15, встановлено, що ТОВ «Торговий сервіс» відповідно до поданої податкової декларації по платі за землю (орендна плата) за 2019 рік від 31.01.2019 №9009889847 задекларовано орендну плату за земельну ділянку площею 1,5880 га, кадастровий номер 2610100000:04:001:0211, яка належить товариству на праві оренди по договору оренди землі, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав 02.10.2017, реєстраційний помер 22717820 (термін дії договору до 31.12.2022), задекларовано орендну плату в сумі 1525938,61 грн., проте безпідставно подано уточнюючу податкову декларацію по платі за землю (орендна плата) за 2019 рік від 16.06.2023 №9337114952 на зменшення податкових зобов`язань за період з 24.10.2019 по 31.12.2019 в сумі 1238799,62 грн., чим порушено п.286.2 ст.286 ПК України (а.с.16 т.1).

Камеральною перевіркою податкової звітності з плати за землю (орендна плата) щодо виявлених помилок (порушень) ТОВ «Торговий Сервіс» за 2020 рік, результати якої наведені в акті від 12.07.2023 №8278/09-19-04-10-15, встановлено, що ТОВ «Торговий сервіс» відповідно до поданої податкової декларації по платі за землю (орендна плата) за 2020 рік від 20.02.2020 № 12386709 за земельну ділянку площею 1,5880 га, кадастровий номер 2610100000:04:001:0211, яка належить товариству на праві оренди по договору оренди землі, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав 02.10.2017, реєстраційний помер 22717820 (термін дії договору до 31.12.2022), задекларовано орендну плату в сумі 1525938,61 грн., проте безпідставно подано уточнюючу податкову декларацію по платі за землю (орендна плата) за 2020 рік від 16.06.2023 №9374218035 на зменшення податкових зобов`язань за весь поточний рік в сумі 1238799,62 грн., чим порушено п.286.2 ст.286 ПК України (а.с.21 т.1).

Камеральною перевіркою податкової звітності з плати за землю (земельний податок) щодо виявлених помилок (порушень) ТОВ «Торговий Сервіс» за 2020 рік, результати якої наведені в акті від 12.07.2023 №8249/09-19-04-10-15, встановлено, що ТОВ «Торговий сервіс» відповідно до податної декларації по платі за землю (земельний податок) за 2020 рік від 20.02.2020 №12386162 за земельну ділянку, яка належить товариству на праві власності загальною площею 0,1220 га, категорія земельної ділянки 03.10, кадастровий номер земельної ділянки 2610100000604.001:0058, задекларовано земельний податок за ставкою 1 відсоток, в той же час як згідно рішення Івано-Франківської міської ради від 27.062019 №147-27 «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2020 рік» для такої категорії земель визначено ставку податку 3 відсотки. Платником неправомірно подано уточнюючу податкову декларацію по платі за землю (земельний податок) за 2020 рік від 18.06.2020 №9374218277 на зменшення податкових зобов`язань за весь поточний рік, чим порушено п.286.2 ст.286 ПК України (а.с.26 т.1).

Камеральною перевіркою податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (нежитлова нерухомість) щодо виявлених помилок (порушень) ТОВ «Торговий Сервіс» за 2019 рік, результати якої наведені в акті від 12.07.2023 №8258/09-19-04-10-15, встановлено, що ТОВ «Торговий сервіс» відповідно до поданої податкової декларації по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (нежитлова нерухомість) за 2019 рік від 19.02.2019 №9009787809 задекларовано податок на нерухоме майно (нежитлова нерухомість) за об`єкти нежитлової нерухомості, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав, в сумі 411638,82 гри. Платником безпідставно подано уточнюючу податкову декларацію по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (нежитлова нерухомість) за 2019 рік від 29.06.2023 №9337116673 на зменшення податкових зобов`язань за період з 24.10.2019 по 31.12.2019 в сумі 77281,25 грн., чим порушено п.п.266.7.5 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України (а.с.31 т.1).

