Рішення

від 04.06.2024 по справі 320/46530/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2024 року №320/46530/23

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Білоноженко М.А.,

розглянувши у приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Львівська Амбасада»доГоловного управління Держпродспоживслужби в м. Києвіпровизнання протиправними та скасування постанов

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська Амбасада» (04070, м. Київ, Андріївський Узвіз, б.2, код ЄДРПОУ 42783438) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві (03151, м. Київ, вул. Волинська, 12, код ЄДРПОУ40414833), в якому просить суд:

-визнати протиправною та скасувати про накладення стягнення, передбачених статтею 20 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення" від 06.11.2023 №34/4833;

- визнати протиправною та скасувати про накладення стягнення, передбачених статтею 20 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення" від 06.11.2023 №35/4833.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача були відсутні підстави для проведення позапланової перевірки. Вважає, що висновки відповідача щодо виявлених порушень не відповідають вимогам законодавства, відтак оскаржувані постанови підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 14 грудня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 14 грудня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позивачем відбувалось розміщення елементів обладнання - підвісна вітрина з додатковим освітленням, відмінним від кольору торгівельного обладнання, яка містить пачки сигарет різних торгових марок та розміщення на столах QR-кодів, які містять посилання до мережі Інтернет, що є порушенням вимог абз. 1, 7, 10 ч.1 ст. 16 Закону № 2899. Вважає, що оскаржувані постанови були прийняті обґрунтовано, в межах наданих повноважень, тому скасуванню не підлягають.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

25.10.2023 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві було здійснено позапланову перевірку закладів ресторанного господарства Реберня на Узвозі та П`яна вишня ТОВ «Львівська Амбасада» за адресою: м. Київ, вул. Андріївський узвіз 2а, стосовно дотримання законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення.

За наслідками проведення перевірки відповідачем було складено акти №2646-16, №2647-16.

06.11.2023 року винесено постанови про накладення стягнення, передбачених статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» від 06 листопада 2023 № 34/4833 та № 35/4833.

Згідно постанови № 35/4833 відповідачем встановлено наступне: На підставі акту від 25 жовтня 2023 року № 2647-16 встановлено, що в закладі ресторанного господарства П`яна Вишня ТОВ Львівська Амбасада за адресою: м. Київ, вул. Андріївський узвіз, 2а, на стіні розміщено елементи обладнання підвісна вітрина з додатковим освітленням, яка містить пачки сигарет різних торгових марок із зазначенням на пачках сигарет ціни на ці тютюнові вироби. Відбувається рекламування та стимулювання продажу тютюнових виробів, шляхом розміщення інформації про тютюнові вироби у місцях, у яких такі вироби реалізуються чи надаються споживачеві, а самі підвісній вітрині з додатковим освітленням, відмінним від кольору торговельного обладнання, чим порушено вимоги абзацу першого, сьомого частини першої статті 16 Закону України Про попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення.

Згідно постанови № 34/4833 встановлено: На підставі акту від 25 жовтня 2023 року № 2646-16 в закладі ресторанного господарства РЕБЕРНЯ НА УЗВОЗІ ТОВ Львівська Амбасада за адресою: м. Київ, вул. Андріївський узвіз, 2а, на другому поверсі на стіні розміщено елемент обладнання підвісна вітрина з додатковим освітленням, відмінним від кольору торговельного обладнання, яка містить пачки сигарет різних торгових марок із зазначенням на пачках сигарет ціни на ці тютюнові вироби та на мінус першому поверсі на стіні розміщено елемент обладнання підвісна вітрина з додатковим освітленням, відмінним від кольору торговельного обладнання, яка містить пачки сигарет різних торгових марок із зазначенням на пачках сигарет ціни на ці тютюнові вироби; відбувається рекламування та стимулювання продажу тютюнових виробів, шляхом розміщення інформації про тютюнові вироби у місцях, у яких такі вироби реалізуються чи надаються споживачеві, а саме у підвісній вітрині з додатковим освітленням, відмінним від кольору торговельного обладнання; на столі розміщено QR-код, який містить посилання до мережі Інтернет, в якій вміщено меню закладу ресторанного господарства та інформацію про наявні в продажу тютюнові вироби, чим порушено вимоги абзацу першого, сьомого та десятого частини першої статті 16 Закону України Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення .

Незгода позивача із винесеними постановами, зумовила його звернення до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

В силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною першою статті 2 Закону № 877-V передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов`язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону.

Згідно з частинами першою та третьою статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Не виправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

- неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання;

- за рішенням суду;

- звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства у випадках, коли право на подання такого звернення передбачено законом.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до частин першої-четвертої статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17 березня 2023 року №522, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2023 року за №561/39617, затверджено Перелік підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення на період воєнного стану (пункт 1), а також наказано Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів забезпечити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення на період воєнного стану з підстав, визначених Переліком, затвердженим пунктом 1 цього наказу ( пункт 2).

Пунктом 3 вказаного Переліку передбачено таку підставу для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення на період воєнного стану як звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Отже, пунктом 2 постанови КМУ №303 дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах, серед яких, у спірному випадку, є: Міністерство охорони здоров`я України, яке наказом від 17 березня 2023 року №522 надало Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів повноваження на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) з підстав, визначених Переліком, зокрема з підстави звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Як встановлено судом, підставою для проведення позапланового заходу державного контролю слугувала скарга ОСОБА_1 .

Звернення громадян, що містять відомості про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави є підставами для проведення позапланових заходів державного контролю.

При цьому законом не покладено на громадянина в обов`язковому порядку додавати до заяви докази що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, а лише за наявності що підтверджують такі порушення.

Суд зауважує, що вказана скарга за своїм змістом та формою відповідає вимогам Закону України «Про звернення громадян», а тому є обов`язковою для розгляду у встановленому Законом порядку.

11.10.2023 року до відповідача від Держпродспоживслужби надійшло погодження від 11.10.2023 №15.1.3-6/21656 на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю), в частині додержання ТОВ «Львівська Амбасада» законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, а також видано наказ №2646 від 16.10.2023 року на проведення позапланового заходу.

Таким чином, перевірка позивача була проведена відповідачем на підставі пункту 2 постанови КМУ №303, наказу Міністерства охорони здоров`я України від 17 березня 2023 року №522, звернення ОСОБА_1 від 11.10.2023 року та погодження Держпродспоживслужби України № 15.1.3-6/21656 від 11.10.2023 року, а тому порушень при її призначенні та проведенні судом не встановлено.

Щодо доводів позивача про те, що позапланова перевірка була проведена за відсутності представника позивача, що є порушення процедури її проведення та підставою для визнання результатів такої процедури незаконними, суд зазначає наступне.

В матеріалах справи наявна довіреність від 25.10.2023 року №1 ТОВ «Львівська Амбасада», в особі директора Секрета О.Р., який доручає Панасюку О.В. представляти інтереси ТОВ «Львівська Амбасад». 25.10.2023 року уповноваженою особою позивача було отримано направлення №144-2646 від 16.10.2023 року та направлення №145-2647 від 16.10.2023 року.

Крім того, про проведення перевірки у присутності уповноваженої особи вказано в актах перевірки від 25.10.2023 року.

Стосовно виявлених порушень, зафіксованих в актах перевірки №2646-16, №2647-16, суд зазначає наступне.

Основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров`я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров`ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання визначено Законом України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення" №2899-IV від 22 вересня 2005 року.

Згідно з абзацами 1 та 7 частини першої статті 16 Закону №2899 забороняються будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, у тому числі: розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, у яких такі вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, з використанням графічних зображень чи малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання чи оформлення вітрини, рухомих світлових приладів, пристроїв для демонстрації відеороликів, крім одного плаката розміром не більше 40х30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація, надрукована шрифтом чорного кольору на білому фоні про наявні у продажу тютюнові вироби та ціни на них.

