Постанова
від 21.02.2024 по справі 280/9741/21
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 лютого 2024 року м. Дніпросправа № 280/9741/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Юрко І.В., Ясенової Т.І., секретаря судового засідання Рівної В.В., за участю представника позивача Лісовської О.С., представника відповідача Жовтоножко Д.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.09.2023 року в адміністративній справі №280/9741/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОГ-Рітейл» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОГ-Рітейл» (далі позивач, ТОВ «ЗОГ-Рітейл») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач, ГУДПС), в якому просило: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 27.09.2021 року: №0138550701 (форма «Р») в частині нарахування суми податку на прибуток у розмірі 556348,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 139087,00 грн., усього в розмірі 695435,00 грн.; №0138580701 (форма «Р») в частині нарахування суми податкових зобов`язань з ПДВ в розмірі 4898448,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 1246537,95 грн., усього в розмірі 6144985,95 грн.; №0138600701 (форма «В4»), яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2608956,00 грн.; №0138620701 (форма «ПН»), в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 2140141,53 грн.; №00138510902 (форма «ПС») про нарахування штрафних санкцій в розмірі 180000,00 грн.; №00138520902 (форма «ПС») про нарахування штрафних санкцій в розмірі 9000,00грн.; №0138350717 (форма «Д») в частині нарахування штрафних санкцій та пені в розмірі 27362,03 грн.; №0138370717 (форма «Д») в частині нарахування штрафних санкцій та пені в розмірі 2450,16 грн.; №00138530902 (форма «ПС») в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 8574,51 грн.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 26.09.2023 року задоволено частково позовні вимоги, а саме суд:

Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення, прийняті Головним управлінням ДПС у Запорізькій області:

№0138550701 (форма «Р») в частині нарахування суми податку на прибуток у розмірі 556348,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 139087,00 грн., усього в розмірі 695435,00 грн.;

№0138580701 (форма «Р») в частині нарахування суми податкових зобов`язань з ПДВ в розмірі 4898448,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 1246537,95 грн., усього в розмірі 6144985,95 грн.;

№0138600701 (форма «В4»), яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2608956,00 грн.;

№0138620701 (форма «ПН»), в частині нарахування штрафних санкцій в розмірі 2140141,53 грн.;

№00138510902 (форма «ПС») про нарахування штрафних санкцій в розмірі 180000,00 грн.;

№00138520902 (форма «ПС») про нарахування штрафних санкцій в розмірі 9000,00 грн.;

№0138350717 (форма «Д») в частині нарахування штрафних санкцій та пені в розмірі 27362,03 грн.;

№0138370717 (форма «Д») в частині нарахування штрафних санкцій та пені в розмірі 2450,16 грн.

В решті позовних вимог відмовив.

Стягнув з Головного управління ДПС у Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОГ- РІТЕЙЛ» суму судового збору у розмірі 22700,00 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Обґрунтування апеляційної скарги

Щодо податкового повідомлення-рішення від 27.09.2021р. №0138550701, скаржник зазначає наступне.

У ході перевірки встановлено, що ТОВ «ЗОГ-Рітейл» мало взаємовідносини з ТОВ "АСТБУД" на загальну суму 3 708 989,28 грн.

Згідно баз даних Державної фіскальної служби України, зокрема, ІС "ПОДАТКОВИЙ БЛОК", Архіву електронної звітності, Єдиного реєстру податкових накладних, ВЕБ-САЙТ ГУ ДФС України та інші бази даних Державної фіскальної служби встановлена відсутність придбання робіт та послуг, що були реалізовані підприємством ТОВ "АСТБУД" на адресу ТОВ «ЗОГ-Рітейл». Також, відсутня інформація, щодо зберігання виготовленого товару.

Проведеним аналізом діяльності ТОВ "АСТБУД" по операціях з контрагентами-постачальниками встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в склу - маніпулювання товарними позиціями та обсягом, в силу не підтвердження проведених операцій ТОВ "АСТБУД" (через відсутність СГ за юридичною/фактичною адресою, не наданням відповіді на запити, через відсутність необхідної кількості кваліфікованого персоналу, складських приміщень, власного чи орендованого нерухомого майна, транспортних засобів тощо).

Враховуючи вищезазначене, шляхом викривлення показників податкової звітності та їх маніпулюванням при складанні декларацій з податку на прибуток та ПДВ, додатку №5 до декларації з ПДВ, встановлено штучне формування витрат та податкового кредиту з ПДВ для суб`єктів господарювання - покупців. Також, у ТОВ «АСТБУД» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутня інформація щодо зберігання, перевезення (навантаження, розвантаження) або виробництва вищезазначених товарів, його фізичні і хімічні властивості, яка передбачає наявність основних засобів, необхідних для такої операції, наприклад, складських приміщень, необхідних виробничих потужностей та/або транспорту, зокрема, вантажного та іншого спеціального призначення, обсяги фізичного руху товару в обмежені проміжки часу.

За наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень України інформацією, СУ ФР ГУ ДФС у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019100000000629.

За наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень України інформацією, Залізничним ВП ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42020141090000068 від 30.11.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 191 КК України.

З огляду на вищезазначене, ТОВ "АСТБУД" не має в достатній кількості основних засобів та трудових ресурсів для виконання робіт у таких обсягах, що також унеможливлює та ставить під сумнів виконання відповідних послуг для ТОВ «ЗОГ-Рітейл».

У період проведення перевірки встановлено, що ТОВ АСТБУД не мало наміру виконувати роботи у серпні 2019 року.

Перерахування грошових коштів здійснюється на підставі платіжних доручень з недостовірним зазначенням даних в його реквізитах (призначення платежу за товар, який фактично не отримано від певних контрагентів постачальників" та/або отримання якого у майбутньому виходячи з об`єктивних обставин є нереальним) та відсутня можливість достовірно ідентифікувати реальне призначення платежу по вказаній операції.

Отже, ТОВ "АСТБУД" не могло фактично здійснити господарські операції на користь ТОВ "ЗОГ-РІТЕЙЛ", що вказує ня формування ТОВ «ЗОГ-Рітейл» активу за рахунок надходження активів - товару з джерела невідомого походження, що вказує на безоплатне їх отримання.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ «ЗОГ-Рітейл» в порушення ст. 1, абзацу 8 ст. 4, ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р. №996-ХГУ (із змінами та доповненнями), п.5 П(С)БО №15 "Дохід", п.5 П(С)БО №11 "Зобов`язання", п.5.4 Розділу II П(С)БО №25 "Спрощена фінансова звітність", п. 2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, П(С)БУ 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.12.99р. № 318 не відображено у складі інших операційних доходів суму 3 090 824 грн., в тому числі за Три квартали 2019 року в сумі 3 090 824 грн., за 2019 рік в сумі 3 090 824 грн. по операціях з формування активів - товару/послуг з джерела невідомого походження з його легалізацією та по операціях з придбання послуг, факт надання яких відсутній, за рахунок використання документів від ТОВ "АСТБУД" що вплинуло на правильність визначення фінансового результату.

ТОВ «ЗОГ-Рітейл» створюючи видимість реальності здійснення оподатковуваних операцій по взаємовідносинам з ТОВ "АСТБУД" діяло умисно, оскільки всію удавано, цілеспрямовано створило умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне невиконання вимог, установлених Податковим кодексом України.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 27.09.2021р №0138580701, скаржник зазначає наступне.

Так, ТОВ «ЗОГ-Рітейл» у вересні 2019 року здійснює реорганізацію шляхом виділення нового підприємства ТОВ "РІТЕЙЛ-ПРОМ".

Згідно наданих під час проведення перевірки з актів приймання-передачі, які складені 09.09.2019р., ТОВ «ЗОГ-Рітейл» передає, а ТОВ "РІТЕЙЛ-ПРОМ» приймає ПММ в кількості 2 079 943,035 л., кредиторську заборгованість на суму 21400915,26 грн. Суми податку на додану вартість, сплачені при придбанні цих ПММ, віднесені до складу податкового кредиту у попередніх звітних періодах. Передача товару згідно акту приймання-передачі відбулася 25.0.2019р.

Прийнято Рішенням одноособового учасника ТОВ "ЗОГ-РІТЕЙЛ" Руіна Олексія Олександровича від 24 вересня 2019 року за №18 про реорганізацію ТОВ «ЗОГ-Рітейл» шляхом виділу з нього юридичної особи у формі товариства з обмеженою відповідальністю без припинення (ліквідації) ТОВ «ЗОГ-Рітейл», яке посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Кириченко К.В. 25.09.2019р. за №731.

Рішенням засновника ТОВ «ЗОГ-Рітейл» від 25.092019р. №19 ухвалили створити юридичну особу ТОВ «РІТЕЙЛ-ПРОМ» шляхом виділу з ТОВ "«ЗОГ-Рітейл», учасником новоствореного ТОВ «РІТЕЙЛ-ПРОМ» з дати утворення стає ТОВ «ЗОГ-Рітейл», що володіє 100% статутного капіталу, що складає 500,00 грн., а також призначити директором ТОВ "РІТЕЙЛ- ПРОМ" Проскурню Віктора Володимировича з дня реєстрації новоутвореного Товариства, яке посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Кириченко К.В. 25.09.2019р. за №732.

Відповідно до єдиного державного реєстру підприємств і організації України - ТОВ "РІТЕЙЛ-ПРОМ" зареєстровано 26.09.2019р.

Також, перевіркою встановлено, що частка ТОВ «ЗОГ-Рітейл» у новоствореному ТОВ "РІТЕЙЛ-ПРОМ" в бухгалтерському обліку ТОВ «ЗОГ-Рітейл» не відображена.

У жовтні 2019 року ТОВ «ЗОГ-Рітейл» здійснює реалізацію своєї частки в уставному фонді (100% уставного фонду) директору ТОВ "РІТЕЙЛ-ПРОМ", реалізація частки в бухгалтерському обліку не відображена.

Оскільки учасником новоствореного підприємства стає ТОВ «ЗОГ- РІТЕЙЛ», що володіє 100% статутного капіталу, а не учасник самого ТОВ «ЗОГ-Рітейл», тому сама операція не підпадає під визначення операції про виділення.

Передача ПММ здійснювалася до державної реєстрації новоутвореного товариства, тому така передача є операцією з безоплатного надання товару невстановленим особам.

Крім того, ТОВ "РІТЕЙЛ-ПРОМ" не є платником податку на додану вартість, єдиного податку, звітність подана лише за жовтень 2019 року з акцизного податку, за період з моменту утворення до 31.03.2021р. не звітував і не здійснював будь-якої діяльності, згідно поданої звітності новоутвореного підприємства з акцизного податку, резервуари, які зазначені в звітності, не відповідають виду палива, яке нібито отримало новоутворене підприємство (в звітності зазначені резервуари для зберігання дизельного пального, а передано скраплений газ), новостворене підприємство після державної реєстрації не звітувало, діяльності не вело, через 2 місяці змінило юридичну адресу, ГУ ДПС у Запорізькій області здійснено вихід для проведення фактичної перевірки (м. Запоріжжя), встановлено відсутність підприємства, направлено запит на юридичну адресу (м. Миколаїв) - підтверджено відсутність підприємства, що свідчить про здійснення операції' з виділення без ділової мети.

Також, ТОВ «ЗОГ-Рітейл» мало взаємовідносини з ТОВ «БІЗНЕС ФАКТОР КОМПАНІ» та ТОВ «ЛЕГІОН-ТРАНСБУД».

При цьому, підприємством не включено до бази оподаткування з ПДВ вартість товарів, відвантажених в адресу ТОВ "БІЗНЕС ФАКТОР КОМПАНІ", які в бухгалтерському обліку відображені проводкою Дт 361 Кт 791, на суму 21 000,00 грн. без ПДВ (25 200,00 грн71,2), не включено до складу податкових зобов`язань суму ПДВ в розмірі 4 200 грн. та не складено і не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну.

Відповідно до журналу-ордеру по 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" в квітні 2018 року ТОВ «ЗОГ-Рітейл» отримано попередню оплату за товар згідно платіжного доручення від 26.04.2018р. в розмірі 49 530,00 гри., в тому числі ПДВ 8 255,00 грн. Заборгованість станом на 01.04.201р.8 перед ТОВ "ЛЄГІОН-ТРАНСБУД" відсутня. Перше відвантаження товару в адресу ТОВ "ЛЄГІОН-ТРАНСБУД" відбулося 28.04.2018р. При цьому, підприємством не включено до складу податкових зобов`язань з ПДВ суму податку на додану вартість, отриману в попередній оплаті, та не складено і не зареєстровано податкову накладну. В бухгалтерському обліку операції з відвантаження відображені наступними проводками: Дг 311 "Поточні рахунки в національній валюті" Кт 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" - 49 530,00 грн. - отримано попередню оплату за товар.

У порушення пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України підприємством занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на суму попередньої оплати, отриманої від ТОВ "ЛЄГІОН-ТРАНСБУД", на загальну суму 8 255,00 грн., в тому числі за квітень 2018 року на суму 8 255,00 грн., на вартість паливно- мастильних матеріалів, які були реалізовані в грудні 2020 року на ТОВ "БІЗНЕС ФАКТОР КОМПАНІ» на загальну суму 4 200 грн., в тому числі за грудень 2020 року на суму 4200 грн.

ТОВ «ЗОГ-Рітейл» при здійсненні оподатковуваних операцій по взаємовідносинам з ТОВ БІЗНЕС ФАКТОР КОМПАНГ діяло умисно, оскільки воно удавано, цілеспрямовано створило умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне невиконання вимог, установлених Податковим кодексом України.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 27.09.2021р. №0138600701, скаржник зазначає наступне.

ТОВ «ЗОГ-Рітейл» у березні 2021 року здійснює реорганізацію шляхом виділення нового підприємства ТОВ "ЗАПОРІЖЖЯ ПРОМ".

Згідно рішення одноособового учасника ТОВ «ЗОГ-Рітейл» від 15 січня 2021 року № 35 про реорганізацію ТОВ «ЗОГ-Рітейл» шляхом виділу з нього юридичної особи товаариства з обмеженою відповідальністю без припинення (ліквідації) ТОВ «ЗОГ-Рітейл», яке посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Чепковою О.В. 15.01.2021р. за №211.

Відповідно до розподільчого балансу, який складено станом на 15.03.2021р. ТОВ "ЗОГ- РІТЕЙЛ" виділяє на баланс нового підприємства паливно-мастильні матеріали в кількості 1 091 563,875 л на загальну суму 13 066 855,64 грн., зареєстрований (пайовий) капітал на суму 500 грн., кредиторську заборгованість на суму 13 060 288,50 грн.

Згідно наданих під час проведення перевірки з актів приймання-передачі, які складені 15.03.2021р., ТОВ «ЗОГ-Рітейл» передає, а ТОВ "ЗАПОРІЖЖЯ ПРОМ" приймає ПММ в кількості 1 091 563,875 л, кредиторську заборгованість на суму 13 060 288,50 грн.

При цьому суми податку на додану вартість, сплачені при придбанні цих ПММ, віднесені до складу податкового кредиту у попередніх звітних періодах.

Відповідно до відповіді підприємства і засвідчених належним чином копій первинних документів передача товару згідно акту приймання- передачі відбулася 22.03.2021р.

Рішенням засновника ТОВ «ЗОГ-Рітейл» від 22.03.2021р. №37 постановили створити юридичну особу ТОВ "ЗАПОРІЖЖЯ ПРОМ" шляхом виділу з ТОВ "ЗОГ-РІТЕЙЛ ", учасником новоствореного ТОВ "ЗАПОРІЖЖЯ ПРОМ" з дати утворення стає ТОВ "ЗОГ-РІТЕЙЛ", що володіє 100% статутного капіталу, що складає 500,00 грн., а також призначити директором ТОВ "ЗАПОРІЖЖЯ ПРОМ" Хлопецького Віталія Олександровича з дня реєстрації новоутвореного Товариства, яке посвідчено приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області Чепковою О.В. 22.03.2021р. за №151.

