Постанова

від 28.05.2024 по справі 440/17157/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 р.Справа № 440/17157/23

Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Північно-східного офісу Держаудитслужби на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 р. (ухвалене суддею Кукоба О.О., повний текст якого складено 23.02.2024 р.) по справі № 440/17157/23

за позовом Комунального підприємство "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області

до Північно-східного офісу Держаудитслужби, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕРМІНАЛ-МК",

про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Кременчуцьке підрядне спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління" Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (в подальшому КП КПС ШРБУ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби, в якому просило визнати протиправним та скасувати висновок від 09.11.2023 р. про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-08-04-010243-а.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 р. позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 р. та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме, Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Закону України «Про публічні закупівлі», Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Позивач подав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні представники апелянта підтримали вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

У судовому засіданні представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечували та просили відмовити в її задоволенні.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги непідлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що 04.08.2023 р. позивачем на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель опубліковано оголошення про закупівлю: "Товари. ДК 021:2015:44110000-4: Конструкційні матеріали. Бітум БНД 70/100. 250 тон" шляхом проведення відкритих торгів.

04.08.2023 р. протокольним рішенням № 260 позивачем затверджено тендерну документацію, яка оприлюднена на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-08-04-010243-a).

У пункті 10 таблиці розділу 3 "Інша інформація встановлена відповідно до законодавства (для учасниківюридичних осіб, фізичних осіб та фізичних осібпідприємців)" Додатку № 2 до Тендерної документації позивач встановив для учасників вимогу щодо надання листа-згоди на обробку персональних даних, складеного відповідно до вимогЗакону України "Про захист персональних даних"від осіб, персональні дані яких містяться у складі тендерної пропозиції.

18.08.2023 р. КП КПС ШРБУ проведено засідання тендерного комітету, у ході якого встановлено, що на участь у торгах надані тендерні пропозиції двома учасниками: ТОВ «ТЕРМІНАЛ-МК»та ТОВ фірма «Алеко», а найкращою економічно вигідною пропозицією електронною системою визнано пропозицію ТОВ «ТЕРМІНАЛ-МК», у зв`язку з чим його визначено переможцем процедури закупівлі.

30.08.2023 р. між КП КПС ШРБУ та ТОВ «ТЕРМІНАЛ-МК»укладено договір № 471 про закупівлю товару - Бітум БНД 70/100 у кількості 250 тон.

Наказом відповідача № 229 від 17.10.2023 р. розпочато моніторинг закупівлі UA-2023-08-04-010243-а на підставі доповідної записки в.о. заступника начальника відділу контролю у сфері закупівель Офісу Дейкалової Я.В. від 17.10.2023 р., відповідно до частини2статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі".

07.11.2023 р. відповідачем складено висновок про результати моніторингу закупівлі, який затверджений начальником Офісу та розміщений на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель 09.11.2023 р., згідно із яким за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиціїТОВ «ТЕРМІНАЛ-МК»встановлено порушення вимог абзацу 5 підпункту 2 пункту 44 Особливостей № 1178.

Не погоджуючись із вищевказаною вимогою відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний висновок та вимога відповідача про зобов`язання замовника вжити заходів щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною з нею, оскільки, суть виявленого порушення не стосується бюджетних інтересів; задоволення вказаної вимоги органу Держаудитслужби у випадку, що розглядається, призведе до настання несприятливих наслідків.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII (в подальшому Закон № 922-VIII, у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Моніторинг закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель на всіх стадіях закупівлі з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель (п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону № 922-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 8 Закону № 922-VIII, рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель. Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до ч. 6 ст. 8 Закону № 922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав (ч. 1 ст. 22 Закону № 922-VIII).

Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону № 922-VIII, тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Згідно із ч. 4 ст. 22 Закону № 922-VIII, тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Частиною 1 статті 31 Закону № 922-VIII встановлено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: учасник процедури закупівлі: не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону; не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства; зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції; не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей; не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону; визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону; тендерна пропозиція учасника: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації; викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією; є такою, строк дії якої закінчився; переможець процедури закупівлі: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону; не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону; не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

Відповідно до п.п. 3-7 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 922-VIII, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. № 1178 затверджені особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Згідно із абзацом 5 підпункту 2 пункту 44 Постанови № 1178, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Відповідно до пп. 3 п. 3 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 р. № 43, основними завданнями Держаудитслужби є здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів. Втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим в разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів).

Статтею 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" встановлено право органу державного фінансового контролю, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Закон № 922-VIII визначені самостійні підстави недійсності договору, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, які, на думку суду, є переліком порушень Закону № 922-VIII за наявності яких договір слід вважати недійсним.

