Постанова

від 05.06.2024 по справі 440/6408/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 р. Справа № 440/6408/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 (головуючий суддя І інстанції: С.С. Бойко) по справі № 440/6408/23

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2

до Зіньківської міської ради Полтавської області треті особи: Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал" , Міське комунальне підприємство "Зіньківський комунгосп" Зіньківської міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі - позивачі) звернулись до суду з позовом, в якому просили:

- визнати протиправним та скасувати рішення двадцять сьомої (позачергової) сесії восьмого скликання Зіньківської міської ради від 18.04.2023 "Про безоплатну передачу міського комунального підприємства "Зіньківський комунгосп" Зіньківської міської ради із комунальної власності Зіньківської міської ради у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області".

В обґрунтування позову зазначили, що є жителями Зіньківської громади, міське комунальне підприємство «Зіньківський комунгосп» Зіньківської міської ради належало до комунальної власності територіальної громади міста Зіньків і здійснювало свою діяльність з надання житлово-комунальних послуг безпосередньо населенню територіальної громади міста Зіньків.

Водночас, безоплатна передача міського комунального підприємства "Зіньківський комунгосп" Зіньківської міської ради із комунальної власності Зіньківської міської ради у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області на підставі рішення двадцять сьомої (позачергової) сесії восьмого скликання Зіньківської міської ради від 18.04.2023 неминуче призведе до зменшення обсягів та погіршення умов надання житлово-комунальних послуг населенню територіальної громади міста Зіньків.

З урахуванням наведеного вважали, що спірне рішення порушує права та законні інтереси мешканців територіальної громади міста Зіньків, як споживачів житлово-комунальних послуг.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 у задоволенні позову відмовлено.

Позивачі, не погодившись із судовим рішенням, подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просили його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначають, що суд першої інстанції не надав оцінку доводам позивачів, що спірне рішення порушує інтереси мешканців територіальної громади м. Зіньків, оскільки передача міського КП "Зіньківський комунгосп" Зіньківської міської ради із комунальної власності Зіньківської міської ради у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області призведе до зменшення обсягів та погіршення умов надання житлово-комунальних послуг населенню.

У випадку такої передачі житлово-комунальні послуги мешканцям м. Зіньків буде надавати Комунальне підприємство Полтавської обласної ради «Полтававодоканал», що призведе до підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення. При цьому, невідомо яким чином КП «Полтававодоканал» буде надавати інші послуги, не пов`язані з водовідведенням та водопостачанням, які надавало МКП «Зіньківський комунгосп», зокрема послугу з обслуговування доріг, послуги тракторів та самоскидів, видача тех. умов для підключення до міського водогону тощо)

Також, вказують, що спірне рішення містить лише посилання на норми законодавства та лист Полтавської обласної ради від 28.12.2022 №01-35/2459/35/5190, текст якого не оприлюднювався для ознайомлення мешканцям територіальної громади, що свідчить про його не вмотивованість та не конкретизацію.

Звертають увагу, що питання щодо передачі міського комунального підприємства «Зіньківський комунгосп» Зіньківської міської ради із комунальної власності Зіньківської міської ради у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області не висвітлювалось серед жителів територіальної громади і не виносилось до обговорення на громадських слуханнях, незважаючи на те, що останнє має стратегічне значення для жителів громади.

Крім того, вказують на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме врахування відзиву на позов, поданого суб`єктом владних повноважень, який не є учасником даної справи та залишення поза увагою не надання відзиву відповідачем, що фактично свідчить про визнання ним позову.

Зіньківська міська рада Полтавської області (далі - відповідач) надала пояснення, в яких наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Зазначає, що спірне рішення прийнято Зіньківською міською радою з урахуванням інтересів територіальної громади з метою забезпечення споживачів якісними послугами з централізованого водопостачання та водовідведення, які відповідають стандартам, в межах повноважень та у спосіб, встановлений чинним законодавством. Водночас, позивачами не обґрунтовано належним чином порушення їх особистих інтересів або інтересів членів територіальної громади внаслідок прийняття рішення.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 07.05.2024 залучено Міське комунальне підприємство "Зіньківський комунгосп" Зіньківської міської ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору до участі у справі № 440/6408/23.

Комунальне підприємство Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", Міське комунальне підприємство "Зіньківський комунгосп" Зіньківської міської ради (далі треті особи) не подали відзиви на апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровані та проживають у м. Зіньків, Полтавської області, що підтверджується копіями паспортів (а.с. 6-9).

