Постанова

від 04.06.2024 по справі 160/14886/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 червня 2024 року м. Дніпросправа № 160/14886/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МП-КИЇВ"

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року

у справі № 160/14886/23

за позовом Головного управління ДПС у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МП-КИЇВ"

про накладення арешту,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у м. Києві звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МП-КИЇВ", у якому просило прийняти рішення, яким застосувати адміністративний арешт коштів на рахунках ТОВ «МП Київ» (код ЄДРПОУ 43422208), а саме:

- р/р НОМЕР_1 , МФО 305299, назва банку АТ КБ "ПриватБанк";

- р/р НОМЕР_2 , МФО 305299, назва банку АТ КБ "ПриватБанк";

- р/р НОМЕР_3 , МФО 305299, назва банку АТ КБ "ПриватБанк";

- р/р НОМЕР_4 , МФО 305299, назва банку АТ КБ "ПриватБанк";

- р/р НОМЕР_5 , МФО 306500, назва банку АТ АБ "РАДАБАНК";

- р/р UA158999980385169000000437703, МФО 899998, Казначейство України (ел. адм. подат.);

- р/р НОМЕР_6 , МФО 300346, назва банку АТ "СЕНС БАНК";

- р/р НОМЕР_7 , МФО 300346, назва банку АТ "СЕНС БАНК";

- р/р НОМЕР_8 , МФО 307123, назва банку ПАТ "БАНК ВОСТОК".

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі №160/14886/23 адміністративний позов Головного управління ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "МП-КИЇВ" про накладення арешту задоволено.

Судом зазначено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/6860/23, що набрало законної сили, підтверджено правомірність та обґрунтованість наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 28.02.2023 року №851-п, у позивача були законні підстави для проведення перевірки відповідача. Суд дослідив, що відповідно до акта про відмову у допуску до проведення фактичної перевірки від 21.03.2023 року, посадовим (службовим) особам ГУ ДПС у м. Києві відмовлено у допуску до проведення фактичної перевірки. Акт містить підпис директора «МП Київ» О.І. Кісь. Отже, суд дійшов висновку про наявність у Головного управління ДПС у місті Києві області достатніх правових підстав для звернення до суду щодо застосування арешту коштів на рахунках відповідача.

Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "МП-КИЇВ" подало апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі № 160/14886/23, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вказує, що суд першої інстанції помилково не врахував, що на день звернення до суду позивач не надав доказів здійснення пошуку всього майна, що належить платнику податків і балансова вартість якого є меншою, ніж сума податкового боргу, вимоги з накладення арешту на кошти та інші цінності на розрахункових рахунках платника податків є передчасними та необґрунтованими. Вважає, що суд помилково не врахував відсутність інших підстав, окрім не допуску до перевірки, для застосування арешту коштів на рахунках. Звертає увагу, що суд не дослідив усунення відповідачем причин для застосування адміністративного арешту згідно ст.94.19.3 ПКУ, адже на виконання наказу позивача від 27.12.2023 року № 6492-п посадові особи позивача прибули на фактичну перевірку до відповідача та були допущені до перевірки, а в подальшому позивачем складено Акт (довідку) фактичної перевірки №5632/Ж5/26-15-09-1/43422208. Вважає, що реалізація інституту, встановленого ст.94 ПКУ, можлива виключно протягом 96-ти годин, тобто у разі звернення податкового органу в спеціальному (терміновому) порядку, встановленому ст. 283 КАС України, а в спірному випадку арешт коштів на рахунках відповідача не буде ефективним, оскільки з часу не допуску до перевірки та до часу ухвалення рішення суду минуло більше одного року.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, та зазначає:

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Головним управлінням ДПС у м. Києві, 28.02.2023 видано наказ №851-п "Про проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання, тривалістю 10 діб. Обґрунтування: доповідна записка управління контролю за підакцизними товарами від 27.02.2023 №570/26-15-09-01-09.

Відповідно до додатку 8 до наказу ГУ ДПС у м. Києві від 28.02.2023 року №851-п Перелік суб`єктів господарювання для проведення фактичних перевірок працівниками відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах на п.п. 19.1.4 п. 19.1 ст. 19, керуючись п.п. 20.1.4, п.п.20.1.6, п.п. 20.1.8, п.л. 20.1.9, п.л. 20.1.10, п.л. 20.1.11, п.п. 20.1.13, п.п. 20.1.14 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, п.л. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755- VI, зі змінами та доповненнями. Мета перевірки: дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій. Вид перевірки: фактична. Назва суб`єкта господарювання ТОВ «МП Київ». Тривалість перевірки 10 днів.

Відповідно до акта про відмову у допуску до проведення фактичної перевірки від 21.03.2023 року, посадовим (службовим) особам ГУ ДПС у м.Києві відмовлено у допуску до проведення фактичної перевірки по причині: не надання податковою інспекцією копії доповідної записки, яка повинна містити конкретну інформацію про порушення ТОВ законодавства, контроль за яких покладено на фіскальні органи. Акт містить підпис директора «МП Київ» О.І. Кісь.

Відповідно до акта про відмову від отримання наказу на проведення фактичної перевірки та підпису у направленнях на перевірку від 21.03.2023 року службовими особами ГУ ДПС у м.Києві складено акт про те, що після ознайомлення з законними підставами на проведення фактичної перевірки директор ТОВ «МП Київ» відмовився від отримання наказу на проведення фактичної перевірки та підпису у направленнях на перевірку.

Не погодившись із наказом про проведення перевірки відповідач оскаржив його до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, що стало предметом розгляду в межах адміністративної справи №160/6860/23.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/6860/23 від 12.06.2023, в задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «МП-Київ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МП-Київ» залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року у справі № 160/6860/23 залишено без змін.

Позивач звернувся до суду з повозом, в якому просив застосувати адміністративний арешт коштів на рахунках ТОВ «МП Київ»

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпункт 94.2.3 пункту 94.2. статті 94 ПК України визначає, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до пункту 94.6 статті 94 ПК України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Колегія суддів враховує, що Верховний Суд неодноразово у своїх постановах, зокрема, у справі №520/3517/19, формував висновок наступного змісту:

«Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Законодавцем в положеннях податкового законодавства розрізнюються два види арешту, а саме арешт майна та арешт коштів на рахунку платника.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені пунктом 94.2 статті 94 ПК України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав і розрізняються лише процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Положення статті 94 ПК України не визначає послідовності процедур застосування адміністративного арешту майна та адміністративного арешту коштів.

Натомість приписи статті 94 ПК України викладаються в єдиному контексті та відповідні правові норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків.

Отже, арешт на кошти платника податків накладається за наявності підстав, визначених пунктом 94.2 статті 94 ПК України, зокрема, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.»

Матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДПС у м. Києві, 28.02.2023 видано наказ №851-п "Про проведення фактичних перевірок суб`єктів господарювання, тривалістю 10 діб.

Згідно додатку 8 до наказу ГУ ДПС у м. Києві від 28.02.2023 року №851-п мета перевірки: дотримання вимог законодавства, яке регулює виробництво та обіг спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій. Вид перевірки: фактична. Назва суб`єкта господарювання ТОВ «МП Київ». Тривалість перевірки 10 днів.

Зі змісту наявного в матеріалах справи акту про відмову у допуску до проведення фактичної перевірки від 21.03.2023 року вбачається, що позивачем посадовим (службовим) особам ГУ ДПС у м. Києві відмовлено у допуску до проведення фактичної перевірки. Акт містить підпис директора «МП Київ» О.І. Кісь.

Правомірність наказу №851-п стосовно перевірки позивача перевірена в межах адміністративної справи №160/6860/23.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/6860/23 від 12.06.2023, в задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «МП-Київ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МП-Київ» залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року у справі № 160/6860/23 залишено без змін.

Відтак, враховуючи законодавчо визначені підстави для застосування арешту коштів платника податків, колегія суддів зазначає, що за встановленого факту не допуску відповідачем посадових осіб контролюючого органу до перевірки, а також встановлення законності підстав для проведення перевірки, у спірному випадку наявні підстави для застосування арешту коштів відповідача, які знаходяться на банківських рахунках. Доводи скаржника про відсутність інших підстав для застосування арешту коштів, окрім факту не допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки, вказаний висновок суду не спростовують.

Також, колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про те, що суд першої інстанції не врахував усунення скаржником причин для застосування арешту коштів, оскільки доказів такого усунення відповідачем до матеріалів справи не подано.

Колегія суддів не приймає Акт (довідку) фактичної перевірки №5632/Ж5/26-15-09-1/43422208 від 25.01.2024 року, яка долучена скаржником до апеляційної скарги, адже останній, у відповідності до приписів ч. 4 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів неможливість подання цього доказу до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Апеляційний суд відхиляє доводи скаржника про те, що Акт (довідка) фактичної перевірки №5632/Ж5/26-15-09-1/43422208 від 25.01.2024 року не існував станом на час надання скаржником відзиву на позовну заяву, а отже цей акт має бути прийнятий судом апеляційної інстанції. Колегія суддів зазначає, що скаржник мав Акт (довідку) фактичної перевірки №5632/Ж5/26-15-09-1/43422208 від 25.01.2024 року до ухвалення рішення судом першої інстанції, скаржник мав можливість подати цей акт суду першої інстанції до ухвалення рішення, однак цього не зробив.

Разом з тим, апеляційний суд також вважає безпідставними посилання скаржника на приписи ст.283 КАС України, оскільки в спірному випадку згідно КАС України податковий орган має право розсуду в обранні відповідного порядку звернення до суду, про що обов`язково має зазначатися в позовній заяві (заяві). Так, позивач обрав загальний порядок звернення до суду, відомості про обрання позивачем спеціального порядку, що передбачений ст. 283 КАС України, у позовній заяві відсутні.

Посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені в постанові у справі № 640/17091/21, колегія суддів вважає помилковими, адже правовідносини у справах № 640/17091/21 та №160/14886/23 не є подібними.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у Головного управління ДПС у місті Києві області достатніх правових підстав для звернення до суду щодо застосування арешту коштів на рахунках відповідача. Зворотні доводи скаржника свого підтвердження не знайшли.

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МП-КИЇВ" - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 березня 2024 року у справі № 160/14886/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України.

Головуючий - суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк

суддяЯ.В. Семененко