Відповідач звернувся до Івано-Франківської торгово-промислової палати із листом від 13.07.203 №11199/6/09-19-04-10-06, в якому просив надати роз`яснення з приводу того чи наявність форс-мажорних обставин, засвідчених вказаними сертифікатами звільняє ТОВ «Торговий Сервіс» від обов`язку декларування (нарахування) та сплати майнових податків та від фінансової відповідальності за порушення податкового законодавства в частині своєчасності подання податкової звітності та своєчасності сплати податків (а.с.159 т.1).

Івано-Франківська торгово-промислова палата листом від 14.07.2023 №227-07-/23 повідомила відповідача про те, що сертифікати від 10.06.2021 не звільняли ТОВ «Торговий Сервіс» від виконання основного зобов`язання, а саме від обов`язку здійснити декларування (нарахування) та сплати податків. Вказані сертифікати були підставою для звільнення ТОВ «Торговий Сервіс» від фінансової відповідальності за порушення податкового законодавства в частині своєчасності подання податкової звітності та своєчасності сплати податків (а.с.161 т.1).

Заперечення від 31.07.2023 позивача на акти камеральних перевірок відхилені листом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 10.08.2023 №12120/6/09-19-04-10-06 (а.с.37-54 т.1).

10.08.2023 на підставі зазначених вище актів перевірки Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області складені податкові повідомлення-рішення №0083280410, №0083290410, №0083300410, №0083310410.

25.08.2023 позивачем подано ДПС України скаргу на вказані податкові повідомлення-рішення, яку частково задоволено (а.с.77, 88 т.1).

На підставі акта перевірки від 12.07.2023 №8245/09-19-04-10-15 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 01.11.2023 №0114420410, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 315852,89 грн., з них: 287138,99 грн. основне зобов`язання та 28713,90 грн. штрафні санкції (а.с.99 т.1).

На підставі акта перевірки від 12.07.2023 №8248/09-19-04-10-15 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 01.11.2023 №0114350410, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на суму 1424209,27 грн., з них: 1398777,06 грн. основне зобов`язання та 25432,31 грн. штрафні санкції (а.с.101 т.1).

На підставі акта перевірки від 12.07.2023 №8249/09-19-04-10-15 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 01.11.2023 №0114360410, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на суму 109439,66 грн., з них: 107485,38 грн. основне зобов`язання та 195428 грн. штрафні санкції (а.с.103 т.1).

На підставі акта перевірки від 12.07.2023 №8250/09-19-04-10-15 відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 01.11.2023 №0114410410, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з податку нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості на суму 85009,37 грн., з них: 77281,25 грн. основне зобов`язання та 7728,12 грн. штрафні санкції (а.с.97 т.1).

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, надалі також - ПК України, в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

Зокрема, як визначено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 цієї статті, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки можуть бути, зокрема: своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків), своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

У свою чергу, за визначенням у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів є предметом документальної перевірки.

Пунктами 76.1, 76.3 статті 76 Податкового кодексу України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.

Камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 06.06.2023 у справі № 480/8796/21.

Як слідує із матеріалів справи, податковим органом 12.07.2023 проведено камеральні перевірки податкової звітності позивача з плати за землю (орендна плата) за 2019 рік, за 2020 рік, податкової звітності з плати за землю (земельний податок) за 2020 рік та податкової звітності з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (нежитлова нерухомість) за 2019 рік щодо виявлених помилок (порушень) ТОВ «Торговий Сервіс».

Податковий орган за результатами камеральних перевірок дійшов висновку про порушення позивачем вимог пункту286.2 статті 286 та підпункту271.1.1 пункту 266.7.5 п. 266.7 ст. 266 та ПК України, що полягали у занижені сум податкових зобов`язань по платі за землю (орендна плата) за 2019 рік на суму 287138,99 грн., занижені сум податкових зобов`язань по платі за землю (орендна плата) за 2020 рік на суму 1525938,61 грн., занижені сум податкових зобов`язань по платі за землю (земельний податок) за 2020 рік на суму 117256,78 грн., занижені сум податкових зобов`язань по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (нежитлова нерухомість) за 2019 рік на суму 77281,25 грн.