28.12.2022 Полтавська обласна рада направила Зіньківському міському голові С. Максименку лист з пропозицією створити структурний підрозділ КП ПОР «Полтававодоканал» на базі МКП «Зіньківський комунгосп» з подальшою передачею його як цілісного майнового комплексу на баланс КП ПОР «Полтававодоканал» (а.с. 63).

До вищенаведеної пропозиції Полтавська обласна рада долучила лист КП ПОР «Полтававодоканал» від 28.12.2022, в якому підприємство повідомило, що передача МКП «Зіньківський комунгосп» на баланс КП ПОР «Полтававодоканал» надасть можливість підвищити якість послуг, які надаються мешканцям Зіньківського ОТГ, розпочати реконструкцію зношених мереж водопостачання та водовідведення, оскільки останнє володіє розвиненою виробничою базою, потужним автотранспортним парком та висококваліфікованими фахівцями для досягнення цієї мети (а.с.64).

18.04.2023 двадцять сьома (позачергова) сесія восьмого скликання Зіньківської міської ради, розглянувши лист Полтавської обласної ради від 28.12.2022, враховуючи рекомендації постійної комісії Зіньківської міської ради восьмого скликання з питань промислової політики, житлово-комунального господарства, будівництва, архітектури, енергозбереження, транспорту та благоустрою, постійної комісії Зіньківської міської ради восьмого скликання з питань бюджету, комунальної власності, соціально-економічного розвитку, інвестицій та підприємства, прийняла рішення «Про безоплатну передачу міського комунального підприємства "Зіньківський комунгосп" Зіньківської міської ради із комунальної власності Зіньківської міської ради у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області», яким вирішено:

передати безоплатно міське комунальне підприємство «Зіньківський комунгосп» Зіньківської міської ради із комунальної власності Зіньківської міської ради у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області та вийти із засновників підприємства»;

будівлі та майно, що перебувають на балансі міського комунального підприємства «Зіньківський комунгосп» Зіньківської міської ради згідно акту передати із комунальної власності Зіньківської міської ради у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області;

директору міського комунального підприємства «Зіньківський комунгосп» Зіньківської міської ради (Козероду А.В.) підготувати відповідну документацію для передачі; створити комісію з приймання передачі підприємства (а.с. 10).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, вважаючи його таким, що порушує прав мешканців територіальної громади міста Зіньків, позивачі звернулися з цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що спірне рішення прийнято в межах повноважень та у спосіб встановлений законодавством.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно частин 1, 2 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання (ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Частиною 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно з ч. 4 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Частинами 5, 6 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою. Доходи від відчуження об`єктів права комунальної власності зараховуються до відповідних місцевих бюджетів і спрямовуються на фінансування заходів, передбачених бюджетами розвитку.

Відповідно до ч. 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Пунктом 2 ч. 9 цієї ж статті визначено, що сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради мають право на переважне придбання в комунальну власність приміщень, споруд, інших об`єктів, розташованих на відповідній території, якщо вони можуть бути використані для забезпечення комунально-побутових та соціально-культурних потреб територіальних громад.

Відповідно до п. 30 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить прийняття рішень на пленарних засідань, зокрема, щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у концесію об`єктів права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

У рішенні від 16.04.2009 № 7-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Такі ж положення закріплені також у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються Конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.

Відтак, питання щодо управління об`єктами комунальної територіальних громад сіл, селищ, міст входять до компетенції відповідних рад та вирішуються ними на пленарних засіданнях.

З урахуванням наведеного Зіньківська міська рада уповноважена розглядати рішення щодо, в тому числі, відчуження майна комунальної власності.

Відповідно до ст. 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

З наведених норм вбачається, що територіальні громади набувають права власності на об`єкти нерухомого майна на підставі та з моменту прийняття рішення відповідною районною, обласною радою про надання згоди на передачу таких об`єктів.

Отже, прийняття органом місцевого самоврядування рішення про передачу майна з комунальної власності до спільної власності обласної ради має наслідком виникнення в іншого суб`єкта публічного права (обласної ради) права власності на об`єкт нерухомого майна, відповідно, до останнього переходять усі майнові права на цей об`єкт.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах від 23.01.2019 у справі № 808/703/18 та від 30.01.2019 у справі № 814/917/18.

Судом встановлено, що міське комунальне підприємство «Зіньківський комунгосп» створено рішенням Зіньківської міської ради від 20.12.2011 «Про утворення міського комунального підприємства «Зіньківський комунгосп» Зіньківської міської ради» як юридичну особу, що підтверджується Статутом міського комунального підприємства «Зіньківський комунгосп» Зіньківської міської ради, затвердженим рішенням сьомої сесії Зіньківської міської ради восьмого скликання від 06.05.2021 (а.с. 35-41).