Відповідно до єдиного державного реєстру підприємств і організації України ТОВ "ЗАПОРІЖЖЯ ПРОМ" зареєстровано 23.03.2021р.

Також, перевіркою встановлено, що частка ТОВ «ЗОГ-Рітейл» у новоствореному ТОВ "ЗАПОРІЖЖЯ ПРОМ" в бухгалтерському обліку ТОВ «ЗОГ-Рітейл» не відображена.

Оскільки учасником новоствореного підприємства стає ТОВ «ЗОГ-Рітейл», що володіє 100% статутного капіталу, а не учасник самого ТОВ "ЗОГ-РІТЕЙЛ", тому сама операція не підпадає під визначення операції про виділення. Також, передача ПММ здійснювалася ще до державної реєстрації новоутвореного товариства, тому така передача є операцією з безоплатного надання товару невстановленим особам.

Отже, ТОВ «ЗОГ-Рітейл» занижено базу оподаткування з податку на додану вартість на вартість безоплатно наданих товарів в сумі 13 066 856 грн., не включено до складу податкових зобов`язань з ПДВ суму 2 613 371 грн., та не складено і не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну.

Крім того, ТОВ "ЗАПОРІЖЖЯ ПРОМ" не є платником податку на додану вартість, єдиного податку, звітність подана лише з акцизного податку, діяльності не вело, через 1 місяць змінило юридичну адресу, що свідчить про здійснення операції з виділення без ділової мети.

У порушення пп.14.1.191 п.14.1 ст.14, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України підприємством занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на вартість паливно-мастильних матеріалів, які були безоплатно передані невстановленим особам, на загальну суму 2 613 371 грн., в тому числі за березень 2021 року на суму 2 613 371 грн.

У порушення вимог пп.14.1.36, пп. 14.1.181 п.14.1 сг.І4, п.198.1, п.198.2, п.1983, п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України ТОВ «ЗОГ-Рітейл» завищено податковий кредит по взаємовідносинам з вищезазначеному контрагенту у загальній сумі 618 165 гри., в тому числі за серпень 2019 року в сумі 618 165 гри.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0138620701, скаржник зазначає наступне.

Під час реєстрації податкових накладних складених та зареєстрованих продавцем товарів (робіт, послуг) за період з 21.03.2017р. по 31.03.2021р. встановлено, що ТОВ «ЗОГ-Рітейл» була встановлена відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податковій.

Так, податкові накладні, не складені та не включені до складу податкового зобов`язання в деклараціях з ПДВ відповідного звітного періоду. Станом на день підписання акту перевірки податкові накладні не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З урахуванням вищенаведеного, за період з 21.03.2017р. по 31.03.2021р. ТОВ «ЗОГ-Рітейл» встановлені порушення вимог п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в частині відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 7 039 541,97 грн.

Щодо порушень з акцизного податку скаржник зазначає наступне.

Так, податковим повідомленням-рішенням від 27.09.2021р. №00138530902 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 13731,38грн.

ТОВ «ЗОГ-Рітейл» акцизні накладні виписані в період з 01.07.2019р. по 31.03.2021р. в Єдиному реєстрі акцизних накладних зареєстровано з порушенням граничного терміну її реєстрації, визначеного абзацами 2-11 п. 231.6 стані 231 Податкового кодексу України, перелік яких наведено у Додатку 11 до акту перевірки.

Відповідальність, розмір та сума штрафу за порушення граничного терміну реєстрації акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних наведена в Розрахунку до податкового- повідомлення рішення від 27.09.2021р. №00138530902.

Відповідальність та розмір штрафу за порушення порядку реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до таких акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних визначено в статті 120-2 Податкового кодексу України, з урахуванням п.25 підрозділу 5 розділу XX Податкового кодексу України.

Також, податковим повідомленням-рішенням від 27.09.2021 №00138510902 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 180000,00грн.

Відповідно Реєстру платників акцизного податку з реалізації пального та спирту етилового ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» зареєстрований платником акцизного податку з реалізації пального в зазначеному реєстрі за № 507, дата внесення запису 21.06.2019р.

Згідно наданих до перевірки документів, баз даних ІС «Податковий блок», ІС «Архів електронної звітності», Єдиного ліцензійного реєстру та документів, які додані до заяви на отримання ліцензії, що визначені законодавством, встановлено наступне.

Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області видано Дозвіл від 24.06.2019р. №229.19.23 терміном дії з 24.06.2019р. по 24.06.2024р., відповідно до якого ТОВ «ЗОГ-Рітейл» дозволяється експлуатувати машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки:

Устаткування, пов`язане з розподілом, зберіганням вибухонебезпечних речовин 1 і 2 класу небезпеки, горючих рідин, маса яких дорівнює або перевищує значення нормативів порогових мас, які визначені постановою КМУ від 11.07.2002р. №956 «Про ідентифікацію та декларування безпеки об`єктів підвищеної небезпеки»: Сталевих резервуарів надземних горизонтальних та вертикальних типу РВС,ЗВГ,РГС.

ТОВ «ЗОГ-Рітейл» до перевірки надано договори оренди.

Проте, ТОВ "ЗОГ-Рітейл" до перевірки не надано документи на резервуари за серійними номерами: №1, №18, №Е1, №Е2, №11а, №12а, №30а, №14а, №15а (паспорт на резервуар, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, градуювальні таблиці), які підприємством отримано в користування відповідно до Додаткової угоди від 29.01.2020р. до договору ореади від 30.08.2018р. №ТДЕХРЗР-300818.

Проведеною документальною плановою перевіркою ТОВ «ЗОГ-Рітейл» встановлено відсутність (не обладнання та не реєстрацію в Єдиному державному реєстрі в законодавчо встановлені строки) рівнемірів-лічильників на резервуарах для зберігання та відпуску пального в кількості 9 одиниці на акцизному складі №1003317 за адресою: Запорізька область, Запорізький р-н, с.Зеленопілля, вул.Східна, 6, чим порушено вимоги пп.230.1.2 п.230.1 ст.230, пункту 12 підрозділу 5 розділу XX Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

Також, податковим повідомленням-рішенням від 27.09.2021р. №00138520902 застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 9000,00грн.

ТОВ «ЗОГ-Рітейл» в перевіряємий період несвоєчасно надано довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального по акцизному складі пального, чим порушено вимоги пп.230.1.3 п.230.1 ст.230 ПК України в частині незабезпечення своєчасного подання щоденно Довідок (уніфікований номер акцизного складу 1003317) за звітну добу: 01.01.2020р., 03.01.2020р., 04.01.2020р., 05.01.2020р., 06.01.2020р., 18.12.2020р., 31.12.2020р., 01.01.2021р., 02.01.2021р.

Щодо порушень з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, скаржник зазначає наступне.

Так, позивач не погодився з відповідачем в частині нарахування штрафних санкцій та пені в розмірі 27362,03 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 27.09.2021р. №0138350717 та в частині нарахування штрафних санкцій та пені в розмірі 2450,16 грн. по податковому повідомленню - рішенню від 27.09.2021р. №0138370717, а саме з тим, що штрафні (фінансові) санкції застосовані у відповідності до п.2 ст.1251 ПК України у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Перевіркою встановлено заниження бази оподаткування по податку на доходи фізичних осіб за орендне користування приміщення у періоді вересень 2017 - лютий 2021 у розмірі 593439,00 грн. (20342,25*42 періоду 854374,50-261030,00=593344,50), що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб за вересень 2017 - лютий 2021 у сумі 106819,02 грн. та військового збору за вересень 2017 - лютий 2021 у сумі 8901,5 грн.

У ході проведення перевірки ТОВ «ЗОГ-Рітейл» вручено запит від 27.08.2021 №1 з метою отримання пояснень стосовно вказаного порушення.

ТОВ "«ЗОГ-Рітейл» на запит від 27.08.2021 №1 пояснень або будь-яких документів, що виключають вину підприємства у вчиненні правопорушення, пом`якшуючих обставин (стаття 112-1Кодексу) або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності платника податку (пункт 112.8 статті 112 Кодексу) не надано.

Виходячи з вищенаведеного, перевіркою встановлено існування фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків ТОВ «ЗОГ-Рітейл» через те, що платник податків мав можливість дотримуватися правил та норм, встановлених ПК України, проте не вжив заходів для їх дотримання, та як здійснював нарахування за орендне користування приміщення без дотримання вимог діючого законодавства, а підприємство погодилось з встановленим актом перевірки порушенням, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб за вересень 2017-лютий 2021 у сумі 106819,02 грн. та військового збору за вересень 2017 лютий 2021 у сумі 8901,5 грн.

Враховуючи вищенаведене в акті перевірки вірно зазначені висновки щодо встановленого порушення вимог:

- пп.164.2.5. п. 164.2. ст.164, п.167.1 ст.167, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п.168.1 ст.168, пп. 170.1.2 п. 170.1. ст.170 ПК України- заниження бази оподаткування по податку на доходи фізичних осіб за орендне користування приміщенням у періоді вересень 2017 - лютий 2021 року у розмірі 593439 грн, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб за вересень 2017 - лютий 2021 у сумі 106819,02 грн.

-п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ, пп.164.2.5. п. 164.2. ст.164, п.167.1 ст.167, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п.168.1 ст.168, пп. 170.1.2 п.170.1, ст.170 ПК України- занижено бази оподаткування військовим збором за орендне користування приміщенням у періоді вересень 2017 - лютий 2021 у розмірі 593439,00 грн., що призвело до заниження військового збору за вересень 2017 лютий у сумі 8901,59 грн.

Від позивача надійшов відзив на скаргу в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

В обґрунтування зазначено, зокрема, що ТОВ «ЗОГ-Рітейл» частково не погоджується з нарахуваннями встановленими податковим повідомленням-рішенням від 27.09.2021 року №0138550701 в частині нарахування суми податку на прибуток за три квартали 2019 року в сумі 556348,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 139087,00 грн., усього в розмірі 695435,00 грн.

Нарахування з якими Товариство не погоджується були здійснені на підставі висновку податкового органу щодо заниження операційних доходів по взаємовідносинам з ТОВ «АСТБУД» у сумі 3 090 824 грн.

ТОВ «ЗОГ-Рітейл» не погодилось з вказаними висновками, оскільки взаємовідносини з ТОВ «АСТБУД» носили реальний характер, від контрагента були отримані будівельна та ремонтні послуги на об`єкті за адресою Запорізька обл., Запорізький район, с. Зеленопілля, вул. Східна, 6 - нафтобаза, що орендує позивач для здійснення господарської діяльності з оптової торгівлі пальним, та підтверджується документами.

Між ТОВ «ЗОГ-Рітейл» та ТОВ «АСТБУД» був укладений договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт №СП-029/06-19 від 17.06.2019р. за яким Виконавець (ТОВ «АСТБУД») зобов`язується на замовлення Замовника (ТОВ «ЗОГ-Рітейл») виконати монтажні роботи відповідно до п. 1.2. цього Договору, що є його невід`ємною частиною, на об`єкті Замовника, та передати виконані роботи Замовнику за Актом про прийняття виконаних робіт по Договору, а Замовник у свою чергу зобов`язується прийняти закінчені роботи та оплатити їх відповідно умов цього Договору. Місцезнаходження Об`єкта: Запорізька обл., Запорізький район, с. Зеленопілля, вул. Східна, б.6.

Будівельні та ремонтні роботи були виконані ТОВ «АСТБУД» у серпні 2019 року.

На підтвердження виконання будівельних робіт сторонами були погоджені та підписані наступні документи, складені згідно встановлених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №174 від 27.08.2000р. форм.

ТОВ «ЗОГ-Рітейл» здійснили оплату за виконані роботи на рахунок ТОВ «АСТБУД» в розмірі 407989,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1308 від 17.09.2019 року.

За звітний період серпень 2019 ТОВ «ЗОГ-Рітейл» була складена та подана податкова декларація з податку на додану вартість, якою внесено до обсягів придбання товарів/послуг суму 3090824,41 грн. отриманих від ТОВ «АСТБУД» будівельних послуг, у додатку 5 (розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту у розмірі контрагентів) можна прослідкувати постачальника у таблиці 2 порядковий номер 29.

Факт виконання робіт та оплати їх вартості підтверджується позивачем документально, надана достатня кількість документів на підтвердження реальності здійснення господарської операцій, які належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності позивача.

Висновок контролюючого органу про неприйнятність документів повинен ґрунтуватись з урахуванням об`єктивного та суб`єктивного критеріїв, однак доводи щодо здійснення фіктивного підприємництва контрагентом ТОВ «ЗОГ-Рітейл» вироком суду не встановлено.

Фігурування у кримінальних провадженнях ТОВ «АСТБУД» відбулось значно пізніше у 2020 році, в той час, як будівельні та ремонтні роботи в адресу ТОВ «ЗОГ-Рітейл» були виконані у серпні 2019 року.

Сам по собі факт порушення кримінального провадження щодо контрагента платника податків, в якому не винесено вироку суду або ухвали про закриття кримінального провадження із звільнення особи від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав в силу приписів частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Долучені до справи письмові докази (договір підряду, акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, платіжні доручення та інші документи згідно встановлених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №174 від 27.08.2000р. форм) не містять будь-яких істотних недоліків форми чи змісту первинних документів, якими позивач доводить реальність цих господарських операцій.

Діяльність ТОВ «АСТБУД» також розглядалась судами у взаємовідносинах з іншими контрагентами, зокрема, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.07.2021 року по справі №380/7237/20.

У відкритому реєстрі судових рішень відсутні рішення суду, у тому числі вироки, щодо посадових осіб ТОВ «АСТБУД», як також відсутня інформація про порушення кримінального провадження щодо ТОВ «АСТБУД» та відповідних посадових осіб.

Щодо донарахованих сум податку при взаємовідносинах з С(Ф)Г «СПІЛКА ПІВДЕННИХ СЕЛЯН» та ТОВ «БІЗНЕС ФАКТОР КОМПАНІ», позивач погоджується з нарахованими сумами у зв`язку з не включенням до складу доходу від реалізації товарів вартість відвантажених товарів в адресу цих суб`єктів господарювання через не правильність відображення в бухгалтерському обліку. Тож донарахований дохід складає 2877,00 грн. (4 квартал 2019 року при взаємовідносинах з С(Ф)Г «СПІЛКА ПІВДЕННИХ СЕЛЯН») та 3780,00 грн. (2020 рік при взаємовідносинах з ТОВ «БІЗНЕС ФАКТОР КОМПАНІ»), штрафні санкції у розмірі 719,25 грн. на суму 2877,00 грн. за 4 квартал 2019 року при взаємовідносинах з С(Ф)Г «СПІЛКА ПІВДЕННИХ СЕЛЯН» не оскаржуються позивачем.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 27.09.2021 року №0138580701 в частині нарахування суми податкових зобов`язань з ПДВ в розмірі 4898448,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 1246537,95 грн., усього в розмірі 6144985,95 грн., позивач зазначає наступне.

Від ТОВ «АСТБУД» було отримано будівельних та ремонтних послуг на суму 3090824,41 грн. з ПДВ.

ТОВ «АСТБУД» виписані та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні на адресу ТОВ «ЗОГ-Рітейл».

За звітний період серпень 2019 ТОВ «ЗОГ-Рітейл» була складена та подана податкова декларація з податку на додану вартість, якою внесено до обсягів придбання товарів/послуг суму 3090824,41 грн. отриманих від ТОВ «АСТБУД» будівельних послуг, у додатку 5 (розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту у розмірі котрагентів) можна прослідкувати постачальника у таблиці 2 порядковий номер 29.

ТОВ «ЗОГ-Рітейл» правомірно включили до складу податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «АСТБУД» у серпні 2019 року суму ПДВ 618 165 грн., та у рядку 10.1 (колонка Б) декларації з ПДВ за серпень 2019 року відобразили загальну суму 618 165 грн.

ТОВ «ЗОГ-Рітейл» не погодились з податковим повідомленням-рішенням в частині встановленого порушення заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на вартість паливно- мастильних матеріалів, які, як було встановлено актом перевірки, були безоплатно передані невстановленим особам, на загальну суму 4 280 283 грн., в тому числі за вересень 2019 року на суму 4 280 283 грн., заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на вартість паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 2 613 371 грн., в тому числі за березень 2021 року на суму 2 613 371 грн.

Платник ПДВ, який реорганізується, зокрема шляхом виділу, при передачі активів та пасивів за розподільчим балансом, не здійснює нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Вказаний висновок підтверджується Державною податковою службою України у індивідуальній податковій консультації від 04.11.2020р. №4547ЛПК/99-00- 07-08-01-06.

Виділ з ТОВ «ЗОГ-Рітейл» новоутвореного ТОВ «РІТЕЙЛ-ПРОМ» було завершено. ТОВ «РІТЕЙЛ-ПРОМ» перейшло право власності на паливо згідно розподільчого балансу, який затверджений директором ТОВ «ЗОГ-Рітейл» у зв`язку з реорганізацією ТОВ «ЗОГ-Рітейл» шляхом виділу, складені та підписані акти прийому-передачі від 25.09.2019р., проте фактичне отримання палива не могло бути здійснено оскільки податковим законодавством передбачена для цього обов`язкова реєстрація акцизних складів.

Тож, фактичне відвантаження на акцизний склад №1012324 ТОВ «РІТЕЙЛ-ПРОМ» відбулось 11.10.2019р., 17.12.2019р., 28.12.2019р., що підтверджується зареєстрованими акцизними накладними.

ТОВ «РІТЕЙЛ-ПРОМ» після реєстрації акцизних складів повідомило ТОВ «ЗОГ-Рітейл» про можливість фактичного відвантаження палива. До дати фактичного відвантаження паливо знаходилось на акцизному складі ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» N« 1003317 не в окремих ємностях, а разом з паливом, що належало ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» та іншим суб`єктам господарювання, паливо яких зберігалось на той момент на складі.

Факт здійснення виділу з ТОВ «ЗОГ-Рітейл» новоутвореного підприємства ТОВ «РІТЕЙЛ-ПРОМ» зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, факт передачі товарно- матеріальних цінностей підтверджено розподільчим балансом, актами прийому- передачі, зареєстрованими у реєстрі акцизних накладних на передачу палива. Тож висновки перевіряючих, що ТОВ «ЗОГ-Рітейл» занижено базу оподаткування з податку на додану вартість на вартість безоплатно наданих товарів в сумі 21 401 415,26 грн., не включено до складу податкових зобов`язань з ПДВ суму 4 280 283 грн., та не складено і не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну, є неправомірними.

Щодо сум донарахованого податку у розмірі 70005,00 грн. за жовтень 2018 року та 76168,00 грн. за березень 2021 року позивач погоджується, у зв`язку з тим, що вказані суми дійсно не були включені Позивачем до податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

ТОВ «ЗОГ-Рітейл» частково не погоджується з нарахованими штрафними санкціями у розмірі 25% від суми донарахованого ПДВ, оскільки в акті встановлено, що при здійсненні оподатковуваних операцій по взаємовідносинам з ТОВ "ЛЕГІОН- ТРАНСБУД", ТОП «ЗОГ-Рітейл» діяло умисно, оскільки воно удавано, цілеспрямовано створило умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне невиконання вимог, установлених Податковим кодексом України.

Ті ж самі висновки здійснені щодо оподаткування операцій по взаємовідносинам з ОСОБА_1 щодо заниження податкових зобов`язань в розмірі 71683,00 грн., та по взаємовідносинам з ТОВ «Бізнес Фактор Компані» щодо заниження податкових зобов`язань в розмірі 4200,00 грн.

Тобто до позивача були застосовані штрафи в розмірі 25 відсотків суми ПДВ і ця сума згідно розрахунку до податкового повідомлення-рішення склала від суми донарахованого ПДВ за період жовтень 2018 в розмірі 70005,00 грн. - 17501,25 грн., від суми донарахованого ПДВ за період березень 2021 в розмірі 76168,00 грн. - 19042,00 грн.

Проте, обов`язок доведення вини, Кодексом покладено на контролюючий орган, без виконання якого, особу не можливо буде притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини.

Проте у даному випадку позивач діяв без умисності, що доводить встановлена відсутність заборгованості по податку на додану вартість за 3 роки (з 2017 по 2020), крім оскаржуваних сум, вчасного перерахування до бюджету 2068876,00 грн. - суми нарахованого податку на додану вартість.

Вказане доводить відсутність умисності в несплаті податку на додану вартість, тож штрафні санкції мали бути застосовані в розмірі 10% від занижених сум податків за кожен місяць згідно п. 1251.1. ст. 1251 Податкового кодексу України і мали б складати від суми донарахованого ПДВ в розмірі 70005,00 грн. - 7000,50 грн., від суми донарахованого ПДВ в розмірі 76168,00 грн. - 7616,80 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 27.09.2021 року №0138600701, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2608956,00 грн, позивач зазначає, що платник ПДВ, який реорганізується, зокрема шляхом виділу, при передачі активів та пасивів за розподільчим балансом, не здійснює нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Вказаний висновок, в свою чергу, також здійснений Державною податковою службою України у індивідуальній податковій консультації від 04.11.2020р. №4547ДПК/99-00- 07-08-01-06.

Виділ з ТОВ «ЗОГ-Рітейл» новоутвореного ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯ ПРОМ» було завершено - ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯ ПРОМ» перейшло право власності на паливо згідно розподільчого балансу, який підписаний директором та бухгалтером ТОВ «ЗОГ-Рітейл» у зв`язку з реорганізацією ТОВ «ЗОГ-Рітейл» шляхом виділу, складені та підписані акти прийому-передачі від 22.03.2021р., проте фактичне отримання палива не могло бути здійснено оскільки податковим законодавством для цього передбачена обов`язкова реєстрація акцизних складів.

Тож фактичне відвантаження на акцизний склад N« 1016296 ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯ ПРОМ» відбулось 02.06.2021р., що підтверджується зареєстрованими акцизними накладними. ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯ ПРОМ» після реєстрації акцизних складів повідомило ТОВ «ЗОГ-Рітейл» про можливість фактичного відвантаження палива. До дати фактичного відвантаження паливо знаходилось на акцизному складі ТОВ «ЗОГ-Рітейл» №1003317 не в окремих ємностях, а разом з паливом, що належало ТОВ «ЗОГ-Рітейл» та іншим суб`єктам господарювання, паливо яких зберігалось на той момент на складі.

Факт здійснення виділу з ТОВ «ЗОГ-Рітейл» новоутвореного підприємства ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯ ПРОМ» зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, факт передачі товарно- матеріальних цінностей підтверджено розподільчим балансом, актами прийому- передачі, зареєстрованими у реєстрі акцизних накладних на передачу палива. Тож висновки перевіряючих, що ТОВ «ЗОГ-Рітейл» занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на вартість безоплатно наданих товарів на загальну суму 2613371,00 грн., є неправомірними.

Податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2021 рік задекларовано суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 2 608 956,00 грн. Різниця у розмірі 4415,00 грн. є встановленим заниженням податкового кредиту, яка повинна була бути включеною позивачем у листопаді 2020 року, тож була вирахувана з загальної суми 2613371,00 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 27.09.2021 року №0138680701 податковий орган зменшив розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за період березень 2021 року на всю задекларовану суму у розмірі 2608956,00 грн., з чим ТОВ «ЗОГ-Рітейл» не погоджується.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 27.09.2021 року №0138620701 в частині нарахування штрафних санкцій за не реєстрацію податкових накладних, позивач зазначає наступне.

ТОВ «ЗОГ-Рітейл» не погоджується з встановленим порушенням заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на вартість паливно- мастильних матеріалів, які були безоплатно передані невстановленим особам, на загальну суму 4 280 283 грн., в тому числі за вересень 2019 року на суму 4 280 283 грн.

Оскільки ТОВ «ЗОГ-Рітейл» не погоджується, що суму 4280283,00 грн. необхідно було включати в зобов`язання з податку на додану вартість, відповідно не погоджується з необхідність реєструвати податкову накладну на суму ПДВ 4280283,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виділ з ТОВ «ЗОГ-Рітейл» новоутвореного ТОВ «РІТЕЙЛ-ПРОМ» було завершено. ТОВ «РІТЕЙЛ-ПРОМ» перейшло право власності на паливо згідно розподільчого балансу, який затверджений директором ТОВ «ЗОГ-Рітейл» у зв`язку з реорганізацією ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» шляхом виділу, складені та підписані акти прийому-передачі від 25.09.2019р., проте фактичне отримання палива не могло бути здійснено оскільки податковим законодавством передбачена обов`язкова реєстрація акцизних складів.

Тож фактичне відвантаження на акцизний склад №1012324 ТОВ «РІТЕЙЛ-ПРОМ» відбулось 11.10.2019р., 17.12.2019р., 28.12.2019р., що підтверджується зареєстрованими акцизними накладними. ТОВ «РІТЕЙЛ-ПРОМ» після реєстрації акцизних складів повідомило ТОВ «ЗОГ-Рітейл» про можливість фактичного відвантаження палива. До дати фактичного відвантаження паливо знаходилось на акцизному складі ТОВ «ЗОГ-Рітейл» №1003317 не в окремих ємностях, а разом з паливом, що належало ТОВ «ЗОГ-Рітейл» та іншим суб`єктам господарювання, паливо яких зберігалось на той момент на складі.

Факт здійснення виділу з ТОВ «ЗОГ-Рітейл» новоутвореного підприємства ТОВ «РІТЕЙЛ-ПРОМ» зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, факт передачі товарно- матеріальних цінностей підтверджено розподільчим балансом, актами прийому- передачі, зареєстрованими у реєстрі акцизних накладних на передачу палива. Тож висновки перевіряючих, що ТОВ «ЗОГ-Рітейл» занижено базу оподаткування з податку на додану вартість на вартість безоплатно наданих товарів в сумі 21 401 415,26 грн., не включено до складу податкових зобов`язань з ПДВ суму 4 280 283 грн., та не складено і не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну, є неправомірними.

Тож нараховані штрафні санкції за не реєстрацію податкової накладної на суму 4 280 283 грн. в розмірі 2140141,53 грн. є неправомірними.

З приводу встановленого порушення відсутності реєстрації податкової накладної на вартість реалізації паливо-мастильних матеріалів, які були реалізовані в грудні 2020 року на ТОВ "БІЗНЕС ФАКТОР КОМПАНІ", на загальну суму 4 200 грн., позивач зазначає, що позивачем був зареєстрований розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 16.12.2020р. №8 до податкової накладної від 01.02.2020р. №3 на суму коригування 4 200,00 грн. Вказане підтверджується розрахунком коригування кількісних і вартісних показників від 16.12.2020 №8 до податкової накладної від 01.02.2020р. №3 з квитанцією про прийняття та податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2020 року.

Вказане свідчить про відсутність дослідження податковим органом всіх документів, звітності суб`єкта господарювання, що перевірявся.

Щодо відсутності реєстрації у ЄРПН податкових накладних складених від ТОВ «ЗОГ-Рітейл» на реалізацію паливно-мастильних матеріалів в серпні 2018 року на ПП "ОІЛАВТОГРУП", на загальну суму 61 750,00 грн. та на суму попередньої оплати, отриманої від ТОВ "ЛЄГЮН-ТРАНСБУД", на загальну суму 8 255,00 грн. Позивач погоджується з вказаними порушенням та не оскаржує.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 27.09.2021 року №0138510902 щодо нарахування штрафних санкцій в розмірі 180000,00 грн., позивач зазначає, що Договором оренди №ТДЕХРЗР-ЗОО818 від 30.08.2018р. укладеним між ТОВ «Торговий дім «Екохімресурс» та ТОВ «ЗОГ-Рітейл» позивачем було отримане у тимчасове володіння та користування склад нафтопродуктів за адресою: Запорізька область, Запорізький р-н, с.Зеленопілля, вул.Східна, 6 та обладнання резервуари в кількості 39 шт. Додатковою угодою №1 від 29.01.2020р. до Договору оренди №ТДЕХРЗР-ЗОО818 від 30.08.2018р. у тимчасове володіння та користування орендодавцем було надано ще 20 резервуарів для зберігання пального, у тому числі резервуари за серійними номерами: №1, №18, №Е1, №Е2, №11а, №12а, №30а, №14а, №15а.

Довідками про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри зареєстрованим в ЄРАН ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» зареєстрували всі резервуари крім резервуарів за серійними номерами: №1, №18, №Е1, №Е2, №11а, №12а, №30а, №14а, №15а, оскільки необхідності в експлуатації цих резервуарів не було, для здійснення діяльності зі зберігання та реалізації пального вистачало 50 резервуарів для палива і 10 резервуарів для скрапленого газу.

Окремо наказами по ТОВ «ЗОГ-Рітейл» на підприємстві за необхідності вводились та виводились з експлуатації резервуари, технічній службі підприємства наказувалось провести всі необхідні дії (обладнання рівнемірами) для можливості використання резервуарів з запланованої дати експлуатації.

На наступний день після винесення наказів по підприємству подавались та реєструвались в ЄРАН довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри з коригувальними даними щодо введення або виведення з експлуатації резервуарів.

Додатковою угодою (про розірвання договору) від 20.10.2021р. до договору оренди №ТДЕХРЗР-ЗОО818 від 30.08.2018р. було повернуте взяте в оренду майно та всі резервуари, які були прийняті в оренду.

Між ТОВ «ЗОГ-Рітейл» та ТОВ «ЗАПОРІЖНАФТОСИНТЕЗ» був укладений інший договір оренди №ЗРЗНС-211020 від 21.11.2020р., у зв`язку зі зміною власника орендованого майна, яким Позивачем було отримане у тимчасове володіння та користування склад нафтопродуктів за адресою: Запорізька область, Запорізький р-н, с.Зеленопілля, вул.Східна, 6 та обладнання резервуари в кількості 50 шт.

У переліку резервуарів до вказаного договору відсутні резервуари за серійними номерами: №1, №18, №Е1, №Е2, №11а, №12а, №30а, №14а, №15а, оскільки необхідності в експлуатації цих резервуарів у підприємства не було як до, так і після розірвання попереднього договору.

Тож резервуари за серійними номерами: №1, №18, №Е1, №Е2, №11а, №12а №30а, №14а, №15а ніколи не експлуатувались ТОВ «ЗОГ-Рітейл», у зв`язку з чим не були зареєстровані на акцизному складі №1003317 за адресою: Запорізька область Запорізький р-н, с.Зеленопілля, вул.Східна, 6, та не були обладнанні рівнемірами- лічильниками.

Аналізуючи норм Податкового кодексу України можна прослідкувати залежність здійснення необхідних дій з реєстрації резервуарів в ЄРАН та обладнання їх рівнемірами-лічильниками рівня пального зі здійсненням суб`єктом господарювання фактичної експлуатації резервуарів та реалізації з них пального.

Проте, резервуари за серійними номерами: №1, №18, №Е1, №Е2, №11а, №12а, №30а, №14а, №15а ніколи не експлуатувались ТОВ «ЗОГ-Рітейл», жодної реалізації з них здійснено не було, що в свою чергу підтверджується даними про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального, які щоденно подавались та подаються ТОВ «ЗОГ-Рітейл».

ТОВ «ЗОГ-Рітейл» з січня 2020 року подавали щоденно Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального, у вказаних довідках жодного разу не фігурували резервуари за серійними номерами: №1, №18, №Е1, №Е2, №11а, №12а, №30а, №14а, №15а, як резервуари за якими здійснюється реалізація пального та змінюються обсяги пального за добу.

Факт передачі резервуарів за серійними номерами: №1, №18, №Е1, №Е2, №11а, №12а, №30а, №14а, №15а за договором оренди не є рівнозначним факту експлуатації даних резервуарів та водночас дає можливість підприємству при необхідності здійснити необхідне обладнання взятих в оренду резервуарів, зареєструвати у ЄРАН та здійснювати з них реалізацію пального.

Отже, накладення штрафних санкцій у розмірі 180000,00 грн. за відсутність (не обладнання та не реєстрацію в Єдиному державному реєстрі в законодавчо встановлені строки) рівнемірів-лічильників на резервуарах для зберігання та відпуску пального в кількості 9 одиниць на акцизному складі №1003317 за адресою: Запорізька область, Запорізький р-н, с.Зеленопілля, вул.Східна, 6 є неправомірним.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 27.09.2021 року №00138520902 щодо нарахування штрафних санкцій в розмірі 9000,00 грн., позивач зазначає, що ТОВ «ЗОГ-Рітейл» не погоджується з нарахуванням вищезазначених штрафних санкцій.

Так, Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за добу 01.01.2020р. була відправлена 02.01.2020р. о 20:39:08, що підтверджується квитанцією №1. Квитанцією №2 від 02.01.2020р. о 20:39:08 було повідомлено про не прийняття документу через виявлені помилки (додаток 2 табл.5 рядок 4, додаток 2 табл.5 рядок 1, додаток 2 табл.5 рядок 5, додаток 2 табл.5 рядок 3, додаток 2 табл.5 рядок 6, додаток 2 табл.5 рядок 2, додаток 2 табл.5 рядок 8, додаток 2 табл.5 рядок 9, додаток 2 табл.5 рядок 7). Проте дані у вказаних рядках щодо добового обсягу відсутні, оскільки у вихідний день реалізація та рух пального були відсутні. Довідка була відправлена повторно, що підтверджується квитанцією від 02.01.2020р. о 21:28:09. Квитанцією №2 від 02.01.2020р. о 21:28:09 було повідомлено про не прийняття документу через виявлені ті самі помилки (додаток 2 табл.5 рядок 4, додаток 2 табл.5 рядок 1/ додаток 2 табл.5 рядок 5, додаток 2 табл.5 рядок 3, додаток 2 табл.5 рядок 6, додаток 2 табл.5 рядок 2, додаток 2 табл.5 рядок 8, додаток 2 табл.5 рядок 9, додаток 2 табл.5 рядок 7). Довідка була відправлена повторно 03.01.2020 року з аналогічними даними, що й попередні довідки, та була зареєстрована в Єдиному реєстрі акцизних накладних, що підтверджується квитанцією №2 від 03.01.2020р. о 10:19:48.

Вказане не прийняття довідки та не реєстрація в ЄРАН можлива у зв`язку з тим, що 01.01.2020р. є перша дата за яку платником потрібно було подати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального. Тож виникли помилки, які не відповідають фактичним обставинами, в перший день подачі довідки 02.01.2020р., хоча на наступний день 03.01.2020р. той же самий звіт з тими самими даними був прийнятий та зареєстрований.

Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за добу 03.01.2020р. була відправлена 04.01.2020р. о 21:10, що підтверджується повідомленням про отримання звітності від 04.01.2020р. 21:23, де зазначено, що звіт доставлено в поштову скриньку ДПС України 04.01.2020р. в 21:10:13. Зазначено, що необхідно подбати про. прийом квитанції №1 щодо результатів перевірки. Проте квитанція №1 надійшла лише 08.01.2020р. о 09:44:06, а квитанція №2 про прийняття звіту надійшла 08.01.2020р. о 09:44:06. Тож Позивач зі свого боку вчасно відправив довідку у встановлений ПКУ термін, і не несе відповідальності за не прийняття звіту податковим органом та відсутність реєстрації в ЄРАН в день його відправлення.

Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/ відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за добу 04.01.2020р. була відправлена 05.01.2020р. о 16:27:27, що підтверджується повідомленням про отримання звітності від 05.01.2020р. 16:30, де зазначено, що звіт доставлено в поштову скриньку ДПС України 05.01.2020р. о 16:27:27. Зазначено, що необхідно подбати про прийом квитанції №1 щодо результатів перевірки. Проте квитанція №1 надійшла лише 08.01.2020р. о 09:41:54, а квитанція №2 надійшла 08.01.2020р. о 09:41:54. Квитанцією №2 від 08.01.2020р. о 09:41:54 було повідомлено про не прийняття документу через виявлені помилки (додаток 2 табл.5 рядок 4, додаток 2 табл.5 рядок 1, додаток 2 табл.5 рядок 5, додаток 2 табл.5 рядок 3, додаток 2 табл.5 рядок 6, додаток 2 табл.5 рядок 2, додаток 2 табл.5 рядок 8, додаток 2 табл.5 рядок 9, додаток 2 табл.5 рядок 7). Тож звіт повторно був відправлений 08.01.2020р. з аналогічними даними, що й попередній та зареєстрований у ЄРАН, що підтверджується квитанцією №2 від 08.01.2020р. об 11:32:58. Тож позивач зі свого боку вчасно відправив довідку у встановлений ПКУ термін, і не несе відповідальності за не прийняття звіту в день відправки, повідомлення про наявні помилки лише через 3 дні після доставки звіту та фактичну можливість відправити повторно звіт 08.01.2020р., оскільки до цієї дати платник не був обізнаний чи прийнятий звіт податковим органом в день його відправлення.

Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/ відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за добу 05.01.2020р. була відправлена 06.01.2020р. о 19:10:31, що підтверджується повідомленням про отримання звітності від 06.01.2020р. 19:12, де зазначено, що звіт доставлено в поштову скриньку ДПС України 06.01.2020р. о 19:10:31. Зазначено, що необхідно подбати про прийом квитанції №1 щодо результатів перевірки. Проте квитанція №1 надійшла лише 08.01.2020р. о 09:36:55, а квитанція №2 про прийняття звіту надійшла 08.01.2020р. о 09:36:55. Тож позивач зі свого боку вчасно відправив довідку у встановлений ПКУ термін, і не несе відповідальності за не прийняття звіту податковим органом та відсутність реєстрації в ЄРАН в день його відправлення.

Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/ відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за добу 06.01.2020р. була відправлена 07.01.2020р. о 19:01:05, що підтверджується повідомленням про отримання звітності від 07.01.2020р. 19:02, де зазначено, що звіт доставлено в поштову скриньку ДПС України 06.01.2020р. о 19:10:31. Зазначено, що необхідно подбати про прийом квитанції №1 щодо результатів перевірки. Проте квитанція №1 надійшла лише 08.01.2020р. о 09:35:55, а квитанція №2 про прийняття звіту надійшла 08.01.2020р. о 09:35:55. Тож позивач зі свого боку вчасно відправив довідку у встановлений ПКУ термін, і не несе відповідальності за не прийняття звіту податковим органом та відсутність реєстрації в ЄРАН в день його відправлення.

Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/ відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за добу 18.12.2020р. була відправлена 19.12.2020р. о 23:15, що підтверджується повідомленням про перевірку документу від 07.01.2020р. 19:02, де зазначено, що звіт підписано, накладено печатку та результат контролю - не містить помилок. Проте квитанція №1 надійшла лише 20.12.2020р. о 10:54:57, а квитанція №2 про прийняття звіту надійшла 20.12.2020р. о 10:54:57. Тож позивач зі свого боку вчасно відправив довідку у встановлений ПКУ термін, і не несе відповідальності за не прийняття звіту податковим органом та відсутність реєстрації в ЄРАН в день його відправлення.

Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/ відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за добу 31.12.2020р. була відправлена 01.01.2021р. о 12:08:21, що підтверджується повідомленням про отримання звітності від 01.01.2021р. 12:09, де зазначено, що звіт доставлено в поштову скриньку ДПС України 01.01.2021р. о 12:08:21. Зазначено, що необхідно подбати про прийом квитанції №1 щодо результатів перевірки. Проте квитанція №1 надійшла лише 04.01.2021р. о 09:02:48, а квитанція №2 про прийняття звіту надійшла 04.01.2021р. о 09:02:48. Тож позивач зі свого боку вчасно відправив довідку у встановлений ПКУ термін, і не несе відповідальності за не прийняття звіту податковим органом та відсутність реєстрації в ЄРАН в день його відправлення.

Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/ відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за добу 01.01.2021р. була відправлена 02.01.2021р. о 19:07:30, що підтверджується повідомленням про отримання звітності від 02.01.2021р. 19:08, де зазначено, що звіт доставлено в поштову скриньку ДПС України 02.01.2021р. о 19:07:30. Зазначено, що необхідно подбати про прийом квитанції №1 щодо результатів перевірки. Проте квитанція №1 надійшла лише 04.01.2021р. о 09:08:56, а квитанція №2 про прийняття звіту надійшла 04.01.2021р. о 09:08:56. Тож позивач зі свого боку вчасно відправив довідку у встановлений ПКУ термін, і не несе відповідальності за не прийняття звіту податковим органом та відсутність реєстрації в ЄРАН в день його відправлення.

Довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/ відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за добу 02.01.2021р. була відправлена 03.01.2021р. о 14:29:44, що підтверджується повідомленням про отримання звітності від 03.01.2021р. 14:44, де зазначено, що звіт доставлено в поштову скриньку ДПС України 03.01.2021р. о 14:29:44. Зазначено, що необхідно подбати про прийом квитанції №1 щодо результатів перевірки. Проте квитанція №1 надійшла лише 04.01.2021р. о 09:03:05, а квитанція №2 про прийняття звіту надійшла 04.01.2021 о 09:03:05. Тож позивач зі свого боку вчасно відправив довідку у встановлений ПКУ термін, і не несе відповідальності за не прийняття звіту податковим органом та відсутність реєстрації в ЄРАН в день його відправлення.

Жодних повідомлень про проведення технічних робіт у системи електронного адміністрування реалізації пального у вказані періоди розміщено не було, тож Позивач зі свого боку здійснив всі необхідні дії для вчасної подачі щоденних довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за періоди 01.01.2020р., 03.01.2020р., 04.01.2020р., 05.01.2020р., 06.01.2020р., 18.12.2020р., 31.12.2020р., 01.01.2021р., 02.01.2021р.

На підставі вищезазначеного, штрафні санкції у розмірі 9000,00 грн., що нараховані податковим повідомленням-рішенням від 27.09.2021 року №00138520902, є неправомірними та мають бути скасовані.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 27.09.2021 року №0138350717 в частині нарахування штрафних санкцій та пені в розмірі 27362,03 грн., позивач зазначає, що погоджується з встановленим актом перевірки порушенням, що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб за вересень 2017 - лютий 2021 у сумі 106819,02 гри. Проте вважає суму нарахованих податковим повідомленням-рішенням штрафних санкцій не правильною.

Так, штрафи були застосовані до сум заниженого податку на доходи фізичних осіб у відповідності до п.2 ст. 1251 ПК України.

Тобто до позивача були застосовані штрафи в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягали сплати за кожен місяць і ця сума згідно розрахунку до податкового повідомлення-рішення склала 19074,83 грн.

У даному випадку Позивач діяв без умисності, що доводить встановлена відсутність заборгованості по податку на доходи фізичних осіб до бюджету з нарахованої заробітної плати за 4 роки, перерахування до бюджету 753219,40 грн. - суми нарахованого податку на доходи фізичних осіб. У той час, як договором була встановлена плата за орендне користування приміщенням і вказаний розмір оренди встановив як раз Орендодавець. З цієї суми кожен місяць були нараховані та сплачені податки на доходи фізичних осіб ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» як податковим агентом.

Вказане доводить відсутність умисності в несплаті податку на доходи фізичних осіб, що мала бути нарахована на доходи ОСОБА_1 в результаті договірних відносин з оренди приміщення. Тож штрафні санкції мали бути застосовані в розмірі 10% від занижених сум податків за кожен місяць згідно п. 1251.1. ст. 1251 Податкового кодексу України і мали б складати 7629,93 грн., а не 19074,83 грн.

Також розрахунком до податкового повідомлення-рішення встановлено нарахування пені відповідно до пп.129.1.3 п.129.1. ст. 129 ПК України, проте у даному випадку саме згідно п.п. 129.1.4. п.129.1. ст. 129 ПК України мала бути нарахована пеня на суму заниженого Позивачем податку на доходи фізичних осіб.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 27.09.2021 року №0138370717 в частині нарахування штрафних санкцій та пені в розмірі 2450,16 грн., позивач зазначає, що позивач погоджується з встановленим актом перевірки порушенням, що призвело до заниження військового збору за вересень 2017 - лютий 2021 у сумі 8901,48 гри. Проте вважає суму нарахованих податковим повідомленням-рішенням штрафних санкцій не правильною.

У даному випадку позивач діяв без умисності, що доводить встановлена відсутність заборгованості по військовому збору до бюджету з нарахованої заробітної плати за 4 роки, перерахування до бюджету 65665,24 грн. - суми нарахованого військового збору. В той час, як договором була встановлена плата за орендне користування приміщенням і вказаний розмір оренди встановив як раз Орендодавець. З цієї суми кожен місяць були нараховані та сплачені податки на доходи фізичних осіб та військовий збір ТОВ «ЗОГ-Рітейл» як податковим агентом.

Вказане доводить відсутність умисності в несплаті податку на доходи фізичних осіб, що мала бути нарахована на доходи ОСОБА_1 в результаті договірних відносин з оренди приміщення. Тож штрафні санкції мали бути застосовані в розмірі 10% від занижених сум податків за кожен місяць згідно п. 1251.1. ст. 1251 Податкового кодексу України і мали б складати 635,82 грн., а не 1589,55 грн.

Також у даному випадку саме згідно п.п. 129.1.4. п.129.1. ст. 129 ПК України мала бути нарахована пеня на суму заниженого позивачем військового збору.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Представник відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 21.03.2017р., код за ЄДРПОУ 41224168, зареєстроване в реєстрі платників ПДВ 01.05.2017р., ІПН 412241608272.

Основні види діяльності ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ»: оптова торгівля хімічними продуктами, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, оптова торгівля хімічними продуктами, діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами, роздрібна торгівля пальним.

Товариством для провадження вказаних видів діяльності були отримані ліцензія на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі від 02.07.2019р. №990514201900165 та ліцензія на право зберігання пального від 01.07.2019р. №08080414201900007.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.77.1 ст.77 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2021 рік, на підставі наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 08.07.2021р. №2031-п, проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 21.03.2017р. по 31.03.2021р., валютного законодавства за період з 21.03.2017р. по 31.03.2021р., з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 21.03.2017р. по 31.03.2021р., іншого законодавства за період з 21.03.2017р. по 31.03.2021р., відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами перевірки ГУ ДПС у Запорізькій області був складений акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» №8237/08-01-07-01/41224168 від 06.09.2021р. (далі Акт перевірки).

За результатами перевірки та на підставі встановлених актом перевірки порушень були виписані наступні податкові повідомлення-рішення: від 27.09.2021р. №0138550701 (форма «Р») про нарахування суми податку на прибуток та штрафних санкцій в розмірі 702811,25 грн.; від 27.09.2021р. №0138580701 (форма «Р») про нарахування суми податкових зобов`язань та штрафних санкцій в розмірі 6305776,25 грн.; від 27.09.2021р. №0138600701 (форма «В4»), яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2608956,00 грн.; від 27.09.2021р. №0138620701 (форма «ПН»), яким нараховано штрафні санкції в розмірі 2175144,03 грн. за не реєстрацію податкових накладних; від 27.09.2021р. №00138510902 (форма «ПС») про нарахування штрафних санкцій в розмірі 180000,00 грн. за не обладнання резервуарів; від 27.09.2021р. №00138520902 (форма «ПС») про нарахування штрафних санкцій в розмірі 9000,00 грн. за несвоєчасне подання щоденних звітів про залишки пального; від 27.09.2021р. №0138350717( форма «Д») про нарахування грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб та штрафних санкцій в розмірі 162739,42 грн.; від 27.09.2021р. №0138370717 (форма «Д») про нарахування грошового зобов`язання зі сплати військового збору та штрафних санкцій в розмірі 13731,35 грн.; від 27.09.2021р. №00138530902 (форма «ПС») про нарахування штрафних санкцій в розмірі 13731,38 грн. за несвоєчасну реєстрацію акцизних накладних.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно підпункту 14.1.35 пункту 14.1 статті 14 ПК України, вуглеводнева сировина - нафта, природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ, газ сланцевих товщ, газ центрально-басейнового типу, газ колекторів щільних порід), газовий конденсат, що є товарною продукцією.

Відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно підпункту 14.1.165 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податок, платник податку, оподаткування, оподатковуваний прибуток для цілей розділу III цього Кодексу - податок на прибуток підприємств, платник податку на прибуток підприємств, оподаткування податком на прибуток підприємств, прибуток, який підлягає оподаткуванню.

Відповідно до положень підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

З метою застосування терміна "постачання товарів" електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.

Постачанням товарів також вважаються: а) фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу; б) передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства; в) будь-яка із зазначених дій платника податку щодо матеріальних активів, якщо платник податку мав право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі придбання зазначеного майна чи його частини (безоплатна передача майна іншій особі; передача майна у межах балансу платника податку, що використовується у господарській діяльності платника податку для його подальшого використання з метою, не пов`язаною із господарською діяльністю такого платника податку; передача у межах балансу платника податку майна, що планувалося для використання в оподатковуваних операціях, для його використання в операціях, що звільняються від оподаткування або не підлягають оподаткуванню); г) передача (внесення) товарів (у тому числі необоротних активів) як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також їх повернення; д) ліквідація платником податку за власним бажанням необоротних активів, які перебувають у такого платника; е) передача товарів згідно з договором, за яким сплачується комісія (винагорода) за продаж чи купівлю.

Не є постачанням товарів випадки, коли основні виробничі засоби або невиробничі засоби ліквідуються у зв`язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, а також в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення необоротних активів, або коли платник податку надає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення необоротних активів в інший спосіб, внаслідок чого необоротний актив не може використовуватися за первісним призначенням.

За положенням підпункту 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 ПК України, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Відповідно до пп.14.1.203 п.14.1 ст.14 ПК України, продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об`єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг). Продаж результатів робіт (послуг) включає, зокрема, надання права на користування товарами за договорами оперативного лізингу (оренди), продажу, передачі права відповідно до авторських або ліцензійних договорів, а також інші способи передачі об`єктів авторського права, патентів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної, у тому числі промислової власності.

Відповідно до пп.14.1.231 п.14.1 ст.14 ПК України, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до положень підпункту 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 ПК України, основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Підпунктами 16.1.2, 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 вказаного Кодексу встановлено, що платник податків зобов`язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 ст. 36 вказаного Кодексу).

Згідно з пунктом 44.1, 44.2 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Згідно пп.133.1.1, п.133.1 ст.133 ПК України, платниками податку - резидентами є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Відповідно до пп.134.1.1, п.134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період не перевищує сорока мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний період перевищує сорок мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Згідно п.135.1 ст.135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

За приписами п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до положень пункту 198.1 статті 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У пункті 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 зазначеного Кодексу, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі Закон № 996-XIV) (у редакції на час виникнення правовідносин), активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому; бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; доходи - збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов`язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - дохід, що визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (у тому числі платежів від оренди об`єктів інвестиційної нерухомості) наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

За частиною 1 та 2 статті 3 Закону № 996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Інформація, яка міститься в документах первинного обліку, в силу норми частини 2 статті 3 Закону № 996-XIV, є підставою для податкового обліку лише за умови, що вона відповідає дійсності.

Відповідно до частини 1, 5, 7, 8 статі 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.4, 2.5, 2.14, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704(далі Положення № 88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.

Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

За змістом п. 1, 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказ Міністерства фінансів України 31.12.2015р. № 1307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 р. за № 137/28267, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена в цьому пункті. Податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Таким чином, підставою для відображення господарських операцій у податковому обліку є фактичне здійснення таких операцій у межах господарської діяльності та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, які розкривають суть та зміст операцій та відображають їх реальне вчинення. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податкового кредиту.

Суд зазначає, що доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на декларування показників податків.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. За відсутності ж факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

У зв`язку з наведеним, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, суб`єкт підприємницької діяльності повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Відповідно до сталої судової практики (зокрема, постанова Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі № 826/11531/14, постанови Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі № 2а-19379/11/2670, від 19 листопада 2019 року у справі № 826/487/16) надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. Про необґрунтованість податкової вигоди можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; відсутність первинних документів обліку.

Отже, при оцінці обґрунтованості заявленої податкової вигоди адміністративний суд має оцінити обставини вчинення відповідних господарських операцій в їх сукупності та дослідити фактичні правовідносини учасників поставок, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності.

На підтвердження здійснення господарських операцій по договорам, що укладені між позивачем та його контрагентом, судами проаналізовано надані наступні документи.

Між ТОВ «ЗОГ-РГГЕЙЛ» та ТОВ «АСТБУД» був укладений договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт №СП-029/06-19 від 17.06.2019р. за яким Виконавець (ТОВ «АСТБУД») зобов`язується на замовлення Замовника (ТОВ «ЗОГ- РГГЕЙЛ») виконати монтажні роботи відповідно до п. 1.2. цього Договору, що є його невід`ємною частиною, на об`єкті Замовника, та передати виконані роботи Замовнику за Актом про прийняття виконаних робіт по Договору, а Замовник у свою чергу зобов`язується прийняти закінчені роботи та оплатити їх відповідно умов цього Договору. Місцезнаходження Об`єкта: Запорізька обл., Запорізький район, с. Зеленопілля, вул. Східна, б.6.

За п. 1.2. Договору, Замовник доручає та оплачує, а Виконавець зобов язується виконати роботи з власних матеріалів та засобів, на умовах та в порядку визначених цим Договором, Проектної документації та державних будівельних норм і правил, виконати і здати у погоджені сторонами строки роботи, а Замовник зобов`язується надати Підряднику фронт робіт, передати затверджену в установленому порядку Проектну документацію, а також зобов`язується прийняти належним чином виконані Роботи і оплатити їх у строки та на умовах цього Договору.

У п.2.5 Договору зазначено, що оплата за виконані роботи здійснюється протягом 7 (семи) банківських днів після підписання Замовником Акту приймання виконаних будівельних робіт типової форми №КБ-2 включаючи довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати типової форми №БК-3.

Пунктом 4.1. між Сторонами узгоджено, що Виконавець визначає обсяги та вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, та готує відповідні документи (Акти виконаних робіт), і подає їх для погодження Замовнику у 2-х екземплярах. Замовник протягом 5-ти (п`яти) робочих днів після фактичного огляду результатів виконаних робіт та отримання 2-х (двох) екземплярів Актів виконаних робіт зобов`язаний або підписати такі Акти, або надати в письмовій формі аргументовану відмову в їх підписання зазначивши причини відмови в прийняті робіт та дій необхідних для усунення таких причин. Зазначений термін прийняття виконаних робіт (підписання Актів виконаних робіт) або відмова їх прийняті буде пролонгований на термін проведення випробувань (експертизи якості результатів таких робіт, якщо такі вимагаються згідно будівельних норм та правил і виконані- послідуючих робіт технологічно пов`язано та неможливо без результатів даних випробування Вимоги про проведення випробувань повинно бути передано Виконавцю в письмовому вигляді. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 7-ти (семи) банківських днів з дати підписання Актів виконаних робіт Замовником, за пропорційним вирахуванням фактичної сум сплаченої Замовником Виконавцю авансового платежу згідно з п. 2.2 Договору.

Будівельні та ремонтні роботи були виконані ТОВ «АСТБУД» у серпні 2019 року.

Отже, від контрагента були отримані будівельна та ремонтні послуги на об`єкті за адресою Запорізька обл., Запорізький район, с. Зеленопілля, вул. Східна, 6 нафтобаза, що орендує позивач для здійснення господарської діяльності з оптової торгівлі пальним.

На підтвердження виконання будівельних робіт сторонами були погоджені та підписані документи, складені згідно встановлених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №174 від 27.08.2000р., зокрема, акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, платіжні доручення та інші документи.

ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» здійснили оплату за виконані роботи на рахунок ТОВ «АСТБУД» в розмірі 407989,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1308 від 17.09.2019р..

Також, від ТОВ «АСТБУД» було отримано будівельних та ремонтних послуг на суму 3090824,41 грн. з ПДВ.

ТОВ «АСТБУД» виписані та зареєстровані в ЄРПН податкові накладні на адресу ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ»: №40 від 26.08.2019 на суму 345300,00 грн. у тому числі ПДВ 57550,00 грн.; №41 від 27.08.2019 на суму 345300,00 грн. у тому числі ПДВ 57550,00 грн.; №42 від 28.08.2019 на суму 345300,00 грн. у тому числі ПДВ 57550,00 грн.; №43 від 26.08.2019 на суму 488600,00 грн. у тому числі ПДВ 81433,33 грн.; №44 від 27.08.2019 на суму 396089,00 грн. у тому числі ПДВ 66 014,83 грн.; №45 від 28.08.2019 на суму 396000,00 грн. у тому числі ПДВ 66 000,00 грн.; №46 від 29.08.2019 на суму 392400,00 грн. у тому числі ПДВ 65400,00 грн.; №47 від 26.08.2019 на суму 333333,32 грн. у тому числі ПДВ 55555,55 грн.; №48 від 27.08.2019 на суму 333333,36 грн. у тому числі ПДВ 55555,56 грн.; №49 від 28.08.2019 на суму 333333,60 грн. у тому числі ПДВ 55555,60 грн.

За звітний період серпень 2019 ТОВ «ЗОГ-РГГЕЙЛ» була складена та подана податкова декларація з податку на додану вартість, якою внесено до обсягів придбання товарів/послуг суму 3090824,41 грн. отриманих від ТОВ «АСТБУД» будівельних послуг, у додатку 5 (розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту у розмірі контрагентів) можна прослідкувати постачальника у таблиці 2 порядковий номер 29.

Колегія суддів зазначає, що наявні у цій справі копії первинних документів, які скріплені печаткою підприємства, містять усі необхідні реквізити, визначені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», тому є первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, та у відповідності до ст.94 КАС України є належними та допустимими доказами.

Вищезазначені документи надавалися податковому органу під час проведення перевірки та суду першої інстанції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до акту перевірки, відповідачем під час перевірки були дослідженні первинні документи позивача, при цьому, як встановлено судом першої інстанції, відповідач не надав належну оцінку наданим позивачем документам.

Як вбачається з акту перевірки, висновки податкового органу ґрунтуються на недостатності первинних документів по взаємовідносинам з контрагентом, разом з цим з цього приводу суд зазначає, що оцінка господарських операцій повинна даватись на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов укладення конкретного правочину з обов`язковим врахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. При цьому, наявність певних недоліків при заповненні не може свідчити на невідповідність вказаних документів та, за умови наявності інших первинних документів, оформлених у відповідності до приписів Закону № 996-XIV, які підтверджують здійснення фінансово-господарських операцій, не може бути безумовною підставою для висновків про безпідставність формування позивачем показників податкової звітності за вказаними господарськими операціями.

Відповідно до матеріалів справи у позивача наявні податкові накладні, отримані від контрагентів, належним чином зареєстровані в ЄРПН, які є обов`язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту.

Отже, первинні документи надані до перевірки та суду, оформлені відповідно до вимог, встановлених Законом № 996 та Положенням № 88 та складені в момент проведення кожної господарської операції або (якщо це неможливо) безпосередньо після її завершення є підставою для включення даних по проведеним господарським операціям до податкового обліку платника податку.

Таким чином, реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, крім укладених договорів, також підтверджується первинними документами, які містять усі необхідні реквізити та відомості для ідентифікації операції, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій, тоді, як відповідачем не було доведено та не було надано жодних належних та достатніх доказів на підтвердження відсутності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Щодо посилання апелянта на те, що контрагент є фігурантами кримінальних проваджень, суд зазначає, що вирок у кримінальних провадженнях відсутній, посадових осіб позивача не звинувачена в отриманні податкової вигоди по взаємовідносинах з цими підприємствами саме в межах вказаних правовідносин. Оцінку належності та допустимості цих доказів має бути надано судом під час розгляду кримінальних справ у порядку кримінального судочинства, а не під час розгляду даної адміністративної справи. Суд звертає увагу, що наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів платника податків, в яких не винесено вироку суду в кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, в силу приписів Кодексу адміністративного судочинства України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними. З цього приводу Верховний Суд висловлював правову позицію, зокрема у справі №802/2231/17-а постанова від 18.09.2018.

Суд звертає увагу, що сам факт наявності кримінального провадження не є беззаперечним доказом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентом. Під час проведення господарських операцій платник податку може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб`єктності свого постачальника (в тому числі по ланцюгу постачання) і реально отримати від нього товари/роботи/послуги, незважаючи на те, що контрагент можливо і має намір щодо порушення податкового законодавства.

Наведене правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, в постановах від 09 липня 2020 року у справі № 826/9561/17, від 04 вересня 2020 року у справі №1640/2783/18, від 25 вересня 2019 року у справі № 817/992/15, від 01 грудня 2022 року у справі № 320/5878/19.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Верховним Судом України та у подальшому Верховним Судом, неодноразово, з метою усунення неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права зазначалось, що факт фіктивності господарської діяльності не може залишитися неврахованим судами, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення, зокрема відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту, є безпідставним.

Вказаний правовий висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 26 січня 2016 року справа №21-4781а15; від 22 березня 2016 року справа №21-170а16; від 22 березня 2016 року справа №21-2927а15; від 29 березня 2016 року справа №21-5315а15; від 12 квітня 2016 року справа №21-3270а15; від 12 квітня 2016 року справа №21-3635а15; від 19 квітня 2016 року справа №21-4985а15; від 26 квітня 2016 року справа №21-4976а15; від 24 травня 2016 року справа №21-5332; від 14 червня 2016 року справа №21-1318а16.

У постановах Верховного Суду України від 5 березня 2012 року справа №21-421а11, від 1 грудня 2015 року справа №21-1661а15, від 2 грудня 2015 року справа №21-3849а15 викладено висновок про те, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

При цьому, згідно з правовою позицією Верховного Суду, висловленої у постановах від 31 липня 2018 року у справі № 808/1507/16 та від 08 листопада 2018 року у справі № 826/15028/17, факт наявності вироків, особливо тих, які ухвалені на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили. Обставини, встановлені у вироку, мають значення для правильного вирішення цієї адміністративної справи і повинні бути оціненими судом в силу дії принципу офіційного з`ясування обставин справи.

Суд не може робити висновок про нереальність господарських операцій підприємства з контрагентами на підставі вироку, якщо в останньому немає жодних обставин, що підтверджували б факт безтоварності спірних господарських операцій, а також якщо встановлена у вироку обставина не має значення для спору, що має місце у справі, тобто не стосується предмету доказування даної адміністративної справи. Аналогічну правову позицію зазначено у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 808/2459/17, від 12 квітня 2018 року у справі № 826/1571/16 та від 16 травня 2018 року у справі № 2а-0870/12052/11.

У постановах Верховного Суду від 28 квітня 2020 року справа № 826/15568/16, від 10 квітня 2020 року справа № 808/954/17, від 6 березня 2020 року справа №803/13/16 тощо викладена правова позиція, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

Отже, фактичне постачання товарів або виконання послуг, у межах відповідної угоди повинне розглядатися судами як самостійний предмет дослідження. При оцінці податкових наслідків господарських операцій адміністративний суд не повинен обмежуватися встановленням лише формальних умов застосування платником податкових норм шляхом подання первинних документів, що за формою та змістом відповідають законодавчим вимогам, а з урахуванням доводів податкового органу має дослідити фактичні правовідносини учасників господарських операцій, перевірити дійсний рух активів у процесі виконання операцій та встановити зв`язок складених первинних документів з реальними фактами господарської діяльності. Податкова вигода може бути визнана необґрунтованою, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподаткування операції обліковані не у відповідності з їх дійсним економічним змістом або враховані операції, що не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022р. у справі №160/3364/19 відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 01.12.2015р. у справі №826/15034/17 (№21-3788а15), що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю, у зв`язку із чим господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що суб`єкт господарювання з ознаками фіктивності є правосуб`єктним, незважаючи на дефекти при його створенні чи мету діяльності, а це суперечить висновкам Верховного Суду України про те, що «господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку».

Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, відповідно до якої вирок щодо посадової особи контрагента за статтею 205 КК України, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією статтею КК України у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правильності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, не був предметом безпосереднього дослідження судів попередніх інстанцій.

Таким чином, за наявності вироку щодо посадової особи контрагента платника податків слід з`ясувати, які саме особи та у який період підписували документи від указаного контрагента та чи охоплені господарські операції позивача із вказаним контрагентом періодом, який досліджувався судом у межах кримінального провадження щодо керівника контрагента позивача.

Оскільки у даному випадку вирок відсутній, підстав для врахування вказаних обставин немає.

Стосовно посилання відповідача на формування активу за рахунок надходження товарів з джерела невідомого походження згідно податкової інформації, які реалізувались, суд зазначає, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у тому числі по ланцюгу постачання, вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Норми податкового законодавства не визначають місце знаходження платника податку (контрагента) та його звітування до контролюючих органів як критерій правового статусу платника податків (позивача), зокрема й щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту.

Суд зважає на те, що будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 року в справі №816/166/15-а (№К/9901/8403/18), від 27.03.2018 року в справі №816/809/17, від 28 вересня 2022 року у справі № 200/14542/19-а, від 01 грудня 2022 року у справі № 320/5878/19.

Стосовно твердження відповідача про те, що матеріально-технічна база та трудові ресурси, не дають можливість контрагенту здійснення господарських операцій, суд зазначає, що недостатня кількість трудового ресурсу не свідчить про неможливість здійснення договору купівлі-продажу та надати послуги та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів/послуг, у тому числі й по ПДВ. Судовий контроль не призначений перевіряти економічну доцільність рішень, що приймаються суб`єктами господарювання, які у сфері господарської діяльності наділені самостійністю та широкою дискрецією (зокрема, при виборі контрагентів, вирішенні питання щодо необхідності залучення третіх осіб до виконання своїх господарських зобов`язань тощо). Відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу. Норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності) контрагентів позивача. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в постанові Верховного Суду від 09 лютого 2022 року у справі № 640/9476/19.

Висновками Верховного Суду, висловлених, зокрема, в постановах від 17.04.2018р. у справі №826/14549/15, від 06.02.2018р. у справі № 816/166/15-а, від 13.08.2020р. у справі № 520/4829/19, від 21.10.2020р. у справі № 140/1845/19, визначено, що відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Посилання апелянта щодо формування активу за рахунок надходження товарів з джерела невідомого походження, як зазначалось, базуються лише на результатах податкового контролю контрагента позивача, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем та контрагентом податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача із його контрагентом. Зазначене є лише припущенням відповідача.

Суд зазначає, що контролюючим органом всупереч вимог Кодексу адміністративного судочинства України також не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагентів трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з поставки товару, обумовленого укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів, які встановлені судами, однак не були враховані під час прийняття рішень, та свідчили про протиправну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої та злагодженості дій між ними.

Щодо посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що по контрагентам, що перебували у господарських відносинах з позивачем, встановлена реалізація послуг, придбання яких не підтверджено, неможливо підтвердити безпосередній факт придбання послуг, суд зазначає наступне.

Статтею 83 ПК України, визначено перелік матеріалів, які є підставами для висновків посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок, серед яких, нарівні з документами, визначеними цим Кодексом, податкова інформація (підпункти 83.1.1 та 83.1.2 цієї статті).

Правила збору, отримання, обробки та використання податкової інформації встановлені нормами статей 72-74 ПК України.

Згідно з пунктом 74.3 статті 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

У відповідності з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина 2 цієї статті).

Частинами першою статті 73 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частини 2, 4 цієї статті).

Правила оцінки доказів в адміністративному судочинстві встановлені статтею 90 КАС України, зокрема, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зі змісту постанови Верховного Суду від 07.04.2021р. у справі № 813/1200/18 вбачається, що оцінка судом документів, які надав позивач, здійснюється з врахуванням податкової інформації, на яку посилалося податковий орган. Тобто, податкова інформаціє, як зазначалось, враховується в сукупності з іншими доказами про порушення позивачем податкового законодавства.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідач фактично не посилається, які основні чинники та конкретні фактичних обставин та докази, зумовили такі висновки.

Матеріали справи не містять доказів проведення відповідачем зустрічних перевірок контрагента позивача, або запитів до такого контрагента та позивача щодо надання додаткових доказів та пояснень.

На момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та його контрагента, позивач та його контрагент, були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

ТОВ "АСТБУД" є діючим підприємством та здійснює господарську діяльність у тому числі щодо будівельної діяльності, що встановлено, зокрема, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 березня 2021 року у справі № 380/7237/20 залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року.

У вказаному рішенні, судом відхилено доводи апеляційної скарги щодо відсутності реального характеру спірних господарських операцій саме з ТОВ «АСТБУД», оскільки такі висновки відповідача базуються в основному на дослідженні інформації баз даних ДПС. У цій же справі були досліджені такі докази на підтвердження діяльності ТОВ «АСТБУД», як відповідь заступника начальника ГУ ДПС у Львівській області №9638/9/13-01-04-01-12 від 11.12.2020р. на адвокатський запит представника позивача, що ТзОВ «АСТБУД» зареєстроване податком на додану вартість з 01.05.2019р. та має відкритий рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ, інформації наданої слідчим управлінням ГУ ДФС у м. Києві інформації за №2036/С/26-97-03-0111 від 11.11.2020р., що у провадженні слідчого управління відсутні відомості щодо кримінального провадження №42019100000000629 та щодо службових осіб ТОВ «АСТБУД» досудове розслідування у кримінальних провадженнях не здійснюється.

У справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009р. наголошував на індивідуальній юридичній відповідальності за податкові правопорушення.

Суд зазначає, що лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на валові витрати. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних і допустимих доказах.

Суд зазначає, що Податковий кодекс не встановлює залежність податкового обліку (стан) певного платника від інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання віднесення певних сум до податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо контрагент порушив діюче законодавство або не виконав свого зобов`язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Податковий кодекс України також не зобов`язує платника податків (покупця) перевіряти від яких підприємств та коли отриманий товар, що є предметом договору, платником податків (продавцем).

Наведене правозастосування відповідає правовому висновку Верховного Суду України, викладеному в постановах від 01.06.2010р. у справі № 21-573во10, від 31.01.2011р. у справі № 21-47а10, від 31.01.2011р. у справі № 21-42а10, та Верховним Судом у постанові від 14 серпня 2018 року у справі №820/8206/15, від 28 вересня 2022 року у справі № 200/14542/19-а, від 01 грудня 2022 року у справі № 320/5878/19.

Таким чином, у діях позивача, як платника податку не вбачається порушень діючого законодавства, а господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що підтверджується наявністю належним чином оформлених документів.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду викладених у постанові від 18.01.2018р. у справі № 2а-44807/09/1670, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних у яких установлена судом.

Позивачем доведено в судовому засіданні зв`язок зі своєю господарською діяльністю та ділову мету цих операцій, а податковим органом навпаки не доведено умислу та факту фіктивного підприємництва позивача.

Отже, враховуючи, що спірні господарські операції здійснено позивачем з метою подальшого їх використання у межах своєї господарської діяльності, спричинили реальну зміну його майнового стану, а також наявні в матеріалах справи документи бухгалтерського та податкового обліку є достатніми, належними та допустимими доказами для підтвердження реальності здійснення господарських операції з вищезазначеним контрагентом позивача та правомірності визначення позивачем сум податків, суд погоджується з висновком суд першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що наявний договори та усі необхідні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку складені на їх виконання, виписані з додержанням вимог статті 9 Закону № 996-XIV та п. 2.4 Положення № 88, які є належними доказами правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з його контрагентами та декларування показників.

Таким чином, суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем протиправно було складено спірне податкове повідомлення-рішення від 27.09.2021р. №0138550701 в частині нарахування суми податку на прибуток у розмірі 556348,00 грн., штрафних санкцій в розмірі 139087,00 грн., усього в розмірі 695435,00 грн., та податкове повідомлення-рішення від 27.09.2021р. №0138580701 в частині встановленого порушення щодо включення до складу податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «АСТБУД» у серпні 2019 року на суму ПДВ 618165,00 грн., в результаті чого на думку перевіряючих завищено показник у рядку 10.1 (колонка Б) декларації з ПДВ за серпень 2019 року на загальну суму 618165,00 грн.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 27.09.2021р. №0138580701 в частині встановленого порушення заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на вартість паливно-мастильних матеріалів, які були безоплатно передані невстановленим особам, на загальну суму 4280283,00 грн., у тому числі за вересень 2019 року на суму 4280283,00 грн., заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на вартість паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 2613371,00 грн., в тому числі за березень 2021 року на суму 2613371,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Так, відповідно до вимог ст. 98 ПК України під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання, зокрема, виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.

Реорганізація платника податків шляхом виділення з його складу іншого платника податків або внесення частини майна платника податків до статутного фонду іншого платника податків без ліквідації платника податків, який реорганізується, не тягне за собою розподілу грошових зобов`язань чи податкового боргу між таким платником податків та особами, утвореними у процесі його реорганізації, чи встановлення їх солідарної відповідальності за порушення податкового законодавства, крім випадків, коли за висновками контролюючого органу така реорганізація може призвести до неналежного погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платником податків, який реорганізується. Рішення про застосування солідарної або розподільної відповідальності за порушення податкового законодавства може бути прийняте контролюючим органом у разі, коли майно платника податків, що реорганізується, перебуває у податковій заставі на момент прийняття рішення про таку реорганізацію. (п. 98.3 ст. 98 Кодексу).

Статтею 47 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлено, що виділом є створення одного або більше товариств із переданням йому (їм) згідно з розподільним балансом частини майна, прав та обов`язків товариства, з якого здійснюється виділ, без припинення останнього.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 109 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Відповідно до п. 185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

За приписами п. 188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

При цьому, згідно з пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Кодексу не є об`єктом оподаткування операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб.

Відповідно до абз. а) п. 198.5 ст. 198 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до ст. 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України.

Пунктом 199.1 ст. 199 ПК України визначено, що у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях. При цьому, правила ст. 199 розділу V Кодексу не застосовуються, зокрема, у разі проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 розділу V Кодексу (п.199.6 ст. 199 розділу V ПК України).

Отже, платник ПДВ, який реорганізується, зокрема шляхом виділу, при передачі активів та пасивів за розподільчим балансом, не здійснює нарахування податкових зобов`язань з податку на додану вартість.

Вказаний висновок, в свою чергу, також здійснений Державною податковою службою України у індивідуальній податковій консультації від 04.11.2020р. №4547/ІПК/99-00-07-08-01-06.

29.07.2019р. рішенням одноособового учасника ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» №16 було вирішено виділити з ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» новоутворену юридичну особу, внести рішення про виділ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» було підготовлено розподільчий баланс на 09.09.2019р. згідно з яким на баланс нового підприємства передавалось всього активів на суму 21401415,26 грн. Розподільчий баланс був затверджений головою комісії з виділу директором ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» та підписаний директором, підпис був нотаріально посвічений.

24.09.2019р. рішенням одноособового учасника ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» №18 було вирішено реорганізувати ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» шляхом виділу з нього юридичної особи у формі товариство з обмеженою відповідальністю без припинення (ліквідації) ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ», зменшити статутний капітал на 500,00 грн. у зв`язку зі створенням нової юридичної особи зі статутним капіталом 500,00 грн. та іншими показниками активів та пасивів відповідно до Розподільчого балансу.

25.09.2019р. рішенням одноособового учасника ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» №19 було вирішено затвердити розподільчий баланс, створити новоутворену юридичну особу шляхом виділу з ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ», а саме ТОВ «РІТЕЙЛ-ПРОМ», встановити місцезнаходження новоутвореного Товариства, наділити новостворене Товариство статутним капіталом, призначити директора, затвердити Статут новоствореного Товариства, доручити підписати Статут, внести зміни до статуту ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» зменшивши статутний капітал, доручити подати документи для внесення змін.

26.09.2021р. шляхом виділу з ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» було зареєстровано ТОВ «РІТЕЙЛ-ПРОМ». До відомостей про ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» було внесені дані про правонаступника ТОВ «РІТЕЙЛ-ПРОМ», вказані дані також були зазначені у новій редакції статуту ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ». Всі дії були зареєстровані державним реєстратором у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, на день розгляду справи у суді не оскаржені та не скасовані.

Частиною 4 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» встановлено, що у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанціях, виділ з ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» новоутвореного ТОВ «РІТЕЙЛ-ПРОМ» було завершено, ТОВ «РІТЕЙЛ-ПРОМ» перейшло право власності на паливо згідно розподільчого балансу, який затверджений директором ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» у зв`язку з реорганізацією ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» шляхом виділу, складені та підписані акти прийому-передачі від 25.09.2019р., проте фактичне отримання палива не могло бути здійснено оскільки податковим законодавством передбачена для цього обов`язкова реєстрація акцизних складів.

Підпунктом 14. п.1. ст. 212 ПК України надано термін поняттю реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Пунктом 1 ст. 231 ПК України встановлено, що платник податку при реалізації пального зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи.

Акцизний склад - це: а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів (пп. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Статтею 196 ПК України визначені операції, що не є об`єктом оподаткування, пунктом 7 частини 1 статті 196 зазначено, що однією з операції, що не є об`єктом оподаткування є реорганізація (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб.

Отже, фактичне відвантаження на акцизний склад №1012324 ТОВ «РІТЕЙЛ-ПРОМ» відбулось 11.10.2019р., 17.12.2019р., 28.12.2019р., що підтверджується зареєстрованими акцизними накладними.

ТОВ «РІТЕЙЛ-ПРОМ» після реєстрації акцизних складів повідомило ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» про можливість фактичного відвантаження палива.

До дати фактичного відвантаження паливо знаходилось на акцизному складі ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» №1003317 не в окремих ємностях, а разом з паливом, що належало ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» та іншим суб`єктам господарювання, паливо яких зберігалось на той момент на складі.

Факт здійснення виділу з ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» новоутвореного підприємства ТОВ «РІТЕЙЛ-ПРОМ» зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, факт передачі товарно-матеріальних цінностей підтверджено розподільчим балансом, актами прийому-передачі, зареєстрованими у реєстрі акцизних накладних на передачу палива.

Таким чином, висновки відповідача, що ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» занижено базу оподаткування з податку на додану вартість на вартість безоплатно наданих товарів в сумі 21401415,26 грн., не включено до складу податкових зобов`язань з ПДВ суму 4280283, грн., та не складено і не зареєстровано в ЄРПН податкову накладну, є необґрунтованими.

Зазначене є підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення у відповідній частині.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 27.09.2021р. №0138600701 яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за період березень 2021 року на 2608956,00 грн. внаслідок встановленого порушення заниження податкового зобов`язання з податку на додану вартість на вартість паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 2613371,00 грн., в тому числі за березень 2021 року на суму 2613371,00 грн., колегія суддів зазначає, що висновки податкового органу ґрунтуються на тотожних посиланнях, що і за встановлених порушень податкового повідомлення-рішення від 27.09.2021р. №0138580701.

Так, 15.01.2021р. рішенням одноособового учасника ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» №35 було вирішено внести рішення про виділ з ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» новоутвореної юридичної особи, призначити голову комісії з виділу, здійснити всі необхідні дії для повідомлення кредиторів.

ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» було підготовлено розподільчий баланс на 15.03.2021р., згідно з яким на баланс нового підприємства передавалось всього активів/пасивів на суму 13060788,50 грн. Розподільчий баланс був підписаний директором та головним бухгалтером, підписи були нотаріально посвідчені.