Суд вказує, що предметом камеральних перевірок ТОВ «Торговий Сервіс» результати яких оформлені актами №8245/09-19-04-10-15 від 12.07.2023, №8248/09-19-04-10-15 від 12.07.2023, №8249/09-19-04-10-15 від 12.07.2023, №8250/09-19-04-10-15 від 12.07.2023 фактично було питання щодо правильності визначення розміру орендної плати за землю за 2019, 2020 рік, земельного податку за 2020 рік та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік, тобто питання, які у відповідності до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України має перевірятися податковим органом шляхом проведення документальної перевірки, проведенню якої має передувати видача відповідного наказу та повідомлення платника податків.

Таким чином, вказані камеральні перевірки ТОВ «Торговий Сервіс» охопили питання, які не входять до предмету камеральної перевірки, що свідчить про незаконність такої перевірки.

З огляду на викладене, суд акцентує увагу на відсутності у відповідача повноважень під час проведення камеральної перевірки досліджувати питання правильності нарахування плати за землю, земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв`язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами цього виду перевірки.

Тож, посилання контролюючого органу на виявлені порушення, які зафіксовані актами перевірок, є безпідставними, оскільки відповідач не наділений правом перевіряти правильність нарахування податків та зборів в межах камеральної перевірки, чим порушив вимоги підпункту75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України.

Як наслідок, акти перевірок у розумінні положеньстатті 74 КАС Україниє недопустимим доказом на підтвердження наявності складу податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Системний аналіз норм, які визначають порядок проведення камеральної перевірки, свідчить про те, що мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобов`язання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення.

Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Натомість питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів є предметом документальної перевірки відповідно до положень підпункту75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України, порядок та процедури проведення якої значно відрізняється від порядку проведення камеральної перевірки.

Суд враховує, що у силу підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд у постанові від 21.02.2020 в справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.05.2023 у справі №817/954/15, від 29.11.2023 у справі № 640/12406/19, від 23 листопада 2023 року у справі № 640/7643/21.

Суд зауважує, що допущені відповідачем порушення вимог закону щодо проведення камеральних перевірок ТОВ «Торговий Сервіс» призводять до відсутності правових наслідків таких, тому акти перевірок від 12.07.2023 №8245/09-19-04-10-15, №8248/09-19-04-10-15, №8249/09-19-04-10-15, №8250/09-19-04-10-15 не є належними та допустимими доказами на підтвердження фактів порушень, за які оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 01.11.2023 №0114410410, №0114420410, №0114350410, №0114360410 позивачу збільшено суми грошових зобов`язань та застосовані штрафні (фінансові) санкції.

Зазначене доводить протиправність податкових повідомлень-рішень внаслідок недоведеності належними та допустимими доказами складу податкового правопорушення та порушення способу встановлення податкового правопорушення, покладеного в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене суд ненадаєправову оцінку доводам податкового органу про заниження позивачем відповідних податкових зобов`язань.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 01 листопада 2023 року №0114410410, від 01 листопада 2023 року №0114420410, від 01 листопада 2023 року №0114350410, від 01 листопада 2023 року №0114360410 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відтак, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 9 статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін.

При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (надалі також - Закон №5076-VI).

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону №5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону №5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Заналізу вищевказаних правових норм можна дійти висновку, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, значення спору для сторони тощо.

Судом встановлено, що професійна правнича допомога позивачу у цій справі надавалася відповідно до договору про надання юридичних послуг та правничої допомоги, укладеного між адвокатським об`єднанням «МТА Партнери», в особі заступника голови об`єднання Тепак Л.П., та ТОВ «Торговий Сервіс» №027/МТА/ІФ-23 від 27.11.2023, предметом якого є надання юридичних послуг (а.с.226 т.1).