Згідно із ст. 43 Закону України "Про публічні закупівлі", договір про закупівлю є нікчемним у разі: якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону; укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону; укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону; укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону; якщо назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником не відповідає товарам, роботам чи послугам, що фактично закуплені замовником.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачем в пункті 10 таблиці розділу 3 "Інша інформація встановлена відповідно до законодавства (для учасників - юридичних осіб, фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців)" Додатку № 2 до Тендерної документації позивач встановив для учасників вимогу щодо надання листа-згоди на обробку персональних даних, складеного відповідно до вимог Закону України "Про захист персональних даних" від осіб, персональні дані яких містяться у складі тендерної пропозиції. Учасник ТОВ "ТЕРМІНАЛ-МК" у складі своєї тендерної пропозиції надав лише лист-згоду на обробку, використання, поширення та доступ до персональних даних на директора ОСОБА_1 , у складі тендерної пропозиції міститься Статут ТОВ "ТЕРМІНАЛ-МК", згідно якого учасниками товариства є громадяни України: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також зазначено їх дата народження та реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Контролюючий орган вважає, що зазначена в Статуті інформація являється персональними даними та на порушення вимог пункту 10 таблиці розділу 3 Додатку № 2 до тендерної документації, листи-згоди на обробку персональних даних від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 учасник ТОВ "ТЕРМІНАЛ-МК" у складі тендерної пропозиції не надав.

Відповідно до абзацу 4 ст. 2 Закону України "Про захист персональних даних", згода суб`єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що інформація про засновників (учасників) юридичної особи є публічною, оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно із відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є засновниками (учасниками) ТОВ «ТЕРМІНАЛ-МК», тобто вказані відомості оприлюднені на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України і відповідно зазначені особи вже надали згоду на обробку їх персональних даних щодо конкретно визначеної мети їх обробки, а саме - у веденні господарської діяльності підприємства, яка включає укладення цивільно-правових договорів.

Відповідно до ст. ст. 3, 32, 34 Конституції України, Закону України Про захист персональних даних, Конвенції Ради Європи 1981 року №108 Про захист осіб стосовно автоматизованої обробки персональних даних підпис фізичної особи (яка представляє учасника) на документах, передбачених та встановлених для оформлення під час проведення процедури закупівлі, є підтвердженням одержання згоди фізичних осіб, яка діють від імені учасника, на обробку (збирання, реєстрацію, накопичення, зберігання, адаптування, зміну, поновлення використання і поширення (розповсюдження, передачу), знеособлення, знищення) персональних даних учасника, або фізичних осіб, які є посадовими особами/працівниками уповноваженими особами учасника, а також здійснювати інші дії визначені Законом України Про захист персональних даних.

Крім того, згідно із копією протоколу № 49/1 Загальних зборів учасників ТОВ "ТЕРМІНАЛ-МК" від 12.08.2021 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надали згоду на обробку збирання, реєстрацію, накопичення, зберігання, адаптування, зміну, поновлення використання і поширення (розповсюдження, передачу), знеособлення, знищення) своїх персональних даних для забезпечення реєстрації Статуту, участі у процедурах закупівлі, цивільно-правових та господарських відносин.

Як вбачається з оскаржуваного висновку, відповідачем зобов`язує позивача вжити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, проте, суд апеляційної інстанції зазначає, що встановлені контролюючим органом порушення є несуттєвими та усунення виявлених порушень шляхом застосування наслідків недійсності/нікчемності договору є непропорційними та неспівмірними.

Зазначені у висновку обставини не могли т мати впливу на результати закупівлі, який визначений за умовою найбільш вигідної ціни. Захід реагування є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 14.03.2024 р. у справі № 260/1668/22.

Крім того, зобов`язання позивача самостійно визначити на підставі невизначених норм, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Можливість усунення виявлених порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити уповноваженій особі Замовника для усунення порушень.

Під час проведення моніторингу процедури закупівлі та формуючи оскаржуваний висновок, відповідач повинен дотримуватись балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямований моніторинг процедури закупівлі та прийнятий за його результатами висновок.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові від 04.05.2023 р. у справі № 160/589/22.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок відповідача від 09.11.2023 р. про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-08-04-010243-а протиправний, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Згідно із ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суд від 13.02.2024 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Північно-східного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 р. по справі № 440/17157/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. ПрисяжнюкСудді О.А. Спаскін Л.В. Любчич Повний текст постанови складено 05.06.2024 року