Відповідно до абзаців 1 та 7 частини першої статті 16-1 Закону №2899 забороняються реклама та стимулювання продажу пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються пристрої для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, у тому числі: розміщення інформації про виробника пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та/або пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у місцях, у яких такі пристрої реалізуються чи надаються споживачеві, з використанням графічних зображень чи малюнків (крім знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються такі пристрої), кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання чи оформлення вітрини, рухомих світлових приладів, пристроїв для демонстрації відеороликів, а також розміщення поза межами місць реалізації пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння будь-якої інформації про виробника пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння та/або пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння.

При цьому за визначеннями, наведеними у статті 1 Закону №2899:

- реклама і стимулювання продажу пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - будь-який вид передачі комерційної інформації, рекомендації або дії, метою, результатом або ймовірним результатом яких прямо чи опосередковано є стимулювання продажу пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, електронних сигарет, заправних контейнерів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, або вживання тютюну;

- реклама і стимулювання продажу тютюну - будь-який вид передачі комерційної інформації, рекомендації або дії, метою, результатом або ймовірним результатом яких прямо чи опосередковано є стимулювання продажу тютюнових виробів або вживання тютюну.

З аналізу наведених норм слідує, що забороняється будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів та тютюнових виробів без їх згоряння, у тому числі розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, у яких такі вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, з використанням графічних зображень чи малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання чи оформлення вітрини, рухомих світлових приладів, пристроїв для демонстрації відеороликів, крім одного плаката розміром не більше 40 х 30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація, надрукована шрифтом чорного кольору на білому фоні про наявні у продажу тютюнові вироби та ціни на них.

Отже, Законом № 2899 заборонено видиме розміщення тютюнових виробів та електронних сигарет, рідин і заправних контейнерів у пунктах продажу, що є формою реклами.

Проте, суд зазначає, що така вимога не обмежує можливість продовжувати торгівлю тютюновими виробами усіма легальними суб`єктами господарювання. Норма відповідає Керівним принципам щодо втілення Статті 13 Рамкової Конвенції ВООЗ із боротьби проти тютюну, яку ратифікувала у 2006 році Україна: «Для забезпечення такого стану, при якому в пунктах продажу тютюнових виробів не буде жодних елементів, що стимулюють продажі, сторони повинні заборонити будь-яке зображення та видимість тютюнових виробів в пунктах продажів. Дозволяється лише перелік виробів та цін на них у текстовому форматі».

Натомість, як встановлено судом під час розгляду справи, ТОВ «Львівська амбасада» використовує спеціальні елементи обладнання-підвісні вітрини з додатковим освітленням, відмінним від кольору торгівельного обладнання, яка містить пачки сигарет різних торгових марок із зазначенням на пачках сигарет ціни на тютюнові вироби, що привертають увагу до сигарет.

Позивач в підвісні вітрини розмістив пачки сигарет різних торгових марок. Таким чином, розміщуючи сигарети на яскравому/кольоровому фоні в рамках, зазначаючи цінники на них, підвищує стимулювання до куріння та спонукають споживачів до вживання тютюнових виробів.

Позивач стверджує, що будь-яке розміщення товару не може вважатись стимулюванням продажу, а є звичайним способом торгівлі.

Однак, суд не погоджується із такими доводами позивача, оскільки позивач свідомо розмістив пачки сигарет у закладах на спеціальному фоні, використовуючи яскраві дизайнерські рішення, аби привертати увагу не лише активних, але й потенційних споживачів.

Крім того, позивач зазначає, що поширення меню чи прейскурантів у формі QR-коду не є порушенням законодавства.

Так, за результатами проведеної перевірки встановлено, в т.ч., порушення абз. 10 ч. 1 ст. 16 Закону № 2899.

