Рішення

від 05.06.2024 по справі 460/14663/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 червня 2024 року м. Рівне№460/14663/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинення певних дій.

Позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 26.12.2022 №1339823-2407-1712 та від 04.04.2023 №18625-2407-1712;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Рівненській області скоригувати податкове зобов`язання з орендної плати за землю, визначивши відповідно до умов договору оренди землі від 21.12.2017, в розмірі 378968,78грн орендної плати за рік.

Позов обґрунтовано тим, що податкове зобов`язання з орендної плати за землю визначено відповідачем протиправно, оскільки орендна плата визначається договором оренди землі та є його істотною умовою, яка може змінюватися лише за згодою сторін. Крім того, індексація орендної плати та індексація нормативної грошової оцінки землі не є тотожними поняттями.

Ухвалою суду від 21.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, оскільки чинним законодавством визначено, що при визначення розміру орендної плати у випадку передачі в оренду земель комунальної власності слід враховувати нормативну грошову оцінку земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, а річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, однак не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки. Відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою поданий відзив жодним чином не спростовує аргументів, наведених у позові та правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Ухвалами суду від 18.04.2024 повернуто заяви позивача про збільшення позовних вимог без розгляду та відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Розглянувши позовну заяву та відзив на позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 з 05 серпня 2020 року став власником комплексу будівель та споруд, які розташовані на земельній ділянці площею 1,3142га з кадастровим номером 5610100000:01:006:00354, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У зв`язку з цим 31 серпня 2020 року між ОСОБА_1 (як новим власником будівель) та Рівненською міською радою (як власником землі) було укладено Договір про внесення змін і доповнень до Договору оренди землі від 21 грудня 2017 року (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права оренди земельної ділянки від 14вересня 2019 року №33298153).

Згідно з п.1 Договору від 31.08.2020 усі права та обов`язки орендаря земельної ділянки на умовах Договору оренди землі від 21.12.2017 перейшли до ОСОБА_1 .

Ці обставини визнаються сторонами, а тому в силу ч.1 ст.78 КАС України не підлягають доказуванню.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 23.09.2020 №255229065, ОСОБА_1 є орендарем земельної ділянки площею 1,3142га з кадастровим номером 5610100000:01:006:00354 та цільовим призначенням "землі житлової громадської забудови", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.9 Договору оренди землі від 21.12.2017, за оренду земельної ділянки Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату виключно у грошовій формі.

Розмір орендної плати в рік за земельну ділянку складає 378968,78грн, що становить 3,0% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, - розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку №71/17, виданий Управлінням земельних відносин виконавчого комітету Рівненської міської ради, відповідно до протоколу №2 від 05 грудня 2017 року засідання контрольної комісії Рівненської міської ради з питань встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки, станом на 16 березня 2017 року.

Сторони погоджуються, що орендна плата за землю справляється з дня прийняття рішення Рівненської міської ради від 16 березня 2017 року №2582.

Згідно з п.10 Договору оренди землі від 21.12.2017, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Пунктом п.13 Договору оренди землі від 21.12.2017 передбачено, що розмір орендної плати може змінюватися Орендодавцем в односторонньому порядку. Пропозиції про перегляд розміру орендної плати надсилаються не частіше, ніж один раз на квартал.

Зміна розміру орендної плати при її індексації проводиться без внесення змін до цього договору у порядку та у випадках, передбачених законодавством України.

На підставі інформації Рівненської міської ради щодо переліку орендарів-підприємців, я якими укладено договори оренди землі державної або комунальної власності Головним управлінням ДПС у Рівненській області (контролюючим органом за місцем знаходження земельної ділянки) сформовано податкові повідомлення-рішення форми "Ф":

- від 26.12.2022 №1339823-2407-1712, яким позивачу позивачу нараховано податкове зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2022 рік в сумі 438612,67грн;

- від 04.04.2023 №18625-2407-1712, яким позивачу позивачу нараховано податкове зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб за 2023 рік в сумі 504404,57грн.

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 року N2768-ІІІ (далі - Земельний кодекс України), а справляння плати за землю - Податковим кодексом України від 02.12.2010 N2755-ІV (далі - Податковий кодекс України).

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним.

Згідно із статтею 269 Податкового кодексу України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

За приписами пп.270.1.2 п.270.1 ст.270 Податкового кодексу України об`єктами оподаткування орендною платою є земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Підпунктом 271.1 статті 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.

Відповідно до пп.271.2 ст.271 Податкового кодексу України, рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Згідно з п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до п.288.4 ст.288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Приписами п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України передбачені максимальні та мінімальні розміри орендної плати за землю.

У спірних правовідносинах сторони на виконання вимог Податкового кодексу України встановили мінімальний розмір орендної плати у 3% від її нормативної грошової оцінки.

Отже, мінімальний розмір орендної плати для земельної ділянки, нормативно-грошову оцінку якої проведено, залежить виключно від грошової величини такої оцінки.

Приписами ст.289 Податкового кодексу України встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що, якщо розмір орендної плати залежить від нормативно-грошової оцінки землі, котра підлягає обов`язковій індексації в силу приписів Податкового кодексу України, то її величина у грошовому виразі є змінною і не залежить від волі сторін.

У разі індексації нормативно-грошової оцінки землі у сторін не виникає обов`язку внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати, оскільки на час укладення правочину вони усвідомлювали, що вона буде змінюватися у грошовому виразі з причини, яка не залежить від їхньої волі.

Відтак, законодавець зобов`язав центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, та інші державні органи інформувати власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативно-грошової оцінки землі.

Такий обов`язок встановлено, щоб орендар скоригував розмір орендної плати, а орендодавець - дохід, з якого сплачується податок.

Відповідно до приписів п.5.2 ст.5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Отже, спірні правовідносини в частині встановлення орендної плати за землі комунальної власності регулюються виключно Податковим кодексом України, навіть за умови, коли інше законодавство суперечить йому.

Суд зазначає, що обов`язок з нарахування сум земельного податку фізичним особам покладено саме на органи державної податкової служби, яким для визначення розміру вказаного податку необхідно встановити базу оподаткування, наявність грошової оцінки землі, інші відомості для визначення суми податкового зобов`язання.

Ухвалою від 21.06.2023 суд, поряд із встановленням строку для подання відзиву на позовну заяву, роз`яснив відповідачу, що в силу ч.4 ст.162 КАС України, до відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

Із долучених відповідачем доказів не можливо визначити, яка саме ставка земельного податку була визначена Рівненською міською радою на 2022 та 2023 роки для земель, що належать до виду цільового призначення, тотожного з цільовим призначенням належної на праві оренди позивачу земельної ділянки, щодо якої у спірних правовідносинах нараховано орендну плату, та яке числове значення мав коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у ці періоди.

Відсутність наведених даних унеможливлює перевірку судом дотримання відповідачем вимог Податкового кодексу України та правильність розрахунку сум податкових зобов`язань.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" (Vдstberga Taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden, заява №36985/97) Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Водночас, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не доведено правомірність нарахування позивачу грошового зобов`язання за платежем орендна плата з фізичних осіб.

Отже, зважаючи на недоведеність та необґрунтованість застосування конкретних показників під час обрахунку земельного податку, суд дійшов висновку про необхідність скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Що стосується позовної вимоги щодо коригування податкового зобов`язання з орендної плати за землю, суд вважає таку безпідставною з огляду на таке.

Правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування визначає Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 №5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за №321/35943 (далі Порядок №5).

Відповідно до п.2 розд.І Порядку №5, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу.

Згідно з пп.1 п.1 розд.ІІ Порядку №5, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно до пп.3 п.11 розд.ІІІ Порядку №5, суми податкових зобов`язань податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю попередньо розраховуються інформаційною системою, ґрунтуючись на відповідних первинних показниках, наявних в інформаційній системі станом на дату розрахунку.

За приписами пп.2 п.1 розд.ІV Порядку №5, територіальні органи ДПС відповідно до статей 266, 267 та 269 розділу ХII Кодексу визначають податкові зобов`язання фізичних осіб платників із земельного податку.

Відповідно до пп.2 п.13 розд.ІV Порядку №5, інформація щодо початку/продовження та результатів адміністративного або судового оскарження податкового повідомлення-рішення вноситься до інформаційної системи працівником структурного підрозділу територіального органу ДПС, яким податкове повідомлення-рішення було сформовано, на підставі документів, зазначених у розділі VII цього Порядку (заяви - оскарження податкового повідомлення-рішення, ухвали суду про відкриття провадження, рішення про результати розгляду скарги (заяви), рішення суду, прийнятого по суті), протягом трьох днів з дати отримання такого документа.

На підставі інформації про початок/продовження у законодавчо встановлені строки процедури адміністративного оскарження (скарга (заява) платника податків) або про початок/продовження процедури судового оскарження нарахована сума податків вважається неузгодженою, а в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її виключення.

За результатами адміністративного або судового оскарження:

у разі часткового скасування сум формується нове податкове повідомлення-рішення на суму, що залишилась;

у разі збільшення донарахованої суми формується податкове повідомлення-рішення на суму збільшення без анулювання первинного документа та вручається платнику податків (вноситься дата вручення до інформаційної системи та виконуються процеси, описані у підрозділі 12 цього розділу).

У разі якщо за результатами адміністративного/судового (рішення суду, прийняте по суті) оскарження нарахована сума податку у повному обсязі підтверджується та якщо з урахуванням законодавчо встановлених строків вона вважається узгодженою, то в ІКП відображаються облікові показники (операції) щодо її поновлення.

У разі якщо за результатами судового оскарження нарахована сума у повному обсязі скасовується, то в ІКП відображення облікових показників щодо поновлення такої суми не проводиться.

Таким чином, факт набрання законної сили рішенням суду, яким повністю скасовуються нараховані податковим органом податкові зобов`язання, закріплює статус-кво, за якого в ІКП з початком процедури судового оскарження відображено облікові операції щодо виключення нарахованих сум податків.

У сукупності наведеного, повно і всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір у сумі 777,20грн підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Рівненській області форми "Ф"від 26.12.2022 №1339823-2407-1712 та від 04.04.2023 №18625-2407-1712.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 777 (сімсот сімдесят сім) гривень 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Рівненській області (вул.Відінська, буд.12, м.Рівне, Рівненська область, 33000; ідентифікаційний код юридичної особи ВП 44070166).

Рішення складено 05 червня 2024 року.

Суддя О.М. Дудар