Згідно п. 1.2 Статуту підприємство засноване на власності територіальної громади Зіньківської міської ради. Засновником підприємства є Зіньківська міська рада.

Відповідно до пп. 6.1.2 п. 6.1.2 Статуту до виключної компетенції засновника належить, зокрема, прийняття рішення про ліквідацію та реорганізацію підприємства шляхом злиття, приєднання, поділу, виділу та перетворення згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 11.1 Статуту встановлено, що реорганізація та ліквідація підприємства проводяться за рішенням засновника або за рішенням суду згідно з чинним законодавством України.

Зіньківська міська рада отримала пропозиції від Полтавської обласної ради та КП ПОР «Полтававодоканал» про передачу міського комунального підприємства «Зіньківський комунгосп» Зіньківської міської ради із комунальної власності Зіньківської міської ради у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області з метою підвищення якості послуг, які надаються мешканцям Зіньківської територіальної громади.

18.04.2023 вищенаведену пропозицію розглянуто на спільному засіданні постійних комісій Зіньківської міської ради з питань: - бюджету, комунальної власності, соціально-економічного розвитку, інвестицій та підприємництва; - з гуманітарних питань; - з питань промислової політики, житлово-комунального господарства, будівництва, архітектури, енергозбереження, транспорту та благоустрою;- з питань прав людини, законності, депутатської діяльності, етики та регламенту; - аграрної політики, земельних відносин, природокористування та планування території, за наслідками чого погоджено проект рішення «Про безоплатну передачу міського комунального підприємства "Зіньківський комунгосп" Зіньківської міської ради із комунальної власності Зіньківської міської ради у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області» та внести його на розгляд сесії, що підтверджується витягом з протоколу №4 спільного засідання постійних комісій (а.с. 26-28).

18.04.2023 двадцять сьомою (позачерговою) сесією восьмого скликання Зіньківської міської ради розглянуто проект вищенаведеного рішення та вирішено прийняти його як рішення міської ради, що підтверджується витягом з протоколу двадцять сьомої (позачергової) сесії восьмого скликання від 18.04.2023 (а.с. 29-30).

Колегія суддів зазначає, що оскільки засновником міського комунального підприємства «Зіньківський комунгосп» є Зіньківська міська рада, тому остання мала право розпоряджатись майном, зокрема, передавати її у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області на підставі відповідного рішення згідно ч. 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Доводи апелянтів щодо передачі відповідачем МКП «Зіньківський комунгосп» у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області без попереднього обговорення вказаного питання на громадських слуханнях та не його висвітлення серед жителів територіальної громади колегія суддів відхиляє, оскільки ні Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», ні Статутом міського комунального підприємства «Зіньківський комунгосп» Зіньківської міської ради, ні іншим нормативно-правовим актом не передбачено проведення зборів членів громад або зборів їх представників, щодо передачі комунального підприємства з комунальної власності міста у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст.

Натомість, підставою передачі об`єкту права комунальної власності відповідно до ч. 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є або згода територіальної громади або рішення ради.

В даному випадку, МКП «Зіньківський комунгосп» передано у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області на підставі спірного рішення.

Доводи скаржників про не вмотивованість та не конкретизацію рішення від 18.04.2023 колегія суддів вважає помилковими, оскільки останнє прийнято з урахуванням Конституції України, БК України, Законів України «Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності», «Про місцеве самоврядування в Україні», рекомендацій постійних комісій Зіньківської міської ради та листа Полтавської обласної ради від 28.12.2022.

При цьому не оприлюднення відповідачем листа Полтавської обласної ради від 28.12.2022 для ознайомлення мешканцям територіальної громади не свідчить про протиправність спірного рішення, оскільки такого обов`язку законодавчо не встановлено.

Отже, спірне рішення прийнято в межах повноважень та у спосіб встановлений законодавством.

Відповідно до статті 5 Конституції України Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Статтею 7 Основного Закону також передбачено, що в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Частина перша статті 140 Конституції України визначає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Відповідно до частини третьої цієї ж статті місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно ст. 20 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що державний контроль за діяльністю органів і посадових осіб місцевого самоврядування може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і не повинен призводити до втручання органів державної влади чи їх посадових осіб у здійснення органами місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст. 71 цього ж Закону органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.

Крім того, у Рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України. З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Такі ж положення закріплені також у статті 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, яка встановлює, що головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються Конституцією або законом; органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу; повноваження, якими наділяються органи місцевого самоврядування, як правило, мають бути повними і виключними.