У відповідності до аб. 10 ч. 1 ст. 16 Закону № 2899 забороняються будь- яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, в тому числі: надсилання повідомлень поштою, електронною поштою, повідомлень на мобільні телефони, поширення відеодисків, відеоматеріалів, компакт-дисків, комп`ютерних та інших ігор, розміщення інформації в мережі Інтернет з метою стимулювання продажу тютюнових виробів.

Меню закладу ТОВ «Львівська амбасада» містить інформацію про наявні у продажу тютюнові вироби, про які можна дізнатися відскакувавши QR-код, який містить посилання до мережі Інтернет.

Отже, своїми діями, а саме розміщення на всіх столах QR-кодів, які містять посилання до мережі Інтернет, в якій вміщено меню закладу ресторанного господарства та наявні в продажу тютюнові вироби є стимулюванням продажу тютюнових виробів.

Суд зауважує, що саме по собі розміщення меню в мережі Інтернет не є порушенням законодавства. При цьому слід звернути увагу, яка саме інформація вміщена в дане меню, оскільки чинним законодавством заборонено розміщення інформації в мережі Інтернет про наявні у продажу тютюнові вироби.

При розгляді даної справи суд не приймає до уваги посилання позивача на постанову Верховного Суду від 19.01.2023 року у справі № 420/2004/22 з наступних підстав.

У справі № 420/2004/22 предметом розгляду були правопорушення, передбачені абзацом першим та п`ятим частини першої статті 16 Закону 2899, а саме: забороняються будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, в тому числі, продаж тютюнових виробів в наборі з будь-якими іншими товарами або послугами.

Суд звертає увагу, що Головним управлінням ДПС у м. Києві відносно ТОВ «Львівська амбасада» не виносилась постанова про накладення стягнень саме за продаж тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами або послугами.

Верховний Суд у справі 420/2004/22 зазначив, що положення абзаців першого та п`ятого частини першої ст. 16, у системному зв`язку із статями 1 та 13 Закону України «Про заходи щодо попереджені та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», а також статями 8 та 22 Закону України «Про рекламу», заборону стимулювання продажу тютюнових виробів, зокрема у спосіб продажу тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами або послугами, необхідно розуміти так, що такий продаж забороняється у наборі з будь-якими іншими товарами, які не пов`язані з вживанням тютюнових виробів; сам по собі продаж тютюнових виробів або пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння (кальян), якщо такий продаж не передбачає здійснення заходів, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення», не може вважатися стимулюванням продажу тютюнових виробів, оскільки інше тлумачення цієї норми означало б повну заборону продажу тютюнових виробів та, як наслідок, закриття усіх закладів, що спеціалізуються на такому продажі.

Тобто, нормою абзацу 5 частини 1 статті 16 Закону №2899 (в редакції від 31.03.2023), «забороняються будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, у тому числі продаж тютюнових виробів у наборі з будь-якими іншими товарами або послугами», стосується інших суб`єктів господарювання, магазинів тощо. Тому, продаючи тютюнові вироби у наборі з іншим товаром, відбувається порушення абзацу 5 частини 1 статті 16 Закону №2899.

Натомість у даній справі встановлено, що позивачем відбувалось розміщення елементів обладнання - підвісна вітрина з додатковим освітленням, відмінним від кольору торгівельного обладнання, яка містить пачки сигарет різних торгових марок та розміщення на столах QR-кодів, які містять посилання до мережі Інтернет, що є порушенням вимог абз. 1, 7, 10 ч.1 ст. 16 Закону № 2899, що не є тотожними порушеннями за своїм змістом у справі №420/2004/22.

Отже, за результатами розгляду справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість та законність прийняття постанов про накладення стягнення, передбачених статтею 20 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення" від 06.11.2023 №34/4833, №35/4833, в зв`язку із чим вказані постанови скасуванню не підлягають.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи надані сторонами докази, сукупність викладених обставин, системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши наявні докази у їх сукупності при безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

В в`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська Амбасада» (04070, м. Київ, Андріївський Узвіз, б.2, код ЄДРПОУ 42783438) відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Білоноженко М.А.