Також, адвокатом позивача надано суду ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АТ №1057534 від 29.12.2023 (а.с.176 т.1), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ІФ №001178, видане на підставі рішення Ради адвокатів Івано-Франківської області від 31.05.2017 №1/04 (а.с.177 т.1) та замовлення №1 на надання юридичних послуг та правничої допомоги (а.с.230 т.1), рахунок фактуру №027/МТА/ІФ - 23 від 27.11.2023 на суму 12000,00 грн. та від 02.02.2023 на суму 4000,00 грн. (а.с.232, 234 т.1), платіжні інструкції №3884_00000/0b1d357e-1005-4f42-a063-0a00000a2942 від 27.11.2023 на суму 12000,00 грн. і №3993_00000/10d98016-23e2-4530-a063-0a00000af7d6 від 08.02.2024 на суму 4000,00 грн. (а.с.233, 235 т.1).

За змістом акту про надання правничої допомоги №027/МТА/ІФ - 23 від 02.02.2024 адвокатом Тепак Л.П. надано правничу допомогу наступного характеру:

1) ознайомлення з матеріалами справи, опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини та судової практики з аналогічних питань - кількість витрачених годин 4 годин, ставка в грн. за годину 2000,00 грн., сума - 8000,00 грн.,

2) підготовка до участі та участь в судових засіданнях - кількість витрачених годин 4 годин, ставка в грн. за годину 2000,00 грн., сума - 8000,00 грн.

Всього 16000,00 грн. (а.с.231 т.1).

Відповідно до платіжної інструкції від 27.11.2023 №3884_00000/0b1d357e-1005-4f42-a063-0a00000a2942 позивач сплатив АО «МТА Партнери» 12000,00 грн. (а.с.233 т.1), а згідно платіжної інструкції від 08.02.2024 №3993_00000/10d98016-23e2-4530-a063-0a00000af7d6 - 4000,00 грн. (а.с.235 т.1).

Відповідач надав суду заперечення щодо витрат на правничу допомогу, в якому зазначає, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час є неспівмірним в порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (а.с.43 т.2).

При розподілі судових витрат у цій справі суд враховує зміст позовної заяви, час, який необхідно затратити кваліфікованому юристу на підготовку усіх матеріалів адміністративної справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, розмір гонорару, співмірність послуг категорію складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

На підставі системного аналізу матеріалів справи та долучених позивачем доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що заявлений адвокатом час на опрацювання поданих позивачем документів, в розрізі оцінки розумності витрат на правничу допомогу в сумі 16000 грн. та розмір погодинної оплати в сумі 2000 грн., є завищеним, внаслідок чого розмір витрат є неспівмірним зі складністю справи.

Відтак, з огляду на обсяг наданих послуг, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу шляхом пропорційного стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів повинен становити 9000,00 грн., що буде співмірним зі складністю цієї справи, обсягом наданих адвокатом послуг, а також відповідатиме критерію реальності та розумності їх розміру, решту витрат на вказану допомогу повинен понести позивач.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 26840,00 грн. Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів підлягає стягненню в солідарному порядку сплачений судовий збір в сумі 26840,00 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС в Івано-Франківській області щодо недотримання вимог Податкового кодексу України при проведенні камеральних перевірок, за результатами яких складено акти №8245/09-19-04-10-15 від 12.07.2023, №8248/09-19-04-10-15 від 12.07.2023, №8249/09-19-04-10-15 від 12.07.2023, №8250/09-19-04-10-15 від 12.07.2023.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 01 листопада 2023 року №0114410410, від 01 листопада 2023 року №0114420410, від 01 листопада 2023 року №0114350410, від 01 листопада 2023 року №0114360410.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Сервіс» судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9000,00 гривень (дев`ять тисяч гривень 00 копійок) та зі сплати судового збору в розмірі 26840,00 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Сервіс» (код ЄДРПОУ 31790495, вул.Сельських, 10, м. Львів, 79057),

відповідач - Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул.Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.

Рішення складене в повному обсязі 05.06.2024