З вищезазначених норм права слід дійти висновку, що , окрема міські ради як представницькі органи місцевого самоврядування є самостійними та непідконтрольними жодному державному органу під час виконання своїх власних повноважень.

Висновок про відсутність органу, уповноваженого здійснювати контроль, зокрема, звертатися до суду з позовом до органу місцевого самоврядування для оскарження його рішень, дій або бездіяльності у разі порушення останнім інтересів територіальної громади міститься у постановах Верховного Суду від 1 червня 2022 року у справі № 260/1815/21, від 1 вересня 2022 року у справі № 440/7210/2, від 1 грудня 2022 року у справі № 340/6113/21, від 1 лютого 2023 року у справі № 260/2284/21 та від 14 лютого 2023 року у справі № 580/1374/22.

Водночас, відповідно до ч.1 ст. 75 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед територіальними громадами. Вони періодично, але не менш як два рази на рік, інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення, звітують перед територіальними громадами про свою діяльність.

Згідно ч.10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Надаючи офіційне тлумачення цієї норми права в аспекті положень статті 114 Конституції України, Конституційний Суд України у Рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 зазначив, що зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом, тобто в судовому порядку.

Отже, відповідна міська рада є підзвітною, підконтрольною та відповідальною перед територіальною громадою; під час прийняття будь-яких рішень орган місцевого самоврядування має керуватися та діяти, головним чином, інтересами жителів територіальної громади, а тому прийняття рішення всупереч інтересам громади може бути підставою для оскарження такого рішення у судовому порядку.

Аналіз положень статті 5 (єдиним джерелом влади в Україні є народ, який здійснює владу безпосередньо і через, зокрема, органи місцевого самоврядування) та статті 140 (місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування) Конституції України дозволяє зробити висновок, що органи місцевого самоврядування, гарантуючи, у першу чергу, принципи законності, транспарентності (прозорості) та вторинності своїх владних повноважень від влади народу (мешканців відповідної територіальної громади, які обрали відповідні представницькі органи) є зацікавленими у тому, щоб підтримувати ініціативу щодо здійснення контролю за їх діяльність з боку адміністративного суду, збільшуючи довіру до своєї діяльності та рішень.

Судовий захист з боку адміністративного суду є найбільш ефективним механізмом захисту прав та інтересів громадян, інших фізичних та юридичних осіб, а також державних (суспільних) інтересів у випадку їх порушення з боку будь-якого суб`єкта, оскільки особливостями адміністративного судочинства є: заборона відмови в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини (ч.4 ст. 6 КАС України); лише адміністративний суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, суспільних інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.2 ст. 9 КАС України); лише адміністративний суд зобов`язаний вживати визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (ч.4 ст. 9).

Такий правовий висновок міститься, зокрема, у постанові Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 29 листопада 2022 року у справі № 240/401/19 та постанові Верховного Суду від 1 лютого 2023 року у справі № 260/2284/21.

Також Суд враховує Рекомендацію № R(87)16 Комітету міністрів Ради Європи щодо адміністративних процедур, які зачіпають велику кількість осіб (прийнято Комітетом міністрів 17 вересня 1987 року; Recommendation № R(87)16 of the Committee of ministers to member states on administrative procedures affecting a large number of persons), яка визначає, що адміністративний акт, що має вплив на велику кількість осіб, повинен обов`язково підлягати судовому контролю, який здійснюється з належним урахуванням прав та інтересів зацікавлених осіб, зокрема, шляхом забезпечення участі представників таких осіб у судовому розгляді справи, її апеляційному перегляді, та повідомленням про розгляд справи шляхом публічного оголошення.

При розгляді справи, судом апеляційної інстанції враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14.03.2023 у справі № 140/13065/21.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постійні комісії Зіньківської міської ради з питань: бюджету, комунальної власності, соціально-економічного розвитку, інвестицій та підприємництва; з гуманітарних питань; промислової політики, житлово-комунального господарства, будівництва, архітектури, енергозбереження, транспорту та благоустрою; прав людини, законності, депутатської діяльності, етики та регламенту; аграрної політики, земельних відносин, природокористування та планування території під час погодження проекту рішення від 18.04.2023 та внесення його на розгляд сесії обговорювали питання щодо його впливу на мешканців територіальної громади, досліджували інтереси громади та економічну доцільність передачі, ризики в разі не передачі такого майна, про що свідчить витяг з протоколу № 4 від 18.04.2023.

Також, як зазначив відповідач, міська рада враховувала, що КП ПОР «Полтававодоканал» створене з метою задоволення потреб територіальних громад Полтавської області з централізованого водопостачання та водовідведення, забезпечення якісними послугами, які відповідають стандартам якості.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об`єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов`язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води.

За твердженнями відповідача у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, і міст Полтавської області з комунальної власності Зіньківської міської ради було передано 56 артезіанських свердловин, які знаходяться на території Зіньківської міської громади, нікуди не переміщалися та використовуються для задоволення потреб Зіньківської громади у водопостачанні.

На даний час КП ПОР «Полтававодоканал» забезпечує: централізоване водопостачання та водовідведення по місту Зіньків, та централізоване водопостачання по 16 старостинських округах. Профільне підприємство обласного підпорядкування має більше ресурсів, відповідних спеціалістів та можливостей у сфері надання послуг централізованого водопостачання та водовідведення. За цей період для покращення матеріально - технічної бази Зіньківською дільницею обласного підприємства отримано від КП ПОР «Полтававодоканал» дві одиниці нової техніки: автогрейдер XCMG GR 165 та екскаватор - навантажувач JCB 3 СХ, а усе інше майно продовжує використовуватися Зіньківською дільницею обласного підприємства, нікуди не переміщувалося та використовується за призначенням.

Усі послуги, що надавалися населенню на території Зіньківської територіальної громади МКП «Зіньківський комунгосп» та перелічені позивачами в апеляційній скарзі, продовжують надаватися Зіньківською дільницею обласного підприємства КП ПОР «Полтававодоканал», жодного погіршення якості чи кількості послуг пов`язаних з належним функціонуванням систем водопостачання та водовідведення не відбулося, адже якісне надання цих послуг є основним видом діяльності КП ПОР «Полтававодоканал» та регламентується чинним галузевим законодавством України.

Також, зауважував, що робочі місця працівників збережено, заробітні плати забезпечено на рівні обласного підприємства. Триває робота по оформленню ліцензій на водокористування. Послуги населенню надаються у відповідності до вимог чинного законодавства, населення забезпечено питною водою.

Станом на травень 2024 року КП ПОР «Полтававодоканал» у Зіньківській громаді обслуговує 5656 споживачів. Наразі триває робота по підключенню нових абонентів та укладення договорів на централізоване водопостачання, усі послуги населенню надаються якісно та з дотриманням вимог чинного законодавства

Натомість, доводи скаржників про зменшення обсягів та погіршення умов надання житлово-комунальних послуг населенню, доступу до послуг сільгосптехніки, ймовірне підвищення тарифів на водопостачання та водовідведення внаслідок прийняття спірного рішення є лише їх припущеннями та не підтверджені жодними доказами у справі.

Посилання апелянтів на наявність у КП ПОР «Полтававодоканал» заборгованості понад 100 млн. грн також не свідчать, про неправомірне прийняття рішення та порушення інтересів членів територіальної громади.

Відтак, доводи позивачів про прийняття рішення міською радою без врахування інтересів громади та без належного обґрунтування є помилковими та не підтверджені належними доказами, як і не доведені посилання позивачів на обмеження доступу жителів до послуг тракторів, самоскидів, порушення трудових прав чи існування інших негативних наслідків в зв`язку з прийняттям оскаржуваного рішення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Зіньківської міської ради від 18.04.2023 відповідає вимогам чинного законодавства та підстави для його скасування відсутні.

Натомість, приписами ч. 1 ст. 5 КАС України встановлено. що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги - це конкретні юридичні факти, з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджуване порушення було обґрунтованим.

Заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.

Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому.

Судом першої інстанції не встановлено порушення прав та інтересів позивачів оскаржуваним рішенням.

Доводи апелянтів про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме врахування відзиву на позов, поданого суб`єктом владних повноважень, який не є учасником даної справи та залишення поза увагою не надання відзиву відповідачем, що фактично свідчить про визнання ним позову колегія суддів вважає безпідставними з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Зіньківською міською радою в особі виконавчого комітету Зіньківської міської ради подано відзив на позов за підписом міського голови ОСОБА_3 . На підтвердження повноважень діяти від імені саме Зіньківської міської ради С. Максименко надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Отже, фактично відзив на позов поданий Зіньківською міською радою, яка є відповідачем у справі.

Крім того, колегія суддів зауважує, що можливі порушення судом першої інстанції щодо прийняття відзиву на позов не є такими, що впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обов`язковими підставами для скасування судового рішення згідно ч. 3 ст. 317 КАС України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2024 по справі № 440/6408/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій