УХВАЛА
04 червня 2024 року
м. Київ
справа №620/17140/23
адміністративне провадження №К/990/19167/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,
перевіривши касаційну скаргу Чернігівської обласної ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2024 у справі №620/17140/23 за позовом виконуючого обов`язки керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави до Чернігівської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
У 2023 році виконуючий обов`язки керівник Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави до Чернігівської обласної ради (далі - позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Чернігівської обласної ради (далі - відповідач), третя особа: Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо оформлення права власності на пам`ятку архітектури національного значення «Преображенська церква» (охоронний №1778), балансовою вартістю 83258380,00 гривень, що знаходиться у с. Райгородок, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області;
- зобов`язати його вжити заходів щодо оформлення права власності на пам`ятку архітектури національного значення ''Преображенська церква'' (охоронний №1778), балансовою вартістю 83258380,00 гривень, що знаходиться у с. Райгородок, Новгород-Сіверського району, Чернігівської області.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.01.2024, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2024, позов задоволено.
16.05.2024 на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, у якій скаржник просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2024 і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч зазначеної вище законодавчої норми скаржник не додав до касаційної скарги документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України від 08.07.2011№ 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI).
Водночас скаржником подано клопотання про зарахування судового збору у розмірі 5 368,00 гривень, сплачений за подання касаційної скарги справі №620/13734/23, оскільки ухвалою Верховного Суду від 19.03.2024 у відкритті касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою відмовлено.
Розглянувши клопотання скаржника, суд не вбачає підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону «Про судовий збір», судовий збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно з приписами частин першої, другої статті 9 Закону «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (відповідно до частини першої статті 6 Закону «Про судовий збір»).
Постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі за текстом Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.
Відповідно до пункту 3.1. Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.
З додатків 2, 8 до Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є «Призначення платежу», який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.
Пунктом 3.8. Інструкції визначено, що реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».
Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Необхідними реквізитами ідентифікації позовної заяви (заяви, скарги), а у цій ситуацій касаційної скарги є, зокрема, номер справи у межах якої подається відповідна касаційна скарга та дата ухвалення рішення суду, яке оскаржується.
Враховуючи, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено можливості зарахування раніше сплаченого судового збору за подання касаційної скарги в одній справі в рахунок сплати судового збору в іншій справі, а також те, що суди не наділені повноваженнями здійснювати таке зарахування, подана відповідачем платіжна інструкція від 08.02.2024 №90, не є належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а тому суд не вбачає підстав для задоволення такої заяви.
В порядку передбаченому підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2023 - 2 684,00 гривні.
Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, передбачено, що за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, ставка, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви становила 2 684,00 гривні , а відтак скаржник під час звернення до суду касаційної інстанції повинен сплатити судовий збір у розмірі 5 368,00 гривень (2 684,00 гривні х 200%).
Для усунення недоліків касаційної скарги скаржнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 5 368,00 гривень за такими реквізитами: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету 22030102 Найменування податку, збору, платежу Судовий збір (Верховний Суд, 055) Призначення платежу 101
У разі невиконання вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута скаржнику в порядку, встановленому статтею 169 КАС України.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Чернігівської обласної ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.04.2024 у справі №620/17140/23 за позовом виконуючого обов`язки керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави до Чернігівської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Управління містобудування та архітектури Чернігівської обласної державної адміністрації, про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.М. Чиркін
Судді: Я.О. Берназюк
В.М. Кравчук
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 04.06.2024 |
Оприлюднено | 06.06.2024 |
Номер документу | 119534494 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері містобудування; архітектурної діяльності |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Чиркін С.М.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Аліменко Володимир Олександрович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні