Постанова

від 05.06.2024 по справі 160/28773/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 червня 2024 року м. Дніпросправа № 160/28773/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.01.2024 року в адміністративній справі №160/28773/23 (головуючий суддя І-ї інстанції Калугіна Н.Є.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІО» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 03.11.2023 року звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №№ UA110110/2023/300028/1 та UA110110/2023/300029/1 від 22.06.23;

- визнати протиправною та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№ UA110110/2023/000094 та UA110110/2023/000095.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність оскаржуваних актів, прийнятих відповідачем, оскільки позивачем подано до митного органу повний пакет необхідних документів, які не мали розбіжностей і містили усі необхідні відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості за заявленим методом (за ціною договору).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовані рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товару від 22.06.2023 року №UA110110/2023/300028/1 та №UA110110/2023/300029/1.

Визнано протиправними та скасовані картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2023/000094 та №UA110110/2023/000095.

Стягнуто з Дніпровської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРІО» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 12485,88 грн та витрати на підготовку експертного висновку на замовлення позивача у сумі 4800,00 грн. (а.с.160-169).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції є не обґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини у справі, оскільки надані до митної декларації документи містять розбіжності, у зв`язку з чим неможливо підтвердити числові значення заявленої декларантом митної вартості за основним методом, а відтак прийняті рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю є правомірним.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРІО» (код ЄДРПОУ 30544093) є юридичною особою, місцезнаходження: Україна, 49006, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вул. Робоча, буд. 17/5а, основним видом діяльності є виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості (код 10.61), перебуває на податковому обліку в органах ДПС України.

Відповідач - Дніпровська митниця є суб`єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Митним кодексом України повноваження.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРІО» (покупець) та компанією Jupiter Exports (Тріші, Індія) (продавець) укладено контракт №231 від 28.03.2023 року, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов`язується у порядку та на умовах, визначених контрактом, поставити та передати у власність покупця рис (товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п.1.2 контракту найменування, асортимент, одиниці виміру, кількість та ціна товару встановлюється у специфікації на постачання товару. Вимоги до якості товару встановлюється у специфікації до Контракту. Специфікація на поставку товару є невід`ємною частиною цього Контракту.

Відповідно до пункту 3.1 контракту продавець здійснює поставку товару морським транспортом на умовах поставки СIF (Інкотермс 2010) порт Констанца, Румунія.

Пунктами 4.1 та 4.2 контракту визначено, що покупець здійснює оплату партії товару в наступному порядку:

- перший авансовий платіж в розмірі 20 (двадцять) % загальної вартості партії товару, вказаного в специфікації на поставку такої партії товару, - після підписання сторонами специфікації на поставку цієї партії товару;

- другий платіж в розмірі 80 (вісімдесят) % загальної вартості партії товару протягом 17 (сімнадцяти) календарних днів з дати коносаменту, який містить відмітку «на борту судна» і зазначенням ТОВ «Тріо», як грузоотримувача та після отримання вантажоодержувачем (у відповідності п. 3.6 Контракту) копій документів на цю партію Товару, передбачених п. 3.7 Контракту.

Покупець здійснює оплату товару в доларах США шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця, вказаний у цьому контракті.

Відповідно до п.3.7 Контракту продавець повинен надати покупцю упаковочний лист, сертифікат якості виробника, протокол випробувань виробника, сертифікат здоров`я міжнародного зразка.

Специфікацією №1 від 28.03.2023 року до контракту №231від 28.03.2023 року, сторонами було погоджено, поставити товар рис білий длиннозернистий у кількості 52 метричні тони, загальною вартістю 25220,00 доларів США та рис пропарений длиннозернистий у кількості 52 метричні тони загальною вартістю 25220,00 доларів США, а також встановлено вимоги до якості товарів.

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту вищевказаних товарів представником позивача до Дніпровської митниці подано митні декларації №23UA110110004539U8 та №23UA110110004530U6 від 21.06.2023 року, в яких митна вартість поставленого товару визначена за ціною контракту (основний метод).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з вказаними митними деклараціями надано документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, що перелічені у графі 44 цих МД.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митниця дійшла висновку про наявність розбіжностей у наданих на підтвердження заявленої митної вартості документах, які, на думку митниці, впливають на числове значення митної вартості, у зв`язку з чим повідомлено декларанта про те, що подані ним документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Митним органом виявлені наступні розбіжності у поданих позивачем документах:

- відповідно до п.3.4 Контракту виробником і відправником товару є продавець - «JUPITER EXPORTS,Trichy, INDIA». В графі 31 ЕМД (електронний інвойс) декларант зазначає виробника «JUPITER EXPORTS». Водночас в графі 44 ЕМД Контракту фігурує як посередницький та відображений під кодом 4100. Така розбіжність ставить під сумнів відомості, зазначені в електронному інвойсі стосовно виробника товару. За результатом аналізу інформації мережі Інтернет (jupiterexports.com, service.gov.uk), «JUPITER EXPORTS» - торговельна компанія. Інформація щодо «JUPITER EXPORTS», як виробника, не встановлена;

- в інвойсі від 19.04.2023 року №2404 та №2403 відсутні посилання на специфікацію до Контракту від 28.03.2023 року № 1 та на Контракт, згідно п.3.7 якого така інформація повинна відображатися в інвойсі, виставленому продавцем.

Вищезазначене не дає можливості ідентифікувати, по якому зовнішньоекономічному договору було виставлено інвойс покупцю, та не дає можливості однозначно ідентифікувати наданий до митного контролю інвойс від 19.04.2023 року №2404 із задекларованою партією товару.

- відповідно до п.3.7 Контракту продавець повинен надати покупцю пакувальний лист, сертифікат якості виробника, протокол випробувань виробника, сертифікат здоров`я міжнародного зразка. Декларантом не надано зазначені документи до митного оформлення хоча обов`язковість їх надання передбачена п.5.1 Контракту, що унеможливлює точно перевірити якісні характеристики товару, які в свою чергу визначені в специфікації до Контракту від 28.03.2023 року №1. Основним якісним показником згідно специфікації є співвідношення довжини і ширини товару. Таке співвідношення документально не підтверджено, хоча відомості зазначені в графі 31 ЕМД, а саме: «із співвідношення довжини і ширини 3 або більше»;

- декларантом до митного оформлення надано сертифікат про походження товару №184548 та №184549 від 06.05.2023 року, виданий асоціацією промислових підприємств «FOKIA», хоча згідно п.3.7 Контракту сертифікат про походження товару повинен бути виданий ТТП Індії. Декларант не надав документів, які б підтверджували повноваження асоціації «FOKIA» від імені ТТП Індії видавати сертифікати про походження товару;

- декларантом до митного оформлення надано декларацію виробника товару (код документа 0862) №б/н від 10.05.2023 року. Враховуючи інформацію, зазначену вище, інформація яка зазначена в декларації виробника №б/н від 10.05.2023 року, піддається сумніву;

- п.2.1.4 договору про надання транспортно-експедиційних послуг №14-05/18-КВИ від 14.05.2023 року передбачає наявність заявки від клієнта із відповідними умовами надання послуг протягом всього маршруту за межами митної території України. Декларантом не надано зазначеного документу.

- п.3.1 договору №14-05/18-КВИ від 14.05.2023 року передбачає 100% передоплату за надання транспортно-експедиційних послуг. Декларантом не надано документів про оплату вищезазначених послуг;

- декларантом до митного оформлення надано рахунок про надання транспортно- експедиційних послуг №СФ-32157 та №СФ-32154 від 09.06.2023 року, в якому передбачено «демередж (штрафна санкція за понаднормове використання контейнеру)». Відповідно до п. 2.3 Контракту від 28.03.2023 року №231 всі витрати понесені покупцем (4432,08 гривень) повинні бути включені до ціни, що сплачена або підлягає сплаті відповідно до п.10 ст.58 Митного кодексу України, як витрати на транспортування до місця ввезення на митну території України;

- декларантом до митного контролю товару надано банківські платіжні документи SWIFT щодо оплати за товар від 12.04.2023 року на суму 10088,00 дол. США, від 12.05.2023 року на суму 40352,00 дол. США, від 25.05.2023 року на суму 970,00 дол. США. Загальна сума платежу - 51410,00 дол. США, шо більше вартості задекларованої партії товару - 25705.00 дол. США.

Крім того, в графі 70 «Remittance information» (інформація про грошовий переказ) вищезазначених банківських документів вказано лише реквізити контракту від 28.03.2023 року №231. При цьому, пунктом 2.1 контракту визначено загальну вартість товару, який поставляється - 55000,00 дол. США, що також не відповідає сумі платежу згідно банківських платіжних документів. Надані декларантом банківські платіжні документи SWIFT щодо оплати за товар від 12.04.2O23 року на суму10088,00 дол. США, від 12.05.2023 на суму 40352,00 дол. США, від 25.05.2023 року на суму 970,00 дол. США не містять всіх реквізитів, необхідних для ідентифікації ввезеного товару.

- наданий до митного контролю товару сертифікат страхування від 02.05.2023 року №412400/21/2023/72/0024 та №412400/21/2023/72/0025 містить вартісну інформацію у валюті Індії. Валюта зовнішньоекономічної операції - дол. США, Таким чином, відсутня можливість перевірки та співставлення вартісних показників зазначених у сертифікаті страхування.

Враховуючи викладене та посилаючись на частини п`яту статті 54 Митного кодексу України, відповідач з метою упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, зобов`язав декларанта протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 3) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 4) виписки з бухгалтерської документації, враховуючи зауваження митного органу; 5) каталоги, специфікації прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, враховуючи зауваження митного органу; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 7) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту).

Листами від 22.06.2023 року декларант зазначив про неможливість надання інших додаткових документів щодо підтвердження митної вартості товарів за МД №23UA110110004539U8 та №23UA110110004530U6 від 21.06.2023 року

22.06.2023 року митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №№ UA110110/2023/300028/1 та UA110110/2023/300029/1.

Так, рівень заявленої декларантом митної вартості товару «рис повністю обрушений, довгозерний пропарений із співвідношенням довжини і ширини 3 або більше» - 0,5441 дол. США/кг, вага нетто - 53000 кг, країна походження та відправлення Індія. Згідно інформації відомчих баз даних, наявна інформація щодо митного оформлення за резервним методом визначення митної вартості, визначеного декларантом самостійно, подібного товару «Рис повністю обрушений, довгозерний» за ЕМД від 12.05.2023 року №UA110170/2023/001540 на рівні 1,37 дол. США/кг, вагою нетто 46000 кг, країною походження та відправлення Індія, що ввезений на виконання зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу, стороною якого є виробник товару. Митну вартість товару скориговано за резервним методом визначення митної вартості (ст. 64 МКУ) до рівня 1,37 дол. США/кг, з урахуванням опису, характеристик, співставності обсягу партії, час експорту якого збігається з часом експорту оцінюваного товару.

Заявлений рівень митної вартості товару «рис повністю обрушений, не пропарений, довгозерний із співвідношенням довжини і ширини 2,8» - 0,5441 дол. США/кг, вага нетто - 53000 кг, країна походження та відправлення Індія. Згідно інформації відомчих баз даних, наявна інформація щодо митного оформлення за резервним методом визначення митної вартості, визначеного декларантом самостійно, подібного товару «Рис повністю обрушений, довгозерний» за ЕМД від 12.05.2023 року № UA110170/2023/001540 на рівні 1,37 дол. США/кг, вагою нетто 46000 кг, країною походження та відправлення Індія, що ввезений на виконання зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу, стороною якого є виробник товару. Митну вартість товару скориговано за резервним методом визначення митної вартості (ст. 64 МКУ) до рівня 1,37 дол. США/кг, з урахуванням опису, характеристик, співставності обсягу партії, час експорту якого збігається з часом експорту оцінюваного товару.

В подальшому Дніпровською митницею прийнято картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2023/000094 та №UA110110/2023/000095, якими відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку із прийняттям 22.06.2023 року рішень про коригування митної вартості №UA110110/2023/300028/1 та №UA110110/2023/300029/1, та запропоновано декларанту подати нові митні декларації з урахуванням рішень про коригування митної вартості.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються, у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Скориставшись цим правом, підприємство задекларувало зазначені товари, а митниця випустила їх у вільний обіг за ЕМД від 22.06.2023 року №23UA110110004585U6 та №23UA110110004583U6.

08.08.2023 року ТОВ «ТРІО» зверненням №140 надано до митниці додаткові документи, а саме: додаткову угоду №1від 28.03.2023 року до зовнішньоекономічного контракту №231 від 28.03.2023 року; пакувальний лист до інвойсу від 19.04.2023 року №2403; сертифікат здоров`я від 11.05.2023 року №Н/27/2023; сертифікат здоров`я від 11.05.2023 року №Н/28/2023; сертифікат якості від 23.04.2023 року до інвойсу від 19.04.2023 року №2403; сертифікат якості від 23.04.2023 року до інвойсу від 19.04.2023 року №2404; заявка від 18.05.2023 року №16 до договору транспортного експедирування від 14.05.2018 року №14-05/18-КВИ; заявка від 18.05.2023 року №17 до договору транспортного експедирування від 14.05.2018 року №14-05/18-КВИ; платіжна інструкція в національній валюті від 12.06.2023 року №12216 щодо сплати вартості транспортних послуг, згідно з рахунком від 09.06.2023 року №32153; платіжна інструкція в національній валюті від 12.06.2023 року №12211 щодо сплати вартості транспортних послуг, згідно з рахунком від 09.06.2023 року №32156; висновок судового експерта від 07.08.2023 року №23/1/361 про вартісні характеристики товарів.

За результатами розгляду вищевказаних документів митним органом повідомлено, що рішення про коригування митної вартості від 22.06.2023 року №UА110110/2023/300028/1 та №UА110110/2023/300029/1 залишаються чинними.

Не погодившись із рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті митної декларації, позивач оскаржив їх до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що декларант подав усі наявні документи, які ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору, а недоліки на які посилається Митниця не перешкоджали визначенню митної вартості товарів.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 52 Митного кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Положеннями частини восьмої статті 52 Митного кодексу України визначено, що у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Згідно зі статтею 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та (або) бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Разом з тим, надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

З аналізу наданих для митного оформлення документів слід зазначити, що оцінювана партія товару заявлена відповідно до контракту з виробником цього товару компанією Jupiter Exports (Тріші, Індія), на підтвердження чого, як до суду так і під час митного оформлення товарів було подано декларації виробника - DECLARATION OF PRODUCER.

Як зазначалось вище, пунктами 4.1 та 4.2. контракту визначено, що Покупець здійснює оплату партії товару в наступному порядку:

- перший авансовий платіж в розмірі 20 (двадцять) % загальної вартості партії товару, вказаного в специфікації на поставку такої партії товару, - після підписання сторонами специфікації на поставку цієї партії товару;

- другий платіж в розмірі 80 (вісімдесят) % загальної вартості партії товару протягом 17 (сімнадцяти) календарних днів з дати коносаменту, який містить відмітку «на борту судна» і зазначенням ТОВ «Тріо», як грузоотримувача та після отримання вантажоодержувачем (у відповідності с п. 3.6 Контракту) копій документів на цю партію Товару, передбачених п. 3.7 Контракту.

Покупець здійснює оплату товару в доларах США шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Продавця, вказаний у цьому контракті.

Специфікацією №1 від 28 березня 2023 року до контракту №231 від 28 березня 2023 року Сторонами було погоджено, поставити товар рис білий длиннозернистий у кількості 52 метричні тони загальною вартістю 25220,00 доларів США та рис пропарений длиннозернистий у кількості 52 метричні тони загальною вартістю 25220,00 доларів США, а також встановлено вимоги до якості товарів.

В подальшому, продавцем - Jupiter Exports (Індія) складено комерційні інвойси від 19.04.2023 року №2403 та №2404 до контракту №231 від 28.03.2023 року на поставку рису 53 м.т, за ціною 485 дол. США на загальну суму 25705 дол. США кожний.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРІО» на підтвердження заявленої фактурної вартості товару до митного органу надано банківські платіжні доручення в іноземній валюті S.W.I.F.T. від 12.04.2023 року на суму 10088,00 дол. США, від 25.05.2023 року на суму 970,00 дол. США та від 12.05.2023 року на суму 40352,00 дол. США, в яких в графах 70 «Призначення платежу» міститься посилання на контракт №231від 28 березня 2023 року.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням вимог контракту №231від 28 березня 2023 року, який було надано як відповідачу під час митного оформлення, так і до суду, суд знаходить необґрунтованими зауваження митниці щодо повноти оплати ТОВ «ТРІО» за імпортовані товари та необхідності надання у зв`язку із цим декларантом додаткових банківських платіжних документів, тим більше, що позивачем до митної вартості товару включено більше значення ціни товару, ніж фактично сплачене та підтверджене платіжними дорученнями, що саме по собі підтверджує відсутність у нього будь-яких намірів щодо заниження митної ціни товару.

Також відповідно до пункту 3.1 контракту, продавець здійснює поставку товару морським транспортом на умовах поставки СIF (Інкотермс 2010) порт Констанца, Румунія.

Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CIF «вартість, страхування, фрахт» покладає на продавця обов`язок оплатити фрахт, необхідний для доставки товару в зазначений порт призначення, та обов`язок за свій рахунок здійснити витрати на страхування товару, тоді як у покупця відсутній обов`язок на укладення договору перевезення та страхування (пункти А.3, Б.3 умов поставки CIF за Інкотермс 2010).

Таким чином, витрати по перевезенню оплачуються продавцем, а отже Jupiter Exports (Тріші, Індія).

Також витрати на страхування та перевезенню, відповідно правил Інкотермс 2010, вже є включеними до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар (фактурної вартості товару), у зв`язку з чим не додаються при визначенні митної вартості товару.

Враховуючи вищенаведене, вимоги відповідача про надання додаткових документів на підтвердження митних вартості товару стосовно МД №23UA110110004539U8 та №23UA110110004530U6 від 21.06.2023 року є безпідставними, оскільки вони не є складовими митної вартості товару при імпорті.

З огляду на те, що під час митного оформлення митницею не було висловлено жодних обґрунтованих сумнівів щодо розбіжностей у числових значеннях складових митної вартості товарів у поданих декларантом документах щодо ціни товару, про що свідчить аналіз змісту спірного рішення про коригування митної вартості товару, можно зробити висновок, що наведені документи не містили жодних розбіжностей саме у числових значеннях складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим наявні підстави вважати, що митний орган не навів жодних обґрунтованих сумнівів щодо неможливості визначення митної вартості товарів за поданими декларантом документами, тому відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не мав правових підстав для витребування додаткових документів у декларанта.

Таким чином, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд уважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для витребування додаткових документів у декларанта та для коригування заявленої ним митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Стосовно методу визначення митної вартості апеляційний суд та суд першої інстанції встановили, що відповідачем під час розгляду даної справи не надано жодних доказів недостовірності заявленої ТОВ «ТРІО» вартості товару, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.02.2020 року у справі №810/1175/16.

За таких обставин, рішення відповідача про коригування митної вартості товару від 22.06.2023 року №UA110110/2023/300028/1 та №UA110110/2023/300029/1 прийняті не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, тобто рішення не відповідають критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправними і такими, що підлягали скасуванню.

Щодо надання правової оцінки прийняттю відповідачем карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2023/000094 та №UA110110/2023/000095, які є предметом спору у цій справі, суд зазначає таке.

Згідно з частиною дванадцятою статті 264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Як зазначено у пунктах 8.1, 8.2 Розділу VІІІ Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого 30.05.2012 року наказом Міністерства фінансів України №631, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 року за №1360/21672, у всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку.

Картка відмови складається за допомогою АСМО у межах строку, відведеного статтею 255 Кодексу для завершення митного оформлення, посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову.

У картці відмови зазначаються причини відмови, наводяться вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а також вказується інформація про порядок оскарження рішення про відмову.

У картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2023/000094 та №UA110110/2023/000095 зазначено такі причини для відмови у митному оформлені (випуску) товарів: прийняття рішень про коригування митної вартості від 22.06.2023 року №UA110110/2023/300028/1 та №UA110110/2023/300029/1.

Оскільки судом першої інстанції скасовано рішення про коригування митної вартості від 22.06.2023 року №UA110110/2023/300028/1 та №UA110110/2023/300029/1 через їх протиправність, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110110/2023/000094 та №UA110110/2023/000095 також підлягали скасуванню.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню, що у свою чергу спростовує висновки митного органу щодо відсутності таких підтверджень.

Отже, усі доводи митного органу, які покладені в основу оскаржуваного рішення та наведені у апеляційній скарзі, не знайшли свого правового підтвердження під час судового розгляду справи та спростовані наданим позивачем документальними доказами.

Згідно із частиною третьою статті 335 Митного кодексу України, разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості.

На підставі викладеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірних митних деклараціях зазначені всі відомості, передбачені вказаною вище нормою. Жодних порушень митного законодавства позивачем суд не встановив.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, інші, зазначені в апеляційній скарзі доводи, окрім проаналізованих вище, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року в адміністративній справі №160/28773/23 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 січня 2024 року в адміністративній справі №160/28773/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий - суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак

суддяС.В. Чабаненко