22.03.2021р. рішенням одноособового учасника ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» №37 було вирішено затвердити розподільчий баланс ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ». створити юридичну особу ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯ ПРОМ» шляхом виділу з ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ», встановити місцезнаходження новоутвореного Товариства, наділити новостворене ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯ ПРОМ» статутним капіталом у розмірі 500,00 грн. згідно з розподільчим балансом ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ», визначити учасника новоствореного ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯ ПРОМ», призначити директора ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯ ПРОМ», затвердити Статут ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯ ПРОМ», доручити підписати Статут ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯ ПРОМ».

22.03.2021р. рішенням одноособового учасника ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» №38 було вирішено зменшити статутний капітал ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» до 500,00 грн., у зв`язку з наділенням статутним капіталом у розмірі 500,00 грн. новоствореної юридичної особи ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯ ПРОМ» шляхом виділу з ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ», затвердити статут ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» у новій (десятій) редакції у зв`язку з виділом новоствореної юридичної особи ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯ ПРОМ».

23.03.2021р. шляхом виділу з ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» було зареєстровано ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯ ПРОМ». До відомостей про ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» було внесені дані про правонаступника ТОВ «РІТЕЙЛ-ПРОМ», вказані дані також були зазначені у новій редакції статуту ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ». Всі дії були зареєстровані державним реєстратором у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, не оскаржені та не скасовані.

Отже, виділ з ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» новоутвореного ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯ ПРОМ» було завершено.

ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯ ПРОМ» перейшло право власності на паливо згідно розподільчого балансу, який підписаний директором та бухгалтером ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» у зв`язку з реорганізацією ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» шляхом виділу, складені та підписані акти прийому-передачі від 22.03.2021р., проте фактичне отримання палива не могло бути здійснено оскільки податковим законодавством для цього передбачена обов`язкова реєстрація акцизних складів.

На підставі зазначеного, фактичне відвантаження на акцизний склад №1016296 ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯ ПРОМ» відбулось 02.06.2021р., що підтверджується зареєстрованими акцизними накладними. ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯ ПРОМ» після реєстрації акцизних складів повідомило ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» про можливість фактичного відвантаження палива. До дати фактичного відвантаження паливо знаходилось на акцизному складі ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» №1003317 не в окремих ємностях, а разом з паливом, що належало ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» та іншим суб`єктам господарювання, паливо яких зберігалось на той момент на складі.

Факт здійснення виділу з ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» новоутвореного підприємства ТОВ «ЗАПОРІЖЖЯ ПРОМ» зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, факт передачі товарно-матеріальних цінностей підтверджено розподільчим балансом, актами прийому-передачі, зареєстрованими у реєстрі акцизних накладних на передачу палива. Тож висновки перевіряючих, що ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на вартість безоплатно наданих товарів на загальну суму 2613371,00 грн., є неправомірними.

Податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2021 рік задекларовано суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 2608956,00 грн. Різниця у розмірі 4415,00 грн. є встановленим заниженням податкового кредиту, яка повинна була бути включеною позивачем у листопаді 2020 року, тож була вирахувана з загальної суми 2613371,00 грн.

Зазначене є підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення у відповідній частині.

З приводу встановленого порушення відсутності реєстрації податкової накладної на вартість реалізації паливо-мастильних матеріалів, які були реалізовані в грудні 2020 року на ТОВ «БІЗНЕС ФАКТОР КОМПАНІ», на загальну суму 4200,00 грн., суд зазначає наступне.

Податковим органом не нараховано штрафних санкцій за встановлене актом перевірки порушення у зв`язку з п.52-1 розділу Х «Перехідні положення» ПК України, проте порушення зафіксовано у податковому повідомленні-рішенні від 27.09.2021р. №0138620701. Встановлення вказаного порушення податковим органом є хибним, оскільки, як встановлено судом, позивачем був зареєстрований розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 16.12.2020р. №8 до податкової накладної від 01.02.2020р. №3 на суму коригування 4200,00 грн. Вказане підтверджується розрахунком коригування кількісних і вартісних показників від 16.12.2020р. №8 до податкової накладної від 01.02.2020р. №3 з квитанцією про прийняття та податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2020 року.

Вказане свідчить про відсутність дослідження податковим органом всіх документів, звітності суб`єкта господарювання, що перевірявся.

Щодо нарахованих штрафних санкцій у розмірі 25% від суми донарахованого ПДВ у розмірі 70005,00 грн. за жовтень 2018 року та 76168,00 грн. за березень 2021 року ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ», та податкового повідомлення-рішення 27.09.2021р. №0138350717 яким нарахована сума штрафних санкцій з пенею в розмірі 55920,41 грн. на суму заниженого податку на доходи фізичних осіб, податкового повідомлення-рішення від 27.09.2021р. №0138370717 нарахована сума штрафних санкцій з пенею в розмірі 4829,87 грн. на суму заниженого військового збору колегія суддів зазначає наступне.

Так, ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» частково не погоджується з нарахованими штрафними санкціями у розмірі 25% від суми донарахованого ПДВ.

Податковий орган встановив, що при здійсненні оподатковуваних операцій по взаємовідносинам з ТОВ «ЛЕГІОН-ТРАНСБУД», позивач діяв умисно, оскільки воно удавано, цілеспрямовано створило умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне невиконання вимог, установлених Податковим кодексом України.

Ті ж самі висновки здійснені щодо оподаткування операцій по взаємовідносинам з ОСОБА_1 щодо заниження податкових зобов`язань в розмірі 71683,00 грн. та по взаємовідносинам з ТОВ «Бізнес Фактор Компані» щодо заниження податкових зобов`язань в розмірі 4200,00 грн.

До позивача були застосовані штрафи в розмірі 25 % суми ПДВ від суми донарахованого ПДВ за період жовтень 2018 в розмірі 70005,00 грн. 17501,25 грн., від суми донарахованого ПДВ за період березень 2021 в розмірі 76168,00 грн. 19042,00 грн.

Так, між ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» (Орендар) та фізичною особою (Орендодавець) ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) було укладено Договір найму від 10.08.2017р., згідно якого Орендодавець передає Орендарю в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Шевченка, 28, для здійснення статутної діяльності, а саме для використання під офіс. Загальна площа приміщення 225 кв. метрів.

Згідно з Договором за згодою сторін орендна плата за орендне користування приміщення становить 6215,00 грн. за місяць. Орендар сплачує орендну плату на підставі Договору в строк по 20 число місяця, шляхом перерахування на поточний рахунок Орендодавця. Строк дії Договору до 30.12.2017р.

На 2019 рік складено Договір найму від 02.01.2019р., строк дії до 31.12.2019р. з такими ж умовами. Додатковою угодою №3 до Договору найму від 02.01.2019р. дію Договору найму від 02.01.2019р. продовжено до 28.02.2021 року.

Нарахована (виплачена) сума орендної плати за вересень 2017 - лютий 2021 складає за даними підприємства 261 030,00 грн. ( Дт 631 Кт 311).

TOB «ЗОГ-РІТЕЙЛ» повинно було нараховувати щомісячно суму орендної плати за вищезазначеними Договорами найму в розмірі 20342,25 гри. (фактично щомісячні нарахування (виплата) здійснювались у розмірі 6215,00 гри.).

ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» занижено базу оподаткування по податку на доходи фізичних осіб за орендне користування приміщення у періоді вересень 2017 - лютий 2021 у розмірі 593439,00 гри. (20342,25*42 періоди = 854374,50-261030,00= 593344,50), що призвело до заниження податку на доходи фізичних осіб за вересень 2017 - лютий 2021 у сумі 106819,02 гри. в порушення пп.164.2.5. п. 164.2. ст.164, п.167.1 ст.167, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п. 168.1 ст.168, пп. 170.1.2 п.170.1. ст. 170 ПК України.

Також, згідно з наданими до перевірки документами, а саме: відомостей з нарахування та виплати заробітної плати, банківських виписок, платіжних доручень, видаткових касових ордерів, журналів-ордерів і відомостей по рахункам 311, 301, 661, 6426, наказів по підприємству та інших за період з 21.03.2017р. по 31.03.2021р., встановлено, що станом на 21.03.2017р. заборгованість по військовому збору до бюджету відсутня.

У періоді з 21.03.2017р. по 31.03.2021р. нараховано військового збору у розмірі 65665,24 грн., перераховано до бюджету у розмірі 65665,24 грн., станом на 31.03.2021р. заборгованість з військового збору відсутня.

Перевіркою правильності нарахування та перерахування військового збору з орендної плати за період з 01.01.2017р. по 31.03.2021р. встановлено порушення п.16-1 підрозділу 10 розділу XX, пп.164.2.5. п. 164.2. ст.164, п.167.1 ст. 167, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2 п.168.1 ст.168, пп. 170.1.2 п. 170.1. ст.170 ПК України, а саме занижено базу оподаткування військовим збором за орендне користування приміщенням у періоді вересень 2017 - лютий 2021 у розмірі 593439,00 грн. (20342,25*42= 854374,50-261030,00= 593344,50), що призвело до заниження військового збору за вересень 2017 - лютий 2021 у сумі 8901,59 грн.

Статтею 125-1 ПК України встановлено, що санкції за порушення правил нарахування, утримання та сплати (перерахування) податків у джерела виплати

Так, за п. 125-1.1 ст. 125-1 ПК України ненарахування та/або неутримання, та/або несплата (неперерахування), та/або нарахування, сплата (перерахування) не в повному обсязі податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь нерезидента або іншого платника податків, а також нерезидентом, на якого покладено обов`язок сплачувати податок у порядку, встановленому розділом III цього Кодексу тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 10 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Згідно з 125-1.2 125-1 ПК України, ті самі дії, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідно п. 109.1 ст. 109 Кодексу, податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 109.3 ст. 109 ПК України вина є необхідною умовою притягнення платника податків до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення у випадках, регламентованих п. 119.3 ст. 119, п. 123.2 123.5 ст. 123, пунктами 124.2, 124.3 ст. 124, п. 125-1.2 125-1.4 ст. 125-1 ПК України

У ст. 112 ПК України встановлено підстави, за яких особа вважається винною: установлення можливості дотримання особою правил і норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, але невжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання; доведення контролюючим органом того, що, вчиняючи дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.

Тобто обов`язок доведення вини, ПК України покладено на контролюючий орган, без виконання якого, особу не можливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини.

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, то останній не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення відповідно до п. 112.7 ст. 112 ПК України. Водночас, положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи (пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, п. 56.21 ст. 56 ПК України).

Вказане відповідає висновку КАС ВС викладеному у постанові від 08 грудня 2022 року у справі № 520/9294/21, від 22 серпня 2023 року у справі № 520/18519/21, від 3 серпня 2023 року у справі № 520/22505/21

У постанові КАС ВС від 8 грудня 2022 року у справі № 520/9294/21 розтлумачено положення чинного податкового законодавства, які визначають вину як об`єктивну сторону податкових правопорушень. Тому для встановлення її наявності контролюючому органу необхідно довести не наявність відповідного ставлення платника податків до своїх протиправних дій / бездіяльності (усвідомлення своїх дій, розуміння наслідків тощо), що платник податків, вчиняючи дії або допускаючи бездіяльність, за які встановлена відповідальність, діяв «нерозумно, недобросовісно та без належної обачності».

Таким чином, обов`язок доведення вини Кодексом покладено на контролюючий орган, без виконання якого, особу не можливо буде притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини. Проте, жодних доказів з цього приводу відповідачем суду надано та наведено не було.

У даному випадку позивач діяв без умисності, що доводить встановлена відсутність заборгованості по податку на додану вартість за 3 роки (з 2017 по 2020), крім оскаржуваних сум, вчасного перерахування до бюджету 2068876,00 грн. суми нарахованого податку на додану вартість.

Вказане доводить відсутність умисності в несплаті податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що штрафні санкції мали бути застосовані в розмірі 10% від занижених сум податків за кожен місяць згідно з п. 125-1.1. ст. 125-1 ПК України.

Щодо нарахування пені податковим органом відповідно до пп.129.1.3 п.129.1. ст. 129 ПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Так, п. 129.1 ст.129 ПК України встановлює, що нарахування пені розпочинається, зокрема: 129.1.3. при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

При розрахунку згідно вказаного пункту ст.129 ПК України нарахування пені розпочалось після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, тобто з грудня 2017 року, а не з вересня 2017 року як зазначено у розрахунку.

При цьому, суми грошового зобов`язання не були визначені податковим агентом, тож застосування пп.129.1.3 п.129.1. ст. 129 ПК України до нарахування пені на суми заниженого податку на доходи не є вірними.

Підпунктом 129.1.4. п.129.1. ст. 129 ПК України встановлено, що нарахування пені розпочинається при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов`язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

Отже, саме згідно з пп. 129.1.4. п.129.1. ст. 129 ПК України мала бути нарахована пеня на суму заниженого позивачем податку на доходи фізичних осіб.

Згідно з п. 129.4 ст.129 ПК України на суми заниження податкового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.2 та 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті, нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов`язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

На суми грошового зобов`язання, визначеного пп. 129.1.3 п. 129.1 цієї статті ПК України (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Аналізуючи п. 129.4. ст.129 ПК України можна прослідкувати навіть різницю в нарахуванні відсотків річних облікової ставки Національного банку України при нарахуванні пені по різним підпунктам пункту 129.1. ст. 129 ПК України

Судами не встановлено яким саме підпунктом п. 1 ст. 129 ПК України керувався податковий орган при нарахуванні пені.

Позивач здійснив свій розрахунок пені на встановлені суми заниженого податку на доходи фізичних осіб (розрахунок додається), нарахована пеня здійснювалось на підставі пп. 129.1.4 п. 129.1 ПК України та на підставі абз. 2 п. 129.4. ст.129 ПК України, тобто розрахунок вівся з урахуванням 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Сума пені нарахованої позивачем на недоплачений податок на доходи фізичних осіб становить 20928,45 грн.

Вказана сума, розрахована позивачем не спростована скаржником.

Зазначене свідчить на помилковість висновків податкового органу, та є підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення у відповідній частині.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 27.09.202р. №0138510902 яким нарахована сума штрафних санкцій в розмірі 180000,00 грн., колегія суддів означає наступне.

Підпунктом 230.1.2. п. 230.1 ст. 230 ПК України, встановлено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Акцизні склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), повинні бути обладнані лише витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом з такого акцизного складу.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати:

а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;

б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Аналізуючи зазначену норму Податкового кодексу України можна прослідкувати залежність здійснення необхідних дій з реєстрації резервуарів в ЄРАН та обладнання їх рівнемірами-лічильниками рівня пального зі здійсненням суб`єктом господарювання фактичної експлуатації резервуарів та реалізації з них пального.

За Договором оренди №ТДЕХРЗР-300818 від 30.08.2018р., укладеним між ТОВ «Торговий дім «Екохімресурс» та ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ», позивачем було отримане у тимчасове володіння та користування склад нафтопродуктів за адресою: Запорізька область, Запорізький р-н, с. Зеленопілля, вул. Східна, 6 та обладнання резервуари в кількості 39 шт. Додатковою угодою №1 від 29.01.2020р. до Договору оренди №ТДЕХРЗР-300818 від 30.08.2018р. у тимчасове володіння та користування орендодавцем було надано ще 20 резервуарів для зберігання пального, у тому числі резервуари за серійними номерами: №1, №18, №Е1, №Е2, №11а, №12а, №30а, №14а, №15а.

Довідками про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри зареєстрованим в ЄРАН ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» зареєстрували всі резервуари крім резервуарів за серійними номерами: №1, №18, №Е1, №Е2, №11а, №12а, №30а, №14а, №15а, оскільки необхідності в експлуатації цих резервуарів не було, для здійснення діяльності зі зберігання та реалізації пального вистачало 50 резервуарів для палива і 10 резервуарів для скрапленого газу.

Окремо наказами по ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» на підприємстві за необхідності вводились та виводились з експлуатації резервуари, технічній службі підприємства наказувалось провести всі необхідні дії (обладнання рівнемірами) для можливості використання резервуарів з запланованої дати експлуатації.

На наступний день після винесення наказів по підприємству подавались та реєструвались в ЄРАН довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри з коригувальними даними щодо введення або виведення з експлуатації резервуарів.

Додатковою угодою (про розірвання договору) від 20.10.2021р. до договору оренди №ТДЕХРЗР-300818 від 30.08.2018р. було повернуте взяте в оренду майно та всі резервуари, які були прийняті в оренду.

Між ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» та ТОВ «ЗАПОРІЖНАФТОСИНТЕЗ» був укладений інший договір оренди №ЗРЗНС-211020 від 21.11.2020р., у зв`язку зі зміною власника орендованого майна, яким Позивачем було отримане у тимчасове володіння та користування склад нафтопродуктів за адресою: Запорізька область, Запорізький р-н, с. Зеленопілля, вул. Східна, 6 та обладнання резервуари в кількості 50 шт. У переліку резервуарів до вказаного договору відсутні резервуари за серійними номерами: №1, №18, №Е1, №Е2, №11а, №12а, №30а, №14а, №15а, оскільки необхідності в експлуатації цих резервуарів у підприємства не було як до, так і після розірвання попереднього договору.

Отже, резервуари за серійними номерами: №1, №18, №Е1, №Е2, №11а, №12а, №30а, №14а, №15а ніколи не експлуатувались ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ», у зв`язку з чим не були зареєстровані на акцизному складі №1003317 за адресою: Запорізька область, Запорізький р-н, с. Зеленопілля, вул. Східна, 6, та не були обладнанні рівнемірами-лічильниками.

Відповідачем не доведено, що резервуари за серійними номерами: №1, №18, №Е1, №Е2, №11а, №12а, №30а, №14а, №15а експлуатувались ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ», жодної реалізації з них здійснено не було, що в свою чергу підтверджується даними про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального, які щоденно подавались та подаються ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ».

Відповідно до пп.230.1.3. п.230.1. ст.230 ПК України розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.

Зазначена форма Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального, що затверджена наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2018р. № 944, у тому числі включає у себе дані про уніфікований номер резервуара, серійний номер рівнеміра та обсяги залишків пального у резервуарах.

ТОВ «ЗОГ-РІТЕЙЛ» з січня 2020 року подавали щоденно Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального, у вказаних довідках жодного разу не фігурували резервуари за серійними номерами: №1, №18, №Е1, №Е2, №11а, №12а, №30а, №14а, №15а, як резервуари за якими здійснюється реалізація пального та змінюються обсяги пального за добу.

Факт передачі резервуарів за серійними номерами: №1, №18, №Е1, №Е2, №11а, №12а, №30а, №14а, №15а за договором оренди не є рівнозначним факту експлуатації даних резервуарів та водночас дає можливість підприємству при необхідності здійснити необхідне обладнання взятих в оренду резервуарів, зареєструвати у ЄРАН та здійснювати з них реалізацію пального.

Підпункт 128-1.1 ст.128-1 ПК України передбачає відповідальність за необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.

Таким чином, встановлена відповідальність в залежність від введення в експлуатацію резервуара та користування ними, що у випадку резервуарів за серійними номерами: №1, №18, №Е1, №Е2, №11а, №12а, №30а, №14а, №15а не відбулось.

Ураховуючи вищевикладене, накладення штрафних санкцій у розмірі 180000,00 грн. за відсутність (не обладнання та не реєстрацію в Єдиному державному реєстрі в законодавчо встановлені строки) рівнемірів-лічильників на резервуарах для зберігання та відпуску пального в кількості 9 одиниць на акцизному складі №1003317 за адресою: Запорізька область, Запорізький р-н, с. Зеленопілля, вул. Східна, 6 є неправомірним.

Зазначене свідчить на помилковість висновків податкового органу, та є підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення у відповідній частині.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 27.09.2021р. №00138520902 яким нарахована сума штрафних санкцій в розмірі 9000,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 128-1.3 ст. 128-1 ПК України незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ. Всього 9 000,0 грн. за несвоєчасну реєстрацію дев`яти довідок.

Згідно з пп. 230.1.3. п.230.1 ст.230 ПК України розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.

Розпорядники акцизних складів, на акцизних складах яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно формувати дані лише про добовий фактичний обсяг реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.

Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:

обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;

добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі;

добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягу залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби та додавання добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Фактичні показники витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального перераховуються у літри, приведені до температури 15° С, крім показників паливороздавальних колонок та/або оливороздавальних колонок, які виконують функції витратомірів-лічильників.

Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв`язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даних з витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильника - заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу).

В електронних документах також зазначаються відповідальною особою розпорядника акцизного складу дані про обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює.

Щодо звітного періоду за 01.01.2020р. встановлено: довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за добу 01.01.2020р. була відправлена 02.01.2020р. о 20:39:08, що підтверджується квитанцією №1. Квитанцією №2 від 02.01.2020р. о 20:39:08 було повідомлено про не прийняття документу через виявлені помилки (додаток 2 табл.5 рядок 4, додаток 2 табл.5 рядок 1, додаток 2 табл.5 рядок 5, додаток 2 табл.5 рядок 3, додаток 2 табл.5 рядок 6, додаток 2 табл.5 рядок 2, додаток 2 табл.5 рядок 8, додаток 2 табл.5 рядок 9, додаток 2 табл.5 рядок 7). Проте дані у вказаних рядках щодо добового обсягу відсутні, оскільки у вихідний день реалізація та рух пального були відсутні. Довідка була відправлена повторно, що підтверджується квитанцією від 02.01.2020р. о 21:28:09. Квитанцією №2 від 02.01.2020р. о 21:28:09 було повідомлено про не прийняття документу через виявлені ті самі помилки (додаток 2 табл.5 рядок 4, додаток 2 табл.5 рядок 1, додаток 2 табл.5 рядок 5, додаток 2 табл.5 рядок 3, додаток 2 табл.5 рядок 6, додаток 2 табл.5 рядок 2, додаток 2 табл.5 рядок 8, додаток 2 табл.5 рядок 9, додаток 2 табл.5 рядок 7). Довідка була відправлена повторно 03.01.2020 року з аналогічними даними, що й попередні довідки, та була зареєстрована в Єдиному реєстрі акцизних накладних, що підтверджується квитанцією №2 від 03.01.2020р. о 10:19:48.

Щодо звітного періоду 03.01.2020р. встановлено: довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за добу 03.01.2020р. була відправлена 04.01.2020р. о 21:10, що підтверджується повідомленням про отримання звітності від 04.01.2020р. 21:23, де зазначено, що звіт доставлено в поштову скриньку ДПС України 04.01.2020р. в 21:10:13. Зазначено, що необхідно подбати про прийом квитанції №1 щодо результатів перевірки. Проте квитанція №1 надійшла лише 08.01.2020р. о 09:44:06, а квитанція №2 про прийняття звіту надійшла 08.01.2020р. о 09:44:06. Тож позивач зі свого боку вчасно відправив довідку у встановлений ПКУ термін, і не несе відповідальності за не прийняття звіту податковим органом та відсутність реєстрації в ЄРАН в день його відправлення.

Щодо звітного періоду 04.01.2020р. встановлено: довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за добу 04.01.2020р. була відправлена 05.01.2020р. о 16:27:27, що підтверджується повідомленням про отримання звітності від 05.01.2020р. 16:30, де зазначено, що звіт доставлено в поштову скриньку ДПС України 05.01.2020р. о 16:27:27. Зазначено, що необхідно подбати про прийом квитанції №1 щодо результатів перевірки. Проте квитанція №1 надійшла лише 08.01.2020р. о 09:41:54, а квитанція №2 надійшла 08.01.2020р. о 09:41:54. Квитанцією №2 від 08.01.2020р. о 09:41:54 було повідомлено про не прийняття документу через виявлені помилки (додаток 2 табл.5 рядок 4, додаток 2 табл.5 рядок 1, додаток 2 табл.5 рядок 5, додаток 2 табл.5 рядок 3, додаток 2 табл.5 рядок 6, додаток 2 табл.5 рядок 2, додаток 2 табл.5 рядок 8, додаток 2 табл.5 рядок 9, додаток 2 табл.5 рядок 7). Тож звіт повторно був відправлений 08.01.2020р. з аналогічними даними, що й попередній та зареєстрований у ЄРАН, що підтверджується квитанцією №2 від 08.01.2020р. об 11:32:58. Тож позивач зі свого боку вчасно відправив довідку у встановлений ПКУ термін, і не несе відповідальності за не прийняття звіту в день відправки, повідомлення про наявні помилки лише через 3 дні після доставки звіту та фактичну можливість відправити повторно звіт 08.01.2020р., оскільки до цієї дати платник не був обізнаний чи прийнятий звіт податковим органом в день його відправлення.

Щодо звітного періоду 05.01.2020р. встановлено: довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за добу 05.01.2020р. була відправлена 06.01.2020р. о 19:10:31, що підтверджується повідомленням про отримання звітності від 06.01.2020р. 19:12, де зазначено, що звіт доставлено в поштову скриньку ДПС України 06.01.2020р. о 19:10:31. Зазначено, що необхідно подбати про прийом квитанції №1 щодо результатів перевірки. Проте квитанція №1 надійшла лише 08.01.2020р. о 09:36:55, а квитанція №2 про прийняття звіту надійшла 08.01.2020р. о 09:36:55. Тож Позивач зі свого боку вчасно відправив довідку у встановлений ПКУ термін, і не несе відповідальності за не прийняття звіту податковим органом та відсутність реєстрації в ЄРАН в день його відправлення.

Щодо звітного періоду 06.01.2020р. встановлено: довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за добу 06.01.2020р. була відправлена 07.01.2020р. о 19:01:05, що підтверджується повідомленням про отримання звітності від 07.01.2020 19:02, де зазначено, що звіт доставлено в поштову скриньку ДПС України 06.01.2020 о 19:10:31. Зазначено, що необхідно подбати про прийом квитанції №1 щодо результатів перевірки. Проте квитанція №1 надійшла лише 08.01.2020р. о 09:35:55, а квитанція №2 про прийняття звіту надійшла 08.01.2020р. о 09:35:55. Тож позивач зі свого боку вчасно відправив довідку у встановлений ПКУ термін, і не несе відповідальності за не прийняття звіту податковим органом та відсутність реєстрації в ЄРАН в день його відправлення.

Щодо звітного періоду 18.12.2020р. встановлено: довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за добу 18.12.2020 була відправлена 19.12.2020р. о 23:15, що підтверджується повідомленням про перевірку документу від 07.01.2020р. 19:02, де зазначено, що звіт підписано, накладено печатку та результат контролю не містить помилок. Проте квитанція №1 надійшла лише 20.12.2020р. о 10:54:57, а квитанція №2 про прийняття звіту надійшла 20.12.2020р. о 10:54:57. Тож позивач зі свого боку вчасно відправив довідку у встановлений ПКУ термін, і не несе відповідальності за не прийняття звіту податковим органом та відсутність реєстрації в ЄРАН в день його відправлення.

Щодо звітного періоду 31.12.2020р. встановлено: довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за добу 31.12.2020р. була відправлена 01.01.2021р. о 12:08:21, що підтверджується повідомленням про отримання звітності від 01.01.2021р. 12:09, де зазначено, що звіт доставлено в поштову скриньку ДПС України 01.01.2021р. о 12:08:21. Зазначено, що необхідно подбати про прийом квитанції №1 щодо результатів перевірки. Проте квитанція №1 надійшла лише 04.01.2021р. о 09:02:48, а квитанція №2 про прийняття звіту надійшла 04.01.2021р. о 09:02:48. Тож позивач зі свого боку вчасно відправив довідку у встановлений ПКУ термін, і не несе відповідальності за не прийняття звіту податковим органом та відсутність реєстрації в ЄРАН в день його відправлення.

Щодо звітного періоду 01.01.2021р. встановлено: довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за добу 01.01.2021р. була відправлена 02.01.2021р. о 19:07:30, що підтверджується повідомленням про отримання звітності від 02.01.2021р. 19:08, де зазначено, що звіт доставлено в поштову скриньку ДПС України 02.01.2021р. о 19:07:30. Зазначено, що необхідно подбати про прийом квитанції №1 щодо результатів перевірки. Проте квитанція №1 надійшла лише 04.01.2021р. о 09:08:56, а квитанція №2 про прийняття звіту надійшла 04.01.2021р. о 09:08:56. Тож позивач зі свого боку вчасно відправив довідку у встановлений ПКУ термін, і не несе відповідальності за не прийняття звіту податковим органом та відсутність реєстрації в ЄРАН в день його відправлення.

Щодо звітного періоду 02.01.2021р. встановлено: довідка про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за добу 02.01.2021р. була відправлена 03.01.2021р. о 14:29:44, що підтверджується повідомленням про отримання звітності від 03.01.2021р. 14:44, де зазначено, що звіт доставлено в поштову скриньку ДПС України 03.01.2021р. о 14:29:44. Зазначено, що необхідно подбати про прийом квитанції №1 щодо результатів перевірки. Проте квитанція №1 надійшла лише 04.01.2021р. о 09:03:05, а квитанція №2 про прийняття звіту надійшла 04.01.2021р. о 09:03:05. Тож позивач зі свого боку вчасно відправив довідку у встановлений ПКУ термін, і не несе відповідальності за не прийняття звіту податковим органом та відсутність реєстрації в ЄРАН в день його відправлення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2019р. №408 затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, ч. 30 якого встановлено, що система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового працює постійно (цілодобово щодня), крім періоду, необхідного для її технічного обслуговування. Технічне обслуговування системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового проводиться у часові проміжки з незначною кількістю звернень до неї платників акцизного податку. Інформація про запланований час технічного обслуговування системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового розміщується на офіційному веб-сайті ДПС не пізніше ніж за 24 години до початку проведення технічного обслуговування.

Жодних повідомлень про проведення технічних робіт у системи електронного адміністрування реалізації пального у вказані періоди розміщено не було, отже позивач зі свого боку здійснив всі необхідні дії для вчасної подачі щоденних довідок про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального за періоди 01.01.2020р., 03.01.2020р., 04.01.2020р., 05.01.2020р., 06.01.2020р., 18.12.2020р., 31.12.2020р., 01.01.2021р., 02.01.2021р.

На підставі вищезазначеного, податкове повідомлення-рішення від 27.09.2021р. №00138520902, яким нараховані штрафні санкції у розмірі 9000,00 грн., є неправомірними та підлягає скасуванню.

Таким чином, суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем протиправно було складено спірні податкові повідомлення-рішення.

Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що фактично доводи апеляційної скарги ґрунтуються на поясненнях та обставинах які надавались апелянтом суду першої інстанції в ході розгляду справи, які судом було досліджено та надано їм оцінку. Апелянтом в скарзі не наведено жодного доводу та доказів в спростування або помилковість висновків суду першої інстанції, не зазначено в чому саме полягає порушення судом першої норм матеріального права або помилковість оцінки обставин в справі.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.09.2023 року в адміністративній справі №280/9741/21 - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 26.09.2023 року в адміністративній справі №280/9741/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗОГ-Рітейл» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 05 червня 2024 року.

Головуючий - суддяС.В. Білак

суддяІ.В. Юрко

суддяТ.І. Ясенова

СудТретій апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення21.02.2024
Оприлюднено07.06.2024
Номер документу119532573
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних)

Судовий реєстр по справі —280/9741/21

Ухвала від 26.09.2024

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Батрак Інна Володимирівна

Ухвала від 19.09.2024

Адміністративне

Запорізький окружний адміністративний суд

Батрак Інна Володимирівна

Ухвала від 09.09.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 15.08.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 07.08.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 25.07.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 12.07.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Ханова Р.Ф.

Ухвала від 08.07.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 19.06.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білоус О.В.

Постанова від 21.02.2024

Адміністративне

Третій апеляційний адміністративний суд

Білак С.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні